Сучасні технології індустрії краси

Размещено на http://allbest.ru

Вступ

Послуга нарощування нігтів з'явилася у США більш, ніж 50 років тому. Спочатку вона вирішувала тільки проблеми із подовженням нігтьової пластини для цього використовували пакетики від чаю, шматочки кіноплівки та пластика.

Такі нігті були у великої акторки Марлен Дитрих, але їх штучність можливо було безпомилково визначити. Пізніше для моделювання штучних нігтів почали використовувати стоматологічні препарати. Так невезіння лікаря стоматолога стало везінням для кожної жінки, яка мріяла про ідеальний манікюр.

Професор-дантист з Філадельфії (США) Фред Слек у процесі роботи випадково травмував палець та глибоко зачепив нігтьове ложе, оскільки ж запорукою професійного виконання роботи у стоматологів є чисті руки та нігті, виникла необхідність щось зробити з глибокою раною.

У Фреда народилася геніальна ідея, він використав шматок фольги, який вирізав по формі підкови, підставивши під травмований ніготь, зафіксував її кінчики, та виклав пломбувальний матеріал, потім обпилив, відполірував та отримав подобу натурального нігтя. Фред Слек продовжував експериментувати, пізніше до нього приєднався його брат Том та з часом вони отримали патент на свій винахід: перші в світі нігтьові форми та акрилову композицію, яку презентували як торгівельну марку Patti Nails.

Після цього технології моделювання нігтів стали стрімко розвиватися, багато кампаній які виготовляли стоматологічні матеріали стали виготовляти матеріали для нарощування нігтів, вони шукали заміну акриловій суміші, тому як метилметакрилат (ММА) дуже шкідливий для здоров'я , таким чином в кінці 60-х компанія Lee Pharmaceutical (найбільший у ті часи виробник антибіотиків) запропонувала першу систему видозміненого акрилату, який був тягучою, напіврідкою сумішшю, яка дуже нагадувала гель.

Обов'язковою умовою для затвердіння цього акрилату було влив на нього ультрафіолетових променів. Цей продукт зазнав фіаско через те, що майстру приходилося працювати в напівтемнім приміщенні, нігті виходили не високої якості, окрім цього він був дуже чутливий як до штучного ультрафіолету, так і до природного освітлення будь якої інтенсивності.

Також для того, щоб жінкам виглядати дуже ефектно потрібно слідкувати за своїм обличчям, тонування та вирівнювання кольору шкіри обличчя, корекція недоліків, змінення форми обличчя, всього цього можливо досягнути за допомогою тональних засобів.

В Древньому Єгипті, Римі, Греції жінки наносили на обличчя перетерту крейду, свинцеві білила або муку, тому що в ті часи в моді була біла шкіра обличчя. Мода на білий колір обличчя трималася аж до 18ст., такий колір шкіри був ознакою багатства та солідності.

В ті часи до складу пудри входив миш'як, що було дуже небезпечно для здоров'я. Практично вся косметика прийшла до нас завдяки кінематографу, це також стосується туші для вій. Хочу зазначити, що тональні засоби у наш час це не тільки засіб для маскування недоліків, але й коригування кольору шкіри.

Обрати тональний засіб та правильно його нанести - це ціла наука, інакше можливо створити ефект «маски», або ярко вираженої «шпаклівки».

Так в 1914 р., польський візажист Макс Фактор придумав засіб для кінематографу, який накладався тоненьким шаром та висихав під софітами, а в 1935р., придумав компактну пудру та перший хто використав новинку це Чарлі Чаплін. З часом новинка розійшлася і серед звичайних, пересічних людей, які прагнули бути схожими на кінозірок.

Так сьогодні тональні засоби мають великий попит, та й асортимент став дуже широким, а також винайшли тональні засоби, які тримаються до 24 годин, об які не брудниться одяг та ін..

Перші згадування про епіляцію збереглися ще на стінах Древнього Єгипту, історики говорять про те, що епіляція стала відома завдяки Клеопатрі у І в. до Н.Е. Пізніше фараони вимагали від своїх рабинь відсутність волосся на поверхні шкіри, про це говорять написи того часу.

Найпопулярнішим методом видалення небажаного волосся в ті часи були винайдені Клеопатрою маски із розплавленого воску. У Древньому Римі користувалися настойками трав та бронзовими щипчиками. У Древній Індії для епіляції не було різниці чоловік ти чи жінка, тому небажане волосся видаляли всім.

