Массова культура

Размещено на http://www.allbest.ru/

Масова культура - своєрідний феномен соціальної диференціації сучасного суспільства, який сформувався в ході процесів індустріалізації, урбанізації, трансформації станових суспільств в національні й становлення ліберальної демократії, розвитку технічних засобів тиражування та трансляції культурно-значущої інформації.

Походження терміну «масова культура»:

· 1941 - «Мистецтво і масова культура» Макса Горкгаймера

· 1963 - «маскульт» - «Теорія популярної культури» (1941) Дуайт Макдональд

Джон Сторі «Теорія культури та масова культура» (2005):

1) масова культура -- це просто культура, яка подобається значній кількості людей;

2) визначення маскультури як культури нижчої, низькоякісної;

3) просто комерційна культура, тобто певна продукція, що її виробляють для масового споживання;

4) масова культура -- це культура, яка походить від "народу";

5) ґрунтоване на політичному аналізі, виконаному італійським марксистом Антоніо Ґраміш (неограмшіанська теорія гегемонії): масова культура - сфера обміну та переговорів між нав'язаною комерційною культурою й іншою - створеною "народом" культурою, сфера, яку характеризують опір і поглинання;

6) хай там чим була масова культура, вона, без сумніву, є культурою, яка виникла після індустріалізації та урбанізації

Масова культура виникла в США, але кожна країна освоює її по-своєму. масовий культура людина імідж

Глокалізація (глобалізація + локалізація) маскульту: на тлі глобалізації замість очікуваного зникнення регіональних відмінностей відбувається їх збереження і посилення.



Теоретичні дослідження:

· Фрідріх Ніцше - перший аналіз соціокультурних тенденцій; висока культура відходить на другий план;

· Освальд Шпенглер «Сутінки Європи» (1918): що масштабніший технічний прогрес - то нижчий рівень культури; культура спрямована до високих почуттів (вертикаль), цивілізація - горизонталь (земне життя);

· Пітірім Сорокін «Людина, цивілізація, суспільство»: людина більше поціновує фізичні принади;

· Хосе Ортега-і-Гасет «Бунт мас» (1930), «Духовна ситуація епохи» (1931) - елітистська концепція; засилля бездуховної людини-обивателя, яка нав'язує всім свої погляди; маса - люди, які не відчувають потреби розвиватись;

· Франкфуртська школа: Макс Горкгаймер, Теодор Адорно, Герберт Маркузе, Еріх Фромм;

· Г. Маркузе «Одновимірна людина» - дослідження ідеології Розвиненого Індустріального Суспільства. Зміна соціальних відносин: вплив не за допомогою терору, а техніки маніпуляції; Маскульт пропагує споживацтво, формує конформізм;

· Деніел Белл, Збігнев Бжезинський, Алвін Тоффлер - концепція інформаційного суспільства: маскульт виникає і поширюється за допомогою ЗМІ;

· Таня Модлескі - феміністичний напрям (маскульт відображає інтереси жінки);

· Теорія «прогресивної еволюції» (Маршалл Маклуен - жрець поп-філософії, творець терміну «всесвітнє (глобальне) село»): у ліберальному суспільстві можуть виникнути різні зразки культури, які, де-факто, є проявом свободи слова, відтак різні люди дістають можливість реалізувати себе в культурному просторі. Тому масова культура -- не зло, а благо; демократизація суспільства.

Чинники формування масової культури:

· Індустріалізація

ь Деніел Белл (соцілолог, футуролог) «Кінець ідеології» (1960), «Майбутнє постіндустріальне суспільство» (1973), «Культурні протиріччя капіталізму» (1976)

ь Алвін Тоффлер, трилогія: «Футурошок» (1970), «Третя хвиля» (1980), «Зміщення влади» (1990)

- загальнодоступність, серійність

- машинна відтворюваність артефактів культури

- здатність замінювати реальність її штучним еквівалентом

· Урбанізація

ь Мануель Кастельс «Інформаційна епоха: економіка, суспільство і культура»

ь Серж Московічі «Машина, що створює богів»: функціональне спілкування на заміну індивідуальному

Наслідки урбанізації:

Ш зміна темпу життя

Ш ефемерність, примарність матеріальних речей, стосунків між людьми

Ш відчуження

Ш різноманітність правил моралі й етикету, цінностей

Ш атмосфера новизни

В Україні масова культура почала формуватись наприкінці ХІХ ст. Не сформувався середній клас.

