Соціально-економічні аспекти розвитку бібліотек України в сучасних умовах

Аналіз додаткового фінансування вітчизняних та зарубіжних бібліотек виявив багато спільного. Серед стабільних джерел, які використовують українські бібліотеки, слід відзначити такі: платні бібліотечно-інформаційні продукти і послуги; договірні взаємовідносини про спільну діяльність; цільові замовлення на проведення комплексу заходів чи надання окремих інформаційних послуг; компенсаційні виплати за втрату або псування фонду; продаж списаної частини бібліотечного фонду; розміщення реклами; підприємництво, що передбачає надання в оренду основних фондів і приміщень для діяльності, яка не пов'язана з основною, зокрема для офісів, кафе, пунктів прокату та ін., торгівля супутніми товарами й обладнанням, посередницькі послуги; надання юридичної адреси; спільна діяльність з організаціями різних форм власності, здійснення прибуткових робіт і послуг, невизначених статутом; одержання грантів; цільові дотації; спонсорство та меценатство.

Доведено, що бібліотека як суб'єкт ринкових взаємодій та виробник бібліотечно-інформаційних продуктів і послуг є учасником формування інформаційного ринку, що потребує створення ринкової стратегії для забезпечення конкурентоспроможності результатів бібліотечної діяльності через поєднання якісних і вартісно-цінових параметрів продуктів та послуг, підтримки і стимулювання споживчого попиту користувачів. Успіх упровадження економічних форм діяльності залежить від ефективності формування механізму діяльності бібліотеки і не означає заперечення соціальних традицій, а відкриває нові можливості для самоорганізації і динамічного розвитку. Бібліотека еволюціонує відповідно до суспільних змін та нових потреб суспільства, демонструючи свою мобільність і якісне оновлення, адаптується до умов ринкової економіки.

Четвертий розділ “Трансформація систем управління бібліотеками в ринкових умовах”, який складається з трьох підрозділів, присвячений одному з головних чинників оновлення бібліотеки - управлінню. В ньому досліджується сучасний стан систем управління бібліотеками, аналізуються основні стратегії, за якими здійснюється бібліотечна діяльність; визначаються проблеми цілеспрямування і вибору нових стратегій розвитку; розглядається роль керівника і персоналу бібліотеки в системі реалізації стратегічних змін та управління цим процесом.

Підкреслено, що головну роль у забезпеченні ефективного соціально-економічного розвитку бібліотеки відіграє її система управління. Управління бібліотекою розглядається як система соціальних, економічних, техніко-технологічних засобів, що чинять цілеспрямовано вплив на бібліотечний ресурсний потенціал з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів та сприяють досягненню найкращої соціальної, економічної, технологічної ефективності функціонування.

З'ясовано, що перебудова системи управління бібліотекою продиктована конкретними причинами, серед яких головними є такі: необхідність формування ринкових відносин із зовнішнім середовищем для підтримки стабільності функціонування; визначення нових взаємодій між різними рівнями управління та встановлення раціональних структурно-функціональних зв'язків усередині бібліотеки; відсутність належного управлінського досвіду організації діяльності в нестабільних умовах; забезпечення конкурентоспроможності бібліотеки, її продуктів та послуг на інформаційному ринку; оперативне реагування на зміни в тезаурусі та структурі інформаційних потреб користувачів; ускладнення бібліотечної технології, пов'язане з упровадженням нових інформаційно-технологічних засобів; формування нової структури організації і розподілу праці, нових форм контролю і стимулювання; нестабільність політико-правової та економічної ситуації.

Вибір та реалізація стратегічного розвитку забезпечуються системою управління, яка має два основні напрями: управлінська діяльність з організації і координації взаємодій у внутрішньому середовищі бібліотеки; створення інноваційних груп та нових структур; застосування й опанування нових техніко-технологічних засобів; забезпечення узгодженості технологічних процесів і дій працівників з метою досягнення конкретних результатів, тобто бібліотечний менеджмент, та управлінська діяльність з організації і координації взаємодій у зовнішньому середовищі: ринку інформаційних продуктів і послуг, партнерсько-договірних відносинах і співробітництві (бібліотечний маркетинг). Бібліотечний менеджмент і маркетинг є взаємопов'язаними складовими єдиного процесу управління бібліотекою в умовах ринку й універсальною технологією забезпечення ефективного функціонування і розвитку бібліотеки як суб'єкта господарювання. Зазначене зумовлює необхідність застосування в практичній діяльності бібліотеки маркетингового менеджменту.

Аналіз змін, пов'язаних з переходом до ринкових відносин, свідчить, що одним із найважливіших завдань управління є створення моделі бібліотеки, що втілює сучасну методологію і філософію маркетингового менеджменту, дозволяє на рівні конкретної бібліотеки розгорнути багатоаспектну управлінську діяльність із стратегічного планування, визначити стратегію і тактику, організувати ефективні взаємодії працівників та спрямувати їх на реалізацію інновацій. Дослідження державних і регіональних бібліотек України в контексті переходу до нових соціально-економічних відносин дає можливість дійти висновку, що їх розвиток здійснювався за різними стратегіями, які мали свою специфіку та відмінності в цілеспрямуванні й основних методах реалізації. Відповідно до обраних концепцій, вони поділяються на три найхарактерніші: “стратегія активного входження в ринок”, “стратегія накопичення внутрішнього потенціалу” та “стратегія очікування”. Аналіз якісних і кількісних показників дозволяє дійти висновку, що ті бібліотеки, які швидше сприйняли нові реалії і зреагували на них, обрали нову стратегію і почали реалізовувати її, мають реальні ринкові переваги для ефективного функціонування. Входження бібліотеки в ринкові відносини зумовлює прийняття нових цілей і стратегій. Головними причинами переорієнтації є накопичення внутрішніх протиріч, які виявляються в неспроможності наявними ресурсами забезпечити сучасні потреби користувачів, недостатнє фінансування, повільне впровадження інновацій, стереотипний підхід до організації управління, відставання структурно-функціональних і техніко-технологічних параметрів діяльності, слабка мотивація персоналу до змін.

Визначено, що при виборі стратегії соціально-економічного розвитку сучасної бібліотеки необхідно зважати на її місце і роль в ієрархії бібліотечних закладів держави чи регіону, пріоритети розвитку в конкретно визначений період часу, ресурсні та фінансові засоби забезпечення обраної стратегії, можливості формування нової системи управління та реалізації соціальної політики щодо персоналу: забезпечення мотивацій до змін, гарантій умов і форм праці, перепідготовка, підвищення кваліфікації, поповнення молодими фахівцями.