Сьогодні епіляцію роблять переважно жінки, тому що це є гігієнічною необхідністю, а для древньогрецькі чоловіки це робили з естетичних міркувань, вони хотіли походити на кам'яні статуї богів.

манікюр косметолог перукарня

Розділ І. Манікюрна справа

Технологія виконання селевого та акрилового нарощування нігтів на типсу. Тепер я пропоную детальніше розглянути гелеве нарощування нігтів. Сьогодні майстри нігтьового сервісу в змозі запропонувати гелеве нарощування нігтів на форми та на типси.

Популярність у жінок набула гелева технологія на типсах, яка криється в можливості швидко досягти доглянутого вигляду рук і підкреслити індивідуальність за допомогою оригінального нейл - дизайну. Також можу додати, що нарощування нігтів гелем на типсах дозволяє швидко надати нігтьовій пластині бездоганні форму та бажану довжину. Тіпса - це пластиковий шаблон нігтя, він кріпиться на попередньо зачищене пилкою нігтьове ложе спеціальним клеєм. Нарощування нігтей на типсах, які бувають абсолютно різними: різна форма, колір та їх розмір. При такому нарощуванні типса є продовженням нігтя клієнтки. Цей спосіб підходить практично всім, ним можливо користуватися навіть, якщо свої нігті дуже короткі.



Потім, на зафіксовану тіпсу накладається тонкий, рівний шар гелю. Отримана таким чином заготовка висушується за допомогою УФ - лампи, підпилюється, полірується і декорується.

Такі нігті більш довговічні і стійкі до зовнішнього впливу ніж натуральні. Вкрита гелем нігтьова пластина отримує можливість «дихати» і правильно рости. Гель - це завжди дуже високоякісний матеріал, він вирівнює поверхню нігтьової пластини, надає їй глянцю, не подразнює кутикулу та шкіру навколо нігтя.

Штучні нігті з гелю, мають завжди природній блиск, вони прозорі, а їх структура ідентична натуральному нігтю.

На даному етапі розвитку нігтьової індустрії виділяються декілька систем нарощування гелем:

- Трьохфазна: ця система складається з трьох компонентів, різних за своїми функціями. Перший шар - відповідає за безпеку контакту нігтьової пластини зі штучним матеріалом, при цьому надаючи найкращу адгезію ( зціплення). Другий шар - моделює тіло нігтя. Третій - забезпечує прочність та захист нігтя від зовнішнього впливу, а також робить його поверхню глянцевою.

- Двофазна система: один компонент служить для зціплення та моделювання, а другий компонент відповідає за прочність нігтя.

- Однофазна система: в цій системі гель - це універсальний матеріал (такий, як акрил), він має всі необхідні якості, які забезпечують зціплення, моделювання та міцність штучних нігтів.

Тепер розглянемо послідовність нарощування нігтів гелем:

Для гелевого нарощування нігтів на типсу нам потрібно мати під рукою: моделюючий гель, пензлик для нанесення гелю та типси,

Перший етап - це підготовка нігтя: дезінфекція рук, видалення кутикули не обрізним способом. Для кращого зціплення гелю з нігтьовою пластиною, поверхню нігтя шліфують знімаючи верхню жирову плівку.

Після цього на ніготь наносять спеціальні засоби ( бонд - для видалення вологи з нігтя, та праймер - для кращого зціплення штучного матеріалу з натуральним нігтем).

Другий етап - це підбір правильної форми та розміру типси. Після того, як ми повністю підготувалися до нарощування ми можемо приступати до приклеювання типсів. Коли всі типси наклеєні, ми приступаємо до третього етапу.

Третій етап - це нанесення гелю на підготовані нігті за допомогою пензля при цьому не можна щоб гель потрапив на шкіру навколо нігтя, для цього ми повинні відступати від кутикули на пів-міліметра.

Після цього ми починаємо сушити гель під променями УФ - лампи, на протязі двох - трьох хвилин ( гель нагрівається, тому потрібно слідкувати за часом прибування рук під лампою).

Гель застигає під впливом ультрафіолету, при цьому обробка в УФ - лампі попередить розвиток грибкових захворювань нігтів. На цьому етапі потрібна обережність, бо можливість пошкодити не застиглий гель дуже велика.

Після того як гель висохне, наносимо наступний шар гелю, та сушимо також в УФ - лампі 2 - 3 хвилини. Зазвичай цю процедуру повторюють пару раз, щоб придати нігтю міцності.

