Художньо-образні особливості формоутворення акцидентного шрифту

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ДИЗАЙНУ І МИСТЕЦТВ

ІВАНЕНКО Тетяна Олександрівна

УДК 655.532 (043.3)

ХУДОЖНЬО-ОБРАЗНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМОУТВОРЕННЯ АКЦИДЕНТНОГО ШРИФТУ

05.01.03 - технічна естетика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата мистецтвознавства

Харків - 2006

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Харківській державній академії дизайну і мистецтв

Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник:

кандидат мистецтвознавства, доцент

Фурсова Тетяна Миколаївна

Харківська державна академія дизайну і мистецтв, доцент кафедри дизайну

Офіційні опоненти:

доктор мистецтвознавства, професор

Боднар Олег Ярославович

Львівська національна академія мистецтв, професор кафедри графічного дизайну

кандидат мистецтвознавства

Бородаєв Денис Владиславович

арт-директор підприємства з іноземним капіталом “Грей”, м. Київ

Провідна установа:

Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури (кафедра теорії та історії архітектури і синтезу мистецтв) Міністерства культури і туризму України, м. Київ

Захист відбудеться 23 березня 2006 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.109.01 при Харківській державній академії дизайну і мистецтв за адресою:

61002, м. Харків, вул. Червонопрапорна, 8

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці

Харківської державної академії дизайну і мистецтв за адресою:

61002, м. Харків, вул. Червонопрапорна, 8

Автореферат розіслано 22 лютого 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат мистецтвознавства, доцент Є.О. Котляр

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

формоутворення художній акцидентний шрифт

Сучасну культуру неможливо уявити без шрифту. З появою численних різноманітних засобів його використання більше уваги в шрифтовому мистецтві стало приділятися художнім особливостям його форм.

Актуальність теми дослідження. Шрифт є елементом комунікативного мистецтва, і майже всі суспільні явища розглядаються як знакові системи. Комунікативність шрифту повною мірою проявляється в рекламі, яка на сьогодні стала світовою, глобальною комунікацією, створеною за допомогою новітніх технічних засобів та ефективних креативних технологій. У графічному дизайні, зокрема в такому його виді, як рекламна графіка, елемент шрифту завжди був і залишається актуальним. Сучасні вимоги до графічних засобів комунікації пов'язані з необхідністю введення до їх структури оригінальних, багатозначних елементів, одним з яких може бути акцидентний шрифт.

Акцидентній шрифт використовується у газетно-журнальній графіці, кіно, телебаченні, графічних елементах предметного середовища, промисловому дизайні, Інтернеті тощо. Його головною особливістю є привабливість, здатність привернути увагу. Акцидентний шрифт має такі характерні особливості, які властиві іншим формам мистецтва. Цей шрифт вирізняється оригінальністю малюнка, віртуозністю виконання, що виражає його ідею й характер. Такий шрифт є результатом творчого процесу, що містить тематичні варіації, естетичну рефлексію, відображає художній смак автора. Незвичайність форми цього виду шрифту приваблює, захоплює глядача. Це можна порівняти з ефектом впливу твору мистецтва.

Національні та глобалізаційні аспекти світової проектно-художньої культури вимагають звертатися теоретиків і практиків дизайну до пошуку засобів формування “національної моделі” графічного дизайну. У зв'язку з актуалізацією використання традицій та інновацій у сучасному мистецтві й дизайні такий вид шрифту, як акцидентний, та об'єкти графічного дизайну, через які його формотворчі особливості проявляються найбільш повно, можуть стати одним із засобів вирішення цієї проблеми.

Такі положення визначають актуальність дослідження художньо-образних особливостей акцидентного шрифту.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведене у межах держбюджетної науково-дослідної програми, що відповідає постанові Кабінету Міністрів від 30 січня 2003 р. № 5, на тему “Комп'ютерна лексикографія дизайну й образотворчого мистецтва”, яка затверджена МОНУ, номер державної реєстрації УкрІНТЕІ 0103U006435 від 05.11.02 № 663.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертації - виявити художньо-образні особливості й принципи формоутворення акцидентного шрифту.

Для досягнення мети в дослідженні визначено наступні завдання:

- провести огляд літератури, присвяченої мистецтву шрифту;

- виявити прообрази акцидентного шрифту;

- визначити типи акцидентного шрифту й дати його дефініцію;

- розкрити художньо-образні особливості акцидентного шрифту;

- проаналізувати принципи формоутворення акцидентного шрифту;

- виявити сучасні тенденції формоутворення акцидентного шрифту.

Об'єкт дослідження - акцидентний шрифт у художньо-проектній культурі.

Предмет дослідження - художньо-образні особливості формоутворення акцидентного шрифту.

Хронологічні межі дослідження визначені періодом від появи писемності епохи верхнього палеоліту до початку XXI ст. Основу дослідження становлять роботи відомих учених, теоретиків мистецтва шрифту й графіків-практиків: В. Тоотса, А. Капра, В. Міріманова, М. Большакова, В. Ляхова, В. Малова, Л. Проненко, Е. Рудера, С. Телінгатера, В. Фаворського, Ю. Фрідмана, М. Жукова, А. Шицгала, С. Сєрова, В. Лесняка, М. Спирова, С. Смирнова, М. Ковриженко, М. Таранова, Г. Баришнікова, О. Дербилової. Типологічні межі дослідження визначаються прообразами акцидентного шрифту - піктограмою, ініціалом.

Матеріалом дослідження є зразки акцидентних шрифтів, що були зібрані автором у спеціальній літературі, особистих архівах дизайнерів-графіків, методичному фонді кафедри графічного дизайну ХДАДМ, авторські роботи й акцидентні шрифти, представлені на Всеукраїнській виставці “Шрифт” (Київ, 7-18 квітня 2004 р.) та на I Міжнародній виставці “Шрифт” (Санкт-Петербург, 21-26 червня 2005 р.).

