Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет культури і мистецтв

07.00.08 - Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Бібліографічні аспекти наукової спадщини М.С. Грушевського

Цибенко Ірина Петрівна

Київ - 2005



Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Київському національному університеті культури і мистецтв Міністерства культури і мистецтв України

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук, професор Геращенко Михайло Васильович, Київський національний університет культури і мистецтв, професор кафедри бібліотекознавства та інформаційних ресурсів.

Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, професор Швецова-Водка Галина Миколаївна, Рівненський державний гуманітарний університет, професор кафедри бібліотекознавства та бібліографознавства

кандидат історичних наук, доцент Лутовинова Валентина Іванівна, Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, професор кафедри інформаційних систем і технологій

Провідна установа:

Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України, Інститут рукопису, м. Київ

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського національного університету культури і мистецтв (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36).

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Коваленко Н.В.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Розвиток української історичної науки на сучасному етапі зумовлює вивчення свого минулого значною мірою через персоніфікацію, оскільки науковий і творчий доробок визначних особистостей становить основу національного і державного поступу. Об'єктивному аналізу історико-культурних процесів сприяють дослідження наукової спадщини провідних вчених, громадських і культурних діячів, а також персоналій, які зробили важливий внесок у розвиток вітчизняної науки.

В цьому зв'язку особливо важливою проблемою українського бібліографознавства є об'єктивна оцінка надбань та внеску видатних діячів України у розвиток бібліографії, діяльність яких в роки тоталітарної системи на українських землях або фальсифікувалась, або вилучалась із наукового обігу. Зокрема, вивчення бібліографічних аспектів наукової спадщини визначного вченого, громадського і політичного діяча Михайла Сергійовича Грушевського (1866-1934) сприятиме актуалізації його творчості , що суттєво збагачує новими ідеями вітчизняну історичну науку. Необхідність досліджуваної теми зумовлена тим, що незважаючи на значну увагу в українській історіографії до творчої спадщини М.С. Грушевського, усе ж діяльність вченого в галузі бібліографії розглядалась лише побіжно. Необхідність дослідження зумовлена також і тим, що маловивченим аспектом діяльності М.С. Грушевського залишається значний і значущий бібліографічний доробок вченого.

Здійснюючи дослідження, дисертант керувався намірами насамперед з'ясувати роль М.С. Грушевського у розвитку української бібліографії, виявити, вивчити та проаналізувати важливий зріз його наукової спадщини, освоєння бібліографічних аспектів якої дасть змогу збагатити історичні та теоретичні підвалини українського бібліографознавства та практичну діяльність.

Важливість дослідження посилюється також і тим, що складова і невід'ємна частина широкої історико-бібліографознавчої проблеми як бібліографічна діяльність багатьох представників інтелігенції України другої половини ХІХ - першої половини ХХ ст., в тому числі і М.С. Грушевського, ще не була предметом окремого дослідження.

Отже, тема дисертації має історико-культурологічне та історико-бібліографічне значення, чим і зумовлена її наукова актуальність.

Стан наукової розробки проблеми. Сучасна українська історіографія, присвячена М.С. Грушевському, засвідчує про прагнення дослідників до об'єктивної оцінки його наукового доробку, громадської та політичної діяльності. Суттєве розширення джерельної бази дозволило вченим Л. Винару, І. Гиричу, Я. Шашкевичу, С. Кіржаєву, В. Педичу, Р. Пирогу, О. Пріцаку, В. Ульяновському, В. Пристайку, Ю. Шаповалу, П. Соханю, С. Білоконю, В. Домбровському, Л. Решодько, О. Юрковій зробити вагомий внесок у розвиток грушевськознавства. Поодиноких аспектів дослідження бібліографічних напрямів діяльності М.С. Грушевського торкаються праці Л. Ільницької, що вивчала бібліографічну діяльність Наукового Товариства імені Шевченка у Львові (НТШ). Деякі напрями бібліографічної діяльності визначних особистостей, в т.ч. і М.С. Грушевського, вивчались М. Геращенком. В той же час спеціального дослідження бібліографічних аспектів творчої спадщини М.С. Грушевського досі не існувало. Всебічне вивчення і аналіз бібліографічної діяльності вченого відкривають можливість для реконструкції історії, як різних видів, так і української національної бібліографії та її персоніфікації.

Зв'язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертація виконана у відповідності з науково-дослідною програмою кафедри бібліотекознавства та інформаційних ресурсів Київського національного університету культури і мистецтв “Бібліографознавство: історія, сучасний стан та перспективи розвитку”.

Метою дисертаційного дослідження є проведення всебічного об'єктивного аналізу бібліографічних аспектів наукової спадщини М.С. Грушевського, визначення його особистого внеску у розвиток української національної бібліографії та бібліографознавства.

Основні завдання дослідження полягають у тому, щоб:

- проаналізувати історіографію проблеми та ступінь її джерельного забезпечення;

- залучити до наукового обігу маловідомі або невідомі факти бібліографічної діяльності М.С. Грушевського;

- дослідити бібліографічні праці вченого;

- виявити способи бібліографічного опрацювання М.С. Грушевським текстів наукових робіт;

- визначити основні чинники бібліографічної культури наукових видань вченого;

- висвітлити погляди М.С. Грушевського на бібліографію;

- охарактеризувати значення бібліографічного доробку вченого для розвитку української бібліографії та бібліографознавства.

Об'єктом дисертаційного дослідження є наукова спадщина М.С. Грушевського.

Предметом дослідження є виявлення бібліографічних аспектів наукового доробку вченого.