ЦЕ ВАЖЛИВО ЗНАТИ: якщо під час сушки нігтем в УФ - лампі у клієнтки починається відчуття печіння, можливо, що майстер наніс дуже товстий шар гелю, або використовує гель низької якості. В такому разі потрібно зупинити сушку нігтів, поки не пройдуть всі неприємні відчуття.

Після застигання останнього шару гелю, майстер придає необхідну форму та довжину штучним нігтям за допомогою пилки.

Полірування гелевим нігтям не потрібне, тому що вони і так дуже глянцеві. Останній етап - це декорування та дизайн нігтів.

Зазвичай процедура гелевого нарощування займає близько трьох годин, наприкінці яких клієнтка має можливість отримати міцні та еластичні нігті. Гелеві нігті достатньо довговічні вони можуть прослужити біля 4 місяців, але після нарощування потрібно буде зробити за перший місяць корекцію 2 рази, потім корекції вони будуть потребувати один раз на місяць.



В дизайн нігтів майстру нігтьового сервісу потрібно вкласти всю свою фантазію, щоб підкреслити особистість клієнтки. Тепер коли гелеву технологію нарощування нігтів ми розглянули дуже детально, хочу запропонувати розглянути акрилову технологію нарощування нігтів на типсах.

На протязі кількох десятиліть найпопулярнішим матеріалом для нарощування нігтів залишається акрил.Тепер, коли акрилова технологія вдосконалена, майстри нігтьового сервісу можуть запропонувати клієнткам декілька видів акрилового нарощування нігтів, це нарощування на форми (верхні та нижні, які легко знімаються після застигання матеріалу) та нарощування на типси.

Пропоную детально розглянути нарощування акрилом на типси. Матеріали для акрилового нарощування нігтів є двокомпонентна система - це пудра і ліквід, при змішуванні ці дві речовини вступають в реакцію і утворюють єдиний полімерний матеріал, який твердне під впливом повітря протягом декількох хвилин. На відміну від гелю, який твердне тільки під впливом УФ - променів.

Акрилові нігті дуже міцні та тверді, але не такі еластичні, як гелеві нігті. Процедура нарощування нігтем акрилом на типсу майже ідентична гелевій системі. Спочатку руки клієнтки ми обробляємо антисептиком ті обробляємо кутикулу, довжина нігтя коригується та практично повністю прибирається.

Далі вибирається вид типсів (вони бувають класичні, френч - тіпси, чи зовсім прозорі) і підбираються за розміром для кожного нігтя. Далі необхідно підготувати поверхню нігтя до склеювання, для цього поверхню матується та обробляється дегідратором (бонд) та знежирювачем (праймер). Після того, як ми підготували поверхню нігтьової пластини на контактну зону з типсою наноситься спеціальний клей, після цього типса притискається на декілька секунд. Після того як всі типси приклеєні до нігтів ми починаємо обробляти зону стику нігтя з типсою спилюючи при цьому всі нерівності (важливо не зачепити натуральний ніготь, та спилити тільки типсу) , потім типсорізом ми прибираємо довжину типси до потрібного рівня.

Для того, щоб акрил мав хороше зчеплення з поверхнею нігтя, слід її обробити за допомогою пилки і зробити поверхню типсу більш шорсткою. Наступним етапом буде нанесення на всю поверхню нігтя акрилової маси, а після того як матеріал застигне, ми починаємо обпилювати штучний ніготь. Після обпилювання акрилу ніготь не зовсім рівний, він потребує додаткової обробки. Акрилове нарощування вимагає більшої майстерності аніж гелеве. Акрилові нігті потребують додаткової обробки такої, як шліфовка та поліровка їх поверхні.

Після того, як нігті відполіровані, ми можемо почати декорувати їх, а тут у майстрів є можливість проявити свою фантазію, та майстерність.

Наприкінці хочу додати, звичайно натуральні доглянуті нігті викликають більше захоплення, ніж віртуозна робота майстра. Однак природна краса немає на стільки довговічний ефект. Ми, як майстри нігтьового сервісу повинні допомогти кожній клієнтці та надати допомогу при виборі між натуральними та штучними нігтями. Тому я вважаю, що нігті у жінок майже їх візитна картка. Доглянута жінка ніколи не залишиться без уваги тих хто її оточує.

Розділ ІІ. Технологія виконання тонування обличчя

Основою макіяжу є підготовка та очищення шкіри обличчя, також вирівнювання тону обличчя. Зараз хочу розповісти про те як можна за допомогою макіяжу скоригувати форму обличчя, тон обличчя, прибрати недоліки, та зробити акцент на вигідних рисах обличчя. Перед тим, як починати наносити макіяж, ми повинні очистити шкіру обличчя тоніком, після цього нанести на шкіру обличчя зволожуючий або поживний крем, також бальзам для догляду за шкірою губ.

