Видовищність масової культури: візуальна природа сучасної української хореографії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Видовищність масової культури: візуальна природа сучасної української хореографії

Дункевич С.Г.

Сучасні культурологи характеризують XX - початок XXI ст. як епоху розквіту масової культури, під якою зазвичай розуміється культурна продукція, що створюється і поширюється професіоналами з розрахунку на комерційне споживання публікою широкого загалу незалежно від соціального положення, статті, віку, національності і т. д. При цьому багато дослідників, наприклад, Л.П. Саєнкова, серед найважливіших характеристик масової культури називають її видовищний характер, здатність давати людині яскравий і легкодоступний набір візуальних вражень. Цей же автор підкреслює глибоку історичну праоснову сучасних масових видовищ, окремі елементи яких сходять ще до античних релігійних свят, середньовічних карнавалів і рицарських турнірів [1,с.35-36].

У сучасній українській хореографії, як феномені масової культури, первинна увага також часто акцентується на візуальному сприйнятті аудиторією, а не на внутрішній, глибинній суті сценічного дійства. Наприклад, танцювальні фестивалі і конкурси включають все більше постановочних шоу-елементів, а дух змагання майстерно поєднується з видовшцністю. Між тим, в роботах Д.П. Бернадської, С.Л. Легкої, М.М. Погребняка, Ю.А. Станишевського, Д.І. Шарікова, О.О. Шиліної та ін. вітчизняних дослідників увага більше зосереджується на жанрово-стилістичних особливостях сучасного українського танцю, проте відсутній глибокий аналіз його видовищної основи, розрахованої на масове споживання. Зокрема, практично невивченим залишається феномен танцювальних телешоу, хоча за даними авторитетної компанії «GiK LTkraine Media» фінал першого сезону шоу «Танці із зірками» мав максимальний рейтинг переглядів глядачами серед усіх передач українського телебачення за 2006 p., а середня аудиторія кожного випуску талант-шоу «Танцюють всі-3» на телеканалі «СТБ» восени 2010 р. складає понад 6 млн. глядачів. Очевидно, що без професійного аналізу подібних явищ і тенденцій навряд чи буде можливим розуміння соціокультурних процесів, що відбуваються у вітчизняному танцювальному мистецтві початку XXI ст.

Мета дослідження - проаналізувати традиційні та інноваційні видовищні форми, поширені в сучасній українській хореографії, а також розгляд поняття «масова культура». До завдань дослідження входить:

¦ проаналізувати поняття масова культура;

¦ детальний розгляд танцювальних фестивалів, як сталої, традиційної видовищної форми;

¦ характеристика танцювальних телешоу на вітчизняному телебаченні в якості прикладу видовищних новацій епохи масової культури;

¦ формулювання висновків відносно нових тенденцій розвитку видовищних форм в українській хореографії.

Однією з найбільш поширених форм сучасної організації танцювального мистецтва з високим рівнем видовшцності є фестивалі. Фестиваль (фр. «festival», лат. «festivus» - святковий, веселий) - це масове свято, показ кращих досягнень в області музичної, театральної, естрадної, кінематографічної творчості. Традиція фестивалів, присвячених різним Олімпійським богам і найважливішим датам сільськогосподарського циклу, сходить до епохи античності, до середньовічних турнірів, карнавалів, цехових свят, змагань менестрелів. У XVIII ст. музичні фестивалі набули значного поширення у Великобританії і Німеччині, дещо пізніше - в США. У 1950-1960-і рр. проведення фестивалів міжнародного і національного рівня стало традиційним. У хореографічних фестивалях беруть участь видатні солісти з багатьох країн, театральні трупи (драматичні, оперні і балетні), симфонічні оркестри, фольклорні ансамблі.

