Музична культура Херсонщини у контексті регіональних культуротворчих процесів (кінець ХІХ – початок ХХ століть)

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ КЕРІВНИХ КАДРІВ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

УДК 78.03(477.72)"ХІХ - ХХ"

26.00.01 - теорія та історія культури

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата мистецтвознавства

МУЗИЧНА КУЛЬТУРА ХЕРСОНЩИНИ У КОНТЕКСТІ РЕГІОНАЛЬНИХ КУЛЬТУРОТВОРЧИХ ПРОЦЕСІВ (кінець ХІХ - початок ХХ століть)

Слабченко Марія Олександрівна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв Міністерства культури України.

Науковий керівник: доктор мистецтвознавства, доцент Редя Валентина Яківна, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, професор кафедри теоретичної та прикладної культурології

Офіційні опоненти: доктор мистецтвознавства, професор Мартинюк Тетяна Володимирівна, Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Богдана Хмельницького, завідувач кафедри музичного виховання і хореографії

кандидат мистецтвознавства, доцент Чекан Юрій Іванович, Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського, доцент кафедри історії музики етносів України та музичної критики

Захист відбудеться 2 червня 2011 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.850.01 у Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв за адресою: 01015, м. Київ-15, вул. Івана Мазепи, 21, корпус 15.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв за адресою: 01015, м. Київ-15, вул. Івана Мазепи, 21, корпус 11.

Автореферат розісланий 29 квітня 2011 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О. В. Овчарук



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Історичне самоусвідомлення та необхідність пізнання свого минулого висуває перед вітчизняним мистецтвознавством багато нових завдань. Серед них - використання багатогранного регіонального культурно-мистецького «арсеналу», опанування якого активізує звернення сучасної мистецтвознавчої думки до різних аспектів регіональної проблематики та вивчення тих регіонів України, географічне розташування яких залишає їх на периферії наукового інтересу. Саме таким станом дослідження характеризується культурне життя Херсонщини кінця ХІХ - початку ХХ століть.

Процес становлення та розвитку мистецького життя Херсонщини кінця ХІХ - початку ХХ ст. тісно пов'язаний із загальними закономірностями формування національної культури і зумовлений регіональними особливостями - історією краю, промисловим характером південних міст, поліетнічним складом населення. Вивчення історико-культурних проблем Херсонщини на межі ХІХ-ХХ ст. дозволяє осмислити процеси становлення музичної культури розмаїтого в етнічному відношенні регіону «культурного пограниччя», естетосфера якого тривалий час формувалася у складі Новоросії.

В дисертації системно проаналізовані відповідні літературні та архівні джерела, історико-культурологічні, мистецтвознавчі, краєзнавчі праці, матеріали періодичних видань з досліджуваної проблематики. Переважна більшість наукових праць, присвячених проблемі культурного розвитку Півдня України (зокрема, Херсонщини), належить історикам (Н. Шушляннікова, А. Кучеренко, В. Кузьменко, А. Місечко) та освітянам (розвиток бібліотечного руху висвітлений Г. Бородіною, процеси розвитку освіти - В. Бобровим). Проблеми художнього життя регіону розглянуті у дослідженні Н. Сапак.

Музична складова культурного вигляду Херсонщини та губернського Херсона кінця ХІХ - початку ХХ століть до тепер не привертала належної уваги дослідників. У той же час вона має бути поцінована як самодостатня система із складною біографією інонаціональних впливів, як рухомий феномен у широкому контексті загальноукраїнських культурних явищ.

Таким чином, актуальність теми дослідження зумовлена практично повною відсутністю наукових розвідок, у яких би був присутній комплексний аналіз музичної культури Херсонщини (сучасна Херсонська область) кінця ХІХ - початку ХХ ст. Між тим, без вивчення регіональних особливостей Півдня України, визначених специфікою соціокультурного розвитку регіону, панорама загальнонаціонального культурного ландшафту України не може бути повною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано на кафедрі теоретичної та прикладної культурології Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв та є частиною комплексної теми НАКККіМ «Культура і мистецтво в сучасному державотворчому процесі» (протокол Вченої ради НАКККіМ № 2 від 12 березня 1994 р.).

Мета дослідження - на основі аналізу джерельної бази і осмислення розрізненого фактажу визначити головні напрямки та особливості розвитку музичної культури Херсонщини кінця ХІХ - початку ХХ століть.

Відповідно до поставленої мети передбачено виконання наступних завдань: соціокультурний музичний мистецтво суспільний

- проаналізувати історичні й суспільно-політичні умови, загальні та специфічні регіональні особливості процесу соціокультурного становлення Херсонщини;

- висвітлити вплив поліетнічної ситуації в регіоні на становлення музичної культури краю;

- проаналізувати стан концертного виконавства як складової музичного життя регіону;

- дослідити форми організації концертного та гастрольного компонентів музичного життя Херсонщини наприкінці ХІХ - початку ХХ століть;

- розглянути тенденції розвитку музично-театрального мистецтва - важливої складової розвитку музичної культури;

- з'ясувати стан розвитку музичного мистецтва у сфері домашнього (аматорського) музикування та у приватних навчальних закладах як передумови становлення професійної музичної освіти;

- охарактеризувати діяльність Херсонського музичного училища в перші роки його існування та визначити роль даного навчального закладу в процесі професіоналізації музичної освіти регіону.

За межі дослідницького кола свідомо винесена у дисертації композиторська творчість, яка становить окремий об'єкт дослідження.

Об'єкт даного дослідження - музична культура Херсонщини.