Для тонування обличчя нам знадобляться декілька засобів:

- палетка з компактною тональною пудрою різних кольорів,

- палетка з консилерами,

- професійний набір пензлів,

- а також прозора пудра для закріплення макіяжу.

У повсякденному житті рідко можна зустріти жінку, яка має ідеально рівний тон шкіри від природі, чи ідеальну форму обличчя. Для початку ми будемо використовувати досить щільний засіб для вирівнювання обличчя, тому наша задача як косметологів зробити так, щоб цей засіб не виглядав як маска на обличчі. Для того щоб нанести цей засіб більш рівномірно по всьому обличчю ми будемо використовувати великий пензль, який більшість жінок використовують, як пензль для нанесення сухих засобів, таких як пудра чи рум'яна.

Правильне нанесення всіх засобів для обличчя це залог гарного та дуже ефектного макіяжу. Для того, щоб засіб був ідеально рівно нанесений ми потрібні починати з центру обличчя розтягуючи тональні засоби до лінії росту волос, коли тональний засіб буде нанесений на одну половину обличчя ми побачимо різницю.

Наша задача зробити все обличчя рівного тону, та прибрати всі недоліки. Окрім того, що засіб буде нанесений рівно, ще він буде розтушований та розтягнутий рівним тонким шаром, що дозволить уникнути ефекту маски на обличчі.

Якщо на обличчі є якісь недоліки такі як прищі, запалення або почервоніння, ми повинні скористуватися консилером пісочного відтінку, якщо ж ми хочемо прибрати синці під очима ми повинні використати консилер рожевих тонів, якщо ж нам потрібно прибрати почервоніння на обличчі, ми повинні використовувати консилер зеленого кольору.

Для початку ми прибираємо синці під очима - це проблема більшості жінок. Наносимо консилер на всю область під оком, для нанесення ми використовуємо пензль, який нагадує палець та рівномірно розтягуєм його щоб макіяж був рівномірним.

Також ми можемо нанести трохи консилера на рухоме повіко (верхнє) для того щоб надати погляду свіжості, ясністі та відпочившого вигляду. Консилер потрібно наносити під очима точково.

Також ми не повинні забувати про «крила» носа при використанні консилеру, тому що вони найчастіше мають почервоніння. Для того щоб закріпити результат ми будемо використовувати прозору розсипчасту пудру, вона білого відтінку, але на колір обличчя вона не впливає, та не вибілює його.

Ми використовуємо для цього великий пензль чи пуховку, перед тим як нанести пудру на обличчя треба злегка стряхнути її залишки. Після того як ми підготували обличчя, нанесли консилер, тональну основу, та закріпили результат ми робимо макіяж. Тепер хочу розповісти про те, як за допомогою тональних засобів ми можемо змінити риси обличчя:

- для того, щоб візуально трохи звузити ніс, потрібно нанести на крила носа засіб більш темного відтінку;

- для того щоб ніс візуально скоротити, потрібно зробити кінчик носу трохи темніше. При цьому на нижнє повіко ми можемо нанести тіні темного кольору;

- якщо обличчя «квадратне», ми можемо скоригувати його форму рум'янами: нанося їх на вилиці по формі трикутника, витягнутого до скроней, а бічну частину поверхні обличчя та нижню челюсті припудрювати темною пудрою;

- якщо ж обличчя «подовжене» за допомогою рум'ян його можливо зробити трошечки ширшим. Рум'яна рекомендовано наносити ближче до вушної раковини, захвативши кінчик мочки вуха, а також передню поверхню вилиці, при цьому ми повинні розтушувати їх горизонтально, по формі овалу;

- якщо ж обличчя кругленьке, його потрібно візуально подовжити. Для цього щоки повинні виглядати меншими. Після нанесення тональних засобів на бічні частини обличчя, навколо вух, та на скроні нанести пудру темнішого кольору та витягнувши до куточків рота;

- якщо нам потрібно скоригувати обличчя по формі «ромб», тоді ми темною пудрою тонуємо бічну поверхню вилиць, для того, щоб пом'якшити риси обличчя рум'яна потрібно нанести по формі трикутника та розтушувати на рівні зовнішніх кутків ока;