Методи дослідження. Системний підхід використовувався при постановці мети, визначенні задач, формулюванні наукової новизни дослідження. У процесі вивчення спеціальної літератури було використано метод систематизації й аналітичний метод. Для подання генезису акцидентного шрифту застосовано метод реконструкції. Типологічний метод дозволив розробити класифікацію акцидентного шрифту. Метод абстрагування був використаний під час розгляду художньо-образних особливостей акцидентного шрифту. Методи моделювання й екстраполяції застосовувалися під час аналізу принципів і сучасних тенденцій формоутворення акцидентного шрифту.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що в роботі вперше:

- представлено генезис акцидентного шрифту;

- визначено типи акцидентного шрифту;

- виявлено художньо-образні особливості акцидентного шрифту;

- показано принципи формоутворення акцидентного шрифту;

- виявлено сучасні тенденції формоутворення акцидентного шрифту.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що вона формує цілісне науково обґрунтоване уявлення про акцидентний шрифт як особливий вид графічного мистецтва.

Практичне значення одержаних результатів транслюється у сферу графічного дизайну й реклами. Матеріали й результати дослідження можуть бути використані у процесі підготовки фахівців з графічного дизайну, складанні робочих програм з дисципліни “Шрифт”, проведенні лекційних і практичних занять з дисциплін “Шрифт”, “Комплексне проектування” зі спеціалізації “Графічний дизайн” у спеціалізованих вищих навчальних закладах.

Особистий внесок здобувача. У співавторстві з Т. Фурсовою написана стаття “Конотація акцидентного шрифту в сучасній рекламі”, в якій здобувачці належить розгляд графічного втілення конотації у рекламній графіці. Основні результати роботи отримані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дисертації пройшли належну апробацію в доповідях на всеукраїнських і міжнародних форумах, а саме: Всеукраїнській науково-методичній конференції “Вища художня та дизайнерська освіта на порозі ХХІ століття” (Харків, 15-16 червня 2000 р.), (доповідь “Особливості проектування акцидентного шрифту: традиції та сучасність”); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Професійна мистецька освіта: діалог традицій та інновацій” (Київ, грудень 2000 р.), (доповідь “Чи потрібна художникові філософія?”); Всеукраїнській науково-методичній конференції “Проблеми художньої та дизайнерської освіти” (Харків, 31 жовтня-2 листопада 2001 р.), (доповідь “Дизайн й естетизація повсякденного життя”); Міжрегіональній науково-методичній конференції “Дизайн-освіта: методологія викладання фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін” (Черкаси, 14-15 вересня 2004 р.), (доповідь “Асоціативне сприйняття форми акцидентного шрифту”); Міжнародній науковій конференції “Дизайн-освіта-2005: тенденції розвитку та інтеграція в європейський освітній простір” (Харків, 20-22 квітня 2005 р.), (доповідь “Графічні засоби формоутворення акцидентного шрифту”).

Положення, викладені в дисертації, були використані під час розробки навчальної програми спецкурсу з дисципліни “Шрифт” для студентів 5 курсу кафедри графічного дизайну ХДАДМ у 2000/2001 навчальному році; під час проведення практичних занять зі студентами спеціалізації “Графічний дизайн” ХДАДМ у 2001/2002 навчальному році; під час розробки завдань Всеукраїнської студентської олімпіади з дизайну 2001 року; академічних заняттях з дисципліни “Реклама й рекламна діяльність” кафедри менеджменту ХДУБА в 2005 р. (тема “Використання асоціативних образів у рекламі”).

Результати дисертації було впроваджено в наступних проектах:

- розробка серії ювелірних прикрас “Ініціали” (Харків, 2000 р.);

- створення елементів ідентифікації для туристичної компанії “Всесвіт” (Харків, 2003 р.);

- створення елементів ідентифікації для косметологічного салону “Bijin” (Харків, 2004 р.);

- оформлення виставки продукції групи компаній “Тера” (Київ - Харків, 2004 р.).

Публікації. Основні положення й результати дослідження викладені в 6 (шести) статтях, з них 6 опубліковані в наукових збірниках, затверджених ВАК України. Загальний обсяг публікацій - 3,2 друкованих аркуші.

Структура й обсяг дисертації визначаються її метою і завданням. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку літератури (171) і трьох додатків, що містять словник термінів (76 позицій), документи про впровадження отриманих результатів (3 сторінки) і альбом ілюстрацій (253 ілюстрацій на 130 сторінках). Обсяг основної частини дисертації становить 162 с., повний обсяг з додатками - 332 с.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступній частині сформульовано актуальність теми, мету й завдання дослідження, його об'єкт і предмет, межі й методи дослідження, визначена наукова новизна отриманих результатів, теоретичне й практичне значення, наводяться дані про апробацію, структуру й обсяг дисертації.

Перший розділ дисертації “Історіографія розвитку акцидентного шрифту. Методи дослідження” містить огляд спеціальної літератури й методи дослідження.

У підрозділі 1.1. “Стан наукової розробки теми та огляд літератури” систематизовані й представлені загальні відомості про об'єкт дослідження, його специфіку, визначені завдання, що вимагають наукової розробки. Акцентується увага на тому, що тема акцидентного шрифту в сучасній науковій літературі висвітлена ще недостатньо.

Естетичні проблеми шрифту тісно пов'язані з комунікативними завданнями, тому цій темі присвячено багато теоретичних публікацій. Серед таких джерел слід зазначити роботи естонського графіка В. Тоотса “Сучасний шрифт” і німецького дизайнера-графіка А. Капра “Естетика шрифту”.

В. Тоотс докладно подає історію шрифту, зокрема говорить про таку його якість, як декоративність. Він відзначає, що декоративні алфавіти можуть виступати як самостійні твори графічного мистецтва. А. Капр розглядає естетичний вплив шрифту, розкриває художньо-практичні питання створення шрифту, його подальший розвиток, а також роль каліграфії в мистецтві шрифту. Такі автори, як В. Малов, С. Смирнов, М. Спиров, Л. Проненко, О. Дербилова, розглядають каліграфію як проміжну ланку між рукописним і друкованим шрифтом, а серед акцидентних шрифтів є чимало зразків, що імітують рукописний шрифт. У роботах названих авторів йдеться про важливість написання шрифту, тобто про техніку й інструменти.