Хронологічні межі дослідження в основному окреслені роками життя М.С. Грушевського (1866-1934). Проте, особлива увага приділена періоду від 1885 р. до 1934р., на який припадає поява перших наукових праць вченого та пік його наукової діяльності.

Методологічною базою дослідження є принцип історизму. При розв'язанні конкретних дослідницьких завдань застосовано сукупність методів історичного дослідження: історико-порівняльний, проблемно-хронологічний, систематизації та класифікації документальних фактів, а також спеціальних методів бібліографознавчого, джерелознавчого та бібліографічного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

- залучено до наукового обігу нові архівні документи, що розкривають бібліографічну діяльність М.С. Грушевського і на цій основі проаналізовано бібліографічні аспекти наукового доробку вченого;

- вивчено склад і зміст бібліографічних праць М.С. Грушевського, виявлені їх особливості в контексті розвитку науково-допоміжної, рекомендаційної, галузевої бібліографії, а також біобібліографії;

- встановлено основні способи бібліографічного опрацювання вченим наукових праць з історії, археології, етнографії, літературознавства, мовознавства;

- визначено основні складові бібліографічної культури наукових видань М.С. Грушевського;

- досліджено погляди М.С. Грушевського на українську бібліографію, формування видів та ролі у поширенні інформації;

- визначено основні особливості бібліографічного доробку вченого в контексті національної української бібліографії та бібліографознавства.

Практичне значення дисертації полягає у розширенні наукових знань про бібліографічну діяльність М. Грушевського, а також у можливості використання її положень та висновків при вивченні вузівських курсів з історії української культури, бібліографознавчого циклу, а також спецкурсів з української бібліографії. Результати можуть бути використані при підготовці підручників і навчальних посібників, розробці лекційних курсів для студентів бібліотечно-інформаційної спеціалізації вузів культури та педагогічних університетів. Фактичний матеріал, теоретичні узагальнення та висновки можуть бути використані українознавцями, істориками, бібліографознавцями при створенні узагальнюючих праць та спеціальних монографічних досліджень.

Особистий внесок здобувача. Всі положення та висновки дисертації, винесені на захист, одержано здобувачем самостійно і висвітлено в 7 одноосібних та 1 праці, написаній у співавторстві.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дослідження апробовано на Міжнародних науково-теоретичних конференціях - “Бібліотеки та інформаційні центри в системі наукового супроводу суспільних реформ” (Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського, м. Київ, 12-14 жовтня 2004 р.); “Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: Проблеми науки, освіти, практики” (Державна академія підготовки керівних кадрів культури і мистецтва, м. Київ, 25-26 травня 2004 р.); “Технологія і техніка друкарства. Друк - 2004” (Національний технічний університет “КПІ”. м. Київ, 28-29 травня 2004 р.); “Інноваційна діяльність - стратегічний напрям розвитку наукових бібліотек” (Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського, м. Київ, 7-9 жовтня 2003 р.); на Всеукраїнських наукових конференціях - “Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах: проблеми та перспективи” (Національний авіаційний університет, м. Київ, 24-26 березня 2004р.); “Українська бібліотечна біобібліографістика - важливий складник розвитку національної культури” (Національна парламентська бібліотека України, м. Київ, 26 вересня 2002 р.) та на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу, докторантів, аспірантів та пошукачів Київського національного університету культури і мистецтв “Соціально-культурна сфера: реалії, проблеми, перспективи” (15 квітня 2004 р.) та “Бібліографознавство: історія, сучасний стан та перспективи розвитку” (15 квітня 2003 р.).

Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури, що містить 323 позиції, а також чотирьох додатків. Обсяг основного тексту дисертації 182 сторінки, загальний обсяг 205 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, розкрито зв'язок з науковими програмами й планами, визначено мету та завдання дослідження, об'єкт, предмет, хронологічні межі, джерельну базу, підкреслено наукову новизну та практичне значення. Наведено відомості про апробацію та впровадження результатів здійсненої роботи, визначено базовий термін дослідження. Бібліографічні аспекти розглядаються як сукупність способів або система прийомів, використаних вченим для бібліографічного опрацювання інформаційних джерел.

У першому розділі “Історіографія та джерельна база дослідження” зазначено, що історіографія грушевськознавства поділена Л. Винаром на кілька етапів, для першого з яких характерною була оцінка наукового доробку сучасниками М. Грушевського - визначними істориками В. Антоновичем, В. Щербиною, І. Франком, С. Томашівським, В. Дорошенком, І. Крип'якевичем, Д. Багалієм, М. Василенком. Характерно, що на початок ХХ ст. Припадають і спроби проведення бібліографічного дослідження праць видатного історика. Першою такою спробою можна вважати працю українського бібліографа І.О. Левицького “Реєстр наукових і літературних праць проф. М.С. Грушевського до року 1905”, до якого було внесено праці вченого за 1885-1904 роки, що становило 591 окремий бібліографічний запис. Бібліографія І.О.Левицького, що складалася з таких розділів як: 1) Розвідки, статті, замітки і матеріали; 2) Рецензії, оцінки і бібліографічні огляди; 3) Оповідання; 4) Статті різного змісту, містила також покажчик імен і географічних місцевостей, згаданих у заголовках праць історика. Бібліографічні описи в реєстрі відзначалися повнотою, а список праць М.С. Грушевського було укладено в хронологічному порядку.

