Музичне життя Буковини ХІХ - початку ХХ століття як прояв полікультурного середовища

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ

ім. М.В. ЛИСЕНКА

УДК 78.03 (498.6) "ХІХ?ХХ"

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата мистецтвознавства

МУЗИЧНЕ ЖИТТЯ БУКОВИНИ ХІХ - ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ ЯК ПРОЯВ ПОЛІКУЛЬТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА

Спеціальність 26.00.01. -

теорія та історія культури

(мистецтвознавство)

ГЛІБОВИЦЬКИЙ Ігор Софронович

Івано-Франківськ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі теорії музики Львівської національної музичної академії ім. М. В. Лисенка,

Міністерство культури і туризму України.

Науковий керівник: доцент кафедри історії музики Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка, кандидат мистецтвознавства, Яросевич Любомира Володимирівна

Консультант: доктор мистецтвознавства, завідувач кафедри теорії музики Львівської національної музичної академії ім. М.В.Лисенка, професор Козаренко Олександр Володимирович

Офіційні опоненти:

доктор мистецтвознавства, провідний науковий співробітник,професор Загайкевич Марія Петрівна, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України (м.Київ)

кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри музичної медієвістики та україністики Граб Уляна Богданівна, Львівська національна музична академія ім. М.В.Лисенка

Захист відбудеться "16" квітня 2010 року, об 11 год., на засіданні спеціалізованої вченої ради К.35.869.01

у Львівській національній музичній академії ім. М. В. Лисенка (м. Львів, вул. О. Нижанківського, 5)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської національної музичної академії

ім. М. В. Лисенка.

Автореферат розісланий "12" березня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат мистецтвознавства, доцент Катрич О. Т.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. На тлі концептуального переосмислення явищ національної культури одним із пріоритетних напрямків сучасного українського музикознавства є регіональний, коли національний музично-історичний процес розглядається крізь призму дослідження культури окремих регіонів. Історико-краєзнавчий аспект дозволяє виявити самобутність музичної культури окремих земель як інтегральних складових загальнонаціонального культурного материка. До таких робіт належить ряд дисертаційних досліджень, зокрема І.Бермес, П.Шиманського, О.Миронової, Л.Романюк та ін., що розглядають різні аспекти музичної культури окремого регіону (концертна діяльність, театральний рух, виконавство, освіта, композиторська творчість тощо). Це сприяє заповненню прогалин в історії української культури, відтворюючи регіональний грунт появи значущих загальнонаціональних явищ.

Одним із найбільш своєрідних регіонів України є Буковина, що має значні духовні здобутки й міцні культурні традиції. Специфічне географічне розташування на пограниччі могутніх європейських держав формувало поліетнічний склад населення краю, де поряд з автохтонами - українцями та румунами - проживали представники багатьох інших етносів. Необхідно підкреслити, що попри негативні процеси онімечення та румунізації, буковинські українці зберегли свою ідентичність. Буковина завжди була незгасним вогнищем українства, гарантом збереження його національної свідомості. Ідея соборності всіх українських земель отримала на Буковині могутній розвиток наприкінці ХІХ ? на початку ХХ століття: спершу від усвідомлення своєї окремішності й формування перших культурно-просвітницьких інституцій, а згодом широкого й розгалуженого політичного руху з чітко артикульованою метою створення української держави.

Музична культура, як невід'ємна частина складних суспільно-історичних процесів, стала вагомим чинником національного відродження. Українська національна ідея реалізувалась в музичній культурі Буковини у різний спосіб: від природної потреби самовираження народу в пісні до створення музично-просвітницьких організацій та товариств, налагодження концертно-театрального життя і музичної освіти, появи митців не тільки національного, а й загальноєвропейського масштабу.

В останні роки у зв'язку з процесами глобалізації, що супроводжуються загостренням міжконфесійних та міжнаціональних конфліктів, зростає інтерес до історичного минулого як цінного досвіду у вирішенні складних проблем сучасного мультикультурного світу. У цьому контексті «австрійська Буковина» є справжнім феноменом полікультурного середовища, яке визначило самобутність розвитку музичного життя краю. А також специфіку плідного взаємного обміну культурними цінностями в умовах відносної толерантності та взаєморозуміння між різними національними громадами. Саме в цьому полягає актуальність обраної теми дослідження.

Зв'язок теми дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до планової науково-дослідницької тематики кафедр історії та теорії музики Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка, зокрема пов'язане з темою №3 („Українська музика в контексті світової музичної культури”) перспективного тематичного плану науково-дослідної діяльності ЛНМА ім. М. Лисенка на 2007-2012 рр.

Мета дослідження ? концептуальне осмислення феномена музичного життя Буковини ХІХ - початку ХХ століття як прояву полікультурного середовища.

Проблематика дисертації вимагала розв'язання таких основних завдань:

1) виявити документальні джерела, що пов'язані з різними сферами музичного життя Буковини означеного періоду;

2) встановити специфіку музичної культури регіону на тлі історичного розвитку;

3) висвітлити діяльність музичних товариств і організацій, процес становлення музичного виховання й освіти, розвиток концертного життя та видавничої справи, налагодження музичних взаємин Буковини з іншими регіонами та європейськими центрами;

4) окреслити місце українського сегменту в полікультурній палітрі музичного життя Чернівців другої половини ХІХ ? початку ХХ століття;

5) визначити особливості взаємодії різних національних культур та характеру їх взаємовпливів;

6) дослідити внесок найвидатніших музикантів ? представників різних національностей у розвиток музичної культури Буковини означеного періоду;

Об'єкт дослідження ? полікультурне середовище Буковини ХІХ ? початку ХХ століття.

Предмет дослідження ? музичне життя краю, еволюція форм діяльності музичних об'єднань та персоналій як феномен полікультурного середовища.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють визначальний період становлення української музичної культури краю: це ХІХ ? початок ХХ століття (до 1914 року), коли настав новий історичний етап, пов'язаний з подіями Першої світової війни та боротьбою буковинців за українську державність. У висвітленні матеріалу намагаємося дотримуватись історико-хронологічного принципу, що дає можливість прослідкувати ґенезу процесів та явищ культурного життя регіону.

