Романтична інструментальна фантазія у творчості Ф. Шуберта та Р. Шумана: шляхи становлення жанру
Фантазія як естетична категорія. Джерела зародження жанру, етапи його історичного розвитку. Комплексний аналіз творів Ф. Шуберта та Р. Шумана, фантазійні принципи їх драматургії та образного наповнення, специфіка музично-виразових та виконавських засобів.
| Рубрика | Культура и искусство |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 11.08.2015 |
| Размер файла | 73,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ОДЕСЬКА ДЕРЖАВНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ ІМЕНІ А.В. НЕЖДАНОВОЇ
Романтична інструментальна фантазія у творчості Ф. Шуберта та Р. Шумана: шляхи становлення жанру
Спеціальність 17.00.03 - музичне мистецтво
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата мистецтвознавства
Щьоголєва Олена Володимирівна
Одеса - 2011
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі історії зарубіжної музики Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського Міністерства культури України
Науковий керівник: доктор мистецтвознавства, професор
Черкашина-Губаренко Марина Романівна,
Національна музична академія України імені П.І. Чайковського,
завідувач кафедри історії зарубіжної музики
Офіційні опоненти: доктор мистецтвознавства, доцент
Драч Ірина Степанівна,
Харківський університет мистецтв імені І.П. Котляревського,
проректор з наукової роботи
кандидат мистецтвознавства
Марік Валерія Борисівна,
Одеська державна музична академія імені А.В. Нежданової,
ст. викладач кафедри історії музики
та музичної етнографії,
завідувач лабораторії історії музики
Захист відбудеться "13" квітня 2011 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.857.01 в Одеській державній музичній академії імені А.В. Нежданової за адресою: 65023, м. Одеса, вул. Новосельського, 63, мала зала.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеської державної музичної академії імені А.В. Нежданової за адресою: 65023, м. Одеса, вул. Новосельського, 63.
Автореферат розіслано "12" березня 2011 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат мистецтвознавства, доцент А.Д. Черноиваненко
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Жанр інструментальної фантазії останнім часом привертає пильну увагу дослідників. Секрет подібної зацікавленості полягає у тому, що жанр, який існує більше п'яти століть, на кожному подальшому етапі свого розвитку відкривається у нових ракурсах. Інструментальна фантазія, що сягає корінням першої половини XVI століття, зазнала значної еволюції та постійно модифікувалась у залежності від побутування в умовах конкретних історичних періодів та стилів. Це пов'язано з тим, що фантазія як музичний жанр формувалась під впливом більш широкого поняття - фантазії як філософської та естетичної категорії, своєрідного типу мислення, який охоплює всі сторони людської діяльності та виявляється у різних видах мистецтва. Специфічні зв'язки, які виникають при поєднанні різноманітних проявів фантазійного, стимулюють все нові пошуки у цій галузі. Адже здатність людини до фантазування, яка об'єднує свободу та обумовленість, і є вічним пошуком та шляхом до самовдосконалення. Тому визначення фантазійне використовується у дисертації у подвійному значенні. Його можна вважати якісною характеристикою жанру фантазії, з одного боку, і - з другого, властивістю фантазії як універсальної людської потреби у побудові власних світів.
Серед широкого спектру тем, що стосуються музичної фантазії, більш докладно висвітлені у наукових розробках українських та російських музикознавців шляхи зародження та становлення фантазійного жанру на початковому етапі, зв'язок фантазії з духовним та культурним контекстом епохи бароко та класицизму. Поряд з цим дослідниками розглядався вплив на фантазійний музичний жанр різноманітних філософсько-художніх концепцій, робились спроби побудувати більш загальну жанрову модель. Серед іншого не був докладно вивчений період формування особливого жанрового різновиду, яким стала романтична фантазія. Відомо, що із розквітом романтизму жанр фантазії набув нових ознак, бо розвивався у тісному зв'язку із загальними принципами романтичного музичного мислення. Цим пояснюється принципове значення даного етапу для історії жанру і актуальність звернення у запропонованій дисертації до становлення романтичної фантазії, пов'язаного з іменами Ф. Шуберта та Р. Шумана.