Естетичний вплив шрифту розглядають М. Большаков, Г. Баришніков, М. Таранов, В. Лесняк. Робота В. Лесняка найбільш актуальна в контексті дослідження, оскільки в ній представлений акцидентний шрифт як елемент рекламного повідомлення й виявлені деякі його характеристики, такі як асоціативність і зображальність. Автор справедливо відзначає, що розробка авторського шрифту за допомогою цифрових програмних продуктів “не має нічого спільного із серйозним дизайном шрифту”. Такі автори, як Г. Баришніков, М. Ковриженко також розглядали вплив комп'ютерних технологій на формоутворення шрифту, вважаючи, що малюнок шрифту залежить від призначення, отже, використання шрифту повинне відповідати техніці його застосування.

У працях відомого графіка В. Фаворського розкрито особливості російської кириличної шрифтової системи. Автор звертає увагу на конструкцію букви, окремі засоби гармонізації форми шрифту, розкриває значення ініціалу в книжковому мистецтві. Про принципи побудови шрифтів йдеться також у роботах С. Телінгатера, М. Таранова, А. Шицгала, М. Большакова.

У роботі німецького графіка, педагога Е. Рудера “Типографіка” показано важливість застосування акцидентного шрифту в сфері реклами. Привернути увагу споживача на “ярмарку ідей та виробів”, на думку автора, можна на основі вибору з великої кількості різноманітних шрифтів, що найбільш підходять для цілей рекламної продукції, й з їхньою допомогою розіграти й інтерпретувати текст. Шрифт як засіб реклами розглядається також у роботах М. Таранова, М. Ковриженко, В. Лесняка.

Графіки-практики М. Таранов і М. Жуков у своїх роботах розділяють шрифти на набірні та акцидентні відповідно до сфери типографіки. Зокрема, М. Жуков вважає, що використання шрифту не обмежується винятково сферою книжкової графіки. Латвійський майстер акцидентного набору Ю. Фрідман розглядає акциденцію в типографіці, порівнюючи її з образотворчим мистецтвом.

Огляд спеціальної літератури дозволив з'ясувати, що в публікаціях, присвячених шрифту, подано історію його розвитку, окремі своєрідні функції, такі як, наприклад, роль у рекламі, поліграфії, типографіці. Акцидентний шрифт розглядається з позицій, пов'язаних з оформленням текстів і рекламних повідомлень у межах акцидентного набору. Художньо-образні особливості й принципи формоутворення акцидентного шрифту в цих джерелах не представлені.

У підрозділі 1.2. “Методи дослідження” визначено послідовність вирішення окреслених завдань, розкрито сутність методів їхнього рішення, обґрунтовано доцільність застосування декількох найактуальніших методів мистецтвознавчого аналізу: системний підхід, систематизацію, аналітичний, типологічний методи, методи абстрагування і екстраполяції, реконструкції та моделювання. Вказані методи визначили логіку побудови дослідження від історичного розвитку акцидентного шрифту, прообразами якого були піктограма й ініціал, до виявлення його типології, художньо-образних особливостей, емоційного впливу, специфіки принципів формоутворення й тенденцій розвитку в контексті формування “національної моделі” графічного дизайну.

Застосовані методи зумовлені сучасними проблемами розвитку художньо-проектної культури. У загальнотеоретичному осмисленні теми дослідження автор спирався на дослідження українських та закордонних теоретиків, практиків, а саме: О. Боднара, В. Даниленка, В. Косіва, К. Кондратьєвої, В. Сидоренка, С. Сєрова, О. Черневич.

У другому розділі “Генезис акцидентного шрифту” розглянуто розвиток акцидентного шрифту, прообразами якого були піктограма й ініціал, а також подано типологію й визначення акцидентного шрифту.

У підрозділі 2.1. “Піктограма та ініціал як прообрази акцидентного шрифту” послідовно розглянуто дослідження цих графічних знаків у роботах відомих учених, теоретиків, графіків: В. Тоотса, В. Ляхова, І. Гельба, І. Фрідріха, М. Таранова, М. Кагана, В. Міріманова, В. Істріна, Дж. Мерна, В. Холлічера, О. Фрейденберг, В. Стасова, Г. Вздорнова, В. Фаворського, В. Щепкіна.

Історія розвитку письмового знаку пов'язана з виникненням такого унікального виду графічного мистецтва, як акцидентний шрифт. Він виник, як і будь-який геометричний знак, символ, орнамент, у результаті “стилістичної еволюції” натуралістичного зображення. За твердженням естонського графіка В. Тоотса, “піктографія” була початковим етапом у розвитку писемності всіх народів світу. Давнє піктографічне письмо не мало канонічних знаків і стабільної структури повідомлення. Фігуративне мистецтво, починаючи з примітивних зображень, пройшовши ряд послідовних етапів, дійшло до спрощення, стилізації, а потім поступово перетворилося в легко відтворюваний пластичний символ, що добре розпізнається. Стилізовані зображення тварин і людей повною мірою виявили себе надалі в акцидентних шрифтах. Аналіз наведених досліджень дає можливість вважати піктограму одним із прообразів акцидентного шрифту.

Генезис акцидентного шрифту дозволив виявити також такий графічний елемент оформлення книги, як ініціал. Зображення ініціалу, в якому фантазія художника майстерно поєднувала орнаментацію із зображенням тварин і людей, стало предметом мистецтва в VI ст. в Ірландії. Ініціали як самостійне явище в художньому оформленні рукописних сторінок були одночасно й елементами письма, й елементами оздоблення книг. Ініціали поділяються на такі типи, як “колінчаті”, “візерункові” (емальєрні), “рослинні”, “плетені”, “тератологічні”, “кручені” тощо. Наголошено, що серед них певний інтерес викликають ініціали, створені на основі рослинних і зооморфних аналогів. Показано, що виразити тематичний смисл ініціалу одним словом важко, тому що один і той же ініціал може мати декілька різних аналогів, об'єднаних спільним сюжетом. Ця особливість характерна й для акцидентного шрифту.

Ініціал як графічний елемент книги багато в чому визначив художньо-образні особливості сучасного акцидентного шрифту, тому детальний його розгляд стало одним із завдань даного мистецтвознавчого дослідження.

