Чарльз Ворт – засновник "от–кутюр" високої моди

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат на тему

Чарльз Ворт - засновник «от-кутюр» високої моди

От-кутюр

Як і в усі часи,людство слідкує за останніми тенденціями моди,аби не пропустити чогось цікавого і не бути по заду епохи.

Як я помітила,с кожним століттям оновлення моди набирало обертів,на сьогоднішній день мода змінюється щосезонну. Але ж кожен прагне бути модним, і не тільки в одязі, але й у використанні якихось «модних» слів. Використовуючи подібні слова, ми часто не задумуємося над їх значенням, цим самим ставимо себе у незручне становище…

Пропоную переглянути невеличкий словничок,за для уникнення неприємних ситуацій в подальшому:

Так от,все мода та мода. Хм…а що ж таке мода?

Мода - нетривале панування певного смаку в будь якій сфері життя або культури.

Бутік - магазин, витриманий в єдиному стилі, що відрізняються інтер'єром, рівнем обслуговування, надає певні колекції одягу та взуття.

Як виявляється,не кожен магазин має право називатись бутіком.

Колекція - набір предметів одягу, витриманих в єдиному стилі, створена модельєром або групою дизайнерів. Зазвичай це від 40 до 130 речей, але і 5-10 моделей одягу, можуть називатися колекцією.

От-кутюр - унікальні образи високої моди, по яких дизайнери та інші фахівці судять про майбутні модні тенденції, нових технологій та матеріалів. Одяг від-кутюр створюється ручним способом у будинках високої моди в єдиному екземплярі. Це найвище портове мистецтво і самі дорогостоющего тканини і матеріали.

Прет-а-порте - моделі готового одягу, які виробляються великими партіями і в стандартних розмірах. Одяг продається як в маленьких магазинах - бутиках, так і у великих універсальних магазинах. Ці моделі можуть бути створені поза салонів мод, для масового виробництва, але також в більш ексклюзивному порядку за дизайнам провідних модельєрів.

Тренд - актуальне (найближчим, короткострокове) напрямок, періодично повторюється тенденція розвитку моди.

Бренд - популярна, легко впізнавана і юридично захищена символіка якого не будь виробника або продукту.

Так, тепер трохи про саме поняття «от-кутюр»

Поняття «от-кутюр» з'явилось у середині XIX століття. Тоді стали з'являтися перші салони мод і перші модельєри. Мода от-кутюр зобов'язана своєю появою Чарльзу Фредеріку Ворту. 1858 року цей англійський модельєр відкрив у Парижі свій Будинок моделей і першим розподілив колекції по сезонах. Після Ворта залишили свій слід в історії високої моди наступні люди: Поль Пуаре, Коко Шанель, Карл Лагерфельд, Мадлен Віоньє, Ельза Скіапареллі, Крістіан Діор, Емануель Унгаро, Андре Куреж, Жанна Ланвен, Юбер де Живанші, Гі Ларош, Ів Сен-Лоран, Крістіан Лакруа, Жан-Поль Готьє, Мадам Гре, Ральф Руччі, Джанфранко Ферре, Джанні Версаче, Валентино Гаравані, Джон Гальяно та інші.

Ось ми і згадали ім'я засновника,цікаво було б дізнатись,що ця людина собою представляла і за що його називають батьком високої моди…

Чарльз Ворт. Біографія

Народився 13 жовтня 1825 р. у містечку Боурн в графстві Лінкольнширі в бідній сім'ї стряпчого (адвоката) Вже в 11 років Чарльз назавжди покинув рідні пенати і поїхав до Лондона. Тут він не без зусиль знайшов роботу у фірмі «Люіс і Ейленбі», яка торгувала тканинами і предметами дамського туалету. Це був перший крок Ворта на шляху осягнення секретів моди і комерції. Потім він перейшов в галантерейний магазин «Сван енд Едгар». У ці роки він замальовує костюми з картин старих майстрів в Лондонській національній галереї.

Після 7 років роботи в Лондоні, в 1845 р. він всього лише з 117 франками в кишені покинув батьківщину і перебрався до Парижа. Тут він почав працювати продавцем у модному магазині «Ла Віллі де Парі», потім йому пощастило влаштуватися прикажчиком в один з найбільш відомих тоді модних паризьких магазинів фірми «Гажелен-Опіжес», що на вулиці Рішельє, 83, - у самому центрі торгівлі елегантністю Парижа .

