Академічні бібліотеки у новому соціотехнічному вимірі

В проектах е-науки для впливу на мотивацію дослідників, в основному, використовуються адміністративні важелі у поєднанні з різними формами заохочення. Застосування адміністративних важелів стає можливим, якщо прийняти розгляд наукових даних як суспільне благо [28, с. 50]. Тобто, якщо доступність даних, які отримуються вченими під час досліджень, держава вважає одним з видів суспільного блага (блага, доступ до якого у цивілізованому суспільстві має у рівних частках забезпечуватись усім заінтересованим громадянам, за аналогією з чистим повітрям або національною безпекою), то це, з одного боку, дає широкий арсенал засобів впливу на вчених, які виробляють науковий продукт, а з іншого - стає підґрунтям для підтримки владою проектів розвитку сховищ даних відкритого доступу. Прикладом такого підходу є відкритий банк даних білків та нуклеїнових кислот Protein Data Bank. Більшість престижних наукових часописів, деякі державні та недержавні наукові фонди (у т. ч. Національний інститут охорони здоров'я США) вимагають від авторів статей та грантоотримувачів, щоб всі отримані ними структурні дані були оприлюднені у Protein Data Bank.

Але для радикального підвищення мотивації вчених замало. Первинні наукові дані мають розглядатись як повноцінні результати досліджень, у т. ч. вони повинні враховуватися при оцінці результативності діяльності вчених. Лише за таких умов дослідники справді будуть заінтересовані відкривати первинні результати своїх досліджень суспільству. З раціональної точки зору, такий підхід цілком слушний: «Навіть якщо публікації все ще є валютою наукового визнання, справжньою валютою науки є дані. Для наукової продуктивності, співпраці та, власне, для дослідження дуже важливо мати можливість обмінюватися даними, повідомляти їх, видобувати з них [нове знання], повторно їх використовувати та проводити їх перегляд» [12].

Отже, у ХХІ ст. кожний учений повинен мати можливість оприлюднювати первинні результати своїх досліджень та отримувати за це винагороду, адекватну його внеску в науку, за аналогією з тим, як сьогодні він оцінюється за кількісними та якісними показниками опублікованих статей, монографій. Поступ на цьому шляху є. Адже сфера менеджменту первинних наукових даних дедалі більше інтересує комерційних видавців, як на рівні створення інструментарію для менеджменту та використання даних, так і на рівні публікації наборів даних у реферованих журналах даних [13]. Напевно можна очікувати, що найближчим часом інформаційне забезпечення наукових досліджень на рівні організації доступу до безкоштовних та комерційних баз первинних даних стане звичайною практикою академічних бібліотек, за аналогією з тим, як вони забезпечують дослідження джерелами наукових публікацій.

Більше того, первинні дані можуть і мають органічно доповнювати та збагачувати існуючу систему наукових публікацій. Так, електронні таблиці, фото і відеофрагменти, моделі, візуалізації тощо можуть включатися до фахових статей, доповідей та інших наукових продуктів; таким чином, результати наукової діяльності стають оформленими у комплексні цифрові документи [4, с. 6]. «Журнальні статті стають більш цінними, якщо користувач може перейти до статті безпосередньо з іншої статті, яка процитована у першій, і далі до статті, яка, у свою чергу, цитує статтю- джерело. Але статті стають ще більш цінними, якщо вони мають посилання на дані, на яких вони грунтуються» [4, с. 10]. Така можливість є стратегічно важливою у контексті підвищення рівня наукової продуктивності вчених [15, с. XXV].

Серйозно вплинути на мотивацію дослідників може розроблення узгодженої світової політики цитування первинних наукових даних. Але для більшості типів даних єдині міжнародні стандарти наразі відсутні [12; 29, с. 195-196]. Торкаючись даного кола питань, звернемося до досвіду Німеччини.

