Розвиток метабібліографії в Україні (кінець ХІХ – початок ХХІ ст.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ імені В. І. ВЕРНАДСЬКОГО

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Розвиток метабібліографії в Україні (кінець ХІХ - початок ХХІ ст.)

Спеціальність 27.00.03 - книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство

Промська Олександра Леонідівна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Рівненському державному гуманітарному університеті, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор

ШВЕЦОВА ГАЛИНА МИКОЛАЇВНА,

Рівненський державний гуманітарний університет,

професор кафедри бібліотекознавства і бібліографії

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

ОМЕЛЬЧУК ВОЛОДИМИР ЮХИМОВИЧ,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, завідувач відділу національної бібліографії

кандидат педагогічних наук, професор

ГЕРАЩЕНКО МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ,

Національний авіаційний університет,

професор кафедри українознавства Гуманітарного інституту

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах розвитку інформаційного суспільства роль інформації та знань постійно зростає. Збільшення потоків документів і, як наслідок, бібліографічних джерел стимулює активний розвиток такого особливого виду бібліографії, як метабібліографія, більше відомої під назвою «бібліографія бібліографії». Метабібліографія призначена для інформування суспільства про існуючі бібліографічні ресурси.

Метабібліографія в Україні почала розвиватися наприкінці ХІХ ст. Провідні бібліографи України надавали великого значення цьому виду бібліографії і активно сприяли його розвитку. У ХХ ст. низка українських бібліографів, бібліотек та інформаційних установ працювали над підготовкою універсальних і галузевих, ретроспективних і поточних метабібліографічних покажчиків. У зв'язку з активним впровадженням новітніх інформаційних технологій у бібліографічну практику метабібліографія отримала новий потужний імпульс для подальшого розвитку.

На даний час нагальною є потреба детально проаналізувати історію і сучасний стан української метабібліографії, виявити можливі лакуни у метабібліографічному забезпеченні інформаційних потреб суспільства, визначити шляхи і перспективи подальшого розвитку цього виду бібліографічної діяльності. На особливу увагу заслуговує історія зародження та становлення метабібліографії в Україні. Низка імен українських бібліографів та їхні метабібліографічні праці потребують глибшого вивчення й переосмислення. Актуальним у сучасних реаліях є також розвиток понятійного апарату метабібліографії.

Стан розробленості теми. Теоретико-методологічні проблеми метабібліографії розглядалися в працях М. Ясинського, І. Гудовщикової, Б. Канделя, О. Коршунова, І. Моргенштерна, Г. Швецової-Водки. Історії розвитку метабібліографії в Україні присвячені публікації Є.-Ю. Пеленського, І. Корнєйчика, І. Вовченко, С. Cороковської, Н. Королевич, А. Непомнящого, Н. Рибчинської. Сучасний стан української та російської метабібліографії характеризують В. Кисельова, О. Михайлова, Н. Лєлікова, С. Мангутова. Розвиток галузевих метабібліографій висвітлювали В. Сороковська, Л. Гольденберг, Н. Рева, Н. Колосова, П. Бєляєва, ін. Однак галузь метабібліографії в Україні не є достатньо вивченою. Зокрема, додаткового дослідження потребують окремі підвиди української метабібліографії, діяльність деяких бібліографів, особливості функціонування метабібліографії в умовах впровадження новітніх технологій, загалом цілісна історія розвитку метабібліографії в Україні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до комплексної наукової теми кафедри бібліотекознавства і бібліографії Рівненського державного гуманітарного університету (РДГУ) «Проблеми бібліотечно-бібліографічної діяльності і освіти» (затверджена Вченою радою РДГУ, протокол № 5 від 28 жовтня 2005 р.). Воно є також складовою частиною комплексної наукової теми РДГУ «Теоретичні основи оновлення змісту, форм і методів навчання і виховання в умовах реформи освіти».

Мета дослідження - відтворити цілісну картину процесу становлення та розвитку метабібліографії в Україні, охарактеризувати її сучасний стан. Для реалізації цієї мети визначені такі завдання:

· з'ясувати стан дослідженості обраної теми та повноту її джерельного забезпечення;

· проаналізувати сучасний стан понятійного апарату метабібліографії;

· простежити та визначити головні етапи розвитку метабібліографії в Україні;

· виявити внесок окремих бібліографів і установ у розвиток метабібліо-графії в Україні;

· охарактеризувати найважливіші метабібліографічні посібники, видані в Україні протягом ХХ - початку ХХІ ст.;

· дослідити особливості функціонування метабібліографії в умовах впровадження новітніх технологій;

· визначити проблеми та розробити комплекс науково-методичних та науково-організаційних засад управління розвитком метабібліографії в Україні.

Об'єкт дослідження - метабібліографія як галузь діяльності, спрямована на інформування про бібліографічні ресурси.

Предмет дослідження - історико-бібліографознавчі аспекти еволюції українських метабібліографічних ресурсів з кінця ХІХ до початку ХХІ ст.

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження базується на принципах історизму, об'єктивності, системності при висвітленні історичних фактів. Для вирішення основних завдань застосовувалися загальнонаукові та конкретно-наукові методи: історико-хронологічний та історико-описовий методи і метод узагальнення (для визначення періодизації та характеристики основних етапів розвитку метабібліографії в Україні); джерелознавчий та метод бібліографічної евристики (для виявлення та оцінки публікацій вітчизняних і зарубіжних дослідників та метабібліографічних посібників); метод термінологічного аналізу (для вивчення понятійного апарату галузі метабібліографії); статистичний, порівняльний методи, метод бібліографічної критики для аналізу друкованої та електронної метабібліографічної продукції українських бібліотек та інформаційних установ. Низка конкретних бібліографічних методів використана при підготовці Додатку Б - науково-допоміжного метабібліо-графічного покажчика третього ступеня.

Хронологічні межі дослідження - кінець ХІХ - початок ХХІ ст. - охоплюють період зародження, становлення, розвитку та сучасного стану метабібліографії в Україні.

