Читацькі об’єднання в публічних бібліотеках: особливості розвитку і діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство культури і мистецтв України

Київський державний університет культури і мистецтв

УДК 024 +023

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Читацькі об'єднання в публічних бібліотеках: особливості розвитку і діяльності

Спеціальність 07.00.08-Книгознавство, бібліотекознавство та бібліографознавство

Іванова Ірина Федорівна

Київ - 1998

Дисертація є рукопис

Робота виконана в Київському державному унiверситетi культури i мистецтв Мiнiстерства культури i мистецтв України.

Науковий керiвник: Доктор педагогiчних наук, професор МЕЙЖИС IРИНА АЛЬБЕРТIВНА, декан департаменту політології Миколаївського фiлiалу Нацiонального унiверситету "Києво-Могилянська Академiя"

Офiцiйнi опоненти: Доктор педагогічних наук, професор ЧАЧКО АДА СЕМЕНІВНА завідуюча кафедрою бібліотекознавства Киівського державного університету культури і мистецтв Міністерства культурі і мистецтв України

Кандидат педагогiчних наук, доцент ОДИНОКА ЛІНIНА ПАВЛIВНА завідуюча сектором науково-довідкового апарату та обліку документів Українського державного науково-дослiдного iнституту архiвної справи та документознавства

Провiдна органiзацiя: Харкiвська державна академiя культури Мiнiстерства культури i мистецтв України, кафедра бібліотекознавства

Захист вiдбудеться "_6"_січня____1999 р. о 14_год. на засiданнi спецiалiзованої Вченої ради К.26.807.01 при Київському державному унiверситетi культури i мистецтв (м.Київ-133, вул.Щорса, 36, ауд. 209).

З дисертацiєю можна ознайомитись у Науковiй бiблiотецi Київського державного унiверситету культури i мистецтв (м.Київ-133, вул. Щорса, 36).

Автореферат розiсланий 5 грудня 1998 р.

Вчений секретар спецiалiзованої вченої ради Н.В.Коваленко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнiсть теми. Сьогоднi в Українi визначенi i здiйснюються величезнi за своїм обсягом та наслiдками процеси утворення нового суспiльства. Це обумовлено тим, що Україна слiдом за розвинутими державами вступає в iнформацiйну епоху. Значна роль в цих процесах належить бiблiотекам. По-перше тому, що бiблiотеки, не маючи монополії на інформацію, всеж-таки найбiльш послiдовно зберiгають її, систематизують i розповсюджують. По-друге, бiблiотеки надають своїм читачам можливiсть для ефективного обмiну iнформацiєю в процесi спiлкування, в тому числi i в рамках дiяльностi читацьких об'єднань.

Основною ознакою роботи читацьких об'єднань є активна комунікація користувачів бібліотеки, в умовах якої інформація не тільки передається, а й уточнюється, формується і розвивається. Крім того, в об'єднаннях користувачi бiблiотеки набувають навички суспiльної дiяльностi в дусi толерантностi, одержують можливість емоцiйного розкріпачення, психологiчної розрядки, для них створюються умови для самовиразу, самоствердження, реалiзацiї духовного та iнтелектуального потенцiалу. На думку українського фiлософа В.Трипольського суспiльство сьогоднi знаходиться на тому ступенi iсторичного розвитку, коли його прогрес визначається не стiльки продуктивним використанням зовнiшнiх щодо людини ресурсiв, скiльки саморозвитком i самовдосконаленням самої людини. Мiжособистiснi стосунки, що виникають під час спiльної дiяльностi членiв об'єднань, є важливим елементом соцiального буття суспільства. Справжня людська спільнота, справжнє спілкування між людьми є неможливими на жодних підставах, окрім справжньої солідарності та розуміння людиною самої себе як істоти, призначеної бути вільною (Х.-Г.Гадамер). Тому виявлення закономiрностей функцiонування читацьких об'єднань як малих груп сприяє кращому розумiнню процесiв, що вiдбуваються в суспiльствi в цiлому. Читацькi об'єднання почали особливо швидко розповсюджуватися з початку 80-х рокiв. В цей час з'явилась велика кiлькiсть публiкацiй, методичних матерiалiв, якi узагальнюють досвiд конкретних читацьких об'єднань. Разом з цим проблема теоретичного осмислення їхньої дiяльностi як ефективної форми групової роботи бiблiотеки все ще залишається нерозробленою.

На сторiнках професiйних видань висвiтлювався iнструментальний аспект дiяльностi читацьких об'єднань, що створюються при бiблiотеках, наприклад в статтях: Б. Алескерової, Г. Алiєвої, С. Белокурової, М. Болотова і М. Гавриленко, I. Гайдукової, Л. Галахової, Л. Гiтiної, Л. Iшутiної, Г. Кулаги, Н. Лошкарьової, С. Матлiної, Н. Слайковської, I. Степикiної.

У працях Ю.П. Мелентьєвої, I.А. Мейжис порушувалось питання про необхiднiсть розробки проблеми бiблiотечного обслуговування соцiально-психологiчних груп, включаючи об'єднання. Пiд час дискусiї про перебудову курсу "Робота з читачами" деякi автори вiдзначали важливiсть пiдготовки нової концепцiї бiблiотечного обслуговування, заснованої на вивченнi соцiально-психологiчних груп та особистостi читача (А.Я. Айзенберг, С.А. Єзова, А.В. Соколов), згiдно з якою майбутнiх бiблiотекарiв необхiдно знайомити iз методикою створення i розвитку читацьких об'єднань.

Клубне аматорське об'єднання, як одна з форм роботи по формуванню у пiдлiткiв любовi до книги, потреби в читаннi, стало предметом розглядання дисертацiї М.М. Чепiль. Автор описала особливостi їхньої дiяльностi, обгрунтувала закономiрностi входження пiдлiткiв в подiбнi об'єднання, але не ставила собi за мету аналiз процесiв групового функцiонування.

Читацькi об'єднання як форма бiблiотечного обслуговування населення розглядались у дисертацiях Н.I. Карпової, В.В. Садурської, Н.А.Бачинської та Н.П. Бурої. У дисертацiї Н.I. Карпової вiдображено довоєнний перiод розвитку гурткiв, товариств "друзiв книги" при бiблiотеках. В дослiдженнi В.В.Садурської розглядається роль читацьких об'єднань в процесi формування пiзнавальної активностi старшокласникiв. Близька до неї робота Н.А.Бачинської, яка дослiджує формування особистостi пiдлiткiв в клубах за iнтересами в умовах бiблiотеки для дiтей в iсторико-педагогiчному, психологiчному i бiблiотекознавчому аспектi.