Варто також відзначити “Матеріали до бібліографії друкованих праць академіка Грушевського за 1905-1928 рр.”, вміщені в ювілейному збірнику з нагоди 60-річчя від дня народження та 40-річчя наукової діяльності вченого. У передмові Д. Балика та інші укладачі бібліографії зазначали, що під час збирання бібліографії було використано книжкові фонди Всенародної Бібліотеки України при ВУАН та інших наукових бібліотек Києва. Хронологічно до бібліографічного покажчика було внесено праці М.С. Грушевського за 1905-1928 рр. за схемою: 1) Розвідки, статті, замітки, матеріали; 2) Красне письменство; 3) Рецензії. Для зручності користування видання мало додатковий бібліографічний список праць акад. М.С.Грушевського та абетковий покажчик.

Аналіз згаданих бібліографічних покажчиків засвідчує, що впродовж 1885-1928 рр. вийшло друком 1779 публікацій, що розподілялись по видах:

Роки	книжки	Окремі видання (відбитки)	статті	рецензії	Белетристика	разом
1885-1904	34	14	152	378	13	591
1905-1928	142	17	654	323	52	1188
РАЗОМ:	176	31	806	701	65	1779

Бібліографічні праці І. Левицького, Д. Балики та інших бібліографів відображають перші спроби бібліографічного опрацювання творів М.С. Грушевського. Слід назвати також і “Бібліографію” Б. Черкаського, яка включала тільки літературні твори М.С. Грушевського.

Святкування 60-річного ювілею від дня народження М.С.Грушевського активізувало дослідження творчої спадщини історика, що стала результатом великої дослідницької праці. М. Кордуба в публікаціях, присвячених аналізу наукової творчості М.С. Грушевського, відзначав характерні бібліографічні особливості деяких праць історика, зокрема, “Історії України-Руси”, яка написана на ґрунтовній джерельній базі, що дозволила зробити нові висновки щодо історії українського народу. М. Кордуба також вказав на окремі бібліографічні відомості, використані М.С. Грушевським в “Ілюстрованій історії України” та 5-томній “Історії української літератури”.

З середини 20-х років ставлення до наукової творчості вченого з боку офіційної історіографії поступово змінювалося. Публікації М. Рубача, П. Любченка, М. Яворського, що з'являлися у періодичних виданнях “Червоний шлях”, “Життя і революція”, “Більшовик України”, започаткували партійну інтерпретацію життя і творчості М.С. Грушевського.

Після смерті історика в 1934 році були спроби вивчення його наукового доробку. І. Крип'якевич у монографії “Михайло Грушевський: життя й діяльність” подав докладну характеристику діяльності вченого під час його перебування в Галичині. Відзначаючи здобутки в організації наукового життя в Західній Україні, він підкреслив при цьому провідну роль М.С. Грушевського у розвитку видавничої та бібліографічної діяльності краю. В цей час були зроблені спроби вивчення наукової спадщини М.С. Грушевського поза межами України. Зокрема, про це свідчать публікації В. Біднова, І. Борщака, Д. Дорошенка, Г. Коха, які вийшли за кордоном. Отже, бібліографічна база грушевськознавства була збагачена зарубіжними дослідженнями.

Новим етапом вивчення життя і творчості М.С.Грушевського стало 100-річчя від дня народження видатного вченого, коли за ініціативи Л. Винара та при підтримці відомих українських вчених за кордоном О. Оглоблина, Н. Полонської-Василенко та інших було створено Українське Історичне Товариство (УІТ) з його науково-інформаційним щоквартальником “Український історик”, на сторінках якого з'являлись праці грушевськознавчої тематики.

Варто відзначити бібліографічні праці Л. Винара, присвячені дослідженню наукової спадщини М.С. Грушевського, що вийшли друком в США та Німеччині.

Після проголошення незалежності України утворились умови для розвитку грушевськознавства. Провідні вчені в Україні та за кордоном М. Антонович, Л. Винар, Я. Дашкевич, Р. Пиріг, С. Білокінь, Л. Решодько висловлювали думку про необхідність створення повної бібліографії наукового доробку М.С. Грушевського. В.Г. Сарбей з нагоди 125-річчя від дня народження М.С. Грушевського видав працю “Академік М.С. Грушевський: Матеріали для бібліографії (1914-1934 рр.)”, в основу якої було покладено матеріали архівних фондів, недоступних широкому загалу дослідників.

Підвищення інтересу до проблем грушевськознавства також сприяло активізації бібліографічних досліджень. З'явилися бібліографії вибраних праць М.С. Грушевського, укладені Мироном Кордубою, Дмитром Дорошенком, Олександром Оглобліним, Ярославом Бідлом, а також англомовні бібліографії Т. Приймака та О. Сидоренка.

У численних публікаціях, що з'явилися в цей період, помітне місце належить дослідженню теоретико-методологічних засад творчого доробку видатного вченого. Видання архівної грушевськіани - мемуарів, щоденників, епістолярних матеріалів, значно поглибило розуміння творчості М.С. Грушевського.

Необхідність нової інтерпретації прочитання наукових концепцій історика усвідомлене багатьма сучасними українськими вченими, про що свідчать численні публікації І. Гирича, П. Соханя, Р. Пирога, Г. Бурлаки, Т. Кульчицької, Т. Панько, Л. Ільницької, В. Ульяновського, С. Кіржаєва, Л. Зашкільняка, В. Сарбея, В. Гоцуляка, В. Смолія, С. Білоконя, В. Тельвака, Я. Дашкевича, Г. Сварник, О. Купчинського, О. Романіва, Л. Решодька, Ю. Шаповала та багатьох інших, які відображали в своїх розвідках різні аспекти життя, наукової та громадської діяльності М.С. Грушевського.