Географічні межі дослідження охоплюють територію України відповідно до сучасного адміністративно-територіального статусу держави.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому:

· вперше зроблено комплексний аналіз процесів становлення і розвитку метабібліографії в Україні;

· проаналізовано науково-дослідну літературу з теми дослідження, виявлено джерельну базу дослідження історії метабібліографії в Україні;

· обґрунтовано можливість заміни традиційного терміна «бібліографія бібліографії» на більш функціональний «метабібліографія» та розроблено типологічну класифікацію метабібліографічних посібників;

· установлено основні тенденції метабібліографічної діяльності в Україні на всіх етапах історичного розвитку галузі;

· визначено внесок окремих бібліографів і установ у становлення та розвиток цього виду бібліографії в Україні через детальний аналіз універсальних і галузевих метабібліографічних покажчиків, створених ними;

· охарактеризовано напрями розвитку електронної метабібліографії, у тому числі проаналізовано практику представлення метабібліографічної інформації на сайтах українських бібліотек та інформаційних установ;

· узагальнено головні проблеми сучасної української метабібліографії та запропоновано можливі шляхи та перспективи її подальшого розвитку.

Практичне значення дисертації полягає у тому, що отримані результати та рекомендації дозволять ефективніше організовувати роботу бібліотек України в галузі метабібліографії. Обґрунтування терміна «метабібліографія» і системи похідних термінів галузі може бути використано при підготовці термінологічних словників і стандартів з бібліографії. Метабібліографічний покажчик третього ступеня «Українські метабібліографічні посібники (кінець ХІХ - початок ХХІ ст.)», поданий як додаток, може бути використаний для виявлення тих ділянок науки і практики, які досі не отримали відповідного бібліографічного забезпечення. Результати дослідження впроваджені дисертантом у Рівненській державній обласній бібліотеці при підготовці бібліографічного посібника «Метабібліографія: покажчик бібліографічних видань Рівненської державної обласної бібліотеки». Матеріали дисертації можуть використовуватися в навчальному процесі вищих навчальних закладів для спеціальностей «Книгознавство, бібліотекознавство і бібліографія», «Документознавство та інформаційна діяльність».

Особистий внесок здобувача. Всі положення та висновки, винесені на захист, одержані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження оприлюднені на наукових, науково-практичних конференціях, семінарах різного рівня, зокрема на міжнародних: V та VI Міжнар. наук.-практ. конф. «Документо-знавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики» (м. Київ, 2008-2009 рр.), ІІ, ІІІ та ІV Міжнар. наук.-теор. семінарах «Термінологія документознавства та суміжних галузей знань» (м. Київ, 2008-2010 рр.), Міжнар. наук.-практ. конф. «Державна історична бібліотека України: історія, сучасність, майбутнє» (м. Київ, 2009 р.); всеукраїнських: наук.-практ. конф. «Національна сільськогосподарська бібліографія як складова програми інформатизації аграрної галузі України» (м. Київ, 2009 р.), наук.-практ. конф. «Історична Волинь та проблеми духовного відродження України» (м. Рівне, 2010 р.); щорічних звітних наукових конференціях РДГУ (м. Рівне, 2006-2010 рр.).

Публікації. Основні результати і висновки дисертаційного дослідження відображені у 13 наукових публікаціях, з них 4 статті - у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел (394 позиції; 48 c.) та 3 додатків, у яких містяться: відомості про українських бібліографів, які працювали в галузі метабібліо-графії у період з 2-ої половини ХІХ ст. до 2-ої половини ХХ ст., метабібліографічний покажчик «Українські метабібліографічні посібники (кінець ХІХ - початок ХХІ ст.)» та перелік бібліотек і інформаційних установ, сайти яких були джерелами дослідження (126 c.). Повний обсяг дисертації - 351 с., у тому числі обсяг основного тексту - 177 с.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У Вступі обґрунтовано актуальність обраної теми та проаналізовано стан вивчення проблеми; сформульовано об'єкт, предмет, мету та завдання дослідження; окреслено хронологічні та географічні межі, охарактеризовано методи дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення, подано відомості про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі «Історіографія та джерельна база дослідження галузі метабібліографії в Україні» здійснено історіографічний аналіз праць українських і зарубіжних дослідників, розглянуті джерельна база дослідження та понятійний апарат метабібліографії.

У першому підрозділі - «Історіографія теми» - публікації поділено на ті, що торкаються теоретико-методологічних проблем галузі; присвячені історії розвитку метабібліографії в Україні; характеризують сучасний стан української метабібліографії; аналізують розвиток галузевих метабібліографій та окремі метабібліографічні покажчики.

Зазначено, що початок теоретичного розвитку метабібліографії в Україні пов'язаний із ім'ям М. Ясинського, який визначив завдання та об'єкт метабібліографії, охарактеризував особливості опису, групування та анотуван-ня джерел в покажчиках бібліографічних посібників.

У 60-80-і рр. ХХ ст. питання метабібліографії розроблялися на всесоюзному рівні. Важливе значення мали напрацювання І. Гудовщикової, яка дослідила розвиток міжнародної метабібліографії, проаналізувала її стан у Радянському Союзі, визначила межі поняття «національна бібліографія бібліографії» та функції метабібліографії, запропонувала класифікацію покажчиків бібліографічних посібників. Функції метабібліографії вивчали також Ц. Грін, Е. Беспалова. Підсумовуючий характер щодо розвитку метабібліографії в СРСР мають публікації І. Фролової, Л. Канделя, К. Нагеля-Арбатського, у яких поряд з досягненнями інших республік аналізувалася діяльність у галузі метабібліографії в УРСР. Чимало досліджень 70-90-х рр. ХХ ст. та вже сучасного періоду присвячені жанру путівника по бібліографічних посібниках та довідкових виданнях, зокрема, І. Гудовщикової та К. Лютової, Т. Жаворонкової, О. Ієніш, Б. Канделя, О. Острой, С. Діно-гєнової, Г. Швецової-Водки. У 90-х рр. ХХ ст. та на початку ХХI ст. до теоретичних і методологічних питань метабібліографії звертались О. Кор-шунов, І. Вовченко, Г. Швецова-Водка, І. Моргенштерн, Т. Новоженова, А. Кухтіна. Низка публікацій І. Моргенштерна та Г. Швецової-Водки були присвячені особливостям понятійного апарату метабібліографії загалом та недосконалості терміна «бібліографія бібліографії» зокрема. Основні поняття, що складають понятійний апарат галузі, на даний час залишаються дискусійними.