З точки зору автора найбiльш цiкава робота Н.П.Бурої, яка вивчала читацькi об'єднання при бiблiотеках як соцiальне явище, розглядала їх як форму розповсюдження книги та управлiння читанням. Слiд зазначити, що вона вiднесла їх до контактних груп i дала їм визначення з позицiй соцiальної психологiї, вiдзначаючи такi характеристики групи, як постiйний склад учасникiв, систематичнiсть i тривалiсть спiлкування, спiльну дiяльнiсть, активнiсть членiв, органiзацiйно оформлений характер дiяльностi. Разом з цим питання групової динаміки, лідерства та керівництва, етапів розвитку читацьких об'єднань Н.П. Бурою не вивчались.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацiйна робота є частиною дослiдницької програми "Соцiально-психологiчнi основи бiблiотечного обслуговування" кафедри бiблiотекознавства Миколаївської фiлiї Київського державного унiверситету культури i мистецтв.

Мета та завдання дисертацiї. Мета дослiдження полягає у теоретичному обгрунтуваннi дiяльностi читацьких об'єднань як перспективної форми роботи публiчної бiблiотеки, виявленнi особливостей їх виникнення i розвитку як малої соцiальної групи, запропонуванні програми пiдготовки бiблiотекарiв до роботи з ними. Реалiзацiя мети обумовила постановку i вирiшення таких завдань:

- вивчення передумов виникнення читацьких об'єднань як форми бiблiотечного обслуговування населення з другої половини XIX ст.;

- обгрунтування необхiдностi соцiально-психологiчного аналiзу дiяльностi читацьких об'єднань;

- розробка методики дослiдження читацьких об'єднань;

- виявлення особливостей виникнення i функцiонування читацьких об'єднань у 80-90 роках XX ст.;

- вивчення структури мiжлюдських вiдносин учасникiв читацьких об'єднань i визначення мicця бiблiотекаря в нiй;

- визначення специфiки дiяльностi i впливу читацьких об'єднань на навколишнє культурне середовище;

- розробка методичних рекомендацiй по створенню об'єднань при бiблiотеках;

- розробка програми курсу по пiдготовцi бiблiотечних працiвникiв до групової дiяльностi читацьких об'єднань.

Наукова новизна одержаних результатiв полягає в тому, що проведено цiлосне послiдовне дослiдження читацьких об'єднань в бiблiотеках як малих соцiальних груп з визначенням притаманних їх розвитку закономiрностей. Запропоновано методику дослiдження читацьких об'єднань в процесi їх дiяльностi, яка дає можливiсть виявити групову динамiку об'єднань, побачити залежнiсть ефективностi їх дiяльностi вiд рiвня розвитку мiжлюдських стосунків.

Практичне значення одержаних результатiв полягає в створеннi рекомендацiй з групової роботи публiчної бiблiотеки i розробцi програми навчання бiблiотекарiв соцiально-психологiчним основам дiяльностi читацьких об'єднань.

Особистий внесок здобувача. У спiвавторствi з науковим керiвником I.А. Мейжис i завiдуючою науково-методичним вiддiлом Нацiональної парламентської бiблiотеки України I.А. Поляковою було пiдготовлено методичний матерiал "Читацький клуб: його надбання i проблеми", в основу якого покладено результати соцiально-психологiчного аналiзу дiяльностi читацьких об'єднань Миколаївської областi, проведеного здобувачем. Вони ж стали матерiалом для пiдготовки статей I.А. Мейжис i здобувача у збiрнику "Бiблiотекознавство". Методика дослiдження читацьких об'єднань розроблялась спiльно з науковим керiвником в рамках дослiдницької програми.

Апробацiя результатiв дисертацiї. Результати дисертацiйного дослiдження доповiдались на науково-теоретичнiй конференцiї в Харковi "Культура України: iсторiя i сучаснiсть" (1992 р.), обласнiй науково-практичнiй конференцiї в Миколаєвi "Соцiально-психологiчнi фактори в забезпеченнi якостi бiблiотечного обслуговування" (1993 р.), ХХIII науковiй конференцiї професорсько-викладацького складу МФ КДУКIМ "Проблеми розвитку духовного свiту особистостi в культурному соцiумi пiвдня України" (1998 р.), а також використовувались у виступах на рiзноманiтних заходах з пiдвищення квалiфiкацiї бiблiотечних працiвникiв областi протягом 1992-1998 рр.

Публiкацiї. Результати дисертацiї були опублiкованi в 7 статтях: у науковому журналi, в збiрниках наукових праць, у матерiалах наукових конференцiй, в iнформацiйно-аналiтичному бюлетенi, а також вийшли окремим методичним матерiалом.

Структура дисертацiї обумовлена її метою, завданнями та логiкою дослiдження. Вона складається з вступу, трьох роздiлiв, висновкiв, списку використаних лiтературних джерел, додаткiв.

Основний змiст складає 151 стор., список використаної лiтератури 15 стор., включає 208 найменувань творiв друку, додатки 28 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМIСТ РОБОТИ

публічний бібліотека читацький об'єднання

У вступi висвiтлено актуальнiсть теми i сучасний стан її вивчення, мета та завдання дослiдження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатiв, визначено особистий внесок здобувача, висвiтлено змiст i етапи апробацiї результатiв дисертацiї, наведено публiкацiї автора з теми дослiдження. У першому роздiлi дисертацiї "Теоретичнi основи вивчення читацьких об'єднань у бiблiотеках" проаналiзованi суспiльно-iсторичнi передумови виникнення i розвитку читацьких об'єднань як групової форми роботи бiблiотеки, починаючи з II пол. XIX cт. i завершуючи 90-ми роками ХХ ст. Також висвiтленi соцiально-психологiчнi основи дослiдження читацьких об'єднань згідно теорiї малих соцiальних груп, доведена можливiсть використання дослiдницького iнструментарiю соцiальної психологiї для вивчення особливостей розвитку дiяльностi читацьких об'єднань у бiблiотеках, дається детальний опис методики їх дослiдження.

У першому пiдроздiлi дослiджуються умови виникнення читацьких об'єднань як елемента, характеризуючого соціальний стан суспiльства. Проведений аналiз виникнення і розвитку цiєї групової форми бiблiотечної роботи дозволяє зазначити, що умовами створення об'єднань виступають змiни в соцiально-економiчному i полiтичному розвитку суспiльства, якi закладають гуманiстичнi основи будiвництва держави.