Основні методи дослідження випливають зі специфіки поставлених завдань. Вони включають методи історичної ретроспекції (відтворення історичних подій), архівної документалістики та джерелознавства (залучення архівних матеріалів, що характеризують процеси і явища мистецького життя в полікультурному середовищі), порівняльного аналізу та комплексного узагальнення. Системний підхід передбачає дослідження музичного життя Буковини у парадигмі «регіонального-національного-універсального», де буковинська культура розглядається як локальний (місцевий) сегмент загальнонаціональних і ? ще ширше ? європейських культурних процесів. Методологія дослідження спирається на сучасні розробки питань функціонування культури як соціально-художнього феномену духовного життя суспільства.

Джерельна база. У роботі використано архівні матеріали установ ? Державного архіву Чернівецької області (ДАЧО); Наукової бібліотеки Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича; Чернівецького краєзнавчого музею, Літературно-меморіального музею Ю.Федьковича, Літературно-меморіального музею О.Кобилянської; Центрального державного історичного архіву України в м.Львові (ЦДІА); Львівської національної наукової бібліотеки (ЛННБ) НАН України ім.В.Стефаника; Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України; Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського. Чимало важливої інформації містять періодичні друковані видання. Серед них, поряд з українською «Буковиною» ? «Gazeta Polska», «Bukowiner Lloid», «Bukowiner Post», «Bukowiner Nachrichten», «Bukowiner Rundschau», «Czernowitzer Zeitung», на шпальтах яких друкувались відгуки на культурно-мистецькі події, місцеве музичне та театральне життя. Цінними є також спогади безпосередніх учасників тих подій, серед яких ? Р.Кайндля, І.Карбулицького, Г.Дроздовського, В.Руснака. Спеціальні видання висвітлюють діяльність товариства «Руська бесіда» у Чернівцях, українського Народного дому, історії культурно-мистецького об'єднання «Руський міщанський хор».

Теоретичну базу дослідження становлять музикознавчі й культурологічні праці С.Людкевича, З.Лиська, С.Чарнецького, М.Загайкевич, Л.Яросевич, Л.Кияновської, Ю.Ясіновського, П.Медведика, Л.Ханик, Л.Мазепи, О.Осадці; історико-краєзнавчі дослідження С.Смаль-Стоцького, В.Сімовича, А.Жуковського, Д.Квітковського, О.Романця, В.Ботушанського, О.Масана, М.Богайчука, О.Пенішкевич; студії національного руху та міжетнічних взаємин О.Добржанського, П.Рихла, С.Осачука, В.Філіпчука, Г.Гуць, М.Шалати; дослідження музичної культури Буковини Р.Пилипчука, К.Демочка, М.Білинської, С.Процика, П.Никоненка, М.Юрійчука, О.Яцківа, Я.Мельничук, Т.Сулятицького. Окремого аналізу заслуговують зарубіжні матеріали (німецьких, румунських, польських науковців) А.Мікулича та А.Норста, А.Гржімалі, П.Тіфенталер, Дж.Брезула, В.Косма, М.Послушніку, Е.Сатко, Дж.Ончула, Є.Паунеля, Л.Русу, І.Лучака, Е.Бєрджицького та ін.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному дослідженні музичного життя Буковини в контексті поліетнічного та багатокультурного середовища. В роботі узагальнена культурно-просвітницька діяльність чисельних мистецьких осередків; висвітлений внесок музикантів різних національностей, зокрема С.Воробкевича, К.Мікулі, А.Гржімалі та Є.Мандичевського, у розвитку буковинської культури; здійснено музикознавчий аналіз окремих їх творів; введено до наукового обігу нові архівні матеріали та документи. Результати дослідження дають підстави для поглиблення, а в окремих випадках і перегляду уявлень щодо процесів еволюції музичного життя Буковини.

Практичне значення. Проведені й опубліковані дослідження можуть бути використані в лекційних курсах з історії української музики у ВНЗ, а також як база інформації у майбутніх наукових розробках та навчальних посібниках.

Апробація роботи. Основні положення та результати дисертаційного дослідження апробовані на 7-ми міжнародних, всеукраїнських, науково-теоретичних та звітно-наукових конференціях: Міжнародна наукова конференція «Українська держава: історія та етапи розвитку» (Львів, 2003); наукова конференція до 150-річчя Львівської музичної академії «Мистецтво молодих - 2003» (Львів, 2003); Сьома всеукраїнська науково-теоретична студентська конференція «Молоді музикознавці України» (Київ, 2005); звітно-наукова конференція викладачів, докторантів, аспірантів Прикарпатського національного університету імені В.Стефаника за 2005 рік (Івано-Франківськ, 2006); Восьма всеукраїнська науково-практична конференція «Молоді музикознавці України» (Київ, 2006); Музикознавчий конгрес з нагоди 750-річчя Львова «Львів музичний протягом століть» (Львів, 2006); Десята Міжнародна науково-практична конференція «Молоді музикознавці України» (Київ, 2008).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження знайшли відображення у 6 наукових публікаціях, 5 з яких опубліковані у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертаційного дослідження. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, а також додатків загальним обсягом 247 сторінок. Основний зміст роботи викладено на 181 сторінках. Список літератури включає 279 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовується актуальність та доцільність обраної теми, визначаються мета, об'єкт, предмет та завдання дослідження, методологічна основа, теоретична та джерельна бази, хронологічні межі, окреслюється наукова новизна, практичне значення дисертації.

Розділ 1. Історичні передумови становлення музичної культури Буковини в період входження до складу Австрійської (Австро-Угорської) імперії. Він складається з двох підрозділів.

1.1 Культура Буковини на тлі історичного розвитку.

