Кизил-кобинська культура у Західному Криму

Характеристика та періодизація археологічних пам’яток Кримського півострову. Аналіз керамічного посуду як основного матеріалу Кизил-кобинської культури, його класифікація і типологія. Виявлення основних історичних і етнічних процесів у даному регіоні.

Рубрика Культура и искусство
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 30.10.2013
Размер файла 43,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук

КИЗИЛ-КОБИНСЬКА КУЛЬТУРА У ЗАХІДНОМУ КРИМУ

КРАВЧЕНКО Евеліна Антонівна

УДК 903(477.75)”6383”

Спеціальність -- 07. 00. 04. -- археологія

Київ -- 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у відділі археології раннього залізного віку

Інституту археології НАН України

Науковий керівник доктор історичних наук

Зубар Віталій Михайлович,

Інститут археології НАН України,

провідний науковий співробітник Відділу античної археології

Офіційні опоненти доктор історичних наук, професор

Отрощенко Віталій Васильович

Інститут археології НАН України,

завідувач Відділу археології енеоліту та бронзової доби

кандидат історичних наук

Кашуба Майя Тарасівна

Інститут археології та етнографії Академії

наук Республіки Молдова, Кишинеу

завідувач Відділу археології

Захист відбудеться “06” листопада 2008 р. о 14-й годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.234.01 для захисту докторських дисертацій при Інституті археології Національної Академії наук України за адресою: 04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 12.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту археології НАН України (04210, м. Київ, пр. Героїв Сталінграду, 12).

Автореферат розісланий “17” червня 2008 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат історичних наук О.Є. Фіалко

Загальна характеристика роботи

Попри 200-літню історію дослідження кримських пам'яток, сучасна археологічна мапа досі має чимало білих плям. Чи не в першу чергу це стосується пам'яток Західного Криму, які атрибутують археологічну кизил-кобинську культуру.

Крим в етнокультурному аспекті ніколи не був замкненим регіоном, а тому питання синхронізації матеріальних комплексів прадавніх народів, що тут мешкали та вивчення впливу на них інших культур дозволить виявити закономірності у контексті історичного розвитку усього Надчорномор'я. Аналогічні дослідження вже здійснені для деяких регіонів Східної Європи.

Актуальність теми. Кизил-кобинська культура (ККК) традиційно атрибутується археологічними складовими доби пізньої бронзи та раннього заліза Передгірного та Гірського Криму. Накреслення чіткої схеми періодизації й хронології її матеріального комплексу є нагальним питанням не лише для Криму, але й для Надчорномор'я загалом. Ця проблема набуває ще більшої ваги, оскільки періодизаційні та типологічні схеми культури, що тепер використовуються в археологічних дослідженнях, вимагають перегляду та уточнення. Проблема походження, виокремлення та подальшого розвитку матеріальних типів ККК на заході Криму, як і з'ясування їх чіткої хронології є щонайголовнішим завданням цієї роботи. Це особливо на часі, оскільки інші синхронні пам'ятки досліджуваного ареалу, а також археологічні комплекси ККК інших регіонів Криму були опрацьовані і опубліковані впродовж останніх 20-ти років. Отже, маємо в наявності отримані нові важливі дані для реконструкцій історико-культурного розвитку цього регіону.

Хронологічні межі роботи охоплюють XI--IV ст. до н.е. Їх встановлено відповідно до хронології більш вивчених синхронних археологічних культур. Вони обумовлені розвитком, поступовою та поетапною зміною матеріальних типів Передгірного і Гірського Криму, де мешкав прадавній люд, що полишив по собі ККК.

Географічні рамки дослідження окреслені Західним Кримом -- територією, що охоплює кілька різних ландшафтних зон: передгірну і гірську в басейні р. Чорна і рівнинні території Гераклейського півострова та західного узбережжя Криму -- від Перекопського перешийка до Севастопольської бухти.

Зв'язок роботи з науковими програмами та темами. Роботу виконано в межах планових тем Відділу античної археології НАН України “Античні міста Північного Причорномор'я: дослідження і матеріали” (Державний реєстр. № 0104U003686) і Відділу археології раннього залізного віку “Поховальні пам'ятки Надчорноморщини доби раннього заліза” (Державний реєстр. № 0102U002592).

Мета і завдання дослідження. На меті дана робота має встановлення основних механізмів формування матеріального комплексу пам'яток ККК Західного Криму, їх хронології та з'ясування чіткої періодизації відповідно до головного спрямування історичного процесу за доби раннього заліза, накреслення основних етнічних ознак населення, що їх полишило. Засадничі практичні завдання дослідження зумовлені відсутністю дрібної хронологічної шкали для визначення відносної хронології матеріальних типів ККК та нез'ясованим співвідношенням у часі комплексів матеріальної культури, як в межах окремих поселень, так і в усьому регіоні Криму та Надчорномор'я. За завдання ставиться:

- аналіз наукового доробку попередників, джерельної бази і побудова методичних підходів для розв'язання порушених питань;

- характеристика та періодизація археологічних пам'яток регіону;

- детальний аналіз керамічного посуду, як основного матеріалу ККК, його класифікація і типологія;

- синхронізація і хронологічне визначення матеріальних комплексів;

- накреслення характерних ознак матеріальної культури синхронних пам'яток;

- визначення напряму зовнішніх культурних впливів на матеріальний комплекс ККК і їх значення;

- закономірності розвитку матеріальної культури західної групи стосовно інших пам'яток ККК;

- виявлення основних історичних і етнічних процесів у регіоні з залученням даних писемних джерел.

Об'єктом дослідження є матеріали пам'яток ККК Західного Криму, що не залучалися раніше до аналізу, а також інші матеріали, притаманні ККК.

Предметом дослідження є напрацювання системи сучасної наукової методики стосовно визначення часового і просторового існування окремих артефактів і ККК в цілому у Західному Криму.

Методи дослідження. У роботі використано дедуктивно-індуктивний підхід при побудові класифікації та типології, стратиграфічний і планіграфічний методи для визначення відносної хронології, порівняльно-історичний, картографічний та емпіричний методи при аналізі основних історичних процесів, з якими пов'язані виникнення і розвиток досліджуваних пам'яток.

Наукова новизна дослідження. Автор на основі аналізу археологічного матеріалу інтегрує історію племен ККК Західного Криму до загально-історичної схеми Надчорномор'я. Дослідженням залучені до наукового обігу неопубліковані матеріали найважливіших пам'яток ККК. Уперше здійснено вузьке хронологічне визначення матеріальної культури пам'яток і їх синхронізація з найважливішими пам'ятками Північного Кавказу та Центрально-Східної Європи. Висловлено нові гіпотези щодо етнічного складу населення, яке лишило ці пам'ятки. Визначено археологічні періоди, узгоджені з хронологією доби пізньої бронзи та раннього заліза Надчорномор'я, схарактеризовано їхню матеріальну культуру.