У підрозділі 2.2. “Типологія шрифту. Визначення акциденції” зазначено, що у Середньовіччя (V - кінець XII ст.), в епоху Відродження (XIV-XVI ст.), в періоди бароко (XVI-XVIII ст.) і рококо (XVIII ст.) були поширені ініціальні алфавіти. Особливу увагу цьому явищу почали приділяти в другій половині XVI ст. У цей час створювалося багато декоративних алфавітів, що не були пов'язані з оформленням певних книг, а ставали самостійними творами графічного мистецтва. До кінця XVIII ст. не було різниці між книжковими, газетними й рекламними шрифтами; вживався той же шрифт, але різної величини. У процесі розвитку промисловості й торгівлі стали вироблятися особливі “стилі” шрифтів для газетних оголошень, реклами й інших акцидентних (поняття “акцидентний” етимологічно походить від латинського слова “accidentia” - випадковий, виконаний на особливе замовлення, для конкретного випадку) робіт. Такі шрифти отримали назву акцидентних.

Зауважено, що у графічному дизайні відповідно до ГОСТу 3489.1-71 усі шрифти штучно поділяють на шість основних груп: рубані шрифти, шрифти з ледь позначеними зарубками, медієвальні, звичайні, брускові й малоконтрастні. Фактично вони можуть бути класифіковані на три основні групи: шрифти із зарубками (антиква), шрифти без зарубок (гротески або рубані) і шрифти вільного стилю, до яких можна віднести декоративні, рукописні й рекламні, призначені, в основному, для набору акцидентної продукції.

У видавництвах і друкарнях шрифти всіх кеглів, що мають малюнок, не придатний для відтворення суцільного тексту, розраховані для набору акцидентних форм, прийнято називати акцидентними. Вони поділяються на кілька підгруп:

- жирна антиква з надмірно стовщеними штрихами;

- гротескні шрифти без зарубок з однаковими за товщиною штрихами; гротескні із зарубками - єгипетські, що мають прямокутні зарубки;

- шрифти, орнаментовані різними елементами оздоблення;

- типографські шрифти, що імітують характер рукописних шрифтів.

У дисертації підкреслюється, що в практиці графічного дизайну спостерігається широке застосування таких шрифтів, які, внаслідок специфіки їхнього малюнку, не можна однозначно зарахувати до класичного акцидентного шрифту. Вони поєднують у собі елементи букви й ілюстрації й можуть не мати кегля. До таких шрифтів можна віднести фігурні, “фантазійні”, трафаретні, імітаційні, орнаментальні, об'ємні, рукописні й багато інших. Ці незвичайні шрифти є зоровою метафорою, вони впливають на людину, ініціюють її образне мислення. Така особливість поєднує акцидентний шрифт і графіку, у якій існують свої закони, принципи побудови зображення, художня мова. Ці риси дозволяють уважати акцидентний шрифт особливим видом графічного мистецтва. В акцидентному шрифті поєднуються малюнок, образність, емоційний вплив і своєрідність застосування композиційних засобів. Гармонія цих формотворних засобів створює оригінальність акцидентного шрифту. Його образні особливості широко використовуються в різних сферах діяльності графічного дизайну: візуалізації інформації, рекламній графіці, упаковці тощо.

На підставі проведеного дослідження можна дати наступну дефініцію поняття “акцидентний шрифт”. Акцидентний шрифт - це сукупність графічних знаків, що мають своєрідний малюнок, підпорядковані загальній закономірності формоутворення, які використовуються для втілення на письмі певного задуму за допомогою символіки (архетиповості), образності (метафори, алегорії, конотації, стилізації) та засобів емоційного впливу. Його форми знаходять реалізацію через використання таких аналогів, як тварини, комахи і рослини, фігури людей, предмети, орнамент, каліграфія, властивості об'єму і простору, асоціативні аналоги.

Генезис акцидентного шрифту дозволив виявити основні його типи. Це стало основою для здійснення його типологічної класифікації, що у роботі представлена у вигляді схеми (рис. 1).

Рис. 1. Типологія акцидентного шрифту

Типологічна класифікація акцидентного шрифту дозволяє провести подальше дослідження особливостей визначених типів цього шрифту за найбільш істотними візуальними характеристиками, а саме: за символічними й образними особливостями, а також їхнім емоційним впливом на людину.

У третьому розділі “Художньо-образні особливості акцидентного шрифту” розглянута символіка графічного знаку, образність акцидентного шрифту, а також особливості його емоційного впливу.

У підрозділі 3.1. “Символіка графічного знаку” представлено, що характер сприйняття інформації значною мірою залежить від тієї форми, в якій ця передача здійснюється. Людина сприймає букву як знак, що несе в собі певне значення, а низка таких букв дає можливість сприйняти інформацію. Буква також є абстрактним “предметом”, що існує в просторі, впливає на людину, розкриває асоціативні взаємозв'язки. Доведено, що акцидентний шрифт є системою знаків, засобом передачі інформації із символічним кодом.

Показано значення символіки акцидентного шрифту, через символіку аналога, а також “архетиповість”. Символічні образи - “архетипи” - існують у душах людей, є їхнім несвідомим досвідом, що виявляється в сновидіннях, манерах поведінки, образах мистецтва. Важливою властивістю архетипу є його присутність у житті людини на найрізноманітніших понятійних, символічних, семантичних зрізах. Він може бути представлений як текст-опис, поняття, зображення, звуковий або цифровий символ. Ці знаки-символи, пов'язані з глибинним архетиповим змістом, діяли в минулому й продовжують діяти сьогодні, допомагаючи створювати необхідний настрій, формувати ставлення, впливати на емоційний стан людини.

З'ясовано, що архетиповість стала одним з певних ознак символіки графічного знаку. Сучасні акцидентні шрифти, використовуючи архетипи, стають загальнокультурними, доступними для людей різних культур. Застосування архетипів, наприклад у сучасній рекламі, є способом організації сприйняття реальності. Зазначено, що до архетипів відноситься й геометрична символіка, яка на сьогодні використовується у процесі створення елементів ідентифікації - розробки графічного символу фірми, товарного знаку, упаковки тощо.

У підрозділі 3.2. “Образність акцидентного шрифту” показано, що у графічному дизайні образ є цілісною й завершеною у своїй структурі художньою формою, в якій усі частини узгоджені одна з одною та в цілому відповідно до визначення змісту, а також предметно визначеним змістом. Образ одночасно є результатом процесу мислення й вираженням художнього задуму.