Згiдно з соцiологiчною теорiєю добровiльнi товариства виникають тодi, коли вiдчувається потреба у соцiальних змiнах. Вони виконують три важливi функцiї: розподiляють мiць суспiльного життя мiж групами громадян, забезпечують виникнення почуття задоволення вiд демонстрацiї можливостей сили суспiльного об'єднання i сприяють функцiонуванню механiзму суспiльного розвитку. Саме тому першi читацькi об'єднання (лекцiйнi комiсiї та читацькi гуртки самоосвiти) почали створюватися в бiблiотеках України в II пол. XIX - на поч. ХХ ст., коли просування країни до капiталiзму викликало появу мережi публiчних бiблiотек.

У цей час зароджуються гуманiстичнi основи обслуговування читачiв (Х.Д. Алчевська, В.П. Вахтеров, О.С. Пругавiн), iнтерес до психологiї читання (М.А. Рубакiн). Групи, якi виникали в той час, можна вiднести до таких, що прагнули до соцiально-економiчних змiн за допомогою освiти. Бiблiотеки в цей iсторичний перiод були покликанi виконувати просвiтницькi функцiї, тому появу в них подiбних об'єднань можна вважати закономiрною.

Слiдуючим значним етапом розвитку читацьких об'єднань дисертант вважає 20-ті р.р. ХХ ст., коли виникає iнтерес до методики органiзацiї роботи об'єднань. У статтях Є. Сеглiна, В. Банка були зробленi спроби прослiдкувати механiзми групової динамiки читацького об'єднання, в посiбнику Н.Херсонської розглядалось два варiанти створення об'єднання (за iнiцiативою бiблiотекаря i користувачiв), в статтях Н. Сторожева та А. Покровського зверталась увага на значення особистiсних якостей бiблiотекаря для органiзацiї читацьких об'єднань. Проте всi цi спроби не могли знайти логiчного завершення. Соцiальна психологiя тільки розпочинала теоретичну i експериментальну розробку цих питань.

На протязi всього перiоду з кiнця 20-х рокiв до кiнця 70-х читацькi об'єднання, в сучасному розумiннi їх як групової форми роботи, в бiблiотеках не створювались. Тiльки з початку 80-х рокiв вiдбулось їх масове виникнення, коли почали вiдроджуватися суспiльнi об'єднання громадян. Вiдродженню читацьких об'єднань сприяло становлення соцiальної психологiї бiблiотечної справи, яке розпочалося наприкiнцi 60-х - з початку 70-х рокiв.

Наприкiнцi 80-х р.р. стали створюватися читацькi об'єднання нового типу, побудованi на основi неформальних вiдносин учасникiв. Їхня поява була пов'язана iз зростанням прагнення iндивiдiв до реалiзацiї своїх докорiнних потреб у неформальному спiлкуваннi, взаємодiї з iншими чи групою людей. Вони активно розвиваються в 90-тi роки, що i змусило звернутися до проблеми вивчення особливостей їх виникнення та функцiонування як перспективної форми роботи бiблiотеки в сучасних умовах. У другому пiдроздiлi розглянута правомiрнiсть соцiально-психологiчного аналiзу дiяльностi читацьких об'єднань. Було вивчено роботи українських, росiйських, європейських фахiвцiв в областi соцiальної психологiї: В.I.Панiотто, Є.I.Головахи, Г.М.Андреєвої, Т.С. Антипiної, Н.М. Богомолової, I.П. Волкова, Є.М. Дубовської, Р.Л. Кричевського, Л.А. Петровської, М.С. Субочєва, Л.I. Уманського, Любена Десєва та iн. Теоретична розробка питань дiяльностi малої групи виявилась корисною для визначення соцiально-психологiчних характеристик читацького об'єднання як малої соцiальної групи.

Читацькi об'єднання мають основнi ознаки малої соцiальної групи: суспiльно-iсторичну обумовленiсть виникнення i розвитку, тривале особистісне спiлкування, спiльну дiяльнiсть, а також вториннi: вiдокремлювання i чiтку внутрiшню органiзацiю, мiжособистiсну взаємодiю та взаємовплив, спiльнiсть мотивiв та iнтересiв, цiнностей i норм, внутрiшнiй розподiл функцiй i певну локалiзацiю в просторi. Пiдтвердження цьому було одержано в ходi дисертацiйного дослiдження. Читацькi об'єднання в дисертацiї класифiкуються як неформальнi, зовнiшньоорганiзованi чи самоорганiзованi, референтнi, первиннi, тимчасовi, iнтровертнi чи екстравертнi, самодiяльнi малi соцiальнi групи сфери вiльного часу.

Автор пропонує два визначення центрального поняття дисертацiї: загальне i спецiальне. В загальному визначеннi читацьке об'єднання розглядається як контактна група людей, яких об'єднує взаємний особистiсний iнтерес, прагнення до суб'єкт-суб'єктного спiлкування i взаємодiї, заснованих на сталому iнтересi до книги i читацької дiяльностi. Учасниками об'єднань можуть бути читачi в широкому розумiннi цього слова: соцiальнi суб'єкти читання як регулярної дiяльностi, - які не завжди користуються послугами бiблiотеки. Тому читацькi об'єднання виникають i функцiонують не лише в бiблiотеках.

Спецiальне визначення передбачає розглядання читацького об'єднання як форми бiблiотечного обслуговування населення. Читацькi об'єднання - це контактна група користувачiв i працiвникiв публiчної бiблiотеки, яких об'єднує взаємний особистий iнтерес i прагнення до мiжособистісного суб'єкт-суб'єктного спiлкування i взаємодiї, заснованих на сталому iнтересi до книги i читацької дiяльностi. Вiдтак, спецiальне визначення повторює основнi ознаки загального, пiдкреслюючи належнiсть учасникiв об'єднання до бiблiотеки. Це важлива вiдзнака бiблiотечних читацьких об'єднань тому, що учасники, якi ранiше не були користувачами бiблiотеки, обов'язково стають ними.

Детермiнантами виникнення читацьких об'єднань виступають iндивiдуальнi мотиви особистостi, пов'язанi з прагненням задовольнити певнi соцiальнi потреби, що обумовленi сукупнiстю зовнiшнiх та внутрiшнiх умов. Читацькi об'єднання в своєму розвитку проходять декiлька послiдовних етапiв. Для їх вивчення проаналiзованi iснуючi в соцiальнiй психологiї моделi розвитку групи: двомiрна Б. Такмена, Г. Стенфорда i А. Роарка, одномiрна Є. Мабрi, емоцiйна I.В. Волкова, параметрична Л.I. Уманського, нормативно-рольова Н. Обера.

