Духовно-культурні детермінанти трансформації релігійної свідомості сучасного українського соціуму

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі розвитку українського суспільства наукове знання, освіта, мистецтво стають одними із найважливіших духовно-культурних детермінант, які все більше співвідносяться з людськими потребами і проникають не лише в суспільне, але і в індивідуальне буття. За своїм змістом означені детермінанти мають властивість формувати світоглядні переконання, визначати систему цінностей, впливати на стан свідомості, в тому числі і релігійної. Окреслені тенденції стають підґрунтям трансформації релігійної свідомості і потребують культурологічного та філософського осмислення.

Релігійна свідомість як всесвітнє духовне явище стає предметом наукових досліджень багатьох визначних вчених ХХ - початку ХХІ ст. Західними науковцями розкрито еволюційний розвиток та складові релігійної свідомості (Р. Маретт, Р. Петтацоні, Н. Смарт, Ф. Шлейєрмахер, Дж. Фрезер та ін.), визначено роль релігійного досвіду в духовно - культурному розвитку особистості (С. Гроф, У. Джеймс, М. Еліаде, Г. Спенсер, А. Уайтхед, Юнг та ін.), виявлено співвідношення християнства та культури (Р.Нібур, П. Пупер, П. Тіллих, Т. де Шарден, А. Швейцер та ін.).

У роботах російських філософів початку ХХ ст. значну увагу приділено ідеям православної культури (С. Булгаков, В. Розанов, П. Флоренський та ін.), виявлено передумови формування «нової релігійної свідомості» (М. Бердяєв, Д. Мережковський, Н. Мінський та ін.). У працях вітчизняних дослідників визначено прояви релігії в українській філософії культури, розкрито функціональну значимість релігійного вчення в процесі особистісного розвитку та виокремлено особливості релігійного менталітету українського народу, взаємозв'язок між соціальним устроєм та релігійною системою (Г. Костельник, І. Огієнко, А. Річинський, Й. Сліпий, А. Шептицький та ін.).

У дослідженнях науковців радянського періоду релігійну свідомість розглядали з позицій наукового матеріалізму (Ю. Борунков, Є. Дулуман, Б. Лобовик, П. Саух та ін.), було розкрито вплив таких духовно-культурних детермінант як політика, наукове знання на динаміку релігійної свідомості, внаслідок чого змінюється традиційне уявлення про Бога (О. Онищенко, В. Танчер та ін.).

На сучасному етапі особливе значення мають дослідження українських науковців, зокрема роботи М. Бабія, В. Бодак, В. Бондаренка, Т. Гаврилюк, О. Горкуші, В. Єленського, С. Здіорука, О. Карагодіної, А. Колодного, В. Лубського, Х. Манжалій, О. Недавньої, П. Павленка, О. Сагана, С. Свистунова, О. Уткіна, Л. Филипович, Є. Харьковщенка, О. Шуби та ін., в яких розкривається розвиток релігії та релігійної свідомості за умов існування українського соціуму: соціально-психологічні особливості сучасних неокультів, самовизначення особистості в релігійній сфері за умов глобалізації культури, стан релігійності та функціонування традиційних Церков, взаємодія релігії з духовно-культурними детермінантами тощо. Тенденції сучасного розвитку релігії та релігійної свідомості, а саме релігійного глобалізму, поширення неорелігій, формування нетрадиційної релігійності тощо розкриваються в наукових працях російських дослідників В.Гараджи, П.Гуревича, Ю.Рижова, Є.Торчинова, Д. Угриновича, І.Яблокова, О. Яковлєва та ін.

Втім, незважаючи на значну кількість наукових праць, присвячених дослідженню релігійної свідомості, потребує подальшого вивчення проблема впливу духовно-культурних детермінант на трансформацію релігійної свідомості. Осмислення з позиції культурологічного та філософського аналізу наукових, освітніх, мистецьких детермінант надає можливість розкрити їх роль у трансформації релігійної свідомості, з'ясувати передумови й принципи формування її нових змістів, визначити аксіологічні пріоритети українського соціуму та роль релігійних цінностей у формуванні ціннісних орієнтацій особистості в сучасному духовно-культурному просторі тощо. Означені підходи обумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Духовно-культурні детермінанти трансформації релігійної свідомості сучасного українського соціуму».

