Особливості пейзажної зйомки

Размещено на http://www.allbest.ru

Лабораторне заняття № 2

ОСОБЛИВОСТІ ПЕЙЗАЖНОЇ ЗЙОМКИ

План

1. Поняття про «пейзажну зйомку». Специфіка пейзажної фотографії

2. Типи пейзажів:

« архітектурна фотозйомка;

« зйомка в горах;

« морські пейзажі;

« ліс на фотографіях, специфіка зйомки;

« небо, особливості зйомки сходу і заходу сонця

3. Основні прийоми зйомки пейзажів. Композиція пейзажної фотографії

4. Різноманітні умови фотозйомки (дощ, вітер, сніг, туман, сутінки, ніч)

5. Секрети пейзажної фотозйомки

1. Пейзажна фотозйомка - це не тільки зйомка природних ландшафтів таких як річки, озера, ліс, гори, але і архітектурна зйомка (міські пейзажі), фотозйомка нічного неба, місяця над кронами дерев, зйомка панорам.

Особливістю пейзажної фотографії є ​​велика фотошірота сцени: небо на знімках вимагає набагато більш короткої витримки, ніж необхідна для опрацювання об'єктів в нижній частини кадру. При зйомці контрастних сцен, до яких відносяться більшість пейзажів, вибір експозиції надає прямий вплив на результат - змушує В«відвестиВ» в тінь найменш значимі елементи сцени, акцентувавши увагу зору на сюжетно важливих об'єктах. Звичайно, набагато частіше перед фотографом стоїть завдання отримати рівномірно експонований кадр, і ця особливість ускладнює її.

Будь реєструючий матеріал (матриця цифрової камери, слайдовая або негативна плівка - В плівковій) має таку характеристику, як фотошірота - здатність відтворювати експозицію при відхиленні від еталонного значення експозиції. Слайдовая плівка найбільш критично ставиться до В«помилокВ» експозиції. Далі йдуть цифрові матриці, а найбільшою фотошіротой володіють сучасні негативні плівки (кольорові і чорно-білі). Сучасні слайдові плівки допускають відхилення +/-0,5 Ev (наприклад, Fuji Velvia, Provia). Таким чином, навіть відхилення на половину ступені можуть бути критичні для слайда. А ось у всім відомої негативної кольорової плівки Kodak Gold фотошірота досягає чотирьох ступенів (-1 Ev, +2 Ev).

На довгих витримках об'єкти переднього плану в пейзажі можна додатково висвітлювати за допомогою спалаху або світлодіодного ліхтарика, при необхідності використовуючи Мультиекспозиція. Холодна тональність переднього плану, освітленого спалахом, може піти на користь західному знімку, що має теплу тональність. Проте використання штучних джерел не повинно бути помітно на самих знімках.

пейзажний фотографія фотозйомка композиція

2. Архітектумрна фотограмфія, архітектумрна фотозйоммка -- жанр фотографії, фотозйомка архітектурних споруд (будівель та їх комплексів, мостів тощо). Як правило, ставить за мету отримання документального знімка, що створює необхідне уявлення про зовнішній вигляд об'єкта знімання та його деталей.

При даному виді фотозйомки основне завдання полягає у правдивому і точному показі форми будівлі, обробки, скульптур і елементів декору.

Архітектурна фотозйомка може виконуватись для художнього відтворення об'єкта. У цьому випадку точність може бути принесена в жертву художній виразності, максимальному відтворенню характерних рис міста, країни, епохи.

Особливості архітектурного стилю можуть бути підкреслені відповідним вибором точки зйомки, правильним ракурсом, характером освітлення.

При архітектурній зйомці найбільше значення має вибір точки зйомки по висоті, віддаленості і куту зйомки. Саме це визначає загальну композицію кадру, перспективу, співвідношення планів.

У міських умовах, за відсутності достатнього простору, вибір ракурсу значно полегшується застосуванням ширококутного або надширококутного об'єктива.