У Гажелена Ворт пропрацював 12 років, пройшовши шлях від дрібного службовця до компаньйона і внісши великий внесок у процвітання фірми. Ці роки мали величезне значення для формування його таланту. Невідомий спочатку, він дуже багато працював: малював, проектував, фантазував. Однак фірма Гажелен, яка дотримувалася своїх багаторічних традицій, не підтримувала нововведень Ворта і він пішов.

Ворт був не тільки геніальним підприємцем, але вважався ще й неабияким художником по костюмах. Його дружина, колишня продавщиця у Гажелена, Марі-Августина Берні (1825-1898) - енергійна і ввічлива жінка з бездоганною фігурою - допомагала в рекламі його ескізів і нарядів: з 1850 року вона почала відвідувати відомих дам паризького суспільства і знайомила їх з костюмами, придуманими її чоловіком. Вона вміла так їх подати, що клієнтки, дивлячись на них, ставали немов зачаровані.

До речі, багато в чому тому деякі історики моди вважають саме її першої манекенницею. Пізніше з легкої руки Ворта багато відомі модельєри стали вдаватися до допомоги своїх привабливих дружин і подруг, які показували моделі саме так, як хотілося їх творцеві ...

Одного разу Марі-Августина опинилася на порозі будинку австрійського посла Клеменса Меттерніха. Його дружина Пауліна де Сандор, чарівна і неймовірно елегантна принцеса Меттерніх (1838-1921), що задавала тон в паризькій моді, спочатку вагалася: чи варто їй знайомитися з нікому не відомої особливої, але нарешті погодилася прийняти її. Незвичайні ескізи Ворта цієї самої «французької з посланців» несподівано сподобалися. До того ж ціни у дружини Ворта були вельми низькими і вона замовила для себе за 600 франків дві сукні у Ворта. На балу в Тюїльрі її кринолін з тюлю із срібною вишивкою і прикрашений букетами маргариток викликав інтерес у самої імператриці Євгенії та ... на наступний ранок Ворт прокинувся знаменитим. Так він став «особистим кравцем і постачальником двору Її Величності» ...

З цього моменту сукні від Ворта стали жахливо дороги. Тепер найпростіше плаття обходилося його замовниці не менше ніж в 1600 франків! Кількість замовлень стало рости з космічною швидкістю. Незабаром їх число досягло 5 тисяч на рік ...

У той час як інші кравці набували манекени, виготовлені за індивідуальними мірками постійних клієнтів, Ворт наймав дівчат - "дублерш", вибираючи їх відповідно до типажем своїх постійних замовниць, які не мали можливості бути присутнім на численних примірках при створенні костюма. Знаючи мірки і відшукавши манекенницю, кутюр'є отримував можливість виконувати замовлення заочно.

Після того як Чарльз Фредерік Ворт стає «особистим кравцем і постачальником двору Її Величності» у Франції, вбрання від Ворта стають запаморочливо дорогими: менше, ніж за 1600 франків навряд чи було можна щось придбати. Зростала і кількість замовлень: модельний будинок Ворта виготовляв і п'ять тисяч костюмів на рік! Серед його замовниць було дев'ять коронованих осіб. З тих пір Чарльза Ворта стали називати королем модельєрів і модельєром королів. Виконував Чарльз Ворт і замовлення російського двору. Серед російських клієнтів фірми називають неофіційну дружину імператора Олександра II - княгиню Юр'ївська, принцесу Палей, графиню Барятинський та її дочок. Більше тридцяти років замовляла туалети в модному будинку Ворта дружина Олександра III імператриця Марія Федорівна. Вона довіряла майстру настільки, що могла замовити сукню по телеграмі, надавши на розсуд Ворта, як вибір тканини, так і стиль костюма.

Він також одягав відомих актрис, таких, як Sarah Bernhardt, Lillie Langtry, Nellie Melba, і Jenny Lind.