Доведено, що конкретизація цілей бібліотеки дозволяє визначити стратегію подальшого розвитку й обрати ефективні методи її досягнення, тобто забезпечити здійснення процесу трансформації, створити нові перспективи для соціально-економічного розвитку. Успіх перетворень залежить від управлінських рішень щодо реалізації стратегічного плану, структурних, функціональних, технологічних, кадрових змін. Цілеспрямованість і раціональність цих змін визначаються керівником бібліотеки, ефективністю застосування певного стилю керівництва, його особистим менталітетом, характером і управлінським амплуа, реальними практичними діями, спектром повноважень, досвідом управління. Отже, забезпечити успіх трансформації бібліотеки може досвідчений і авторитетний керівник-лідер, здатний осмислити і прийняти нову парадигму управління, вирішувати проблему вибору альтернативи - найважливішу в сучасному менеджменті, віднаходити оптимальні шляхи адаптації до ринкового середовища, взяти на себе соціальну, моральну, господарську відповідальність за подальший її розвиток.

Обгрунтовано, що визначальною складовою соціально-економічного розвитку бібліотеки є стратегія управління персоналом, яка повинна основуватися на мотиваційних моделях. Серед основних чинників позитивної мотивації персоналу сучасної бібліотеки до змін визначено такі: матеріальне стимулювання працівників; визначення критеріїв оплати праці з урахуванням професійної компетентності, результатів та якості праці; змістовне наповнення діяльності; рівень формування організаційної культури; створення умов для безперервного оновлення знань і професійного розвитку; раціональне використання кадрів та стимулювання їхньої активності, ініціативи; забезпечення постійного контролю за реалізацією нововведень, утвердження позитивного іміджу бібліотеки й авторитету її керівника.

Таким чином, створення концепції соціально-економічного розвитку бібліотеки та її успішна реалізація залежать від обраної стратегії управління, розробки стратегічного та поточних планів, проектів, заходів, бізнес-планів і визначаються цілеспрямованими, науково обгрунтованими діями керівника-лідера та реалізуються колективними зусиллями бібліотечного персоналу.

У п'ятому розділі “Концепція соціально-економічного розвитку бібліотеки”, який складається з п'яти підрозділів, пропонується авторська концепція соціально-економічного розвитку сучасної бібліотечної установи. Вона базується на побудові моделі сучасної бібліотеки та забезпечує її реалізацію за допомогою програми впровадження змін у бібліотечну практику. Важливою умовою якісного оновлення сучасної бібліотеки та прийняття нової моделі розвитку є вдосконалення концептуальних основ підготовки бібліотечно-інформаційних менеджерів, а також створення системи підвищення кваліфікації і перепідготовки бібліотечного персоналу.

Доведено, що бібліотека має здійснити планомірний і виважений перехід до соціально-економічної орієнтації діяльності, що відповідає потребам нового суспільного устрою. Пропонується концепція соціально-економічного розвитку бібліотеки, яка визначає напрями, черговість, послідовність перетворень і оновлення бібліотечної діяльності. Для оцінювання ефективності змін бібліотеки визначено такі критерії: стратегічна і тактична переваги, мінімальні втрати, економічність, узгодженість, доступність, здійсненність, конфліктність, відповідальність, компромісність. Концепція соціально-економічного розвитку базується на розробці моделі сучасної бібліотеки, що дозволяє вирішити завдання аналізу й узагальнення неформалізованих знань про бібліотечну сферу, забезпечити інтерпретацію модельного уявлення про бібліотечну установу, а також визначити перспективні напрями функціонування та реалізувати їх у структурно-функціональному впорядкуванні бібліотеки як суб'єкта господарювання. Сутність запропонованої моделі сучасної бібліотеки полягає в тому, що вона як складна система сприймає та узгоджує зовнішні і внутрішні вимоги й обмеження в процесі цілепокладання, а на основі аналізу інформації обирає оптимальні шляхи реалізації стратегії змін, як рівноваги між бажаним і можливим. Такий підхід забезпечує наукове підгрунтя для формалізації модельної логіки і розробки моделі конкретної бібліотеки на структурно-функціональному рівні як складної системи, що втілює в собі сукупність моделей різних рівнів. Процес створення нової моделі бібліотеки враховує як визначальне - положення про соціальну спрямованість бібліотечної діяльності -- та забезпечує її органічне поєднання з економічною орієнтацією. В основі моделювання -- три основні взаємодоповнюючі компоненти, які сприятимуть забезпеченню надійності трансформації: оцінка перспектив розвитку бібліотеки в процесі перетворення, що здійснюється на основі набутого досвіду; екстраполяція тенденцій зміни бібліотеки, закономірності яких уже відомі як конкретні явища в минулому і сьогоденні; визначення стану бібліотеки в майбутньому відповідно до очікуваних і бажаних змін, умов, параметрів, перспективи котрих можна передбачити та спрогнозувати.

Обгрунтовано, що сучасна бібліотека - це складна інформаційна інтелектуально-виробнича система, тому розробка її моделі здійснюється з урахуванням двох важливих детермінант соціально-економічного розвитку: створення системи забезпечення макростабільності функціонування, що передбачає лібералізацію державної політики, спрямовану на дієву законодавчо-фінансову підтримку, узгодженість і відкритість процесу реформування, забезпечення всебічної підтримки бібліотеки як важливої складової суспільного розвитку, а також створення системи мікростабільності функціонування, що реалізує і забезпечує ефективність організації її діяльності як суб'єкта господарювання - розширення інформаційно-технологічних і комунікативних можливостей, створення та раціональне використання ресурсного потенціалу, перехід до сучасних методів управління. Модель бібліотеки включає концептуальну і діяльнісну складові, кожна з яких складається з моделей нижчого рівня. Концептуальна складова на макрорівні об'єднує соціально орієнтовану, економічно-ефективну, нормативно-правову моделі. Діяльнісна складова на мікрорівні об'єднує основні напрями бібліотечної діяльності - інформаційно-сервісну, ресурсно-технологічну, соціально-мотиваційну, фінансово-господарську, організаційно-управлінську. Таким чином, моделювання конкретної бібліотеки вирішується на концептуальному та діяльнісному рівнях, що дозволяє реалізувати концепцію соціально-економічного розвитку, забезпечити якісне оновлення бібліотеки. Основними ознаками нової моделі бібліотеки повинні бути: соціальна сутність, ринкова спрямованість, економічна ефективність, стратегічна обґрунтованість, регіональна специфіка.

