Система бібліотечно-інформаційного супроводу професійної діяльності сімейних лікарів в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КУЛЬТУРИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук

із соціальних комунікацій

Система бібліотечно-інформаційного супроводу професійної діяльності сімейних лікарів в Україні

27.00.03 -- книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство

Проценко ТАМАРА ВОЛОДИМИРІВНА

Харків -- 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Київському національному університеті культури і мистецтв, Міністерство культури і туризму України

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор

Новальська Тетяна Василівна,

Київський національний університет культури і мистецтв, завідувач кафедри книгознавства і бібліотекознавства

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Дмитренко Тамара Олександрівна,

професор кафедри соціальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди

кандидат педагогічних наук, старший

науковий співробітник

Павлуша Тетяна Петрівна,

завідувач відділу наукової організації основного фонду Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Розвиток суспільства на початку ХХI століття визначається прогресом у галузі інформаційно-комунікаційних технологій, що впливає на всі сфери життєдіяльності людства. Особливості відтворення комунікаційного ланцюга в суспіль-них підсистемах різного призначення зумовлюють актуальність досліджень його галузевої складової. Сучасні комунікаційні технології дозволяють бібліотекам вийти на якісно новий рівень інформаційного супроводу діяльності будь-яких категорій користувачів, побудованого на постійно діючих, мультипредметних, необмежених часом і простором інформаційних сервісах. Означене повною мірою стосується бібліотечно-інформаційного супроводу медичної галузі загалом та сімейної медицини зокрема.

Водночас, існуючі можливості та переваги сучасних інформаційно-комунікаційних технологій щодо вдосконалення інформаційного обслуговування потреб сімейних лікарів використовуються бібліотечними установами України недостатньою мірою. Аналіз друкованих та електронних наукових джерел, практичного досвіду вітчизняних медичних бібліотек виявив існування проблемної ситуації, яка полягає в наявності суперечності між реальним зростанням потреб щодо професійної інформації для сімейних лікарів та сучасним станом їх задоволення бібліотеками в умовах інтеграції комунікаційного простору України; у невідповідності між потребами практики в актуалізації інформаційно-інтелектуального потенціалу медичної галузі через формування системи ефективного інформаційного супроводу професійної діяльності сімейних лікарів і відсутністю концептуальних засад вирішення означеної проблеми.

Незважаючи на значне загальносоціальне значення, реалізація бібліотеками системи якісної інформаційної підтримки сімейної медицини в Україні, хоча і зумовила останнім часом певний науковий інтерес, проте ще не стала предметом узагальнюючого дослідження. Отже, актуальність теми дисертаційного дослідження визначається об'єктивною та нагальною необхідністю розробки теоретичних засад формування системи бібліотечно-інформаційного супроводу професійної діяльності сімейних лікарів в Україні.

Зв'язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов'язане з реалізацією законів України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», «Про охорону здоров'я», указами Президента України «Про концепцію розвитку охорони здоров'я населення України», «Про стратегію економічного та соціального розвитку України «Шляхом європейської інтеграції»», постановою Кабінету Міністрів України «Про комплексні заходи щодо впровадження сімейної медицини в систему охорони здоров'я» та іншими законодавчими і програмними документами українського уряду.

Дисертаційна робота виконана в межах цільової комплексної програми науково-дослідної роботи Київського національного університету культури і мистецтв, затвердженої вченою радою КНУКіМ (протокол № 1 від 15.09.1998 р.), комплексної науково-дослідної теми «Трансформаційні процеси в культурі та мистецтві України» (номер державної реєстрації 0107U009539), комплексної наукової теми кафедри книгознавства і бібліотекознавства Київського національного університету культури і мистецтв «Трансформація бібліотечної науки, освіти і професії в демократичній Україні».

Мета дисертаційного дослідження -- розроблення концептуальних засад формування системи бібліотечно-інформаційного супроводу професійної діяльності сімейних лікарів в Україні в умовах інтеграції комунікаційного простору.

Для реалізації мети дослідження поставлено такі завдання:

- з'ясувати рівень наукової розробки проблеми бібліотечно-інформаційного супроводу професійної діяльності сімейних лікарів;

- визначити теоретичне підґрунтя та методи наукового дослідження;

- виявити особливості професійних інформаційних потреб сімейних лікарів як атракторів у системі бібліотечно-інформаційного супроводу;

- установити основні комунікаційні канали та засоби здійснення інформаційного супроводу сімейних лікарів в умовах сучасної бібліотечно-інформаційної системи України;

- науково обґрунтувати концептуальну модель багаторівневої системи бібліотечно-інформаційного супроводу професійної діяльності сімейних лікарів, що базується на використанні інтегрованого комуні-каційного потенціалу мережевого середовища.

Об'єкт дослідження -- бібліотечно-інформаційний супровід професійної діяльності сімейних лікарів.

Предмет дослідження -- формування системи бібліотечно-інформаційного супроводу професійної діяльності сімейних лікарів у кому-нікаційному просторі України.

Методи дослідження. Теоретичну базу дослідження склали фундаментальні положення теорії соціальних комунікацій, розроблені в працях А. В. Соколова, В. О. Ільганаєвої; базові положення теорії бібліотекознавства, викладені в дослідженнях В. О. Ільганаєвої, Н. М. Кушнаренко, І. О. Давидової, Т. В. Новальської, Л. Г. Петрової, М. С. Слободяника, А. А. Соляник, Г. В. Шемаєвої. Науковому обґрунтуванню концептуальних засад формування системи інформаційного супроводу користувачів бібліотек сприяли дослідження еволюції технологій бібліотечного обслуговування, здійснені М. Я. Дворкіною, Я. Л. Шрайбергом, С. А. Єзовою, Т. П. Павлушею, Л. Я. Філіповою, В. В. Загуменною; теоретичні підґрунтя галузевих аспектів інформаційного забезпечення професійної діяльності медичних фахівців на різних рівнях функціонування бібліотечно-інформаційних систем розроблені в працях Н. О. Артамонової, Р. Велеса, Ю. О. Гайдаєва, І. В. Галерника, Т. Г. Горбаченко, Ю. Н. Дрешер, Н. І. Козлюк, Є. Є. Латишева, Т. С. Монько, В. Ф. Москаленка, В. М. Пономаренка, А. Р. Уваренка й інших учених.