Практичне значення отриманих результатів. Результати дослідження можуть бути використані для створення узагальнюючих праць в галузі археології та давньої історії, підручників, енциклопедій, складанні реєстрів пам'яток історико-культурного спадку, читання лекцій у ВНЗ на курсах з археології та давньої історії, для облаштування музейних експозицій та впорядкування матеріалів.

Особистий внесок здобувача. Автор здійснив роботу зі збору та аналізу відповідного археологічного матеріалу, з 2006 р. проводить розкопки поселення Уч-Баш у Криму. У монографії, написаній у співавторстві з В.М.Зубарем, А.В.Буйських, М.В.Русяєвою, автору належить розділ І „Природная среда и население Западного Крыма до основания античных центров” і додаток „Поселения кизил-кобинской культуры Гераклейского п-ова VI--IV до н.э.” У статтях, написаних у співавторстві з В.М. Зубарем, О.М. Лєсковим, С.В. Ушаковим, А.А. Філіпенком, автору належить аналіз кизил-кобинських матеріалів поселень Трактирний Міст, Енергетик, Кавказ, Октябрьське та могильника Уркуста І.

Апробація результатів дисертації. По результатам своїх досліджень автор доповідав на засіданнях Відділів археології раннього залізного віку і античної археології Інституту археології НАН України, а також на 8-ми наукових конференціях, у тому числі 4-х міжнародних („Дні науки в НаУКМА”, Київ, 2001; „Читання пам'яті Михайла Брайчевського”, Київ, 2001; „Дні науки в НаУКМА”, Київ, 2002; „Сурож, Сугдея, Солдайя в истории и культуре Руси-Украины”, Судак, 2002; „Причерноморье, Крым, Русь в истории и культуре”, Судак, 2004; „Боспорский феномен”, Санкт-Петербург, 2005; „Причорномор'я, Крим, Русь в історії і культурі”, Судак, 2006; „Ранній залізний вік Євразії: до 100-річчя від дня народження О.І.Тереножкіна”, Чигирин, 2007).

Публікації. По темі дисертації опубліковано 12 наукових робіт, з них 7 -- одноосібно, 4 статті і розділ колективної монографії опубліковано у фахових виданнях, 5 статей -- у наукових журналах і збірках, 4 доповіді -- у збірках тез і матеріалів конференцій.

Структура і обсяг роботи. Рукопис дисертації складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і трьох додатків. Обсяг основного тексту -- 183 сторінки, додатків -- 275 сторінок, загальний обсяг -- 458 сторінок, список використаних джерел -- 389 позицій. Додаток А містить аналіз античних писемних джерел, у додатку Б містяться ілюстрації (244 рисунка), додаток В є каталогом пам'яток, що складається з 71 позиції.

Зміст роботи

кизил кобинський культура

У вступі сформульовано актуальність, мету та завдання роботи, визначено хронологічні та географічні межі роботи, її наукову новизну та практичне значення, а також вказані методи аналізу, використані у роботі.

Розділ 1. Історія дослідження ККК.

Історія дослідження старожитностей, визначених як ККК, поділяється на три етапи. Перший починається наприкінці XVIII ст., коли з'явилися перші описи цих старожитностей, і продовжується до 1926 р., який ми пропонуємо іменувати етапом мегалітичних могильників. Проаналізовано дослідження П.С. Палласа, Фр. Дюбуа де Монпере, А.С. Уварова, М.І. Репнікова, Н.М. Печенкіна та інших.

Г.О. Бонч-Осмоловський у 1926 р. за матеріалами поселення Кизил-Коба виділив окрему культуру, віднісши її до пізньобронзового -- ранньозалізного часу і гіпотетично пов'язавши із літописними таврами. Від цього часу і до кінця 1950-х рр. триває другий етап -- дослідження великих поселень. При цьому тривалий час поховальні пам'ятки -- цвинтарі кам'яних скринь або мегалітичні могильники, слідом за П.С. Палласом розглядалися як таврські, а поселення почали інтерпретувати як кизил-кобинські, що висвітило питання щодо співвіднесення цих пам'яток і етапності кизил-кобинської культури. Водночас з'явилося кілька контраверсійних думок щодо тлумачення писемних джерел відносно таврів. У перші десятиліття ХХ ст. В.В. Латишев, І.І. Толстой, а пізніше -- В.М. Дьяков дійшли висновку щодо складного шляху формування етнікону „таври”, зануреного у міфологічні глибини давньогрецької релігії, що дозволяв шукати витоки населення гірської зони Криму серед народів циркумпонтійської зони відповідного часу. Проте М.І. Ростовцев не зголосившись із цим, акцентував увагу на місцевому характері етнікону (пізніше адаптованому греками), належному корінному народові кримських гір. Ця теза й стала базовою у подальшому дослідженні кизил-кобинських старожитностей.

У 1952--1953 рр. С.Ф. Стржелецький здійснив розкопки однієї з провідних пам'яток ККК -- поселення Уч-Баш. Археологічні матеріали, знайдені там, мали надзвичайну наукову вагу.

У 50-х та на початку 60-х рр. ХХ ст. з'являються перші узагальнюючі роботи із ККК, які започаткували третій етап у вивченні цих старожитностей. Це була фаза аналізу та систематизації, коли за різних обставин припинилися масштабні польові дослідження, але, натомість, почалося інтенсивне теоретичне осмислення їх походження, хронології й етнічної приналежності. Схильними до цілковитого ототожнення ККК з таврами писемних джерел були С.Ф. Стржелецький і П.М. Шульц у своїх працях 1950-х рр.

Дещо інакше це питання висвітила Х.І. Кріс (1981), яка дійшла висновку щодо відмінності матеріальної культури різних кизил-кобинських пам'яток, щоправда, чітких хронологічних і типологічних критеріїв такої відмінності вона не надала. Дослідниця констатувала зміни у матеріальній культурі поселень і подібність керамічного комплексу до пам'яток Середньої Наддністрянщини часу НаВ--НаС, проте не дала пояснень цьому явищу і вимушена була постулювати замкнений характер тубільної культури без прояву зовнішніх впливів.

Першим узагальнюючим дослідженням кизил-кобинських старожитностей стала робота О.М. Лєскова (1965). У ній автор виокремив три головні періоди функціонування цієї культури: ІХ--VII; кінець VII --V і V--III ст. до н.е. та традиційно пов'язав її з таврами, за констатації значної ролі кавказьких культур пізньої бронзи -- раннього заліза в її становленні. По виході друком досліджень О.І. Тереножкіна стосовно передскіфського часу Надчорномор'я (1961, 1965, 1975) і В.В. Отрощенка (1986) щодо білозерської культури з'явилася нагальна потреба у перегляді матеріалів ККК.