До 130-річчя від дня народження М.С. Грушевського Б.В. Грановський уклав покажчик “Михайло Грушевський. Перший президент України, академік: Біобібліографія (1885-2000рр.)”, в якому подано повний реєстр публікацій вченого, а також хронологію та географію його видань, наукових розвідок про нього, офіційних повідомлень, спогадів сучасників.

Одночасно із значним інтересом дослідників до наукової спадщини М.С. Грушевського спостерігається зацікавленість у вивченні її бібліографічного забезпечення. Так, розглядаючи проблеми українознавчої бібліографії у Науковому Товаристві ім. Т.Г. Шевченка, Л. Ільницька спробувала проаналізувати діяльність Бібліографічної комісії, створеної за участю М.С. Грушевського, що дало їй підстави вважати історика таким, що своєю діяльністю заклав основні вимоги - повноти і систематичності - до створення національної бібліографії. Досліджуючи бібліографічну діяльність М.С. Грушевського в різні періоди його творчості, М. Геращенко дійшов висновку, що вона суттєво допомагала вченому при підготовці і написанні наукових праць, укладанні різних видів бібліографічних покажчиків.

Таким чином, аналіз вивчення теми дає підстави стверджувати, що незважаючи на те, що творча спадщина і наукова та громадська діяльність М. Грушевського були предметом наукового аналізу, але бібліографічні аспекти наукової спадщини визначного вченого залишались поза увагою дослідників. В той же час вивчення ролі бібліографії у науковій діяльності визначної особистості становить актуальну проблему українського бібліографознавства.

Джерельну базу дослідження передусім становить бібліографічний апарат монографічних досліджень М.С. Грушевського, а також некрологи, бібліографічні покажчики, замітки, огляди, коментарі з бібліографічним посиланням, підготовлені вченим рецензії, які становлять суттєвий бібліографічний доробок вченого. Завдяки науковій специфіці (обмеженість обсягу матеріалу, критична спрямованість, концептуальні висновки) ці джерела є унікальними при висвітленні бібліографічних особливостей творчої спадщини вченого.

Іншу групу становлять джерела особливого походження, основним видом яких стали автобіографії М.С. Грушевського (“Автобіографія, 1906 р.”, “Автобіографія, 1914-1919 рр.”, “Автобіографія, 1926 р.”, “Щоденник (1888-1894)”, дві частини “Споминів” вченого, а також значна частина неопублікованих листів, що зберігаються в архівах, бібліотеках, наукових установах.

Важливим джерелом у висвітленні бібліографічних аспектів діяльності М.С. Грушевського була періодика, зокрема, журнали “Літературно-науковий вістник” (ЛНВ), “Записки Наукового товариства ім. Т. Шевченка” (ЗНТШ), “Україна”, “Етнографічний збірник”, на сторінках яких містяться численні рецензії, бібліографічні списки та огляди, некрологи, що належать перу М.С. Грушевського, а також періодичні видання “Архіви України”, “Український історик”, “Український історичний журнал”, “Пам'ять століть”, що містять результати наукових досліджень сучасного грушевськознавства.

Суттєву групу джерел становили документи з фондів Центрального державного історичного архіву України у м. Києві (Ф. 1235), що є найповнішим зібранням відомостей про родину Грушевських, в якому тільки листування становить біля 75% документів і за підрахунками І. Гирича становить приблизно тисячу листів від М.С. Грушевського до окремих осіб та установ, а також більше 12 тисяч листів до нього, серед яких близько тисячі листів від різних установ і організацій, деякі з них містять відомості про бібліографічні аспекти його наукової діяльності.

Важливі джерела, пов'язані з іменем М.С. Грушевського, зберігаються у Центральному державному історичному архіві України у Львові (Фонд 362) - К. Студинського, в якому збережено 314 листів М. Грушевського до нього, Фонд 401 - Літературно-науковий вістник, джерельні матеріали про бібліографічну діяльність М. Грушевського в НТШ (Фонд 309), І. Крип'якевича (Фонд 357), С. Томашівського (Фонд 368) що включають приватне та офіційне листування, рукописи вченого.

Виняткову цінність становлять документи М.С. Грушевського та матеріали про нього, що зберігаються в Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського і містять автографи його листів до різних діячів, включаючи С. Єфремова, В. Доманицького, О. Кандибу (Олеся), М. Біляшівського, та матеріали Всеукраїнської академії наук (ВУАН), Українського наукового товариства (УНТ) у Києві, що подають важливі документальні свідчення про життя та діяльність вченого і громадсько-політичного діяча.

Суттєву допомогу у висвітленні досліджуваної проблеми надали матеріали Відділу рукопису Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України (ф.ф. 57, 206, 309, 1026/77), в яких подані звіти про роботу секцій НТШ та епістолярій М.С. Грушевського., де виявлені біографічні свідчення про роль бібліографії в науковій діяльності М.С. Грушевського. Опрацьована також частина епістолярної спадщини М.С. Грушевського з Національного історичного музею України, що включає листування з видатними громадськими та політичними діячами, вітчизняними і зарубіжними вченими.

Музей М.С. Грушевського у Києві містить фотодокументи та іконографію, що також досліджувалась нами.

Суттєвим джерелом стали бібліографічні покажчики, укладені І. Левицьким, В. Дорошенком та Д. Баликою, Л. Винаром, що містять бібліографію наукової спадщини М. Грушевського та історіографію грушевськознавства.