Методологічними засадами дисертаційного дослідження є соціо-комунікативний, системно-діяльнісний, кібернетичний, аксіологічний підходи. На різних етапах дослідження використовувалися загальнонаукові і спеціальні методи: аналізу та синтезу, порівняння, узагальнення; джерелознавчий пошук і контент-аналіз основних публікацій з теми дослідження використано для визначення стану розробленості наукової проблеми; метод моделювання -- для розроблення концептуальної моделі бібліотечно-інформаційного супроводу професійної діяльності сімейних лікарів; соціологічні методи (спостереження, опитування, анкетування) -- для вивчення специфіки інформаційних потреб сімейних лікарів, сучасного стану та рівня їх бібліотечно-інформаційного супроводу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим дослідженням, у якому всебічно розглядаються сучасний стан та перспективи формування цілісної системи бібліотечно-інформаційного супроводу професійної діяльності сімейних лікарів в Україні. У дослідженні вперше:

- визначено сутність інформаційного супроводу як цілеспрямовано організованого комунікаційного процесу безперервної підтримки в інтерактивному режимі взаємодії суб'єктів професійної діяльності через комплекс електронних інформаційних продуктів та послуг;

- науково обґрунтовано, що реалізація бібліотечно-інформаційного супроводу професійної діяльності сімейних лікарів базується на багаторівневій системі комунікаційних каналів і технологій формування, організації доступу, передачі та представлення бібліотеками необхід-них і достатніх інформаційно-інтелектуальних ресурсів у вигляді документалізованих, інформаційно-структурованих, когнітивно-форматованих засобів задоволення інформаційних потреб користувачів;

- з'ясовано систему ціннісних орієнтирів та інформаційних потреб сімейних лікарів як атракторів у комунікаційному процесі, виявлено напрями розвитку комунікаційних каналів і засобів оперативного доведення до них професійно значущої інформації, необхідної й достатньої для підтримки прийняття адекватних рішень під час лікувально-діагностичного процесу;

- доведено необхідність доповнення системи бібліотечно-інформаційного супроводу професійної діяльності сімейних лікарів інтерактивним рівнем комунікаційної взаємодії, опанування якого сприяє підвищенню її ефективності й результативності.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що його висновки й рекомендації є теоретико-методичною основою організації роботи медичних бібліотек України щодо забезпечення системного, ефективного й результативного інформаційного супроводу професійної діяльності сімейних лікарів. У дисертації подано конкретні рекомендації, реалізація яких зумовить поліпшення інформаційної підтримки роботи амбулаторно-профілактичних закладів і сімейних лікарів.

Положення, висновки і результати дослідження мають конкретне науково-практичне значення і можуть використовуватися працівниками медичних закладів, органів науково-медичної інформації та управління медичною галуззю для організації і підтримки інформацій-ного супроводу сімейних лікарів в умовах новітніх мережевих технологій із застосуванням електронних інформаційних ресурсів та інтерактивних сервісів. Крім того, концепція інформаційного супроводу як комунікаційного процесу, положення і висновки, сформульовані в дисертації, можуть використовуватися під час розробки подібних систем бібліотечно-інформаційного обслуговування інших галузей діяльності в умовах інтеграції комунікаційного простору України і в процесі підготовки та підвищення кваліфікації лікарів загальної практики.

Теоретичний та емпіричний матеріал дослідження відбито в науково-методичних розробках, які використовуються в навчальному процесі Київського національного університету культури і мистецтв при викладанні фахових навчальних дисциплін «Бібліотекознавство», «Бібліотечно-інформаційне обслуговування», «Електронні бібліотеки», «Галузеві бібліотечно-інформаційні ресурси» підготовки бакалаврів і спеціалістів освітнього напряму «Книгознавство, бібліотеко-знавство і бібліографія», про що свідчить акт про впровадження.

Апробація результатів дослідження здійснювалася протягом 2001-2009 рр. Його основні результати і положення оприлюднені в доповідях на міжнародних наукових конференціях: «Розвиток бібліо-течної науки, освіти, професії в умовах інформатизації суспільства» (Київ, 2007 р.), «Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: Проблеми науки, освіти, практики» (Київ, 2008 р.); на всеукраїнській науково-практичній конференції «Культура в сучасному українському суспільстві: стан та проблеми»; на щорічних звітних конференціях професорсько-викладацького складу й аспірантів Київ-ського національного університету культури і мистецтв (2001-2009 рр.).

Публікації. Основні теоретичні положення, висновки і результати дисертаційного дослідження відображено в 12 одноосібних публі-каціях, з них 4 статті -- у наукових фахових виданнях України, 5 -- в інших наукових журналах та збірниках, 3 -- тези доповідей на міжнародній та всеукраїнських наукових конференціях.

Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослі-дження, логікою викладення матеріалу, складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Текст дисертації проілюстровано 11 рисунками. Загальний обсяг дисертації 214 сторінок, основний текст -- 170 сторінок, 5 додатків на 12 сто-рінках, список використаних джерел -- 305 найменувань на 32 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету і завдання, визначено його об'єкт і предмет, наведено дані про зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Охарактеризовано методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дисертації, публікації автора.

У першому розділі «Теоретико-методичні засади дослідження проблеми бібліотечно-інформаційного забезпечення інформаційних потреб сімейних лікарів», який складається з двох підрозділів, досліджено стан наукової розробки проблеми, визначено теоретичну базу та методи дослідження.

Відтворення еволюції наукових поглядів фахівців на сутність і зміст інформаційного обслуговування та інформаційного забезпечення медичних фахівців дозволило з'ясувати, що сучасні комунікаційні технології дозволяють бібліотекам синтезувати функції всіх відомих раніше видів обслуговування користувачів через опанування якісно нового виду інформаційної діяльності -- бібліотечно-інформаційного супровіду, який здійснюється бібліотеками в мережевому електронному середовищі на базі створення та організації електронних ресурсів і послуг, забезпечення дистанційного доступу до них користувачів та їх обслуговування в інтерактивному режимі.