Частково це було зроблено В.О. Колотухіним (1996), який виокремив ранні типи серед кизил-кобинських матеріалів, пов'язавши їх з культурами пізньої бронзи. Пізніше, у 2002 р., С.М. Сенаторов долучив визначені В.О. Колотухіним як ранні матеріали до масиву ККК.

Окрему увагу дослідники надавали вивченню т. зв. „пізнього етапу” ККК, синхронного існуванню античних центрів Таврики. Пізні типи кераміки було виокремлено О.Д. Дашевською. Кизил-кобинська кераміка із комплексів Керкенітіди публікувалася В.О. Кутайсовим; Херсонеса -- Г.Д. Бєловим; О.Я. Савелею і С.М. Сенаторовим; Маслин -- В.А. Латишевою; Панського -- В.Ф. Столбою, проте узагальнюючого дослідження матеріалів ККК фінального етапу зроблено так і не було.

Аналіз історії дослідження ККК дозволив окреслити проблеми, без вирішення яких неможливі подальші інтерпретаційні побудови. Найголовнішими із них є виділення періодів ККК, їх хронологія, напрямки контактів і етнічних впливів у системі загальноісторичних процесів, що відбувалися у Надчорномор'ї за доби раннього заліза; етнічне визначення ККК з врахуванням зазначеного вже в античних джерелах етнікону “таври”; проблеми співіснування античного і варварського світів на теренах Західного Криму.

Розділ 2. Джерела та методика дослідження

2.1. Археологічні пам'ятки ККК у Західному Криму.

Пам'ятки ККК у Західному Криму утворюють компактну територіальну групу (західна група), зосереджуючись у басейні р. Чорна і прилеглих до нього ландшафтних зонах, а також у балках та на морському узбережжі Гераклейського півострова. Поселення із наявними стратиграфічно і планіграфічно пов'язаними між собою умовно-закритими комплексами відомі у басейні р.Чорна. Із 71 пам'ятки, визначених у літературі, як кизил-кобинські, до дослідження було залучено лише 57, які дійсно містили кизил-кобинський матеріал. Найважливіші пам'ятки ККК Західного Криму розташовані у нижній течії р. Чорна. Кизил-кобинський матеріал, що зустрічається на античних пам'ятках Західного Криму -- у Керкінітиді, Херсонесі, Панському, Маслинах, також був залучений до аналізу.

Наявність багатошарових поселень, що існували впродовж значного проміжку часу дозволяє диференціювати складові їх матеріальної культури та з певністю співвіднести останні з хронологічно відповідними їм поховальними пам'ятками. Як основний матеріал дослідження задіяно наймасовіший і такий, що максимально віддзеркалює етнокультурні риси місцевого населення -- кераміку, особливості якої й репрезентують ККК. Належну увагу надано також артефактам, що типологічно співвідносяться з чітко датованими комплексами інших культур. Узагальнено увесь інший матеріал, притаманний пам'яткам ККК. За побудови класифікації було використано керамічні вироби (1500 одиниць, з них 250 цілих і реконструйованих посудин) зі 107 археологічних комплексів кизил-кобинських та античних поселень. За побудови типології було залучено увесь керамічний матеріал пам'яток ККК регіону. Усі пам'ятки за мірою і якістю дослідженості можна поділити на декілька груп. Перша складається з поселень, досліджених планомірними багатосезонними розкопками, матеріал яких і є надійним підґрунтям джерельної бази дослідження. Друга -- це поселення, що досліджувались лише епізодично, третю складають поселенські пам'ятки, що відомі за матеріалами розвідок. Четверту групу утворюють могильники, досліджувані переважно у кінці XIX та на початку ХХ ст., коли методика розкопок, а надто аналітичний підхід до їх результатів страждали недосконалістю та надмірною суб'єктивністю.

2.2. Методика дослідження.

Проблема виникнення, розвою та згасання ККК у Західному Криму є залежною від постановки і вирішення декількох вельми складних завдань: уточнення хронології її пам'яток, введення їх до загальної схеми історичних процесів у Надчорномор'ї та з'ясування особливостей розвитку у окремі періоди. Важливість використання матеріалу закритих чи то умовно-закритих комплексів зумовлено потребою у визначенні артефакту у їх системі і стосовно напрацьованої наукової системи чи методики. Метою такого підходу є ранжування окремої речі у системі речей (контекст комплексу) і в часі. Для з'ясування синхронності чи часової послідовності окремого комплексу або горизонту із іншими комплексами однією із основних умов виступає використання стратиграфічних і планіграфічних спостережень автора розкопок. Для інтерпретації наявних археологічних джерел на історичному рівні і виділення історичних періодів обов'язковим є використання методів археологічної типології з подальшим зіставленням результатів із даними інших історичних, зокрема, писемних джерел і картографуванням синхронних археологічних об'єктів. Однією із обов'язкових умов первинного аналізу матеріалу за такого підходу є наявність комплексів археологічних знахідок.

Розділ 3. Класифікація та типологія кераміки. Синхронізація і хронологія комплексів пам'яток ККК у Західному Криму

3.1. Класифікація кераміки. Синхронізація і хронологія комплексів ККК.

Питання синхронізації за специфікою джерельної бази дослідження є ключовими у побудові хронології та схеми складання того або іншого типу матеріальної культури з наступним виходом на етап історичних реконструкцій. Метою класифікації є виокремлення стійких часових ознак, а метою типології -- визначення культурних традицій, їхньої динаміки.

Для виділення хронологічних горизонтів ККК Західного Криму було залучено матеріал із комплексів кількох поселень, які прямо співпадали в часі з пам'ятками культур Балкано-Карпат, Північного Кавказу та Надчорномор'я і зіставились з їх хронологічними схемами. Такий підхід використано для часу, що передує появі античних поселень у Західному Криму, для якого відсутні абсолютні дати. Для пам'яток, синхронних античним поселенням у Західному Криму, опорними бралися дали комплексів як кизил-кобинських, так і античних пам'яток із матеріалом ККК. Виокремлення стійких хронологічних ознак здійснене шляхом класифікації керамічного посуду поселень. Хронологічними реперами взято масові аналогії у керамічному посуді інших культур із вузькими датами та речі із транскультурними датами. При класифікації кераміки з'ясовано, що найвужчим хронологічним показником є орнаментація, а саме -- прийоми її нанесення і мотив орнаменту, тоді як форма є типоутворюючим критерієм -- сталішою ознакою, зміна якої пов'язана з глобальними культурними змінами у регіоні.