Питання методики підготовки метабібліографічних посібників висвітлювали М. Ясинський, Ю. Меженко, І. Шевцова, Н. Колосова, І. Вовчен-ко, Н. Кушнаренко. У 1993 р. Національна історична бібліотека України підготувала «Методичні рекомендації по складанню покажчиків краєзнавчих бібліографічних посібників» (упорядник - В. Кисельова).

Історія становлення та розвитку метабібліографії знайшла відображення у навчальному посібнику «Українська радянська бібліографія» (К., 1980). У ХХ ст. та на початку ХХІ ст. були опубліковані дослідження Є.-Ю. Пеленського (в тому числі у співавторстві із З. Кузелею), В. Масленікової, І. Корнєйчика, С. Сороковської, Н. Королевич, Н. Стрішенець, С. Білоконя та ін. У переважній більшості публікацій, присвячених тому чи іншому українському бібліографу, побіжно висвітлюється й метабібліографічна складова його діяльності. Однак не завжди це зроблено у достатньому ступені і відтак детальнішого вивчення потребують метабібліографічні напрацювання В. Дорошенка, Є. Шевченка, Є.-Ю. Пеленського, Є. Гопштейна.

Недостатньо висвітленим залишається сучасний стан розвитку метабібліографії (90-і рр. ХХ ст. - початок ХХІ ст.). До цього питання зверталися І. Вовченко, Г. Швецова-Водка, В. Кисельова та О. Михайлова. Джерелом для порівняльного аналізу розвитку української та російської метабібліографії є праці І. Моргенштерна, Н. Лєлікової, О. Теплицької, С. Мангутової, Є. Трубіної, Є. Алєксєєвої. Майже недослідженими залиша-ються особливості функціонування української метабібліографії в електронному середовищі.

Розвиток окремих галузевих бібліографій на всесоюзному рівні вивчався О. Борисовою, Т. Жаворонковою, А. Лебедєвою, М. Мамонтовим, Т. Новоже-новою. В Україні до аналізу галузевих метабібліографій зверталися Н. Коло-сова, Н. Рева, Л. Гольденберг, С. Сороковська, П. Бєляєва, Р. Жданова, Т. За-моріна та ін. Цінна інформація також міститься у рецензіях на метабіб-ліографічні покажчики.

Не всі публікації згаданих вище дослідників безпосередньо присвячені метабібліографії, деякі лише побіжно торкаються її, спрямовуючи на подальші пошуки. Додаткового дослідження потребують підвиди української метабібліографії, діяльність окремих бібліографів, функціонування метабібліо-графії в умовах впровадження новітніх технологій тощо.

У підрозділі «Джерельна база дослідження» зазначено, що головними джерелами дослідження є метабібліографічні посібники, створені україн-ськими бібліографами. Безпосередніми джерелами виявлення інформації про них є бібліографічні покажчики, фонди і каталоги провідних бібліотек та інформаційних центрів України; метабібліографічні покажчики, створені колишніми бібліографічними центрами всесоюзного рівня та сучасними російськими бібліотеками; покажчики літератури про найбільші бібліотеки України. Крім того, з метою аналізу сучасного стану метабібліографії та виявлення електронної метабібліографічної інформації здійснено моніторинг сайтів провідних українських бібліотек та інформаційних установ, націо-нальних бібліотек Росії та Польщі.

У підрозділі «Понятійний апарат метабібліографії» доведено, що на сьогодні існує можливість заміни традиційного, але незручного у використанні терміна «бібліографія бібліографії» терміном «метабібліографія» (запро-понованим російським бібліографознавцем І. Моргенштерном). Уточнено базові поняття системи метабібліографічних ресурсів і запропоновано дефініції низки похідних термінів. Зазначено, що впровадження новітніх інформаційних технологій обумовлює появу нових понять, таких, як «метабібліографічна база даних (БД)», «покажчик БД», «покажчик бібліографічних БД», «метабаза даних», «метабаза бібліографічних БД».

Другий розділ «Зародження і становлення метабібліографії в Україні (кінець ХІХ ст. - 40-і рр. ХХ ст.)» складається з трьох підрозділів («Перші кроки української метабібліографії», «Метабібліографія у Радянській Україні у 20-40-х рр. ХХ ст.», «Розвиток метабібліографії на західноукраїнських землях і в Криму у 20-40-х рр. ХХ ст.»), де охарактеризовано діяльність низки українських бібліографів та установ УРСР, Західної України, Кримської АРСР - першопрохідців у галузі метабібліографії.

З'ясовано, що перші спроби дати бібліографічну інформацію про українські бібліографічні посібники (БП) мали місце ще в другій половині ХІХ ст. (етап зародження метабібліографії в Україні). На початку ХХ ст. з'являються так звані «прото-метабібліографічні покажчики», які хоча й не мали на меті облік винятково БП, проте у своїй структурі містили спеціальні розділи, в яких подавалися відомості про бібліографічні джерела.

Більш систематичного розвитку українська метабібліографія набуває, у 20-40-і рр. ХХ ст. Це був етап становлення метабібліографії в Україні.

Непересічне значення у цей період мала діяльність М. Ясинського, який поклав початок теоретико-методологічному розвитку метабібліографії, уклав перший універсальний ретроспективний покажчик українських БП та розпочав поточний облік бібліографічної продукції в Україні.

На Західній Україні у 20-30-і рр. ХХ ст. в галузі універсальної метабібліографії плідно працював Є.-Ю. Пеленський. Свій внесок він зробив й у розвиток галузевої (мовознавчої, педагогічної, шевченкознавчої) метабібліо-графії в Україні.