На підґрунті всебічного аналізу спеціальної літератури виявлено, що проблема бібліотечно-інформаційного супроводу фахівців узагалі й медичних фахівців зокрема ще не була предметом самостійного дисертаційного дослідження. Окремі її аспекти в контексті організації бібліотеками інформаційного забезпечення медичних працівників набули відбиття в працях Н. О. Артамонової, Т. Г. Горбаченко, І. В. Гордієнко, Ю. М. Дрешер, Н. І. Козлюк, Т. С. Монько, Н. А. Орлеанської, Т. А. Остапенко, Р. І. Павленко й інших учених. Важливими для вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду становлення сімейної медицини й особливостей професійної діяльності сімейного лікаря як атрактора в системі комунікаційної взаємодії стали дослідження І. Денисова, Н. Дмитрієвої, О. Іванової, Є. Латишева, І. Чопей та М. Рогач. Значний фаховий інтерес становлять наукові дослідження американського вченого Р. Велейса, присвячені історії розвитку сімейної медицини у світі.

Доведено, що в сучасних реаліях надзвичайної актуальності набуває необхідність упровадження науково обґрунтованих методик орга-нізації соціально-орієнтованої сімейної медицини, яка має надзвичайно важливе значення в справі збереження та зміцнення здоров'я і трудового потенціалу населення України. Найнадійнішим комуніка-ційним каналом інформаційної підтримки функціонування та розвитку галузі сімейної медицини є мережа наукових і публічних бібліотек, які володіють широким арсеналом інформаційно-бібліотечних ресурсів -- упорядкованими фондами документів на різних носіях інформації щодо комплексу знань з медичних та суміжних галузей; сучасним довідково-пошуковим апаратом; матеріально-технічними засобами опрацювання, зберігання і передачі інформації. Нині їх працівники кваліфіковано формують континуальний та багаторівневий інформаційно-комунікаційний простір на основі використання Інтернет-сервісів та технологій, забезпечення безперешкодного доступу користувачів до електронних медичних бібліотек, спеціалізованих інформаційно-пошукових систем, віртуальних довідково-бібліографіч-них та інформаційно-аналітичних служб. Аналіз зарубіжного досвіду свідчить про існуюче різноманіття підходів до організації системи взаємодії бібліотек і сімейних лікарів, що зумовлено дією спеціальної законодавчої бази, національними традиціями тощо. Обґрунтовано доцільність запозичення Україною кращого досвіду організації інформаційного супроводу сімейної медицини, який існує в США, Великій Британії, Франції. Водночас, постає питання про створення ефективної вітчизняної системи бібліотечно-інформаційного супроводу сімейних лікарів, яка б ураховувала національні особливості, сприяла повному й оперативному задоволенню інформаційних потреб сімейних лікарів та їх пацієнтів в умовах інтеграції єдиного комунікаційного простору.

Розробленню теоретичних засад формування сучасної системи інформаційного супроводу сприяло застосування методології соціокомунікативного, системно-діяльнісного, аксіологічного підходів. З позицій соціокомунікативного підходу доведено комунікаційну природу взаємодії «сімейний лікар -- пацієнт», яка ґрунтується на цілеспрямованому обміні соціальною інформацією. Лікареві, окрім повної клініч-ної інформації про стан здоров'я, родинне та соціальне оточення пацієнта, необхідна зовнішня -- наукова медична інформація, яка є інформаційно-когнітивною базою для прийняття рішень про найефективніші методи, засоби та технології лікування. Підкреслено, що сімейний лікар у своїй професійній діяльності може стикатися майже з усіма видами захворювань. До того ж у багатьох випадках постає необхідність швидко встановити діагноз або призначати лікування відразу ж після огляду пацієнта. Таким чином, за короткий проміжок часу сімейний лікар має зіставити багато даних, проаналізувати значний обсяг інформації. Оскільки більшість амбулаторій сімейних ліка-рів розташовані далеко від великих спеціалізованих медичних центрів та бібліотек, сімейному лікареві в процесі прийняття рішень необхідно якнайширше використовувати онлайнові фахові БД та інтерактивні експертні медичні системи. Дистанційний доступ до широкого асортименту таких інформаційних ресурсів кваліфіковано може надавати лише один комунікаційний посередник -- інформаційно-бібліотечний фахівець, який опанував технології пошуку, селекції, впорядкування, зберігання, власного генерування та надання у використання в електронному і нонелектронному режимах продуктів аналітико-синтетичної обробки наукової медичної інформації.

Гносеологічний потенціал системно-діяльнісного, кібернетичного, аксіологічного підходів уможливив глибше розкрити сутність, ціннісні орієнтири й особливості професійної діяльності сімейного лікаря, які зумовлюють специфіку їхніх інформаційних потреб як атракторів у комунікаційному процесі, дозволяють обґрунтувати необхідність формування якісно нової, ефективнішої системи каналів та засобів їх бібліотечно-інформаційного супроводу.

Мета будь-якої діяльності завжди зумовлена соціальною потребою, яка виникає за певних умов і може бути реалізована завдяки визначеній структурі діяльності, до якої належать: суб'єкт діяльності (сімей-ний лікар), об'єкт діяльності (пацієнт -- член родини), предмет діяльності (стан здоров'я пацієнта), засіб (методики лікування хвороб або їх профілактика), процедура (технології лікування хвороб, реабілітації, підтримки та зміцнення здоров'я), умови (оточення пацієнта в процесі лікування, його загальне соціальне оточення, умови життя і праці, ставлення до свого здоров'я) та продукт діяльності (поліпшення здоров'я пацієнта). Застосування діяльнісного підходу дозволяє розглядати діяльність сімейних лікарів як динамічну систему їх комунікаційної взаємодії з пацієнтом і зовнішнім середовищем, яка регулюється механізмом інформаційного обміну. З позицій кібернетичного підходу ефективним є моделювання прямих і зворотних потоків інформації, що циркулюють між об'єктом дослідження та зовнішнім середовищем, аналіз продуктивності їх функціонування з точки зору своєчасності прийняття рішень під час лікувально-діагностичного процесу. В результаті взаємодії системи із зовнішнім середовищем виникає інформація, що надходить по каналах зворотного зв'язку до центру управ-ління для прийняття корегувальних рішень з метою отримання оптимального результату. Оцінити ефект управлінської діяльності теж можна лише на основі інформації, яка містить упорядковані, своєчасні, достовірні, порівняльні кількісні та якісні показники (часові, вартісні та ін.). У зв'язку з цим доцільно автоматизувати не окремі функції інформаційної підтримки прийняття рішень (ведення історії хвороби, складання звітів), а увесь цикл надходження до лікаря внутрішньої (клінічної) та зовнішньої (управлінської, офіційно-правової, наукової медичної) інформації. Застосування в професійній діяльності сімейного лікаря новітніх комп'ютерних і телекомунікаційних технологій дозволить уникнути трудомістких рутинних операцій, підвищити комфортність та ефективність праці, суттєво інтенсифікувати обмін інфор-мацією з партнерами -- лікарями вузьких спеціалізацій, соціальними службами, групами самодопомоги та громадськими організаціями.