У 2003 р. в рамках розбудови національної інфраструктури е-науки, Німецьке науково-дослідне товариство підтримало проект «Публікація та цитування первинних наукових даних» (STD-DOI). Він був спрямований на реалізацію в національних масштабах комплексу заходів щодо розбудови повноцінної інфраструктури даних; стрижневим технологічним стандартом проекту була обрана модель цифрової ідентифікації інформаційних об'єктів DOI. Роль національного інтегратора та координатора взяла на себе Національна науково-технічна бібліотека Німеччини (TIB). В рамках проекту Бібліотека отримала статус офіційної реєстраційної агенції DOI, тобто право реєстрації наборів первинних даних у глобальній базі даних інформаційних об'єктів шляхом присвоєння їм унікальних ідентифікаторів DOI Детальніше про проект див. [1]..

На першому етапі проект реалізовувався у галузі наук про Землю. Його учасниками стали Інститут метеорології Макса Планка, Університет Бремена, Інститут Альфреда Вегенера, Німецький авіакосмічний центр та Німецький науково-дослідний центр наук про Землю. Кожна з цих інституцій, відповідно до власного наукового профілю, отримала статус агента TIB. Ідея проекту полягала у створенні національної розподіленої бази первинних наукових даних з інтегрованим пошуково-навігаційним інструментарієм. Тобто кожна з установ-учасниць проекту взялася підтримувати глобальну повнотекстову базу первинних даних відповідного наукового напряму. TIB розробила галузеві стандарти та створила зведений бібліотечний каталог, зв'язаний через ідентифікацію DOI з цими повнотекстовими базами. Алгоритм публікації та цитування даних ученими такий. Дослідник, заінтересований у публікації вироблених ним даних, звертається до відповідної установи-агента (видавця даних). Набір даних проходить етапи рецензування фахівцями агента (за аналогією з рецензуванням видавцями рукописів публікацій), каталогізації та реєстрації у глобальній базі DOI. Зареєстрований об'єкт включається до повнотекстової бази та до зведеного каталогу TIB, увесь процес публікації триває від одного тижня до місяця. На цьому етапі набір даних стає повноцінним науковим документом, який може цитуватись ученими в наукових публікаціях (правильний бібліографічний опис пропонується каталогом TIB). Показники цитованості опублікованих комплектів даних автоматично підраховуються через механізми моделі DOI. При цьому умови публікації передбачають, що учений безкоштовно публікує отримані ним наукові дані, натомість установи-агенти підтримують режим відкритого доступу та довготривалого збереження опублікованих даних.

Даний проект мав великий успіх, із часом він значно розширився за своєю географією та галузевим охопленням і виріс до масштабів глобального міжнародного проекту DataCite, який було започатковано після підписання у 2009 р. провідними науково-інформаційними центрами Європи меморандуму про розуміння та співробітництво. Пізніше до нього приєдналися установи з Австралії та Америки. Станом на 2010 р. до консорціуму DataCite входять 12 членів з 9 держав світу (TIB, Австралійська національна служба даних, академічні бібліотеки Делфтського технічного університету (Нідерланди), технічного університету Данії, університету Пардьє (США), Федеральної вищої технічної школи Цюріха (Швейцарія), Британська бібліотека, Інститути науково- технічної інформації Канади і Франції, Інститут соціальних наук імені Лейбніца (Німеччина), Каліфорнійська цифрова бібліотека (США) та Національна медична бібліотека Німеччини). Установи-учасники консорціуму в своїх національних та галузевих сегментах координують діяльність розгалужених мереж наукових установ агентів (безпосередніх видавців наукових даних). Діяльність DataCite концентрується навколо трьох основних завдань: забезпечення відкритого доступу до первинних даних засобами Інтернету, легітимізація використання наборів наукових даних як повноцінних результатів досліджень, організація режиму архівування та довготривалого зберігання первинних даних.