Рiвень розвитку читацького об'єднання залежить вiд структури людських взаємин членiв. Кожен учасник групи займає певну позицію в цiй структурi, яка може бути визначена кiлькiсно за допомогою соцiометричного опитування. Дисертант реалiзував в роботi думку психолога Н.С. Субочєва про обов'язкове розглядання особистiсної i групової сторон статусу. Перша визначається особистiсними якостями членiв об'єднання, друга - характеристикою групи. Особистiснi характеристики учасникiв об'єднань, згiдно з класифiкацiєю американського психолога М. Шоу, можна подiлити на бiографiчнi (стать, вiк), особистiснi (суб'єкт-суб'єктна орiєнтацiя, соцiальна сенситивнiсть, прагнення до влади, надiйнiсть, емоцiйна сталiсть) i здiбностi (рiвень iнтелекту, конкретнi знання, авторитарнiсть).

Внаслiдок цiлеспрямованого опрацювання робiт українських, росiйських i зарубiжних бiблiотекознавцiв можна визначити, що проблема групового функцiонування читацьких об'єднань ще не знайшла свого рiшення, однак з'явився iнтерес до питань, пов'язаних з нею. У роботах Ю.П. Мелентьєвої ставиться питання про необхiднiсть дослiдження специфiки обслуговування соцiально-психологiчних груп. Про вплив малих соцiальних груп на формування читацьких iнтересiв iндивiда, його ставлення до бiблiотеки i запропонованих форм обслуговування йде мова в роботах М.Д. Афанасьєва, Г.М. Брагiної, М.Д. Смородинської, Ю.Тугова. Спiлкування як одна з основних функцiй бiблiотеки, навчання бiблiотекарiв основам спiлкування стали темами статей: А.Я. Айзенберга, В.I. Грачова, I.К. Джерелiєвської, Н.Є. Добринiної, С.А. Єзової, В.А. Iльганаєвої, С.Г. Матлiної, I.А. Мейжис, I.В. Степикiної, I.В. Шапошникової, Б. Ашервуд, П. Дьюднi, Ф. Левi, К Росс.

Дисертантом зроблен висновок про те, що соцiально-психологiчний пiдхiд до аналiзу дiяльностi читацьких об'єднань потрiбно вважати не тiльки правомiрним, а й необхiдним, бо вiн дає змогу вивчати причини виникнення об'єднань, етапи їхнього розвитку, параметри, що впливають на тривалiсть i ефективнiсть дiяльностi.

У третьому пiдроздiлi розкрито методику дослiдження читацьких об'єднань. Об'єктами дослiдження виступили 4 читацьких об'єднання, створенi при центральних районних бiблiотеках Миколаївської областi. При визначеннi кiлькостi об'єктiв враховувався той фактор, що функцiонування малих соцiальних груп одного виду не має принципових вiдмiнностей. Тому досвiд вивчення кiлькох читацьких об'єднань може бути розповсюджено на всю сукупнiсть. Об'єднання "Дiалог" (м. Новий Буг) i "Лiра" (м. Нова Одеса) були об'єктами пiлотного дослiдження, "Свiточ" (с.м.т. Казанка) та "Елiон" (м. Вознесенськ) - основного.

Розробляючи методику дослiдження, здобувач використовував методи, якi успiшно застосовуються в соцiальнiй психологiї для аналiзу функцiонування малих груп. Це анкета росiйських соцiальних психологiв Є.В. Мосейко i Г.Є. Нелисової, соцiометрiя Д. Морено, тестова методика американцiв Т. Лiрi, Р. Лафарга i Р. Сазека. Вони були адаптованi з урахуванням специфiки читацьких об'єднань.

Для одержання iнформацiї про причини утворення читацького об'єднання, склад його учасникiв, особистiснi мотиви вступу до об'єднання, етапи розвитку, лiдерство було використано напiвстандартизоване, iндивiдуальне, особисте, разове iнтерв'ю. Анкета використовувалась для вивчення особливостей мiжособистiсного сприйняття. За допомогою соцiометрiї дослiджувалась структура мiжлюдських стосункiв. Тестова методика дозволила вивчити соцiально-психологiчнi якостi особистостi.

Соцiометрична методика була вперше використана для дiагностики взаемин в читацьких об'єднаннях. Соцiометричнi критерiї було побудовано на конкретних ситуацiях вiдповiдно до основних сфер активностi об'єднання: iнтелектуальної, емоцiйної i дiлової. Одержана соцiометрична iнформацiя оброблялась шляхом складання соцiоматриць i пiдрахунку соцiометричних iндексiв. За рiвнем соцiометричного статусу члени читацьких об'єднань розподiлялись на: "зiрок", "тих, кому вiддають перевагу", "прийнятих", "включених", "невключених" вiдповiдно до адаптованої дисертантом класифiкацiї Я. Коломинського, Х. Меймтеса, I. Волкова i Ю. Орна.

З метою уточнення i збагачування результатiв iнтерв'ювання, анкетування, соцiометрiї i тестування використовувались аналiз документiв i спостереження. Вибiркова сукупнiсть документальних джерел була сформована таким чином, щоб отримати достовiрну iнформацiю про етапи розвитку об'єднання, а також поповнити вiдомостi про їхнiх членiв. Дисертант використовував два види спостереження: нестандартизоване включене пiд час опитування, нестандартизоване невключене польове пiд час засiдань об'єднання "Свiточ".

Використання названої системи методiв забезпечило вiрогiднiсть результатiв дисертацiйного дослiдження, дозволило одержати iнформацiю про соцiально-психологiчнi особливостi виникнення i функцiонування читацьких об'єднань, визначити доцiльнiсть застосування того чи iншого метода соцiальної психологiї.

У другому роздiлi дисертацiї "Особливостi виникнення, розвитку i дiяльностi читацьких об'єднань в публiчних бiблiотеках" дисертант розкриває детермiнанти виникнення читацьких об'єднань, етапи їх розвитку i особливостi структури мiжособистiсних вiдносин членiв на основi аналiзу даних, отриманих в ходi соцiально-психологiчного дослiдження реально iснуючих читацьких об'єднань Миколаївської областi. Автор, спираючись на визнанi в соцiальнiй психологiї закономiрностi життєдiяльностi малої соцiальної групи, визначив специфiку функцiонування читацьких об'єднань при бiблiотеках як малих соцiальних груп.