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні ролі духовно-культурних детермінант (наука, мистецтво, освіта) у процесі зміни релігійної свідомості українського соціуму в контексті сучасних соціокультурних реалій. Для досягнення поставленої мети передбачено виконання таких завдань:

- визначити теоретико-методологічні засади дослідження трансформаційних процесів релігійної свідомості в сучасному українському соціумі;

- простежити динаміку релігійної свідомості в українському суспільстві в контексті сучасних глобалізаційних, політичних, економічних процесів;

- розкрити особливості трансформації релігійної свідомості під впливом духовно-культурних детермінант - наукове знання, освіта, мистецтво;

- окреслити роль релігійних цінностей в аксіологічних пріоритетах українського народу;

- довести теоретичне і практичне значення дослідження трансформації релігійної свідомості під впливом духовно-культурних детермінант в аспекті подальшого конструювання моделей розвитку релігійного життя сучасного українського соціуму.

1. Теоретико-методологічні засади дослідження трансформаційних процесів релігійної свідомості українського суспільства

Аналізується джерелознавча база, подається комплексний огляд наукових праць з проблеми дослідження.

У першому підрозділі - «Аналіз основних сучасних філософсько-релігієзнавчих концепцій релігійної свідомості» - розкриваються історико-філософські, релігієзнавчі, культурологічні підвалини досліджуваної проблеми. Визначені основні підходи до розуміння феномена релігійної свідомості.

Для цього розкрита думка західних науковців - М. Еліаде, К. Леві-Стросса, Р. Маретта, Р. Отто, Р. Петтацоні, Дж. Фрезера, представників німецької класичної філософії - Г. Гегеля, Л. Фейербаха, а також сучасних філософів Ч. Бетсона, К. Брауна, М. Бубера, Й. Ваха, М. Вебера, Д. Вульфа, В. Вундта, Ч. Глока, С. Грофа, У. Джеймса, Е. Дюркгейма, Г. Зіммеля, Л. Кіркпатріка, Т. Лірі, Р. Нібура, Н. Смарта, Г. Спенсера, Р. Старка, П. Тілліха, А. Уайтхеда, К. Уілбера, Л. Фергюсона, З. Фрейда, Т. де Шардена, А. Швейцера, К. Юнга та ін., що дає підстави вказати на відсутність в західній філософській, релігієзнавчій, культурологічній думці єдиного підходу до розуміння феномена релігійної свідомості. Натомість, можна виділити такі основні теорії: натуралістичну, міфологічну, анімістичну, культурно-історичну, ірраціональну, соціологічну, феноменологічну, а також теорії структуралізму та універсалізму.

Основу щодо вихідних положень появи «нової релігійної свідомості» розглянуто у творчості російських філософів М. Бердяєва, С. Булгакова, Д. Мережковського, Н. Мінського, В. Розанова, С. Трубецького, П. Флоренського, С. Франка та ін.

Проаналізовано дослідження радянських науковців, в яких релігійна свідомість розкрита з позицій наукового матеріалізму, як викривлено-пізнавальне відношення її результативного виразу до об'єктивної дійсності, об'єкта віри і самого психічного процесу. Подібне ставлення можна знайти у роботах: Ю. Борункова, Є. Дулумана, Б. Лобовика, О. Онищенка, П. Сауха, В. Танчера, Д. Угриновича, І. Яблокова та ін.