Предмет дослідження - основні компоненти музичної культури Херсонщини кінця ХІХ - початку ХХ ст.: музичне виконавство, гастрольно-концертна діяльність, музично-театральне життя, музична освіта у контексті регіональних культуротворчих процесів.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період становлення музичної культури краю: 1890-ті - 1910-ті роки. Саме у цей часовий відрізок відбувається активне формування загальної та музичної культури регіону, закладаються підвалини професіоналізації усіх провідних сфер та ланок музичної культури - музичного виконавства, музичної освіти, гастрольно-концертного, музично-театрального життя та ін.

Географічні межі дослідження. До складу Херсонської губернії кінця ХІХ - початку ХХ ст. входили землі сучасних Одеської, Миколаївської, Кіровоградської та майже усієї Херсонської області. Тож, аналізуючи умови формування музичної культури Півдня України, ми торкаємося соціокультурних векторів розвитку Одеси, Миколаєва та Єлизаветграда, однак у центрі уваги залишається Херсон.

Для вирішення поставлених завдань використовувались наступні методи дослідження: аналітичний - при вивченні історичної, краєзнавчої, мистецтвознавчої та культурологічної літератури за темою дослідження; культурологічний - для осмислення взаємозв'язків між суспільними та мистецькими процесами в регіоні; джерелознавчий - у роботі з архівними матеріалами, залученими у процесі роботи над темою; системний - при комплексному аналізі процесів становлення музичної культури Херсонщини, а також методи порівняння, зіставлення, теоретичного узагальнення. Певна частина архівних та газетних матеріалів, що допомагають висвітлити досліджувану проблему, представлені за допомогою описового методу.

Теоретичною базою дисертації слугували історико-культурологічні кон-цепції В. Леонтьєвої, М. Поповича, М. Семчишина, В. Суханцевої; історіогра-фічні та краєзнавчі праці О. Афанасьєва-Чужбинського, Д. Багалія, І. Бессараби, С. Водотики, О. Дружиніної, Д. Кабузана, А. Скальковського; музикознавчі до-слідження Л. Кияновської, Л. Корній, І. Ляшенка, К. Майбурової, Т. Мартинюк, М. Ржевської, М. Черепаніна, присвячені проблемам музичного краєзнавства; музично-теоретичні та музично-історичні концепції Л. Закса, О. Зінькевич, В. Медушевського, Є. Назайкінського, Ю. Чекана, Т. Чередниченко, у яких містяться сучасні погляди на феномен музичної культури як змістовної цілісності, що включає широкий спектр структурних компонентів.

Джерельну базу дослідження складають наукові та архівні матеріали, періодичні видання, мемуарна література, епістолярій та інші друковані джерела. У роботі використано архівні документи Державного архіву Херсонської області - ДАХО (внутрішня документація навчальних закладів, їх статути та програми), архівні матеріали Херсонського краєзнавчого музею (дореволюційні фонди та особисті архіви), місцева періодика, що зберігається у краєзнавчому відділі Херсонської обласної наукової бібліотеки ім. О. Гончара, архіви Херсонського музичного училища. Важлива інформація взята з регіональних періодичних видань - херсонських газет «Юг» (1898-1907, 1909-1916), «Родной край» (1906-1919), «Херсонская газета-копейка» (1908-1916), «Херсонская почта» (1913), «Херсонская мысль» (1911-1913), «Херсонские губернские ведомости» (1898-1919) та «Херсонские епархиальные ведомости» (1995-1910). Цінним матеріалом дослідження стала мемуарна література та епістолярїй Г. Бродської-Скадовської, І. Векслера, Б. Непомнящого, О. Рябініна-Скляревського, С. Русової, а також епістолярна спадщина М. Мусоргського.

Наукова новизна дослідження. Історіографічний аналіз проблеми дає підстави стверджувати, що дана дисертація є першим у вітчизняному мистецтвознавстві комплексним дослідженням музичної культури Херсонщини кінця ХІХ - початку ХХ століть в історико-культурному та мистецькому контекстах. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в роботі вперше:

- запропонована цілісна концепція становлення музичного професіоналізму Херсонщини на межі ХІХ-ХХ століть як регіонального культурного феномену;

- на основі аналізу архівних джерел та періодичних видань висвітлено процес професіоналізації основних сфер музичної культури регіону: гастрольно-концертного життя, музичного театру, музичної освіти, музично- критичної думки;

- охарактеризовано поліетнічну природу музичної культури Херсонщини виокремленого історичного періоду та виявлено культурно-мистецький внесок етносів, що населяли територію краю;

- розширено уявлення про діяльність прогресивних діячів української культури на херсонській землі у зазначений відтинок часу, з'ясована їх роль у розвитку регіональної освіти та культури;

- охарактеризовано музичну складову навчального процесу у загально-освітніх навчальних закладах Херсону наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. та простежено процес формування професіоналізму у галузі музичної освіти;

- визначено місце та значення мистецьких здобутків Херсонщини у загальноукраїнському культуротворчому процесі;

- введено до наукового обігу маловідомі архівні матеріали (документи початкових та середніх навчальних закладів, Херсонської учительської семінарії, звіти про діяльність музичних класів Імператорського російського музич-ного товариства (ІРМТ) та музичного училища за 1905-1915 роки, статути «Товариства витончених мистецтв» та музично-драматичного гуртка), а також матеріали газетної періодики, які значно доповнюють уявлення про становлення музичної культури регіону.