У першому пiдроздiлi викладено пiдсумки вивчення iндивiдуальних мотивiв включення особистостi в групову дозвiллєву дiяльнiсть читацьких об'єднань. Судячи з аналiзу, найбiльш яскраво вираженими мотивами є: прагнення до спiлкування, реалiзацiя незатребуваного творчого потенцiалу, потяг до збiльшення знань, прагнення належати до певної групи. Дисертантом одержано матерiал щодо залежностi формування мотивiв iндивiда вiд його бiографiчних характеристик, особистiсних якостей, рівня освіти i професiйної приналежностi.

Результати дослiдження свiдчать про те, що жiнки активнiше працюють в читацькому об'єднаннi i становлять його бiльшiсть. Це пов'язано, в першу чергу, з тим, що жiнок бiльше приваблює емоцiйне спiлкування, встановлення дружнiх стосункiв, можливiсть саморозкриття. По-друге, в суспiльствi iснує певна статева iдентифiкацiя соцiальних ролей, вiдповiдно до якої жiнки розглядаються не лише як дружини i матерi, але i як берегинi культурних цiнностей. Використання тестової методики дозволило визначити найбiльш важливi для включення в груповi процеси риси особистостi людини: чуйнiсть, добросердя, поступливiсть, колективiзм.

Особливе значення для формування спонукальних мотивiв вступу iндивiда в члени читацького об'єднання має вiк, освiта i професiйна належнiсть. Фахiвцi в областi соцiальної психологiї виявили загальну тенденцiю згасання дозвiллєвої активностi по мiрi збiльшення вiку людини. Ця закономiрнiсть знайшла своє пiдтвердження в дослiдженнi. Бiльшiсть учасникiв об'єднань - люди 30-40 рокiв, які мають вищу або незакiнчену вищу освiту i належать до гуманiтарної iнтелiгенцiї: вчителi, лiкарi, працiвники культури i засобiв масової iнформацiї. Спiлкування займає важливе мiсце в їхнiй професiйнiй дiяльностi, тому, органiзуючи своє дозвiлля, вони вiддають перевагу комунікацiйним формам.

Потреби людей детермiнуються тими соцiальними i культурними умовами, в яких вони живуть. Тому соцiально-психологiчний аналiз причин виникнення читацьких об'єднань передбачає характеристику соцiокультурної ситуацiї в певнiй мiсцевостi, що було здiйснено в дисертацiї. Важливим зовнiшним фактором виникнення читацького об'єднання є активна позицiя бiблiотекаря по створенню такої атмосфери в бiблiотецi, яка б сприяла читацькiй активностi, пробуджувала природну потребу людини в спiлкуваннi i колективнiй дiяльностi.

Дослiдження довело право на iснування двох варiантiв створення читацьких об'єднань при бiблiотеках: i за iнiцiативою користувачiв, i в зв'язку з цiлеспрямованою дiяльнiстю бiблiотекарiв. В цьому планi дисертантом зробленi висновки. По-перше, iнiцiатором створення об'єднання i його лiдером може бути особистiсть з певними рисами характеру (комунiкабельнiсть, доброзичливiсть, уважнiсть, дiловитiсть та iн.) i не завжди це - бiблiотекар. По-друге, навiть у цьому випадку досить мiцнi позицiї в об'єднанні бiблiотекарю може забезпечити його посада. Головне, щоб читачi сприймали бiблiотеку як мiсце, де вони зможуть реалiзувати свої соцiальнi потреби, а бiблiотекарi робили б для цього все можливе. У другому пiдроздiлi дисертантом проаналiзованi основнi етапи розвитку читацьких об'єднань. Дiяльнiсть "Свiточа" та "Елiона" реалiзувалась у двох паралельно iснуючих i взаємозв'язаних сферах: дiловiй та емоцiйнiй. Дисертантом розроблена модель розвитку читацьких об'єднань, яка демонструє основнi етапи формування кожної з них.

У своєму розвитку об'єднання проходять такi етапи:

I - фаза первинного сприймання;

II - перiод формування групових норм i цiнностей;

III - конфлiкт;

IV - перетворення групи-асоцiацiї в групу-кооперацiю;

V - продуктивна дiяльнiсть групи;

VI - розпад групи.

На час вивчення "Свiточ" знаходився на п'ятому етапi розвитку, "Елiон" - на шостому.

На першому етапi розвитку читацьких об'єднань у дiловiй сферi вирішується постановка завдання їх створення. Формування складу учасникiв здiйснюється шляхом орiєнтацiї потенцiйних членiв згідно поставлених завдань. Значну роль в цьому процесi вiдiграють людськi потреби в спiлкуваннi, пiзнаннi, реалiзацiї творчого потенцiалу. В емоцiйнiй сферi розпочинається формування групової структури вiдносин членiв читацьких об'єднань на основi iндивiдуальних стосунків, що вже склалися мiж ними, в тому числі пiд час вiдвiдування бiблiотеки. Їхнiй розвиток залежить вiд особистого внеска кожного члена в життя об'єднання та виникнення мiжособистiсної привабливостi.

Другий етап характеризується переходом вiд номiнальної групи, в якiй взаємини ще не опосередкованi змiстом спiльної дiяльностi, до асоцiацiї - спiльностi, що об'єднувалась у рiвнiй мiрi на емоцiйнiй i дiловiй основi. В емоцiйнiй сферi вiдбувається подальше формування структури вiдносин членiв об'єднань шляхом оцiнки i самооцiнки з урахуванням групових норм (активна участь у пiдготовцi i проведеннi засiдань, регулярне вiдвiдування бiблiотеки i надання необхiдної допомоги її працiвникам, наявнiсть особистої бiблiотеки).

На третьому етапi розвитку читацьких об'єднань груповi норми починають дiяти активнiше, що може призвести до конфлiкту, якщо не у всiх членiв однакове ставлення до них. Конфлiкт - найважливiший етап в формуваннi групи-кооперацї, оскільки вiн допомагає в розвитку емоцiйних суб'єкт-суб'єктних стосункiв. В конфлiктi кристалiзуються груповi норми, визначається мiсце і роль кожного учасника об'єднання. Саме пiсля конфлiкту рiзко нарощується групова солiдарнiсть.