В наукових працях українських дослідників А. Арістової, М. Бабія, І. Богачевської, О. Бучми, Т. Гаврилюк, О. Горкуші, А. Колодного, Г.Кулагіної, В. Кулика, П. Павленко, О. Творіної, Р. Трачука, Л. Филипович, А. Чернія, П. Яроцького та ін. здійснюється переосмислення феномена релігійної свідомості від фантазійного відображення дійсності до визначення як стану самовираження людини в світі. Комплексний аналіз наукових праць дозволив розкрити, що поняття «релігійна свідомість» є складним та поєднує в собі філософське, культурологічне, релігійне, соціальне, феноменологічне знання. В роботі «релігійна свідомість» розуміється як стан самовизначення людини у світі на основі віднайдення в собі того, що єднає її з трансцендентним.

У другому підрозділі - «Методологічний аналіз духовно-культурних детермінант динаміки релігійної свідомості» - досліджуються наукові, освітні, мистецькі детермінанти трансформації релігійної свідомості. Такий підхід дає можливість з'ясувати передумови й принципи формування нових змістів релігійної свідомості, оскільки в українському суспільстві релігійна свідомість підпадає під вплив сучасних соціокультурних процесів та духовної культури. Саме специфіка взаємодії духовно-культурних детермінант з релігією обумовлює трансформацію релігійної свідомості та задає напрямок подальшого розвитку релігійних вірувань у контексті неорелігій і утримання в межах християнської парадигми.

2. Динаміка релігійної свідомості в контексті сучасних соціокультурних процесів українського суспільства

Розкриваються сучасні глобалізаційні, політичні, економічні процеси, які відбуваються в усіх сферах суспільного життя, та їх вплив на динаміку релігійної свідомості сучасного українського соціуму.

Розкриваються глобалізаційні процеси, їх роль у формуванні сучасного релігійного і культурного обличчя України та вплив на формування нових змістів релігійної свідомості. В досягненні поставленої задачі аналізувалися праці Р. Войтович, Е. Гідденса, В. Єленського, О. Панаріна, Р. Робертсона, О. Флієра, О. Уткіна та ін.

Комплексний аналіз результатів дослідження глобалізації дозволяє зробити висновок про наявність прискореної інтеграції націй у світову систему як в економічній, соціальній, культурній, так і релігійній сферах. Україна, як і інші країни СНД, залучена до глобалізаційного процесу не так економічно, як ідеологічно, культурно тощо. Проте участь країни в глобалізаційному обміні не призводить до падіння релігійності, але й не робить вищим її рівень та стійкішою релігійну культуру. Показано, що глобалізація зумовила появу на теренах України великої кількості нових, не традиційних релігійних рухів, окультно-містичних вчень, синтетичних релігій. Між тим в релігійному житті українського суспільства зростає роль Інтернет-мережі, з'являються суто віртуальні релігії, так звані Інтернет-церкви, при цьому значна частина людства в реальних храмових богослужіннях бере участь рідше, ніж в онлайнових чатах.

Релігійна глобалізація надає кожній особистості можливість індивідуально реалізуватися через вільний вибір релігійних пропозицій, що спричиняє трансформацію релігійної свідомості.

Зауважується, що на змісті сучасної релігійної свідомості відбиваються економічні та політичні процеси сучасності. Виявлено такі аспекти їхнього прояву: економічний - пріоритетним напрямом суспільного поступу в Україні залишається економічна сфера. Це зумовлює зародження в українському суспільстві не притаманних культурі рис бізнесу, а найхарактернішою життєвою позицією індивіда постає споживацтво, що набирає властивості терапевтичного, емоційно-компенсаторного впливу на масову свідомість, того самого, що традиційно притаманним було релігії, і формує нову «релігійну свідомість» у її специфічній формі. Втім, досить впливовими залишаються традиційні соціальні фактори, що характеризує неоднозначний стан розвитку.

На сучасному етапі в масовій свідомості певних верств населення України превалює незадоволення якістю життя, невпевненість в майбутньому, зневіра в державні інституції, що є наслідком кризового стану економіки та нестабільності в політичній сфері. Така ситуація зумовлює підвищений інтерес до релігії, пошуки нових духовних основ її існування. Становлення ринкових відносин в Україні та комерційний характер масової культури призводить до ринку «релігійних послуг» і набувають популярності окультно-містичні напрямки та нові релігійні вчення, а сучасну ситуацію вибору релігії порівнюють із маркетом.