- якщо ж обличчя по формі «трапеції», шкіру на нижній щелепі потрібно припудрити темною пудрою, а рум'яна нанести на вилиці по формі прямокутника;

- якщо ж обличчя з широкими вилицями та вузьким підборіддям, на нижню частину обличчя потрібно наносити світлу пудру, а на верхню частину обличчя та кінчик підборіддя - темну пудру. Рум'яна краще всього наносити на верхню частину та опуклості вилиць, по формі клину;

- щодо щік, які ширше ніж скроні, то рум'яна накладаються тільки на опуклості щік. Пудра більш світлішого кольору накладається на чоло,скроні та на середину обличчя, темна пудра - на щоки нижче скронь;

- якщо підборіддя подовжене, темною пудрою ми обробляємо опуклу частину подовженого підборіддя.

Стосовно жінок, які мають друге підборіддя, можу додати: темною пудрою ми обробляємо саме друге підборіддя, а на кінчику підборіддя та його закруглення - більш світлу пудру. Таким чином підбиваючи підсумки усього, що я розповіла, можу додати, що тонування обличчя дуже цікаве заняття. Використовуючи техніки тонування ми можемо прибрати всі недоліки, та скоригувати обличчя змінивши його до невпізнанності.

Закінчивши моделювання овалу обличчя та носу, ми робимо повний макіяж очей, брів та губ, наносимо та освіжаємо шкіру обличчя рум'янами. Виграшні риси обличчя ми підкреслюємо «хайлайтером», застосовуючи його в невеликій кількості (за виключенням клубного чи вечірнього макіяжу). Закінчуємо макіяж завжди розсипчастою пудрою, тому що це дуже важливо на заключному етапі.

Макіяж виконає своє завдання тільки тоді, коли він природно пожвавить риси, допоможе приховати дрібні недоліки і виявити гідності. Але він не допоможе, якщо будь-яку ціну жінка будете прагнути стати схожою на відому кінозірку, цим вона тільки нашкодить індивідуальності.

Завдання нас як візажистів-косметологів та самої жінки в тому і полягає, щоб підкреслити своєрідність, самобутність, індивідуальність особи, показати його характерну красу.

Що до декоративної косметики, то вона допомагає зробити обличчя привабливішим, підкреслити те, що вже є у жінки, що прикрашає її і виявляє її неповторність. Виявити приховані гідності жінки - в цьому і є суть мистецтва макіяжу.

Користуючись декоративною косметикою, треба пам'ятати про час доби і почуття міри, про вік і стилі, про форму обличчя і моду.

Розділ ІІІ. Технологія виконання хімічної депіляції

Перед тим, як я почну описувати технологію виконання хімічної депіляції, хочу розповісти про різницю між епіляцією та депіляцією. Гадаю, що не багато жінок знають у чому різниця між цими термінами. Тож, хочу наголосити на тому що епіляція (франц. йpilation, от йpiler -- видаляти волосся ) - це видалення волосся з косметичною або лікувальною метою, у той час як депіляція - це процедура, яка проводиться без видалення волосяного фолікула.

Основою всіх речовин-депіляторів є можливість хімічним способом видалити надшкірний частину волосини. Також хочу додати, що епіляція дає довготривалий ефект. Епіляція буває:

- лазерна епіляція;

- фото епіляція.

Що стосується депіляції, то вона буває декількох видів:

- гоління;

- вищипування волосся;

- хімічна епіляція;

- біоепіляція (ваксинг)

- шугаринг (цукрова епіляція).

Таким чином, ми можемо запропонувати жінкам ту чи іншу процедуру. Про засоби, які застосовуються для хімічної епіляції, знають всі жінки. Це різноманітні лосьйони, гелі, креми, створені для видалення тієї частини волосся, яка знаходиться над поверхнею шкіри.

Основною перевагою цього виду епіляції є його ефективність, але результат не довговічний, хоча шкіра залишається гладенькою та шовковистою.

Хімічні речовини, які розчиняють білкову основу волосини, приводять до легкого відділення його від поверхні шкіри. Депілятори можуть бути виготовлені на основі різноманітних ферментативних препаратів. Перший недолік кератолічних препаратів -депіляторів - підвищена чутливість до температури та pH-балансу шкіри.

Зазначимо, що при відхиленні від будь-яких параметрів ефективність цих препаратів зменшується в рази.

При хімічній епіляції волосяний фолікул не зачіпається, тому ріст волосся залишається яким він був раніше.