Принципове значення для архітектурної зйомки має вертикальність і прямолінійність вертикальних і прямих ліній. Для цього оптична вісь об'єктива повинна бути горизонтальна, а площину фотоматеріалу або матриці повинна бути вертикальна і ні в якому разі не нахилена.

Перспективні спотворення більшості об'єктивів змушують фотографа вибирати більш віддалену точку. Радикальним рішенням, яке поліпшує умови вибору точки зйомки по висоті, є застосування шифт-об'єктива. Це дозволяє, зберігаючи вісь об'єктива горизонтальною і, отже, зберігати вертикальність і паралельність ліній, зміщати напрямок зйомки вгору, вниз або в бік, розташовуючи камеру в більш зручних точках.

Форматні камери мали для цієї мети об'єктивну дошку, яка могла переміщатися в деяких межах за напрямками, перпендикулярним оптичній осі системи.

В окремих випадках для архітектурної зйомки застосовують стінопис як ідеальний ортоскопічний об'єктив. Одночасно це дозволяє позбутися від попадання в кадр людей, машин, інших рухомих об'єктів.

Для виправлення перспективних спотворень можуть використовуватися програми обробки цифрових зображень (корекція перспективи).

3. Композиція - найважливіше. Адже це власне те, що ви фотографуєте. Експозиційні помилки може виправити оператор мінілаби і його чудо машина, помилки по композиції не виправить ніхто. Перезняти краєвид теоретично можна, але ... Завтра вдарять заморозки і золоте листя скрутиться і западе, сонце не з'явиться весь наступний місяць, проліски вирвуть з землі ті, хто любить їх рвати і дивитися, як вони помирають вдома у гарній вазі, звалище занесе снігом і ворони на неї більше не прилетять. Є тільки один випадок, коли можна щось виправити. При кадруванні ви взяли дуже багато. Тоді ви можете замовити відбиток більшого формату, купити собі в канцтоварах дешевий китайський ніж для різання паперу, лінійку і різати. На відміну від ножиць або леза, зріз виходить ідеальним. Є геніальні знімки, але як часто на них не вистачає буквально по півсантиметра неба, три-чотири міліметри простору над головою моделі і т.д. Крім цього, існує ще одна вагома причина не скупитися при кадруванні: при друку в мінілабі неминуче буде "обрізане" 1-2 мм з кожного боку кадру. Точний мілліметраж залежить від формату відбитку, причому, чим більше формат, тим більше вам недодадуть. І врахуйте, мова йде про негатив. Множте випитати в оператора цифри по "обрізання" на коофіціент збільшення при друці.

Фахівці кажуть, що у людини з фотоапаратом в руках є одна дивна особливість: він прагне "посадити" сюжетно важливий об'єкт на нижню частину кадру. Ніби як це пов'язано з візуванням монокуляним. Дійсно, при зйомки людей, людям цим часто чимало дістається - обрізані по самі вуха голови, виростають якраз з нижнього краю кадру торси. Чоловіків знизу підрізають немилосердно. При зйомки пейзажів монокулярное візування також має місце бути. І віковий дуб посаджений на тоненьку смужку землі виглядає не краще голови діви, витарківающейся на тонкій шиї звідкись знизу з шпалер в квіточку. Але! На суб'єктивну думку автора, знімаючи пейзажі фотограф частіше допускає іншу помилку. Він недодає глядачеві неба, тобто підрізає не знизу, а зверху. Можливо, це відбувається тому, що небо вкрай яскравий об'єкт, і воно не вимикається з сприйняття, коли потрібно. Створюється відчуття, що фотограф дивиться у видошукач, але не помічає, що неба вже не видно, що воно продовжує бути присутнім тільки в його свідомості, а не в кадрі. Можливо, це здасться спірним, але краще звернути на це увагу. Занадто часто хороший краєвид від поганого відділяють лише п'ять міліметрів неба не відбитку.

