Марія Заньковецька
Шлях Заньковецької на велику сцену. Примадонна Малого театру. Сила, могутність і оригінальність таланту великої актриси. Велелюдне паломництво, повні аншлаги під час гастролей. Заснування першого стаціонарного театру у Києві. Легенда української сцени.
| Рубрика | Культура и искусство |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.10.2013 |
| Размер файла | 13,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Марія Заньковецька
«Наша Україна занадто бідна, щоб її можна було покинути. Я занадто люблю її, мою Україну, і її театр, щоб прийняти вашу пропозицію».
Відповідь Марії Заньковецької на пропозицію Олексія Суворіна «ощасливити російську сцену» -- перейти примадонною до Малого театру.
З відстані нинішнього дня можемо судити про будь-які акторські таланти минулого тільки за спогадами та відгуками їхніх сучасників. Той-таки Суворін, відомий театрал, що, до речі, суто по-імперському сприймав українство й українську мову, відразу вловив силу, могутність і оригінальність таланту Марії Заньковецької. Скористаємось його оцінкою, наведеною у блискучому і багато в чому неперевершеному дослідженні «До ювілею М.К. Заньковецької» Симона Петлюри (1907 р.): «Це актриса з талантом великим, самостійним, оригінальним; натура, вся зіткана з найбільш чутливих нервів. Рухливість її обличчя і всієї її фігури підкоряються душевним рухам з незвичайною правдою. Про цю артистку не можна сказати, що вона або особливо гарна в драматичних поривах, або в більш спокійних проявах життя; вона скрізь - сама правда, поетична правда у всій її принаді. Це одна з тих небагатьох актрис, які з першого ж слова на сцені говорять вам про свій видатний талант і його свіжість. «... Я прямо кажу, іншої такої актриси я ніколи не бачив. Я порівняв би її з Сарою Бернар, але ця актриса ніколи мене не чіпала, тоді як у Заньковецької дуже багато почуття і нервовості у грі». «Подібної артистки немає у нас і за всю нашу пам'ять не було ... » І це сказано в годину, коли на театральних підмостках Москви і Петербурга сяялі зірки Віри Коміссаржевської, Марії Єрмолової, Марії Савіної, Антоніни Нежданової, Глікерії Федотової.
Тут хотілося б зауважити, що драматургічний матеріал, яким послуговувалася М. Заньковецька, далеко не завжди відповідав рівневі «світових стандартів». Українська драматургія, як нині індійське кіно, була дуже схильна до мелодраматичних колізій та постатей -- як чоловічих, так і, особливо, жіночих. Але Заньковецька робила з ляльок із заплаканими очима живих, реально осяжних людей. Її гра була такою органічною, як Шевченкове слово.
М. Заньковецька, як свідома українка, «пробивала» через впливових осіб нові п'єси, допомагала матеріально українським діячам, проводила велику просвітницьку і громадську діяльність.
Марія Заньковецька, виступаючи у трупах М. Кропивницького, М. Старицького, потім М. Садовського і П. Саксаганського, Ф. Волика, П. Суслова, їздила по всій Україні, побувала у містах великих і в глухій провінції. І всюди -- велелюдне паломництво, повні аншлаги. Мистецтво Заньковецької підкорило й манірно-холодний Петербург. На її вистави збирався найвишуканіший «бомонд»: професори, письменники, міністри й сановники, завітав навіть сам цар із родиною. Особливо потрясла «Наймичка», показана на столичному кону 22 рази. Злива овацій, квітів, захоплених відгуків у пресі: «Ніколи нічого подібного не бачили на сцені. Цього не можна описати. Ви не будете аплодувати, коли перед вами б'ється людина у нестерпних муках. Так було і тут. Це була страшна правда, і глядач переживав її із слізьми у горлі, із гарячим співчуттям до нещасної. Це був той відчай, ті муки, коли жінка пам'ятає лише, що її життя скінчене, занапащене навіки. Кам'яна людина тоді не відмовить їй у співчутті…».
М. Заньковецька -- не лише актор, а й будівничий театру. Спільно з М. Садовським вона заснувала перший стаціонарний театр у Києві, а в пореволюційний час -- народний театр, на базі якого було створено театр її імені.