У програми відомих музичних і театральних фестивалів, що проходять в країнах Європи, США, Латинської Америки і Японії, традиційно включаються виступи балетних труп і окремих виконавців. Наприклад, у Франції найбільшими фестивальними центрами є Авіньйон, Безансон, Бордо, Віші, Ліон і Страсбург. У Італії щорічно (з 1955 р.) проводяться міжнародний фестиваль балету в Нерви, а також міжнародний танцювальний фестиваль у Вероні. Виступи балетних труп відбуваються також на фестивалях в Нідерландах (фестивалі в Амстердамі і Гаазі), Греції (Афінський фестиваль), Іспанії (фестиваль музики і танцю в Гранаде), Монако (фестиваль балету і музики в Монте-Карло), Швейцарії (міжнародний фестиваль італійської опери в Лозанні і міжнародний червневий фестиваль в Цюріху). У країнах СНД також влаштовуються щорічні фестивалі мистецтв, що користуються великою популярністю, такі як «Московські зірки» і «Російська зима» (Москва), «Білі ночі» і «DANCE OPEN» (Санкт-Петербург) та ін.

Фестивальний рух стимулює розвиток хореографічного мистецтва, сприяє налагодженню творчих контактів і плідного обміну досвідом між різними національними хореографічними школами. Беручи участь у фестивалях, молоді виконавці отримують досвід виступу перед великою аудиторією, стають відомішими і впізнаваними не лише у своїй країні, але і за її межами. Зокрема, яскравим прикладом успішної інтеграції української оперно-балетної культури у світову стали тріумфальні виступи Національного академічного театру опери і балету ім. Т.Г. Шевченко на престижних і авторитетних міжнародних музичних і театральних фестивалях, зокрема на Авіньйонському у Франції, Зальцбурзькому в Австрії, Едінбурзькому в Англії, Чальстонскому в США [2,с. 17].

В Україні також проводиться ряд фестивалів, що презентують народний і сучасний бальний танець, балетне мистецтво. Так, з 2003 р. за ініціативою Міністерства культури і туризму України, Національного хореографічного союзу, Національного академічного ансамблю танцю України ім. П. Вірского проводяться Всеукраїнські фестивалі-конкур- си народної хореографії ім. Павла Вірского. їх мета - активізація творчої активності професійних і любительських хореографічних колективів, виявлення кращих шкіл і постановок сценічної народної хореографії, пошук кращих оригінальних зразків хореографічної народної творчості в сучасному прочитанні. У першому фестивалі на рівні регіональних оглядів взяли участь близько 600 танцювальних професійних і самодіяльних колективів, а для фінальної частини було відібрано 200 колективів, у складі яких налічувалося понад 8 тис. учасників [3].

Також в культурному житті Україні значну роль відіграють міжнародні фестивалі балету і сучасної хореографії, серед яких найбільш відомими є «Серж Лифар де ля дане», «Танець XXI століття», «Майбутнє танцю». У 1994 р. в Києві відбувся перший Міжнародний конкурс-фестиваль балетного мистецтва «Серж Лифар де ля дане», присвячений пам'яті геніального танцюриста і балетмейстера XX століття, творча діяльність якого почалася на українській землі. Міжнародне журі фестивалю очолював відомий хореограф Юрій Григорович, а гран-прі отримала молода київська балерина Ірина Дворовенко, згодом запрошена в Національну балетну трупу СІЛА (Нью-Йорк)

У подальших фестивалях «Серж Лифар де ля дане» брали участь відомі зарубіжні виконавці молодого і старшого покоління (Анастасія Волочкова, Андрій Іванов, Ільзе Лієпа, Іван Путров, Ніна Семизорова, Юміко Такішима), а також провідні вітчизняні виконавці - Олена Філіп'єва, Тетяна Білецька, Віктор Яременко, Сергій Бондур та ін. [5].