З долученням академічних бібліотек світу до проектів е-науки при національних бібліотечних асоціаціях з 2006 р. почали створюватись спеціалізовані робочі групи та комітети. Так, у Великій Британії консолідацію зусиль бібліотек з розроблення інфраструктури первинних даних очолила Робоча група з е-досліджень Консорціуму академічних бібліотек (RLUK) і Товариства шкільних, національних та університетських бібліотек (SCONUL) [20]. У США таку роль взяла на себе Спільна робоча група з бібліотечного супроводу е-науки Асоціації дослідних бібліотек (ARL) [12], у Канаді - спільна робоча група з дослідних даних Канадської асоціації дослідних бібліотек (CARL) та Інституту науково-технічної інформації Канади [26, с. 9].

З метою виявлення реального стану розроблення проблематики первинних наукових даних академічними бібліотеками США у 2009 р. робоча група ARL з е-науки провела цільове опитування [24]. Було виявлено, що понад три чверті опитаних наукових установ мають або планують мати у найближчій перспективі елементи інфраструктури е-науки (36 % мають, а 42 % планують мати), 46 % установ реалізують цільові програми міжорганізаційної співпраці. Університетські групи та комітети з питань координації проектів е-науки майже завжди включають представників ІТ- відділів, бібліотек та дослідних підрозділів. У 73 % установ, що мають або планують проекти е-науки, бібліотеки так чи інакше залучаються до їх розроблення; серед бібліотек, що реалізують проекти е-науки, 87 % співпрацюють з цих питань з іншими підрозділами (відділами, інститутами, лабораторіями, центрами, ректоратом тощо). У більшості установ (53 %) інфраструктура первинних даних включає як централізовані, так і розподілені центри збереження даних, крім того, значна частина установ-респондентів (44 %) має лише розподілені мережі центрів даних. Ролі бібліотек частіше всього включають активність у питаннях розвитку стратегій побудови інфраструктур даних, розроблення програмного інструментарію, консультаційної роботи з дослідниками та цільового пошуку даних; 64 % бібліотек повідомили про підтримку ними технологічної інфраструктури е-науки. Для реалізації проектів е-науки 62 % бібліотек залучають наявні кадри, 42 % - відкривають нові вакансії, 39 % - планують відкрити нові вакансії найближчим часом; у 69 % бібліотек, залучених до проектів е-науки, вводяться окремі посади бібліотекарів даних.

Е-наука - це, перш за все, інфраструктура академічного партнерства. В цьому сенсі майбутнє бібліотеки залежить від її здатності виступати ефективним партнером науково-дослідного процесу. Але за сприятливих умов бібліотека здатна стати не лише партнером, а й мостом до партнерства між різними академічними суб'єктами: бібліотеками, дослідними колективами та підрозділами, обчислювальними центрами, дослідними фондами, агенціями з авторського права тощо. Вона здатна адмініструвати ієрархію науково-дослідної спільноти [17, с. 3, 5].

Як приклад побудови бібліотекою ефективної інфраструктури партнерства в умовах серйозної обмеженості фінансування розглянемо досвід Корнельського університету (США). Основний проект університету в сфері е-науки - DISCOVER. Він реалізується з 2008 р. у рамках співпраці Центру вдосконалених обчислень університету, бібліотеки та сховища даних Fedora Commons (нині DuraSpace). Його метою є розвиток технологічної інфраструктури університету та розроблення інструментарію для міждисциплінарного аналізу і візуалізації даних. Проект фінансується централізовано офісом проректора університету з наукової роботи, до нього долучилася низка наукових підрозділів всередині університету та за його межами, він охоплює такі галузі, як астрономія, орнітологія, прикладна механіка, сільське господарство, фізика тощо. Корнельський університет також виступив співвиконавцем проекту Data Conservancy Університету Джонса Хопкінса, що реалізується в рамках програми побудови національної кіберінфраструктури DataNet і фінансується NSF. Метою цього проекту є розроблення концептуальної моделі збереження та забезпечення можливостей довготривалого використання наукових даних з різних наукових дисциплін (астрономії, біології, екології, інформатики, кліматології, соціальних наук тощо), у т. ч. забезпечення цих можливостей для даних «маленької науки».