Бажання помістити найважливіший eоб'ект зйомки в центр кадру однозначно проізростало з одноокого візування. Гляньте на що-небудь цікаве у візуальному плані, закрийте одне око. Відчуваєте, як голова сама повертається для того, щоб розмістити це цікаве по центру вашого "кадру"? Але ж тільки що вам це не було потрібно. Так людина розуміє гармонію, дивлячись у видошукач. Пам'ятайте, що ваш глядач, та й ви самі, розглядатиме відбиток двома очима.

Найпростіший спосіб "зробити два ока з одного" - нишпорити цим нещасним одним по кутах того, що ви спостерігаєте в видошукачі. Це зробить ваше сприйняття максимально бінокулярним і композиційним.

4. Фотозйомка за несприятливих умов має певну специфіку. Для здійснення фотозйомки у несприятливих умовах доцільно використовувати фототехніку, яка відповідає наступним вимогам: дзеркальність будови фотокамери; графічна роздільна здатність світлосприймаючого пристрою повинна становити не менш 6 мегапікселів; наявність у комплекті об'єктивів із змінною фокусною відстанню з 7-12-кратним оптичним збільшенням, оптичного стабілізатора зображення, режимів ручного фокусування, макрозйомки та експонування з пріоритетом діафрагми та витримки, акумулятору у комплекті та адаптеру для живлення від мережі, роз'ємів для синхронізації з різними зовнішніми лампами спалаху та для підключення до комп'ютера; можливість використання змінних об'єктивів та подовжувальних кілець; можливість зйомки серії кадрів зі швидкістю 5 кадрів у секунду.

Покращення якості цифрового зображення може бути досягнуто шляхом зміни умов фотозйомки, застосування додаткових технічних засобів: засобів освітлення, змінних об'єктивів, світлофільтрів, бленд, подовжувальних кілець, штативу, пристосувань для зміни потоку світла тощо, а також використання спеціальних режимів і функцій фотозйомки.

Так, при недостатньому освітленні рекомендується перевести цифровий фотоапарат до «нічного» режиму (обравши його різновид залежно від виду знімаємого об'єкта), або увімкнути режим «ручного керування експозицією і діафрагмою» та встановити більше значення ISO світлочутливості матриці в опціях меню. Має бути збільшена тривалість витримки, при цьому бажано встановити фотокамеру на штатив, або іншу нерухому поверхню з метою уникнення «розмитості» зображення. Для зменшення «ефекту шумів» (рівномірно розташованих цяток, які погіршують чіткість та контрастність знімку) доцільно встановити на фотокамері спеціальний режим «стримування шумів». Слід вирішити питання щодо можливостей і доцільності використання додаткового джерела світла (фотоспалаху цифрової фотокамери, окремого додаткового джерела світла: ліхтаря, настільної лампи, кімнатного освітлення) та пристосувань (тонкого паперу, дзеркала, фольги тощо), їх розташування і спрямованості потоку світла, враховуючи характер поверхні об'єкта, який фотографується, його розміри, рельєф та ін. Наприклад, скляні поверхні, дзеркало, вода тощо не фотографуються під прямим потоком світла, оскільки це викликає утворення відблисків на фотознімках, тому рекомендується розташування джерела світла під кутом до осі об'єктива, або фотозйомка проти джерел освітлення з використанням спеціальних насадок-хомутів на об'єктив - бленд, поляризаційних світлофільтрів (які послаблюють відблиски), а також розташування перед джерелом світла аркушу тонкого паперу або білої тканини для створення ефекту «розсіяного світла», або направлення прямого світла на так звані відображуючи щитки, якими огороджується об'єкт зйомки. Такі ж правила застосовуються при фотозйомці у ясний сонячний день мокрих об'єктів та поверхонь, на яких можуть створюватися відблиски (вода, пісок, сніг, крига, лаковані предмети).