Недостатня вивченість романтичної фантазії та її жанрової специфіки викликає потребу в усвідомленні її сутнісних ознак. В окремих випадках доводиться шукати відповідь, чому композитор вдався до даного жанрового визначення та зафіксував його у назві твору. Це тим більше важливо, що романтична фантазія є багатоваріантним за структурою та формальними ознаками жанром. Виникає необхідність виявити, чим обумовлена фантазійна якість творів, різних за масштабами, формою, інструментальним складом. Часто у назві твору не одразу фіксується його приналежність до фантазійного жанру. Причини цього можна усвідомити, якщо звернутися до джерел авторського задуму, до самої історії виникнення кожного твору. Слід наголосити і на тому, що у творчості романтиків фантазійний жанр нерозривно пов'язаний з виконавською творчістю, бо повинен справляти враження імпровізаційної безпосередності, спонтанності народження образів, нібито миттєвості їх проявів. Це обумовило особливу увагу, яка приділялась виконавським прийомам та виразовим засобам при аналізі музики.
Творчість Ф. Шуберта формувалася на стику двох сторіч та двох музичних епох - класичної та романтичної. Вплив на його мистецтво традицій попередників зі всією очевидністю відбився на фантазіях композитора. Фантазійна спадщина Ф. Шуберта стала важливим етапом еволюції жанру. Вона дає можливість простежити перехід від класичних традицій (ранні фантазії, що знаходяться під впливом моцартівського стилю) до переважання нових, яскраво виявлених романтичних рис (зрілі фантазії).
Фантазії Р. Шумана демонструють новий якісний щабель становлення романтичного фантазійного жанру. Вони віддзеркалюють специфіку фантазійного мислення композитора як такого. Актуальною дослідницькою проблемою є розгляд інструментальних фантазій Р. Шумана з точки зору закономірностей жанроутворення, а також виявлення у них особливої фантазійної логіки.
Отже, актуальність вибраної теми дисертації мотивується наступним:
· необхідністю уточнення та розширення існуючих уявлень про романтичну інструментальну фантазію першої половини XIX сторіччя;
· особливим значенням цього етапу в історії розвитку даного жанру;
· різноманітністю фантазії як явища, що включає в себе багатозначні смисли;
· неповнотою існуючої картини розвитку інструментальної фантазії у творчості Ф. Шуберта і Р. Шумана;
· утвердженням у творчості цих композиторів романтичної фантазії як особливого різновиду названого жанру.
У роботі свідомо не розглядається така специфічна і особлива лінія жанру, яку можна назвати "фантазією на тему". Хоча такі фантазії, близькі парафразам і транскрипціям (часто на оперні теми), були дуже популярні в інструментальній музиці XIX століття, вони мають іншу природу і потребують окремого дослідження.
Зв'язок з програмами, темами, планами. Дисертаційне дослідження виконано на кафедрі історії зарубіжної музики відповідно плану науково-дослідницької роботи Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського та відповідає комплексній темі № 9 "Історія зарубіжної музики". Тема дослідження затверджена на засіданні Вченої ради Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського (протокол № 7 від 27 березня 2007 р.), перезатверджена (протокол № 2 від 30 вересня 2010 р.).
Мета дослідження полягає у вивченні інструментальних фантазій Ф. Шуберта та Р. Шумана, виявленні їх спадкоємних зв'язків із традиціями попередників і шляхів формування нових підходів до даного жанру, а також у акцентуванні особливих виконавських прийомів і засобів, що віддзеркалюють сутнісні риси даного жанру. Це дозволить визначити на конкретному музичному матеріалі специфіку романтичної інструментальної фантазії.
Для досягнення мети формулюються наступні завдання:
· осмислити фантазію як естетичну категорію;
· розглянути джерела зародження жанру та основні етапи його історичного розвитку;
· здійснити комплексний аналіз вибраних творів Ф. Шуберта та Р. Шумана, виявити фантазійні принципи їх драматургії та образного наповнення, акцентувати специфіку музично-виразових, а також виконавських засобів;
· розглянути всі інструментальні фантазії Ф. Шуберта та Р. Шумана з точки зору еволюції жанру в їхній творчості та становлення нового жанрового різновиду - романтичної фантазії;
· визначити шляхи трансформації фантазійного жанру, здійснені названими композиторами;
· акцентувати взаємозв'язок романтичних інструментальних фантазій Ф. Шуберта та Р. Шумана з іншими, близькими до фантазійного, жанрами.
Об'єкт дослідження - жанр романтичної інструментальної фантазії.
Предмет дослідження - суттєві ознаки та шляхи еволюції романтичної інструментальної фантазії у творчості Ф. Шуберта та Р. Шумана.