Ще до початку роботи над проектами е-науки, бібліотекарі Корнельського університету мали серйозний стартовий кредит довіри науковців. Варто згадати хоча б досвід бібліотеки щодо підтримки електронного сховища arXiv.org - одного з ключових світових інформаційних джерел для галузі фізики. У 2007 р., на перших фазах долучення до реалізації проектів е-науки, у бібліотеці університету було створено робочу групу з питань первинних наукових даних та введено три штатні посади спеціалістів з проектів е-науки (на дві посади прийняли фахівців з вищими бібліотечною та фаховою (біологічною і математичною) освітами; очолив групу кібернетик, доктор наук). Результатом діяльності робочої групи став план дій щодо реалізації проектів е-науки в бібліотеці та в установі загалом. Пізніше був створений загально-університетський спеціальний комітет по роботі з первинними науковими даними. До його складу ввійшли 10 представників з Центру вдосконалених обчислень університету, Корнельського інституту соціально-економічних досліджень, бібліотеки та двох наукових підрозділів установи. Очолив комітет представник бібліотеки. Хоча комітет не є структурою, що формує політику університету в сфері е-науки - він має суто консультативний статус, - його діяльність дала змогу бібліотеці вдало позиціонувати власний потенціал перед іншими підрозділами університету. Бібліотека була максимально гнучкою у пропозиціях співпраці науковим відділам. І як результат, вона виявилася прямо або побічно залученою до реалізації найрізноманітніших завдань: від сфери авторського права до публікації наборів даних. Важливу роль у співпраці відігравали неформальні особисті домовленості бібліотекарів з ученими, зокрема, щодо спільної реалізації досліджень і участі у грантах. Безпосередня участь бібліотекарів у наукових пошуках виявилася досить ефективною, з часом їх стали регулярно запрошувати до складу наукових колективів. Кошти від грантів дозволили бібліотеці ввести низку тимчасових посад для програмістів. Крім того, книгозбірня здійснила перегляд власного штатного розкладу та переформатувала деякі відкриті бібліотечні вакансії під спеціалістів у сфері первинних даних.

Вона налагодила партнерські стосунки з профільним факультетом Університету Сірак'юсу щодо спільного розроблення навчальних дисциплін, викладання та організації виробничої практики для студентів-бібліотекознавців Сірак'юсу з новоствореної спеціалізації «менеджмент даних». Крім того, бібліотека стала організатором низки наукових та освітніх заходів (у т. ч. міжнародних наукових конференцій) з питань розвитку насиченої даними науки та кіберінфраструктури. Були проведені серйозні дослідження з тестування грід-орієнтованого програмного забезпечення з відкритим вихідним кодом. Крім того книгозбірня виступила одним із основних розробників концепції побудови кіберінфраструктури в університеті. Нею було розроблено інфраструктуру сервісів для спільного аналізу даних ученими на передпублікаційних етапах досліджень, збагачення наборів метаданими та передавання каталогізованих наборів у сховища даних для довготривалого зберігання [24, с. 32-37]. Сьогодні бібліотека Корнельського університету є однією з найбільш успішних книгозбірень світу е-науки.