На базі аналізу керамічних комплексів поселень Західного Криму було виділено вісім хронологічних горизонтів. Горизонти І-УБ, Іа-УБ, ІІ-УБ, ІІІ-УБ, IV-УБ, V-УБ ККК виділено за матеріалами комплексів поселення Уч-Баш (ключова пам'ятка ранньої ККК). Горизонт VI-Г виділено за матеріалами комплексів поселень Сахарна Головка і Чорна Річка. Горизонти (хронологічні зрізи) VII-К і VIII-К виділено по матеріалах шарів із матеріалом ККК у будівельних горизонтах Керкінітіди. Видовий склад усіх горизонтів у функціональному значенні є повним.

Горизонти І-УБ, Іа-УБ припадають на час НаА2 Центральної Європи, за особливостями керамічного комплексу синхронізуються з шаром Троя VIIb2 та фазою Бабадаг І, а отже вони визначаються другою половиною ХІ -- початком Х ст. до н.е.

Горизонт ІІ-УБ часу НаВ1 синхронізується з фазою Бабадаг І/ІІ і визначається першою половиною -- серединою Х ст. до н.е. Керамічний комплекс цього горизонту свідчить про єдину лінію розвитку, що веде початок від типів першого горизонту. Появи нових типів кераміки у горизонті не спостерігається. Натомість з'являються варіанти вже існуючих типів перших горизонтів.

Горизонт ІІІ-УБ (друга половина Х -- кінець ІХ ст. до н.е.), синхронний чорногорівським пам'яткам, фактично є хронологічним зрізом, виділеним за рештками спаленої будівлі 2 Уч-Башу. В ній на обмазці, що перекривала залишки пожежі, знаходився уламок псалія чорногорівського типу. Археологічний матеріал з підлоги цієї будівлі незначно відрізняється від матеріалу попереднього горизонту, тоді як матеріал шару, що перекрив ці рештки, типологічно об'єднується у горизонт із групою комплексів поселення. Третій горизонт свідчить про значну, але не повну зміну у керамічних типах, який стався за часу НаВ2. Знахідки матеріалів з цього горизонту на поселеннях ККК не чисельні.

Культурна традиція відновлюється лише на рівні горизонту IV-УБ ККК, що припадає на період НаВ3--НаС (рання фаза) Центральної Європи, датується кінцем ІХ -- першою половиною VIII ст. до н.е. і є синхронним чорногорівським комплексам фінального етапу. Основна особливість матеріалу цього горизонту -- двовекторність інновацій у керамічному комплексі: окрім західного (Середня Наддністрянщина, Бабадаг ІІІ), поява східного чи то кавказького (Сержень-Юрт, Кобякове) впливів, що цілком узгоджується з появою комплексів і речей типу Новочеркаського скарбу, також традиційно пов'язаних із Кавказом, у Лісостепу.

Виділення горизонту V-УБ і, особливо, VI-Г зумовлено серйозними змінами у керамічному комплексі ККК. V-УБ (останній горизонт Уч-Башу) стратиграфічно перекриває попередній (обмежений НаВ3 і ранньою фазою НаС) і містить матеріал, властивий пам'яткам центральної групи культури, де він присутній у чистих комплексах (Карагач, Холодна балка, Альма-Кермен). Типи V-УБ присутні і у пізніших комплексах із матеріалом горизонту VI-Г, що знаходить аналогії у інвентарі ранніх підкурганних поховань біля Келермесу. Отже, нижньою хронологічною межею горизонту V-УБ має бути друга половина VIII або злам VIII/VII ст. до н.е. Верхня межа цього горизонту і початок наступного VI-Г визначаються нижньою датою підкурганних поховань біля Келермесу -- зламом VIII/VII або початком VII ст. до н.е. Верхню межу горизонту VI-Г фіксує поява типів, що датуються за супровідною античною керамікою другою половиною VI ст. до н.е. У комплексах цих горизонтів спостерігається заміна типів попереднього часу новими, що отримують розвиток у наступних горизонтах і маркують поступову інфільтрацію нового населення до Криму. Аналогії до речей з цих горизонтів свідчать про передкавказьке або кубанське походження нового населення, яке продовжило східний вектор контактів із населенням Західного Криму, перші прояви яких відомі ще у горизонті IV-УБ.

Починаючи із другої половини VI ст. до н.е. основою для хронологічного визначення матеріальних типів західної групи ККК стають античні імпорти і присутність кераміки ККК у шарах античних поселень (горизонти VII-К -- друга половина VI -- V ст. до н.е. і VIII-К -- перша половина -- середина IV ст. до н.е.).

3.2. Типологія ліпного посуду. Задля вивчення складної історії розвитку кизил-кобинських керамічних виробів ми застосували традиційний типологічний аналіз. Метою його є об'єднання численних видів, що існували у рамках хронологічних горизонтів, у типи кераміки, які, у сою чергу, становлять об'єднуючі містки між різночасовими горизонтами і виявляють загальні риси і відмінності між ними, маркуючи собою окремі історичні періоди.

За основу типології взято принцип подібності форми керамічного посуду. Увесь посуд поділяється на шість категорій, відповідно до профілювання із першочерговим показником профілю верхньої половини посудини, що, загалом, відповідає їх функціональному значенню: горщикоподібні, банкоподібні, корчагоподібні, кубкоподібні/кухлеподібні, мископодібні. Всього було отримано 26 типів.

Поділ типів за горизонтами дозволив визначити динаміку їх еволюції та основні тенденції у розвитку етнокультурної історії регіону впродовж часу існування ККК. Виразно окреслюються декілька періодів у її розвитку. Загалом ці періоди відповідають усім запропонованим раніше схемам, заснованим на періодизації ранньої залізної доби Причорномор'я, у тому числі й Криму, що, є міцною запорукою правильності як методики класифікації, так і типологізації кераміки. Статичним показником, що визначає типи у межах кількох послідовних горизонтів, є розташування найбільшого діаметру тулуба відносно висоти посудини (для закритих форм). Майже всі типи ранніх горизонтів відрізняються сферичним тулубом. Горщико- і корчагоподібні категорії горизонтів ІІІ, IV представлені переважно біконічними посудинами. Пізнім горизонтам V--VIII властиві посудини із різким перегином вінця до тулуба.

Кілька типів, профілювання яких є оптимальним для функціонального значення, виявилися наскрізними через роки й століття. Це один тип горщикоподібних і два типи мископодібних посудин.

При розподілі типів за горизонтами поділ їх за функціональним призначенням не порушився.