У 2001 р. Асоціацією сучасного і естрадного танцю України, який очолює відомий український балетмейстер Дарія Бернадська, було вперше проведено Міжнародний фестиваль сучасної хореографії «Весна танцює» (Київ), що пізніше трансформувався у більше універсальний Міжнародний фестиваль мистецтв «АгІВесна». He можна не відмітити і Міжнародний фестиваль-конкурс «Танець XXI століття», який був започаткований у кінці 1990-х рр. і який сприяв первинному «промоушену» багатьох оригінальних колективів сучасного танцю, наприклад, шоу-балету «Арт-класик», створеного хореографами Дмитром і Оленою Коляденко [6].

Проте слід визнати, що кожен з цих заходів привертав значну увагу, але тільки серед досить обмеженої професійної аудиторії, тоді як масову популярність вони навряд чи здобули. Безпосередніми глядачами названих вище фестивалів ставало декілька тисяч чоловік, переважно киян, висвітлення їх роботи на телевізійних каналах у кращому разі обмежувалося короткими сюжетами новин, а невелике число рецензій було надруковане на сторінках далеко не самих багатотиражних газет «День», «Дзеркало тижня», «Культура і життя», «Правда України».

Принципово інша ситуація в розвитку видовищних форм української хореографії виникла в 2006 p., коли на українському телеканалі «1+1» стартував проект «Танці з зірками», який тут же завоював перші рядки рейтингів. Концепція шоу припускала змагання танцювальних пар, в яких партнерами або партнерками професійних танцюристів виступають «зірки» шоу-бізнесу, олімпійські чемпіони, інші відомі люди. Кожна пара повинна була освоїти практично усі сучасні бальні танці європейської і латиноамериканської програми, причому щотижня одна з них покидала проект, а у фіналі пару-переможця визначали шляхом голосування глядачів. У проекті «Танці з зірками-1» (2006 р.) перемогла пара Володимир Зеленський і Олена Шоптенко, в «Танцях з зірками-2» (2007 р.) - пара Лілія Підкопаєва і Сергій Костецький, в «Танцях з зірками-3» (2008 р.) - польська пара Мартін Мрочек і Ганна Пелипенко [7].

Крім того, на каналі«1+1» було показано три сезони телевізійного проекту «Танцюю для тебе», який за задумом організаторів повинен був відрізнятися не лише видовищністю, але і соціальною значущістю. Кожна з танцювальних пар, що змагаються, узяла «під патронат» талановиту в будь-якій сфері українську дитину, що має заповітну мрію, для реалізації якої необхідно зібрати фінансові кошти. Набір танцювальних стилів в цьому проекті був дещо ширший, ніж в «Танцях з зірками», дещо відрізнялися від нього і правила боротьби між учасниками, а також формат роботи жюрі. У першому сезоні проекту (2008 р.) перемога була присуджена парі Катерині Kyзнєцові і Марату Нудель, в другому (весна 2009 р.) - парі Ірині Мерлені і Сергію Костецькому, в третьому (осінь) - парі Ганні Бессоновій та Олександру Лещенко [8].

Величезне значення для подальшого розвитку танцювальних шоу на українському телебаченні мав початок реалізації в 2008 р. проекту «Танцюють всі» на телеканалі «СТБ». Цей формат є танцювальним різновидом талант-шоу, де за великий грошовий приз змагаються виконавці« з народу », відібрані в різних містах України шляхом серії кастингів. За своїм хореографічним змістом проект «Танцюють усі» також принципово відрізняється від танцювальних проектів телеканалу «1+1». Першість йде на індивідуальній, а не на парній основі, причому виконавці повинні продемонструвати мистецтво «універсальних танцюристів», показавши свої здібності в широкому спектрі європейських і латиноамериканських танців, а також в стилях джаз, диско, хіп-хоп, контемпорарі, свінг, степ, фольк та ін. «Щоб перемогти, учасники повинні опанувати усі стилі - від польки до хіп-хопу », - відзначив в одному з інтерв'ю маркетинг-директор телеканалу «СТБ» Руслан Терещенко. «Заразом і з'ясуємо, що складніше - пасадобль або брейк-дане і чи зможуть вуличні танцюристи освоїти віденський вальс. А тому кожен учасник зможе розкритися по максимуму»! [9]. Зрозуміло, такий формат розрахований на молодшу і демократичнішу аудиторію, ніж «глянцевий» формат телешоу «Танці з зірками». Переможцем першого сезону шоу «Танцюють усі» (2008 р.) став 20-річний Олександр Останін з Одеси, другого сезону (2009 р.) - 31-річна Наталія Літай з Дніпропетровська, переможця третього сезону буде визначено у кінці грудня