З'ясовано, що в акцидентному шрифті образ може виявлятися безпосередньо або ж через певні асоціації, пов'язані з мисленням людини, що й визначає його оригінальність. Можна, в першу чергу, “побачити” образ, потім “пізнати” букву, або спочатку “побачити” букву, потім сприйняти втілений у ній художній образ. Також в акцидентному шрифті виділяється створення букви-образу. Це спирається на традиції ініціалу, різниця в тому, що образ, який доповнює букву, є її логічним продовженням і візуальним втіленням.

У роботі розкрито значення сенсоутворення, з яким пов'язане формування проектно-художнього задуму і визначення аналога, що становить за основу формоутворення акцидентного шрифту. Тематика аналогів широка: рослини, тварини, комахи, предмети, букви й числа. Сенсоутворення в дизайні містить такі засоби моделювання образів дійсності, як метафора й алегорія. Вони створюють уявлення про те, про що не може донести конкретне зображення.

3.2.1. Конотація та її вираження в акцидентному шрифті. На сьогодні однією з актуальних образних складових, що впливають на різні сфери людської діяльності, є конотація. Про конотацію та її виявлення в мистецтві йдеться у дослідженнях С. Вартазаряна, Ч. Морріса, О. Шила, Г. Єрмаш, М. Ковриженко. Конотація - це вираження того, як слово пов'язане з предметом позначення за допомогою певної властивості, тобто, називаючи конкретний предмет, ми уявляємо його за допомогою якої-небудь властивості. Форма знаку є умовою, що визначає можливість співвідношення знаку й предмета, який він позначає.

Особливого інтересу заслуговує взаємозв'язок конотації, акцидентного шрифту й сучасної реклами. У рекламі шрифтова конотація відбиває емоційне осмислення суті рекламної комунікації її креатерами. Дизайнер-графік створює знаки, тобто якісь константні за накресленням елементи, які у процесі зміни конфігурації можуть втрачати свій зміст. Темою такого зображення є слово, що стало об'єктом дизайну. Маємо можливість “конструювати” слово в різних якостях: за звучанням, за написанням, за асоціативним його потенціалом й, не в останню чергу, за накресленням. У процесі зображення слово набуває особливого змісту, візуального образу, які стають елементами накреслення слова й візуалізації його значення.

Показано, що акцидентний шрифт може передавати конотацію слова, фрази, цілого поняття. Це розширює можливості його застосування в рекламній графіці та інших видах графічного дизайну.

3.2.2. Стилізація в акцидентному шрифті. В образотворчому й декоративному мистецтві, а також у дизайні стилізація є поєднанням фігур і предметів, що зображуються за допомогою умовних прийомів. Стилізація аналога акцидентного шрифту досягається узагальненням, мета якого - зробити аналог максимально зрозумілим для глядача, а також полегшити його виконання для художника. Узагальнення замінює реальний, звичний образ новим, у якому акцентується увага на характерному, щоб додати аналогу більшої виразності.

У даному дослідженні показано, що стилізація максимально проявляється при формоутворенні біоморфних, антропоморфних, декоративних та образотворчих акцидентних шрифтів. Біоморфні шрифти містять у собі зооморфні й флоральні мотиви. Прийоми стилізації цих природних форм утворювалися на основі ретельного вивчення особливостей їхнього формоутворення, що надалі екстраполюються на акцидентні шрифти. В антропоморфних акцидентних шрифтах використовуються фігури людей, які можуть поєднуватися з різними предметами, що дозволяє назвати такі шрифти “сюжетними”, і віднести їх до типу “образотворчі”, які щось імітують, нагадують, відображають. До них можна віднести також ілюстративні та предметні шрифти, які можуть бути як максимально стилізованими, так і натуралістичними. Серед декоративних шрифтів, до яких відносяться орнаментальні, каліграфічні, об'ємно-просторові й асоціативні, стилізація особливо характерна для орнаментальних шрифтів, де вона перетворює об'єкт зображення в мотив візерунка.

У підрозділі 3.3. “Емоційна дія акцидентного шрифту” розглядаються емоційні властивості та засоби емоційного впливу акцидентного шрифту. У роботі йдеться про те, що основна мета шрифтової графіки виявляється через вплив на емоції, естетичне почуття людини. Один з найвизначніших фахівців у галузі вивчення емоцій американський психолог К. Ізард визначає емоцію як почуття, що мотивує, направляє сприйняття, мислення й дії. Емоція виникає як відгук на конкретний ментальний образ, чи то символ, чи то поняття або думка.

Показано, що на емоційний стан людини впливає ідея конкретного акцидентного шрифту, образ, втілений у букві за допомогою графічних засобів. Представлений в роботі візуальний ряд зразків акцидентних шрифтів з їх геометричними, пластичними, кольорово-фактурними характеристиками показує, що ці шрифти виступають особливим засобом емоційного впливу. У поєднанні з організацією перцептивних відносин (рівновага, простота, умовність, значення, виразність, простір і колір) емоційні характеристики акцидентного шрифту формують цілісні візуальні образи, що мають безліч значень і відтінків емоцій, які “розчинені” у конкретності образу. З'ясовано, що акцидентний шрифт сприймається як поєднання емоцій і змісту, що виникає у свідомості в процесі споглядання форми певного шрифту.

У четвертому розділі “Формоутворення акцидентного шрифту” розкриваються особливості формоутворення акцидентного шрифту, графічні засоби, що застосовуються під час його проектування, аналізуються сучасні тенденції формування акцидентного шрифту в контексті актуальних проблем художньо-проектної культури.

У підрозділі 4.1. “Аналіз особливостей формоутворення акцидентного шрифту” підкреслюються дві закономірності композиції акцидентного шрифту: одна обмежується організацією форми букв, буквосполучень і має відособлений характер, інша проявляється через відносини з формою аналогів.