Характеризуючи своєрідність Буковини як результат складного історичного розвитку, відзначаємо, що протягом більш ніж тисячолітнього періоду вона входила до складу багатьох держав. У часи Київської Русі, згодом Галицько-Волинського князівства закладаються міцні підвалини матеріальних та духовних надбань автохтонного населення краю. Попри несприятливі умови ? монголо-татарську навалу, панування молдавських господарів, татаро-турецький гніт ? буковинські українці зберегли власну національну ідентичність.

Новим етапом в історії Буковини стало приєднання її в 1775 році до Австрійської (Австро-Угорської) імперії, що позитивно вплинуло на всі сфери життя. Ліберальна політика Габсбургської монархії, особливо з другої половини ХІХ ст. (після революції 1848 року), сприяла суспільному та культурному розвитку краю. У першому розділі дисертації підкреслюється, що синкретичний характер буковинської культури випливає з етнічного розмаїття, багатоконфесійності, провідної ролі німецької мови, що відкривала доступ до загальноєвропейських цінностей та наукових знань представникам різних націй. Свідченням полікультурного середовища стала народна творчість, неповторність архітектурної аури Чернівців, широке зацікавлення життям та побутом окремих етнічних груп з боку українських, німецьких, румунських, польських діячів, плідний взаємовплив у галузі літератури. Це згладжувало та пом'якшувало міжетнічні суперечки, сприяло налагодженню добросусідських стосунків між народами, створювало грунт для плідного взаємозбагачення та взаємообміну духовними надбаннями. Як стверджують чисельні джерела, у Чернівцях сформувалася особлива атмосфера, що давало привід вважати місто «маленьким Віднем». У цьому контексті особливої уваги заслуговує вивчення розвитку музичної культури кінця ХVІІІ ? першої половини ХІХ століття, джерелами якої стала народна творчість, церковна музика та музичний побут.

1.2 Характеристика складових музичної культури Буковини.

Своєрідність буковинського фольклору визначається багатьма факторами. Його характерною рисою є стильова неоднорідність, що пов'язано зі специфікою географічного розташування, способом ведення господарства, історичним та культурним розвитком окремих регіонів, як-от Гуцульщини, буковинського Поділля чи Північної Бессарабії (Хотинщини). Народна музика вражає багатством і різноманітністю жанрово-тематичного змісту та музично-виразових засобів. Далеко за межами Буковини прославились професійні народні музиканти ? «лаутари», зокрема Н.Піку та Г.Віндереу, грою яких у різні часи захоплювались Ф.Ліст, Ч.Порумбеску, М.Лисенко. Одним із найважливіших факторів, що визначили самобутність буковинського фольклору, став поліетнічний склад населення, де, поряд з українською та румунською народною музикою, звучали швабські, угорські чи польські народні пісні й танці. Немає сумніву, що представники різних етносів мали можливість пізнати творчість один одного і трансформувати її згідно своїх естетичних потреб та художнього мислення.

Характеризуючи джерела музичної культури Буковини, відзначаємо важливу роль церковного співу, який протягом століть став чи не єдиною ланкою, що пов'язувала українську музику з досягненнями європейського музичного мистецтва. У ХVІ?ХVІІ ст. потужними релігійними та музично-освітніми центрами, що орієнтувалися на поствізантійську балкано-слов'янську культуру були молдаво-волоські монастирі (Драгомирна, Путна, Воронець, Сучава, Ясси). Вони не тільки привертали увагу багатьох українських діячів, церковних ієрархів, священиків, монахів, дяків, які отримували тут ґрунтовну музичну підготовку, але й сприяли поширенню нового музично-стильового явища ? «калофонного» співу. Незважаючи на те, що на початку ХІХ ст. церковна музика в Галичині та Буковині опинилася в глибокій кризі, свідченням чого стало значне поширення «самолівки», поступово з'являються передумови для зародження багатоголосої хорової музики. Поширення нового церковного співу на Буковині пов'язане з іменем І.Х.Сінкевича ? яскравого представника Перемиської школи. У своїх спогадах він відзначає великий вплив та популярність нової церковної музики серед представників різних націй та соціальних груп. Галичина і надалі, особливо з 60-х років, випромінювала потужну «енергетику» на сусідні етнічні території, зокрема на Буковину.

Важливим джерелом буковинської культури став музичний побут. Блискуча гра військових оркестрів та виступи народних інструментальних капел, широке впровадження різноманітних форм домашнього музикування, зокрема гри на фортепіано, цитрі, гітарі, налагодження музичної освіти та виховання, організація культурно-просвітницьких товариств і колективів, концерти у Чернівцях провідних європейських виконавців (К.Ліпінського, Ф.Ліста, А.Патті, А.Рубінштейна, К.Кольберга та ін.) ? все це свідчить про значні здобутки у розвитку музичного життя та характеризує барвисте полікультурне середовище, в якому взаємодіяли різні пласти фольклорного та професійного музичного мистецтва. Особливим обдаруванням, блискучою музичною освітою, високим рівнем виконавської та педагогічної майстерності відзначались Ф.Пауер, К.Кеніг, Ф.Звонічек, Й.Кауфман. Вони не тільки навчали молодь, а й брали активну участь в домашньому музикуванні. У 30-их роках в домі барона Е.Гормузакі музичні заняття з дітьми проводила сестра видатного французького письменника В.Гюго ? мадам де Ґює. Серед найактивніших музично-громадських діячів того часу слід виділити ім'я К.Умлауфа ? близького товариша і виконавця пісень Ф.Шуберта. В домі К.Умлауфа не тільки звучали вокальна та інструментальна музика, але й відбувалось концертне виконання кращих класичних опер. Центральною ж подією в музичному житті буковинської столиці середини ХІХ ст. стали тріумфальні виступи у Чернівцях Ф.Ліста під час його останньої концертної подорожі 1847 року.

Розділ 2. Полікультурна палітра музичного життя Чернівців другої половини ХІХ ? початку ХХ століття та місце в ній українського сегменту. Другий розділ складається з трьох підпунктів, що висвітлюють особливості розвитку музичного життя представників різних етнічних груп.