Марія з роду Адасовських, що замешкував у селі Заньки на Чернігівщині. Рід козацький, дворянський згодом, де пошановували традиції і звичаї предків. Батько Марії мав приємний баритон, керував заньковецьким церковним хором. Мати відзначалася великим розумом і була характерницею -- лікувала людей.
Артистизм, імпульсивність, схильність до імпровізацій, розіграшів змалечку були притаманні майбутній актрисі. Потяг до сцени, художнього слова (Марія писала вірші, і то непогані) проявилися і під час навчання в пансіоні Осовської у Чернігові, а далі -- в аматорських колективах Чернігова та Ніжина. Вона чудово співала (її дитячий «янгольський» голосочок переріс у гарне звучне мецо-сопрано), брала уроки співу в консерваторії м. Гельсінкі. Йшлося навіть про її кар'єру оперної співачки.
А її шлях на велику сцену розпочався з любові -- вона виходить заміж за молодого капітана артилерії Олексія Хлистова, людину щиру і віддану. Мандри з чоловіком-офіцером привели її до молдавського міста Бендери. Тут вона зустрілася зі щастям і нещастям свого життя -- Миколою Тобілевичем, згодом артистом і режисером, що прибрав собі сценічне ім'я Садовський. Тобілевичі -- знана родина діячів українського театру. Брати І. Карпенко-Карий, М. Садовський, П. Саксаганський, їхня сестра М. Садовська, дружина Карпенка-Карого С. Тобілевич вписали не одну золоту сторінку в історію українського сценічного мистецтва. М. Садовський познайомив М. Заньковецьку з Марком Лукичем Кропивницьким -- батьком українського театру. Треба сказати, що Кропивницький не відразу розпізнав у сором'язливій тендітній панночці майбутню легенду української сцени. Але вже перший її дебют у «Наталці-Полтавці» 27 жовтня 1882 року засвідчив, що народилася нова актриса нового театру. Потім Кропивницький завжди пишався, що став її сценічним батьком.
заньковецька сцена театр актриса
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Становлення та розвиток професійного театру в Полтаві з початку його існування з ХIХ століття і діяльність перших акторів, драматургів міста. Порівняння того театру з сучасним, тих драматургів з драматургами нашого часу, тих режисерів з сучасниками.
курсовая работа [74,5 K], добавлен 02.04.2008Погляд на історію світового театру, становлення його форм, жанрів, театральних систем. Особливості системи містерійної основи курбасового театру. Історія становлення українського театру "Березіль". Театральне відлуння в Українському музеї Нью-Йорка.
курсовая работа [51,1 K], добавлен 30.03.2011Творчість Бертольда Брехта як невід’ємна частка культурного надбання людства в ХХ ст. Раціоналістичність як вихідний принцип епічного театру. Становлення концепції "епічного театру". Відмінність "епічного театру" Брехта від школи Станіславського.
курсовая работа [39,9 K], добавлен 19.05.2010Основні закони театральної драматургії та режисури. Розвиток театру епохи Відродження. Жанри театру Відродження, поява професійного театру. Комедія дель арте. Злет людської думки у всіх сферах діяльності: науці, мистецтві, літературі та музиці.
разработка урока [30,1 K], добавлен 20.03.2012Зародження і становлення театрального мистецтва в Україні. Розвиток класичної драматургії. Корифеї українського театру. Аматорський рух, його особливості та цікаві сторони. Заснування драматичної школи в Києві. Український театр в часи незалежності.
реферат [31,3 K], добавлен 09.03.2016Історія відкриття першого професійного українського театру корифеїв. Засновник професійної трупи – М. Кропивницький. Жанри сценічного мистецтва, найзнаменитіші вистави театру. Вклад до розвитку театральної справи письменника і драматурга М.П. Старицького.
презентация [837,6 K], добавлен 25.12.2013Історія виникнення в Україні шкільного театру як різновиду театрального мистецтва. Художнє відображення життя за допомогою сценічної дії акторів перед глядачами. Особливість вертепу як народного театру ляльок. Розвиток української національної культури.
