Субкультура як виклик суспільству

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

Реферат

з історії української культури

на тему:"Субкультури"

Студентки 101-УУ

Інституту української філології

Мотрушенко Яни Василівни

Київ - 2012

План

1. Поняття "субкультура" та її дослідження

2. Типи субкультур

3. Субкультура як виклик суспільству

4. Види субкультур

5. Стилі "неформальних"

6. Готи як одні з представників субкультур

Висновок

Список використаної літератури

1. Поняття "субкультура" та її дослідження

Субкультура - це спільність людей, чиї переконання, погляди на життя і поведінку відмінні від загальноприйнятих або просто приховані від широкої публіки, що відрізняє їх від більш широкого поняття культури, відгалуженням якої вони є.

Хоча сама поява терміну "субкультура" у науковій літературі датується 30-ми рр. ХХ ст., дійсного поширення він набув у 1960-70-х рр., у зв'язку з дослідженнями молодіжних рухів. У 1950 році американський соціолог Девід Райзмен в своїх дослідженнях вивів поняття субкультури як групи людей, навмисно обирають стиль і цінності, що віддаються перевага меншістю. Ще яскравіше було розкрито явище і поняття субкультури Діком Хебдіджом у своїй книзі "Субкультура: значення стилю". На його думку, субкультури залучають людей зі схожими смаками, яких не задовольняють загальноприйняті стандарти і цінності.

Француз Мішель Мафессолі в своїх працях для позначення молодіжних субкультур використовував поняття "міські племена". Віктор Дольник - поняття "клуби".

У СРСР для позначення членів молодіжних субкультур використовувався термін "Неформальні об'єднання молоді", звідси жаргонне слово "неформали". Іноді для позначення субкультурної спільноти використовується слово "тусовка".

В терміні "субкультура" на передній план виступає префікс "sub" (тобто "під-"), позначаючи дещо сховані та неофіційні культурні шари, що є "підкладкою" пануючої культури. Це поняття використовувалося поруч з такими, як subterranean culture (підземна культура) і underground (підпілля).

Лєвікова С.І. зазначає, що кожна культура відрізняється саме тим, що керуючи одними і тими ж людськими цінностями, вони вибудовують особисту ієрархію, свою "піраміду" цих цінностей, яка забезпечує існування та виживання в суспільстві її носіїв. Тобто таким чином налаштовані цінності допомагають культурі пристосуватися до зовнішніх умов. Проте кожна культура з часом змінюється, отже, певні зміни відбуваються і з "пірамідою" цінностей, що дозволяє культурі не перетворюватися в "консерви" і допомагає чуйно реагувати на зміни і відповідати їм. Робити це їй допомагають різні субкультури, в тому числі і молодіжна. Повної заміни материнської "піраміди" цінностей ігровою "пірамідою" молодіжної субкультури відбутися не може. Та й казати про таку заміну безглуздо, оскільки кожна молодіжна субкультура відіграє власну систему цінностей, яка не відповідає не тільки материнській, а й іншим субкультурам. А тому слід говорити лише про те, що за молодіжними субкультурами в даному випадку закріплюється інноваційна роль. Однак це ще не гарантує, що її інновації будуть прийняті материнської культурою.

Дослідник Філ Коен вважає, що молодіжні субкультури здійснюють своєрідні спроби розв'язати проблеми, з якими змагалася культура їхніх батьків: "Гадаю, що субкультура виконує ось яку потаємну функцію: виражає і розв'язує, хоч би у "магічний" спосіб, суперечності, які залишалися прихованими і нерозв'язаними у культурі батьків. Наступні субкультури, створені тією культурою батьків, можна - на ідеологічному рівні - визнати за вияв множинності варіацій на головну тему: суперечності між традиційним пуританством робітничого класу і новим споживацьким гедонізмом. Натомість на економічному рівні - між його майбутнім як частини суспільно мобільної еліти або як частини нового пролетаріату. Скінхеди, панки, фани у різний спосіб представляють спроби відтворення деяких суспільно злютованих елементів, знищених у культурі їхніх батьків, а також поєднання їх з елементами, взятими з інших суспільних таборів, що символізують ту чи ту опцію, з якими її порівнювано" (Cohen 1980: 82-83).