Підкреслено, що якісною відмінністю професійної діяльності сімейного лікаря є холістичний (цілісний) підхід до пацієнтів -- членів однієї родини, який ґрунтується на довгострокових персональних стосунках і спрямований на інтегровану допомогу, що передбачає, перш за все, профілактику захворювань, їх діагностику й лікування, реабілі-тацію, підтримку та зміцнення здоров'я всієї родини на основі дотримання настанов здорового способу життя. Це зумовлює широту тематики інформаційних потреб сімейних лікарів, необхідність генерування для них бібліотечними фахівцями цілісного спектра спеціалізованих проблемно-тематичних БД, забезпечення доступу до інтегрованих веб-ресурсів різноманітної, високоякісної та вірогідної медичної інформації.

У другому розділі «Сучасний стан бібліотечно-інформаційного забезпечення професійної діяльності сімейних лікарів України», який складається з трьох підрозділів, розглядаються аксіологічні та діяльнісні чинники формування інформаційних потреб сімейних лікарів, характеризується система комунікаційних каналів і засобів їх задоволення в сучасному бібліотечно-комунікаційному просторі України.

Визначено ціннісні чинники формування професійних інформаційних потреб сімейного лікаря, проаналізовано весь спектр цілей і завдань, які необхідно реалізувати в процесі його професійної діяльності. Обґрунтовано, що основою професіоналізму сімейного лікаря є формування високого рівня фахових знань, який передбачає поряд із загальнопрофесійними знаннями систему наукових знань з окремих спеціальностей, опанування сучасних способів і технологій професій-ної діяльності в типових і нестандартних ситуаціях, формування інтелектуальних, мотиваційних, вольових, предметно-практичних умінь та навичок, а також емоційного самоконтролю й саморегуляції, необхід-них для тривалої професійної взаємодії з пацієнтами, пов'язаними родинними зв'язками. Визначено, що найважливішими аксіологічними принципами комунікаційної взаємодії сімейного лікаря та пацієнта є: «поінформоване погодження», «колегіальне прийняття рішень».

Підкреслено, що важливим чинником формування інформаційних потреб сімейних лікарів є необхідність організації та постійної під-тримки продуктивної ціннісної комунікації з пацієнтом, яка дозволяє підвищити ефективність впливу лікаря на підтримку здоров'я пацієнта. Доведено, що потреби людини в охороні здоров'я, перетворені на інтереси, в свою чергу, змінюються на цінності щодо формування здорового способу життя. Формування основ цього процесу здійснюється завдяки визначенню програмних цілей (моделей необ-хідного майбутнього) в полі можливостей, які утворюються внаслідок аналізу ситуації із залученням внутрішньо- та зовнішньосистемної інформації, до якої належать масиви клінічної інформації і наукові медичні БД, а також знання, досвід лікаря та його співробітників.

На основі аналізу результатів анкетування 250 сімейних лікарів державних і приватних клінік Києва, Київської та Закарпатської областей України визначено, що основними мотивами їх звернення до бібліотечно-інформаційних ресурсів медичної проблематики є: практична діяльність -- 47%, підвищення кваліфікації -- 32%, самоосвіта -- 12%, наукова діяльність -- 9%. Аналіз відповідей щодо пріоритетних каналів отримання галузевої медичної інформації дає підстави стверджувати, що перше місце посідають ресурси Інтернету, як вітчизняні, так і зарубіжні, друге -- обласні наукові медичні бібліотеки та бібліо-теки вищих навчальних закладів медичного профілю, трете місце -- спеціалізовані книжкові крамниці медичної літератури, передплатні агенції періодичних видань, зокрема медичної проблематики. Підкреслено, що найефективнішим каналом доведення фахової медичної інформації до користувача є бібліотеки. Окрім надання першоджерел медичної інформації, вони володіють таким арсеналом комунікацій-них засобів, як продукти аналітико-синтетичної обробки медичної інформації (бібліографічні, довідкові, фактографічні, реферативні БД, огляди медичних видань, зокрема зарубіжних, колекції корисних посилань на медичні Інтернет-портали, довідково-енциклопедичні видання та експертні системи, систематичні огляди клінічних випробувань ліків і ефективності лікувальних утручань), форми індивідуального та групового інформування сімейних лікарів щодо нової фахової літератури, віртуальне довідкове і консультаційне обслуговування користувачів. Кваліфіковане й систематичне інформування сімейних лікарів бібліотечним персоналом дозволяє їм підтримувати високий рівень фахових знань, суттєво економити час щодо опрацювання великих обсягів медичних публікацій, використовувати найдостовірнішу й авторитетнішу електронну медичну інформацію, зокрема комерційну.