Більшість депіляторів використовуються для певних ділянок шкіри( все залежить від чутливості), наприклад, креми для епіляції ніг мають більш концентрований склад, ніж креми для зони бікіні, оскільки шкіра на ногах менш чутлива.

Креми для видалення волосся - це суміш м'яких хімічних компонентів, які мають в основі тіогліколят кальцію та натрій. Вони призначені для того, щоб розщепити волосся до рівня, трохи нижче поверхні шкіри. За допомогою процедури хімічної епіляції, ми маємо можливість видалити всі волосини, які можна побачити на тій чи іншій ділянці тіла.

Тепер детальніше до самої процедури хімічної епіляції. Ця процедура не займає багато часу, але якщо використовувати крем вперше, обов'язково потрібен тест на алергічну реакцію.

Цей тест проводять на згині ліктя, наносячи трохи крему, та залишаючи його на 20 хвилин. Якщо не з'явилося почервоніння, то можемо сміливо приступати до процедури епіляції. Процедура хімічної епіляції зручна тим, що дозволяє безболісно видаляти волосся у зоні бікіні, не подразнюючи шкіру. Тривалість такої процедури складає від 20 до 45 хвилин.

Засоби для проведення хімічної епіляції:

- депіляційний крем

- одноразові рукавички

- засіб для уповільнення росту волосся

Після використання депіляційного крему, ми повинні нанести крем чи лосьон для уповільнення росту волосся. Хімічна депіляція - один з найпростіших та розповсюдженіших процедур, яку так люблять жінки у всьому світі, тому що вона має свої плюси:

- креми та лосьйони просто та легко використовувати;

- відсутність больових відчуттів та можливість використовувати крем для чутливих ділянок шкіри - зона бікіні чи пахви;

- більш довготривалий ефект, ніж ефект від гоління, відсутність чорних цяток на шкірі.

Недоліки хімічної депіляції

Хімічна депіляція кремом надає, нажаль короткотривалий ефект, тому через тиждень потрібно повторювати процедуру. Вростання волосся в шкіру після використання крему-депілятору - дуже часте явище.

Для того, щоб запобігти цьому потрібно докласти зусиль:продепільовану зону потрібно масажувати за допомогою скрабу 2-3 рази на тиждень, ця процедура видалить ороговілі часткочки шкіри та полегшить проростання волосся.

Хімічний склад крему-депілятору впливає на шкіру дуже агресивно, в результаті цього може з'явитися алергія на складові крему,або запалення чутливих ділянок шкіри. Тому необхідно проводити попереднє випробування на невеличкій ділянці шкіри, бажано на згині ліктя.

Дуже часто бувають випадки, коли індивідуальні особливості шкіри (наприклад, підвищена чутливість, дуже товсті волосини), не дозволяють використовувати хімічний метод депіляціі.

Тому, я не раджу використовувати креми-депілятори на обличчі та на відкритих ділянках шкіри безпосередньо перед важливими подіями, у разі запалення ви не зможете швидко замаскувати дефекти.

Сучасні креми-депілятори містять спеціальні компоненти, які пом'якшують шкіру та стримують ріст волосся. Так наприклад, крем для зони бікіні повинен бути спеціальним, а не кремом широкого спектру дії, а для усього тіла окремий крем.

Підводячи підсумок хочу додати, що хімічна епіляція це дуже розповсюджений метод видалення волосся по всьому тілу, але він має короткостроковий ефект,саме тому він користується не такою широкою популярністю, як гоління чи воксація.

Розділ ІV. Санітарія та гігієна

Відповідно до Державних санітарних правил та норм для перукарень різних типів ДСПІН 2.2.2.022-99: Робоче місце для манікюру обладнується спеціальним манікюрним столом висотою від підлоги не менше 0,7 м. Поверхня стола повинна бути зроблена з вологостійкого матеріалу, що витримує багаторазову дезінфекцію.

Поблизу від стола для манікюра обладнується раковина для миття рук і інструментарію. Косметологічний кабінет обладнується косметологічним кріслом, столиком (візком) для інструментарію, стільцем, що обертається, тумбою для косметологічних препаратів, умивальною раковиною, настінним дзеркалом, фізіотерапевтичним обладнанням, стелажами для чистої білизни, приладами для проведення дезінфекції та стерилізації. Все обладнання косметологічних кабінетів повинно мати позитивний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи.