Галузева та краєзнавча метабібліографія розвивається в усіх регіонах України: на східних, західних землях і в Криму. Унікальним за своїм складом та змістом є метабібліографічний покажчик Ф. Максименка «Матеріяли до краєзнавчої бібліографії України, 1847-1929», опублікований у 1930 р. У Криму з'являються краєзнавчі метабібліографічні праці, створені В. Симо-новським (1929 р.) та Є. Гопштейном (1930 р.), які й сьогодні є важливим джерелом для дослідника-кримознавця.

Особливий інтерес становлять персональні метабібліографічні покажчики, присвячені Т. Шевченку, підготовлені Є.-Ю. Пеленським (1933 р.), В. Доро-шенком (1939 р.), Ю. Меженком (1940 р.).

Низку метабібліографічних покажчиків, пов'язаних із галуззю техніки, в тому числі й перший в Україні тематичний метабібліографічний покажчик (1939 р.), підготував Є. Шевченко.

Певний розвиток отримали поточна та перспективна метабібліографії. Цьому сприяла діяльність колективу Книжкової палати УРСР, а також М. Ясинського, як представника Всенародної бібліотеки України. Робилися спроби координування бібліографічної діяльності в окремих регіонах Радянської Україні.

Зауважимо, що більшість метабібліографічних посібників цього періоду мали певні недоліки. Це пояснюється зародковим станом теорії та методики метабібліографії; історичною роз'єднаністю України, яка ставала на заваді отриманню інформації про всі без винятку праці українських бібліографів; ідеологічними перепонами, що не дозволяли відображати в радянських БП праці «заборонених» до згадування осіб.

Третій розділ «Розвиток метабібліографії у Радянській Україні у 50-80-х рр. ХХ ст.» складається з двох підрозділів: «Ретроспективна українська метабібліографія у 50-80-х рр. ХХ ст.» та «Розвиток поточної та перспективної метабібліографії в Україні у 50-80-і рр. ХХ ст.». У них висвітлено основні напрями розвитку української метабібліографії у загальному векторі радянської бібліографії, розкрито головні здобутки та втрати галузі під впливом нових ідеологічних і соціально-економічних умов.

Доведено, що 50-80-і рр. ХХ ст. є етапом розвитку метабібліографії в Україні. Відбувалися як позитивні, так й негативні тенденції. Власний координаційний та методичний центр з питань метабібліографії в Україні не було визначено. Метабібліографічна діяльність українських бібліотек й інформаційних установ, перебуваючи під впливом головних всесоюзних бібліотек, втрачає певну індивідуальність. З іншого боку, посилення співпраці між українськими бібліотеками, між бібліотеками і науковими установами та громадськими організаціями, залучення до метабібліографічної діяльності груп фахівців, а не тільки бібліографів-ентузіастів, сприяли появі низки цінних покажчиків БП.

Зокрема, 70-і рр. ХХ ст. позначилися появою поточного бібліографічного покажчика «Бібліотекознавство і бібліографія Української РСР» (готувався Державною республіканською бібліотекою УРСР), який поряд із відомостями про нову бібліотекознавчу і бібліографознавчу літературу вміщував відомості про бібліографічну продукцію бібліотек і інформаційних установ УРСР. У 60-80-х рр. ХХ ст. бібліотеки УРСР готували поточні покажчики БП, які інформували про підготовлені бібліографічні видання бібліотек відомства, міста; видавалися метабібліографічні покажчики, які інформували про нові надходження бібліографічних видань до фондів бібліотек.

У досліджуваний період реалізується й прогнозуюча функція метабібліографії: готуються зведені п'ятирічні плани підготовки бібліогра-фічної продукції бібліотек.

З 60-х рр. ХХ ст. потужний імпульс одержує галузева метабібліографія. Коло галузей науки, яким присвячують покажчики БП, розширюється. Метабібліографічне забезпечення отримують суспільні, природничі, медичні, економічні науки. Особливо активізується метабібліографічне забезпечення історії та літературознавства. Літературознавча метабібліографія у 70-х рр. ХХ ст. відзначилася появою першого в практиці української бібліографії путівника по бібліографічних посібниках і довідкових виданнях. Окрім підготовки метабібліографічних покажчиків у «чистому» вигляді практикується вміщення розділу «Бібліографічні покажчики» у БП як науково-допоміжного, так і рекомендаційного характеру.

У 1985 р. фахівцями Книжкової палати УРСР імені Івана Федорова і Харківського державного інституту культури був підготовлений універсальний ретроспективний покажчик другого ступеня «Бібліографічні посібники УРСР, 1976-1980 рр.», який й тепер може слугувати зразком такого типу БП.

У 80-х рр. Державна історична бібліотека УРСР розпочала підготовку п'ятирічних зведень, у яких акумулювала відомості про краєзнавчі БП найбільших бібліотек країни.

Четвертий розділ дисертації «Сучасний стан метабібліографії в Україні (90-і рр. ХХ ст. - 2010 р.)» складається з трьох підрозділів: «Розвиток ретроспективної метабібліографії в період незалежності України», «Розвиток поточної та перспективної метабібліографії в період незалежності України», «Метабібліографія в електронному середовищі».

Сучасний стан української метабібліографії пов'язаний із набуттям Україною незалежності, новими ідеологічними, соціально-економічними та технологічними умовами розвитку української бібліографії загалом. Всесоюзні бібліографічні центри припиняють свою діяльність і галузь метабібліографії в Україні починає розвиватися у власному напрямі. Однак, як і раніше, відсутній координаційний центр метабібліографічної діяльності в Україні.

Над підготовкою універсальних ретроспективних покажчиків другого ступеня спільно та окремо працювали такі провідні бібліотеки України, як Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (НБУВ) та Національна парламентська бібліотека України (НПБУ). У 90-х рр. ХХ ст. НБУВ у співробітництві з НПБУ та Археографічною комісією НАН України підготували два випуски БП «Джерела українознавства» - «Вітчизняні бібліографічні джерела» і «Бібліографія бібліографічних посібників україн-ських періодичних видань». На початку 90-х рр. ХХ ст. НПБУ видала покажчик науково-допоміжних БП, що вийшли в Україні у 1981-1990 рр.