Позитивно оцінили сімейні лікарі -- учасники анкетування -- комплексні форми тематичного бібліотечного інформування щодо конкретних медичних проблем, генерування бібліотекарями проблемно-тематичних БД, створених на основі ручного вичерпного пошуку інформації у великих потоках вітчизняних та зарубіжних наукових біомедичних журналів. Вельми бажаним компонентом якісного бібліо-течно-інформаційного обслуговування користувачі вважають забезпечення через сайти медичних бібліотек дистанційного доступу до світових електронних БД медичної проблематики. Відсутність у вітчизняних бібліотек коштів на оплату дистанційного доступу до довідкових, реферативних та повнотекстових зарубіжних медичних БД або навіть на корпоративне придбання їх у власність бібліотек суттєво знижує якість бібліотечно-інформаційного забезпечення професійної діяльності лікарів, зокрема і в галузі сімейної медицини. В умовах експоненційних темпів зростання медичного контенту Інтернету ці найцінніші ресурси продовжують залишатися розпорошеними; навіть у Національній медичній бібліотеці України й досі не існує зведеного електронного каталогу, який би містив корисні веб-посилання на світові електронні ресурси із сімейної медицини, що перебувають у відкритому доступі.

Обґрунтовано, що система комунікаційних каналів та засобів задоволення інформаційних потреб сімейних лікарів формується під впливом тенденцій глобалізації, інтернетизації, медіатизації комунікацій-ного простору, трансформаційних тенденцій переходу від реалізації інформаційної підтримки окремих функцій установи (галузі) до комплексної автоматизації та інформатизації з підтримкою зв'язку з іншими закладами, установами, розбудови в Україні єдиного медичного інформаційного простору, запровадження єдиної автоматизованої інформа-ційної системи «Інформація про пацієнтів», доступ до якої матиме кожний лікар, зокрема й сімейний. Застосування інформаційних технологій у сімейній медицині сприятиме створенню електронних реєст-рів пацієнтів району обслуговування сімейного лікаря, який доцільно з'єднати корпоративною мережею з усіма медичними закладами району для здійснення контролю за рухом пацієнтів та створення їх електронних медичних досьє, розробки персоніфікованої бази даних пацієнтів, забезпечення функціонування медичних діагностичних пристроїв в автоматизованому робочому місці сімейного лікаря.

Поширення мультимедійних комунікаційних засобів, що дозволяють інтегрувати різні форми та види медіа-контенту на основі єдиної інтерактивної платформи, створило умови для становлення та розвитку системи нових медіа-ресурсів та сервісів, тобто активного інформаційного простору. Ефективність використання лікарями нової наукової медичної інформації значно підвищується завдяки можливості подальшого її обговорення з профільними спеціалістами в інтерактивному режимі на сайті медичної бібліотеки, але така практика поки що не набула поширення. Нині основними видами бібліотечно-інформаційного обслуговування сімейних лікарів є традиційні, а саме: довідкове обслуговування, що передбачає надання відомостей про джерела медичної інформації, або самої інформації із джерел, якими володіє бібліотека; вибіркове поширення інформації, що передбачає селекцію нової медичної інформації, релевантної заздалегідь сформу-льованому тематичному запиту користувача; ретроспективний пошук медичної інформації, що передбачає пошук відомостей про джерела інформації або самої інформації з певної тематики чи проблеми в документних масивах певної ретроспективи. Все більшим попитом сімейних лікарів користуються послуги бібліотек, надані в електронному форматі й інтерактивному режимі, але поки що лише поодинокі медичні бібліотеки України спроможні надавати їх на належному рівні.

У третьому розділі «Концептуальна модель системи бібліотечно-інформаційного супроводу професійної діяльності сімейних лікарів в Україні», який складається з двох підрозділів, охарактеризовано документальний, інформаційно-аналітичний та когнітивно-інтерактивний рівні системи бібліотечно-інформаційного супроводу професійної діяльності сімейних лікарів в умовах сучасного комуніка-ційного простору України.

Підкреслено, що найважливішим завданням державної політики інформатизації охорони здоров'я України є створення мережі обміну медичною інформацією як в Україні, так і за її межами на основі використання телекомунікаційних технологій та формування цілісного галузевого інформаційно-комунікаційного середовища, в якому медичним бібліотекам належить провідне місце. Саме вони як найкваліфікованіші комунікаційні посередники в системі «фундаментальна медична наука -- прикладна медична наука -- клінічна діяльність» володіють міцним арсеналом комунікаційних засобів і технологій ефективного оброблення та надання у використання світових інформаційних ресурсів медичної проблематики, що є підґрунтям для створення надійної системи бібліотечно-інформаційного супроводу професійної діяльності медичних працівників, зокрема й сімейних лікарів.

Ефективна система бібліотечно-інформаційного супроводу професійної діяльності сімейних лікарів має поєднувати як мобільну модель інформаційної підтримки, орієнтовану на швидкий пошук лікарем обґрунтованих клінічних рішень, так і стаціонарну, що має на меті ретельне та систематичне ознайомлення користувача з великими масивами нової наукової медичної інформації. Ці можливості системи можна забезпечити лише на основі розбудови її багаторівневої структури, коли кожний з рівнів системи, взаємодоповнюючи один одного, створює принципово нову якість постійного інформаційного супроводу професійної діяльності сімейних лікарів.

Доведено, що базовим рівнем такої системи є документальний, який основується на електронних та нонелектронних фондах 928 медичних бібліотек України різних типів і видів. Генерування сукупного документного ресурсу цих бібліотек, що налічує близько 30 млн примірників, відбувається під науково-методичним та організаційним керівництвом Національної наукової медичної бібліотеки України (ННМБУ), якій надано право на безоплатне одержання обов'язкового примірника електронних і нонелектронних документів медичної проблематики, що виходять друком на території України. Окрім формування корпоративного розподіленого фонду медичних видань, зокрема й із сімейної медицини, бібліотеки беруть участь у міжнародному документообміні, формуючи сукупний розподілений фонд зарубіжної медичної літератури, зміст якого розкривається у «Зведеному покажчику іноземних видань, що надходять до медичних бібліотек України».