У роботі йдеться про те, що букви акцидентного алфавіту можна конструювати, видозмінювати відповідно до творчого задуму, при цьому засобом для його реалізації є пошук аналога, вивчення його властивостей, на основі чого відбувається формування проектного образу. Аналоги можуть бути втілені в реалістичній або стилізованій манері. Гармонізація акцидентного шрифту досягається за допомогою пропорцій, ритму, текстури й контрасту. Пропорції в процесі формоутворення акцидентного шрифту обумовлюють основні його розмірності. Ритм в акцидентному шрифті підкреслює його образно-асоціативну виразність. Текстура в акцидентному шрифті служить для досягнення певних візуальних ефектів: глибини, об'ємності, фактурності, асоціативності й емоційності. Одним з найбільш виразних засобів формоутворення в акцидентному шрифті є контраст, що проявляється в різноманітному використанні ліній, плям, кольорів, поєднанні різних форм.

З'ясовано, що в акцидентному шрифті перетворення матеріалу, техніка виконання відіграють важливу роль для візуалізації ідеї, образу. Використання таких технічних засобів, як “м'який матеріал”, ліногравюра, ксилографія, дають найширший вибір для реалізації ідеї акцидентного шрифту. Наприклад, комбінація з декількох технік може дозволити досягнути певного змішання текстур. Формоутворення шрифту - це процес, під час якого дизайнер-графік приймає велику кількість рішень щодо використання деталей, конструкції, контрастності. Ці рішення залежать від досвіду, переваг, окреслених завдань.

В акцидентному шрифті використовуються авторські концепції втілення задуму, що сприяють доступному розумінню форми букв. За допомогою сполучення персональних образних рішень та формоутворюючих принципів акцидентний шрифт стає оригінальним, і в цьому полягає його сутність. Процес формоутворення акцидентного шрифту представлено на схемі (рис. 2).



Рис. 2. Схема процесу формоутворення акцидентного шрифту

У дослідженні наведено деякі приклади формоутворення акцидентного шрифту з такими образними назвами, як “Відвага”, “Гейша”, “Димковська палітра”, “Єгипет”, “Жук”, “ZZ”, “Пантера” (робота автора дисертації, яка опублікована у спеціальних виданнях, таких як журнал “Дизайн” (1999) і книга-альбом В. Лесняка (Лесняк В. И. Акцидентный шрифт. 75 оригинальных шрифтов. - Х.: Колорит, 2004. - 140 с.)

З'ясовано, що кожна буква акцидентного шрифту може існувати окремо як самостійний графічний знак, що є найбільш універсальним предметом графіки, з якого розвивається основа виразної мови графічного дизайну. За своїм значенням формоутворення знаку можна порівняти з розробкою шрифту. В акцидентному шрифті конкретне зображення стає знаком і носієм ідей за допомогою зорової форми зображення понять. Таким чином, на рівні окремого акцидентного слова його формоутворення в сучасній типографіці поєднується зі знакоутворенням.

У підрозділі 4.2. “Сучасні тенденції формоутворення акцидентного шрифту в контексті актуальних проблем художньо-проектної культури” показано, що у сучасному “інформаційному” суспільстві привертати або зупиняти увагу за допомогою шрифту є особливо важливим. Графічний дизайн завжди перебував в авангарді художньо-проектної культури. Ця дизайнерська спеціалізація є “частиною швидкого реагування”, здатного завдяки своїй іманентній мобільності першим убирати й реалізовувати нові ідеї й віяння. Доведено, що графічний дизайн набуває основних рис “письмового” феномену.

Для текстів газет, журналів, електронних систем обміну інформацією однієї тільки зрозумілості й зручного читання недостатньо. Інформація усе більше набуває рекламного характеру. Виразність шрифту досягається навіть за рахунок втрати зручності й легкості читання, що сприяє “винаходу” і застосуванню прийомів акциденції, бо без графічного членування й акцентування змісту текст залишиться непрочитаним тільки тому, що у великій кількості інформації на нього не звернуть уваги.

У дослідженні встановлено, що на сьогодні найбільшого поширення одержують акцидентні шрифти, що імітують графіку 20-30-х рр. ХХ ст. Прикладом для імітації тематики акцидентного шрифту можуть бути розглянуті роботи таких російських і українських графіків-дизайнерів, як В. Лебедєв, О. Родченко, Г. Нарбут, В. Єрмілов. У роботі наводиться приклад графічної серії “Українська абетка”, створеної графіком Г. Нарбутом, у якій використано синтез орнаментальних, флоральных аналогів і традицій старослов'янського ініціалу. Шрифт, розроблений Г. Нарбутом, використовується у більшості державних документів України. Виділяються декоративні шрифти, створені українським дизайнером-графіком В. Єрміловим. Вони відрізняються ясністю образних характеристик та чіткістю силуету, що надає їм ідейно-емоційного ефекту.

Встановлено, що художньо-образні особливості акцидентного шрифту застосовують як інтерпретацію рекламного повідомлення, що сприяє створенню емоційного забарвлення у процесі його сприйняття (функція “ай-стопера”, тобто такого, що привертає увагу людини незвичайністю типографічного тексту; елемент, який “розриває” звичайний ритм рядка).

У контексті сучасних тенденцій розвитку акцидентного шрифту представлено проблему впровадження нових технологій. Акцидентний шрифт, виконаний за допомогою комп'ютера, має свої переваги, пов'язані, в основному, з легкістю виконання й процесом його поширення і тиражування. При цьому може виникнути “загроза уніфікації шрифту”. Можливості сучасних комп'ютерів, наявність великої бази шрифтових гарнітур, а також програмне забезпечення спонукають до життя нове явище - масове мистецтво формування шрифту, однак часто воно буває дилетантським. Показано, що електронна техніка не тільки вміщує у себе метафору ручної праці, але й зміщує акцент на розум й свідомість, що дає більшу свободу безпосередньому розвитку комунікативного мистецтва й творчості в цілому.

Один із сучасних напрямків розвитку акцидентного шрифту складається з використання аматорської шрифтової творчості в професійній типографіці. Така практика додає до шрифтового дизайну спонтанності, непередбачуваності - головних формотворчих факторів.