При фотозйомці окремих об'єктів суттєве значення для розслідування має точна передача відтінку їх кольору (наприклад, при фіксації синців, ушкоджень на тілі живої особи або трупа, слідів крові, кольору паперу бланків документу, відмінності у відтінках подібних об'єктів тощо). Серед причин неправильної передачі кольорів при фотозйомці: недостатнє або неправильне освітлення об'єктів чи обстановки при фотозйомці, наявність спеціально передбачених виробником технічного приладу ефектів передачі кольорів (як більш яскравих та насичених, більш теплих чи більш холодних) для збільшення художньої виразності фотозображень.

У таких випадках необхідно приділити особливу увагу прийомам збереження «балансу білого» - процедурі підбору параметрів фотозйомки в залежності від умов і джерел освітлення, результатом якої є забезпечення точної передачі відтінків кольорів об'єктів на фотознімку. В цифровій фотографії застосовуються декілька прийомів «балансу білого». Більшість цифрових фотокамер має спеціальні режими «балансу білого»: повністю автоматичний і напівавтоматичний (який передбачає перелік типових умов освітлення: «у тіні», «у хмарну погоду», «при сонячному світлі», «при світлі ламп розжарювання», «при світлі люмінесцентних ламп»). В ручному режимі підбір параметрів фотозйомки може бути здійснено декількома способами. Один з них - введення до параметрів фотокамери колірної температури освітлення (остання може вимірюватись спеціальним пристроєм - колориметром, або визначатись за довідковими таблицями колірної температури, наприклад, колірна температура лампи розжарювання (200 Вт) - 3000 К, а денного світла у ясну погоду та лампи фотоспалаху - 5500 К, люмінесцентної лампи - 6750 К). Інший спосіб - баланс білого за зразком. Для цього в кадрі необхідно розташувати білий папір та обрати його як зразок для встановлення «балансу білого». Суб'єктивний (на розсуд особи, яка проводить фотозйомку) метод контролю за правильною передачею кольорів та їх відтінків не гарантує достовірності фотознімка. Потрібні такі методи, які дозволять переконати у адекватності зображення об'єкта навіть тих осіб, які не були присутні при фотозйомці. Серед таких об'єктивних методів застосовується метод нейтрально-сірої шкали (ґрунтується на принципі, що правильне відтворення на кольоровому фотознімку нейтрально-сірого тону відповідає правильному відтворенню й інших кольорів, при цьому така шкала у вигляді низки ахроматичних полів різної оптичної щільності від білого до чорного має розміщуватись поруч із об'єктом, що знімається) (В.Д. Загорський, 1953).

При надмірному освітленні необхідно за допомогою додаткових засобів нейтралізувати пряме попадання сонячних променів у об'єктив фотокамери (обрати інше місце та ракурс здійснення фотозйомки, відійти в тінь, дочекатись затьмарення сонця хмарою, прикрити об'єктив з певного боку іншим предметом, рукою або встановити на об'єктив бленду. Обирається відповідний режим фотозйомки, можуть застосовуватись світлофільтри, що збільшують контрастність зображення (при цьому враховується необхідність змінити витримку залежно від типу світлового фільтру).

Під час дощу для одержання чітких і контрастних знімків фотозйомка відбувається в «ручному режимі» з найбільш допустимо короткими витримками (не більше 1/125). Якщо під час дощу світить сонце, знімання краще відкласти. В дощову погоду зйомку бажано проводити з-під укриття (вікно дому, салон автомобіля, навіс, парасолька), запобігаючи потраплянню краплин на об'єктив. Для усунення відблисків та збільшення контрастності бажано використовувати світлофільтри, але дуже продумано.

Під час снігопаду фотозйомка здійснюється із укриття з застосуванням світлофільтрів і бленд, з встановленням найкоротшої витримки, але без додаткових джерел освітлення.