2.1 Діяльність німецького «Товариства сприяння музичному мистецтву на Буковині». Музичне та театральне життя краю у дзеркалі німецькомовної преси. музичний культура буковина

Спираючись на відповідні джерела та архівні матеріали, в роботі висвітлюється історія становлення та функціонування найпотужнішої мистецької організації того часу ? «Der Verein zur Fцrderung vor der Grьndung der Tonkunst in der Bukowina», створеної в 1862 році. «Товариство» опікувалось музичною школою, серед викладачів якої зустрічаємо провідних буковинських музикантів ? Ф.Пауера, Й.Звонічека, Г.Вінцента, А.Гржімалі. Школа давала ґрунтовну освіту, готувала відповідні музичні кадри та сприяла всебічному художньо-естетичному вихованню підростаючого покоління. Про це свідчить, зокрема, життєвий та творчий шлях одного з її вихованців ? Є.Мандичевського. Значною подією в музичному житті Чернівців стало відкриття у 1877 році будівлі «Товариства» з чудовою концертною залою. Всього ж протягом сорока років діяльності музичний союз провів понад 280 концертів, на яких звучали твори провідних європейських композиторів. У діяльності «Товариства» брали участь не тільки німці, а й представники інших націй ? румуни, поляки, чехи, українці, євреї (Л.Гоян, Т.Флондор, В.Дузінкевич, А.Гржімалі). Безпосереднє спілкування та співпраця на мистецькій ниві сприяли створенню гармонійних міжнаціональних контактів. Як приклад, згадаємо урочистості, присвячені 40-річчю заснування німецького «Товариства»: 18 листопада 1903 року відбувся концерт за участю українського «Бояну», румунської «Armonia», на якому була виконана Дев'ята симфонія Л.Бетховена. Практично вся чернівецька преса відгукнулась на цю подію, що стала не тільки значною віхою в діяльності різних національних об'єднань, а й кульмінацією музичного життя Буковини другої половини ХІХ ? початку ХХ століття. Загалом, музичне та театральне життя краю віддзеркалені у численних рецензіях та статтях місцевої преси. Вони свідчать про перетворення Чернівців на регіональний культурний центр, що у своїх мистецьких прагненнях орієнтувався на провідні європейські міста.

2.2 Музична культура етнічних груп на Буковині. Діяльність румунських та інших національних мистецьких об'єднань.

У цьому підрозділі розглядаються основні тенденції в мистецькому житті окремих етнічних груп, передусім чисельної румунської спільноти. Визначне місце в історії краю належить представникам заможних боярських родин, серед яких ? славна сім'я Гормузакі. Вони часто виступали ініціаторами мистецького руху, відгукувались на події театрального та музичного життя, матеріально допомагали молодим талантам. Родина Гормузакі, зокрема, сприяла проведенню вистав професійного румунського театру у Чернівцях. В роботі значна увага присвячена висвітленню діяльності румунських мистецьких об'єднань. Серед них ? «Societatea pentru cultura єi literatura poporului romгn оn Bucovina» («Товариство сприяння румунської культури та літератури»), «Junimea» («Юність»), «Academia ortodoxг» («Православна академія»), «Armonia» («Гармонія»), «Lumina» («Світло»). З Буковиною тісно пов'язана доля класика румунської музики Ч.Порумбеску. Активна музично-громадська діяльність Ч.Порумбеску визначила патріотичний зміст та національний характер його творчості. В роботі характеризується життєвий та творчий шлях Т.Флондора, який стояв біля витоків провідного румунського музичного товариства «Armonia». Водночас підкреслюється значна роль С.Воробкевича у формуванні творчих постатей Ч.Порумбеску та Т.Флондора. Сам С.Воробкевич мав усі підстави писати про причетність до розвою румунської музичної культури. Серед румунських музикантів ? етнічних українців ? зустрічаємо й ім'я В.Васілеску (Василовського) ? організатора та керівника багатьох буковинських культурно-просвітницьких товариств. Окремої уваги заслуговує культуротворча діяльність на Буковині В.Александрі, М.Емінеску, Е.Бучевського.

Значна роль у розвитку музичного життя на Буковині належить представникам польської громади. В роботі згадуються виступи, концерти, музично-декламаторські вечори, гастролі окремих виконавців та театральних колективів, що відбувалися в «Польській читальні», приміщенні польського Народного дому та міського театру. Характеризуючи полікультурну палітру мистецького життя, особливої уваги заслуговують приклади плідної співпраці поляків та українців. Це, зокрема, спільні святкування тисячоліття творців слов'янської писемності Кирила та Мефодія у 1885 році, що супроводжувались співом та декламаціями. Мистецьке життя буковинських гебреїв розглядається на прикладі діяльності єврейського театру А.Аксельрода.

2.3 Суспільно-політичний та національно-культурний рух буковинських українців. Українське музичне життя другої половини ХІХ ? початку ХХ ст.

Перші паростки українського відродження на Буковині проявилися в період «весни народів». Проте відсутність національно свідомої інтелігенції, згубні процеси румунізації та онімечення, а згодом москвофільства негативно вплинули на розвиток громадсько-політичного та культурного руху, що розгортався на Буковині значно повільніше, ніж в Галичині. Втім, починаючи з 60-років, він за короткий час охопив усі сфери життя. Яскравими представниками національного відродження в краї стали Ю.Федькович та С.Воробкевич. Вони не тільки першими стали писати рідною мовою, але всією своєю громадською діяльністю утверджували право українців на власний самостійний шлях розвитку. Заснування культурно-просвітницького товариства «Руська бесіда» (1869), політичного товариства «Руська Рада» (1870), відкриття кафедри української мови та літератури в Чернівецькому університеті (1877), налагодження українського шкільництва, видання книжкових серій, підручників, газет, журналів, зокрема альманаху «Руська хата» (1877), організація української газети «Буковина» (1885), широке відзначення шевченківських свят, блискучі досягнення української літератури (Ю.Федькович, С.Воробкевич, Г.Воробкевич, Є.Ярошинська, О.Кобилянська), створення широкої мережі читалень, спілок, громад, активна розбудова політичних партій, в надрах яких кристалізується ідея об'єднання всіх українських земель та побудови незалежної держави ? ось далеко не повний перелік процесів, що відбуваються на Буковині наприкінці ХІХ ? на початку ХХ ст. Складовою частиною українського національного відродження було й музичне життя.