З'ясовано, що акцидентний шрифт є носієм тенденції відродження інтересу до національної культури й збереження “етнокультурної ідентичності”. При цьому шрифти, на думку українського графіка В. Косіва, одержують позачасову й позанаціональну універсальність, яка однаково сприймається користувачами різних країн. Прикладами цього процесу є Всеукраїнська виставка “Шрифт”, проведена в Києві (2004) і I Міжнародна виставка шрифту, що відбулася в червні 2005 року в Санкт-Петербурзі (Росія). Роботи студентів вищих художніх навчальних закладів різних країн свідчать про прагнення зберегти багатовікові національні традиції. Особливу групу в структурі експозицій склали акцидентні шрифти, представлені кафедрою графічного дизайну ХДАДМ. У цих роботах використані традиції українського декоративно-прикладного мистецтва, скіфська тематика, а також африканські і японські мотиви. Використовуючи метафори й порівняння, дизайнери-графіки мінімальними шрифтовими засобами ілюструють образи й поняття традиційної матеріальної культури й інтернаціонального мистецтва. Визначено, що акцидентний шрифт передає яскравий національний колорит, гумористичні образи, предмети побуту тощо. Для розробки акцидентного шрифту можуть бути використані природні аналоги (тварини й рослини, розповсюджені в певних країнах), декоративні традиції орнаменту, властиві різним народностям, а також предмети й елементи одягу, що є їхніми відмітними ознаками.

ВИСНОВКИ

1. Огляд спеціальної літератури показав, що художньо-образні особливості й принципи формоутворення акцидентного шрифту не були предметом спеціального вивчення. Його генезис й окремі характерні ознаки представлені в класичних роботах відомих майстрів шрифтового мистецтва, таких як В. Тоотс, А. Капр, В. Міріманов, М. Большаков, Г. Баришніков, В. Ляхов, В. Малов, Л. Проненко, Е. Рудер, С. Телінгатер, В. Фаворський, Ю. Фрідман, М. Жуков, А. Шицгал, С. Сєров, В. Лесняк, М. Спиров, С. Смирнов, М. Ковриженко, М. Таранов, О. Дербилова та ін.

2. Дослідження генезису акцидентного шрифту дозволило встановити, що цей шрифт є природним проявом загального процесу появи й розвитку письмового знаку в художній культурі. З'ясовано, що акцидентний шрифт, починаючи від піктограми та ініціалів рукописної книги, згодом став особливим видом графічного мистецтва.

3. Визначено типи акцидентного шрифту: біоморфний, антропоморфний, образотворчий й декоративний. Наведено типологічну схему акцидентного шрифту, що дозволяє цілеспрямовано використати її в графічному дизайні для вирішення певних комунікативних завдань. Уведено до наукового професійного обігу авторське визначення об'єкта дослідження: акцидентний шрифт - це сукупність графічних знаків, що мають своєрідний малюнок, підпорядковані загальній закономірності формоутворення, які використовуються для втілення на письмі певного задуму за допомогою символіки (архетиповості), образності (метафори, алегорії, конотації, стилізації) та засобів емоційного впливу. Його форми знаходять реалізацію через використання таких аналогів, як тварини, комахи і рослини, фігури людей, предмети, орнамент, каліграфія, властивості об'єму і простору, асоціативні аналоги. Це визначення ґрунтується на соціокультурних, художніх і проектних подань про об'єкт дослідження.

4. Виявлено художньо-образні особливості акцидентного шрифту, що є основними якостями зорового сприйняття зовнішніх композиційно-пластичних характеристик цього виду шрифту й наслідком духовно-практичної діяльності дизайнера-графіка, має на меті через створений шрифт викликати у глядача емоційну творчу активність, тобто перетворити його на естетичного суб'єкта. Показано значення шрифтової конотації в сучасній комунікації та її втілення за допомогою властивостей акцидентного шрифту. Розкрито особливості й види стилізації як художнього засобу для полегшення відтворення у формі акцидентного шрифту образотворчих і пластичних характеристик аналога. Підтверджено, що акцидентний шрифт як один із засобів комунікації робить на людину емоційний вплив, що складається з послідовного ряду асоціацій, а також гармонійного сполучення перцептивних відносин: рівноваги, простоти, умовності, значення, виразності, простору й кольору. Показано роль кольору на основі монохромного контрасту, найтонших модуляцій тіні, площі колірних плям, використання кольору для надання особливого емоційного впливу.

5. Аналіз особливостей формоутворення акцидентного шрифту дозволив визначити композиційні засоби побудови форми букв, буквосполучень: пропорційний і ритмічний лад, урівноваженість елементів, тектонічність, об'ємно-просторова композиція, силует (характер контуру, взаємодії форми з фоном). Показано основні виразні (контраст) і графічні засоби побудови форми акцидентного шрифту (крапка, лінія, пляма, текстура). Подано схему процесу формоутворення акцидентного шрифту, що дозволяє цілеспрямовано використати її у процесі навчання дизайнерів-графіків. Визначено об'єкти графічного дизайну, в яких формотворні особливості акцидентного шрифту розкриваються найбільш повно: знаки-логотипи, знаки-символи.

6. Виявлено сучасні тенденції формоутворення акцидентного шрифту, які визначаються актуальними проблемами сучасного етапу розвитку художньо-проектної культури й специфікою його застосування в системі зовнішньої комунікації:

- простежується тенденція збереження акцидентного шрифту як особливого виду графічного мистецтва;

- використовуються образні і символічні особливості акцидентного шрифту в інтерпретації рекламних послань;

- художньо-образні особливості акцидентного шрифту визначаються виразними якостями постмодернізму: цитатність, інтертекстуальність, віртуалізація, контрастність композиційних засобів, вільне використання елементів “конструювання” і змішування шрифтів з метою створення спеціальних ефектів, виконання ролі “ай-стопера”;

- акцидентний шрифт є носієм тенденції відродження національних традицій й етнокультурної ідентичності;

- акцидентний шрифт як позачасовий та позанаціональний засіб візуалізації інформації, що однаково сприймається користувачами різних країн, знаходить застосування в таких напрямках графічного дизайну, як “інтернаціональний стиль” дизайну піктограм і “шрифтовий експресіонізм”.

7. Матеріали дисертації відкривають перспективи подальшого наукового дослідження: пошук нових тенденцій формоутворення акцидентного шрифту; використання його в засобах візуальної комунікації; визначення ролі акцидентного шрифту в українській “національній моделі” графічного дизайну; вплив новітніх комп'ютерних технологій на процес формоутворення акцидентного шрифту.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Иваненко Т. А. Письмо как особый вид шрифтового искусства // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: Зб. ст. - Х.: ХДАДМ, 2003. - № 3-4; 2004. - № 1-2. - С. 116-118.