У 90-х - 2000-х рр. видавалися зведені каталоги бібліографічних списків та покажчиків, підготовлених бібліотеками однієї системи або одного міста. З'являються бібліографічні праці, у яких облікуються неопубліковані бібліографічні джерела та зарубіжні БП, що надійшли у фонди українських бібліотек.

Збільшується кількість ювілейних та «підсумкових» видань українських бібліотек, у яких, як правило, присутній розділ, присвячений їхнім БП. Порівняно із 50-80-ми рр. ХХ ст. суттєво збільшилась кількість покажчиків БП, які готуються ОУНБ.

Корпус галузевих метабібліографічних видань збагатився метабібліографічними покажчиками з сільськогосподарських, юридичних наук, художньої літератури та літературознавства, історії України. Українськими бібліотеками практикується підготовка науково-допоміжних БП з різних галузей, у тому числі персональних чи біобібліографічних, у яких виокремлено спеціальні розділи, де акумулюються відомості про бібліографічні посібники з теми покажчика. Однак багато галузей, які раніше були забезпечені метабібліографічною інформацією, у цей час не отримали оновлених метабібліографічних видань.

Активну діяльність у галузі краєзнавчої метабібліографії здійснює Національна історична бібліотека України. Бібліотека видає п'ятирічні зведення краєзнавчих БП, розпочато підготовку аналітичних оглядів краєзнавчої бібліографічної продукції бібліотек України. Видання у 1993 р. «Методичних рекомендацій по складанню покажчиків краєзнавчих бібліографічних посібників» активізувало діяльність українських публічних бібліотек з підготовки метабібліографічних покажчиків, присвячених тій чи іншій місцевості України.

У 2000-х рр. кардинальні зміни відбулися у поточній метабібліографії України. З 2008 р. НПБУ припинила облік БП у поточному бібліографічному покажчику «Бібліотекознавство і бібліографія України» та започаткувала випуск щорічника «Метабібліографія України». На жаль, поглиблене вивчення першого випуску свідчить, що він має певні недоліки. Укладачам варто звернути увагу на вдосконалення методики підготовки цього цінного видання. метабібліографія технологічний україна

Помітно втратила свої позиції перспективна метабібліографія. За винятком поодиноких випадків не оприлюднюються плани підготовки та видання бібліографічної продукції. Корисними у цьому напрямі могли б бути сайти бібліотек та інформаційних установ, на яких можна оперативно поновлювати інформацію про БП, які готуються до друку.

Збільшення кількості бібліографічних баз даних (БД) стимулює появу покажчиків БД і метабібліографічних БД. Цей перспективний напрям, зокрема, набув розвитку в Росії та Польщі. В Україні поява покажчика БД пов'язана із діяльністю УкрІНТЕІ у 90-х рр. ХХ ст. (на жаль, ця робота була припинена). Галузева метабібліографічна БД на базі програмного забезпеченні ІРБІС створена Національною історичною бібліотекою України. Однак цей поодинокий досвід не набув системності. Найбільш нагальним завданням видається створення універсальної метабібліографічної БД та представлення її в мережі Інтернет.

Більш розвиненою є практика представлення метабібліографічної інформації на сайтах українських бібліотек різних систем і відомств, інформаційних установ. Віддалених користувачів інформують про бібліотечні каталоги, бібліографічні картотеки, друковані та неопубліковані БП, власні електронні БД, електронні бібліографічні ресурси інших виробників.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні проаналізовано наукові розвідки з теорії та історії української бібліографії бібліографії, розвиток метабібліографічної діяльності провідних українських бібліотек, розвиток і сучасний стан метабібліографічних ресурсів, основні тенденції розвитку бібліографічної діяльності бібліотек України в галузі метабібліографії наприкінці ХХ - на початку ХХІ століття. Визначено основні етапи становлення та напрями розвитку метабібліографії в Україні, розроблено типологічну класифікацію метабібліографічних посібників та комплекс взаємопов'язаних науково-методичних та науково-організаційних засад управління розвитком метабібліографії в Україні.

Підсумки та основні результати дисертаційного дослідження викладені у висновках, що виносяться на захист:

1. Ті чи інші аспекти розвитку метабібліографії в Україні знаходили відображення в публікаціях вітчизняних (І. Корнєйчика, М. Гуменюка, І. Вовченко, С. Сороковської, Н. Королевич, Н. Колосової, Г. Швецової-Водки, Н. Стрішенець, В. Кисельової, ін.) і російських (Б. Канделя, І. Фролової, Ц. Грін, А. Лебедєвої, ін.) дослідників, однак досі ця галузь української бібліографії не була об'єктом комплексного наукового дослідження. Невивченими залишалися: понятійний апарат галузі метабібліографії, внесок деяких бібліографів у зародження та становлення цього виду бібліографії в Україні, окремі підвиди української метабібліографії, особливості розвитку української метабібліографії на сучасному етапі та її функціонування в умовах впровадження комп'ютерних технологій у діяльність бібліотек та інших інформаційних установ.

2. Обґрунтовано запровадження терміна «метабібліографія» (запропонованого російським бібліографознавцем І. Моргенштерном) у терміносистему української бібліографії. Цей термін повинен замінити традиційні, однак недосконалі у багатьох аспектах терміни «бібліографія бібліографії» та «бібліографія другого ступеня». Новий термін зручний для виведення таких похідних, як «метабібліографічна інформація», «метабібліографічний посібник», «метабібліографічні ресурси», «метабібліо-графічна база даних» тощо. Термін «метабібліографія» вже отримав підтримку низки українських і зарубіжних бібліографознавців і може бути взятий до уваги під час підготовки ДСТУ на заміну ГОСТу 7.0-99 «Информационно-библиотечная деятельность, библиография. Термины и определения».

Результатом діяльності в галузі метабібліографії є метабібліографічні посібники, що розрізняються за суспільним призначенням, за змістом та іншими ознаками. З погляду жанру вони можуть бути віднесені суто до бібліографічних покажчиків або до бібліографічних списків, оглядів, ін. Особливим жанром метабібліографічної продукції є путівник по бібліографічних посібниках і довідкових виданнях, важливою рисою якого є його дидактична спрямованість.