ь Григорій Тульчинський «Культура в шопі»

ь Александр Кукаркін «Буржуазная массовая культура: Теории. Идеи. Разновидности. Образцы»

В СРСР масова культура орієнтувалась на нижчий клас.



Дослідження проблеми масової людини

ь Фрідріх Ніцше: стадна мораль, більшість - засіб вивищення над меншістю

ь Освальд Шпенглер «Присмерк Європи»: протистояння поняття культури (ментальності) й цивілізації (науково-технічного прогресу)

ь Гюстав Ле Бон «Психологія народів і мас» (колективна душа): маса - специфічна форма людей - примітивність, агресивність, емоційність, спонтанність, мінливість. Зникнення свідомої особистості.

ь Зигмунд Фрейд «Психологія мас та аналіз людського «Я» (1921). Ренесанс - доба яскраво вираженого людського Я. Людина в масі повертається в індивідуальний стан. Мозок рептилій.

ь Хосе Ортега-і-Гасет «Бунт мас» - домінування мас, криза в Європі. Маса - над соціальна, це родова людина, якісна однорідність, не робітничий клас.Ознаки маси: посередність, самовдоволений обиватель (еліта)

ь Антоніо Ґрамші, Ханна Арендт: маса - це жертви режиму, правлячої еліти

ь Франкфуртська школа: високий рівень технічного прогресу дає можливість змінити стосунки між елітою та масами; експлуатація набрала інших форм

ь Еріх Фромм «Мистецтво любити», «Втеча від свободи»: Хоча людина стає вільною від тоталітарних впливів будь-якого класу суспільства, вона як і раніше залишається під пресом громадської думки, експертів та впливу реклами.

ь Карл Ясперс «Витоки історії та її мета»: людина по-різному відчуває себе в різних масах.

ь Романо Гвардіні «Кінець нового часу»: маса - принцип функціонування машини

ь Жан Бодріяр «Система речей»: необхідно дати змогу долучитись до всіх благ цивілізації.

ь Алвін Тоффлер: постіндустріальне суспільство = дестандартизація всіх сторін життя + демасифікація (демасифікація засобів масової інформації в наш час дає велике різноманіття ролевих моделей і стилів життя, з яких людині необхідно створити образ свого “Я”, внаслідок чого вона приходить до висновку про твердження “конфігуративного”, “модульного” “Я”); метакультурна індивідуальність.

ь Зинов'єв «Глобальный человейник»: немає розподілу еліти та маси; відповідальність людини за саму себе.

Типологічні ознаки масової культури:

· як медіа-культура

ь Маршалл Маклуен «Галактика Гутенберга: Становлення людини друкуючої» (1962); «Розуміння медіа: Зовнішні розширення людини» (1964)

Ш поняття «mass age»; поділ за способом комунікації: епоха до письменного варварства («культура вуха») > тисячоліття фонетичного письма > Гутенберзька галактика («культура ока») > галактика Марконі («всесвітнє село», електронна)

ь Мануель Кастельс «Галактика Інтернет»

ь Славой Жижек «Интерпассивность. Желание: Влечение. Мультикультурализм»

· як мозаїчна культура

ь Маклуен «Механічна наречена: Фольклор індустріальної людини» (1951)

ь Абрам Моль «Соціодинаміка культури»: про мозаїчну культуру

· як культура комерційна

ь підлягає законам ринку, контролюється великим бізнесом

ь «мейджор» - компанії, які займаються дистрибуцією фільмів і музики

ь характер виробництва - тиражування

· глобалізація

ь уніфікація, вестернізація

ь Самуель Гантінгтон «Зіткнення цивілізацій»

ь Рональд Робертсон: «культуралізація» суспільства на всіх рівнях

ь Томас Л. Фрідмен «Лексус і оливкове дерево. Зрозуміти глобалізацію»

ь Тамара Гундорова "Сільський гламур" і глобалізаційний кіч»

Мейнстрім - набір загальноприйнятих, широковживаних культурних стандартів.