Для своєї улюбленої клієнтки - імператриці Євгенії - Ворт тільки до урочистостей з приводу відкриття Суецького каналу зшив 150 платьев.Прісутствовала там і королева Вікторія, вона отримала таку ж кількість суконь. Але, британська королева, оновила свій гардероб таємно, замовивши сукні інкогніто, через англійські торгові фірми. До того ж всі сукні для англійської володарка були зшиті з однакової тканини, тому преса розчулювалася скромності царственої особи, яка ходить в одному і тому ж вбранні. Але в цій непомітною розкоші читався свій стиль - стиль вікторіанської ери.

Чарльз Ворт першим став розділяти колекції на сезони і щороку він представляв нові колекції, що сприяло швидкій зміні мод і, отже, збільшувало дохід майстра.

У 1868 р. Ворт відкрив «Синдикат Високої моди» (The Chambre Syndicale De La Confection Et De La Couture Pour Dames Et Fillettes) - організацію, що об'єднала салони, де одягалися представники вищих кіл суспільства. Він відчув потребу еліти в ексклюзивному одязі, яка відрізняла б їх від простих буржуа. Синдикат високої моди існує до цих пір, і лише члени цієї організації мають повне право називати себе Кутюр'є. Щоб потрапити туди, необхідно відкрити Будинок моди в столиці Франції, двічі на рік показувати нові колекції на Тижні високої моди в Парижі, влаштовувати покази для клієнтів.

Саме розкішна мода Ворта ввела в обіг поняття «Від Кутюр», а його самого прийнято вважати Першим кутюр'є в історії Високої Моди. Саме для нього, що зумів поєднати англійську техніку шиття з французьким шиком, було створено слово «кутюр'є» (couturier), до цього були лише соuturieres - кравчині, швидше, навіть швачки.) Ворт був першим, хто зрозумів, як стати зіркою. Він просто cтал підписувати свої моделі, так само як художник підписує картини. Крім того, щороку він представляв нову колекцію і таким чином зробив моду мінливою, що збільшило купівельний попит. З цього основоположного нововведення модельєри і донині всі мають вигоду. Разом з сином багатого шведського фінансиста Отто Густавом Бобергом (він незабаром відійшов від справ) Ворт створив перший модельний будинок (Будинок моди) на Рю де ла Пе в Парижі в 1857 р. Цей Будинок підкорив весь світ і проіснував близько 100 років! Його успіх був настільки оглушітелен, що знаменитий письменник Еміль Золя увічнив його у своїх романах «Дамська щастя» і «Пастка». Ворт зумів розгадати тенденції епохи і поставити виробництво своєї продукції на потік.

Спочатку кар'єри Ворта балом «правил» кринолін і Кутюр'є винайшов більш зручну версію криноліна, що має форму абажура (саме цей кринолін і зацікавив свого часу імператрицю Євгенію). Спідниці на каркасі були відомі не одне сторіччя. Спочатку карскас підтримували важкі тканини, надаючи їм форму. Потім настав час жорстких нижніх спідниць на кінській волосині (саме ця тканина і називалася кринолін). Ворт придумав нову полегшену металеву конструкцію. Його кринолін з гнучких сталевих кілець (іноді використовувався китовий вус), з'єднаних по вертикалі рухомими стрічками, визволив дам від великої кількості нижніх спідниць (хоча і не скасував їх, просто їх колличество стало менше). Такі криноліни було легко і надягати, і носити.

З кожним разом Ворт створював криноліни все більшого і більшого діаметру. Крім того, зверху вони прямо-таки обростали всілякими рюшами, воланами і оборками.

У 1860-і рр.. з легкої руки Ворта обручі стали овальними, що створювало абсолютно новий силует спідниці. Такі спідниці прозвали "Малаховський"; на честь перемоги англо-французької коаліції над Росією в Кримській війні.

Захід криноліна настав в 1867 р. Натомість Ворт запропонував жінкам турнюр.

Турнюр мав оглушливий успіх і протримався в моді близько десяти років. Він представляв собою спідницю, високо (на 12-13 см) збирану ззаду в складки, волани або оборки. Така спідниця трималася на власний подушечці, ватяному валику або каркасі з вигнутих на сідницях обручів. Ходив анекдот, що на цю думку майстра наштовхнув вигляд подметальщіци, яка для зручності підтягла спідницю до стегон і зібрала її ззаду.