На основі широкого кола аналогій можна констатувати превалювання гончарних традицій, пов'язаних із колом культур Гава-Голігради у горизонті І-УБ, посилення впливу традицій білозерської культури в Іа-УБ і ІІ-УБ, виникнення нових форм, відомих за інвентарем чорногорівських похованнях, на фазі ІІІ-УБ і продовження цього процесу в час IV-УБ. Причому в останньому превалює знов-таки західний імпульс, але вже пов'язаний з ареалом Бесарабі, чи то її впливами на Середній Наддністрянщині, але в цьому горизонті вперше з'являються й передкавказькі риси. Горизонт V-УБ продовжує лише деякі місцеві традиції за появи нових потужних східних, тоді як горизонт VI-Г демонструє завершення змін у керамічному комплексі, пов'язане з Передкавказзям, і утворення нового керамічного начиння. Горизонт VII-К продовжує місцеві традиції за появи нового західного імпульсу, певно, з ареалу гето-дакійських культур, і цей вплив виразно посилюється у горизонті VIII-К. Простежена також тотожність комплексів кераміки ККК античних і кизил-кобинських поселень.

Безперервний розвиток типів послідовних горизонтів дозволяє виділити період у межах горизонтів І, Іа, ІІ, ІІІ-УБ (до загибелі будівлі 2). Горизонт ІІІ-УБ демонструє появу двох нових типів кераміки. Враховуючи те, що у горизонті ІV-УБ ще існують типи попереднього часу, є підстави виокремити особливий період на основі горизонтів ІІІ-УБ (після загибелі будівлі 2) і IV-УБ. У рамках горизонту IV-УБ з'являються також 3 нових типи посуду, і, враховуючи, що вони не отримують подальшого розвитку, період обмежено цими двома горизонтами.

Горизонт V-УБ демонструє різку зміну керамічного комплексу: один новий тип обмежується цим горизонтом, два продовжують розвиток у горизонтах VI-Г, VII-К, VIII-К, ще два доживають до горизонтів VI-Г і VII-К.

У горизонті VI-Г різко зменшується кількість типів і кількісне їх наповнення у категоріях парадного лискованого посуду, на відміну від горщикоподібних, яких у горизонті аж 5 варіантів. Не виключено, що це результат недолугого виготовлення посуду цієї категорії. Враховуючи те, що нові типи горизонту V-УБ співіснують у наступних горизонтах, вважаємо за можливе віднести V-УБ, VI-Г, VII-К, VIII-К до останнього періоду.

Розділ 4. Періодизація ККК у Західному Криму

4.1. Старший дотаврський період (СДП) (друга половина ХІ--кінець ІХ ст.до н.е.). Пам'ятки західної групи цього періоду є найранішими у ККК і маркують час її виникнення. Загальною рисою цього періоду є дуже показовий потужний вплив з боку населення кола культур некласичного гальштату (Гава, Бабадаг, Кишинеу-Корлатень), який виявився перш за все в традиціях використання вишуканої лискованої кераміки населенням, що полишило західну групу пам'яток ККК у басейні р. Чорна, а останнє може свідчити про пряме відношення старожитностей цього періоду до регіону культур некласичного гальштату. Матеріальні типи СДП сформувалися на білозерському субстраті -- на традиціях населення, що полишило пам'ятки доби пізньої бронзи Західного і Східного Криму.

Найпершим поселенням ККК у Криму, окрім Уч-Башу і Сахарної Головки, є також поселення Мартинівська Балка в районі Інкермана на правому березі р. Чорна і Балаклавське у верхів'ї Балаклавської бухти. Некрополі цього часу в західній групі пам'яток наразі не відомі. Є підстави припускати, що наприкінці СДП поселення Уч-Баш не функціонувало.

4.2. Молодший дотаврський період(МДП) (кінець ІХ--середина VIII ст. до н.е.). До періоду належить поселення Уч-Баш і Сахарна Головка. Синхронні могильники у західній групі ККК наразі ідентифікувати не вдається.

Центральна і східна група пам'яток цього періоду представлені поселеннями Ашлама-Дере, епонімною пам'яткою Кизил-Коба, Таш-Джарган-2, Дружне-1, можливо, до цього ж часу відноситься могильник Чуюнча та Дружне-1.

Лише щодо МДП є підстави твердити про прямі зв'язки населення із Північним Кавказом. Оскільки більшість керамічних типів майже усіх категорій є інноваційними, вони й маркують початок періоду. Серед цих нововведень подальший розвиток у рамках періоду отримують, знов-таки, типи західного походження, що свідчить про можливу нову хвилю переселенців, цього разу пов'язану з культурами середнього гальштату часу НаВ3 -- НаС (Бабадаг ІІІ, Басарабі, Козія-Сахарна), а також поселеннями чорноліської культури Середньої Наддністрянщини. Типи матеріальної культури, що вказують на присутність населення з Північного Кавказу та Надкубання, з'являються у різних горизонтах періоду, але не отримують подальшого розвитку, що свідчить про епізодичність і незначну кількість кавказького компоненту серед населення західної групи пам'яток у МДП. Проте присутність цих типів на пам'ятках центральної і східної груп ККК може вказувати на тенденцію появи населення Передкавказького регіону у Криму. Поза тим, поява кераміки цього періоду в курганних чорногорівських похованнях свідчить про тісні зв'язки населення Криму зі Степом, і Західний Крим тут, певно, не був виключенням.

Треба зазначити, що поселенські пам'ятки обох дотаврських періодів є нечисельними у Криму, проте існують вони впродовж 150--300 років. Сліди пожеж на поселеннях не призводили до повної зупинки життя на них.

4.3. Таврський період (ТП) (друга половина VIII--середина IV ст. до н.е.). Матеріальна культура таврського періоду ККК репрезентує населення, відоме за античними джерелами як таври. За хронологічним визначенням період поділяється на дві фази. Поділ на фази відповідає хронорозподілу видів матеріальних решток в археологічних комплексах ККК, які не містять античних імпортів, і датуються за аналогіями у інших культурах. Такі комплекси передують появі античних поселень у Західному Криму і припадають на ранню фазу (ТП-1). Археологічні комплекси ККК із античною керамікою і знахідки кизил-кобинської кераміки у шарах античних поселень є основою для виділення пізньої фази (ТП-2). ТП-1 (горизонти V-УБ, VI-Г) починається не раніше другої половини VIII ст. до н.е. і змінюється фазою ТП-2 (горизонти VII-К, VIII-К) у другій половині VI ст. до н.е. ТП-2 продовжується у Західному Криму до середини IV ст. до н.е. і закінчується зникненням поселень ККК у процесі розширення території Херсонеської держави.

На цей період припадають пізні комплекси Сахарної Головки, з'являються поселення Чорна Річка і Мікензієві Гори, а також Інкерманське. Як видно із розподілу керамічних видів за горизонтами і типами, поселення Сахарна Головка, Чорна Річка і Мікензієві Гори припиняють своє існування до середини VI ст. до н.е.