Доведено, що бібліотека має віднаходити власні конструктивні варіанти внутрішньобібліотечних взаємодій, запобігати деструктивним проявам зовнішнього середовища, зважати на радикальні періоди суспільних змін. Реалізація концепції соціально-економічного розвитку бібліотеки зумовлює трансформацію її функцій і структури. Спектр структурно-функціональних перетворень є досить широким - від концептуальних до абсолютно конкретних, від формальних нововведень до неформальних. Урахування специфіки конкретної бібліотеки та її ресурсного потенціалу є визначальним для створення власної моделі.

Ретроспективна і прогнозна сутність бібліотечної динаміки виявляється в поетапному перетворенні бібліотеки в процесі її циклічного розвитку. Зважаючи на те, що бібліотека створена суспільством і є невід'ємною його частиною, функціонує в ньому й еволюціонує разом з ним, запропоновано підхід до визначення стадіальності її розвитку в контексті життєвого циклу. Еволюційна закономірність періодизації визначених стадій підтверджується можливістю їх структурування в ієрархічній системі еволюційних форм циклічного розвитку. Динамічна -простежується в тенденціях змін якісних і кількісних показників динамічного ряду - стадій життєвого циклу бібліотеки, зокрема стабільності і трансформації, та проміжних стадій: становлення, удосконалення, стабілізації, стагнації, кризи, адаптації, регулювання.

Упровадження концепції соціально-економічного розвитку бібліотеки забезпечується розробкою стратегічного й поточних планів, програм, заходів та утворює блок цілепокладання. Практичні варіанти вирішення запланованих змін відбиває блок реалізації цілей. Увесь зазначений комплекс заходів дозволяє науково обгрунтовано, виважено, поетапно, планомірно досягти бажаного результату - забезпечити процес якісного перетворення і розвитку бібліотеки. Більшість із запропонованих практичних форм і засобів їх досягнення були апробовані в Національній парламентській бібліотеці України. Доведено, що концепція соціально-економічного розвитку реалізується на концептуальному, функціональному, організаційному, конструктивному, технологічному рівнях. На концептуальному рівні визначються цілі, на функціональному - вони узгоджуються в обраній стратегії змін, на організаційному - вивчаються й аналізуються нормативно-правові, соціальні та економічні обставини, які можуть стимулювати або обмежувати реалізацію змін, на конструктивному - обираються конкретні новації й оптимальні шляхи їх здійснення, на технологічному - забезпечується впровадження змін.

Аналіз отриманих результатів щодо реалізації концепції соціально-економічного розвитку в бібліотечній практиці дає можливість обгрунтувати висновок, що вибір та впровадження певних форм і засобів залежать від специфіки конкретної бібліотеки та її системи управління - менеджерів, здатних згуртувати бібліотечний колектив і спрямувати його потенціал на досягнення нових цілей, забезпечити чітку і керовану діяльність бібліотеки, сформувати колектив кваліфікованих, творчих, ініціативних фахівців. Отже, важливою складовою реалізації концепції соціально-економічного розвитку бібліотеки є забезпечення концептуальних основ підготовки кадрів для управління бібліотечною установою в умовах ринкової економіки. Доведено, що вирішити зазначену проблему можна завдяки створенню комплексної системи підготовки, перепідготвки і підвищення кваліфікації бібліотечних кадрів.

Формування високого професійно-творчого рівня бібліотечно-інформаційного менеджера забезпечується за допомогою введення економіко-управлінських дисциплін та реалізації в них професійно-творчого компонента. Підвищення кваліфікації і перепідготовка бібліотечного персоналу повинні здійснюватися як планомірна і безперервна інформаційно-бібліотечна освіта через упровадження проблемно-модульного навчання, проведення внутрішньобібліотечних заходів, що мають проблемний характер та спрямовані на формування команди однодумців, зорієнтованих на забезпечення успішного розвитку сучасної бібліотеки.

ВИСНОВКИ

Поставлена мета дисертаційного дослідження досягнута, його завдання вирішені, висунута гіпотеза підтверджена, що дозволяє визначити і сформулювати наукові висновки.

1. Дослідження еволюції науково-теоретичних підходів до соціально-економічних аспектів бібліотечної діяльності доводить, що в бібліотечній теорії і практиці склалася проблемна ситуація, яка полягає у відсутності теоретичного обгрунтування закономірностей розвитку бібліотек України як суб'єктів соціально-економічних змін та органічно визначає необхідність пошуку нових концептуальних підходів до організації їх діяльності в умовах розбудови національної економіки. Процеси демократизації та інформатизації українського суспільства зумовлюють підвищення ролі сучасної бібліотеки й утвердження нової парадигми її розвитку як суспільно важливої інформаційної інтелектуально-виробничої системи. Найефективнішим вирішенням зазначеної проблеми є розробка та практична реалізація концепції соціально-економічного розвитку бібліотеки в умовах ринкової економіки.

Дисертаційні дослідження розвитку української бібліотеки в умовах ринкової економіки на рівні комплексного теоретичного осмислення сутності її соціально-економічних перетворень відсутні (крім праць автора дисертації).

2. Концептуалізація соціально-економічного розвитку бібліотеки зумовлює необхідність упорядкування наявного категоріального апарату та введення до наукового обігу нових понять, що розкривають соціально-економічну сутність бібліотечної діяльності в сучасних умовах. Розробка та реалізація концепції соціально-економічного розвитку бібліотеки визначають об'єктивну необхідність доповнення професійної термінологічної системи базовими поняттями предметної сфери. Визначення бібліотеки як інформаційної інтелектуально-виробничої системи базується на розумінні підвищення її ролі і значення як важливого чинника суспільного розвитку, елементу соціально-економічного механізму накопичення, зберігання, створення і розповсюдження бібліотечно-інформаційних продуктів та послуг для забезпечення сучасних інформаційно-інтелектуальних і споживчих потреб користувачів. Соціально-економічний розвиток бібліотеки розуміється як специфічний процес її зміни й оновлення, що характеризується набуттям нових економічних властивостей, перетворенням і вдосконаленням діяльності як суб'єкта господарювання та зумовлює стратегічну переорієнтацію на утвердження як інформаційної інтелектуально-виробничої системи. Розширено зміст окремих визначень, які є важливими для обгрунтування концепції соціально-економічного розвитку бібліотеки, та доповнено їх такими поняттями: “соціально-економічна трансформація бібліотеки”, “трансформаційний потенціал бібліотеки”, “активна адаптація”, “пасивна адаптація”, “економічна ефективність” та ін.