Зазначено, що аналітико-синтетична обробка первинного потоку профільних публікацій медичними бібліотеками, Національною біб-ліотекою України ім. В. І. Вернадського, Інститутом проблем реєстрації інформації НАН України, Укрмедпатентінформом МОЗ України, Науково-координаційним управлінням АМН України, службами науково-медичної і патентної інформації НДІ та медичних ВНЗ України створює основу функціонування інформаційно-аналітичного рівня системи супроводу професійної діяльності лікарів, зокрема й сімейних. На цьому рівні їх систематичне інформування забезпечують такі комунікаційні засоби: «Український реферативний журнал» (Серія 4 «Медицина. Медична наука»), «Медичний реферативний журнал», «Медицинский реферативно-обзорный журнал», інформаційний бюлетень «Медичний індекс» із систематичними оглядами нової літератури для лікарів-практиків, провідних спеціалістів, керівників охорони здоров'я, «Інформаційний реєстр нововведень», «Каталог звітів про медичні НДР» та ін.

Селекція бібліотеками веб-ресурсів медичної проблематики на основі критеріїв актуальності, достовірності, «індексу читаності», авторитетності й надійності джерела дозволяє пропонувати користувачам новітні інформаційно-комунікаційні послуги -- навігацію по Інтернет-ресурсах профільної медичної проблематики, тематичний пошук у вітчизняних та зарубіжних медичних електронних журналах та БД («RubMeb», «Medline», «EBSCO», «Російська медицина» та ін.), надання бібліографічних, тематичних, адресних, фактографічних, уточнювальних довідок в онлайновому режимі, сигнальне інформування про нові публікації в галузі сімейної медицини через сайт біб-ліотеки або через електронну пошту користувача.

Обґрунтовано, що для забезпечення оперативного й безперешкодного доступу сімейного лікаря до необхідної йому інформації в будь-який зручний для нього час система інформаційного супроводу його професійної діяльності має передбачати третій -- когнітивно-інтер-активний рівень, який функціонуватиме на основі спеціалізованого Інтернет-порталу «Сімейна медицина», організованого Науково-методичним центром сімейної медицини МОЗУ за координаційного сприяння ННМБУ. Окрім дистанційного доступу до вітчизняних та світових Інтернет-ресурсів із сімейної медицини через надійну систему онлайн-навігації, широкого спектра інформаційно-аналітичних послуг через віртуальну консультаційно-довідкову службу, контент Інтернет-порталу має передбачати у своїй структурі клінічні БД, експертні системи, бази даних алгоритмів прийняття рішень з варіантами клінічних рекомендацій, які суттєво допомагають лікарям у визначенні діагнозу та виборі тактики лікування в складних клінічних випадках, в умовах віддаленості розташування амбулаторій сімейних лікарів від спеціалізованих медичних центрів. Так, експертні комп'ютерні системи MYCIN, INFERNO, CASNET, INTERSIST-I та ін. допомагають лікареві швидко прийняти рішення в обмежених часом ситуаціях, які потребують значного розумового напруження. Найчастіше -- це: термінова медична допомога, визначення діагнозу хвороби, диференціальна діагностика, вибір тактики лікування. Обов'язковим серві-сом порталу має бути онлайн-зв'язок сімейних лікарів з фахівцями спеціалізованих медичних центрів, які дозволяють одержати їх консультацію в режимі реального часу. Контент порталу «Сімейна медицина», призначений для пацієнтів, має не лише містити корисні посилання на електронні каталоги бібліотек, повнотекстові популярні медичні довідники, але й підтримувати зв'язок з телеметричними консультаційними центрами.

ВИСНОВКИ

У процесі дослідження досягнуто його мету, вирішено всі поставлені завдання, що дозволило дійти основних наукових висновків.

1. В умовах реформування в Україні системи охорони здоров'я, запровадження соціально орієнтованої сімейної медицини актуалі-зується необхідність створення ефективної системи інформаційно-комунікаційного супроводу діяльності сімейних лікарів як нової професійної групи. Чільне місце в цій системі мають посісти медичні бібліотеки -- найнадійніший та загальнодоступний комунікаційний канал, якому належить провідна роль у генеруванні, впорядкуванні, аналітичній обробці, зберіганні й наданні в користування електронних та нонелектронних медичних інформаційних ресурсів, виробленні на їх основі широкого спектра інформаційних продуктів і послуг, усуваючих часові та просторові обмеження доступу сімейних лікарів до необ-хідної їм інформації.

Своєчасність вивчення проблеми зумовлена й тим, що теоретично і практично вона є недостатньо розробленою, ще не була предметом спеціальних досліджень, у яких би розроблялися концептуальні засади формування системи бібліотечно-інформаційного супроводу професійної діяльності сімейних лікарів.

2. Використання методології соціокомунікативного, системно-діяль-нісного, кібернетичного, аксіологічного підходів у комплексі із соціо-логічними методами та методом концептуального моделювання дозволили запобігти фрагментарності й описовості наукової розробки проблеми, надати цілісне уявлення про сутність та структуру системи бібліотечно-інформаційного супроводу професійної діяльності сімейних лікарів.

Сучасні бібліотеки мають забезпечувати цілеспрямований обмін медичною інформацією між суб'єктами комунікаційної взаємодії «сімейний лікар -- пацієнт», формуючи за допомогою новітніх інформаційно-комунікаційних технологій континуальний та багаторівневий інформаційний простір, який суттєво розширює доступ користувачів до медичних інформаційних ресурсів. Реалізація системи бібліотечно-інформаційного супроводу професійної діяльності сімейних лікарів базується на сукупності мережевих комунікаційних каналів і технологій формування, організації доступу, передачі та представлення бібліотеками необхідних і достатніх інформаційно-інтелектуальних ресурсів у вигляді документалізованих, інформаційно-структурованих, когнітивно-форматованих засобів задоволення інформаційних потреб користувачів.