3. Історію метабібліографії в Україні можна поділити на 4 основні етапи: зародження (кінець ХІХ ст. - перше десятиріччя ХХ ст.), становлення (20-40-і рр. ХХ ст.), розвиток (50-80-і рр. ХХ ст.), сучасний стан (90-і рр. ХХ ст. - перше десятиріччя ХХІ ст.). На особливості розвитку кожного з етапів прямий вплив мали ті суспільні зміни, що були характерні для України кінця ХІХ - початку ХХІ ст.

4. Низка бібліографів та установ зробили значний внесок у розвиток метабібліографії в Україні. З початку ХХ ст. до 40-х рр. над підготовкою покажчиків бібліографічних посібників різного призначення, змісту та форми плідно працювали С. Єфремов, І. Калинович, М. Ясинський, Ф. Максименко, Є.- Ю. Пеленський, В. Дорошенко, Є. Гопштейн, В. Симоновський, Є. Шевчен-ко; Всенародна бібліотека України, Книжкова палата України. У 50-80-х рр. ХХ ст. цю діяльність продовжували Ф. Максименко, Р. Кац, Є. Шевченко, М. Швалб, С. Сороковська, О. Молодчиков, Л. Гольденберг, Н. Королевич, З. Старожицька, І. Бойко, Г. Гімельфарб, М. Бутрин, М. Вальо, Н. Шеліхова, О. Ровнер та ін.; ЦНБ АН УРСР, ДРБ УРСР, Книжкова палата УРСР імені Івана Федорова, ДІБ УРСР, РНМБ, Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка АН УРСР, ХДНБ імені В. Г. Короленка, Львівська наукова бібліотека імені В. Стефаника, ХДНМБ, ЦНСГБ, ОУНБ, бібліотеки вищих навчальних закладів.

На сучасному етапі (90-і рр. ХХ ст. - перше десятиріччя ХХІ ст.) свій внесок у розвиток метабібліографії зробили Т. Гологорська, В. і Т. Дерлеменко, Р. Жданова, О. Ясь, Т. Добко, В. Кисельова, О. Михайлова, С. Білокінь, Т. Заморіна, І. Ігнатецька; НБУВ, НПБУ, Національна історична бібліотека України, ДНСГБ, Національна бібліотека України для юнацтва, Національна бібліотека України для дітей, Національна медична бібліотека України, УкрІНТЕІ, ХДНБ імені В. Г. Короленка, Львівська національна наукова бібліотека імені В. Стефаника, ОУНБ, бібліотеки вищих навчальних закладів. До розробки теоретико-методичних питань метабібліографії в різні роки долучалися М. Ясинський, І. Шевцова, І. Вовченко, Н. Колосова, В. Кисельова, Г. Швецова-Водка.

5. На різних історичних етапах українські бібліографи готували державні, науково-допоміжні, рекомендаційні, бібліотечно-каталожні; універ-сальні, багатогалузеві, галузеві, тематичні, персональні покажчики бібліогра-фічних посібників. За жанрами це були метабібліографічні покажчики, списки, огляди, путівники по бібліографічних посібниках і довідкових виданнях.

Особливе значення мали: універсальні метабібліографічні праці М. Ясинського (як ретроспективні, так і поточні), «Бібліографія української бібліографії» та галузеві покажчики бібліографічних посібників Є.-Ю. Пеленського, персональні літературознавчі метабібліографічні покажчики В. Дорошенка та Ю. Меженка, краєзнавчі метабібліографічні покажчики та покажчики бібліографічних посібників з питань історії і суміжних з історією галузей знань Ф. Максименка, покажчики кримознавчих бібліографічних посібників Є. Гопштейна та В. Симоновського, «Бібліографічні посібники УРСР, 1976-1980» Книжкової палати УРСР імені І. Федорова та Харківського державного інституту культури, «Книги про книги, 1917-1963» Книжкової палати України імені І. Федорова, поточні метабібліографічні посібники НБУВ, метабібліографічні покажчики з питань української літератури та літературознавства НПБУ, Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, путівники по бібліографічних посібниках і довідниках «Бібліографічні джерела українського літературознавства» Л. Гольденберга, покажчики краєзнавчих бібліографічних посібників Національної історичної бібліотеки України, перший і другий випуски «Джерел українознавства» НБУВ, НПБУ, Археографічної комісії НАН України, бібліографічний покажчик «Бібліотекознавство і бібліографія України» та щорічник «Метабібліографія України» НПБУ, так звані «підсумкові» бібліографічні посібники та покажчики, видані до ювілейних дат бібліотеками та інформаційними установами загальнодержавного рівня, провідними галузевими бібліотеками, ОУНБ, бібліотеками вищих навчальних закладів. Провідні бібліотеки створювали універсальні та галузеві картотеки і каталоги бібліографічних посібників.

Інформація про українські бібліографічні посібники відображена у низці наукових, навчальних та довідкових публікацій провідних українських бібліо-графознавців.

6. Активне впровадження в діяльність бібліотек новітніх інформаційних технологій, яке відбувалося впродовж 90-х рр. ХХ ст., ставить нові завдання та відкриває нові можливості для розвитку української метабібліографії. Зокрема, в практику українських інформаційних установ і бібліотек входить підготовка покажчиків баз даних. Покажчики такого виду були підготовлені УкрІНТЕІ, НБУВ, ХДНБ імені В. Г. Короленка. Однак цей напрям діяльності не набув такого поширення як, наприклад, у Польщі та в Росії, де інформування про бази даних відбувається на постійній основі. В Україні обов'язки обліку баз даних покладені на Інститут проблем реєстрації інформації НАН України, однак результати такого обліку невідомі широкому загалу.

Ще один важливий напрям розвитку електронної метабібліографії в Україні - формування баз даних, що облікують бібліографічні посібники. Метабібліографічну базу даних, яка облікує краєзнавчі бібліографічні посібники, створила і поповнює Національна історична бібліотека України. Найбільшу цінність мала б робота, спрямована на формування універсальної ретроспективної метабібліографічної бази даних, яка була б вільно доступна користувачам через мережу Інтернет.