Інкерманське поселення, зважаючи на присутність кераміки горизонту VI-Г, також виникає на самому початку періоду, але наявність кераміки із горизонту VII-К дозволяє подовжити умовний час його функціонування до V ст. до н.е. Варто зазначити, що Інкерманське поселення демонструє доволі значну кількість керамічних типів, що за орнаментацією і формою відповідають західному варіанту кобанської культури середнього етапу.

Декілька кизил-кобинських поселень містять кераміку із врізаним орнаментом, але тут відсутні матеріали, орнаментовані гребінцем, що також може вказувати на їх належність до ТП-1. Це поселення Шверинське, Маячне, Докове. Серед поселень центральної і східної груп ККК до ТП-1 також відносяться Альма-Кермен, Карагач, Холодна Балка, Таш-Джарган-1, Симферопольське. Слід підкреслити, що поселення центральної групи цього часу, а також пам'ятки долини Салгіра у районі Симферополя демонструють розвиненішу матеріальну культуру, ніж пам'ятки західної групи, матеріал яких відносно салгірських виглядає досить провінційно. Не виключено, що пам'ятки центральної групи безпосередньо передують появі типів горизонту V-УБ на західних пам'ятках і превалюють над ними під час усього ТП-1. Найбільше поселення у групі західних -- Уч-Баш зникає на початку періоду.

У ТП-2, не раніше другої половини VI ст. до н.е., виникає нове поселення біля Альма-Кермену, синхронне появі кераміки ККК у шарах заснованого цього часу античного поліса Керкінітида. Кераміка поселення Сарандинакіно-2 відповідає горизонту VII-К. У ці часи спостерігається поступовий еволюційний розвиток місцевої самобутньої культури. На зламі V/IV ст. до н.е. у кераміці знову виразно відчуваються західні впливи, цього разу пов'язані із гето-даками.

У першій половині IV ст. до н.е. на всіх поселеннях західної групи ККК, що існували тут здавна, життя припиняється. Натомість у кінці V--IV ст. до н.е. з'являється щонайменше 16 невеликих поселень на територіях неподалік від античних міст: Комишеве, Трактирний Міст, Енергетик, Південно-Донузлавське, Володимирівка, Лабораторне, Кавказ, Октябрьське, Карань-2, Мікрюкове, Хомутове, Стрілецька Балка, Каламітське, Поворотне (Софії Перовської), Каді-Су, Семякіни висоти. Кераміка цих поселень знаходить відповідності у античних шарах Керкінітіди, Панського І, Маслин, де датується до середини, зрідка -- кінця IV ст. до н.е. Причому, в другій половині IV ст. до н.е. продовжують існувати лише поселення Октябрьське і Карань-2. Кераміка, характерна для цього часу, з'являється на пам'ятках куест -- Таш-Аїр і Кизик-Кулак-Кая.

До ТП належать усі відомі цвинтарі кам'яних скринь західної групи пам'яток ККК. Перша група могильників об'єднує окремі скрині і гряди скринь без огорож, складені з плит підтесаного вапняку, прямокутні. Скрині цієї групи орієнтовано меридіанально, рідко -- з південного заходу на північний схід. Група охоплює гряди цвинтаря Кизил-Кая, скрині 5--15 Скелі, розкопані гряди Баги, гряду Мал-Музу, скрині 4--6 Біюк-Мускомії, гряду Е Черкес-Кермена.

Друга група представлена грядами прямокутних складених із вапнякових підтесаних брил кам'яних скринь із кам'яними огорожами. Скрині цієї групи орієнтовано меридіанально і в напрямку південний захід -- північний схід. Група включає могильники Орбона-Даучжи, скрині 1--4 Скелі, скрині 1--3 Біюк-Мускомії, Уркуста І, можливо, Уркуста ІІ, гряди А, B, C, D Черкес-Кермена, Уч-Баш.

За знахідками фрагментів кераміки у кам'яних скринях можна вважати, що вони належали спорідненому населенню і співвідносяться з матеріалами поселень ТП. Але, з огляду на те, що майже всі скрині було пограбовано у давнину, за винятком п'ятьох гробниць Мал-Музу, і всі вони слугували для підзахоронень тривалий час, майже неможливо звузити датування окремих гряд. Враховуючи те, що гряди без кам'яних огорож містять в основному інвентар VII--VI ст. до н.е., ймовірно, вони є найдавнішим типом поховальної споруди людності, що лишила комплекси ТП західної групи пам'яток ККК. Друга група містить, загалом, матеріал VI--IV ст. до н.е.

Висновки

У результаті здійсненого дослідження можна констатувати, що пам'ятки ККК у Західному Криму розподіляються за трьома основними їх періодами, матеріальна культура і, насамперед, кераміка яких мають істотні відмінності: старший дотаврський (СДП), молодший дотаврський (МДП) і таврський (ТП). СДП припадає на другу половину ХІ -- кінець ІХ ст. до н.е, МДП -- на кінець IX -- середину VIII ст. до н.е. ТП починається не раніше другій половині VIIІ ст. до н.е. і закінчується для західної групи пам'яток у IV ст. до н.е. експансією Херсонесу, зникненням кизил-кобинських поселень і появою не властивих попереднім горизонтам типів матеріальної культури. Відмінність у матеріальній культурі і, насамперед, у кераміці окремих періодів ККК не дозволяє поширити на увесь її обсяг етнікон “таври”. Таврами, у справжньому етнічному визначенні, як виглядає, могло бути лише населення, яке залишило масові типи матеріальної культури, синхронні античним поселенням у регіоні.

Формування ККК у басейні р. Чорна пов'язане із початком поширення на Західний Крим впливу культур некласичного гальштату, що знайшло вияв у кераміці. Така кераміка, що має прямі аналогії у балкано-дунайських культурах, не просто спорадично з'являється у комплексах, але й представлена провідними типами, що існували впродовж всього СДП. Основною типологічною ознакою, що може свідчити про належність комплексу до ранньої ККК, є превалювання у наборі парадної кераміки якісно виготовленого лискованого посуду зі специфічним орнаментом. Такою ознакою характеризуються на ранніх етапах тільки комплекси пам'яток західної групи у басейні р. Чорна.

Дотаврськими періодами датуються майже всі достеменно визначені поселення, розташовані у важкодоступних місцях. Горизонти цих поселень містять залишки неодноразових пожеж, засвідчуючи складну історичну ситуацію у регіоні, що цілком збігається з історичними процесами, котрі синхронно відбувалися у Північному Причорномор'ї.