Підбиваючи підсумки дослідження в цілому, маємо констатувати, що упродовж останніх кількох десятиліть світове наукове середовище докорінно змінилося. соціальний інститут бібліотеки також зазнав істотних трансформацій. Період інтенсивного технологічного розвитку в наукових бібліотеках розпочався у другій половині ХХ ст. Інноваційна діяльність бібліотек (зокрема, розвиток їх онлайнових каталогів) у цей період значною мірою впливала на формування сприйняття вченими нових засад науково-інформаційної діяльності. До початку «першої цифрової декади» (1993-2003) академічні бібліотеки світу вже стали лідерами науково-технологічних інновацій, вже на той час вони мали базисні ознаки інститутів соціотехнічної сфери. З появою Інтернет-парадигм 1990-х рр. розпочалася «віртуалізація» науково-інформаційної діяльності. Веб-технології дали змогу створювати високофункціональні онлайнові платформи зі складним пошуковим та навігаційним інструментарієм, здатні на якісно новому рівні удосконалювати інформаційне забезпечення науково-дослідного процесу. На виклик часу академічні бібліотеки світу відповіли запровадженням нових соціотехнічних парадигм власного розвитку як комплексних технологічних платформ. Зокрема, з'явилася концепція відкритого доступу до результатів досліджень, яка у подальшому переросла у один з фундаментальних методологічних принципів сучасного академічного бібліотекознавства. Також мало місце активне кадрове переформатовування бібліотек і збільшення у їхніх штатах питомої ваги ІТ-спеціалістів. Крім того, технологічна парадигма бібліотечних каталогів у останні роки століття досягла «оптимуму» свого розвитку, що дало змогу книгозбірням частково вивільнити наявні ресурси інформатизації для роботи у нових інноваційних сферах. Ці процеси супроводжувалися серйозним фінансовим тиском на наукові установи. Зокрема, що стосується бібліотек, то вони зазнавали впливу з боку світових монополістів інформаційної сфери. За таких умов основним напрямом інноваційної діяльності бібліотек став пошук (технологічних) шляхів подолання фінансової кризи академічної галузі, серед іншого, через конкурентну боротьбу з монополістами. Важливим результатом цих пошуків виявилися процеси, спрямовані на інфраструктурне зближення бібліотечної діяльності з науково-дослідною. Насамперед, йдеться про запровадження високотехнологічних схем прямої взаємодії бібліотек з дослідниками на стадіях формування ресурсно-інформаційної бази науки. Так, у другій половині 1990-х рр. сформувалися концепції розвитку академічної бібліотеки як середовища видання та довготривалого збереження електронної науково-інформаційної продукції.

Отже, бібліотека як інститут суттєво розширила сферу своєї відповідальності і розпочала впровадження моделей інтегрованого обслуговування повного циклу циркуляції наукових публікацій. У цей час зародилася та увійшла до бібліотечної практики ціла низка нових перспективних інформаційно-технологічних моделей, що уможливило перехід бібліотеки як науково-інформаційної платформи на більш високий рівень інфраструктурної інтеграції гетерогенних інформаційних потоків. Академічна бібліотека розпочала функціонувати як портал, веб-орієнтована технологічна суперплатформа з інструментарієм та ресурсами, необхідними для виконання всього спектру науково-інформаційних завдань. На час оформлення концепцій веб-технологій другого покоління (2004) академічні бібліотеки досягли значних успіхів у власній інноваційній діяльності, у «другу декаду» вони ввійшли сформованими інститутами соціотехнічної сфери, стратегічно важливими елементами наукової інфраструктури, інвестиційно привабливими інформаційними підприємствами.

Парадигми побудови суспільства знань, зокрема, концепції створення глобальної цифрової інфраструктури для високотехнологічного, колективного, мультидисциплінарного, насиченого даними наукового пошуку ХХІ ст. знайшли підтримку в академічному бібліотекознавстві. Бібліотеки виявили готовність та здатність відігравати важливу, або навіть ключову, роль у процесах побудови цієї інфраструктури. Практика свідчить, що бібліотеки роблять інвестиції у проекти е-науки навіть в умовах серйозної бюджетної обмеженості та нестачі ресурсів, і цей факт однозначно вказує на стратегічність для них даного пріоритету [24, с. 9]. Академічні книгозбірні вже прийняли перші стратегічні рішення щодо їх місця у науці та освіті ХХІ ст., наявні суттєві успіхи бібліотекознавства е-науки. Але інфраструктурні парадигми розвиваються сьогодні дуже швидко, вони вимагають вкрай високого ступеня інноваційної готовності залучених установ. «Цим установам [академічним бібліотекам] було б доцільно розпочинати рух вперед просто зараз. Напрям тренду очевидний і перехід [науки] у цифрове середовище має величезний імпульс. Бібліотеки не можуть дозволити собі чекати поки розвіється дим і цифрова революція завершиться. По-перше, існує серйозний ризик опинитися підпорядкованими більш гнучким підрозділам всередині академії (та, можливо, і за її межами). Бібліотекам буде важко повертати втрачену територію, якщо інші успішно виконуватимуть їх функції. По-друге, перехід [науки] у переважно цифрове середовище розпочався понад 10 років тому, він не демонструє ознак уповільнення і породжує цілий каскад дотичних змін [...] Ми перебуваємо у критичній точці побудови науково-інформаційної інфраструктури наступного покоління [...] Настав момент для складних і ризикованих змін» [23].