Ще один унікальний винахід Ворта - плаття зі знімними ліфами. Він пропонував до одній спідниці відразу кілька ліфів: закритий з довгими рукавами, з V-подібним вирізом, з великим овальним декольте і без рукавів. Одне і те ж плаття могло перетворюватися з візитних в обідній, а з обіднього в бальне.

Чарльз Ворт помер в 1895 р. Сімейне підприємство очолили його сини Жан-Філіп і Гастон, неухильно продовжуючи дотримуватися високих стандартів Будинки. Жан-Філіп прославився вишуканими бальними сукнями з запаморочливо трудомісткою обробкою. Будинок процвітав поки сини управляли їм і в 1920 роках У Нью-Йорку на копіях моделей Дому «Ворт» спеціалізувався салон «Кеті Донован». Що ж до самого Будинку моди «Ворт», то він проіснував аж до 1945 року. У 1945 р. ім'я Ворта було продано в Англію. Модний дім «Ворт» припинив своє існування

26 червня 2001 на аукціоні в Нью-Йорку придворне плаття 1888 р., створене незрівнянним Ворт, встановило світовий рекорд за дорожнечею: новому власникові цей шедевр модного мистецтва обійшовся в $ 101500. Плаття з 23-дюймової талією і 10,5-футовим пристібається шлейфом належало Естер Марії Чепайн, двоюрідної праправнучці Джорджа Вашингтона. Наприкінці позаминулого століття 18-річна Естер саме в цьому вбранні була представлена королеві Вікторії.

кутюр'є мода бутік одяг

Мода і сьогодення

Хороший кравець був здавна значною персоною. У Тиціана, наприклад, є "Портрет кравця". На ньому зображена людина зі шляхетним обличчям, перед яким на столі розкладені лекала викрійок. Але ім'я його історія не зберегла, просто "кравець". Особистість кравця довго не помітна за фігурою клієнта-споживача. Одне з перших імен, збережених історією, - ім'я Рози Бертен, модистки Марії-Антуанетти. "Бертен володіла живим почуттям сучасності не тільки як художник, але і як підприємець.

Організоване нею підприємство стало прообразом французьких будинків моделей - найголовніших творців мод аж до теперішнього часу" [42, с.154]. Вся перша половина XIX століття в який нас аспекті - час формування нової організації створення і поширення моди (модного одягу), створення промисловості, одночасно обслуговуючої моду. Його діячі поки анонімні, їх імена, які, звичайно, були добре відомі клієнтам, вже нічого не говорять нащадкам.

Перший справжній модельний будинок нового типу виник у Парижі в п'ятдесятих роках XIX століття. Його засновником був англієць Ворт (Уорт). Володіючи неабияким талантом художника-комерсанта, він зрозумів вимога епохи, відкрив своє, спочатку невеличке ательє, де сам був художником-модельєром і закрійником. Його першою світською замовницею була княгиня Меттерніх - "сама французька з посланниці", за її рекомендацією імператриця Євгенія зробила Ворта своїм придворним кравцем. Це поклало початок процвітанню Ворта.

Таким чином, виник перший модельний будинок у Парижі, де костюм демонстрували не на манекені, а на живий фігурі. Організація підприємства Ворта була настільки нової і характерною для того часу, що привернула увагу Золя і була увічнена їм у романах "Пастка" і "Дамська щастя".

Ворт вміло використовував викликають суспільний інтерес події з різних сфер життя свого часу.

У 70-х роках Ворт став основним законодавцем мод у Парижі і нажив величезні статки ".

Може бути, і не випадково, що Ворт був англійцем. До французької школі витонченості, фантазії, смаку він додав англійську діловитість, заповзятливість, вміння передбачати потреби своїх клієнтів перш, ніж вони у них виникнуть. Він адаптував жіночий одяг до нових умов життя своїх клієнтів - наприклад, в подорожах, які стали популярними завдяки розвитку мережі залізниць. І більше того, Ворт створив тип паризького "кутюр'є". Це слово має простий переклад - "кравець", але вживається тільки в значенні "майстер високої моди". Провідні паризькі будинки моделей об'єднуються загальною назвою "Haute Couture" - ("от-кутюр" у російській транскрипції), буквальний переклад - "високе портновство".

Саме Ворт першим представив той набір особистісних якостей, що з'єднують безмежну художню фантазію і найтверезіший ділового практицизму, без яких і зараз не добитися успіху в світі модельного бізнесу.