Пожвавлення музичного життя пов'язане з діяльністю культурно-просвітницького товариства «Руська бесіда» та студентського товариства «Союз», що практикували різноманітні музично-декламаторські вечори. Виступи хорових колективів користувалися великим успіхом. В їх репертуарі були народні пісні, а також твори С.Воробкевича, М.Вербицького, М.Лисенка, П.Ніщинського та інших українських композиторів. Хор «Союзу» взяв участь у святкуванні 20-річчя німецького «Der Verein zur Fцrderung vor der Grьndung der Tonkunst in der Bukowina», поряд із румунською «Armonia» та представниками Львівської польської консерваторії (1882 рік). Великий резонанс викликав у Чернівцях виступ хорової «дванадцятки» львівського «Академічного братства» під керівництвом О.Нижанківського за участю чеха А.Гржімалі (1891 рік). І таких прикладів співпраці мистецьких об'єднань та окремих діячів культури було чимало.

В роботі висвітлюється діяльність «Буковинського Бояну» (керівник ? М.Левицький) та товариства «Руський міщанський хор» (керівник ? М.Гундич), що прагнули об'єднати українців та підняти художній рівень музичного мистецтва на нову висоту. Особливо урочисто проходили концерти, присвячені Т.Шевченку, М.Шашкевичу, Ю.Федьковичу. На чернівецькій сцені виступали видатні виконавці, які отримали європейське визнання ? С.Крушельницька, М.Менцинський, Ф.Лопатинська. Згадуються схвальні відгуки місцевої преси на значні події культурного життя краю.

Справжнім святом для всієї Буковини став приїзд у 1903?04 роках М.Лисенка. Він дав могутній поштовх розвитку українського музичного життя, сприяв пробудженню національної свідомості, переконливо свідчив про духовну єдність народу, поділеного державними кордонами. У Чернівцях розпочинає діяльність перша українська музична школа, виникає «Товариство для плекання української пісні, музики та драматичної штуки», у багатьох містечках та селах краю формується широка сітка «Боянів».

Важливим чинником національного відродження на Буковині другої половини ХІХ ? початку ХХ століття став театр. Під безпосереднім впливом виступів професійного театру львівського товариства «Руська бесіда» виникають місцеві аматорські гуртки, зокрема «Перше руське літературно-драматичне товариство» (керівник ? С.Воробкевич), згодом ? «Руський селянський театр» (керівник ? І.Захарко). Центрами національного освітньо-мистецького життя чернівецької громади того часу стали народні доми ? український, польський, єврейський, німецький. Про музичний побут української інтелігенції та розвиток домашнього музикування дізнаємося зі спогадів О.Кобилянської. В роботі також висвітлюються помітні зрушення в галузі музичної освіти та виховання. Згадується випуск «Співаника для шкіл народних» та підручника гармонії С.Воробкевича, налагодження діяльності музичної школи ім.М.Лисенка. Окремої уваги заслуговує процес збирання та публікації народнопісенної творчості, зародження паростків музичної публіцистики та видавничої справи. Загалом, українське музичне життя розглядається в контексті взаємодії різних національних культур.

Розділ 3. Внесок найвидатніших музикантів ? представників різних національностей у розвиток музичної культури Буковини.

Серед найвідоміших митців ? як уродженців Буковини, так і тих, хто активно сприяв розквіту її музичного життя, почесне місце займають С.Воробкевич, К.Мікулі, А.Гржімалі, Є.Мандичевський. В роботі акцентується їх значення у формуванні багатонаціональної культури ? своєрідного «буковинського феномену» другої половини ХІХ ? початку ХХ століття. Запропоновано новий ракурс у висвітленні окремих фактів із біографії прославлених музикантів. Характеристика їх ідейно-естетичних поглядів, мистецьких засад, громадських вчинків, творчих досягнень розглядаються крізь призму полікультурних зв'язків.

3.1 Творча та музично-громадська діяльність Сидора Воробкевича у міжнаціональних взаємодіях.

Серед українських композиторів, творчість яких стала значним внеском у скарбницю національного музичного мистецтва, вагоме місце належить С.Воробкевичу. Як наголошував свого часу О.Маковей, унікальність творчого обдарування буковинського митця пов'язана, передусім, з органічним поєднанням в одній особі таланту письменника та музиканта. Значною заслугою С.Воробкевича є також те, що він брав активну участь у суспільному та мистецькому житті багатонаціонального буковинського краю і зробив помітний внесок у розвиток культури не тільки українського, а й інших народів. У роботі окреслюються етапи становлення С.Воробкевича як митця й особистості. Згадуються його дитячі та юнацькі роки, великий інтерес до народної творчості, тісні зв'язки з галицькими діячами, захоплення поезією Т.Шевченка, творчістю інших українських письменників та композиторів ? майстрів хорового концерту кінця ХVІІІ ? початку ХІХ століття та Перемиської школи. На основі документальних джерел висвітлюється період навчання С.Воробкевича у Відні, значний внесок у розвиток музичного виховання, що підтверджує підручник з гармонії ? «Manual de armonia muzicalae», посібник з музичної грамоти «Kurze allgemaine Musiklehre fьr Schule und Haus», «Співаники для шкіл народних» українською мовою та аналогічні співаники румунською мовою ? «Colecюuine de cоnteca pentru єcoalare populare». Відзначається вплив С.Воробкевича на формування творчих постатей Є.Мандичевського, П.Бажанського, Ч.Порумбеску, Т.Флондора, М.Воронки, М.Урсуляк та ін.