презентация [924,9 K], добавлен 17.12.2015Особливості розвитку театрального мистецтва в Україні у другій половні ХІХ ст. Роль українського театру в історії українського відродження і формуванні української державності. Загальна характеристика виступів українського професійного театру за кордоном.
курсовая работа [51,9 K], добавлен 19.09.2010Проблеми дозвілля української молоді в умовах нової соціокультурної реальності, місце та роль театру в їх житті. Основні причини зміни ціннісних орієнтацій молоді щодо проведення вільного часу. Визначення способів популяризації театру у сучасному житті.
статья [21,1 K], добавлен 06.09.2017Мистецтво України другої половини XIX ст., розвиток драматургії та театру. Формування естетичних поглядів М.Л. Кропивницького, вплив на них статей М. Добролюбова та творчості О. Островського. Створення українського професійного театру "Руська бесіда".
реферат [26,5 K], добавлен 14.12.2010В статті досліджено особливості творчого спадку німецького драматурга та прозаїка П. Вайса. Висвітлено постепічні риси в роботах його "документального театру". Проаналізовано сюжет та структуру п’єс, демонструється нове бачення принципів епічного театру.
статья [25,2 K], добавлен 22.02.2018Кабукі — вид традиційного театру Японії, в якому поєднується драматичне і танцювальне мистецтво, спів, музика; історія зародження і еволюція театру. Елементи і особливості Кабукі: мова поз, грим, стилістика, символічне навантаження костюмів; типи вистав.
презентация [1,5 M], добавлен 27.10.2012Початок діяльності Харківського театру, поступовий зріст його популярності завдяки видатним акторам та цікавому репертуару. Робота театру за радянських часів. Вклад І. Штейна, К. Соленика, М. Щепкіна, І. Карпенка-Карого у розвиток театрального мистецтва.
реферат [35,3 K], добавлен 26.07.2012Філософія театру Леся Курбаса. Драматургічні пошуки нового національного розуміння феномену театру. Вплив А. Бергсона на діяльність Курбаса. Організація мистецького об'єднання "Березіль" як своєрідного творчого центру культурного руху 20-х років.
реферат [64,9 K], добавлен 15.04.2011Історія появи художнього драматичного театру у м. Миколаєві. Вклад в його мистецьке життя великих режисерів сучасної Украйни. Видатні актори, що працювали в ньому. Перелік здобутків колективу театру в різних державних і міжнародних фестивалях і конкурсах.
доклад [13,5 K], добавлен 21.05.2015Тенденції розвитку у балетному мистецтві. Досягнення хореографії. Розвиток балетного театру для дітей. Молодь та її бачення на створення спектаклів для дітей. Підготовка фахівців з хореографії. Вклад молодого покоління у розвиток балетного театру.
курсовая работа [56,3 K], добавлен 04.11.2008Санкт-Петербург як один з найбільш красивих та популярних світових туристичних центрів. Коротка історія розвитку та сучасний стан Ермітажного театру та Маріїнського Державного академічного театру опери і балету - найголовніших театрів сучасної Росії.
контрольная работа [29,3 K], добавлен 07.02.2011Історія створення театру К.С. Станіславським і В.І. Немировичем-Данченко. Опис постанов, що ставилися на його сцені. Причини кризи Московського Художнього театру в 60-ті роки минулого століття. Створення та розвиток музею, його зміст та опис експонатів.
презентация [5,3 M], добавлен 19.12.2015Отношение церкви к театру в истории христианства. Античный театр и причины отрицательного отношения к нему церкви. Изменения в театре в Средние века и Новое время. Отношение русской церкви к театру. Современное состояние взаимоотношений церкви и театра.
дипломная работа [253,6 K], добавлен 26.12.2013Огляд інформації за темою театральних плакатів як об'єктів дизайну. Збір маркетингової інформації за темою театральних плакатів. Аналіз аналогів театральних афіш. Формулювання вимог до створення театральних афіш. Розробка візуального стилю театру.
дипломная работа [26,4 K], добавлен 03.07.2012