3. Результати аналізу теоретико-методологічної бази бібліотекознавчих досліджень дозволили визначити закономірність формування інтеграційних засад, що проявляються в трьох основних наукових напрямах: інформаційно-когнітивному, гуманістичному, соціально-економічному. Незважаючи на очевидну актуальність у сучасних умовах останнього із зазначених напрямів, він є найменш дослідженим в українському бібліотекознавстві.

Складність предмета вивчення та його комплексний теоретичний характер зумовлюють визначити методологічною основою діалектику як загальну методологію пізнання та застосувати комплекс взаємодоповнюючих загальнонаукових методів, найважливішими серед яких є: системний підхід -- найбільш продуктивний для вивчення бібліотеки в процесі соціально-економічних змін; макро- та мікроекономічний підходи для дослідження бібліотеки як суспільно важливої інформаційної інтелектуально-виробничої системи та суб'єкта господарювання, а також комплекс дослідницьких методів: історико-генетичного, термінологічного, прогностичного, порівняльного, кількісного і якісного аналізів, моделювання, експерименту та ін.

Концептуалізація системних перетворень бібліотеки як суб'єкта соціально-економічних трансформацій та практичне впровадження її нової моделі повинні здійснюватися на концептуально-діяльнісному рівні за допомогою запропонованої методики у формі алгоритму. Вона передбачає сім етапів та дозволяє реалізувати концепцію соціально-економічного розвитку бібліотеки, що в цілому забезпечує досягнення поставленої мети і завдань дослідження.

4. Закономірність соціально-економічного розвитку бібліотеки визначається зміною суспільного устрою та новими пріоритетами розбудови України. Макросередовище активно впливає на бібліотечну сферу та зумовлює її основні перетворення: соціально-економічні, що змушують змінювати напрями діяльності й організаційно-управлінські форми; нормативно-правові, які надають нові можливості для функціонування як суб'єкта ринкових взаємодій та унормовують економічні аспекти розвитку; інформаційно-технологічні, котрі зумовлюють широке впровадження нових інформаційних технологій, необхідність накопичення інформаційних ресурсів та створення додаткових бібліотечно-інформаційних продуктів і послуг; регіональні, які відіграють важливу роль в оновленні бібліотечної діяльності та визначають на регіональному рівні практичну реалізацію нормативно-правової орієнтації, забезпечення лібералізації податкового режиму, системи оплати праці тощо. Зазначені впливи макросередовища об'єктивно зумовлюють динамічний розвиток бібліотеки, основні напрями якого - входження в ринкові взаємодії, упровадження нових інформаційних технологій, накопичення інформаційного потенціалу, розширення спектра необхідних сучасному користувачеві продуктів і послуг для задоволення його інформаційних, інтелектуальних, споживчих потреб, що в цілому сприяє становленню й утвердженню бібліотеки як суспільно важливої інформаційної інтелектуально-виробничої системи.

5. Формування правових засад і фінансового забезпечення бібліотечної діяльності з середини 90-х років ХХ ст. набуває позитивної динаміки, про що свідчить прийняття законодавчих актів, які унормовують самостійність української бібліотеки як суб'єкта господарювання, забезпечують її права як виробника бібліотечно-інформаційних продуктів і послуг, надають податкові та митні пільги, стимулюють до створення і надання платних продуктів і послуг, сприяють розвиткові партнерсько-договірних стосунків та залученню спонсорів і меценатів. Набуття практичного досвіду отримання бібліотеками України позабюджетних коштів свідчить про утвердження нових фінансово-економічних відносин ринкового типу і створення багатоканальної системи фінансування, яке здійснюється на безоплатній основі на кошти бюджетних і позабюджетних фондів. Певна стабілізація державного фінансування з 2001 року визначає перспективу для розвитку цілісної дієвої системи підтримки функціонування бібліотек в умовах ринкової економіки. Однак важливою проблемою залишається забезпечення на державному рівні додаткового нормативно-законодавчого регулювання діяльності бібліотеки як суб'єкта господарювання; гарантованих бюджетних видатків та фінансової підтримки через конкретні цільові проекти і бюджетні програми.

Порівняльний аналіз формування правових засад і фінансування бібліотек зарубіжних країн виявив значну специфіку, пов'язану з рівнем суспільно-економічного розвитку, станом інформатизації, національними особливостями та пріоритетами бібліотечної діяльності. Загальними ознаками є макроекономічні чинники ефективного функціонування бібліотек різних країн - створення нормативно-правової бази для використання недержавних коштів через податкову підтримку спонсорства і благодійництва та забезпечення фінансування через реалізацію нових проектів і програм, здійснення культурних акцій.

Аналіз динаміки формування правових засад і фінансового забезпечення українських бібліотек у порівнянні із зарубіжним досвідом дозволяє визначити об'єктивними макроекономічними чинниками ефективності соціально-економічного розвитку бібліотеки такі: створення дієвої нормативно-правової бази, що спрямована на державну підтримку та законодавче подолання негативних проявів ринкової економіки; забезпечення фінансової стабільності й економічного зростання через чітке визначення джерел основного і додаткового фінансування, ефективну пільгову політику, гарантовані бюджетні видатки, фінансову підтримку (конкретні цільові проекти і бюджетні програми), надання адміністративно-господарської самостійності для залучення позабюджетних коштів.