Матеріальну культуру ТП ККК створено населенням, відомим за античними джерелами як таври. На противагу дотаврським періодам, за таврської доби тубільний Західний Крим є периферією Центрального, де у пізніший час і постає центр варварської пізньоскіфської держави.

У Північно-Західному Криму кераміка ККК присутня у античних комплексах до кінця IV ст. до н.е. Враховуючи, що у цьому регіоні немає кизил-кобинських пам'яток, що існували під час виникнення античних, поява кераміки ТП ККК свідчить про міграцію таврів із передгір'їв саме до античних поселень. Із постанням полісу і формуванням ранньої хори Херсонеса співпадає зникнення у кінці V -- першій половині IV ст. до н.е. поселень на північному березі і загибель у пожежі поселень на сході Гераклейського півострова.

На античних пам'ятках у Західному Криму і таврських поселеннях західної групи пам'яток кизил-кобинські типи речей існують до середини IV ст. до н.е. У Східному Криму вони трансформуються в своєрідну місцеву варварську еллінізовану культуру, а в Центральному -- існують ще до ІІІ ст. до н.е. і зникають із уніфікацією та перетворенням племінної культури в державну.

Перспективними для подальших досліджень матеріальної культури населення, що пов'язується з ККК, є окреме узагальнююче дослідження старожитностей Східного і Центрального Криму в комплексі з матеріалом синхронних пам'яток Передкавказзя, Кубані та Приазов'я, а також подальше вивчення умов формування пізньоскіфського матеріального комплексу.

Список основних публікацій за темою дисертації

Статті, опубліковані у фахових виданнях:

1. Кравченко Е.А. Карта пам'яток Гераклейського півострова, Інкерманської долини та межиріччя Бельбеку і Чорної рубежу VIII/VІІ--ІV ст. до н.е. // Наукові записки НаУКМА.--К.: КМ Академія, 2002.--Т. 20. Спеціальний випуск. Ч.1.--С. 167--171.

2. Кравченко Е.А. Південний Крим за античними джерелами та легенда про таврів // Наукові записки НаУКМА. Історичні науки.--К.: КМ Академія, 2002.--Т. 20. Читання пам'яті Михайла Брайчевського.--Ч. І.--С. 28--34.

3. Кравченко Е.А. Матеріали доби пізньої бронзи з поселення Уч-Баш // Археологія.--2004.--№ 4.--С. 53--61.

4. Кравченко Э.А. Природная среда и население Западного Крыма до основания античных центров // Зубарь В.М., Буйских А.В., Кравченко Э.А., Русяева М.А. Херсонес Таврический во второй четверти VI -- середине I вв. до н.э.--К.: Академпериодика, 2005.-- С. 29--58.

5. Лесков О.М., Кравченко Е.А. Гряда А могильника кизил-кобинської культури Уркуста І у Південно-Західному Криму // Археологія.-- 2007.--№ 4. -- С. 11--22.

Статті у збірках наукових праць:

6. Кравченко Э.А. Материалы эпохи раннего железа с поселения Уч-Баш в Юго-Западном Крыму // Сугдейский сборник. Вып. ІІ.-- Киев--Судак,: Академпериодика, 2005.-- С. 485--495.

7. Кравченко Э.А. К вопросу об изменениях в материальной культуре населения Горного Крыма в предскифское время // REVISTA ARCHEOLOGIA. Vol. III. # 7--8.--Kishinau: ASM, 2007. Р. 282--294.

8. Zubar' V. M., Kravchenko E.A. Interpretation of a Group of Archaeological Sites in the Vicinity of Tauric Chersonesos // The Cauldron of Ariantas. Studies presented to A.N. Љиeglov on the occasion of his 70th birthday.--Aarhus: Aarhus University Press, 2003.--P. 185--196.

Матеріали конференцій і тези доповідей:

9. Кравченко Э.А. О методике датировки керамики кизил-кобинской культуры // Причерноморье, Крым, Русь в истории и культуре. М-лы ІІ Судакской междунар. науч. конф.--Киев--Судак: Академпериодика, 2004.--Ч. І.--С. 65--69.

10. Кравченко Э.А. Материалы эпохи раннего железа с поселения Уч-Баш в Юго-Западном Крыму // Боспорский феномен. М-лы международной научной конференции.--СПб.: Изд-во Государственого Эрмитажа, 2005.-- С. 299--305.

11. Кравченко Э.А. Керамика поселения кизил-кобинской культуры Альма-Кермен // Ранній залізний вік Євразії: до 100-річчя від дня народження Олексія Івановича Тереножкіна. М-ли Міжнародної наукової конференції (м.Чигирин, 16--19 травня 2007 р.).-- Київ--Чигирин: Формат, 2007.-- С. 92--95.

12. Филиппенко А.А., Кравченко Э.А., Ушаков С.В. Античное поселение с греко-варварской керамикой “Трактирный мост” // М-лы ІІІ Междунар. научн. конф. “Причорномор'я, Крим, Русь в історії і культурі” (м.Судак, 18 -- 21 вересня 2006). -- Киев -- Судак,: Академпериодика, 2006. -- С. 58 -- 67.

Анотації

Кравченко Е.А. Кизил-кобинська культура у Західному Криму. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.04 -- археологія. Інститут археології НАН України, Київ, 2008.

Дисертація є узагальненням археологічного матеріалу, відомого як кизил-кобинська культура на пам'ятках Західного Криму.

Класифікація і типологія матеріального комплексу дозволили синхронізувати і хронологічно визначити матеріальні комплекси, виділивши вісім хронологічних горизонтів кизил-кобинської культури у Західному Криму, які при залученні вже проаналізованого матеріалу, адаптували його і комплексно залучили до загальнопричорноморської культурно-хронологічної схеми. Хронологічні горизонти склали три основні історичні періоди -- Старший дотаврський, що синхронний часу НаА2--НаВ2, Молодший дотаврський, синхронний НаВ3 -- початок НаС(ранній) і Таврський, синхронний НаС Центральної, скіфському часові Східної Європи і появі античних поселень у Західному Криму. Фінал цього періоду і культури загалом визначається IV ст. до н.е. Саме за цього періоду в античних джерелах міфічні „таври” набувають значення етнікону, яким позначається тубільне населення Передгірного та Гірського Криму.

Ключові слова: кизил-кобинська культура, Уч-Баш, таври, хронологічний горизонт, лискована кераміка, кам'яна скриня.

Кравченко Э.А. Кизил-кобинская культура в Западном Крыму. -- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.04 -- археология. Институт археологии НАН Украины, Киев, 2008.

Диссертация является обобщением археологического материала, известного как кизил-кобинская культура по памятникам Западного Крыма.