Слiдуючий етап в дiловiй сферi характеризується конструктивним вирiшенням завдань, що стоять перед об'єднанням. В структурi мiжособистiсних вiдносин вiдбувається посилення диференцiацiї учасникiв об'єднань iз закрiпленням функцiональних ролей. Це дає змогу перейти до п'ятого, найбільш продуктивного етапу, який, в залежності від стану емоційних взаємин членів, може тривати довгий час. Вичерпаність інтерсуб'єктних стосунків призводить до початку розпаду об'єднання.

Дисертант завершує цей пiдроздiл висновком про те, що тривалiсть iснування будь-якого читацького об'єднання залежить вiд мiри його значущостi для членiв в iнструментальному та емоцiйному планах, а також вiд розумiння бiблiотекарем особливостей протiкання групових процесiв, що дозволило б йому своєчасно вносити поправки в розвиток дiлової i емоцiйної сфер дiяльностi групи.

У третьому пiдроздiлi дається характеристика структури інтерсуб'єктних стосункiв членiв читацьких об'єднань "Елiон" i "Свiточ", обов'язковою умовою яких є визнання учасників комунікації як вільних, рівноправних суб'єктів. В розумiннi дисертанта аналiз структури передбачає виявлення позицiй iндивiдiв в системi внутрiгрупових вiдносин (дiлових i емоцiйних), проблему лiдерства та iншiх пiдструктур. Лiдери були виявленi в кожнiй сферi дiяльностi об'єднань- iнтелектуальнiй, емоцiйнiй i дiловiй. Дисертант прийшов до висновку, що їх наявнiсть свiдчить про досить високий рiвень розвитку "Елiона" i "Свiточа". По-перше, лiдери найбiльш повно втiлюють в собi груповi цiнностi i норми, а вони виникають не на першому етапi дiяльностi малої групи. По-друге, чим вище рiвень розвитку об'єднання, тим бiльша кiлькiсть його членiв може займати лiдерськi позицiї. Завiдуючi бiблiотеками, при яких функцiонували об'єднання, входили до лiдерської групи.

За допомогою тестування дисертантом були визначенi деякi риси особистостi емоцiйного і дiлового лiдерiв. Для емоцiйного лiдера важливi такi риси, як добросердя, поступливiсть, чутливicть, вiдсутнiсть прагнення до лiдерства. Для дiлового - владнiсть, помiтна впевненiсть в собi, вимогливiсть при наявностi доброзичливого чуйного ставлення до оточення.

Члени лiдерських груп знаходились мiж собою в певних стосунках, що складає перший рiвень структури мiжособистiсних вiдносин. В об'єднанні "Елiон" лiдерiв зв'язували, в основному, взаємнi позитивнi стосунки. Бiльш складнi вiдносини склалися мiж членами лiдерської групи "Свiточа". Це пов'язано, в першу чергу, з його значно бiльшим в порiвняннi з "Елiоном" кiлькiсним складом.

Другим рiвнем є стосунки членiв об'єднань з лiдерами. Про ступiнь їх згуртованостi свiдчить значення групового соцiометричного iндексу психологiчної взаємностi. В "Елiонi" вiн був значно вищим, нiж у "Свiточi".

Поряд з лiдерами дисертантом було виявлено iншi пiдструктури в об'єднаннях: "члени, яким вiддають перевагу", "прийнятi", "включенi" i "невключенi". Першi разом з лiдерами складають ядро групи, до якого примикають "прийнятi". Решта членiв була вiднесена до "включених". Вони беруть участь у групових процесах об'єднання, але не впливають на них. Ослаблювали структуру "iзольованi" i "невключенi". Матерiали дослiдження дозволили зробити висновок про те, що бiльшiсть з них не вiдповiдала основним вимогам, що iснували для членiв об'єднань: певний рiвень освiти та iнтелектуальний потенцiал. Дослiдження виявило цiлий ряд закономiрностей функцiонування читацьких об'єднань: залежнiсть мiж величиною соцiометричного статусу членiв i мiрою вiдповiдностi їхньої поведiнки груповим нормам, мiж кiлькiстю "iзольованих", невключених в мiжособистiснi стосунки i тенденцiєю до розпаду об'єднання, мiж кiлькiстю учасникiв i характером їхнiх вiдносин в пiдструктурах лiдер - лiдер, група лiдерiв - члени об'єднання.

Дисертантом зроблено висновок про те, що читацькi об'єднання мали на момент дослiдження вiдносно просту структуру мiжособистiсних вiдносин, iєрархiя яких обумовлена стосунками членiв з лiдерами. В них практично вiдсутнi пiдгрупи зi своїми лiдерами. Головною особливiстю структури читацьких об'єднань є наявнiсть 3-х лiдерiв (емоцiйного, дiлового та iнтелектуального), пов'язаних мiж собою позитивними взаєминами. В центрi структури знаходиться лiдерська група, через яку спiлкується бiльшiсть членiв об'єднання.

У третьому роздiлi "Читацькi об'єднання як перспективна форма роботи публічної бiблiотеки" дисертант, спираючись на вишевикладенi теоретичнi основи вивчення читацьких об'єднань, пiдсумки соцiально-психологiчного аналiзу дiяльностi реально iснуючих об'єднань, доводить їх значення як сучасної форми роботи публiчної бiблiотеки i важливого компонента культурного середовища. У роздiлi викладено рекомендацiї з органiзацiї дiяльностi читацьких об'єднань з урахуванням особливостей їх виникнення i розвитку, а також надається програма учбового курсу "Соцiально-психологiчнi основи бiблiотечного обслуговування об'єднань" для студентiв стацiонарної та заочної форм навчання, бiблiотекарiв-практикiв, що навчаються в системi пiдвищення професiйної квалiфiкацiї бiблiотечних працiвникiв.

У першому пiдроздiлi дисертант визначає мiсце читацьких об'єднань в розвитку культури шляхом аналiзування їхнiх функцiй, обумовлених потребами суспiльства i особистостi. За допомогою читацьких об'єднань, як свiдчать результати дисертацiйного дослiдження, реалiзується потреба людини в спiлкуваннi, заснованому на суб'єктно-суб'єктних взаєминах. На вiдмiну вiд iнших видiв бiблiотечної комунiкацiї спiлкування в читацьких об'єднаннях є зв'язком рiвноправних партнерiв, якi прагнуть до спiльної дiяльностi. Обов'язковою умовою спiлкування в читацьких об'єднаннях є вiльне входження в нього членiв. Нiхто нiкого не примушує приймати ту чи iншу iнформацiю.