Консюмеризм (споживацтво) - визначна риса маскульту, ідеологія, яка ставить рівень особистого щастя у пряму залежність від рівня споживання. В основі філософія прагматизму.

ь Білл Клінтон «Білль про права споживачів»

ь Еріх Фромм «Мати чи бути»: 1. людина визначається тим, чим вона володіє або 2. «бути» означає виражати і розвивати свої здібності, таланти, котрими природа наділила кожну людину.

ь Жан Бодріяр «Суспільство споживання, його міфи і структури» (1970): суспільство споживання, яке здатне задовольнити усі потреби, спрямовує зусилля на утримування споживацького голоду (синдрому незадоволення)

ь Г. Маркузе «Одновимірна людина»

ь Френсіс Фукуяма "Кінець історії і остання людина" (1992 р.): гомоконсуменс - людина само ідентифікує себе з одягом, машиною, вартістю, перестає бути людиною, а стає споживчим кошиком

ь Абраґам Моль «Соціодинаміка культури», «Кіч, або мистецтво щастя»: синдром демонстративного споживання («агресивної показовості»)

§ Гіперспоживання - придбання кількості товарів та послуг, що значно перевищує реально необхідну та не відповідає справжнім потребам. Як правило, купівля при цьому здійснюється імпульсивно під впливом рекламних та маркетингових акцій.

§ Терапевтичне споживання - споживання заради задоволення, зумовлене вірою в те, що купівля певного товару може покращити самопочуття або навіть життя в цілому.

§ Контркультурне споживання - це споживання ексклюзивних товарів та послуг як демонстрація протистояння «массовому споживанню».

§ Аффлуенца - бажання споживати якомога більше; постійний стан занепокоєння, тривоги і навіть депресії, який властивий представникам середнього класу і багатим людям в суспільстві споживання. Нав'язлива реклама, неймовірне розмаїття товарів і послуг, можливість купити практично все що завгодно - це основні причини появи аффлюенци.

§ Енафізм - закликає менше витрачати і стримувати демонстративне споживання, антонім консюмеризму.

§ Даошифтінг (Софья Макеева) - філософія свободи, робота в задоволення на острові Гоа

Андрій Флієр «Масова культура і її соціальні функції» - класифікація сфер масової культури:

Ш індустрія «субкультури дитинства»;

Ш масова загальноосвітня школа;

Ш система національної (державної) ідеології;

Ш масові політичні рухи;

Ш масова соціальна міфологія, що спрощує складну систему цінностей людини і різноманіття світорозуміння людини до елементарних дуалістичних опозицій;

Ш індустрія розваг і дозвілля;

Ш індустрія оздоровчого дозвілля;

Ш система організації, стимулювання та управління споживчим попитом на речі, послуги, ідеї як індивідуального, так і колективного користування (реклама, іміджмейкерство, політтехнологія)

Ш різного роду ігрові комплекси від механічних ігор, електронних приставок, комп'ютерних ігор і т.д. до систем віртуальної реальності

Тілоцентризм сучасності:

ь Жиль Липовецький «Ера порожнечі», «Третя дружина. Сталість і революція жіночого начала»

ь Гелен Філдінг «Щоденник Бріджит Джонс» про контроль соціуму над людиною;

ь Гі Дебор «Суспільство спектаклю»

ь Ханс Моравек - дослідження штучного розуму

ь Дуглас Коупленд «Раби «Майкрософту» - ключове слово «постлюдина»

ь Ігор Кон, психологічна стаття «Оголений чоловік у мистецтві і житті»

Стереотипи іміджу:

ь Лінор Горалік «Порожня жінка. Світ Барбі зсередини і ззовні»