Якщо характеризувати релігійність взагалі, то в українському суспільстві вона стала «масовим явищем» з переважанням «християн узагалі»; політичний - за роки незалежності України відбулася демократизація суспільно-політичного життя, що забезпечило реальну можливість свободи релігії та призвело до неочікуваних наслідків. З одного боку, сталася політизація релігії з перебиранням на себе політичних, владних функцій, що призводить до справжнього клерикалізму - намагання церкви і духовенства панувати в суспільно-політичному і культурному житті країни, а з іншого, релігієзація політики - застосування політичними діячами релігійної термінології, використання релігійних почуттів для досягнення певних політичних цілей. Це спричиняє в масовій релігійній свідомості десакралізацію релігії.

3. Особливості трансформації релігійної свідомості у структурі духовно-культурних детермінант українського соціуму

Показано, що наука, мистецтво та освіта є основними детермінантами трансформації релігійної свідомості в сучасному українському суспільстві.

Зазначено, що досягнення в галузі квантової фізики, інформатики та інших сфер науки породили підвищений інтерес до східних релігій, що актуалізувало проблему співвідношення наукового та релігійного знання. Якщо наука була покликана зруйнувати релігійний світогляд, то сьогодні вона звертається до гносеологічних факторів релігії як у поясненні Всесвіту, так і людини. У свою чергу, для різних релігійних вчень і течій важливою є здатність асимілювати науку, світські елементи культури у свою віроповчальну систему. Зазначені вище процеси в Україні через наявну ще економічну кризу мають стихійний характер. Основні ідеї транслюються в український соціум через праці західних науковців та в концепціях новітніх релігійних рухів, синтетичних релігіях, окультно-містичних вченнях, які прагнуть поєднати в собі наукове і релігійне знання, адекватно віддзеркалити проблеми сучасного суспільства. В масовій українській свідомості ці процеси відображені у еклектичному поєднанні наукового, релігійного та окультно-містичного знання.

Зазначається, що освіта виступає стратегічною основою розвитку як особистості, так і суспільства. Між тим, враховуючи актуалізацію релігійних процесів в країні, освіта покликана сформувати вміння системного позаконфесійного аналізу релігійних вчень. Освіта сприяє розширенню меж релігійної свідомості та озброює фундаментальними знаннями щодо світу та релігійних переконань. Але на сучасному етапі молодь виявляє більшу зацікавленість нетрадиційними для України релігійними вченнями та віруваннями (східні релігії, спіритизм, астрологія, парапсихологія, окультизм тощо). Це спричинює суспільну трансформацію релігійної свідомості у бік поліконфесійності та толерантності. Проте відбувається розмивання культурно-історичних традицій, що призводить до втрати національної ідентичності у сфері релігії.

У третьому підрозділі - «Мистецтво у реаліях релігійного життя сучасної людини» - розкривається стан сучасного мистецтва, в тому числі і релігійного. На даному етапі масова культура використовує в мистецтві релігійний компонент та пропонує для наслідування штучно створених «кумирів», поведінкові стереотипи, а саме об'єкти поклоніння і систему орієнтацій, що є своєрідною альтернативою традиційним релігіям. Розвиток засобів масової комунікації посприяв появі феномена «медіа релігійність», який пов'язаний не з трансцендентним, а з віртуальним. Завдяки сучасному кінематографу, телебаченню, комп'ютерним та Інтернет технологіям цей феномен усталюється в суспільстві.

Своєрідним антиподом масовій культурі в українському суспільстві постає релігійне мистецтво. Через архітектуру храмів, іконопис, релігійну музику, співи, літературу в суспільстві зберігаються вищі духовні цінності, які мають позачасовий характер і відповідають глибинним запитам людської душі. На даному етапі спостерігається зацікавленість іконописом, його досліджують, відкривають школи (Білоцерківська, Миколаївська іконописні школи тощо). Серед науковців та виконавців помічено підвищену увагу до духовної музики, особливо до християнської богослужбової. Проводяться фестивалі релігійного мистецтва з метою розкриття та осмислення саме мистецької складової інших релігій.