2. Иваненко Т. А. Восприятие символических и образных особенностей акцидентного шрифта // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. - Х.: ХДАДМ, 2004. - № 1. - С. 76-84.

3. Фурсова Т. Н., Иваненко Т. А. Коннотация акцидентного шрифта в современной рекламе // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. - Х.: ХДАДМ, 2004. - № 4. - С. 121-126.

4. Иваненко Т. А. Ассоциативное восприятие формы акцидентного шрифта // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. - Х.: ХДАДМ, 2004. - № 6. - С. 90-96.

5. Иваненко Т. А. Графические средства формообразования акцидентного шрифта // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. - Х.: ХДАДМ, 2005. - № 1. - С. 254-261.

6. Иваненко Т. А. Современные тенденции формирования акцидентного шрифта // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. - Х.: ХДАДМ, 2006. - № 1. - С. 47-57.

АНОТАЦІЯ

Іваненко Т. О. Художньо-образні особливості формоутворення акцидентного шрифту. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 05.03.01 - технічна естетика. Харківська державна академія дизайну і мистецтв. Харків, 2006.

Дисертація присвячена вивченню художньо-образних особливостей акцидентного шрифту, принципів його формоутворення. Розглянуто генезис цього типу шрифту як особливого виду графічного мистецтва, а також тенденції його розвитку в контексті актуальних проблем художньо-проектної культури.

У роботі подано типологію акцидентного шрифту за художньо-образними ознаками. Її визначають: біоморфні (зооморфні, флоральні), антропоморфні, образотворчі (сюжетні, ілюстративні, предметні) і декоративні шрифти (орнаментальні, каліграфічні, об'ємно-просторові, асоціативні). Представлено авторську дефініцію акцидентного шрифту. У визначенні відображено головні художньо-образні особливості цього виду шрифту, що складаються із символіки (архетиповість), образності (метафора, алегорія, конотація, стилізація) і емоційних властивостей.

Проведено аналіз особливостей формоутворення акцидентного шрифту, представлена схема процесу його формоутворення. Визначено сучасні тенденції формування акцидентного шрифту.

Ключові слова: акцидентний шрифт, художньо-образні особливості, генезис, типологія, формоутворення, сучасні тенденції.

АННОТАЦИЯ

Иваненко Т.А. Художественно-образные особенности формообразования акцидентного шрифта. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата искусствоведения по специальности 05.03.01 - техническая эстетика. Харьковская государственная академия дизайна и искусств. Харьков, 2006.

Диссертация посвящена изучению художественно-образных особенностей акцидентного шрифта, принципов его формообразования. В работе представлен обзор специальной литературы, посвященной искусству шрифта. Рассмотрен генезис акцидентного шрифта как особого вида графического искусства, в результате которого выявлены его прообразы: пиктограмма и инициал.

Определены типы акцидентного шрифта (биоморфные, антропоморфные, изобразительные, декоративные), которые позволили разработать их типологическую классификацию. Дана авторская дефиниция акцидентного шрифта. В данном определении отображены главные художественно-образные особенности этого вида шрифта.

В работе рассмотрена символика графического знака, образность акцидентного шрифта, а также особенности его эмоционального воздействия. Символика акцидентного шрифта раскрывается через символику аналога, а также “архетипичность”. Современные акцидентные шрифты, используя архетипы, становятся общекультурными, доступными для людей разных культур. Раскрыто значение смыслообразования при создании акцидентного шрифта, в котором образ может проявляться непосредственно или через определенные ассоциации. Образ одновременно является результатом процесса мышления и выражением художественного замысла. Показано, что акцидентный шрифт наиболее приемлем для передачи коннотации слова, фразы, целого понятия. Раскрыты особенности и виды стилизации как условного приема для достижения необходимой степени обобщения выбранного аналога, которые определяются типом и свойствами аналога, целью работы и художественным уровнем исполнения. Аналог может быть предельно стилизованным или выполненным в реалистической манере.

Представлены особенности эмоционального воздействия акцидентного шрифта, которое определяется последовательным рядом ассоциаций, а также согласованным сочетанием перцептивных отношений, что способствует гармоничному восприятию данного шрифта. В процессе исследования определено, что гармония цвета в акцидентном шрифте, влияющая на его эмоциональное восприятие, может быть достигнута посредством цветовой аналогии, а также использования контрастов светлого - темного и площади цветовых пятен. При этом контраст по площади цветовых пятен характеризует размерные соотношения между двумя или несколькими цветовыми пятнами, контраст светлого и темного вызывает определенное физическое напряжение, что наиболее важно для достижения необходимого эмоционального эффекта.

Проведен анализ особенностей формообразования акцидентного шрифта. Их определяют основные этапы дизайн-процесса, экстраполированные на объект исследования. Показаны качества композиционных, графических и технических средств формообразования акцидентного шрифта. Представлено, что в этом шрифте используются авторские концепции решения формы букв, способствующие доступному пониманию его идеи. Акцидентный шрифт, как один из видов художественного творчества, создается по законам композиции, которые в искусстве шрифта имеют несколько своих особенностей: одна ограничивается организацией формы букв, буквосочетаний и имеет обособленный характер, другая проявляется через отношения с формой аналогов.

Подчеркнуто значение акцидентного шрифта как самостоятельного графического знака и носителя идеи посредством зрительной формы изображения понятий. Процесс формообразования акцидентного шрифта представлен в виде схемы. Приведены авторские примеры формообразования этого вида шрифта.

В работе выявлены и представлены современные тенденции формирования акцидентного шрифта в контексте актуальных проблем художественно-проектной культуры. Показана роль компьютерных технологий в формообразовании акцидентного шрифта. В исследовании представлена позиция, что электронная техника не только заключает в себе метафору ручного труда, но и смещает сам акцент на разум, сознание и умозрение, предоставляя большую свободу непосредственно развитию коммуникативного искусства и творчества в целом. Таким образом, современные компьютерные технологии могут предоставлять широкие возможности для реализации идеи.

...