Матеріалом дослідження обрані всі фантазії Ф. Шуберта (без опуса - c-moll, g-moll, G-dur - для чотириручного фортепіанного ансамблю, c-moll і "Грацька фантазія" C-dur для фортепіано; з опусами - "Блукач" ор.15 для фортепіано, ор.159 для скрипки і фортепіано, ор.103 для чотириручного фортепіанного ансамблю) та всі фантазії Р. Шумана (Фантазія ор.17 для фортепіано, Фантазія ор.131 для скрипки з оркестром або фортепіано; фантазійні цикли: ор.12, "Крейслеріана" ор.16, "Віденський карнавал" ор.26, ор.111 - для фортепіано; ор.73 та ор.88 - для різного складу камерного ансамблю).
Методи дослідження. Оскільки обрана тема дисертації, її об'єкт та предмет, мета та задачі передбачають аналіз конкретного музичного тексту, а також історичний аспект вивчення естетичних основ фантазії як поняття і як музичного жанру, у роботі використовуються класичні методи історичного та теоретичного музикознавства, серед яких переважає метод цілісного інтонаційного аналізу, розроблений Б. Асаф'євим та його послідовниками, теоретично обґрунтований у працях Л. Мазеля. З урахуванням зв'язку фантазії з іншими жанрами XIX сторіччя використовується жанрово-типологічний підхід. Виникає також необхідність звернутися до методики виконавського аналізу.
Методологічну базу дисертації склали наступні праці:
· з естетики та філософії, спрямовані на розкриття сутності фантазійного; роботи, що виявляють деякі особливості історичного становлення фантазії як естетичної форми мислення та висвітлюють широкий спектр її значень (Т. Апінян, В. Вундт, Р. Габітова, О. Круглов, В. Медушевський, І. Pозет, З. Фрейд, В. Шестаков, І. Ейгес, К. Юнг);
· із загальних питань теоретичного та історичного музикознавства як основи цілісного аналізу (Б. Асаф'єв, В. Бобровський, Р. Горюхіна, Т. Ліванова, Л. Мазель, Є. Назайкинський, А. Сохор, Ю. Тюлін);
· спеціальні дослідження та окремі статті, що висвітлюють найважливіші етапи історичного розвитку жанру фантазії (Г. Аберт, О. Алексєєв, М. Друскін, Л. Кадцин, Т. Кюрегян, І. Палажченко, О. Погода, В. Протопопов, К. Штрифанова);
· монографічні матеріали та статті, присвячені творчості Ф. Шуберта та Р. Шумана, їх фантазійній спадщині (К. Вьорнер, П. Вульфіус, П. Вудфорд, Г. Ганзбург, Г. Гольдшмідт, Р. Грубер, О. Демченко, М. Друскін, О. Домбровська, П. Єгоров, Д. Житомирський, К. Зєнкін, Л. Каверіна, В. Конен, У. Кранефельд, О. Леонтьєва, О. Меркулов, О. Михайлов, Н. Ніколаєва, Н. Панова, Т. Русанова, Ю. Хохлов);
· дослідження з теорії та історії виконавського мистецтва (О. Алексєєв, Т. Вєркіна, О. Гольденвейзер, Ю. Кремльов, В. Москаленко, Є. Рубаха, С. Фейнберг).
Наукова новизна дослідження полягає у наступному.
Вперше в українському музикознавстві:
· романтична фантазія розглянута як самостійний різновид даного жанру;
· інструментальна фантазія розкрита під кутом зору виявлення специфіки фантазійного як особливої якості образної системи та формотворчих процесів;
· особливості трансформації фантазійного жанру у романтичну добу досліджені на прикладі всіх фантазій Ф. Шуберта та Р. Шумана;
· фантазії Ф. Шуберта та Р. Шумана розглянуті в аспекті становлення нового різновиду жанру та його еволюційних змін, що спостерігаються у творчості названих композиторів;
· здійснений комплексний аналіз ранніх фантазій Ф. Шуберта, а також фантазійних циклів ор.73, ор.88, ор.111 та Фантазії ор.131 Р. Шумана;
· узагальнені результати аналітичних досліджень тих фантазій, на які найчастіше була звернена увага науковців.
Практичне значення одержаних результатів. Аналітичні матеріали та наукові результати дослідження можуть сприяти подальшому поглибленому вивченню музичної фантазії, більш повному розумінню творчості Ф. Шуберта та Р. Шумана, а також використовуватись в освітніх курсах "Історія зарубіжної музики", "Історія виконавського мистецтва", "Аналіз музичних творів". Вони можуть бути корисними виконавцям-інструменталістам у концертній практиці, а також педагогам-музикантам у процесі академічного виховання майбутніх професіоналів у середніх та вищих спеціальних учбових закладах.
