Музей книги і друкарства України

Размещено на http://allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний авіаційний університет

Інститут міжнародних відносин

Кафедра країнознавства і туризму

РЕФЕРАТ

з навчальної дисципліни «Професійна майстерність екскурсовода»

на тему:«Музей книги і друкарства України»

Студентки 5 курсу,

511 групи,спеціальності «Туризм»

Дубровіної Ганни

Київ 2013

Зміст

Розділ 1. Історія музею

Розділ 2. Комплекс споруд

2.1 Друкарня

2.2 Словолитня

Розділ 3. Експозиція

3.1 Рукописна книга і стародруки (X - перша половина XVIII ст.

3.2 Книга і друкарство XX - початку XXI ст

3.3. Книга як предмет матеріальної культури

3.4 Книга і друкарство другої половини XVIII - XIX ст

Додаток А Bиставка «З мистецького поля Василя Кричевського»

Додаток В Режим роботи, вартість квитків

Розділ 1. Історія музею

У березні 1972 р., у Міжнародний рік книги, що відзначався за рішенням ЮНЕСКО, в Києві за Постановою уряду УРСР було створено Музей книги і друкарства України. Він розміщений на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, у будинку колишньої лаврської друкарні, заснованої 1615 р. архімандритом Єлисєєм Плетенецьким. Друкарня безперервно діяла понад 300 років - до початку 20-х років минулого століття, що є унікальним явищем в історії європейського друкарства.

Будинок музею (корпус № 9) - пам'ятка архітектури XVIII ст. - доби бароко. Спочатку друкарня працювала в одноповерховій дерев'яній будівлі (збереглося зображення на гравюрі 1638 р.). У 1701 р. на її місці споруджено кам'яний корпус.

Після пожежі 1718 р. він був відновлений, розширений, згодом надбудовано другий поверх, із східної частини укріплено контрфорсами - аркбутанами. Будівля має архітектурно-привабливий вигляд. Вона гармонійно поєднується з іншими спорудами, зокрема, з нещодавно відновленим величним красенем - Успенським собором.

Лаврська друкарня тривалий час була центром книговидавничої справи в Україні. Її книги відзначалися різноманітністю тематики і високим рівнем поліграфічного виконання та художнього оформлення.

Вона відігравала велику роль у розвитку духовності народу, в піднесенні рівня його освіти, мистецтва, культури. Лаврські друки мали широке розповсюдження в багатьох країнах Європи, особливо в слов'янському світі.

У травні 2000 р., після завершення ремонтно-реставраційних робіт і створення нової, по-сучасному оформленої експозиції Музей вдруге (перший раз в 1975 р.) відкрив свої двері для відвідувачів.

Експозиційно-художні роботи виконані групою фахівців на чолі з член-кореспондентом Академії мистецтв України, лауреатом Національної премії України ім. Т.Г. Шевченка Анатолієм Гайдамакою.

Експозиційна площа трьох залів стаціонарної експозиції - 930 м? і двох виставкових - 300 м?.

Розділ 2. Комплекс споруд

Музей книги і друкарства України розташований у двох будівлях на території Києво-Печерської лаври. Історія їх безпосередньо пов'язана з розвитком книговидання в Україні.

2.1 Друкарня

музей книга друкарня експозиція

Будівля друкарні розташована на схилі і тому завжди перебувала під постійною загрозою зсувів. У XVIII ст. Духовний Собор Лаври замовив військовому інженеру Шарлю Паулю де Шардону укріпити споруду і встановити на її південній стіні чотири аркбутани. Вони чудово вписалися в архітектурний ансамбль Верхньої території Києво-Печерської лаври. Під ними проходить дорога до Південної печерної брами. У 1828 р. з північного та східного боків до основної споруди зробили прибудови. Але під час пожежі 1849 р. будинок друкарні знову постраждав.

У 1851-1856 рр. його капітально відремонтували. До корпусу зі східного боку прибудували двоповерхове приміщення. А кам'яних справ майстер С.Д.Ковнір прикрасив споруду барочними фронтонами. Останнього разу будинок було відреставровано у 1880 р. академіком архітектури В.І.Сичуговим.