6. Для бібліотек України як суб'єктів суспільних трансформацій характерні такі основні періоди соціально-економічного розвитку: 1965-1970 рр. - зародження процесів взаємопроникнення економіки і бібліотечної справи: активізація наукових досліджень, пошук критеріїв ефективності діяльності бібліотеки, спроби застосування госпрозрахунку; 1971-1976 рр. - визначення економіки бібліотеки та економіки бібліотечної справи, впровадження наукової організації праці, пошук шляхів вирішення виробничо-економічних завдань: економії трудових і матеріальних ресурсів, поліпшення якості праці та її продуктивності; 1977-1985 рр. - уповільнення розвитку економічних складових бібліотечної діяльності, утвердження бібліотеки як ідеологічної установи, відмежування від економічних, матеріально-господарських проблем функціонування; 1986-1990 рр. - активне відродження бібліотеки як важливого інформаційного центру суспільного життя, відкриття своїх фондів, реформування базових засад соціальної організації бібліотечної діяльності, переорієнтація на цільову спрямованість щодо впровадження ринкових важелів господарювання за умов загальної лібералізації політики держави; 1991-1995 рр. - кризовий стан, зумовлений значним зменшенням і нестабільністю бюджетного фінансування, руйнація бібліотечної інфраструктури, пошук можливостей для підтримки життєдіяльності; 1996-2000 рр. - формування базових складових функціонування бібліотеки: визначення правового поля, активне впровадження нових інформаційних технологій, створення багатоканальної системи фінансування, налагодження взаємовигідних зв'язків з іншими суб'єктами ринку, становлення як суб'єкта господарювання; 2001-2005 рр. - перехід до інтенсивного розвитку, формування нового соціально-економічного образу бібліотеки, яка здатна ефективно забезпечувати сучасні потреби користувачів у бібліотечно-інформаційних продуктах та послугах на основі широкого використання інформаційних технологій, орієнтація на інтеграцію внутрішніх і зовнішніх інформаційних ресурсів з метою сприяння інтелектуалізації та інформатизації суспільства, утвердження як суспільно важливої інформаційної інтелектуально-виробничої системи.

7. Сутність соціально-економічного розвитку бібліотеки як суб'єкта господарювання полягає в тому, що вона переходить до ринкової концепції функціонування та стає повноцінним суб'єктом суспільно-правових і економічних (товарно-грошових) відносин. Її інформаційні ресурси стають об'єктом зазначених суспільно-правових і економічних відносин. Бібліотечно-інформаційні продукти і послуги набувають форм і якостей товару та мають функціональні, соціальні, ціннісні характеристики, які й визначають вибір користувача та його купівельну поведінку. Доведено, що в сучасних умовах є три рівні забезпечення потреб користувача бібліотеки: традиційної потреби в бібліотечно-інформаційних продуктах і послугах; потреби забезпечення інтелектуального розвитку та культурних смаків і уподобань; економічної потреби, що припускає отримання додаткової користі, надає ціннісні характеристики продуктам і послугам та стимулює споживчу поведінку. Порівняльний аналіз досвіду становлення українських і зарубіжних бібліотек як суб'єктів господарювання виявив багато спільного в організації надання додаткових платних бібліотечно-інформаційних продуктів і послуг та використанні стабільних джерел позабюджетного фінансування, серед яких найбільш поширеними є договірна взаємовигідна діяльність; цільові замовлення на бібліотечно-інформаційні продукти і послуги; комплексне інформаційне обслуговування; компенсаційні виплати; розміщення реклами; підприємницька діяльність; цільові дотації; одержання грантів; спонсорство та меценатство.

Пріоритетними завданнями розвитку бібліотеки як суб'єкта господарювання є такі: удосконалення структури і форм зберігання документного фонду; радикальне прискорення процесу його накопичення та змістовне збагачення за допомогою використання нових інформаційних технологій; активний пошук додаткових джерел фінансування й упровадження договірно-партнерських відносин; організація ефективної системи створення необхідних сучасному користувачеві бібліотечно-інформаційних продуктів і послуг та поєднання в них якісних і вартісно-цінових параметрів з підтримкою й стимулюванням споживчого попиту. Реалізація цих завдань забезпечує конкурентоспроможність бібліотечно-інформаційних продуктів і послуг на інформаційному ринку України та відкриває нові можливості для динамічного й ефективного соціально-економічного розвитку бібліотеки як суб'єкта господарювання.

8. Динаміка змін у системах управління бібліотеками визначається застосуванням бібліотечного менеджменту і маркетингу, які є взаємопов'язаними складовими процесу управління в умовах ринку й універсальною технологією забезпечення ефективного функціонування і розвитку бібліотеки як суб'єкта господарювання. Стратегічним напрямом в управлінні сучасною бібліотечною установою має бути спрямування її діяльності на оновлення організації та координації взаємодій у внутрішньому середовищі бібліотеки за допомогою застосування бібліотечного менеджменту, який стимулює створення інноваційних груп та структур, опанування нових інформаційних технологій, визначає узгодженість технологічних процесів і дій працівників з метою досягнення конкретних результатів та розширення взаємодій у зовнішньому середовищі за допомогою бібліотечного маркетингу, котрий змушує дотримуватися активної позиції на ринку інформаційних продуктів і послуг, розширювати партнерсько-договірні відносини, кооперацію і взаємовигідне співробітництво з іншими суб'єктами господарювання.

Ефективність оновлення бібліотеки в умовах ринкової економіки забезпечується цілеспрямованими, науково обгрунтованими діями системи управління в розробці концепції соціально-економічного розвитку, з урахуванням п'яти основних цільових напрямів: місце і роль бібліотеки в ієрархії бібліотечних закладів держави чи регіону; пріоритети діяльності в конкретно визначений період часу; ресурсні і фінансові засоби забезпечення обраної стратегії; підхід до формування нової системи управління; соціальна політика щодо персоналу: забезпечення позитивної мотивації до змін, гарантій умов та форм праці, перепідготовка, підвищення кваліфікації, поповнення молодими фахівцями. Визначальною складовою оновлення бібліотеки є досвідчений і авторитетний керівник-лідер, здатний осмислити і прийняти нову парадигму управління, взяти на себе соціальну, моральну, господарську відповідальність за подальший її розвиток.

9. Здійснення науково обгрунтованого, планомірного, виваженого переходу до нових пріоритетів діяльності в умовах ринкової економіки повинно здійснюватися на основі концепції соціально-економічного розвитку бібліотеки. Вона базується на розробці моделі сучасної бібліотеки, яка відображає інтерпретацію модельного уявлення про впливи макроекономічних (суспільний устрій, державна політика, нормативно-законодавче забезпечення, фінансова підтримка) і мікроекономічних, внутрішньобібліотечних чинників (упровадження нових інформаційних технологій, накопичення ресурсного потенціалу й ефективне його використання, перехід до сучасних методів управління, організація діяльності як суб'єкта господарювання). Модель сучасної бібліотеки орієнтована на врахування двох найважливіших детермінант її розвитку в умовах ринкової економіки: забезпечення макро- і мікростабільності функціонування.