Теоретичне та практичне значення отриманих результатів полягає у подальшому розвитку сучасних напрямків краєзнавчих досліджень, у розробці регіональних аспектів соціокультурної проблематики. Результати дослідження дають підстави для поглиблення уявлень про стан культурного розвитку Херсонщини кінця ХІХ - початку ХХ ст. Матеріали дисертації можуть бути використані у навчальних курсах з історії української культури, історії українського музичного мистецтва, музичного краєзнавства, джерелознавства у середніх та вищих мистецьких навчальних закладах.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження оприлюднені на міжнародній науково-практичній конференції «Україна - світ: від культурної своєрідності до спорідненості культур» (Київ, 2006), всеукраїнській науково-практичній конференції «Художньо-освітній простір України в контексті новітньої історії» (Київ, 2007), всеукраїнській науково-практичній конференції «V культурологічні читання пам'яті Володимира Подкопаєва «Культурологічний дискурс сучасного світу: від національної ідеї до глобалізаційної цивілізації» (Київ, 2007), міжнародній науковій конференції «Видатні постаті історії, куль-тури і мистецтва України» (Київ, 2008), Загальноукраїнській конференції «Художня культура і освіта: традиції, сучасність, перспектива» (Мелітополь, 2008).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження висвітлені у восьми публікаціях, з яких чотири статті у фахових виданнях, затверджених ВАК України за напрямком «мистецтвознавство».

Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Обсяг основного тексту - 153 сторінки, загального - 185 сторінок. Список використаних джерел складає 285 позицій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми, її хронологічні межі, визначено мету і завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, наукову новизну та практичне значення результатів дослідження.

У розділі 1 «Історичні витоки та соціокультурні чинники розвитку Херсонщини» виявлені політичні, економічні, етнічні, соціокультурні чинники, що впливали на процеси культурного розвитку краю.

Підрозділ 1.1 «Суспільно-історичні умови становлення Херсонщини» містить дослідження геосоціокультурної динаміки Південно-Східного регіону. В історичному аспекті прослідковано специфіку взаємовідношень географічного та соціокультурного чинників у формуванні унікального для Східної Європи регіону, де інтенсивно взаємодіяли численні етнічні групи, представлені різними рівнями соціально-економічного розвитку та культурно-господарськими типами. Саме цей фактор виявився визначальним у становленні «поліфонічного» культурного середовища регіону, безпосередньо вплинув на соціально-культурні процеси подальшого становлення Херсонщини.

У підрозділі 1.2 «Поліетнічність - провідний фактор розвитку Півдня» наголошується, що вдале географічне розташування Херсонщини сприяло культурним контактам різних етносів (представлених іноземними колоністами, переселенцями з інших регіонів Росії), а це, в свою чергу, сприяло взаємовпливу художніх традицій. Етнічний поліфонізм самобутньо відбився в музичній культурі Херсонщини. За результатами польових досліджень, на території краю зафіксовано наявність усіх жанрів та видів пісенного фольклору; основні пісенні традиції - степова українська (основа фольклорного мислення), західноукраїнська (подільська, бойківська, поліська та ін.), східно-білоруська (з ознаками центрально-могилівського стилю), слобожанська (з Харківської та Сумської областей). Окрім корінної, української традиції, важливим джерелом формування музичної культури Херсонщини стали музичні традиції росіян, німців, євреїв, греків, шведів.

У підрозділі 1.3 «Соціокультурна атмосфера губернського Херсона кінця ХІХ - початку ХХ століть» доведено, що зазначена історична доба відзначається пожвавленням як у промислово-економічному розвитку, так і в освітньому та культурно-мистецькому житті Херсона.

Наприкінці ХІХ ст. за станом розвитку народної освіти та рівнем освіченості населення Херсонська губернія посідала одне з перших місць у Російській імперії. За спогадами історика О. Рябініна-Скляревського, відомого мецената Є. Чикаленка та ін., громадське й культурне життя на півдні Україні набуває значного розквіту саме на межі ХІХ-ХХ століть. У 1885 р. за українофільську діяльність до Херсона було вислано лідерів єлисаветградської громади (А. Грабенка, М. Кропивницького, М. Лащенка, братів Тобілевичів, родину Русових), що створили «Херсонський гурток Русова». Діяльність гуртківців та діячів земських установ сприяла збереженню місцевих пам'яток старовини, вивченню традицій українського народу, запровадженню української мови у початковій школі, підвищенню загальнокультурного рівня населення. А. Грабенко, Б. Грінченко, О. Русов активно долучалися до етнографічних досліджень (результати яких регулярно вміщувалися у «Збірнику Херсонського земства»), сприяли справі видання творів українських письменників.

1890-ті роки позначені заснуванням у Херсоні «Товариства витончених мистецтв», проведенням художніх виставок, розквітом приватного колекціонування. На початку ХХ ст. у Херсоні активно діяло «Товариство любителів образотворчих мистецтв», при якому, починаючи з 1911 р., працювали рисувальні класи.

Не оминули Херсон і новітні мистецькі віяння європейського мистецтва. На хвилі культурного піднесення перших десятиліть ХХ ст. потужно засновувалися модерні мистецькі (художні, музичні, літературні, театральні) напрямки. Херсонці долучалися до новаторських течій сучасного живопису, що сприяло розширенню культурного рівня місцевих любителів прекрасного. Відкриті у губернському центрі бібліотеки (міська, численні хати-читальні) та музеї (природничий, художній, краєзнавчий) користувалися неабиякою популярністю у жителів міста. Зростанню культурного рівня населення сприяли культурно-просвітницькі лекції у різних аудиторіях.

Активно розвивалося музичне мистецтво: композитори М. Аркас, П. Ніщинський створювали тут свої колоритні музичні твори, які виконувалися і ставали популярними. Важливим підгрунтям становлення музичного професіоналізму краю стала діяльність у справі збирання, обробки та видання південноукраїнського фольклору прогресивних українських діячів - М. Аркаса, А. Грабенка (Конощенка), Дніпрової Чайки (Л. Василевської), О. Русова та ін.