С.Воробкевич брав активну участь у численних культурно-просвітницьких об'єднаннях. Це, зокрема, українське товариство «Руська бесіда». румунські товариства ? «Societatea pentru cultura єi literгtura romгna in Bucovina», «Academia ortodoxг» та «Armonia». В роботі підкреслюється, що прагнення до міжнаціонального порозуміння, глибока симпатія до інших народів знайшли свій відгук у його літературній та музичній творчості. Відзначається особлива роль театру у формуванні творчої постаті митця та згадується його музикознавчий доробок ? статті про М.Глінку, М.Вербицького, розділ із колективної праці «Die цsterreichische-ungarische Monarchie in Wort und Bild», в якій розповідається про особливості народнопоетичної творчості українців та румун. У роботі більш детально висвітлюється святкування 25-річчя літературної та музично-громадської діяльності С.Воробкевича у 1887 році, що свідчило про визнання композитора у розвитку багатонаціональної, передусім української, культури на Буковині.

С.Воробкевич займає особливе місце в історії буковинського краю. Вільне володіння декількома мовами, значний інтерес до мистецьких надбань різних народів, збирання та вивчення українського, молдавського, румунського фольклору, активна участь у різноманітних національних культурно-просвітницьких та громадських товариствах, видання збірників з музичного виховання та виступи у пресі ? все це характеризує його як яскраву непересічну особистість, справжній феномен полікультурного середовища другої половини ХІХ століття. Проте життєвий та творчий шлях видатного митця свідчить, що ім'я С.Воробкевича, передусім, належить українській культурі. А вивчення та популяризація його літературної та музичної спадщини є актуальним завданням на сучасному етапі розбудови державної незалежності України.

3.2 Кароль Мікулі та його зв'язки з буковинським краєм.

Творча постать керівника Галицького музичного товариства та директора Львівської польської консерваторії розглядається в контексті розвитку музичного життя на Буковині. Окреслюються дитячі та юнацькі роки майбутнього музиканта в Чернівцях, неодноразові відвідини батьківщини з концертами, дружні стосунки з В.Александрі та І.Порумбеску. Дається загальна характеристика збірки фортепіанних п'єс «48 національних румунських мелодій». В роботі підкреслюється особлива роль К.Мікулі у розвитку австро-німецької, польської, румунської, української музичної культури.

3.3 Чеські музиканти на Буковині. Творча та музично-громадська діяльність Адальберта Гржімалі.

Входження України до загальноєвропейського культурного процесу пов'язане з представниками чеської музичної школи. Серед талановитих чеських музикантів, які сприяли розвитку музичного життя на Буковині, можна назвати Ф.Пауера, В.Костелецького, Ф.Звонічека, Ф.Калоусека, І.Гавеліка, А.Кужелю. Проте особливе місце в історії краю належить А.Гржімалі. Протягом тридцяти років він невтомно працював керівником товариства «Der Verein zur Fцrderung vor der Grьndung der Tonkunst in der Bukowina» та проявив себе як диригент, педагог, композитор і громадський діяч. У роботі висвітлюються основні етапи життєвого та творчого шляху А.Гржімалі, який, як і К.Мікулі, репрезентує новий тип митця-універсала, характерний для пізньоромантичного (і постромантичного) періоду розвитку європейської культури. Різнобічна діяльність чеського музиканта сприяла піднесенню загального рівня місцевого музичного життя різних етнічних груп.

3.4 Формування творчої особистості Євсевія Мандичевського та його внесок у розвиток музичної культури Буковини.

Якщо розквіт музично-громадської та творчої діяльності А.Гржімалі припадає на буковинський період, то уродженець цього краю Є.Мандичевський (як і К.Мікулі) у повній мірі реалізував свій музичний потенціал поза межами батьківщини. Унікальність творчої постаті Є.Мандичевського полягає в органічному поєднанні в одній особі науковця-дослідника, редактора-текстолога та композитора-практика. Водночас, попри активну участь в мистецькому житті Відня, прославлений музикант багатьма нитками був пов'язаний з рідним краєм. У роботі висвітлюються ці зв'язки, що проявилися на різних рівнях. Вони охоплюють площину родинних контактів, стосуються особистої участі митця в культурно-громадських заходах, що відбувалися в Чернівцях, врешті-решт включають сферу композиторської творчості. Наприклад, теплі стосунки пов'язували Є.Мандичевського з сестрою Катериною, він допомагав брату Георгію в роботі над повним курсом контрапункту. У зв'язку із святкуванням 20- річчя товариства «Der Verein zur Fцrderung vor der Grьndung der Tonkunst in der Bukowina» відбулося виконання його кантати «Сила гармонії» за участю різних національних мистецький організацій, зокрема румунської «Armonia» та українського «Союзу». Чимало кращих творів Є.Мандичевського написані безпосередньо під «буковинським впливом», наприклад кантата «В країні Буків» чи хорові цикли на вірші Т.Шевченка і Ю.Федьковича. На жаль, окремі румунські дослідники безапеляційно «привласнюють» собі його ім'я, ігноруючи значний внесок Є.Мандичевського у духовну скарбницю принаймні трьох народів ? українського, австрійського та румунського. В роботі підкреслюються дружні та творчі взаємини Є.Мандичевського зі своїм вчителем С.Воробкевичем, що проявилися, серед іншого, в царині духовної музики.

Розглядаючи феномен творчої постаті Є.Мандичевського як прояв полікультурного середовища Буковини другої половини ХІХ ? початку ХХ століття, особлива увага зосереджена на його обробках народних мелодій різних народів. В роботі детально аналізуються обробки буковинського фольклору з рукописної збірки О.Воєвідки, що свідчать про високу композиторську майстерність автора. У контексті проблематики дослідження названі імена найвидатніших буковинців, які отримали ґрунтовні знання, навчаючись у Є.Мандичевського (серед них ? І.Веренка, Ч.Порумбеску, Л.Роттенберг, К.Шандру та ін.) Педагогічна діяльність митця свідчить про опосередкований чи безпосередній вплив через своїх учнів на розвиток музичної культури на Буковині.