Проблеми економічного, політичного, культурного характеру вплинули на систему цінностей українського народу. Перевага матеріальних цінностей (споживацьке буття) над духовними призводить до того, що духовна сутність людини витісняється прагматизмом та примітивним мисленням, духовно-культурний розвиток особистості порушується. Водночас, такі традиційні ціннісні структури як сім'я, робота, друзі не втрачають своєї вартості, але набувають нового змісту. Зниження авторитету традиційних релігій та підвищення ролі матеріального чинника неминуче позначилося і на змісті релігійної свідомості, а саме релігійна віра носить більшою мірою обрядовий характер, ніж сутнісно-аксіологічний.

Висновки

релігійний трансформаційний аксіологічний харизматичний

У висновках узагальнюються основні результати дослідження, які відповідають проблематиці та структурі роботи.

1. Комплексний аналіз наукових праць показав, що дослідження релігії та релігійної свідомості здійснені в межах натуралістичної, міфологічної, анімістичної, культурно-історичної, ірраціональної, соціологічної, феноменологічної, матеріалістичної теорій тощо. Всі ці теорії об'єднує прагнення пояснити релігію та релігійну свідомість як складову людського буття, яка має свої суттєві риси і вказує на те, що поняття «релігійна свідомість» можна розкрити через комплекс релігієзнавчого, феноменологічного, філософського та культурологічного знання.

Доведено, що наука, мистецтво, освіта є духовно-культурними детермінантами трансформації релігійної свідомості. В межах означених детермінант здійснюється як відображення сформованих традиційних релігійних уявлень, так і формування передумов для появи нових змістів релігійної свідомості, подальшого розвитку релігійних вірувань, що надає змогу прогнозувати релігійні процеси та упереджувати негативні наслідки.

2. Виявлено, що глобалізаційні процеси зумовили появу на теренах України великої кількості нових, не традиційних для українського соціуму культурно-освітніх організацій, релігійних рухів, окультно-містичних течій тощо. Це вплинуло на стан традиційних церков у суспільстві і зумовило трансформацію релігійної свідомості українського соціуму від вузькоконфесійного, традиційного змісту до плюралістичного. Комерційний характер масової культури та становлення ринкових відносин в Україні породив ринок «релігійних послуг», на якому «теологія процвітання» користується все більшим попитом, а матеріальні блага не заважають розвитку духовності. Проте специфічну десакралізацію релігії в суспільній свідомості українського соціуму спричиняють чітко виражені тенденції проникнення релігії в політичне життя суспільства, що призводить до політизації релігії та релігієзації політики. Сучасні глобалізаційні, політичні, економічні процеси українського соціуму обумовлюють «масову індивідуалізацію» релігійної свідомості, що свідчить про формування позаконфесійних віруючих («християн узагалі»).

3. Обгрунтовано, що вагомим чинником трансформації релігійної свідомості є наукове знання. Досягнення в галузі квантової фізики, інформатики тощо зумовили підвищений інтерес науковців до онтологічних та гносеологічних основ східних релігій, а також до використання наукових здобутків релігійними лідерами в якості доказів трансцендентних істин. Наука стає засобом формування нових міфологем глобалізованого суспільства. В масовій релігійній свідомості українського соціуму ці процеси відображені в еклектичному поєднанні наукового, релігійного та містичного знання, оскільки сучасна людина, окрім наукового знання і традиційного віровчення, стає прихильником синтетичних релігій, окультно-містичних концепцій, які спричиняють формування нетрадиційної релігійності.