Тож, Херсонщина на межі ХІХ-ХХ століть є регіоном, в якому яскраво представлені музичні традиції багатьох етносів, що проживали на території краю. Синтез різних культур став додатковим стимулом активного розвитку народного та професійного музичного мистецтва - поряд з географічними та економічними чинниками, що безпосередньо впливали на інтенсивність, специфіку й спрямованість культурно-музичного процесу на Херсонщині.

У розділі 2 «Культурно-мистецьке життя Херсона: шляхи становлення» простежені процеси професіоналізації музичного життя регіону в галузях музичного виконавства, концертно-гастрольної та музично-театральної діяльності. Аналіз періодичної місцевої преси дозволив відтворити панораму мистецького життя Херсонщини зазначеного періоду в широкому культурному контексті.

У підрозділі 2.1 «Концертне виконавство як складова музичного життя» проаналізовано динаміку концертного життя від перших форм публічного виконавства до професійних концертів за участю солістів, оркестрів тощо. Концертні зібрання були улюбленою формою дозвілля культурного товариства Херсона на початку ХХ ст. Велика кількість концертних майданчиків у місті свідчить про справжнє захоплення музикою: музичні вечори проводилися у залах Міської Аудиторії, Міського та Дворянського зібрань, на Потьомкінському бульварі, в Олександрівському парку. Тенденція до активізації аматорського концертного руху проявлялася також і в невеликих містечках Херсонщини.

За свідченнями преси, репертуар діючих оркестрів відповідав смакам найвибагливішої публіки, включав популярні танцювальні композиції, оперні фрагменти, симфонічні твори. Завдяки самовідданій діяльності професійних диригентів Г. Хорошанського, Г. Войцеховського, О. Френкеля, Н. Векслера музичні уподобання херсонців формувались відповідно до високих мистецьких стандартів. Завдячуючи ентузіастам-просвітникам, композиторам та диригентам С. Юферову, С. Бармотіну, М. Гнилосирову, любителі музики своєчасно долучались до новітніх течій тогочасного мистецтва.

Важливу роль у концертному житті Херсона початку ХХ ст. відігравали виступи учнів навчальних закладів загальної освіти. Широкого розповсюдження набуло проведення загальнодоступних літературно-музичних вечорів, які включали виразне читання, гру на музичних інструментах, хоровий та сольний спів.

Великого значення у становленні та розвитку концертного життя Херсона відіграла діяльність Імператорського Російського музичного товариства, від-критого у місті 1905 року. Городяни отримали змогу духовно збагачуватися, відвідуючи виступи як місцевих музикантів (викладачів та вихованців музич-ного училища), так і гастролюючих творчих колективів та солістів.

Розвиток концертного руху відбувався у Херсоні шляхом поступової професіоналізації. Про це свідчить фахова підготовка учасників концертних заходів, підвищення рівня виконуваних музичних програм, що безперечно сприяло зростанню слухацької культури місцевих жителів, позитивно впливало на розвиток музичної культури губернського центру. Концертне виконавство стало визначальною рисою культурного дозвілля херсонців досліджуваної доби.

У підрозділі 2.2 «Гастрольна діяльність та її вплив на культурний роз-виток Херсонщини» визначено, що дана сфера мистецького життя вписала яскраву сторінку культурної панорами краю та характеризувалася різножанровою спрямованістю.

Зародження концертно-гастрольного життя в регіоні припадає на початок 1870-х років. У грудні 1870 р. в Херсоні виступав відомий піаніст, композитор, диригент, педагог та музичний діяч А. Рубінштейн. Значною культурною подією стало відвідання міста видатним російським композитором М. Мусоргським (серпень 1878) під час гастрольної подорожі південними містами Росії зі співачкою Д. Леоновою. Митець дав схвальну характеристику культурної атмосфери Херсона, що є важливим свідоцтвом стану музичної культури краю на початковій стадії розвитку гастрольного життя.

Вельми популярними у місцевих любителів музики були виступи співаків. Серед вокалістів, які на початку 1890-х рр. відвідали Херсон, - видатні оперні співаки М. Фігнер та Л. Собінов. 1898 р. у місті виступила «шведський соловейко» Альма Фольстрем. Початок ХХ ст. відзначений концертами співаків Л. Собінова та М. Власова (1900), М. Доліної (1901), М. Фігнера та примадони російської опери М. Рене-Радіної (1902). Херсонці мали змогу почути виконавицю циганських романсів Н. Тамару (1905), артистів російської опери М. Фербера та М. Шевельова (1906), М. Кантоні (1908), О. Єрмакова, А. Больської, Є. Гілярова, М. Мейгарта (1910), О. Каміонського (1914). У травні 1912 р. в Міському зібранні відбувся концерт європейських зірок - примадони міланської опери А. Марцелло та артиста паризького театру Є. Мар'яшеса.

Губернський центр відвідували також скрипалі. (у 1902-1910 рр. до Херсону завітали соліст Його імператорської величності Л. Ауер з піаністом Л. Крейцером, скрипалі Я. Гурвіч, Л. Любошиць, Я. Кубелик, Я. Коціан). Вдалося знайти відомості лише про один виступ віолончеліста: у 1912 р. відбувся концерт одного з перших випускників Херсонського музичного училища І. Стучевського.

Незмінною популярністю користувалися виступи піаністів: Й. Гофмана (1902), Л. Сироти (1906), Й. Сливинського (1911), А. Фельдблюмт (1913), Л. Розенблюма (1914). З великим успіхом 4 лютого 1914 р. пройшов концерт О. Скрябіна.