Кінець 90-х - початок 2000-х рр. позначилися позитивним досвідом опублікування метабібліографічної інформації на сайтах українських бібліотек і інформаційних установ. На сайтах вміщується інформація про власні та запозичені бібліографічні ресурси, для вільного користування пропонуються метабібліографічні покажчики та метабібліографічні бази даних.

7. Загалом галузь української метабібліографії на даний час має значні напрацювання та здобутки. Розроблено методику підготовки метабібліогра-фічних посібників. Підготовлено низку вагомих метабібліографічних видань. Розпочато використання електронних технологій і мережі Інтернет для створення та розповсюдження метабібліографічної інформації.

Однак поряд із позитивним досвідом існує низка невирішених питань. Майже не розробляються теоретико-методологічні проблеми галузі. У системі метабібліографічних посібників є значні лакуни, що, очевидно, пов'язано із відсутністю координаційного центру метабібліографії в Україні. Відчутно бракує підсумкових метабібліографічних покажчиків за значні часові періоди. Відсутні покажчики електронних бібліографічних посібників, підготовлених бібліотеками. Поки що немає досвіду підготовки універсального путівника по бібліографічних посібниках. Низка галузей знань (природничі, технічні, педагогічні, медичні науки, математика, мовознавство, культура, мистецтво) залишаються без сучасного метабібліографічного забезпечення. Багато цінних покажчиків бібліографічних посібників минулих років на сьогодні потребують доповнення та перевидання.

У методичному плані бажано в метабібліографічних посібниках більше уваги приділяти анотаціям на відображені бібліографічні посібники, де вказувати кількість і типологічний склад охопленої літератури, хронологічні рамки бібліографічного відбору, характеризувати структуру бібліографічного посібника, склад допоміжного апарату тощо. Підсумкові ретроспективні метабібліографічні покажчики варто супроводжувати кваліфікованими оглядами представленої бібліографічної продукції.

На особливу увагу з боку українських бібліотек заслуговує розвиток електронної метабібліографії. Слід продовжити позитивний досвід створення метабібліографічних баз даних та метабаз даних, які б інформували про бібліографічні посібники у традиційній і електронній формі.

Основні положення дисертації викладені в таких публікаціях:

Статті в наукових фахових виданнях, визначених ВАК України:

1. Промська О. Бібліографія бібліографії: термінологічний аспект / О. Промська // Вісн. Кн. палати. - 2007. - № 3. - С. 22-24.

2. Промська О. Становлення метабібліографії в Україні / О. Промська // Вісн. Кн. палати. - 2008. - № 6. - С. 14-16.

3. Промська О. Перші кроки української метабібліографії / О. Промська // Бібл. вісн. - 2010. - № 1. - С. 32-36.

4. Промська О. Л. Метабібліографія і віртуальне середовище / О. Л. Промська // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського / Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України. - К., 2010. - Вип. 27. - С. 191-199.

Статті в інших наукових виданнях:

5. Промська О. Бібліографія бібліографії: понятійний апарат / О. Пром-ська // Термінологія документознавства та суміжних галузей знань : зб. наук. пр. / Київ. нац. ун-т культури і мистецтв, Ін-т держ. упр. і права. - К., 2008. - Вип. 2. - С. 121-130.

6. Промська О. Метабібліографічна база даних і покажчик баз даних: типологічні особливості / О. Промська // Термінологія документознавства та суміжних галузей знань : зб. наук. пр. / Київ. нац. ун-т культури і мистецтв, Ін-т держ. упр. - К., 2009. - Вип. 3. - С. 120-125.

7. Промська О. Л. Державна історична бібліотека України - центр краєзнавчої метабібліографії в Україні / О. Л. Промська // Державна історична бібліотека України : історія, сучасність, майбутнє : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., приуроченої до 70-річчя заснування Держ. іст. б-ки України, [Київ], 24-25 верес. 2009 р. / ДЗ «Нац. іст. б-ка України», Київ. нац. ун-т культури і мистецтв, Укр. центр культур. досл. - К., 2009. - С. 146-148.

8. Промська О. Л. Сайт ДНСГБ УААН як джерело метабібліографічної інформації / О. Л. Промська // Національна сільськогосподарська бібліографія як складова програми інформатизації аграрної галузі України : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., [м. Київ, 2009 р.] / Укр. акад. аграр. наук, Держ. наук. с.-г. б-ка. - К., 2009. - С. 102-105.

9. Промська О. Л. Розвиток краєзнавчої метабібліографії в Україні / О. Л. Промська // Актуальні питання культурології : альм. наук. т-ва «Афіна» каф. культурології РДГУ / Рівнен. обл. наук. універс. б-ка, Рівнен. держ. гуманітар. ун-т, Каф. культурології. - Рівне, 2010. - Вип. 9. - С. 55-58.

Тези доповідей:

10. Промська О. Путівник по бібліографічних посібниках та довідкових виданнях як особливий жанр бібліографічної продукції / О. Промська // Звітна наук. конф. викл., аспірантів, співроб. і студ. РДГУ, 20-22 квіт. 2006 р. Секція «Актуал. пробл. бібліотекознавства і бібліогр.» / Рівнен. держ. гуманітар. ун-т. - Рівне, 2006. - С. 9-11.

11. Промська О. Л. Особливий жанр бібліографічної продукції / О. Л. Промська // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики : зб. матеріалів V Міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 20-22 трав. 2008 р. / Держ. акад. кер. кадр. культури і мистецтв. - К., 2008. - С. 54-56.

12. Промська О. Розвиток універсальної ретроспективної метабібліографії в Україні (50-80-і рр. ХХ ст.) / О. Промська // Звітна наук. конф. викладачів, аспірантів, співроб. і студ. РДГУ, 24-26 лют. 2010 р. Секція «Актуал. пробл. бібліотекознавства і бібліогр.» / Рівнен. держ. гуманітар. ун-т. - Рівне, 2010. - С. 80-84.