В читацьких об'єднаннях, як свiдчать матерiали дисертацiйного дослiдження, закладено значнi можливостi для реалiзацiї потенцiйних здiбностей людей. Участь в роботi читацького об'єднання "Елiон" дала можливiсть його учасникам випробувати себе в якостi органiзаторiв дозвiллєвої дiяльностi інтелігенції мiста Вознесенська. Самодiяльнi театральнi постановки об'єднань "Свiточ" (с.м.т. Казанка) i "Лiтмайдан" (с.м.т. Братське) сприяли реалізації акторського i режисерського таланту його членiв. Прихiльникiв поезiї i знавцiв iноземних мов збирали об'єднання "Лiра" (с.м.т. Нова Одеса) i "Перекладач " (м.Миколаїв).

В читацьких об'єднаннях виробляються новi цiнностi, якi можуть iнтенсифiкувати духовне життя не лише окремих особистостей, а також суспiльства в цiлому. Крiм того, читацькi об'єднання сприяють збереженню icнуючих культурних цiнностей.

Все це дає дисертанту пiдстави вважати читацькi об'єднання перспективною формою роботи публiчної бiблiотеки i важливим фактором розвитку культури.

У другому пiдроздiлi даються методичнi поради з органiзацiї роботи читацьких об'єднань. В них розглядаються два шляхи створення об'єднання: за iнiцiативою читачiв i бiблiотекарiв. На вiдмiну вiд вже iснуючих рекомендацiй дисертант зосереджує увагу на завданнях бiблiотекаря на всiх етапах розвитку об'єднання, дає опробовану в дисертацiйному дослiдженнi методику дiагностування особистостi кожного учасника об'єднання, його мотивiв входження в читацьке об'єднання, структури мiжособистiсних вiдносин. Одержана iнформацiя допомогає бiблiотечним працiвникам в органiзацiї спiльної групової дiяльностi i управлiннi стосунками членів об'єднання. Дисертант пропонує форми роботи, що сприяють бiльш ефективному проходженню динамiчних групових процесiв.

Читацьке об'єднання, як показали матерiали дисертацiйного дослiдження, припиняє своє iснування, коли у його членiв вичерпано взаємний особистiсний iнтерес та iнтерес до предмета спiльної дiяльностi. Але бiблiотекар може продовжити його життя, якщо буде знати особливостi соцiально-психологiчного розвитку об'єднання.

У третьому пiдроздiлi мова йде про навчання бiблiотекарiв соцiально-психологiчним основам дiяльностi читацьких об'єднань. Розроблений учбовий курс "Соцiально-психологiчнi основи бiблiотечного обслуговування читацьких об'єднань" може бути самостiйною учбовою дисциплiною чи складовою частиною курсу "Соцiально-психологiчнi основи бiблiотечного обслуговування", розробленого I.А. Мейжис. Основною метою курсу є навчання бiблiотекарiв основам роботи з читацькими об'єднаннями як перспективною формою реалiзацiї комунiкативної i релаксацiйної функцiй бiблiотеки. В основу програми курсу покладено результати дисертацiйного дослiдження.

Працюючи над програмою курсу, дисертант детально ознайомився з iснуючою практикою соцiально-психологiчного навчання бiблiотекарiв, клубних працiвникiв, вчителів, зокрема, з працями I.А. Мейжис, I.К. Джерелiєвської, С.А. Єзової, В.А. Семинченко.

Програма курсу побудована на поєднаннi теоретичного знання соцiологiї i психологiї малої групи i практичному досвiдi групової роботи, який студенти зможуть одержати за допомогою аналiзу дiяльностi дiючих читацьких об'єднань i пiд час роботи в групах соцiально-психологiчного тренiнгу. Програма курсу дає знання з таких питань: мiсце i роль читацьких об'єднань в системi соцiально-комунiкативної дiяльностi бiблiотек, соцiально-психологiчнi механiзми виникнення читацьких об'єднань i особливостi процесу їх групового функцiонування, лiдерство i керiвництво, особливостi взаємостосункiв читачiв i бiблiотекарiв в об'єднаннях, методика соцiально-психологiчного вивчення читацьких об'єднань i соцiально-психологiчний пiдхiд до бiблiотечного обслуговування читацьких об'єднань. Кожне заняття побудовано таким чином, щоб ранiше здобутi знання з курсiв "Соцiальна психологiя", "Обслуговування читачiв", "Соцiально-психологiчнi основи бiблiотечного обслуговування" доповнювались новими, i студенти брали активну участь в учбовому процесi. Викладання курсу сприяє розвитку мiждисцiплiнарних эв'язкiв i, в першу чергу, соцiальної психологiї i основ бiблiотечного обслуговування.

Для системи пiдвищення квалiфiкацiї бiблiотечних працiвникiв, як показує досвiд роботи дисертанта, найбiльш прийнятною формою викладання курсу є заняття в тренiнговiй групi. Вони включають вправи, дискусiї, рольовi iгри, а також лекцiї з трьох основних тем: характеристика читацьких об'єднань як малих соцiальних груп, модель розвитку групових процесiв в читацьких об'єднаннях, структура мiжособистiсних вiдносин їхнiх членiв.

ВИСНОВКИ

Виникнення читацьких об'єднань лежить на складному перехрестi соцiальних i психологiчних детермiнант, серед яких базовими є фактори соцiального характеру. Читацькi об'єднання виступають як своєрiдна функцiональна одиниця соцiокультурної структури суспiльства, дiяльнiсть якої спрямована на пiдтримання духовних цiнностеей в суспiльствi.

Процес виникнення читацьких об'єднань складається, по-перше, з формального створення групи iнiцiаторами (користувачами або працівниками бібліотеки), а, по-друге, поступового приєднання до нього конкретних iндивiдів. Матерiали дослiдження довели, що сам факт формування читацьких об'єднань обумовлен зовнiшними обставинами, але їх дiяльнiсть залежить вiд особистiсних мотивiв iндивiдiв, їх потреби в спiлкуваннi, пiзнаннi, самореалiзацiї, бажання належати до певної групи.

Данi дослiдження реально iснуючих читацьких об'єднань пiдтвердили правомiрнiсть припущення дисертанта про те, що вони розвиваються у вiдповiдностi iз загальними тенденцiями малих соцiальних груп, але мають особливостi, якi пов'язанi зi специфiкою читацької дiяльностi.