Відзначені серед виконавців камерної музики також дуети: братів Гурович (тенор та піаніст), що виступали у 1904 та у 1905 рр., піаніста Д. Клімова та співачки М. Полянкевич-Орехової (1910), скрипаля-віртуоза Є. Крейновича та піаністки С. Скляревської (1910), піаніста О. Фельдштейна в ансамблі з місце-вим скрипалем Г. Каржинеровим (1910).

Важливе місце у гастрольній панорамі посідали представники оперного жанру. Успішно проходили неодноразові виступи італійської оперної трупи Ф. Кастелано. У 1906 р. Херсон відвідала російська опера М. Фербера. Видатною подією 1911 р. став виступ харківської дитячої оперної трупи під керівництвом С. Милославського. Серед представників хорового мистецтва особливий успіх мала хорова капела В. Завадського (серпень 1904, жовтень 1907). Представлені у хроніці гастрольних подій і концерти симфонічної музики - зокрема, неодноразово й незмінно з тріумфом виступав Полтавський симфонічний оркестр під орудою Д. Ахшарумова (листопад 1909, квітень 1910, грудень 1911 рр.).

Гастрольна сфера мистецького життя Херсонщини кінця ХІХ - початку ХХ ст. представлена різноманіттям видів мистецтва: музика (камерна, симфонічна, хорова, опера, оперета, балет), драматичний театр, цирк. На херсонських сценах виступали російські, українські, єврейські, італійські, французькі, циганські виконавці - склад гастролерів відповідав запитам поліетнічного населення краю. Якісний рівень виступів був переважно високим; виконавці європейського масштабу знайомили місцевих цінителів мистецтва з багатьма тогочасними течіями та сучасним репертуаром, що сприяло формуванню підготовленої публіки. Активна гастрольна діяльність є яскравим свідченням значних духовних запитів херсонських шанувальників прекрасного та підтвердженням статусу Херсона як культурного центру.

Наголошено про важливу роль місцевої критики: мистецькі події, що відбувалися на концертних майданчиках, висвітлювалися достатньо активно. Обізнаний слухач міг вільно орієнтуватися у розмаїтті гастрольно-концертного життя губернського центру.

Розвиток гастрольної сфери став потужним рушієм на шляху формування процесів загальної професіоналізації музичної культури Херсонщини досліджуваного історичного періоду.

У підрозділі 2.3 «Театральна складова як фактор музичного життя» доведено, що формування театральної атмосфери проходило у губернському Херсоні із значними труднощами. Власних театральних кадрів у місті бракувало, тож їх доводилось залучати з різних мистецьких колективів Росії. Однак, незважаючи на численні проблеми, театральне мистецтво продовжувало свій поступ, позначений творчими дебютами, акторськими та режисерськими знахідками.

Справжнім проривом у справі формування нового глядача, розвитку новітніх театральних тенденцій стали виступи на південних землях (починаючи з 1891 р.) корифеїв українського театру М. Кропивницького, П. Саксаганського, М. Старицького, М. Садовського. Важливим художнім елементом у їх спектаклях була музика. Окрім опер («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Продана наречена» Б. Сметани, «Галька» С. Монюшка, «Катерина» К. Аркаса) ставилися й вистави мішаного жанру - музично-драматичні, де велике місце займали пісні й танці («Чорноморці» М. Лисенка, інсценована М. Садовським поема І. Котляревського «Енеїда»). Херсон став одним з провідних театральних майданчиків, на яких формувались контури величної будови загальноукраїнської національної театральної культури.

На декілька років херсонська сцена стала відкритою для авангардистських пошуків у контексті європейської авангардної театральної традиції. У січні 1902 р. міська дума ухвалила рішення здати міський театр трупі російських драматичних акторів під керуванням О. Кошевєрова та Вс. Мейєрхольда. Протягом двох концертних сезонів театральний колектив, очолюваний Мейєрхольдом, захоплювала та шокувала херсонського глядача. Репертуар складався з творів А. Чехова, О. Грибоєдова, О. Островського, Ф. Шиллєра, Г. Ібсена, М. Метерлінка. Прихильники режисера-новатора із захопленням стежили за його творчими пошуками в руслі символізму та умовного театру.

Яскраве театральне життя Херсонщини зазначеного історичного періоду слугувало потужним стимулом розвитку музичної освіти. Необхідність музич-ного оформлення вистав потребувала фахівців, добре обізнаних як у музичній класиці, так і у течіях сучасного музичного мистецтва, композиторів, здатних творити у галузі театральної музики та належного рівня професійних виконавців - диригентів, вокалістів, артистів оркестру.

Таким чином, період кінця ХІХ - початку ХХ ст. - час мистецького становлення Херсонщини. Відбулося пробудження музичного та театрального життя, формування естетичної свідомості населення, були закладені підвалини, необхідні для подальшого розвитку музичної культури краю. Завдяки зусиллям керівництва ІРМТ, публіка мала змогу відвідувати концертні виступи місцевих музикантів та гастролерів, йти в ногу з актуальними явищами загально-культурного процесу. Творча й культурно-просвітницька діяльність місцевих популяризаторів музичного мистецтва сприяла піднесенню духовності населення, зростанню виконавської майстерності місцевих музикантів.

У розділі 3 «Музична освіта на Херсонщині: процеси професіоналізації» розглянуті головні чинники, що сприяли зростанню рівня музичної культури на Херсонщині: загальна освіта, аматорське (домашнє) музикування, діяльність Херсонського відділення ІРМТ.

Підрозділ 3.1 «Значення загальноосвітніх навчальних закладів у процесах становлення музичної освіти» присвячений аналізу музичної складової у навчальному процесі освітніх закладів краю.

У початкових навчальних закладах (земських, церковно-приходських школах) передбачалося викладання співу, нотної грамоти, ансамблевого виконання; у гімназіях та училищах учні отримували навички гри на музичних інструментах, співу в хорі, оркестрової гри.