Концепція соціально-економічного розвитку бібліотеки передбачає визначення ретроспективної і прогнозної сутностей бібліотеки, як невід'ємної частини суспільства, що проявляється в еволюційній та динамічній закономірностях її циклічного розвитку. Еволюційна закономірність соціально-економічного розвитку бібліотеки підтверджується зростанням її ролі в інформаційному суспільстві та набуттям нової еволюційної форми як суспільно важливої інформаційної інтелектуально-виробничої системи. Динамічна - простежується в тенденціях змін якісних і кількісних показників діяльності як суб'єкта господарювання в умовах ринку.

Засобами практичної реалізації концепції соціально-економічного розвитку і моделі сучасної бібліотеки є сукупність взаємопов'язаних організаційно-управлінських процесів, зафіксованих у стратегічному та поточних планах; логіка впровадження змін через презентацію нових цілей і перспектив розвитку та систему мотивацій бібліотечного персоналу до нововведень; програма реалізації змін на концептуальному, функціональному, організаційному, конструктивному, технологічному рівнях. Увесь зазначений комплекс заходів дозволяє поетапно, планомірно досягти бажаного результату - забезпечити процес якісного перетворення бібліотеки на ефективно функціонуючий суб'єкт господарювання. Запропоновану концепцію соціально-економічного розвитку може використовувати і реалізовувати на практиці будь-яка бібліотека.

10. Визначальним чинником у процесі розробки і реалізації концепції соціально-економічного розвитку є оновлення кадрового потенціалу для управління бібліотекою завдяки створенню комплексної системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації бібліотечно-інформаційних менеджерів, здатних приймати науково обгрунтовані й економічно ефективні управлінські рішення в ринкових умовах.

Вирішення нагальної потреби у кваліфікованих керівниках нового типу передбачає: підвищення якості підготовки бібліотечно-інформаційних менеджерів в умовах вищого навчального закладу через упровадження проблемного навчання та реалізацію в ньому фундаментальної і професійної складових, де фундаментальність забезпечується введенням економіко-управлінських дисциплін, а професійність - змістовним наповненням професійно-творчого компонента навчальних курсів та програм. Перепідготовка і підвищення кваліфікації бібліотечного персоналу мають здійснюватися як планомірна безперервна інформаційно-бібліотечна освіта через упровадження проблемно-модульного навчання, регулярне проведення внутрішньобібліотечних тренінгів проблемного характеру, спрямованих на реалізацію концепції соціально-економічного розвитку та перетворення бібліотеки на потужну інформаційну інтелектуально-виробничу систему, здатну забезпечувати сучасні потреби суспільства в інформації та знаннях.

Результати дослідження не вичерпують усіх аспектів розвитку бібліотеки в умовах ринкової економіки. Подальшого вивчення потребують питання реалізації програмно-цільового фінансування бібліотеки в контексті багатоканальної системи забезпечення її функціонування; специфіка розвитку споживчих потреб сучасного користувача в бібліотечно-інформаційних продуктах і послугах; застосування перспективних Інтернет-технологій та використання сервісних можливостей Інтернету для впровадження управлінських проектів розвитку бібліотеки; удосконалення інтеграційних процесів у становленні нових типів взаємодії навчальних закладів і бібліотек для створення комплексної системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації бібліотечних фахівців; змістовне забезпечення професійно-творчого компонента в підготовці бібліотечно-інформаційних менеджерів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія

Петрова Л.Г. Бібліотека в умовах суспільно-економічних змін / Л.Г. Петрова. - К.: НПБ України, 2003. - 302 с.

Брошури, науково-методичні видання:

Петрова Л.Г. Управління бібліотекою як суб'єктом господарювання / Л.Г. Петрова. - К.: НПБ України, 2001. - 54 с.

Петрова Л.Г. Правові засади економічних відносин в діяльності сучасної бібліотеки / Л.Г. Петрова. - К.: НПБ України, 2002. - 70 с.

Петрова Л.Г. Сучасні технології вищої бібліотечно-інформаційної освіти / Л.Г. Петрова. - К.: НПБ України, 2005. - 68 с.

Петрова Л.Г. Інформаційно-бібліотечні продукти і послуги в контексті взаємодії бібліотеки і користувача / Л.Г. Петрова // Інформ.-аналіт. вип. Інформцентру з питань культури і мистецтва НПБ України.- К., 2001. - 12 с.

Інформаційний менеджмент: Робоча програма для студентів спеціальності 07.00.08 “Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство” / Інститут культури КНУКіМ; Уклад. Л.Г. Петрова. - К., 2004. - 34 с.

Інформаційний менеджмент: Програма для студентів спеціальності 6. 020105 “Документознавство та інформаційна діяльність” / Інститут державного управління і права КНУКіМ; Уклад. Л.Г. Петрова. - Біла Церква, 2003. - 22 с.

Інформаційний менеджмент: Робоча програма для студентів спеціальності 6. 020105 “Документознавство та інформаційна діяльність” / Інститут державного управління і права КНУКіМ; Уклад. Л.Г. Петрова. - Біла Церква, 2003. - 38 с.

Інформаційний менеджмент: Програма для студентів Інституту менеджменту і бізнесу КНУКіМ; Уклад. Л.Г. Петрова. - К., 2003. - 21 с.

Інформаційний менеджмент: Робоча програма для студентів Інституту менеджменту і бізнесу КНУКіМ; Уклад. Л.Г. Петрова. - К., 2003. - 38 с.

Інформаційне право: Робоча програма для студентів спеціальності 6. 020105 “Документознавство та інформаційна діяльність” / Інститут державного управління і права КНУКіМ; Уклад. Л.Г. Петрова. - К., 2004. - 30 с.

Стандарт вищої освіти підготовки бакалавра з напряму 0201 “Культура” 6.020.100 “Бібліотекознавство і бібліографія”: Матеріали до стандарту вищої освіти / М-во культури і мистецтв України, КДІУ; Т.О. Долбенко, Т.Г. Горбаченко, Л.Г. Петрова та ін. - К., 2001. - 100 с.

Поради щодо організації збору соціологічної інформації та заповнення читацької анкети і картки аналізу читацького формуляра / ДРБ УРСР; Уклад.: Л.Г. Петрова, Ю.А. Зборовський. - К., 1992. - 14 с.