Таким чином згодом естетика, етика, ідеологія молодіжних співтовариств була визнана як особлива "молодіжна культура". Виявилося існування й інших культур (наприклад, дитячої), що відрізняються від офіційної, але цілком реальні, зі своїми нормативними і символічними характеристиками. Це надало нового життя поняттю "субкультури", проте у трохи зміненому значенні. Тепер воно прочитується як позначення "підсистеми" культури, указуючи на мультикультурний характер сучасного суспільства.

Сам представник однієї із субкультур зазначає, що навіть "слово "неформал", "неформальний" позначає незвичайність, яскравість і непересічність. Людина-неформал - це спроба показати свою індивідуальність, сказати сірій масі: "я - особистість", кинути виклик світу з його нескінченними буднями і вибудовуванням всіх в один ряд. Говорячи по-науковому, субкультура - це система цінностей, установок, способів поведінки і життєвих стилів, яка властива більш дрібної соціальної спільності, просторово і соціально більшою чи меншою мірою відособленою. Субкультурні атрибути, ритуали, а також цінності, як правило, відрізняються від таких у панівної культури, хоча з ними і пов'язані". Ці слова є яскравим прикладом відношення самого носія субкультури до такого явища.

2. Типи субкультур

молодіжний субкультура суспільство соціалізація

Існує досить велика кількість поділів субкультур на певні групи. Можна зустріти, наприклад, поділ за соціально - правовими ознаками:

1) соціально-активні, з позитивною спрямованістю діяльності. Наприклад: групи екологічного захисту, охорони пам'яток, навколишнього середовища.

2) соціально-пасивні, діяльність яких нейтральна по відношенню до соціальних процесів. Наприклад: музичні і спортивні фанати.

3) асоціальні - хіпі, панки, злочинні угруповання, наркомани і т.п.

М. Топалов виділяє такі групи за спрямованістю інтересів:

1) Захоплення музикою;

2) Правопорядкова діяльность;

3) Активність в заняттях певними видами спорту;

4) Різноманітні фанати;

5) Філософсько-містичні;

6) Захисники навколишнього середовища.

Типізація за професором С.О. Сергієвим:

1) Романтико-ескапістські субкультури (хіпі, індіаністи, толкіністи, байкери).

2) Гедоністичний-розважальні (мажори, рейвери, репери і т.п.),

3) Кримінальні ("гопники", "любери")

4) Анархо-нігілістичні (панки, екстремістські субкультури "лівого" та "правого" толку).

Професор З.В. Сікевич дає дещо іншу характеристику неформального самодіяльного руху молоді з урахуванням того, що причетність до тієї чи іншої групи може бути пов'язана:

1) зі способом проведення часу - музичні і спортивні фанати, металісти, любери і навіть нацисти;

2) з соціальною позицією - екокультурні;

3) зі способом життя - "система" і їх численні відгалуження;

4) з альтернативною творчістю - офіційно не визнані живописці, скульптори, музиканти, актори, письменники та інші.

Звичайно, тут не охоплено всі ті захоплення та прояви неформалів, адже саме це явище досить широкомасштабне і досить часто одна субкультура може мати безліч приналежностей до досить різних показників, за якими їх виділяють та відділяють дослідники. Тому досить важко знайти правильну класифікацію, підібрати її так, щоб вона повністю відповідала усім критеріям спільноти.

3. Субкультура як виклик суспільству

Британський дослідник молоді Дік Хебдідж бачив значення стилів і мод субкультури насамперед у культурному "виклику гегемонії". Водночас він наголошував на опорі субкультур щодо громадської панівної верхівки. Цей опір "виражається опосередковано: у стилі.

У понятті субкультури завжди присутнє відхилення від вузько закроєної стандартності культури дорослих - найчіткіше це виявилось у русі 68-их і субкультурі хіпі, які виразно розумілись як антикультура.