Існували заклади профільного спрямування: духовні, сільськогосподарчі, медичні, освітянські. Виявлено, що музичні предмети входили до їх навчальних планів. У державних та приватних середніх навчальних закладах передбачалось викладання музичної грамоти, сольного та хорового співу, гри на музичних інструментах. Згідно програм відкритих концертів та річних звітів, музичне виховання у херсонських навчальних закладах перебувало на високому рівні. Оркестри та хори різних учбових закладів своєю діяльністю виконували важливу культурно-просвітницьку місію.

Налагодженість справи загальної освіти сприяла розвитку музичної культури регіону: музична діяльність навчальних закладів загальної освіти, їх музично-освітні традиції стали однією з важливих передумов становлення та розвитку професійної музичної освіти на Херсонщині.

У підрозділі 3.2 «Аматорське музикування та приватна освіта» виявлені ознаки професіоналізму в сфері домашнього музикування, що користувалося великою популярністю у місцевої інтелігенції. В родинах духовної еліти Херсонщини (Фальц-Фейнів, Овсянико-Куликовських, Аркасів, Конощенків) музиці приділялася велика увага. Члени шляхетних родин зазвичай безпосередньо брали участь в літературно-музичних вечорах та надавали своїм дітям усі можливості для отримання грунтовної музичної освіти. Справжніми поціновувачами музичного мистецтва були представники вищої знаті Херсона - генерал-губернатор О. Ерделі, предводитель місцевого дворянства Г. Скадовський.

Важливою ланкою процесу становлення й професіоналізації музичного життя стало заснування у Херсоні мистецьких гуртків, товариств та об'єднань. 1885 р. у місті було засноване «Товариство витончених мистецтв» (пізніше Музично-драматичний гурток), що започаткувало традицію створення аматорських мистецьких формувань. Про значущість різнопланової діяльності Музично-драматичного гуртка для розвитку музичної культури Херсона свідчать широкий діапазон репертуару, високий професіоналізм виконання музичних і драматичних творів. Кількість бажаючих взяти участь у роботі колективу підтверджує великий потяг населення до мистецтва.

Становленню музичної освіти на Херсонщіні значно сприяла діяльність приватних викладачів: зазвичай вони відрізнялися солідною музичною під-готовкою, отриманою у столичних та іноземних консерваторіях, значним педагогічним досвідом. Концертне життя Херсона кінця ХІХ - початку ХХ ст. істотно доповнювалось яскравими виступами учнів приватних музичних навчальних закладів. Рівень підготовки їх випускників дозволяв бажаючим впевнено продовжувати музичну освіту в столичних консерваторіях.

У підрозділі 3.3 «Діяльність музичних класів та музичного училища» досліджується історія Херсонського відділення ІРМТ. Охарактеризовані передумови його заснування та функціонування, виявлені культуротворчі чинники, що зумовили відкриття відділення - насамперед, насиченість суспільного життя та суспільних вимог у естетичній сфері.

Провідну роль у справі професіоналізації музичного життя на Херсонщині відіграв Я.В. Дюмін - просвітник, адміністратор, меценат. Головною справою життя Я. Дюміна стало створення міцного фундаменту музичної освіти на Херсонщині. Разом з однодумцями - предводителем місцевого дворянства Скадовським, князем Горчаковим - Дюмін домагається заснування у губернському центрі відділення ІРМТ (1905). Тоді ж відкрилися музичні класи, популярні у населення. Очоливши їх, Дюмін ставить за мету високий рівень освіти, запрошує викладачів - випускників провідних європейських консерваторій, усіляко сприяє тому, щоб талановиті учні з незаможних сімей мали можливість вчитися - отримували допомогу, мали пільги, стипендії.

Важливе місце у справі популяризації вокального мистецтва належить регентським курсам (відкриті 1906 р. на базі музичних класів), що надавали необхідну підготовку сільським вчителям, псаломщикам. Архівні джерела свідчать про величезну популярність курсів: серед їх слухачів були жителі Архангельської, Кавказької, Оренбурзької, Курської та інших губерній Російської імперії.

Відкриттям 1908 р. (під егідою ІРМТ) Херсонського музичного училища в регіоні була створена надійна база для подальшого розвитку музичної культури в нових соціально-історичних умовах. Аналіз учнівських концертних програм дозволяє зробити висновок щодо орієнтації керівництва училища на високий освітній рівень столичних музичних закладів. Активна концертна діяльність хору та оркестру училища відіграла значну роль у справі популяризації класичної музики в регіоні. Наслідком активної освітньої діяльності навчальних установ стало зростання кількості учнів, насичене концертне життя, видатні випускники.



ВИСНОВКИ

У Висновках узагальнюються результати дисертаційного дослідження.

1. Вперше у вітчизняному мистецтвознавстві здійснено комплексний аналіз музичної культури Херсонщини кінця ХІХ - початку ХХ ст. у взаємодії з регіональними та загальнонаціональними культуротворчими тенденціями. Музична культура Херсонщини представлена у дослідженні як цілісне явище, що містить у собі такі компоненти, як концертно-гастрольна діяльність, музично-театральне життя, загальна та професійна музична освіта, музична критика.

2. Доведено, що творчі контакти різних етносів сприяли активному взаємовпливу культурних (зокрема, музичних) традицій. Окрім української - корінної традиції, важливим джерелом формування музичної культури Херсонщини стало поліетнічне середовище, в якому відбувався діалог культур у контексті становлення загальних культурно-мистецьких національних традицій. Відзначено важливий внесок у справу збирання, обробки та видання південноукраїнського фольклору прогресивних українських діячів: М. Аркаса, А. Грабенка, Дніпрової Чайки, М. Коцюбинського, О. Русова та ін.