3. Головними зовнішніми чинниками, що зумовлюють об'єктивну необхідність формування системи бібліотечно-інформаційного супроводу діяльності сімейного лікаря в професійному інформаційно-комунікаційному просторі України, є перебудова системи охорони здоров'я й відкриття мережі амбулаторій сімейної медицини; інтенсивна інформатизація професійної діяльності медичних працівників; відкритість і доступність медичної інформації широким верствам населення; підвищення знань населення про права громадян і пацієнтів; зростання ступеня відповідальності за медичні послуги, що надаються державними та приватними медичними закладами. Внутрішніми -- аксіологічними -- чинниками формування інформаційних потреб сімейного лікаря є необхідність постійного одержання лікарем адекватної, вірогідної, актуальної медичної інформації для виконання своїх професійних обов'язків; володіння знаннями, спрямованими на ранню діагностику та профілактику захворювань усіма пацієнтами -- членами родини; дотримання в комунікації з пацієнтом принципів поінформованого погодження та колегіального прийняття рішень, сутність яких -- дотримання прав пацієнта на участь у прийнятті рішень стосовно методів і засобів лікування його або членів родини на основі надання сімейним лікарем максимально зрозумілої й достовірної інформації стосовно діагнозу, варіантів лікування та пов'язаних з ними ризиках й прогнозах щодо зміцнення здоров'я. Дія цих чинників зумовлює необхідність органічного формування двох складових у системі бібліотечно-інформаційного супроводу сімейної медицини -- інформаційних ресурсів та послуг як для сімейних лікарів, так і для пацієнтів.

4. Особливості інформаційних потреб сімейних лікарів зумовлені специфікою їхньої професійної діяльності, а саме: відсутністю в них галузевої спеціалізації, багатопрофільністю і комплексністю їх медичних послуг; орієнтацією на пацієнтів, об'єднаних родинними зв'язками, безперервністю і довгостроковістю персональних стосунків з пацієнтами -- членами родини, обслуговуванням їх на всіх стадіях життєвого циклу -- від утробного до старшого віку й останніх хвилин життя; непередбачуваністю ситуаційного поля лікування, необхід-ністю забезпечення інтегрованої допомоги, яка передбачає зміцнення здоров'я, профілактику захворювань, лікування, реабілітацію та підтримку, своєчасну консультацію з лікарями вузької спеціалізації.

5. За результатами проведеного дисертантом соціологічного дослідження сучасний стан бібліотечно-інформаційного забезпечення професійної діяльності сімейних лікарів, особливо в сільській місцевості, не можна визнати задовільним. Віддаленість більшості амбулаторій сімейних лікарів від спеціалізованих медичних центрів та біб-ліотек призводить до дефіциту фахової інформації. Урахування зазначених особливостей професійної діяльності сімейних лікарів потребує якісно нової системи їх бібліотечно-інформаційного супроводу, побудованої на багатоваріантних та інтерактивних комунікаційних зв'язках. Найважливішим компонентом такої системи має бути інтерактивний рівень комунікаційної взаємодії, який забезпечує інформаційну підтримку прийняття лікарем рішень на основі постійного дистанцій-ного доступу до спеціалізованих медичних баз даних та баз знань, експертних, інтелектуальних систем, когнітивних ресурсів телеметричної медицини.

Технології відбору, організації, збереження, обробки медичної інформації і надання бібліотечно-інформаційних послуг сімейним лікарям мають бути адаптовані до різноманітних носіїв електронної інформації і наділені такими основними характеристиками: здатність до обміну інформацією з глобальною комп'ютерною системою Інтернет; взаємодія з національними, відомчими і корпоративними інформаційними системами; можливість надання інформаційних послуг корис-тувачеві незалежно від його місцеперебування; наявність інтерфейсу, який був би зручним для користувачів; відкритість інформаційно-комунікаційної системи, що сприяє її швидкій модернізації; надійний захист конфіденціальної інформації про стан здоров'я пацієнтів.

6. Концептуальна модель системи бібліотечно-інформаційного супроводу професійної діяльності сімейних лікарів в Україні має синтезувати якісні переваги трьох структурно-комунікаційних рівнів функціонування: документального, інформаційно-аналітичного та когнітивно-інтерактивного.

Документальний рівень системи інформаційного супроводу сімейних лікарів становить сукупність електронних та нонелектронних ресурсів, розміщених у мережі медичних бібліотек системи Міністерства охорони здоров'я України, Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського (НБУВ), Національній парламентській бібліотеці (НПБУ), обласних універсальних наукових бібліотеках, спеціальних бібліотеках науково-дослідних установ та бібліотеках ВНЗ медичного профілю. Ці суб'єкти системи інформаційного супроводу діяльності сімейних лікарів мають координувати зусилля щодо формування максимально повного розподіленого фонду опублікованих та неопуб-лікованих, електронних та нонелектронних, вітчизняних та іноземних документів з проблем сімейної медицини, надаючи їх або відомості про них у використання та/або доступ у будь-якому зручному для користувача форматі.

7. Інформаційно-аналітичний та когнітивно-інтерактивний рівні системи бібліотечного супроводу професійної діяльності сімейних лікарів мають забезпечувати не одноразові, а постійно діючі інформаційні потреби користувачів у науковій медичній інформації, перед-бачаючи надання їм за вибором широкого спектра якісно нових інформаційних продуктів та послуг: дистанційний доступ до електронних каталогів вітчизняних і зарубіжних медичних бібліотек; доступ до реферативних, довідкових, фактографічних, проблемно-тематичних БД як власної, так і зовнішньої генерації; тематичний пошук інформації, зокрема й у зарубіжних медичних БД; індивідуальне та вибіркове розповсюдження інформації за постійно діючим запитом користувача; сигнальне інформування по електронній пошті про нові надходження медичної літератури; створення навігаторів по кращих медичних Інтернет-ресурсах України та світу, організація інтерактивного обслуговування та консультування через сайти медичних бібліотек, на яких розміщені експертні медичні системи, інтелектуальні бази знань, мультимедійні навчальні сервери з демонстраціями клінічних випад-ків, посилання на сервіси телеметричної медицини, ін.

Інструментально-технологічною базою та інтегруючим комуніка-ційним середовищем забезпечення доступу до системи розподілених бібліотечно-інформаційних ресурсів, необхідних у професійній діяльності сімейних лікарів в Україні, має стати спеціалізований Інтернет-портал «Сімейна медицина», метою функціонування якого є забезпечення лікарів цієї професійної групи всією необхідною інформацією для прийняття правильних і своєчасних рішень, спрямованих на поліп-шення стану здоров'я населення країни. інформаційний супровід комунікаційний лікар

Проведене дослідження не вичерпує повністю проблем формування системи бібліотечно-інформаційного супроводу професійної діяльності сімейних лікарів в Україні. Перспективними напрямами подальших розвідок є: узагальнення зарубіжного досвіду інформаційного супроводу сімейної медицини; міжособистісна взаємодія суб'єктів професійної комунікації «сімейний лікар -- бібліотекар»; аналітико-когнітивна діяльність медичних бібліотек на основі можливостей новітніх інформаційно-комп'ютерних технологій.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Проценко Т. В. Сімейний лікар як суб'єкт бібліотечно-інформаційного забезпечення / Т. В. Проценко // Вісн. Харк. держ. акад. культури. -- Х., 2009. -- Вип. 26. -- С. 188-196.