Варто також відзначити довідкові видання Кіржаєва С. “Документальні матеріали М.Грушевського у фондах відділу рукописів НБУВ”, І. Гирича “Епістолярна спадщина Михайла Грушевського: Покажчик до фонду 1235 у ЦДІА України у м. Києві”, працю Г. Сварник “Документи і матеріали Михайла Грушевського у фондах архіву” у м. Львові.

Другий розділ дисертації “Бібліографічне оснащення історико-літературознавчої спадщини М.С. Грушевського” складається з трьох підрозділів. Перший з них “Бібліографічне підґрунтя перших наукових досліджень вченого” присвячений бібліографічному опрацюванню початкових наукових розвідок вченого, якими стали студентські реферати “Гельмгольд и его “Славянская хроника”, “Древності”, перших монографій “Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця ХІV сторіччя” та “Барське староство. Історичні нариси XV - XVII ст.”.

Бібліографічний супровід цих праць містить значну документознавчу та бібліографічну інформацію. Як засвідчило дослідження, в “Нарисі...” автором зроблено посилання на 50 першоджерел та 164 наукові праці, серед яких зустрічаються історичні пам'ятки давньоукраїнської літератури і писемності, літописи, кодекси, акти, грамоти. Використання М.С. Грушевським реєстрів історико-літературознавчих видань засвідчує про досконале знання вченим цих джерел і становить для бібліографознавців науковий інтерес. бібліографічний культура грушевський

Отже, бібліографічна основа перших наукових праць М.С. Грушевського характеризувалась використанням першоджерел, а також аргументованістю та логічністю їх бібліографічного опрацювання, про що засвідчує структура означених робіт. Наукові праці М.С. Грушевського, написані у 1886-1894 рр., забезпечені ґрунтовною джерельною базою та належним бібліографічним її аналізом. Про це свідчить повнота їх бібліографічного опису, достовірність вихідних даних, точність використаних посилань, інверсії, цитування.

У другому підрозділі “Бібліографічна основа багатотомної “Історії України-Руси” проаналізовано розгалужений довідково-бібліографічний апарат до монографічного видання і виявлено такі бібліографічні елементи як супроводжуючі статті, вступні замітки, передмови та післямови до відповідних томів, що виконують важливу аналітико-оціночну функцію і органічно поєднані з основним текстом твору. Фундаменталізм “Історії України-Руси” було забезпечено значною підготовчою працею, про що засвідчувало видання “Джерел до історії України-Руси”, які містили аналіз Іпатіївського, Лаврентіївського, Густинського, Новгородського, Хлєбніковського літописів та літописів козацьких, також “Патерика Печерського”, “Житія...”, інших вітчизняних і зарубіжних першоджерел, що дозволило автору реконструювати історію України-Руси, окремих її регіонів від найдавніших часів до середини XVII століття.

Дослідження засвідчило, що складові довідково-бібліографічного апарату “Історії України-Руси”, до яких слід віднести: Зміст, Пояснення до таблиць, Перегляд томів, Пояснення скорочених цитат, Показник імен і річей, Пояснення до генеалогічної таблиці, Виправлені помилки, містили в своєму складі науково-бібліографічну інформацію про вітчизняні та зарубіжні джерела з історії українського народу, що сприяло в цілому розкриттю змісту праці. Розроблені М.С. Грушевським спеціальні огляди до томів видання, в яких було подано перелік та здійснено аналіз першоджерел, свідчили про ґрунтовність наукової праці. Примітки, авторські роз'яснення та коментарі різних типів (літературно-критичні, текстологічні, стилістичні, бібліографічні), численні бібліографічні посилання та цитування, що супроводжують томи “Історії України-Руси”, сприяли підтвердженню чи спростуванню наукових гіпотез опонентів, а також ґрунтовності висновків, здійснених визначним істориком. Важливим способом опрацювання текстів використаних джерел були підстрічкові та всередині текстові бібліографічні посилання, що супроводжувались авторською оцінкою та рекомендаціями. Підготовлені М.С. Грушевським до монографічних видань допоміжні покажчики (Покажчик осіб, Покажчик місць) сприяли розкриттю та уточненню основного змісту “Історії України-Руси”, а також засвідчували про ґрунтовні бібліографічні знання автора, що дозволило йому створити бібліографічну основу, яка стала підґрунтям для написання основного тексту дослідження.

У третьому підрозділі “Бібліографічна характеристика “Історії української літератури” також використано М. Грушевським бібліографічні списки, прикнижкові покажчики, притекстові та всередині текстові бібліографічні посилання, цитати, коментарі, що сприяло уточненню та доповненню основного змісту.

Аналізуючи літературознавчі видання, М.С. Грушевський використовував такі бібліографічні способи як реферування, критико-бібліографічні огляди, бібліографію української і світової літератури, про що свідчать використані або цитовані літературознавчі праці вітчизняних та зарубіжних дослідників: М. Максимовича, М. Костомарова, М. Драгоманова, Ф. Колесси, М. Сумцова, К. Геснера, Ф. Бекона, Моргофа. В “Історії української літератури” дослідником здійснена диференціація використаних літературних джерел, а обов'язковими елементами видання були вступ, основний зміст, примітки, коментарі та допоміжні покажчики. Отже, бібліографічне оснащення історико-літературознавчої спадщини М. Грушевського, передусім, фундаментальні “Історія України-Руси” та “Історія української літератури” про бібліографічне опрацювання використаних вченим вітчизняних та зарубіжних джерел.