3. Встановлено, що музична культура Херсонщини відігравала важливу роль у регіональному культуротворчому процесі, охоплюючи різноманітні фор-ми музичної діяльності. Серед них - становлення гастрольного та концертного руху (представленого різноманітними виконавськими силами, різними видами та жанрами мистецтва), розвиток домашнього музикування, формування системи музичної освіти, музично-просвітницька діяльність. Розвиток концертного життя відбувався шляхом поступової професіоналізації. Про це свідчить постійне зростання рівня концертних програм, професійна підготовка учасників музичних заходів. Розвиткові музично-концертного життя Херсону в значній мірі сприяли просвітницькі заходи місцевого відділення Імператорського Російського Музичного Товариства, а також музична діяльність навчальних закладів загальної освіти, яка значно збагачувала культурну ауру міста, формувала слухацьку культуру населення. Доведено також важливу роль місцевої преси, яка активно висвітлювала усі мистецькі події, що відбувалися на концертних майданчиках Херсона.

4. Міцною базою культурного розвитку краю стало музично-театральне мистецтво: Херсон можна віднести до одного з активних театральних майданчиків, на якому формувались контури загальноукраїнської національної театральної культури. Завдяки діяльності корифеїв українського театру М. Кропивницького, М. Садовського, І. Карпенка-Карого, Херсонщина була задіяна у загальноукраїнський процес формування національного театру. Авангардистські експерименти Вс. Мейєрхольда долучали херсонських глядачів до новітніх європейських художніх тенденцій. Театральне життя Херсонщини зазначеного історичного періоду благодатно впливало на розвиток процесів професіоналізації музичної освіти: необхідність музичного оформлення вистав потребувала фахівців, добре обізнаних у музичній класиці та у течіях сучасного музичного мистецтва, композиторів, здатних творити у галузі театральної музики, належного рівня професійних виконавців - диригентів, вокалістів, артистів оркестру.

5. Піднесенню загальної культури в регіоні значно сприяли мистецькі об'єднання та навчальні заклади (Музично-драматичний гурток, світські та церковно-приходські школи, приватні музичні навчальні заклади І. Харламова, П. Фоміної, О. Бродської), які ставали осередками культурного життя міста. Аналіз навчальних програм дає підстави стверджувати, що музичне виховання здійснювалося у загальних навчальних закладах не лише на уроках музики та співів: здібні учні мали змогу співати в хорі, грати в ансамблі чи в оркестрі, брати участь у концертних виступах.

6. Встановлено, що паралельно з іншими регіонами Півдня на Херсонщині відбувався процес переходу від аматорства до професіоналізму, який характеризувався формуванням основних інституційних сфер музичної культури. Визначальну роль у процесах професіоналізації відігравало Херсонське відділення ІРМТ: виконуючи просвітницьку функцію, Товариство стало головною рушійною силою у професійному розвитку музичної культури. Відкриття 1908 р. Херсонського музичного училища знаменувало появу в регіоні професійного навчального закладу, орієнтованого на високі зразки освітньої діяльності провідних столичних музичних закладів. Знаковою постаттю процесу становлення та про-фесіоналізації музичної культури Херсонщини цього періоду визнано Я. Дюміна - талановитого музиканта, просвітника, засновника та організатора музичної освіти в регіоні, першого директора Херсонського музичного училища.

Незаперечний внесок у розвиток музичної культури краю внесли композитори С. Юферов, С. Бармотін, М. Гнилосиров, музиканти-виконавці (зокрема, диригенти Н. Векслер, Г. Хорошанський, Г. Войцеховський, О. Френкель).

7. Визначено та охарактеризовано домінуючі складові процесів музичної професіоналізації на Херсонщині:

* інтенсивне концертне та гастрольне життя;

* творча діяльність у середовищі місцевої інтелігенції, заснування любителями мистецьких спілок;

* еволюція сфери музичної освіти у загальних (початкових, середніх) та приватних музичних навчальних закладах;

* широка просвітницька робота Херсонського відділення ІРМТ, музичних класів та музичного училища у справі професійного розвитку основних музичних сфер: ґрунтовної музичної освіти, гастрольно-концертної діяльності, музичного виконавства.

Здійснене дослідження не вичерпує усіх аспектів, пов'язаних з даною проблематикою і відкриває перспективи для подальшого вивчення музичної культури Херсонщини в культурологічних та мистецтвознавчих напрямках.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Слабченко М.О. Музична культура м. Херсона кінця ХІХ - початку ХХ століть (процеси становлення) / М.О. Слабченко // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Зб. наук. праць. - К., 2006. - Вип. ХVІІ. - С. 98 - 104.

2. Слабченко М.О. Соціокультурна панорама губернського Херсона на межі ХІХ - ХХ століть / М.О. Слабченко // Мистецтвознавчі записки. - К., 2006. - Вип. 10. - С. 183 - 187.

3. Слабченко М.О. Становлення та розвиток музичної освіти в Херсоні (початок ХХ століття) / М.О. Слабченко // Теоретичні та практичні питання культурології. - Мелітополь, 2007. - Вип. ХХІV. - С. 49 - 53.

4. Слабченко М.О. Гастрольно-концертне життя Херсона кінця ХІХ - початку ХХ століть як чинник соціокультурного розвитку міста) / М.О. Слабченко // Теоретичні та практичні питання культурології. - Мелітополь, 2009. - Вип. ХХVІ. - С. 7 - 13.

5. Слабченко М.О. Передумови становлення музичного професіоналізму на Херсонщині (кінець ХІХ - початок ХХ століть) / М.О. Слабченко //«Україна - світ: від культурної своєрідності до спорідненості культур» - міжнар. наук.-практ. конфер. - К., 2006. - С. 172 - 175.