В ходi дослiдження була створена методика вивчення читацьких об'єднань, основу якої складають соцiально-психологiчнi методи. За її допомогою дисертант проводив аналiз причин виникнення читацьких об'єднань, визначення основних етапiв їх розвитку, особливостей структури мiжособистiсних стосункiв i статусної позицiї бiблiотекарiв.

Було визначено шiсть етапiв розвитку читацьких об'єднань i такi особливостi структури мiжособистiсних стосункiв: наявнiсть групи лiдерiв, сильна орiєнтацiя членів на лiдерiв, вiдсутнiсть пiдгруп зi своїми лiдерами, залежнiсть групового статусу учасникiв вiд особистiсних якостей i внеску в iнструментальну i емоцiйну сфери дiяльностi об'єднання. Результати дослiдження дають змогу стверджувати, що незалежно вiд своєї позицiї в об'єднанні, бiблiотекар повинен брати активну участь в груповiй дiяльностi. Тому йому необхiднi знання особливостей динамiчних процесiв в об'єднаннях. За пiдсумками вивчення функцiонування реально iснуючих об'єднань розробленi методичнi рекомендацiї для бібліотекарів, а також учбовий курс "Соцiально-психологiчнi основи бiблiотечного обслуговування читацьких об'єднань" для студентiв бiблiотечних факультетiв вищих учбових закладiв i тих, хто навчається в системi пiдвищення квалiфiкацiї працiвникiв культури.

ПУБЛIКАЦIЇ

1. Мейжис І.А., Недельчо Г.М., Іванова І.Ф. Вплив особистих якостей бібліотекаря на структуру читацького контингенту масової бібліотеки // Сучасний читач і бібліотека / Держ. респ. б-ка УССР ім.КПРС. - К., 1991. - С.51-55.

2. Iванова I.Ф. Читацькi об'єднання: соцiально-психологiчнi особливостi виникнення i функцiонування // Культура України: iсторiя i сучаснiсть: Респ. наук.-теоретич. конф. 26-28 жовтня 1992 р. / ХДIК.- Х., 1992.- С. 315-316.

3. Полякова I.А., Iванова I.Ф., Мейжиc I.А. Читацький клуб: його надбання i проблеми (З досвiду роботи читацьких клубiв за iнтересами у бiблiотеках Миколаївської областi) / Держ. б-ка України, Миколаївська обл. наук. б-ка iм. О. Гмирьова, Миколаїв. фiлiал Київ. держ. iн-ту культури.- К., 1992.- 8 с.

4. Iванова I.Ф. Деякi соцiально-психологiчнi аспекти дiяльностi читацьких об'єднань // Соцiологiчнi дослiдження в бiблiотеках: iнформацiйно-аналiтичний бюлетень.- К., 1993.- Вип.5.-С. 7-16.

5. Иванова И.Ф. Структура межличностных отношений в читательских объединениях // Библиотековедение.- 1993.- N 5-6.-С. 49-55.

6. Iванова I.Ф. Читацькi об'єднання: iсторiя виникнення // Зб. статей аспiрантiв Київського держ. iн-ту культури.- К., 1995.- Вип.2.- С. 71-76.

7. Iванова I.Ф. Читацькi об'єднання: з iсторiї виникнення // Iсторiя бiблiотечної справи в Українi: Зб. наук. праць / Мiн-во культури i мистецтв України, Нацiон. Парл. б-ка України.- К., 1997.- Вип.2.- С. 75-80.

АНОТАЦІЇ

Iванова I.Ф. Читацькi об'єднання в публічних бiблiотеках: особливостi розвитку i дiяльностi. Рукопис. Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата педагогiчних наук з спецiальностi 07.00.08. - Книгознавство, бiблiотекознавство та бiблiографознавство. Київський державний унiверситет культури i мистецтв Мiнiстерства культури i мистецтв України. Київ, 1998. Дисертацiю присвячено питанню виявлення особливостей розвитку i дiяльностi читацьких об'єднань як перспективної форми роботи бiблiотеки. У дисертацiї теоретично обгрунтовано та експериментально пiдтверджено той факт, що читацькi об'єднання розвиваються у вiдповiдностi з загальними тенденцiями малих соцiальних груп, але мають особливостi, пов'язанi зi специфiкою читацької дiяльностi. Створено методику вивчення читацьких об'єднань. Визначено специфiку дiяльностi i впливу читацьких об'єднань на навколишнє культурне середовище.

Розроблено методичнi рекомендацiї по створенню об'єднань при бiблiотеках та програму навчального курсу по пiдготовцi бiблiотечних працiвникiв до групової дiяльностi читацьких об'єднань.

Ключовi слова: читацькi об'єднання, групова динамiка, мiжособистiснi вiдносини, професiйна освiта.

Иванова И.Ф. Читательские объединения в публичных библиотеках: особенности развития и деятельности. Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 07.00.08. - Книговедение, библиотековедение и библиографоведение. Киевский государственный университет культуры и искусств Министерства культуры и искусств Украины. Киев, 1998.

Диссертация посвящена вопросу выявления особенностей развития и деятельности читательских объединений как перспективной формы работы библиотеки. В диссертации теоретически обоснован и экспериментально подтвержден тот факт, что читательские объединения развиваются в соответствии с общими тенденциями малых социальных групп, но имеют особенности, связанные со спецификой читательской деятельности.

Создана методика изучения читательских объединений. Определена специфика деятельности и влияния читательских объединений на окружающую культурную среду. Разработаны методические рекомендации по созданию объединений при библиотеках и программа учебного курса по подготовке библиотечных работников к групповой деятельности читательских объединений.

Ключевые слова: читательские объединения, групповая динамика, межличностные отношения, профессиональное образование.

Ivanova I.F. Readers associations in public libraries: peculiarities of development and activity. Manuscript. The dissertation for a Candidate of Pedagogical science's degree, speciality 07.00.08. - Bibliology, library scince, bibliography science. Kiev state University of Culture and Arts of Ministry of Culture and Arts of Ukraine. Kiev, 1998.

The dissertation is dedicated to revealing of peculiarities of readers' associations development and activity as a promising form of library work. The fact that the readers' associations are developing in accordance with the general tendencies of small social groups but have peculiarities connected with the specificity of readers' activity was theoretically substantiated and experimentally confirmed. The method of readers' associations study was developed. The specificity of readers' associations activity and their influence on cultural surroundings was determined. Methodical recommendations for making associations attached to libraries and a programme of training course for librarians to prepare them to the group activity of leisure associations were worked out.

Key words: readers' associations, the group dynamics, interpersonal relations, vocational education.

Размещено на Allbest.ru