Третій розділ дисертаційного дослідження “Науково-бібліографічна праця М.С. Грушевського у періодичних виданнях та збірниках” складається із двох підрозділів. У першому з них “Критико-бібліографічна діяльність вченого у Науковому Товаристві ім. Т.Г. Шевченка” досліджено внесок М.С. Грушевського в організацію та розбудову товариства, його наукових видань, передусім, “Записок Наукового Товариства ім. Т.Г. Шевченка” (ЗНТШ) та “Літературно-наукового вісника”(ЛНВ).

Як засвідчило дослідження, М.С. Грушевський суттєво вплинув на становлення української бібліографії своєю діяльністю по заснуванню Бібліографічної комісії НТШ та створенням бібліографічного відділу в “Записках НТШ”. Бібліографічна комісія, основу якої складали М.С. Грушевський, В. Дорошенко, І. Крип'якевич, М. Залізняк, М. Возняк, І. Левицький, І. Свенціцький, Іл. Кокорудз, В. Гнатюк, ініціювала підготовку бібліографії стародруків, принципи укладання якої розробив М.С. Грушевський. З його ініціативи розпочався вихід серії “Українська бібліографія”, як свідчення розвитку української ретроспективної бібліографії, що мала стати підґрунтям для укладання національної бібліографії. В одному із листів М.С. Грушевського до Д. Дорошенка зазначено: “до української бібліографії Вашої слід втягнути і закордонні видання наших людей...” (ВР НБ ім. Стефаника, Ф.57, спр.785), формулюючи таким чином основний принцип національної бібліографії - її повноту.

Створений з ініціативи М.С. Грушевського бібліографічний відділ в “Записках НТШ”, в основу якого було покладено рубрики “Miscellanea”, “Наукова хроніка”, “Бібліографія” характеризувався як тематичною спрямованістю так і різними видами бібліографічної діяльності, де вміщувались реферати, замітки, давалась критична оцінка друкованим виданням і, на думку Л. Ільницької, він був першою спробою української реферативної інформації.

В дослідженні доведено, що участь М.С. Грушевського в роботі бібліографічного відділу сприяла реалізації одного із видів його наукової діяльності - рецензування як засобу наукової критики. Використовуючи рецензування як одну із форм бібліографічної характеристики творів друку, М.С. Грушевський у своїх рецензіях на праці історичної тематики (В. Антоновича, М. Довнар-Запольського, О. Лазаревського, Д. Яворницького) та філологічної проблематики (І. Срезневського, О. Шахматова, В. Лесевича) містилась не лише критична характеристика видань, вони також супроводжувались бібліографічними описами, виконаними згідно існуючих на той час правил (відомості про автора, назва рецензованого твору, вихідні дані та кількісна характеристика видання). М.С. Грушевський вважав, що ефективність рецензії певною мірою залежала від оперативності її оприлюднення “рецензії і новини майже готові... всіх їх не відкладати, бо втратять свіжість, що дуже важне” (ВР ЛНБ ім. (ВР НБ ім. Стефаника, Ф. 206, Од. зб. 464).

Бібліографічні аспекти діяльності М.С. Грушевського певною мірою виявляються у написаних ним некрологах, в яких містились не лише основні відомості про життєвий та творчий шлях особистості, але й подавалась коротка бібліографія наукових праць. Так, М.С. Грушевський відгукнувся некрологами на смерть О. Лазаревського, О. Андрієвського, О. Терлецького, інших вчених та громадських діячів.

Серед важливих напрямів критико-бібліографічної праці М.С. Грушевського на сторінках ЗНТШ варто відзначити також археографічний, про що засвідчує оцінка ним досліджень В. Флоринського, М. Біляшівського, П. Лошкарьова, М. Плохинського, вміщених на сторінках бібліографічних відділів “Записок НТШ”.

Важливим напрямом бібліографічної діяльності слід вважати сприяння М.С. Грушевським підготовці та виданню “Покажчика до Записок Наукового Товариства ім. Т.Г. Шевченка. Т.І-ХХ. Роки І-VI” (Львів, 1898.-66с.), що містив тисячі бібліографічних записів, які розкривали зміст наукового видання за перші двадцять років його існування. Варто зауважити, що покажчика до всіх 155 томів ЗНТШ сьогодні на жаль не існує.

Аналіз діяльності М.С. Грушевського та його роль в організації “Літературно-наукового вісника” (ЛНВ) виявив, що на сторінках видання вчений опублікував 198 робіт, серед яких були бібліографічні огляди, рецензії, замітки критико-бібліографічного характеру.

Як засвідчило дослідження, в журналі з ініціативи М.С. Грушевського публікувалась бібліографія “Нові українські книжки і брошури”, що інформувала про тогочасні українські видання. Незважаючи на те, що праця тривала лише з квітня 1911 по березень 1912 р., вона засвідчувала про ініціювання М.С. Грушевським розвитку поточної української бібліографії. У відділах ЛНВ “Хроніка та бібліографія”, “Новини нашої літератури” та “Із чужих літератур” М.С. Грушевський вміщував бібліографічну інформацію про праці Т. Шевченка, І. Франка, М. Драгоманова, Л. Українки, М. Коцюбинського, Б. Грінченка, В. Гнатюка, Є. Чикаленка, Н. Кобринської, М. Старицького, О. Маковея, А. Чехова, М. Горького, М. Некрасова, Л. Толстого. Не проходила повз його увагу і діяльність українських бібліографів. Так, з нагоди 25-річної діяльності українського бібліографа В. Дорошенка, який збагатив бібліографічну шевченкіану, М.С. Грушевський написав критико-бібліографічну статтю. Крім того, відгукується статтею “Сумний великдень”, що стала присвятою фундатору української бібліографії М. Комарову, яка містила бібліографію творчого доробку, підготовлену В. Дорошенком.