Почавши свою кар'єру як кравець імператриці, Ворт в зеніті своєї слави звільнився від диктату смаків конкретних знатних замовниць. Тепер не він слід їхнім смакам, а вони - його. Секрет метаморфози в тому, що художник навчається випереджати їх бажання. У його творах пані (у Ворта клієнтура як і раніше великосвітська) дізнаються втілення своїх, ще неусвідомлених ідеалів.

Творчість у моді остаточно спливає з рук споживачів моди, частка їхньої співтворчості стає все менше. Змінюється і основний споживач. Вищий світ, в якому шляхом шлюбів банкірських дочок з синами герцогів з'єднувалася родова і грошова аристократія, досить консервативний, правила поведінки в ньому досить регламентовані - і ось, великосвітські пані вже не здатні утримати роль законодавців моди, цю роль їм доводиться поступитися "королевам напівсвітла" , знаменитим куртизанка, ще більш знаменитим актрисам, якими були, наприклад, Сара Бернар або Режан. Такі жінки виходили іноді мало не з самого дна суспільства. Зробити запаморочливу кар'єру в паризькому "напівсвітлі" могла лише жінка, наділена і красою, і жвавістю характеру, і індивідуальністю, і ще багатьма талантами, які становили особливий дар жіночої привабливості.

До початку ХХ століття мода стала справді міжнародною, але, до цього моменту, кажучи про моду, ми не залишали Європи. І взагалі існує думка, що мода - специфічно європейський феномен. В історії матеріальної і духовної культури інших цивілізацій ми, мабуть, не знайдемо такого відвертого демонстративного прояви нашої таємничої сили. Тобто будь-якої цивілізації на певному етапі була властива жага розкоші і змагання в ній далеко перевершувала європейські можливості того ж періоду.

Чарльз Уорт створив спочатку свій перший Будинок моди, а потім заснував Синдикат Високої моди (фр. Chambre syndicale de la haute couture parisienne) - об'єднання Будинків моди, які обшивали аристократію і фінансову верхівку суспільства.

Передумови створення Синдикату (від слова синдик - посадова особа) - організації, що нагадувала за своїми функціями середньовічну ремісничу корпорацію або цех, були наступні: захист авторських прав кутюр'є від копіювання їх моделей і створення колекцій одиничних ексклюзивних моделей для клієнтів, які бажали підкреслити свою індивідуальність і високу становище в суспільстві. Звання «кутюр'є» мав право носити тільки член Синдикату. Для вступу в цю організацію в 19 і першій половині 20 століть Будинку моди повинні були відповідати певним стандартам: здійснювати індивідуальний пошив одягу зі значною частиною ручних швів, що на думку Чарльза уорта гарантувало унікальність моделі і висока якість (на відміну від швів машинного виробництва).

У другій половині 20 століття Синдикат став вже своєрідним Профспілкою кутюр'є (англ.) рос., Який визначає статус модельєрів (члени Синдикату, члени-кореспонденти, а також запрошені члени, які можуть бути з часом прийняті в Синдикат), займається організацією показів колекцій Будинків високої моди (у січні та липні), підтримує зв'язки з пресою і торговою мережею по всьому світу. Для отримання звання Будинку Високої моди, треба мати основне виробництво і бутіки в Парижі, щоб юридично входити у відомство французького Департаменту промисловості. Кількість службовців в Модному будинку повинно бути не менше 15. До осінньо-зимового та весняно-літнього сезону колекції повинні бути створені колекції два рази на рік: для кожного дефіле по 35 денних і стільки ж вечірніх моделей. При виготовленні нарядів обов'язково застосування ручної праці. Кількість машинних швів не повинно перевищувати 30%.

У 2001 році правила прийому до Синдикат були трохи спрощені, що дозволило отримати звання кутюр'є таким модельєрам як Жан-Поль Готьє і Тьєррі Мюглер.

З цього усього видно, що спадщина Ворта велика…Якби не він,хто знає,з чого було б розпочато взірець моди, як розвивалась в подальшому та якою вона стала б сьогодні.

Використана література

1. Книга Нерсесова Я.М. "Вони визначали моду"

Размещено на Allbest.ur