Поетичний образ архітектурно-предметного середовища (на прикладі української народної архітектури)

4. Виявлені національно-культурні моделі світобудови поетичних образів української народної архітектури згруповано за категоріями образотворення світу: триєдиність, двоначальність, подільність цілого, ієрархічність і ступеневість, нескінченність. Національно-культурні моделі світобудови як смислова основа композиції розкривають архітектоніку поетичного образу і його символьно-знакову структуру як носії ціннісно-смислових значень. Архітектоніка образу описується структурними рівнями картинно-просторового образу: 1) цільний вид образу, що проявляє архетип, 2) композиція картинної групи задає морфотип, 3) формовияв елементу виявляє генотип. Символьно-знакова структура поетичного образу укладена рівнями: 1) образ, 2) ідейний символ, 3) іконічно-символічний знак.

Рівень „образ” розкривається через характеристики будови поетичного образу: першообраз (архетип), мисле-словообраз (генотип), моделеобраз (морфотип), які формують смисли символу.

Рівень “ідейний символ” відображає три мови укладення смислів символу: 1) мова універсально-теоретична; 2) мова природи і біології людини; 3) мова соціальна та побутово-предметно-речова. Мови дозволили розкрити діапазон смислів символу на основі двох принципів: спорідненості і протиставлення. Смисли символу розкриваються через знакові системи.

Рівень “іконічно-символічний знак” виражається знаковими системами біо-, антропо-, етно-, абстрактної семіотики через Алфавіти знаків, які сформовані чинниками природи, етносу, архітектури та побуту.

5. Засобами формування поетичного образу є формальні засоби вираження художньої мови і її поетичні прийоми. Художня мова укладена смислами символів на кодових рівнях людського світобуття: 1) універсально-теоретичний рівень, який включає релігійний та міфологічний тематичні коди; 2) етно-соціальний рівень в якому виділяються історичні та легендарні тематичні коди; 3) побутовий рівень виражений фольклорним та екзотичним кодами художньої мови. Художня мова розкривається через 1) формальні засоби її вираження: матеріал образотворення -- Алфавіти знаків і прийоми образотворення -- Алфавіти зв'язків (жанри слідування, групування, уподібнення) і Алфавіти композиційних схем та через 2) поетичні прийоми:

метафора -- прихована ідейно-формотворча схожість, аналогія;

метонімія -- перенесення функції, змістової ідеї з одного знаку на інший;

синекдоха відображає процес дорозумлювання, розпізнавання, який базується на 1) кількісному зіставленні елементів; 2) на заміні частиною цілого; 3) заміна одним предметом сукупності предметів;

антономасія виявляється на основі народно-усталених понять про форму;

ономатопея базується на взаємозв'язку образу і форми з словообразом;

металепсис характеризується розкриттям смислів образу завдяки асоціативно-образному розумінні однієї речі на підставі іншої.

6. На основі відношень оцінки фізичних, психічних та духовних параметрів досліджуваних образів виявлені принципи формування поетичного образу:

онтологічності поетичного образу відображає розгортання ідеї образу через засоби фіксації чинників становлення образу архітектурно-предметного середовища (мета-, авто-, міфопоетику);

триєдиності суті цілого, двоначальності, подільності одного є основою смислової композиції поетичного образу;

ієрархічності чинників поетичної виразності архітектурно-предметного середовища в будові образу визначає виражальну потенцію ціннісного буття поетичного образу через тематичні коди його художньої мови;

праксеологічності -- відображає взаємозв'язок онтологічного аспекту природи, життєдіяльності людини та культурно-еволюційного тривання архітектурно-предметного середовища;

багатознаковості розкриття смислів символу є основою закону нескінченності образотворення світу, як прояв історично-етнічного буття довкілля;

цільності образу в єдності форми й змісту, взаємозалежності внутрішнього світу людини та буття Всесвіту.

Виявлені принципи задають правила і способи формування поетичного образу архітектурно-предметного середовища.