Інструменти після кожного використання підлягають обов'язковому знезаражуванню дезінфектантами, що мають позитивний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи, і наступній стерилізації. Для цього:

а) ножиці після використання необхідно дезінфікувати, механічно очищати, промивати проточною водою та стерилізувати;

б) інструменти і предмети з пластичних мас - щітки, гребені після використання необхідно дезінфікувати, механічно очищати і стерилізувати. Рекомендується застосування засобів, призначених для дезінфекції і стерилізації виробів з пластмаси;

в) інструменти для манікюру після використання необхідно дезінфікувати, механічно очищати, промивати проточною водою та стерилізувати;

г) електричні машинки - після використання ріжучу частину необхідно дезінфікувати, механічно очищати та стерилізувати, корпус протирати дезрозчином;

д) затискачі і бігуді - після використання обробляються дезрозчином, механічно очищаються, миються теплою водою після кожного клієнта;

е) змінні насадки для обладнання в косметологічних і педикюрних кабінетах після використання необхідно дезінфікувати, механічно очищати та стерилізувати;

ж) інструментарій для нанесення гриму, макіяжу після кожного клієнта необхідно дезінфікувати, механічно очищати і стерилізувати;

з) кушетки для масажу перед обслуговуванням наступного клієнта повинні накриватися чистим простирадлом, що не використовувалося;

і) інструментарій для виконання татуажу та перманентного макіяжу, які повинні проводитися лише в косметологічних кабінетах, після використання необхідно дезінфікувати, промивати проточною водою, механічно очищати і стерилізувати. Фарби та апарати, що використовуються для виконання татуажу, повинні бути дозволені до застосування органами, установами чи закладами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Інструменти повинні зберігатися в спеціально відведеному місці для інструментарію біля робочого місця або в особистій шафі майстра, що розташовується у побутовій кімнаті.

Перукарня повинна мати запас білизни в кількості, достатній для забезпечення безперервної роботи та індивідуального використання з урахуванням узгодженої з територіальною СЕС проектної потужності перукарні та потоку клієнтів.

Дозволяється використання одноразових, вафельних, махрових та інших видів рушників для індивідуального застосування.

Під час обслуговування клієнт повинен бути укритий чистим пеньюаром. Місце стикання пеньюара з тілом клієнта (шия) закривається одноразовим комірцем чи серветкою. Допускається використання одноразових пеньюарів.

Працівники перукарні повинні мати змінний або одноразовий одяг для роботи (фартухи, халати та ін.). У зимовий період необхідно мати змінне взуття з щільного матеріалу, що легко миється.

Всі препарати, що використовуються в перукарні (для забарвлення волосся та ін.), повинні мати сертифікат відповідності та позитивний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи.

Перед проведенням хімічної завивки і забарвленням волосся майстер зобов'язаний з'ясувати у клієнта наявність алергічних реакцій на хімічні препарати. У тому випадку, якщо вони у нього відмічалися раніше, а також, якщо клієнту виконують такі процедури вперше, майстер зобов'язаний зробити клієнту біологічну пробу на чутливість, змастивши невелику ділянку шкіри за вухом або на ліктьовому згині хімічним розчином. Виникнення почервоніння за 5-10 хвилин вказує на те, що проводити завивку або забарвлення волосся цією речовиною даному клієнту неможливо.

Весь інструментарій, що використовується при проведенні хімічної завивки та забарвлення, повинен зберігатися в чистому сухому виді у спеціально відведеному місці чи у підсобному приміщенні.

Вилучення відстриженого волосся з шиї та обличчя клієнта виконується одноразовими ватними тампонами, щіткою або пензлем. Пензлі, щітки необхідно дезінфікувати, очищати механічно та стерилізувати, використовуючи при цьому устаткування, деззасоби і методи, що мають позитивний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи.

При підозрі на інфекційні шкіряні захворювання у відвідувачів із зміною шкіряного покрову (висипання, плями, злущування та ін.), нігтів, волосся майстер має право обслуговувати клієнта після подання документа з відповідної лікувальної медичної установи щодо незаразності захворювання.

Курити у робочих залах перукарні категорично забороняється.

У перукарні повинно бути забезпечене окреме зберігання чистої та використаної білизни.

Комори для зберігання чистої та забрудненої білизни обладнуються стелажами.

Прання використаної білизни проводиться у пральнях або у перукарні за наявності спеціально відведених місць у підсобних приміщеннях з підведенням холодної води та наявністю зливу для води за узгодженням з територіальною СЕС.

Допускається використання програмованих пральних машин автоматичного типу з наявністю режиму прання при температурі 90 град.C в комплексі з сушильними машинами та обладнанням для прасування білизни. Обов'язково слід додавати дезінфектанти після закінчення циклу кип'ятіння (згідно інструкції). Прання білизни вдома забороняється.