2. Проценко Т. В. Електронна бібліотека як складова системи бібліотечно-інформаційного забезпечення сімейних лікарів / Т. В. Проценко // Вісн. Кн. палати. -- 2009. -- № 6. -- С. 28-31.

3. Проценко Т. В. Галузеві бібліотечні ресурси в інформаційному забезпеченні сімейних лікарів: сучасний стан та проблеми використання / Т. В. Проценко // Вісн. Кн. палати. -- 2009. -- № 9. -- С. 26-29.

4. Проценко Т. В. Системно-інтеграційні тенденції організаційно-інформаційного супроводу діяльності сімейних лікарів / Т. В. Проценко // Вісн. Кн. палати. -- 2010. -- № 9. -- С. 24-27.

Статті в інших наукових журналах та збірниках:

5. Проценко Т. В. Використання інформаційних технологій для забезпечення ефективної роботи сімейного лікаря / Т. В. Проценко // Вісн. КНУКіМ : зб. наук. пр. -- К., 2003. -- Вип. 8. -- С. 65-70.

6. Проценко Т. В. Науково-інформаційні потреби лікарів загальної практики районного рівня / Т. В. Проценко // Вісн. КНУКіМ : зб. наук. пр. -- К., 2004. -- Вип. 10. -- С. 98-103.

7. Проценко Т. В. Актуальні проблеми інформаційного забезпечення інноваційних процесів у галузі сімейної медицини / Т. В. Проценко // Вісн. КНУКіМ : зб. наук. пр. -- К., 2005. -- Вип. 13. -- С. 124-129.

8. Проценко Т. В. Теоретичні засади визначення інформаційних потреб сімейних лікарів / Т. В. Проценко // Нова педагогiчна думка : наук.-метод. журнал. -- Рiвне : РIПКПК, 2006. -- № 43. -- С. 20-23.

9. Проценко Т. В. Принципи побудови інформаційно-бібліографіч-ної системи сімейного лікаря / Т. В. Проценко // Вісн. КНУКіМ : зб. наук. пр. -- К., 2007. -- Вип. 16. -- С. 104-109.

Матеріали та тези конференцій:

10. Проценко Т. В. Деякі аспекти інформаційного забезпечення сімейної медицини / Т. В. Проценко // Культура в сучасному україн-ському суспільстві: стан та проблеми : зб. тез всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 6-7 червня 2008 р. -- К. : Видавн. центр «КНУКіМ», 2008. -- С. 164-165.

11. Проценко Т. В. Принципи побудови інформаційно-бібліо-графічної системи сімейного лікаря / Т. В. Проценко // Розвиток бібліотечної науки, освіти, професії в умовах інформатизації суспільства : тези міжнар. наук.-практич. конф., Київ, 16-17 травня 2007 р. -- К. : Видавн. центр «КНУКіМ», 2007. -- С. 127-129.

12. Проценко Т. В. Проблеми інформаційного забезпечення діяльності сімейного лікаря / Т. В. Проценко // Наукові медичні бібліотеки -- пріоритети розвитку і перспективи : матер. наук.-практ. конф., Київ, 8-9 листопада 2005 р. -- К., 2006. -- С. 99-104.

АНОТАЦІЇ

Проценко Т. В. Cистема бібліотечно-інформаційного супроводу професійної діяльності сімейних лікарів в Україні. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій за спеціальністю 27.00.03 -- книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство. -- Київський національний університет культури і мистецтв. -- Київ, 2010.

Дисертацію присвячено розробленню концептуальних засад формування системи бібліотечно-інформаційного супроводу професійної діяльності сімейних лікарів в Україні в умовах інтеграції комуніка-ційного простору. Розкрито сутність та особливості бібліотечно-інформаційного супроводу як цілеспрямовано організованого комунікацій-ного процесу безперервної підтримки професійної діяльності сімейних лікарів через комплекс інформаційних продуктів та послуг, запропоновано систему комунікаційних засобів їх реалізації. На основі соціологічного дослідження виявлено особливості професійних інформаційних потреб сімейних лікарів як атракторів у системі бібліотечно-інформаційного супроводу, проаналізовано сучасний стан їх задоволення. Науково обґрунтовано концептуальну модель багаторівневої системи бібліотечно-інформаційного супроводу професій-ної діяльності сімейних лікарів, що охоплює документальний, інформаційно-аналітичний та когнітивно-інтерактивний рівні, які взаємо-діють на основі використання інтегрованого комунікаційного потенціалу мережевого середовища.

Ключові слова: бібліотечно-інформаційний супровід, сімейний лікар, комунікаційні канали та засоби, медичний комунікаційний простір.

Проценко Т. В. Система библиотечно-информационного сопровождения профессиональной деятельности семейных врачей в Украине. -- Рукопись.

Диссертация на присуждение ученой степени кандидата наук по социальным коммуникациям по специальности 27.00.03 -- книговедение, библиотековедение, библиографоведение. -- Киевский национальный университет культуры и искусств. -- Киев, 2010.

Диссертация посвящена разработке концептуальных основ формирования системы информационного сопровождения профессиональной деятельности семейных врачей в Украине. В процессе исследования выявлено состояние научной разработанности проблемы информационного обеспечения семейной медицины, обоснован методологический инструментарий исследования. На основе обработки результатов анкетирования 250 семейных врачей определен современный уровень их информационного обслуживания, выявлены особенности информационных потребностей, обусловленные спецификой профессиональной деятельности, ценностных ориентиров и коммуникационных связей. В работе представлен детальный анализ зарубежного опыта организации семейной медицины и подходов к библиотечно-информационному сопровождению ее функционирования.