Классификация и типология позволили синхронизировать и хронологически определить материальные комплексы, выделив восемь хронологических горизонтов ККК в Западном Крыму, которые при привлечении уже проанализированного материала, адаптировали его и комплексно ввели в общепричерноморскую культурно-хронологическую схему. Хронологические горизонты охватывают три основные исторические периода -- Старший дотаврский, синхронный времени НаА2--НаВ2, Младший дотаврский, синхронный НаВ3 -- началу НаС (ранний) и Таврский, синхронный НаС Центральной, скифскому времени Восточной Европы и появлению античных поселений в Западном Крыму. Финал этого периода и культуры в целом определяется IV в. до н.э. Именно в этот период в античных источниках мифические «тавры» получают значение этникона, которым определяется аборигенное население Предгорного и Горного Крыма.

Ключевые слова: кизил-кобинская культура, Уч-Баш, тавры, хронологический горизонт, лощеная керамика, каменный ящик.

Kravchenko E.A. The Kizil-Koba Culture in the Western Crimea. -- Manuscript.

The thesis of dissertation for the academic degree of candidate in history (speciality 07.00.04 -- archaeology). Institute of Archaeology of National Academy of Sciences of Ukraine, Kiev, 2008.

The thesis deals with researching of archaeological assemblage known as a Kizil-Koba culture on sites of the Western Crimea. Analysis of previous science investigations linked with theme of thesis showed a line of actual questions of research answering of which permitted to define artifacts in scheme of modern archeological knowledge. Datum line of sources was analyzed as well, and it have been set up the system of methods on the basis of obtaining data.

Classification and typology of material complex as a previous -- of ceramics of Kizil-Koba culture permitted to synchronize archaeological complexes and then to form their chronology. Eight chronological horizons picked out on sites of Kizil-Koba culture in Western Crimea which adapted material of other Kizil-Koba sites and completely integrated assemblages of this culture into the main cultural and chronological scheme of the Northern Pontic region. Typology of ceramics and defining of dynamics of rising and death of types permitted to unite the horizons into three main historical periods and to describe the main processes connected to them: Early pre-Taurian (I, Ia, II, III (early phase) -- UB horizons), that synchronous with time of HaA2--HaB2 and dates from the turn of 11th to the second half of 9th cent. BC, Late pre-Taurian (III (late phase), IV-UB horizons), that synchronous with time of HaB3 -- beginning of HaC (earlier) and dates from the end of 9th to the mid of 8th cent. BC, and Taurian (V-UB, VI-H, VII-K, VIII-K horizons), that synchronous to HaC of Middle, scythian time of Eastern Europe, and then to the arising the ancient Greek sites in Western Crimea, so dates from the second half of 8th cent. BC. The end of this period and culture in the whole dates to the 4th cent. BC. Mythic “tauri” have got mining of ethnic name namely during the Taurian period, and Tauri of classical writing sources became a name of native population of Crimea Highlands.

The first -- Early pre-Taurian period shows hard influence from the Thrasian sites in Low Danube region to several sites in South-Western Crimea which mark a forming and origin of Kizil-Koba culture date from the time of HaA2 (around turn of the 11th cent. BC). The second period -- Late pre-Taurian, saves main characteristics of material culture, but demonstrates new vector of influence from the Northern Caucasian sites. The period dates from the end (second half) of the 9th cent. BC to the mid (first half) of the 8th cent. BC. The last period -- Taurian one, shows changing in the assemblages and main influence from the Eastern neighbor regions, such as Kuban' basin, Northern Azov territories and Northern Caucasian sites, and appearing futures of Western cultures (geto-dacian) at the end of period. The period dates from the second half of 8th to the mid of 4th cent. BC in the Western Crimea.

...

Подобные документы

  • Характеристика визначних пам’яток історії та культури України. Першочергові заходи для збереження й популяризації визначних історичних будівель і культових споруд. Огляд визначних писемних пам’яток, історико-археологічних ансамблів, музейних комплексів.

    презентация [6,0 M], добавлен 27.10.2013

  • Характеристика нерухомих пам'яток історії та культури, пам'яток археології, архітектури та містобудування, монументального мистецтва України. Труднощі пам'ятко-охоронної діяльності, які зумовлені специфікою сучасного етапу розвитку ринкової економіки.

    контрольная работа [25,5 K], добавлен 24.09.2010

  • Особливості розвитку та специфічні риси первісної, античної та середньовічної культур. Розвиток Культури стародавнього Сходу, його зв'язок з багатьма сторонами соціальних процесів Сходу. Розквіт культури Відродження. Етапи історії культури ХХ ст.

    реферат [28,2 K], добавлен 13.12.2009

  • Принципи утворення національної культури. Археологічна періодизація первісної культури. Знання про світ у первісної людини. Ранні форми релігії давніх людей. Твори первісного образотворчого мистецтва. Шляхи розвитку культури людства у давні часи.

    реферат [20,1 K], добавлен 06.05.2010

  • Аналіз трансформації діяльності бібліотек в Україні у системних проявах філософії інформаційної культури. Необхідності впровадження техніко-технологічних механізмів реформування бібліотечної галузі етнічних і національних культурних систем держави.

    статья [21,4 K], добавлен 06.09.2017

  • Аналіз феномену духовного, який реалізується у сферi культури, спираючись на сутнісні сили людини, його потенціал. Особливості духовної культури, що дозволяють простежити трансформацію людини в духовну істоту, його здатність і можливість до саморозвитку.

    контрольная работа [31,8 K], добавлен 03.01.2011

  • Історія виникнення стилю бароко в Італії наприкінці XVI сторіччя в результаті кризи гуманістичної ренесансної культури. Переосмислення ролі бароко у світовій культурі. Особливості розвитку українського бароко, характеристика його основних напрямів.

    презентация [2,0 M], добавлен 15.02.2017

  • Висвітлення культурно-історичних подій та чинників розвитку культури українських міст – Острога, Києва, Луцька, Чернігова, як культурних центрів Європи в різні історичні епохи. Характеристика пам’ятків культури та архітектури кожного з зазначений міст.

    курсовая работа [117,2 K], добавлен 09.06.2010

  • Культура як знакова система (семіотика культури). Вербальні знакові системи - природні, національні мови як семіотичний базис культури. Іконічні, конвенціональні (умовні) знаки. Приклад інтерпретації культурного тексту: семіотика "Мідного вершника".

    курсовая работа [36,4 K], добавлен 23.09.2009

  • Загальна характеристика Державної агенції промоції культури України (ДАПКУ). Аналіз організаційної та управлінської структури ДАПКУ. Майно та аналіз джерел його формування. Аналіз трудових ресурсів. Основні завдання та права структурних підрозділів ДАПКУ.

    отчет по практике [285,2 K], добавлен 12.12.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.