Про роботу Луганської ОУНБ по організації соціологічних досліджень з проблеми книги і читання: (Інформ. довідка) / ДРБ УРСР; Уклад. Л.Г. Петрова. - К., 1992. - 8 с.

Роль бібліотек в утвердженні загальнолюдських цінностей: Зб. доп. та повід. міжнар. наук. конф. м. Київ, 27 квіт. 1995 р.: (До 50-річчя ООН) / НПБ України; Уклад. Л.Г. Петрова. - К., 1995. - 42 с.

Соціологічні дослідження в бібліотеках: Інформ.-аналіт. бюл. / НПБ України; Уклад.: Л.Г. Петрова, В.І. Студенкова, Ю.А. Зборовський. - К., 1992-1995 рр. (Вип.1-15).

Статті в наукових журналах і збірниках

Петрова Л.Г. Бібліотека і підприємницька діяльність: фундаментальне і ситуативне / Л.Г. Петрова // Вісн. КНУКіМ, серія Педагогіка. - 2002. - № 6. - С. 89-100.

Петрова Л.Г. Бібліотека як господарюючий суб'єкт в умовах ринку / Л.Г. Петрова // Вісн. Кн. палати. - 2001. - № 7. - С. 17-20.

Петрова Л.Г. Бібліотека як інтелектуально-виробнича система: макроекономічний підхід / Л.Г. Петрова // Бібліотечна наука, освіта, професія у демократичній Україні: Зб. наук. пр. КНУКіМ. - К., 2002. - Вип. 4. - С. 59-78.

Петрова Л.Г. Бібліотечний менеджмент як концепція управління / Л.Г. Петрова // Вісн. КНУКіМ, серія Педагогіка. - 2001. - № 5. - С. 95-105.

Петрова Л.Г. Законодавче забезпечення діяльності бібліотеки в умовах ринкових змін / Л.Г. Петрова // Вісн. Кн. палати. - 2002. - № 9. - С. 16-21.

Петрова Л.Г. Інформаційний менеджмент як самостійний напрям в організації управління закладом соціокультурної сфери / Л.Г. Петрова // Вісн. КНУКіМ, серія Педагогіка. - 2003. - №9. - С. 98-102.

Петрова Л.Г. Методика підготовки бібліотечного спеціаліста до управлінської діяльності / Л.Г. Петрова // Вісн. КНУКіМ, серія Педагогіка. - 2004. - №11. - С. 76-81.

Петрова Л.Г. Наукове осмислення соціально-економічних перетворень сучасної бібліотеки / Л.Г. Петрова // Вісн. Кн. палати. - 2005. - №7. - С. 12-14.

Петрова Л.Г. Основні підходи до управління сучасною бібліотекою в ринкових умовах / Л.Г. Петрова // Бібліотечна наука, освіта, професія у демократичній Україні: Зб. наук. пр. - 2000. - Вип.2. - С. 79-85.

Петрова Л.Г. Підготовка бібліотечного спеціаліста до управлінської діяльності: педагогічні методики проблемного навчання / Л.Г. Петрова // Вісн. Кн. палати. - 2005. - № 2. - С. 39-43.

Петрова Л. Г. Правові основи трансформації сучасної бібліотеки / Л.Г. Петрова // Вісн. Кн палати. - 2002. - № 8. - С. 14-19.

Петрова Л. Г. Системна модель сучасної бібліотеки / Л.Г. Петрова // Вісн. Кн. палати. - 2005. - № 8. - С. 15-17.

Петрова Л.Г. Соціально-психологічні особливості сучасного бібліотечного обслуговування / Л.Г. Петрова // Рідна школа. - 2004. - №2. - С. 54-56.

Петрова Л.Г. Стратегія змін та процес трансформації сучасної бібліотеки / Л.Г. Петрова // Вісн. ХДАК: Зб. наук. пр. - Х., 2004. - Вип. 12-13. - С. 130-141.

Петрова Л.Г. Сучасна бібліотека: проблема впровадження платних форм обслуговування / Л.Г. Петрова // Вісн. Кн. палати. - 2004. - №2. - С. 19-28.

Петрова Л.Г. Сучасна бібліотека: цілі і стратегії розвитку / Л.Г. Петрова // Вісн. Кн. палати. - 2001. - №10. - С. 18-23.

Петрова Л.Г. Теоретично-методологічна основа моделювання процесу трансформації сучасної бібліотеки. / Л.Г. Петрова // Вісн. Кн. палати. - 2003. - №10. - С. 16-19.

Петрова Л.Г. Теоретично-методологічна основа моделювання процесу трансформації сучасної бібліотеки. Частина 2 / Л.Г. Петрова // Вісн. Кн. палати. - 2003. - №11. - С. 14-16.

Петрова Л. Технології впровадження змін у бібліотечну практику / Л.Г. Петрова // Бібл. планета. - 2004. - № 4. - С. 6-10.

Петрова Л.Г. Українська бібліотека в контексті глобальних процесів розвитку суспільства / Л.Г. Петрова // Вісн. Кн. палати. - 2003. - №2. - С. 24-28.

Петрова Л.Г. Формування нової бібліотечної термінології / Л.Г. Петрова // Вісн. КНУКіМ, серія Педагогіка. - 2003. - № 8 - С. 56-64.

Петрова Л.Г. Бібліотеки і ООН / Л.Г. Петрова // Бібл. вісн. - 1995. - № 5. - С. 34.

Петрова Л.Г. Бібліотечно-інформаційні послуги в контексті ринкових перетворень / Л.Г. Петрова // Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. - 2002. - Вип. 9. - С. 98-113.

Петрова Л.Г. Економічний підхід до інформаційного ресурсу бібліотеки / Л.Г. Петрова // Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. - 2001. - Вип. 6. - С. 415- 422.

Петрова Л.Г. Засади формування економічних відносин в діяльності бібліотеки / Л.Г. Петрова // Бібл. вісн. - 2002. - № 4. - С. 19-30.

Петрова Л.Г. Менеджмент і маркетинг як стратегічна основа розвитку сучасної бібліотеки / Л.Г. Петрова // Бібл. вісн. - 2003. - №3. - C. 8-11.

Петрова Л.Г. Міжнародний досвід формування бібліотечної політики і підтримки бібліотеки / Л.Г. Петрова // Бібл. планета. - 2003. - № 1. - С. 3-9.