Список використаних джерел

1.Соловяненко, Денис. Цифровий ідентифікатор об'єкта (DOI): «ISBN суспільства знань» / Д. Соловяненко // Бібл. вісн. - 2009. - № 4. - С. 3-15.

2.Abbott M. R. A new path for science? / Mark R. Abbott // The Fourth Paradigm: Data-Intensive Scientific Discovery. - Redmond, Washington: Microsoft Research,

2009. - P. 111-117.

3.Bell G. et al. Beyond the Data Deluge / Gordon Bell, Tony Hey, Alex Szalay // Science. - 2009. - Vol. 323, N. 5919. - P. 1297-1298. - Access Mode : DOI : 10.1126/science. 1170411.

4.Borgman C. L. Scholarship in the Digital Age: Information, Infrastructure, and the Internet / Christine L. Bor- gman. - Cambridge: MIT Press, 2007. - XXIV, 336 p.

5.Brown D. J., Boulderstone R. The Impact of Electronic Publishing: The Future for Publishers and Librarians / David J Brown, Richard Boulderstone. - Muchen : K. G. Saur,

2008. - XX, 355 p.

6.Brown S., Swan A. Researchers' Use of Academic Libraries and their Services: A report commissioned by the Research Information Network and the Consortium of Research Libraries / Sheridan Brown, Alma Swan. - [London] : Research Information Netuork, 2007. - 70 p.

7.Budd John. The changing academic library: operations, culture, environments / John M. Budd. - Chicago: ACRL, 2005. - V, 323 p.

8.Carlson S. Lost in a Sea of Science Data / Scott Carlson // Chronicle of Higher Education. - 2006. - Vol. 52, N 42.

-P. A35.

9.Courant P N. The Future of the Library in the Research University / Paul N. Courant // No brief candle: reconceiving research libraries for the 21st century: Papers from a meeting convened by CLIR on February 27, 2008. - Washington, 2008. - P. 21-28.

10.Dillon A. Accelerating Learning and Discovery: Refining the Role of Academic Librarians / Andrew Dillon // No brief candle: reconceiving research libraries for the 21st century. - P. 51-57.

11.Dougherty W. C. Integrated Library Systems: Where Are They Going? Where Are We Going? / William C. Dougherty // The Journal of Academic Librarianship. -

2009. - Vol. 35, N 5. - P. 482-485. - Access Mode : DOI : 10.1016/j.acalib.2009.06.007.

12.Gold A. Cyberinfrastructure, Data, and Libraries, Part 1: A Cyberinfrastructure Primer for Librarians / Anna Gold // D-Lib Magazine. - 2007. - Vol. 13, N 9/10. - Access Mode : DOI : 10.1045/september20september-gold- pU.

13.Gold A. Cyberinfrastructure, Data, and Libraries, Part 2: Libraries and the Data Challenge: Roles and Actions for Libraries / Anna Gold // D-Lib Magazine. - 2007. - Vol.

13,N. 9/10. - Access Mode : DOI : 10.1045/july20septem- ber-gold-pt2.

14.Harnessing the Power of Digital Data for Science and Society: Report of the Interagency Working Group on Digital Data to the Committee on Science of the National Science and Technology Council / Interagency Working Group on Digital Data. - Arlington, 2009. - VI, 24, A6, B6, C10, D4 p. - Access Mode : URL : www.nitrd.gov/abo- ut/Harnessing_Power_Web.pdf.

15.Hey T. et al. Jim Gray on e-science : a transformed scientific method / ed. by Tony Hey, Stewart Tansley, Kristin Tolle // The Fourth Paradigm: Data-Intensive Scientific Discovery. - Redmond, Washington: Microsoft Research,

2009. - P. XVII-XXXI.