4. Показано, що сучасна система освіти України переживає етап реформування, породжений змінами життєвих цінностей, переглядом оцінок місця і ролі освіти. В контексті сучасних глобалізаційних процесів освітній процес сприяє розширенню меж релігійної свідомості особистості та наповненню фундаментальними знаннями щодо навколишнього світу, різноманітних релігійних вчень тощо. Це спричиняє суспільну трансформацію релігійної свідомості у бік поліконфесійності і толерантності та розмивання культурно-історичних традицій.

5. Обгрунтовано роль мистецтва у трансформації релігійної свідомості українського соціуму. Сучасному мистецтву притаманна надмірна комерціалізація, що обумовлює появу нових напрямків, здатних впливати на свідомість людини. Масова культура, використовуючи в мистецтві релігійний компонент, пропонує для наслідування штучно створених «кумирів» (об'єкти поклоніння) та поведінкові стереотипи (систему орієнтацій) і є своєрідною альтернативою традиційним релігіям. На противагу масовій культурі, вагомим чинником збереження національної ідентичності та духовності українського народу постає релігійне мистецтво, яке спрямовує людину до традиційних форм релігійності через архітектуру храмів, іконопис, релігійну музику, співи тощо. Зазначені тенденції існують паралельно, а сучасне мистецтво обумовлює трансформацію релігійної свідомості українського соціуму від усталених традиційних уявлень християнства до еклектичного, поверхневого світовідчуття, яке за своїм характером близьке магічній містичній свідомості.

6. Розкрито, що наука, мистецтво, освіта взаємопов'язано функціонують у загальному просторі аксіологічних настанов суспільної свідомості українського суспільства. Відзначено, що у переважної більшості населення країни спостерігається хаос цінностей, що викликано, по-перше, зміною базових орієнтирів у науці, мистецтві, освіті і породило синкретичний елемент у суспільній свідомості, по-друге, зменшенням авторитету традиційних для України релігійних конфесій та підвищенням ролі матеріального чинника в житті суспільства. Перевага прагматичних настанов призводить до нівелювання аксіологічного фактора в релігійній свідомості, тому в релігійній вірі переважає обрядовий характер, а не сутнісно-аксіологічний.

В той самий час, коли наука, освіта і мистецтво більшою мірою відображують в собі цінності, сформовані в суспільстві, релігія виконує регулятивну функцію і формує в людині позачасові цінності - любов до Бога, ближнього, духовне становлення особи. Тому гармонійний розвиток та взаємозв'язок означених духовно-культурних детермінант з релігією здатні підвищити процес саморозвитку людської духовності, розкрити творчий потенціал особистості, долучити до культурних традицій та духовних цінностей українського народу.

Література

1. Головач Н.М. Історичний шлях трансформаційних процесів релігійної свідомості / Н.М. Головач // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: зб. наук. праць. Вип. ХХ. - К.: Міленіум, 2008. - С. 226 - 231.

2. Головач Н.М. Особливості трансформації релігійної свідомості в сучасному українському суспільстві / Н.М. Головач // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв: Наук. журнал. - К.: Міленіум, 2008. - № 2. - С. 45 - 49.

3. Головач Н.М. Ціннісні орієнтації сучасної людини: сутність, трансформація / Н.М. Головач // Культура і сучасність: альманах. - К.: Міленіум, 2009.- № 2. - С. 15-20.

4. Головач Н.М. Вплив освіти на динаміку релігійної свідомості сучасної людини / Н.М. Головач // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: зб. наук. праць. - К.: Міленіум, 2009. - Вип. ХХІІІ. - С. 61 - 69.

5. Головач Н.М. Трансформація релігійної свідомості в умовах сучасних соціально-економічних процесів українського суспільства / Н.М. Головач // Релігія та Соціум: часопис. - Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2010. - № 2(4). - С. 214-218.

6. Головач Н.М. Культура як чинник розвитку національної ідеї / Н.М. Головач // V культурологічні читання пам'яті Володимира Подкопаєва «Культурологічний дискурс сучасного світу: від національної ідеї до глобалізаційної цивілізації»: зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 1-2 червня 2007 р. - К.: Міленіум, 2007. - С. 148-150.

Размещено на Allbest.ru