Петрова Л.Г. Проблеми управління формуванням фонду наукової бібліотеки / Л.Г. Петрова // Культура України: стан, проблеми, тенденції розвитку: Зб. наук. ст. / Ін-т підвищення кваліфікації працівників культури Міністерства культури України. - К., 1997. - С. 128-132.

Петрова Л.Г. Сучасні потреби читачів масових бібліотек / Л.Г. Петрова // Державні бібліотеки: сучасні проблеми і перспективи: Зб. наук. пр. / ДБ України. - К., 1993. - С. 34-38.

Петрова Л.Г. Теоретико-пізнавальні підходи до проблеми трансформації сучасної бібліотеки / Л.Г. Петрова // Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. - 2003. - Вип. 11. - С. 99-111.

Петрова Л. Технології впровадження змін у бібліотечну практику / Л.Г. Петрова // Бібл. планета. - 2004. - № 4. - С. 6-10.

Петрова Л. Утвердження гуманістичної парадигми в українському бібліотекознавстві / Л.Г. Петрова // Бібл. планета. - 2000. - № 3. - С. 31.

Петрова Л.Г. Формування стратегії розвитку бібліотеки в умовах ринку / Л.Г. Петрова // Бібліотека. Інформація. Суспільство: Зб. наук. пр. за матеріалами всеукр. наук.-практ. конф. / Нац. парлам. б-ка України. - К., 1998. - С. 29-33.

Петрова Л.Г. Формування стратегії розвитку Національної парламентської бібліотеки України в умовах ринку / Л.Г. Петрова // Бібліотека і читач на порозі ХХІ сторіччя: Зб. наук. пр. / НПБ України. - К., 1998. - С. 3-7.

Александрова Е.К. От рекомендаций - к практическому результату / Е.К. Александрова, Л.Г. Петрова // Сов. библиотековедение. - 1992. - № 3-4. - С. 50-52.

Петрова Л.Г. Читацькі потреби та стан їх задоволення в ЦБС України /Л.Г. Петрова, В.І. Студенкова, Ю.А. Зборовський // Соціологічні дослідження в бібліотеках: Інформ.-аналіт. бюл. / НПБ України. - К., 1992. - Вип. 2. - С. 4-21.

Петрова Л.Г. Якою бути сучасній бібліотеці: Підсумки соціологічного вивчення /Л.Г. Петрова, В.І. Студенкова, Ю.А. Зборовський // Соціологічні дослідження в бібліотеках: Інформ.-аналіт. бюл. / НПБ України. - К., 1992. - Вип. 1. - С. 11-25.

Петрова Л.Г. Події, факти, коментарі / Л.Г. Петрова, Г.К. Семенець // Соціологічні дослідження в бібліотеках: Інформ.-аналіт. бюл. / НПБ України. - К., 1992. - Вип. 2. - С. 26-29.

Петрова Л.Г. Події, факти, коментарі / Л.Г. Петрова, Г.К. Семенець // Соціологічні дослідження в бібліотеках: Інформ.-аналіт. бюл. / НПБ України. - К., 1992. - Вип. 3. - С. 21-23.

Тези доповідей:

Петрова Л.Г. Маркетинговий підхід до організації бібліотечного обслуговування користувачів / Л.Г. Петрова // Бібліотека у демократичному суспільстві: Зб. матеріалів КДІК, Укр. бібл. асоц. - К., 1995. - С. 152-153.

Петрова Л.Г. Організаційна структура як важливий чинник удосконалення діяльності бібліотеки / Л.Г. Петрова // Бібліотека і час: Ювілейний зб. до 130-річчя Нац. парлам. б-ки України. - К., 1996. - С. 10-14.

АНОТАЦІЇ

Петрова Л.Г. Соціально-економічні аспекти розвитку бібліотек України в сучасних умовах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 07.00.08 - книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство. - Харківська державна академія культури. - Харків, 2006.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню процесу становлення і розвитку соціально-економічних аспектів діяльності бібліотек України в умовах демократизації, інформатизації та переходу до ринкової економіки. Проаналізовано науково-теоретичні підходи до економічної діяльності бібліотек, упорядковано та доповнено термінологічну систему предметної сфери. Простежено процес формування нормативно-правової бази бібліотечної сфери й утворення багатоканальної системи фінансування українських бібліотек у порівнянні із зарубіжним досвідом. Запропоновано періодизацію розвитку бібліотеки як суб'єкта соціально-економічних трансформацій. Розглянуто особливості організації діяльності бібліотеки як суб'єкта господарювання та проаналізовано динаміку змін систем управління бібліотеками в процесі адаптації до ринкових взаємодій. Обгрунтовано концепцію соціально-економічного розвитку бібліотеки, яка базується на розробці моделі сучасної бібліотеки, зорієнтованої на активне входження в ринкові взаємодії. Запропоновано програму реалізації концепції соціально-економічного розвитку бібліотеки, що сприятиме зростанню її суспільної ролі й утвердженню як важливої інформаційної інтелектуально-виробничої системи в контексті розбудови інформаційного суспільства та національної економіки.

Ключові слова: соціально-економічний розвиток бібліотеки, активна і пасивна адаптація, ринкова економіка, соціальна орієнтація, економічна ефективність, бібліотека як інформаційна інтелектуально-виробнича система, бібліотека як суб'єкт господарювання, концепція соціально-економічного розвитку.

Петрова Л.Г. Социально-экономические аспекты развития библиотек Украины в современных условиях. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 07.00.08 - книговедение, библиотековедение, библиографоведение. - Харьковская государственная академия культуры. - Харьков, 2006.

Диссертация посвящена комплексному исследованию процесса становления и развития социально-экономических аспектов деятельности библиотек Украины в условиях демократизации, информатизации и перехода к рыночной экономике. Проанализирована эволюция научных взглядов на экономику библиотеки и библиотечной деятельности, обобщены теоретико-методологические основы социально-экономического развития библиотеки. Упорядочена и расширена терминологическая система предметной сферы исследования, предложены авторские определения ее базовых понятий.

Исследован процесс формирования и современное состояние нормативно-правовых основ социально-экономических аспектов библиотечной сферы, а также специфика создания и функционирования многоканальной системы финансирования украинских библиотек в сравнении с зарубежным опытом. Предложена периодизация развития библиотек Украины как субъектов социально-экономических трансформаций за период с 1965 по 2005 гг., которая базируется на закономерностях изменений библиотеки в процессе ее становления как информационной интеллектуально-производственной системы на современном этапе общественного развития.