До співпраці у бібліографічних відділах ЛНВ М. Грушевським було залучено С. Єфремова, А. Кримського, В. Стефаника, В. Гнатюка.

У другому підрозділі дисертації “Критико-бібліографічне опрацювання М.С. Грушевським видань Українського Наукового Товариства” зроблено спробу висвітлити бібліографічні аспекти творчого доробку М.С. Грушевського на сторінках часописів “Україна” та “Записки УНТ”, які містили відділи хроніки, критики та бібліографії, де здійснювалась об'єктивна оцінка історико-літературних процесів в Україні і за кордоном.

На сторінках часопису “Україна” вчений збагатив бібліографічний некрополь, опублікувавши некрологи, присвячені І. Франку, В. Антоновичу, О. Левицькому, М. Драгоманову, В. Гнатюку, П. Кулішу, О. Лазаревському, Г. Житецькому, П. Тутковському, Ф. Вовку, професору Празького університету Я. Бидлю, що містили також і бібліографію їх праць.

Усвідомлюючи значення бібліографії для наукових досліджень, М.С. Грушевський залучив провідних українських бібліографів та вчених В. Дорошенка, О. Янату, М. Ясинського, К. Харламповича, К. Копержинського, К. Студинського, В. Пархоменка до співпраці у критико-бібліографічних відділах УНТ.

Як засвідчило дослідження, бібліографічні покажчики та огляди, присвячені видатним українським діячам науки і укладені М. Грушевським, відрізняються високим фаховим рівнем. Особливо слід відзначити підготовлений вченим бібліографічний покажчик “Заслужені для української науки і українознавства діячі, що померли в рр. 1918-1923”, в якому було вміщено відомості про 52-х померлих заслужених діячів науки і культури.

Окремо слід відзначити, що М. Грушевським, як на сторінках ЗНТШ, так і УНТ вміщувались відомості про книжки вітчизняних вчених, діячів освіти та культури, що містились у книжкових крамницях, популяризуючи таким чином книготорговельну бібліографію.



ВИСНОВКИ

1. Бібліографознавчий аналіз наукової спадщини М. Грушевського. в т.ч. і його критико-бібліографічної діяльності, дає підстави стверджувати, що в особі вченого - енциклопедиста вітчизняна наука має не лише визначного українського історика, але і бібліографа та бібліографознавця. Про це свідчить стан досліджуваної теми через її історіографію та джерельна база дослідження, передусім архівна, історико-літературознавча, бібліографічна та бібліографознавча.

2. На основі вивчення окремих архівних джерел, наукової спадщини М.С. Грушевського вдалося встановити, яке місце займала бібліографія, бібліографічна діяльність в творчій біографії вченого. До наукового обігу залучені маловідомі та невідомі факти бібліографічної праці вченого, які збагатили вітчизняне бібліографознавство, бібліографічне грушевськознавство.

3. Проаналізовані бібліографічні роботи М. Грушевського (покажчики до фундаментальних праць “Історія України-Руси”, “Історія української літератури”, опублікований на сторінках часопису “Україна” бібліографічний некрополь про визначних діячів української науки та українознавства) засвідчують, що методика їх підготовки та укладання є важливою для професійних бібліографів і сьогодні (алфавітний порядок розміщення матеріалу, точність та достовірність даних про життя та діяльність осіб, включення в бібліографічний опис всіх основних елементів, наявність скорочень та їх пояснень, оперативність в підготовці та випуску посібників).

Залучені М. Грушевським до співробітництва на сторінках наукових видань професійні бібліографи (І. Левицький, В. Дорошенко, М. Ясинський) збагачували бібліографічну практику вченого, дозволяли йому давати вчасну та об'єктивну оцінку роботам інших бібліографів (О. Лазаревський, В. Межов).

4. В процесі бібліографознавчого аналізу наукової спадщини М.С. Грушевського були визначені напрями бібліографічного опрацювання вченим наукових робіт вітчизняних та зарубіжних колег, яким є - історичний, археографічний та літературознавчий. Встановлений вклад М.С. Грушевського в збагачення бібліографічної культури наукових робіт, що є цінним матеріалом для усвідомлення того, як розумів вчений завдання бібліографії, які вимоги він ставив до неї. Розроблений М. Грушевським довідково-бібліографічний апарат до наукових робіт: вступні статті та передмови з бібліографічним насиченням, огляди літератури, численні бібліографічні посилання (індивідуальні, групові, загальні, аналітичні, аспектні, змішані), допоміжні покажчики, значне цитування першоджерел з їх критико-бібліографічним аналізом, бібліографічні інверсії був підпорядкований внутрішній єдності основного тексту наукових праць, творчим задумам їх автора та цінним орієнтиром для науковців з відповідної проблематики. Опора М. Грушевського на достовірні факти та явища, їх всебічний та об'єктивний аналіз збагачують вітчизняне бібліографічне джерелознавство, посилюють його бібліографічну культуру.

5. З'ясовано погляди М. Грушевського на роль бібліографії в житті суспільства, визначено його ставлення до провідних підрозділів наукових видань, якими є відділи критики та бібліографії, встановлено внесок вченого в збагачення таких видів вітчизняної бібліографії, як науково-допоміжна, галузева, книготорговельна та біобібліографія.