У Висновках підкреслюється, що історико-краєзнавчий аспект сучасного українського музикознавства, який розглядає національну культуру крізь призму розвитку музичного життя окремого регіону, відкриває нові можливості її вивчення, дає змогу наповнити загальну парадигму музично-історичного процесу живою конкретикою регіональних явищ, виявити не тільки іманентні риси музичної культури земель України, а й визначити їх місце в національному та загальноєвропейському соціокультурному просторі.

ХІХ - початок ХХ століття - важливий етап у розвитку музичного життя Буковини. Його реконструкція свідчить про органічне поєднання місцевих традицій із досягненнями регіональних, загальнонаціональних та європейських культурних осередків. Революційні події 1848 року дали поштовх хвилі національного відродження, що проявилося в усвідомленні свого етнічного коріння, виникненні активного суспільно-політичного руху. Музичне життя Буковини є складовою частиною цього складного процесу й охоплює різноманітні форми музичної діяльності. Серед них - розвиток домашнього музикування, організація культурно-просвітницьких товариств, формування системи музичної освіти і виховання, становлення концертного та театрального руху тощо. Відбувався процес переходу від аматорства до професіоналізму. З провінційного містечка Чернівці поступово перетворювалося на значний культурний центр з виразною «віденською» орієнтацією в інституалізації мистецького життя. Чисельні мистецькі об'єднання, серед яких слід виділити німецький «Der Verein zur Fцrderung vor der Grьndung der Tonkunst in der Bukowina», румунську «Armonia», український «Буковинський Боян», не тільки сприяли піднесенню загальної культури, а й активно гуртували навколо себе широкі верстви громадськості, сприяли пробудженню національної свідомості.

Водночас слід підкреслити, що при всій строкатості буковинського соціуму ідея соборності всіх українських земель знаходила яскраве виявлення у сфері музичної культури на різних рівнях - від гастрольної діяльності львівського українського театру товариства «Руська бесіда» на Буковині до відчутного впливу Перемиської школи на творчу постать С.Воробкевича; від перших «хорових прогульок» студентської молоді до налагодження міцних контактів між галицькими та буковинськими митцями; від спільного зацікавлення у збиранні та вивченні фольклору до створення музичних товариств й організацій на зразок тих, що вже функціонували в Галичині. Незважаючи на складні умови, ідея творення загальнонаціональної музичної культури об'єднувала українську громадськість, чому сприяли, зокрема, відвідини Буковини М.Лисенком.

Яскравою сторінкою української культури є багатогранна творча та громадська діяльність С.Воробкевича ? центральної фігури національного відродження буковинців (поряд з Ю.Федьковичем). Незаперечний також внесок у розвиток музичної культури краю представників різних національностей, зокрема К.Мікулі, А.Гржімалі та Є.Мандичевського.

Музичне життя Буковини ХІХ - початку ХХ століття є невід'ємною частиною історії української музики, що розвивалась у плідній взаємодії з іншими національними культурами. Незважаючи на політичні суперечки та окремі «тертя» між представниками окремих етнічних груп, на Буковині переважав процес плідного взаємовпливу та взаємозбагачення духовними цінностями, що стало яскравим прикладом діалогу культур. Таким чином, історичний досвід «Європи в мініатюрі», як образно назвали Буковину науковці, цікавий не тільки з огляду ретроспективного вивчення, а й корисний як прогностична модель для спрямування процесів, що відбуваються на початку ХХІ століття. Він відкриває широкі можливості для порозуміння між народами, особливо в часи глобалізації мультикультурного світу.

ПЕРЕЛІК ПУБЛІКАЦІЙ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Глібовицький І. Цитра в контексті розвитку інструментальної музики Західної України другої половини ХІХ - початку ХХ століття / І.Глібовицький // Вісник Прикарпатського університету : Мистецтво-знавство. ? Івано-Франківськ, 2004. - Вип. VI. ? С.103?109.

2. Глібовицький І. Творча постать Ісидора Воробкевича у літературній спадщині Івана Франка та музикознавчих дослідженнях Станіслава Людкевича / І.Глібовицький // наукові збірки ЛНМА ім. М.В.Лисенка: музикознавчі студії. - Львів, 2004. - Вип 9. ? С.12?17.

3. Глібовицький І. Ісидор Воробкевич та Михайло Вербицький (буковинець як послідовник глави Перемиської композиторської школи) / І.Глібовицький // Науковий вісник Чернівецького університету : педагогіка та психологія. - Чернівці, 2004. - Вип. 208. ? С. 50?58.

4. Глібовицький І. Полікультурна палітра музичного життя Чернівців середини ХІХ - початку ХХ століття / І.Глібовицький // Київське музикознавство : зб. статей. - К., 2006. - Вип. 19. ? С. 70?76.

5. Глібовицький І. Музичне життя Чернівців ХІХ - початку ХХ століття у німецькомовних джерелах того часу / І.Глібовицький // Київське музикознавство : зб. статей. - К., 2007. - Вип. 22. ? С. 49?55.

6. Глібовицький І. Творча постать Адальберта Гржімалі в контексті розвитку музичної культури Буковини другої половини ХІХ - початку ХХ століття / І.Глібовицький // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені В.Гнатюка та Національної музичної академії України імені П.Чайковського. Серія: Мистецтвознавство. - 2008. ? №1 (19). ? С. 18?24.

АНОТАЦІЯ

Глібовицький І.С. Музичне життя Буковини ХІХ - початку ХХ століття як прояв полікультурного середовища. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 26.00.01 - теорія та історія культури (мистецтвознавство). - Львівська національна музична академія ім. М. В. Лисенка. - Львів, 2010 р.

У дисертації вперше в українському музикознавстві здійснена спроба комплексного дослідження регіональної музичної культури Буковини ХІХ ? початку ХХ століть. Музичне життя краю розглядається в контексті поліетнічного середовища як невід'ємна частина суспільно-історичних подій, вагомий чинник українського національного відродження.