Будівля оформлена у стилі українського бароко. Фасади розділені лопатками, напівколонами, вікна нижнього поверху обрамлені наличниками, другого - прикрашені сандриками. Портал має просту квадратну композицію, яка складається з двох доричних колон, з'єднаних угорі карнизом. Західний фасад прикрашений напівколонками, уздовж нього посередині проходить пояс із зелених керамічних розеток. З південного та східного боку будинок нагадує казковий замок з виступом у вигляді вежі та міцними арками, які перекинуті через вулицю, що веде до печер. Живописним куточком в архітектурному ландшафті верхньої території монастиря можна вважати східну частину корпусу друкарні, що має терасу, гарні вигнуті сходи та чавунний балкон. Т.Г.Шевченко неодноразово відвідував друкарню і милувався з її балкона мальовничим видом на Дніпро. Такий вигляд корпус друкарні зберіг і після капітального ремонту в 1954 р.

2.2 Словолитня

У внутрішньому дворі друкарні розміщено будинок словолитні (зі сходу він примикає до муру, а південний фасад виходить на вулицю, що веде з Верхньої Лаври до Нижньої).

Сучасних форм будинок набув після реконструкції та добудови 1856-1862 років. Після чого на першому поверсі розмістилося стереотипне відділення, а на другому - власне словолитня.

Розділ 3. Експозиція

У музеї зібрані багаті скарби книжкової культури українського народу (близько 56 тис. одиниць зберігання). Експозиція висвітлює історію вітчизняної книги і книжкової справи від часів Київської Русі і до наших днів.

3.1 Рукописна книга і стародруки (X - перша половина XVIII ст.)

Розповідається про виникнення писемності у східних слов'ян, створення просвітителями Кирилом і Мефодієм в ІХ ст. азбук -- кирилиці та глаголиці.

1) Експонуються факсимільні видання рукописних книг -- «Київських глаголичних листків» (Х ст.), «Реймського Євангелія» (ХІ ст.), «Остромирового Євангелія» (1056--1057), «Ізборника Святослава» (1073), «Повісті врем'яних літ» (1113), «Слова о полку Ігоревім» (кін. ХІІ ст.), «Пересопницького Євангелія» (1556--1561) -- видатної пам'ятки української мови та високохудожнього оформлення.

2) В експозиції показано зародження друкарства в Європі, початок і розвиток кириличного книгодрукування, видавничу діяльність Івана Федорова, Памви Беринди, Петра Могили, Йосипа Тризни, Інокентія Гізеля та інших видатних творців української книги XVII -- XVIII ст., стародруки Львівської, Острозької, Почаївської, Чернігівської та Києво-Печерської друкарень.

3.2 Книга і друкарство XX - початку XXI ст.

В експозиції «Книга і друкарство XX -початку XXI ст.» відображена історія книгодрукування в Україні та закордонних центрах української еміграції і діаспори.

1) Провідна ідея експозиції книга і українська державність. Кожен розділ експозиції через книгу розкриває події з історії України, показує процес утвердження української самобутності та ідеї незалежної української держави. Показано книгу революційного відродження поч. ХХ ст., діяльність кооперативних і приватних видавництв та їх вплив на розвиток української духовності, перші видання словників української наукової і технічної термінології, що були заборонені у часи сталінських репресій, букварі для дорослих та посібники, що сприяли подоланню неписьменності у 20-х роках, книгознавчу науку, незалежне книгодрукування у західноєвропейських центрах української еміграції 20--30-х років.

2) Окремо експонуються прижиттєві видання репресованих українських письменників.

Період ІІ світової війни представлено книжками, що були призначені для радянсько-німецького фронту та газетами, журналами і листівками ОУН і УПА, а також виданнями з таборів для українських полонених і біженців. 60--80-ті роки показані вперше здійсненими в Україні виданнями енциклопедій, словників, наукових довідників, фольклорних серій та ін. Друковане слово нелегального національно-визвольного руху в Україні 70--80-х років представлено документами та творами самвидаву.