Ш Типи жінок:

1. самиця (сексуальність)

2. жінка-індиго (асексуальність, агресія)

3. фурія (зла і жорстока)

Індустрія моди

ь Йохан Хейзінга «Homo Ludens» («Людина, що грає», 1938)

ь Чарльз Фредерік - засновник дому моди House of Worth у Франції, один з перших представників високої моди

ь Жанна Ланвен, Габрієль Шанель, Соня Делоне - жінки-модельєри

ь І. Кант «Про смак, що відповідає моді» - ненависник моди

ь Г. Гегель «Філософія духу» (звернув увагу на соціальний аспект моди)

ь П'єр Карден - «Мода - це оновлення»

ь Ульріх Пленцдорф «Нові страждання юного Вертера» (про джинси)

ь Конрад Лоренц (один із засновників етології - науки про поведінку тварин) про зв'язок моди з природою, як засіб демонстрації соціальних відносин

ь Наомі Кляйн «No Logo. Люди проти брендів» складається з чотирьох частин:

Ш «Без простору» (No Space) - про тиск маркетингу на культуру й освіту.

Ш «Без вибору» (No Choice) - про звуження спектра культурних альтернатив.

Ш «Без робочих місць» (No Jobs) - про ринок праці.

Ш «Без брендів» (No Logo) - про альтернативи влади транснаціональних корпорацій.

ь Мішель Фуко «Наглядати і карати: народження в'язниці»

ь Георг Зіммель «Споглядання життя»

Реклама

ь Перша реклама була усною. Першим письмовим повідомленням був єгипетський папірус, що сповіщав про продаж раба. 1476 - перше друковане оголошення в Англії

ь Жан Бодріяр «Система речей» (дав характеристику реклами, перші об'єкти реклами - ліки, зілля): у суспільстві споживання речі не призначені для того, щоб ними володіли

ь Дж. Бауер: ділова мова реклами - це мова демократична

ь Фредерік Беґбеде «99 франків»: «я той самий тип, що продає вам непотріб», пост шоп

ь сугестія - навіювання (реклама намагається створити між сугестором (людиною, яка маніпулює (навіює) і сугерендом (об'єктом навіювання (адресатом) особливий тип відносин. Важливим є спосіб конструювання рекламного повідомлення)

ь Роберт Чалдіні «Психологія впливу» (реклама часто говорить про обмеженість чогось, викликає певні види залежностей)

Засоби масової інформації

ь Ж. Бодріяр - телебачення вступає в містичні стосунки з дійсністю

ь Томас Еріксен «Тиранія моменту: швидкий і повільний час в інформаційну добу» - люди не задумуються про правдивість новин, у такій журналістиці немає контрастів.

ь Карл Ясперс «Духовна ситуація часу»

· преса

Ш На початку 20 ст. почало видаватись багато газет, у США між двома видавцями (Дж. Пулітцер та В. Р. Херст) була конкурентна боротьба, змагання за комікс «Жовтий малюк», звідси таку пресу стали називати жовтою. Одним із видів Жовтої перси (бульварної) були таблоїди.

Ш У 1896 британський видавець Альфред Хармсворд почав видав газету Daily Mail. У 1903 він почав видав малоформатну газету-таблоїд (назву запозичив у фармацевтів - «мала таблетка»)

Ш Глянець - це розважальний журнал у найбільш перетензійному варіанті. Світ глянцю - це споживацький рай, де божеством є успіх. Табуйована тематика, тема смерті, еклектика (змішання та безмежне поєднання різноманітних, різнорідних і несумісних понять)

· телебачення - аудіо-візуальний ЗМІ, який, синтезуючи звук та зображення, забезпечує ширші комунікативні можливості суспільства

ь М. Маккюен - телеобраз повинен залишати місце для людської реакції, телебачення не лише висвітлює, але і формує події. Новини - це вбивство реальності

ь Сергій Мінаєв «Media Sapiens. Повесть о третьем сроке»

ь Лора Гріндстафф «Реальне телебачення і політика соціального контролю» (таке телебачення охоплює велике коло сучасної продукції, заснованої на реальних подіях, зміст визначає культура повсякденності, воно звертається до тілесного матеріалу, що відповідає принципам сенсаційності, епатажності).