6. В дисертації визначене історико-культурне значення науково-бібліографічного доробку вченого для вітчизняного бібліографознавства, грушевськознавства, в т.ч. і бібліографічного, яке розробляється та збагачується провідними науковцями, в т.ч. й вузів, Книжкової палати, наукових бібліотек, архівів та музеїв країни. В дослідженні засвідчено, що розпочата тема “М.С. Грушевський та бібліографія” через висвітлення бібліографічних аспектів наукової спадщини вченого вагома та значуща в умовах сьогодення, яке характеризується поглибленим вивченням історії країни, її визначних особистостей.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНО В РОБОТАХ

1. Цибенко І.П. Критико-бібліографічна діяльність Михайла Грушевського у виданнях Українського Наукового Товариства // Вісник Книжкової палати.-2004.-№6.-С.36-39.

2. Цибенко І.П. Критико-бібліографічна діяльність Михайла Грушевського на сторінках “Записок НТШ” та “Літературно-наукового вісника” (Львівський період життя і творчості видатного вченого. 1894-1914 роки)// Вісник Книжкової палати.-2004.-№3.-С.30-35.

3. Цибенко І.П. Бібліографічна культура у творчій спадщині М.С. Грушевського та її роль в історії української бібліографії // Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. Вип.13 / НАН України. Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського. - К., 2004.-С.61-73.

4. Цибенко І.П. “Історія української літератури” М.С. Грушевського та її бібліографічне оснащення // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: Проблеми науки, освіти, практики: Зб. Матеріалів міжнар. наук.-практ. конф. Київ 25-26 травня, 2004 р. - К., 2004.- С.178-180.

5. Цибенко І.П. “Історія України-Руси” М.С. Грушевського як зразок бібліографічної культури // Вісник Книжкової палати.-2003.-№1.-С.37-39.

6. Цибенко І.П. Бібліографічна основа історичних праць М.С. Грушевського // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Вип.11 / НАН України. Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського. -К.- 2003.-С.460-470.

7. Цибенко І.П., Геращенко М.В. Книга та бібліографія в житті першого президента України // Вісник Книжкової палати.-2002.-№9.-С.31-33.

8. Цибенко І.П. Діяльність М. Грушевського: пошук бібліографічних джерел // Бібліотечна планета.-2002.-№4.-С.34-35.

АНОТАЦІЯ

Цибенко І.П. Бібліографічні аспекти наукової спадщини М.С. Грушевського. - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.08 - Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство. Київський національний університет культури і мистецтв, Київ, 2005.

Дисертація присвячена вивченню бібліографічних аспектів наукової спадщини М.С. Грушевського. Дисертант характеризує постать М.С. Грушевського як бібліографа та бібліографознавця. Автором дисертації відтворено концепцію бібліографічної культури в творчості видатного вченого та громадського діяча, про що свідчить бібліографічне оснащення його наукової спадщини, підготовка бібліографічних праць, критико-бібліографічна діяльність на сторінках багатьох наукових видань. Визначено вплив М.С. Грушевського на розвиток вітчизняної бібліографії кінця ХІХ - першої третини ХХ століть, реконструйовано в історичному аспекті не лише невідомі чи маловідомі факти бібліографічної діяльності М.С. Грушевського, але й доведено їх значення для сьогодення.

Ключові слова: М.С. Грушевський, грушевськознавство, наукова спадщина, бібліографія, бібліографічні аспекти, критико-бібліографічна діяльність, бібліографознавство.



АННОТАЦИЯ

Цыбенко И.П. Библиографические аспекты научного наследия М.С. Грушевского. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.08 - книговедение, библиотековедение, библиографоведение. - Киевский национальный университет культуры и искусств, Киев, 2005.

Диссертация посвящена изучению библиографических аспектов научного наследия М.С. Грушевского. Диссертант характеризует личность М.С. Грушевского как библиографа и библиографоведа. Автором диссертации восстановлена концепция библиографической культуры в творчестве выдающегося ученого и общественного деятеля, о чем свидетельствует библиографическое оснащение его научного наследия, подготовка библиографических трудов, критико-библиографическая деятельность на страницах многих научных изданий. Определено влияние М.С. Грушевского на развитие отечественной библиографии конца ХІХ- первой трети ХХ столетий, реконструировано в историческом аспекте не только неизвестные или малоизвестные факты библиографической деятельности М.С. Грушевского, но и доказано их значение для сегодняшнего дня.

Ключевые слова: М.С. Грушевский, грушевсковедение, научное наследие, библиография, библиографические аспекты, критико-библиографическая деятельность, библиографоведение.



ANNOTATION

Tsybenko I.P. Bibliographical aspects of M.S.Grushevsky's scientific legacy. Manuscript

Thesis on competing a candidate's degree of history sciences by speciality 07.00.08 - Bibliology, library science, bibliographyscience. Kyiv National University of Culture and Arts, Kyiv, 2005.

The dissertation is devoted to professional study of M.S. Grushevsky's scientific legacy due to bibliography science. On their basis the personality of M.S. Grushevsky is characterized as a bibliographer and a library scientist. The conception of bibliographic culture in Grushevsky's scientific works indicative of bibliographic ensuring his scientific legacy, creation of bibliographic works, critical and bibliographic activity on the pages of a number of scientific publications is given. M.S. Grushevsky's impact to the development of Ukrainian science and culture including bibliographies of the end of the XIXth and one third part of the XXth centuries is defined; the unknown or little known facts of Grushevsky's bibliographic activities are reconstructed in historical aspects and their significance for the present is proved.

Key words: M.S. Grushevsky, Grushevsky science, scientific legacy, bibliography, bibliographical aspects, critical and bibliographical activities, bibliographic ensuring.

Размещено на Allbest.ru

...