3.3 Книга як предмет матеріальної культури

Розділ «Книга - предмет матеріальної культури» дає наочне уявлення про еволюцію історичних форм книги (пергаментний сувій, кодекс і новітня, що має електронний вигляд).

1) Представлені книжки «велетні» і найменші (3-4 мм), показано внутрішню «будову» книги, складові її елементи- титул, шмуцтитул, ініціал, заставка,кінцівка тощо.

Можна оглянути багатий ілюстраційний матеріал, книжкову графіку відомих українських художників Г. Нарбута, В. Кричевського, В. Касіяна, О. Базилевича, М. Дерегуса, В. Перевальського, В. Лопати та інших, а також прослідити основні віхи виготовлення книги - від написання тексту, до тиражованого продукування її на виробництві. Зацікавлює мистецтво сучасної книжкової оправи, виготовленої з різноманітних синтетичних матеріалів, а також зі шкіри, дерева, металу, слонової кістки тощо. Майстерно оздоблені подарункові видання, особливо для дітей.

2)Експонується і книга шрифтом Л. Брайля (для втративших зір).

В експозиції можна оглянути книги, оздоблені карбованими виробами з золота і срібла, в оправах зі шкіри, оксамиту, з емалевими прикрасами.

3.4 Книга і друкарство другої половини XVIII - XIX ст.

1) Матеріали експозиції розповідають про складну долю української книжки за обставин заборони на українську мову з боку Російської імперії кінця XVIII -- початку ХХ ст. Представлені видання першої гражданської друкарні в Україні (1764) та Києві (1787). Підкреслено важливість створення університетів у Харкові (1804) і Києві (1834) та друкарень при них, де видавались навчальні посібники, підручники, наукові праці з різних галузей знань.

2) перше видання з історії України, фольклору, етнографії, з науковими працями Є. Болховітінова, М. Максимовича, О. Бодянського та ін., з першим виданням «Енеїди» І. Котляревського (1798), з першою граматикою української мови О. Павловського (1818), з першим українським букварем «Граматкою» (1857).

3) перше видання роману «Чорна рада» (1857) П. Куліша, прижиттєвими виданнями творів Г. Сковороди, Т. Шевченка, Марка Вовчка, І. Франка, Лесі Українки та інших класиків української художньої літератури, першою книжкою українською мовою на західноукраїнських землях «Русалкою Дністровою» (1837), першими словниками української мови та іншими книжковими пам'ятками ХІХ ст., з діяльністю заснованих у другій половині ХІХ ст. друкарень С. Кульженка, І. Чоколова, Є. Фесенка, з видавничою діяльністю П. Куліша, О. Бодянського, Б. Грінченка, О. Пчілки.

Додаток А

Bиставка «З мистецького поля Василя Кричевського»

З 22 листопада по 31 грудня 2013 року о 16.00 у Музеї книги і друкарства України відкривається виставка «З мистецького поля Василя Кричевського» , на якій будуть представлені його оригінальні графічні твори (ілюстрації, обкладинки, екслібриси, малюнки) та видання в оформленні художника. Відбудеться також презентація каталогу «Графічні твори Василя Кричевського у колекції МКДУ», виданого за сприяння Благодійного фонду «Дар». Участь у відкритті виставки беруть : Василь Кричевський (онук художника), відомі художники, письменники, мистецтвознавці.

Виставка відкрита для відвідувачів з 10 до 17 години щодня (крім вівторка). Музей книги і друкарства України розташований у Києві на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (вул. Лаврська, 9, корп. 9). Телефони для довідок (044) 280-79-76, 280-52-56, 280-22-10.

Додаток В

Режим роботи, вартість квитків

Музей відкритий щодня, крім вівторка

Каса працює з 10 до 17 години

У неділю вхід для учнів та студентів -- безкоштовний

Остання п'ятниця місяця -- санітарний день

Вартість квитків

Дорослi -- 15 грн

Учні, студенти та пенсіонери -- 5 грн

Екскурсійне обслуговування -- 25 грн. (тривалість екскурсії -- 45 хв., група до 20 осіб)

Екскурсію краще замовити попередньо за тел.: (044)280-79-76.

Размещено на Allbest.ru