6. Слабченко М.О.Передумови становлення та розвитку музичної освіти на Херсонщині (кінець ХІХ - початок ХХ століть) / М.О. Слабченко // «Художньо-освітній простір України в контексті новітньої історії» - загальноукр. наук.-практ. конфер. - К., 2007. - С. 133 - 136.

7. Слабченко М.О. Поліетнічність як провідний чинник соціокультурного становлення Херсонщини / М.О. Слабченко // всеукр. наук.-практ. конфер. «V культурологічні читання пам'яті Володимира Подкопаєва «Культурологічний дискурс сучасного світу: від національної ідеї до глобалізаційної цивілізації». - К., 2007. - С. 327 - 330.

8. Слабченко М.О. Творча постать Я. В. Дюміна у контексті становлення професійної музичної освіти на Херсонщині / М.О. Слабченко // Видатні постаті науки, культури і освіти: загальноукр. наук.-практ. конф., (30-31 жовтня 2008 р., Київ). - К., 2008. - С. 258 - 259.



АНОТАЦІЯ

Слабченко М.О. Музична культура Херсонщини кінця ХІХ - початку ХХ століть у контексті регіональних культуротворчих процесів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 26.00.01 - теорія та історія культури. Національна академія керівних кадрів культури та мистецтв Міністерства культури України. - Київ, 2011.

У дисертації досліджуються процеси становлення музичного професіоналізму на Херсонщині кінця ХІХ - початку ХХ століть. На основі вивчення архівних джерел відтворена цілісна картина музичного життя краю в контексті регіональних культуротворчих процесів. Виявлено головні риси та особливості розвитку провідних сфер музичної культури регіону - музичного виконавства, концертного та гастрольного життя, музичної освіти.

Ключові слова: Херсонщина, культуротворчі процеси, музична культура, музыкальная жизнь, аматорство, музичний професіоналізм.



АННОТАЦИЯ

Слабченко М.А. Музыкальная культура Херсонщины конца ХІХ -начала ХХ столетий в контексте региональных культуротворческих процессов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения по специальности 26.00.01 - теория и история культуры. Национальная академия руководящих кадров культуры и искусств Министерства культуры Украины. - Киев, 2011.

В диссертации исследованы процессы становления музыкальной куль-туры Херсонщины конца ХІХ - начала ХХ столетий.

Музыкальная культура региона представлена в работе как целостное явление, включающее такие составляющие, как музыкальное творчество, концертно-гастрольная деятельность, публичная и приватная музыкальная жизнь, общее и профессиональное музыкальное образование, музыкальная критика. Комплексный анализ состояния музыкальной культуры Херсонщины конца ХІХ - начала ХХ ст. осуществлен во взаимодействии с региональными и общенациональными культуротворческими тенденциями.

Становление музыкальной культуры Херсонщины совпадает с периодом украинского культурного возрождения. Активное общественно-политическое движение, осознание своих этнических корней способствовали активизации региональных культуротворческих процессов - одной из наиболее важных слагаемых развития отечественной культуры в целом. Полиэтническая среда Херсонщины стала ярким примером диалога культур в контексте формирования общекультурных национальных традиций.

Статус Херсона как места ссылки прогрессивных деятелей украинского национального возрождения способствовал культурному подъему региона в 90-е годы ХІХ века. На Херсонщине активно развивается литературное творчество, изобразительное искусство, фольклористика, открываются библиотеки, театры, музеи. Общий культурный всплеск подготавливает благоприятную почву для развития музыкальной культуры.

В исследовании выявлены характерные особенности развития основных компонентов музыкальной культуры региона - музыкального исполнительства, концертно-гастрольной деятельности, музыкально-театральной жизни, музыкального образования, музыкальной критики. На основе изучения архивных источников создана целостная картина музыкальной жизни Херсонщины в контексте региональных культуротворческих процессов.

Ведущая роль в процессах профессионализации музыкальной культуры Херсонщины принадлежала местному отделению Императорского Русского музыкального общества, основанному в 1905 году по инициативе Я. Дюмина. Открытие музыкальных классов (1905), музыкального училища и регентских курсов (1908) ознаменовало качественное изменение уровня музыкального образования, музыкальной жизни региона в целом.

Исследование основных направлений развития музыкальной культуры Херсонщины конца ХІХ - начала ХХ ст. свидетельствует о том, что данный период сыграл ключевую роль в формировании музыкального профессионализма в регионе. В контексте широкого культуротворческого движения это стало определяющим фактором и залогом уверенного культурного развития края как неотъемлемой составляющей полиэтнической культуры Украины.

Ключевые слова: Херсонщина, культуротворческие процессы, музыкальная культура, музыкальная жизнь, аматорство, музыкальный профессионализм.



SUMMARY

Slabchenko M.A. Musical culture of Kherson region at the end of the 19th - beginning of the 20th centuries in the context of the regional culture-creative processes. - Manuscript.

Dissertation for the scientific candidate degree of the fine art on the speciality 26.00.01 - Theory and history of culture. National academy of Leading Cultural and Art Personnel, Ministry of Culture of Ukraine. - Kiev, 2011.

Dissertation researches the processes of establishing musical professionalism in Kherson region at the end of the 19th - beginning of the 20th centuries. Based on the study of archive sources, a wholesome picture of the musical life of the region is created in the context of the regional culture-creative processes. The main features of the leading spheres of musical culture development in the region are revealed - musical performance, concert and tour life, musical education.

Key words: Kherson region, culture-creative processes, musical culture, musical life, amateurship, musical professionalism.

Размещено на Allbest.ru

...