Для того, щоб упродовж декількох сезонів зберегти інтерес глядачів до танцювальних телешоу, його організаторам доводиться застосовувати різні прийоми. Деяка частина цих прийомів торкається самої суті сценічної дії (підвищення виконавської майстерності учасників, постановка не просто яскравих, але і епатажних, скандальних номерів). В той же час, режисура танцювального телешоу надає величезне значення тому, що відбувається «біля сцени», і навіть «за сценою» - це відразу ж стає надбанням широкої громадськості. Мільйони громадян України активно обговорювали реальні і вигадані love story, такі як роман Ірини Білик і Дмитра Дикусара, а також скандальні інциденти і можливі змови з метою «крадіжки перемоги» у фаворитів глядацьких симпатій, як було у випадку з програшем пари Наталії Могилевської і Влада Ями у фіналі «Танців з зірками-3» [11].

Враховуючи світові тенденції розвитку масової культури, а також менталітет вітчизняного глядача, інтерес до танцювальних телешоу підвищується за рахунок залучення іноземців в якості учасників, членів жюрі, тренерів і постановників. Так, третій сезон «Танців з зірками» мав назву «Ліга чемпіонів», а участь в ньому, окрім українських зірок, приймали виконавці з Австрії, Італії, Польщі і Росії. Певний колорит суддівському корпусу проекту «Танцюю для тебе» надавав уродженець Венесуели, хореограф Амадор JIonec. А ефір шоу «Танцюють усі» важко уявити без британського хореографа Франциско Гомеса, найнесподіванішого з усіх членів журі цього проекту, а також американського хореографа-постановника Дерека Мітчелла. У цьому контексті слід зазначити, що формат «Танців з зірками» був уперше запущений в 2004 р. у Великобританії під назвою «Strictly Come Dancing» і до своєї появи в Україні був з успіхом реалізований у 16 країнах світу. А шоу «Танцюють всі» також зроблено на основі телевізійного британського формату «So You Think You Can Dance»? (англ. «Думаєш, ти умієш танцювати»?).

Як вже відзначалося вище, сучасний культурний продукт - це не лише витвір мистецтва, але і товар, на який є попит. Комерційний ефект від танцювальних шоу відображається не лише в проданому рекламному часі і вартості посланих глядачами платних sms. Найбільш харизматичні їх учасники, такі як Григорій Чапкіс, Влад Яма, Олена Шоптенко, стали організаторами або активними учасниками ряду успішних у фінансовому відношенні проектів, значна частина яких безпосередньо пов'язана з хореографічним мистецтвом. Діюча в Києві Школа танцю Григорія Чапкіса пропонує широкий вибір танцювальних секцій, де можна навчатися так званим «соціальним бальним танцям» (повільний вальс, танго, фокстрот, квікстеп), латиноамериканським клубним танцям (мамбо, румбо, сальса, ча-ча-ча), а також таким популярним молодіжним напрямам, як хіп-хоп, брейк-данс, футбольний фрістайл. Танцювальна школа Влада Ями, відділення якої існують не лише в Києві, але й в Івано-Франківську і Запоріжжі, запрошує до занять виключно бальними танцями, «розкрученими» завдяки формату телепроекгу «Танці з зірками». Крім того, практично в усіх інтерв'ю керівників вітчизняних шкіл і студій сучасного танцю відзначається, що з початком танцювальних проектів на українському телебаченні у них зросла кількість клієнтів, причому це не лише молодь, але і люди середнього і старшого віку. культура український хореографія видовищний