Фотозйомка при серпанку і тумані провадиться з використанням світлофільтрів. Залежно від щільності повітряного серпанку вибирається відповідний світлофільтр - від світло-жовтого до оранжевого. При тумані рекомендується застосовувати сині світлофільтри. Необхідно, у разі можливості, максимально скоротити відстань між камерою та об'єктом зйомки.

Під час фотографування великої площі бажано використовувати панорамну зйомку. Для правильної передачі кольорів використовуються світлофільтри, а це потребує збільшення витримки. Для фотозйомки віддалених об'єктів застосовують режим «ZOOM» - наближення до об'єктів, який може дещо знижувати якість зображення. Для фотозйомки об'єктів, розташованих у незручних та недоступних місцях (вузькому пройомі, під меблями, у колодязі, каналізаційному люці, на гілках дерев тощо) доцільно застосовувати фотокамеру зі зйомною частиною корпусу, де розташований об'єктив та лампа фотоспалаху, керування якою можливе дистанційно з іншої частини корпусу фотокамери, на якій міститься дисплей-видопошукач.

Фотографування тісних і захаращених ділянок місцевості та приміщень здійснюється шляхом панорамної зйомки. Найбільш ефективним прийомом є зйомка ділянки місцевості або предмета з декількох позицій. У більшості випадків доцільно фотографувати під кутом, близьким до прямого. Це дає можливість скласти згодом по знімках найбільш правильну уяву про форму предметів, їх розміри і взаєморозташування. Проте слід уникати зйомки з дуже малих відстаней. Чим ближче знаходиться об'єкт до фотокамери, тим більше викривляється його зображення на знімку. Особлива увага приділяється вибору місця зйомки для охоплення кадром більшої території, забезпечується додаткове освітлення об'ємних предметів з метою кращої передачі їх параметрів.

При фотографуванні в умовах низьких температур рекомендується до зйомки тримати цифровий фотоапарат у теплі (в автомобілі, в приміщенні, під верхнім одягом); заздалегідь визначити місця та режим зйомки; на місці зйомки витягти фотоапарат, провести зйомку і негайно сховати апарат в укриття. Рекомендується такий темп зйомки: 2-3 кадри через 2-3 хвилини. Кожний об'єкт фотографується декілька разів.

5. Родзинкою майстер-класу стало те, що Інна Єрмакова розкрила секрети зйомки натюрмортів з використанням домашнього начиння в домашніх умовах. На зустріч вона принесла тканини, полотна, які використовуються нею під час зйомок. Фотохудожниця в черговий раз підкреслила учасникам, що не потрібно гнатися за дорогими фотоапаратами і дорогим студійним обладнанням.

На питання про те, як правильно вибудовувати композицію, Єрмакова порадила дві відомі вправи: компонувати геометричні фігури різних кольорів на площині і розбирати картини відомих художників на геометричні фігури. Так само відзначила, що при побудові композиції повинна працювати одна формула: 1 +1 = 1, 2 +1 = 1 ... 27 +1 = 1. Тобто, завжди підсумок повинен бути одним єдиним і всі предмети, скільки б їх не було використано у цій роботі, повинні виглядати єдиним цілим об'єктом. «Композиція тоді завершена, коли нічого не можна додати, нічого не можна прибрати», - каже Інна Єрмакова.

Зазначимо, що у вересневому випуску журналу «Photographer» вийшла стаття Інни Єрмакової «Трепетний натюрморт», яка розкриває секрети такого камерного і таємничого жанру фотографії.

Такаші Ітозава розкрив учасникам секрети пейзажної зйомки і макрозйомки. На власних роботах він продемонстрував необхідність не тільки дивитися навколо, але і вибирати з навколишнього світу цікаві фрагменти. На запитання учасників щодо його ставлення до фотошопу і обробці фото Такаші відповів: «Я максимально намагаюся завершити кадр під час натискання спуску. Я ніколи не знімаю, думаючи, що потім виправлю в фотошопі».

Размещено на Allbest.ru