ь Кожна людина має право на 15хв слави (Енді Ворхолл)

ь Реаліті-шоу стали пошир після занепаду серіалів. Одним з перших реаліті-шоу був «Стенфордський тюремний експеримент» (1971). У 1992 проект «Реальний світ» (щоб побачити що відбувається, коли люди перестають бути ввічливими і стають справжніми); «Великий брат» створено в Голландії у 1999. У США шоу «Хто виживе» (в Росії - «Останній герой»), США - Дім 1900 року.

§ Холізм - цілісність культури; поліморфізм - різнорідність

§ Елітарна, народна і масова культури:

Ш Елітарна культура - виконує роль культури-провідника, формуючи світоглядні принципи, виступає як засіб адаптації до високорухливих змін у суспільстві.

Ш Народна культура - реалізує принципи елітарної культури, виступає засобом адаптації людини до природніх умов, опирається процесу глобалізації, спирається на традицію.

Ш Масова культура - забезпечує зв'язок між елітарною і традиційною культурами, спрощує високі ідеї, стабілізує соціальні структури

ь Абраґам Моль «Соціодинаміка культури»

Рівні вияву масової культури:

· кіч-культура (тобто низькопробна, навіть вульгарна культура);

Ш «кіч» походить від німецьких дієслів «kitschen» (халтурити, створювати низькопробні твори) і «verkitschen» (дешево розпродавати, продавати за безцінь)

ь Умберто Еко «Історія потворності»

ь Ж. Бодріяр «Суспільство споживання, його міфи і структури»

ь Жан д'Оста «Енциклопедія кічу» (1972)

ь Тамара Гундорова «Слідами Адорно: масова культура й кіч»

· мід-культура (культура «середньої руки», володіє деякими рисами традиційної культури, але в теж час включає в себе риси масової культури);

ь Леслі Фідлер «Перетинайте кордони, засипайте рови» (1969): потрібно знищити межі, які розділяють різні пласти культури.

ь Чарльз Дженкс «Мова архітектури постмодернізму» (1977): подвійне кодування, тобто говорити мовою, зрозумілою для всіх рівнів культури.

Ш екстрагуюча переробка (залишається лише сюжетна лінія), імітація класики (Ден Браун «Код Да Вінчі» - «Еко для бідних», фільми Педро Альмадовара, «Гамлет» Пітера Брука)

· арт-культура (мас-культура, не позбавлена певного, іноді навіть високого, художнього змісту і естетичного вираження, завдання - максимальне наближення масової культури до норм і стандартів традиційної культури)

Масове мистецтво

ь Хосе Ортега-і-Гасет «Дегуманізація мистецтва»: мистецтво і реальне життя не тотожні, але взаємопов'язані; масова людина - людина, що не відчуває потреби розвивати свої естетичні смаки

ь Вальтер Беньямін «Твір мистецтва в добу його технічної відтворюваності»: технічні засоби руйнують ауру, про кіно

ь О. Хакслі: «технічний прогрес веде до вульгарності»

ь Джон Кавелті «Пригода, таємниця і любовна історія: формульні оповіді як мистецтво і популярна культура» (1976): ключове слово «формула»

§ Ситком - різновид комедійних радіопередач і кінофільмів з постійними персонажами і місцем дії.

§ Мімезис (Арістотель) - наслідування дійсності.

§ Ескепізм - втеча від життя

ь Гілберт Кійт Честертон «На захист детективної літератури»

ь Богдан Титомир «піпл хаває» (у відповідь на слова кореспондента, який журився за щодо невисокого рівня вітчизняної естради (що передбачало докір і в адреса самого героя інтерв'ю), виконавець відповів на мові своїх шанувальників: «А що? Піпл хаває...»)

Размещено на Allbest.ru

...