Ворожість громадськості, яка яскраво спрямовувалася на рок-музику (вона була заборонена в трансляції по радіо, прилюдно спалювалися пластівки тощо), дала зрозуміти тоді наскільки ненадійнім може виявитися контроль способу життя тогочасної молоді, їх культури дорослими. Це, наприклад, стаття Ханса Малчова у "Недільному листку" 3 липня 1966року. Тема цієї статті говорить сама за себе, за ставлення автора та дорослих до цього: "Дрижак у спину и крик у рот",в якій захоплення такою музикою розумілось не інакше як масовий психоз та істерика.

Вже з кінця 70-х років субкультури відмежувались від усталених норм суспільства. Одночасно відбуваються процеси глобалізації через масове поширення і продаж за низькими цінами успішних продуктів рок- та поп-сцени, процеси узагальнення незалежних молодіжних культур до "цілісної культури.

З початку 80-х років молодіжні культури вже не стали сприймаютися як антикультури. В ті роки виникли і новіші молодіжні культури, скажімо, в екологічному русі, хоча і вони трактуються як вираження протесту проти суспільних станів. Це меншою мірою стосується інфляційного за останні роки виникнення нових "стилів дозвілля", а також численних "груп" (наприклад, скінхеди).

Один із дослідників вказує, що саме молодь розвиває специфічну "впертість", яка дозволяє, уможливлює оригінально і виразно засвоїти засоби вираження тривіяльної культури, деякою мірою розвивати їх, і таким чином створювати "можливості опозиційно незалежних і альтернативних символізацій свого "я".

4. Види субкультур

Їх виділяють безліч. Серед цих видів, іноді, не можна навіть провести межу, проте трішки заглибившись у це питання можна побачити чітко розмежовані, виділені, по-своєму індивідуальні групи. Наприклад, найпопулярніші серед них:

* Готи - шанувальники готик-року, готик-металу і дарквейву

* Джанглісти - шанувальники джангла, драм енд бейса і його різновидів

* Інді - прихильники інди-року

* Металісти - прихильники хеві-метал і його різновидів

* Панки - шанувальники панк-року і прихильники панк-ідеології

* Ріветхеди - шанувальники музики в жанрі індастріал

* Растамани - прихильники реггі, а також представники релігійного руху растафарі

* Рейвери - шанувальники рейву, танцювальної музики та дискотек

* Репери - шанувальники репу та хіп-хопу

* Скінхеди - любителі ска та реггі

* Емо - прихильники емо і пост-хардкора

* Віжуал кідс

* Кібер-готи

* Моди

* Нудисти

* Ріветхеди

* Стиляги

* Тедді-бої

* Мілітарі

* Антифа

* Бітники

* Неформали

* Нью-Ейдж

* Бохеди

* Cтрейт-еджерів

* Хіпі

* Яппі

* Руд-бої

* Гопники

* Любера

* Ультрас - високоорганізовані, дуже активні члени фан-клубів

* Футбольні хулігани, або ж фани.

5. Стилі "неформальних"

Ранні молодіжні угруповання переважно зберігали залежність від середовища свого походження, що також певною мірою визначало привабливість і доступність для молоді. Сучасні молодіжні культури доволі віддалені від своїх середовищ виникнення, оскільки самі середовища втратили свою єднальну силу, і місце раніше з'єднаних із середовищем молодіжних субкультур сприймається сьогодні відокремлено від обраних та відсторонених формацій. Молодіжні формації найчастіше представляють "експресивний" та "інтерактивний" стиль поведінки.

Стилі життя можна сприймати як експресивні зразки поведінки, котрі є очевидним і розміреним вираженням обраного способу життя і залежать від матеріальних та культурних ресурсів і цінностей.

Чотири суттєві виміри, які є виразниками стилю життя, за Мюллером:

1. експресивна поведінка, яка проявляється у дозвіллі та зразках споживання.