Бібліографічне видання:

13. Метабібліографія : покажч. бібліогр. вид. Рівнен. держ. обл. б-ки / Рівнен. держ. обл. б-ка ; уклад. : Л. А. Костильова, О. Л. Промська. - Рівне : Волин. обереги, 2007. - 64 с. : ілюстр. О. Л. Промській належить упорядкування розділів, де представлені відомості про бібліографічні посібники Рівненської державної обласної бібліотеки, видані в 1980-х і 2000-х рр.

Анотація

Промська О. Л. Розвиток і сучасний стан метабібліографії в Україні (кінець ХІХ - початок ХХІ ст.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 27.00.03 - книгознавство, бібліотекознавство, бібліогра-фознавство. - Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. - Київ, 2011.

У дисертації досліджено розвиток і сьогодення метабібліографії в Україні, простежено історико-бібліографознавчі аспекти еволюції українських метабіб-ліографічних ресурсів наприкінці ХІХ - на початку ХХІ ст. Проаналізовано стан наукового вивчення проблеми, аргументовано доцільність введення в науковий обіг терміна «метабібліографія», уточнено базові поняття системи мета-бібліографічних ресурсів, подано дефініції кожного виду покажчиків бібліографічних посібників. Детально висвітлено внесок окремих бібліографів та установ у розвиток метабібліографії в Україні. Охарактеризовано сучасні вітчизняні метабібліографічні ресурси та напрями їх подальшого створення в електронному середовищі. Виявлено недоліки, що існують в галузі української метабібліографії на даний час. Запропоновано конкретні заходи щодо подальшого розвитку метабібліографії в Україні.

Ключові слова: бібліографія бібліографії, метабібліографія, бібліогра-фічні посібники, метабібліографічні ресурси, українські бібліографи.

Промская А. Л. Развитие и современное состояние метабиблиографии в Украине (конец ХІХ - начало ХХІ в.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 27.00.03 - книговедение, библиотековедение, библиографове-дение. - Национальная библиотека Украины имени В. И. Вернадского. - Киев, 2011.

В диссертации исследованы историческое развитие и современное состояние метабиблиографии в Украине, рассмотрены историко-библиогра-фические аспекты эволюции украинских метабиблиографических ресурсов с конца ХIX до начала ХХI в. Автором изучены историографическая и источниковедческая базы исследования, аргументирована целесообразность введения в научный оборот термина «метабиблиография», уточнены базовые понятия системы метабиблиографических ресурсов, даны дефиниции каждого вида указателей библиографических пособий.

Предложено выделить четыре основных этапа развития метабиблиографии в Украине: зарождение (конец ХІХ в. - первое десятилетие ХХ в.), становление (20-40-е гг. ХХ в.), развитие (50-80-е гг. ХХ в.), современное состояние (90-е гг. ХХ в. - первое десятилетие ХХI в.).

Детально освещен вклад отдельных библиографов и учреждений в развитие метабиблиографии в Украине. Установлено, что на разных исторических этапах украинские библиографы готовили государственные, научно-вспомогательные, рекомендательные, библиотечно-каталожные, универсальные, многоотраслевые, отраслевые, тематические, персональные указатели библиографических пособий. По жанру это были метабиблиографические указатели, списки, обзоры, путеводители по библиографическим пособиям и справочным изданиям. Выявлено, что информация об украинских библиографических пособиях нашла также отражение в научных, учебных и справочных публикациях ведущих украинских библиографоведов.

В диссертации впервые подведены итоги создания метабиблиографических ресурсов в Украине за весь период развития украинской метабиблиографии, что позволяет расширить фактологическую базу истории украинской библиогра-фии, а также использовать полученные результаты для характеристики организации и методики практической метабиблиографической деятельности в Украине.

Детально охарактеризованы современные отечественные метабиблиографи-ческие ресурсы и направления их дальнейшего создания в электронной среде. Выделены два основных направления развития электронной метабиблиографии в Украине - подготовка указателей баз данных и формирование метабиблиогра-фических баз данных. Поданы сравнительные сведения об указателях баз данных и метабиблиографических базах данных, создаваемых библиотеками и информационными учреждениями Украины, Российской Федерации, Польши.

Установлено, что в конце 90-х - начале 2000-х гг. метабиблиографическую информацию стали публиковать на сайтах украинских библиотек и информационных учреждений. Проведен мониторинг более 80 сайтов украинских библиотек с целью выявления на них метабиблиографической информации. Выявлено, что на сайтах, как правило, публикуется информация о собственных и заимствованных библиографических ресурсах (библиотечных каталогах, библиографических картотеках, библиографических пособиях, базах данных). Пользователям предлагаются электронные копии печатных метабиблиографических пособий и метабиблиографические базы данных.

Подытожено, что на сегодняшний день отрасль украинской метабиблио-графии имеет значительные наработки и достижения, но вместе с тем существует ряд нерешенных вопросов. Предложены конкретные меры для дальнейшего развития метабиблиографии, учитывая необходимость управления изменениями, которых требует информационное обеспечение общества.

Ключевые слова: библиография библиографии, метабиблиография, библиографические пособия, метабиблиографические ресурсы, украинские библиографы.

Promska O. L. Development and modern state of metabibliography in Ukraine (the end of XIX - beginning of XXI centuries). - Manuscript.

Thesis for a Candidate's Degree in History, special field is 27.00.03 - Book Studies, Library Studies, Bibliography Studies. - V. I. Vernadsky National Library of Ukraine. - Kyiv, 2011.

The dissertation investigates development and present state of metabibliography in Ukraine, studies historical-bibliography aspects of evolution of Ukrainian metabibliographic resources at the end of ХІХ - the beginning of ХХІ centuries. It analyses the state of scientific study of problem, argues the practicability of introducing of the term «metabibliography» in scientific usage, makes base concepts of metabibliographic resources system more exact, gives definitions of each kind of indexes of bibliographic tools. It elucidates contribution of certain bibliographers and institutions to development of Ukrainian metabibliography. It describes in detail modern native metabibliographic resources and trends of it's further creation in digital environment. Unresolved issues of nowadays' Ukrainian metabibliography are identified. Specific actions regarding further development of metabibliography in Ukraine are proposed.

...