Очевидно, тріумфальний хід танцювальних телешоу на українському телебаченні все ще переживає активну фазу, зокрема шоу «Танцюють всі» в третьому сезоні демонструє кращі рейтингові показники, ніж в двох попередніх, а в 2011 р. на екрани має вийти шоу «Танці з зірками-4», право на постановку і трансляцію якого було викуплено телеканалом «СТБ». Втім, феномен масової популярності танцювальних телешоу має і деякі негативні сторони. Як вже відзначалося вище, усі вони копіюють західні телевізійні формати, практично не відбиваючи національної специфіки вітчизняного хореографічного мистецтва. Інколи учасники шоу ставлять фольклорні номери, але вони носять спрощений, іноді відверто «шароварний» характер. Прагнення ведучих і членів журі бути зрозумілими багатомільйонній аудиторії частенько призводить до поверхневого аналізу танцювальних номерів, особливо коли йдеться про молодіжні проекти типу «Танцюють всі». Професійний тезаурус учасників цього проекту помітно спрощений, наприклад, замість «контемпорарі» вони завжди говорять «контемп», замість «бродвейський джаз» - «бродвей» і так далі.

Таким чином, на сучасному етапі взаємодія традиційних та інноваційних видовищних форм в українській хореографії має як партнерський, так і конкурентний характер. Масовий перегляд танцювальних телешоу хоч і не переростає в масове заняття населення сучасними танцями, але підвищує рівень хореографічної культури людей, робить заняття танцями більш модними і престижними, ніж це було до появи подібних телевізійних проектів. В той же час, відвідуючи заходи з традиційними видовищними формами організації хореографічного мистецтва, аудиторія мимоволі порівнює живе і екранне шоу. Тому, щоб не розчарувати глядача, організаторам танцювальних конкурсів і фестивалів доводиться прикладати все більше і більше зусиль, часто приділяючи елементу видовищно сті первинну увагу, що призводить до додаткових витрат на оформлення сцени, костюми виконавців, музичний супровід, спеціальну техніку. Проте очевидним залишається той факт, що і добре організована фестивальна дія, і професійно реалізоване танцювальне телешоу, завжди матимуть свого вдячного глядача в епоху панування масової культури.

Список використаних джерел

1. Саенкова Л.П. Массовая культура: эволюция зрелищных форм / Л.П. Саенкова. - Минск: Изд-во БГУ, 2003. - 123 с.

2. Чуприна П.Я. Творча діяльність національного академічного театру опери та балету України ім. Т.Г. Шевченка в контексті розвитку української художньої культури (1991-2001): автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. мистецтвознав.: спец: 17.00.01 «Теорія та історія культури» / П.Я. Чуприна. - K., 2005. - 20 с.

3. Заєць В. Дух України [інтерв»ю з Мирославом Вантухом] / В. Заєць // Культура і життя. - 2004. - 21 січня.

4. Повнила А. Билет на балет і А. Повница // Правда Украины. - 1994. - 1 марта.

5. Десятерик Д. Декілька па сподівання / Д. Десятерик // День. - 1999. - 21 жовтня.

6. Зінич Е. XXI столетие еще не наступило, но «Танец XXI столетия» уже есть / Е. Зинич // Правда Украины. - 1999. - 26 мая.

7. Танці з зірками [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/ Танціззірками.

8. Сайт третього сезону проекту «Танцую для тебя» [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.tanci.tv.

9. Фан-сайттелевізійного шоу «Танцюгь всі» [електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// tancujutvse.ru.

10. Панель проекту «Танцують всі» на офіційному сайті телеканалу «СТБ» [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dance.stb.ua.

11. Сайт проекту «Танці з зірками» [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://stardance. org.ua.

Размещено на Allbest.ru