2. інтерактивна поведінка, виражена безпосередньо у формах спілкування та у використанні медіа. За допомогою цих інтерактивних зразків символічно відмежовуються кола спілкування, щоб у цей спосіб регулювати близькість та дистанцію.

3. вимір евентуальної поведінки, котра охоплює цінності і системи регулювання.

4. когнітивний аспект, який керує самоідентифікацією, приналежністю і сприйняттям соціального світу.

Звичайно ж, беручи до уваги молодіжні культури, стає зрозуміло, що вони характеризують і демонструють у своїх стилізаціях та експериментах над стилем життя не тільки приналежність молоді до якоїсь групи чи спільноти, але й також до даної форми та способу життя, котрим ці групи або угрупування почуваються зобов'язаними.

Проте мати стиль, не означає у всьому наслідувати "свою групу", її стиль, а це означає вміти довершувати себе за допомогою наданого зразка.

6. Готи як одні з представників субкультур

Біргіт Ріхард: "Ти виходиш на "чорну сцену", коли проявиш відповідну філософію життя: самотність, ізольованість, брак прихильності та спілкування, проблеми в школі, проблеми у самовизначенні, а також розчарування у першому коханні. Гелспер наводить інші причини: відкинення більшістю та байдужість до дитини у сім'ї. Крім того, стиль виступає проти контрольованих структур, тому часто присутній у маленьких містах і селах. Далеко від батьків і шкіл, що більше не гарантують безпеки чи підтримки, стиль стає місцем для реконструкції соціалізації. Індивідові надається можливість виразити себе через символіку готичної культури, знайти спосіб подолати проблеми і сумніви. Для готики характерними є інтравертний сум і меланхолія, що базуються на пережитих розчаруваннях, які поділяють усі члени спільноти, виходячи з песимістичної філософії життя. Сформовано мережу самотності - ті, котрі бажають контакту з іншими, мають можливість зустрітися з ними у спеціальних місцях, таких як "чорні дискотеки", де на вас неодмінно справить враження культивована ізоляція ".

Цікавим є світогляд готів. У центрі уявлень готів про світ є філософська ідея - "сьогоднішній день - останній, але прожити його слід гідно". Необхідно шукати справжню віру в себе, справжню дружбу, справжню любов. На буття треба дивитися широко відкритими очима, не заплющувати очі на темні сторони повсякдення - страждання, самотність і смерть. Слід призвичаїтись до своїх похмурих думок і настроїв і навіть брати від них енергію життя. Література, музика, живопис, філософія, які пересічну людину приводять у депресивний стан, для готів є основним джерелом життєвої наснаги. В ставленні до світу готи виявляють іронію, сарказм; люблять і "чорний гумор".

Готичне мистецтво, чи то малюнки, музика, книги або щось ще, має володіти однією єдиною характеристикою - атмосферою, що відповідає стилю "темної романтики". Якщо конкретніше, твору повинна бути притаманна якась загадковість, містичність. Так як точних критеріїв цього немає, кожен розуміє явище готики по-своєму. Через це виникає безліч суперечок щодо того, чи є та чи інша музична група готикою, та й хто такі готи взагалі.

Представники так званого філософського напряму готичної субкультури мають своїм символом зірку, яка в них символізує містичне знання. Інший символ - це обгоріла шкіра на людині. Цей доволі моторошний образ означає наступне. Гот чи готеса зобов'язані "продертися" через незліченні умовності пересічного суспільства до самих себе, до своєї суті. У широкий вжиток серед готів цей символ прийшов завдяки лідерові рок-групи "The Sisters of Mersy" Ендрю Елдрітчові, який вважається одним із фундаторів "готичного року" та, зрештою, і всієї готичної субкультури. Поширеним серед готів є також давньоєгипетський знак - Анк, що символізував "вічне життя", а для готів став символом єднання містичного і філософського начал.