16.Jacobs J., Humphrey Ch. Preserving research data / James Jacobs, Charles Humphrey // Communications of the ACM. - 2004. - Vol. 47, N 9. - P. 27-29. - Access Mode : DOI : 10.1145/1015864.1015881.

17.Jones E. E-Science Talking Points for ARL Deans and Directors / Elisabeth Jones. - Washington: Association of Research Libraries, 2008. - 12 p.

18.Lougee W. P Diffuse Libraries: Emergent Roles for the Research Library in the Digital Age / Wendy Pradt Lo- ugee. - Washington: CLIR, 2002. - 28 p.

19.Luce R. E. A New Value Equation Challenge: The Emergence of eResearch and Roles for Research Libraries / Richard E. (Rick) Luce // No brief candle: reconceiving research libraries for the 21st century. - P. 42-50.

20.Martmez-Uribe L., Macdonald S. Un nuevo cometi- do para los bibliotecarios acad?micos: data curation / Luis

Martinez-Uribe, Stuart Macdonald // El Profesional de la Informacion. - 2008. - Vol. 17, N. 3. - P. 273-280.

21.Morrison H. G. Scholarly Communication for Librarians / Heather Morrison. - Oxford: Chandos, 2009. - 264 p.

22.Regazzi J. J. The battle for mindshare: A battle beyond access and retrieval: 2004 Miles Conrad Memorial Lecture, February 23, 2004 / John J. Regazzi // Information Services and Use. - 2004. - Vol. 24, N 2. - P. 83-92.

23.Sennyey P et al. Exploring the future of academic libraries. A definitional approach / Pongracz Sennyey, Lyman Ross, Caroline Mills // Journal of Academic Libra- rianship. - 2009. - Vol. 35, N 3. - P. 252-259. - Access Mode : DOI : 10.1016/j.acalib.2009.03.003.

24.Soehner C. et al. E-Science and Data Support Services: A Study of ARL Member Institutions / Catherine Soeh- ner, Catherine Steeves, Jennifer Ward. - Washington: ARL, 2010. - 72 p.

25.Souto P N. E-publishing development and changes in the scholarly communication system / Patricia Nasci- mento Souto // Ciencia da Informacao. - 2007. - Vol. 36, N. 1. - P. 158-166.

26.Swan A., Brown S. The skills, role and career structure of data scientists and curators: An assessment of current practice and future needs: Report to the JISC / Alma Swan, Sheridan Brown. - Truro: Key Perspectives Ltd,

2008. - 32 p.

27.Terras M. E-science in the Library and Information Studies Sector: Overview of seminar findings for the e-science scoping study [Virtual Resource] / Melissa Terras // E- Science Scoping Study. - 2006. - 24 July. - 8 p. - Access Mode : URL : ahds.ac.uk/e-science/documents/Terras-re- port.pdf. - Title from Screen. - Date of Access: 22 December 2009.

28.To Stand the Test of Time. Long-term Stewardship of Digital Data Sets in Science and Engineering: A Report to the National Science Foundation from the ARL Workshop on New Collaborative Relationships: The Role of Academic Libraries in the Digital Data Universe September 26-27, 2006 / Association of Research Libraries. - Arlington, 2006. - 160 p.

29.Van de Sompel H., Lagoze C. All Aboard: Toward a Machine-Friendly Scholarly Communication System / Herbert Van de Sompel, Carl Lagoze // The Fourth Paradigm: Data-Intensive Scientific Discovery. - Redmond, Washington: Microsoft Research, 2009. - P. 193-201.

30.Whitworth B. The social requirements of technical systems / Brian Whitworth // Handbook of research on so- cio-technical design and social networking systems / ed. by

B.Whitworth, A. de Moor. - Hershey : Information Science Reference, 2009. - P. 3-22.

31.Williams K. A Framework for Articulating New Library Roles / Karen Williams // Research Library Issues.

Размещено на Allbest.ru