7. Розроблені методичні основи застосування символьно-знакових систем базуються на теоретичних положеннях роботи (методика виявлення поетики архітектурно-предметного середовища, семантична модель чинників формування поетичного образу архітектурно-предметного середовища; символьно-знакова структура поетичного образу; формальні засоби вираження художньої мови і її поетичні прийоми; принципи формування поетичного образу, джерельна база символьно-знакових систем) є інструментаріями семіотичного аналізу і дозволяють застосовувати символьно-знакові системи у формуванні образу в будівництві, в реставрації і реконструкції архітектурно-предметного середовища. Культорологічні функції символьно-знакових систем (інструментально-формотворча, регенеративна, нормативно-канонічна, сиґніфікативна, комунікативно-виховна, пізнавально-продуктивна) направлені на збереження самобутності мови архітектури в Україні, на розвиток модерного способу представлення архітектури, на гуманізацію сучасного архітектурно-предметного середовища.

Література

Статті у фахових виданнях:

Крамарчук Х. Інформаційний зміст архітектури входу // Вісник НУ “Львівська політехніка”. Архітектура.- Львів, 2000.- № 410. - С.36 - 40.

Крамарчук Х. Чоловіче і жіноче начала в архітектурі і предметному середовищі // Вісник НУ“Львівська політехніка”. Архітектура.- Львів, 2000.- № 439. - С.230 - 237.

Крамарчук Х. Об'єкт і поняття “лабіринт” у культурологічному окресленні // Віс-ник НУ “Львівська політехніка”. Філософські науки. - Львів, 2003. -№ 473. -С.80-89.

Крамарчук Х. Вплив природно-стихійних форм на творення поетики архітектурно-предметного довкілля // Науковий Вісник УкрДЛТУ. - Львів:, 2003, вип.13.1- С.61-71.

Демків М., Крамарчук Х. Форми вираження поетичного образу архітектурно-предметного середовища в традиціях народної архітектури // Перспективні напрямки і проектування житлових і громадських будівель. - КиївЗНДІЕП, 2003. №40.- С.238-247. - виконання ілюстрацій, участь у формуванні висновків.

Крамарчук Х. Відображення обрядового архетипу в архітектурі вежі та комори // Народознавчі Зошити Інституту народознавства Національної Академії Наук України, зошит 5-6 (47-48), 2003. - С.748 - 753.

Крамарчук Х. Роль Автопоетики у формуванні поетичного образу архітектурно-предметного середовища (на прикладі української народної архітектури) // Перспективні напрямки і проектування житлових і громадських будівель. Спец.випуск.- КиївЗНДІЕП, 2003.- С.141 - 147.

Крамарчук Х. Культорологічні аспекти виявлення ознак “поетичного образу” в архітектурі // Вісник ХДАДМ “Мистецтвознавство і Архітектура”. - Харків, 2004. - №3. - С.71-79.

Крамарчук Х. Поетика візуальної мови архітектурно-предметного середовища // Актуальні проблеми філософських, політологічних і релігієзнавчих досліджень (До 170-річчя філософського факультету Київского національного університету ім.Т.Г.Шевченка).- Київ, 2004. -- С.496-499.

Крамарчук Х. Національно-культурні моделі світобудови як елементи системи композиції архітектурно-предметного середовища // Перспективні напрямки і проектування житлових і громадських будівель. Архітектура та будівництво в нових соціально-економічних умовах. - КиївЗНДІЕП, 2004.- С.222 - 229.

Демків М, Крамарчук Х. Поетика -- наукова та інтерпретативна функції її поняття в теорії архітектури // Вісник НУ “Львівська політехніка”. Архітектура. - Львів, 2004.- №505. -- С.38-48. - виконання ілюстрацій, формулювання завдань та висновків.

Крамарчук Х. Архітектура загороди та її першообрази -- вода і вогонь // Технічна естетика і дизайн: КНУБА. Випуск 3-4.- К.: Віпол, 2004р. -- С.101-109.

Матеріали конференцій, публікації у журналах

Размещено на Allbest.ru