Працівники перукарні повинні ретельно виконувати правила особистої гігієни.

Майстер зобов'язаний слідкувати за своїм зовнішнім виглядом. Не допускається носіння на роботі одягу, що важко піддається очищенню від волосся.

Наявність у перукарні комах та гризунів не допускається.

Розділ V. Охорона праці

Відповідно до Правил охорони праці для перукарень:

ВИМОГИ ДО ЗАСОБIВ ЗАХИСТУ ПРАЦЮЮЧИХ

Засоби захисту працюючих по характеру їх застосування поділяються на дві категорії:

- засоби колективного захисту;

- засоби індивідуального захисту.

Засоби колективного захисту в залежності від

призначення підрозділяються на такі класи:

- засоби нормалізації повітряного середовища виробничих приміщень і робочих місць;

- засоби нормалізації освітлення виробничих приміщень і робочих місць;

- засоби захисту від шуму;

- засоби захисту від вібрації;

- засоби захисту від ураження електричним струмом;

- засоби захисту від електростатичних зарядів;

- засоби захисту від підвищених чи понижених температур поверхонь обладнання, матеріалів;

- засоби захисту від дії механічних факторів.

Засоби індивідуального захисту в залежності від призначення підрозділяються на такі класи:

- спеціальний одяг;

- cпеціальне взуття;

- засоби захисту рук;

- засоби захисту голови;

- засоби захисту очей;

- засоби захисту органів слуху.

Працівникам перукарень видають спецодяг та спецвзуття згідно з затвердженними нормами (додаток 1).

Спецодяг, спецвзуття та засоби індивідуального захисту повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.011-89 Средства защиты работающих. Общие требования и классификация.

За спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту необхідно здійснювати належний догляд.

Висновки

Довгі нігті дуже красивої форми мрія кожної жінки. Однак ми можемо помітити, що не кожна жінка може цим похвалитися, тому майстри нігтьового сервісу допомагають жінкам завжди утримувати руки у належному стані. Багато жінок приходять до майстрів нігтьового сервісу з приблизно з ідентичними скаргами: на нігтях не тримається лак, дуже швидко обламуються та ін., такі проблеми роблять мрію про доглянуті руки та нігті майже нездійсненою.

Але у таких випадках ми, як майстри нігтьового сервісу здатні допомогти їм. Ми можемо запропонувати нарощування нігтів гелем чи акрилом, надавши інформацію про кожну із систем нарощування. Тим самим сучасні технології можуть прийти на допомогу всім жінкам, які прагнуть до ідеалу.

Індустрія краси розвивається дуже швидко, та пропонує жінкам та чоловікам виглядати дуже ефектно. Можу додати, що не тільки макіяж та манікюр можуть зробити жінку досконалою, та доглянутою, також для цього потрібні гладенькі ніжки, чисті пахви, тому мушу наголосити на тому , що епіляція теж вагомий аргумент у світі краси.

Можливо, якщо б не Клеопатра чи Ніфертіті ми б досі не знали про епіляцію нічого. В наші часи винайдені менш болісні процедури епіляції, такі як хімічна епіляція.

Список використаних джерел

1. Державні санітарні правила та норми для перукарень різних типів ДСПІН 2.2.2.022-99

2. Правила охорони праці для перукарень

3. Томашкова Я. «Краса та здоров'я».

4. Кольгуненко І.І., Бутковська Т.М.. Столпник С.П. «Косметика або косметологія»

5. Костикова Л.П. Як стати привабливою. М., 1996.

6. Сергеєнкова Н. Чарівний світ макіяжу. М., 2000.

7. Спенсер К. Поради щодо вибору стилю в одязі, зачісці і макіяжі. М., 2000.

8. Шен П., Вілсон Д. Макіяж успіху. М., 1999.

9 http://fashion-people.com.ua/dictionary/history-of-makeup-artist-profession-uprising

10. http://prof-krasa.com.ua/articles/view/46/

11. http://www.bibliofond.ru/view.aspx?id=582220

12. http://mirsovetov.ru/a/fashion/beauty-and-health/grafting-finger-nail.html

13. http://nogtisama.at.ua/index/obuchajushhij_material/0-4

14. http://www.dvorichanskaja.com.ua/nogtakr.html

15. http://kak-ya.ru/cosmetolog/documents/nogti

Размещено на Allbest.ru

...