В одязі готи крім чорного використовують вишневі і гранатові кольори. Юнаки-готи одягають на голову крислаті капелюхи або навіть циліндри. Дівчата-готеси віддають перевагу пишним платтям з корсетами у стилі ренесансу. Часто одягають шкіряні штани, спідниці, плащі. Багато готів носять на шиї шипастий нашийник, що означає уярмленість людини суспільними умовностями і приписами моралі, яку слід здолати. Готи принципово не визнають золоті прикраси, оскільки вважають, що через нього в минулому було пролито багато крові. Вся біжутерія винятково із срібла або неіржавіючої сталі.

Антикварні готи. Під терміном "антикварні готи маються на увазі ті, які віддають в іміджі перевагу стилю певних історичних епох - в цілому це один з найбільш ефектних і красивих готичних стилів. Даний стиль не вимагає обов'язкового використання чорного кольору в одязі, і перевагу цьому стилю віддають найбільш романтизовані індивідууми. Часто костюми максимально наближені до костюмів різних епох, але це не обов'язково - існують і більш "похмурі" представники цього стилю, що віддають перевагу чорний колір, але одягу яких все одно ближче всього до "історичним".

Готи - "раби корпорацій". В 90-х рр. виникли так звані "готи - раби корпорацій". Ці нещасні готи працюють у великих компаніях, в яких існує дрес-код- потрібно одягатися за певними правилами - для них існує безліч сайтів в інтернет з корисними порадами на тему того як відповідати "офісного стилю" і при цьому зберегти стиль готичності.

Андрогінні готи - це не конкретний вид іміджу, а швидше загальна естетика певних індивідуумів, андрогінність - на увазі безстатевість, але не асексуальність, велика частина представників чоловічої і жіночої статі виглядають так, що важко зрозуміти, представник якої статі перед нами. Особи чоловічої статі часто носять спідниці (що іноді зустрічається у готів чоловічої статі та інших стилів), часто тяжіють до фетиш естетики.

Кіберготи, дарквейв. Готи, що тяжіють до кіберпанк естетики в дусі Вільяма Гібсона, зовнішній вигляд являє собою фетиш готовий з "техногенними" наворотами - у вигляді проводів, ланцюжків і кілець з технологічним дизайном (у вигляді шестерень, і т.д.) в цілому досить похмурий кіберпанковий вид.

Fairygoth. Своєрідний різновид готичної субкультури, в основному стосується тільки осіб жіночої статі. Характеризується змішанням стилів і квітів. Спочатку так називали дівчат-готів-"фей", але поступово цей термін набув дещо інше значення - тепер так називають певний глем стиль.

Vampyre goth. Готи, що тяжіють до вампірської естетики, вони вважають себе вампірами (або дійсно є ними), часто нарощують або імплантують собі довгі ікла, іноді користуються зубними протезами з іклами, в одязі віддають перевагу романтичному стилю.

Хоча про готів і кажуть, що вони досить песимістичні, проте це так не завжди. Досить часто це дуже сильні духом люди, вони радіють життю. А суттю цієї "готичної теорії" є вічне життя, безсмертя.

Висновок

Тож варто зазначити, що зараз існує досить велика кількість різноманітних субкультур. Вони вже існують та розвиваються порівняно вільно. Адже багато з таких субкультур навіть є представниками досить поширених та керівних угрупувань, наприклад, для захисту природи тощо.

Різноманіттю субкультур не має меж, адже навіть на прикладі готів можна побачити, яка є кількість їх підвидів, які певним чином відрізняються одне від одного. Тож кожен має право вибору існуванню в ланках субкультури, яка йому до душі. Кожен має право залишитися осторонь цього.

Список використаної літератури

1. Левикова С.И. Молодежная субкультура: игра в ценности

2. Джон Сторі - Популярні культури

3. Тетяна Щепанська - Теорія субкультур

4. Верная А. - Субкультуры

5. Ральф Фольбрехт - Від субкультури до стилів життя

6. Клопотенко М. - "Готи" - молодіжна субкультура

7. Незалежний культурологічний часопис "Ї"/ Субкультури, №38, 2005 р.

Размещено на Allbest.ru