Розкривається процес зародження домашнього музикування, налагодження діяльності німецького товариства «Der Verein zur Fцrderung vor der Grьndung der Tonkunst in der Bukowina», румунської «Armonia», українського «Буковинського Бояну», «Руського міщанського хору» та ін. культурно-просвітницьких мистецьких об'єднань. Характеризуються кроки в налагодженні концертного життя, розвитку музичної освіти, становленні професійного музичного мистецтва. Аналіз музичного життя здійснено в контексті взаємодії та взаємовпливу різних національних культур. Розглядається внесок найвидатніших музикантів ? представників різних національностей ? у розвиток музичної життя Буковини означеного періоду.

Ключові слова: Буковина, Чернівці, полікультурне середовище, поліетнічність, національне відродження, культурно-просвітницькі товариства й організації, музичне мистецтво.

Glibovytskyy I.S. Musical life of Bukovina ХІХ - to beginning of ХХ age as a display of policultural environment. ? Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of study of art after speciality 26.00.01. - theory and history of culture. - Lviv M. V. Lysenko National Music Academy. - Lviv, 2010.

In the presented dissertation first in Ukrainian musicology the attempt of complex research of regional musical culture is carried out on the example of Bukovina ХІХ - to beginning of ХХ ages. Musical life is examined in the context of polyethnic environment as inalienable part of social and political events, the considerable and important factor of the Ukrainian national revival.

It is underlined that regional direction of Ukrainian musicology opens new possibilities for the complex analysis of musical culture of that or other region of Ukraine in the European social and cultural measuring. From this review ХІХ ? beginning of ХХ age ? is important in development of musical life of Bukovina. His reconstruction testifies to organic combination of local traditions with achievements of regional, national and European cultural cells. The revolutionary events of 1848 gave a shove the wave of national revival which showed up from the awareness of the ethnic root to adjusting of active social and political motion. Musical life of Bukovina is component part of this difficult process and engulfs the various forms of musical activity. Among them is adjusting of home music life, organization of different elucidative and artistic societies, forming of the system of musical education, becoming of concerto and theatrical motion and others like that. There was a transition process from an amateur motion to professionalism. From a provincial township Chernivtsi gradually grew into a considerable cultural center with an orientation on Vienna. Numeral artistic associations among which it is possible to select German «Der Verein zur Fцrderung vor der Grьndung der Tonkunst in der Bukowina», Romanian «Armonia» and Ukrainian «Bukovinskyy Boyan», not only instrumental in getting up of general culture, but also actively united round itself the wide layers of public, promoted in awakening of national consciousness.

At the same time it follows to underline that at all of originality of development the idea of collegiality of all of Ukrainian earths found a bright exposure in the field of musical life on different levels - from concerto activity on Bukovina of the Lvov Ukrainian theater of society «Ruska besida» to perceptible influence of «peremyshlska school» on the creative figure of S.Vorobkevich; from the first trips of student young people to adjusting of strong contacts between the Galychyna and Bukovina artists; from the process of collection and study of folk-lore to creation of musical societies and organizations like those, that already functioned in Galychyna. Without regard to difficult terms, the idea of creation of national musical culture united Ukrainian public, why the visits of Bukovina M.Lysenko promoted.

The bright page of the Ukrainian culture іs many-sided creative and public activity of S.Vorobkevych ? main figure of national revival (next to Yu.Fedkovych). An irrefutable also contribution to development of musical culture on Bukovina is connected with representatives of different nationalities, in particular, K.Mikuli, A.Grzhimali and E.Mandychevskyy.

Musical life of Bukovina of the second half ХІХ ? it is been beginning of ХХ age inalienable part of history of Ukrainian music which developed in the fruitful co-operating with other national traditions. Without regard to political disputes and separate «frictions» between the representatives of separate ethnic groups, on Bukovina a process prevailed of fruitful cross-coupling spiritual values which are the prime example of dialog of cultures. Thus, historical experience of «Europe in a miniature», as vividly research workers named Bukovina, interesting not only from the review of historical analysis but also useful to understanding of processes which take a place at the end of ХХ ? at the beginning of ХХІ age.

Thus it is examined the formation of home music life, adjusting of activity of different artistic associations, steps in adjusting of concerto life, development of musical education, becoming of professional musical art. The analysis of musical life is carried out in the context of cooperation of different national cultures. Payment of the most prominent musicians is examined - representatives of different nationalities - in development of musical life of Bukovina of the noted period.

Key words: Bukovina, Chernivtsi, policultural environment, polyethnic, national revival, cultural and educational societies and organizations, musical art.

Глибовицкий И.С. Музыкальная жизнь Буковины ХІХ ? начала ХХ века как проявление поликультурной среды. Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата искусствоведения за специальностью 26.00.01 ? история и теория культуры (искусствоведение). ? Львовская национальная музыкальная академия им. М. В. Лысенко. ? Львов, 2010 г.

В диссертации впервые в украинском музыковедении осуществлена попытка комплексного исследования региональной музыкальной культуры Буковины ХІХ ? начала ХХ веков. Музыкальная жизнь края рассматривается в контексте полиэтнической среды как неотъемлемая часть общественно-исторических событий, весомый фактор украинского национального возрождения.

В работе освещается процесс зарождения домашнего музыцирования, налаживания деятельности немецкого общества «Der Verein zur Fцrderung vor der Grьndung der Tonkunst in der Bukowina», румынской «Armonia», украинского «Буковинского Бояна», «Мещанского хора» и др. культурно-просветительских художественных объединений. Характеризуются шаги в налаживании концертной жизни, развитии музыкального образования, становлении профессионального музыкального искусства. Анализ музыкальной жизни осуществлен в контексте взаимодействия и взаимовлияния разных национальных культур. Рассматривается роль выдающихся музыкантов ? представителей разных национальностей в развитии музыкальной жизни Буковины указанного периода.

Ключевые слова: Буковина, Черновцы, поликультурная среда, полиэтничность, национальное возрождение, культурно-просветительские общества и организации, музыкальное искусство.