Апробація результатів дисертації. Вибрана тема, аналітичні матеріали та результати дослідження обговорювались на засіданнях кафедри історії зарубіжної музики Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського. Основні положення були викладені у доповідях на Міжнародних, Всеукраїнських та кафедральних науково-практичних конференціях. Практичну апробацію виконавські аспекти дослідження отримали у концертній діяльності автора дисертації.
Публікації. За темою дослідження опубліковано п'ять статей у спеціалізованих виданнях, затверджених ВАК України, та тези доповіді наукової конференції.
Структура роботи.
Дисертація складається зі Вступу, трьох розділів з внутрішнім поділом на підрозділи, Висновків, Списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 204 сторінки, із них 190 - основного тексту. Список використаних джерел включає 149 позицій.
Основний зміст дослідження
У Вступі обґрунтовано вибір теми дисертації, її актуальність, наукову новизну, практичне значення; визначено об'єкт, предмет і матеріал дослідження, сформульовано його мету і завдання; подано відомості щодо апробації результатів роботи та публікацій автора.
Розділ 1 "Фантазія як естетична категорія та музичний жанр" присвячений розгляду фантазії як універсальної властивості людського мислення та музичного жанру на основі естетичних, філософських і музикознавчих робіт.
У підрозділі 1.1 "Трактування фантазії в естетиці, філософії, мистецтвознавстві (історія питання)" об'єктом розгляду стає поняття фантазії у широкому спектрі значень. Акцентується увага на естетичній функції фантазії. Виявляються деякі особливості її історичного становлення та ставлення до неї в різні історичні періоди.
Окресливши багатогранність смислових ракурсів фантазії, можна відзначити надзвичайно широкий спектр відтінків даного слова. Спостерігається тісний зв'язок фантазії з уявою, враженням, образністю, а також з мрійливістю, світом сновидінь.
Визначальною стороною естетичного сенсу фантазії стає нерозривність її зв'язків із процесом художньої творчості. Фантазія як естетична категорія характеризується творчою активністю митця, спонтанністю індивідуальних рішень, новим поглядом на існуючі поняття. Найважливішу роль при цьому відіграє особистісний фактор. Найвищим результатом творчої фантазії є витвір мистецтва, який приносить естетичну насолоду.
Кожна епоха вносила свої нюанси і відкриття у розуміння фантазії, проте у всі часи актуальним залишалося питання про наявність і співвідношення у ній емоційного та раціонального, вигаданого та реального. Домінування у фантазії того або іншого компонента безпосередньо залежало від існуючого світогляду. Це підтверджують часом кардинально протилежні факти. В епоху Відродження, за словами В. Медушевського, "фантазія поступово починає усвідомлюватися як самостійна розумова сила". На противагу цьому філософи-раціоналісти протиставляють фантазії як менш досконалій сфері освоєння світу логіку розуму, розумовий процес. Представники романтичної філософії та естетики, на відміну від просвітницького століття, акцентують роль у фантазії ірраціональних прозрінь. У центрі романтичного напряму, що охопив собою всю сферу культури і науки, постала творча особистість. У період розквіту романтизму фантазія стає одним з ключових понять епохи. Естетична суть її виявляється у тісному сплетінні з художнім сприйняттям світу і творчим процесом.
Синтетичне XX століття - століття інтенсивного розвитку психології, появи психоаналізу, теорій, що висувають на перший план інтуїцію - об'єднало всі накопичені аспекти і відкриття, пов'язані з вивченням фантазії. Отримали наукове обґрунтування численні ідеї, які виникли у попередні періоди. Розкриття сфери позасвідомого спричинило інтерес до процесу сновидінь, до того мало вивченого. Набули поширення теорії, що шукають шляхів зближення фантазії і сновидіння. Фантазія у психології, філософії, естетиці, мистецтві відкриває безмежні горизонти для дослідження.
У підрозділі 1.2 "Музична фантазія. Генезис жанру" окреслюються період зародження й основні етапи історичного розвитку фантазії як музичного жанру.
Усвідомлення фантазії як творчого імпульсу, що породжує відкриття чогось нового, створило ґрунт для виникнення у першій половині XVI століття фантазійного жанру у музиці. На кожному історичному етапі відповідно до розвитку музичної культури, особливостей стилістики, техніки викладу матеріалу змінювався також жанр інструментальної фантазії. У різні періоди він зближувалася з жанрами, що набували поширення в ту або іншу епоху, при цьому збагачуючись, наповнюючись новими якостями, і, водночас, граючи важливу роль в еволюції деяких з них (фуга, соната, цикл мініатюр). З часом фантазія наближається до тієї міри розкутості, яка робить її самодостатньою. Загальними ознаками жанру стають різноплановість, контрастність, імпровізаційність. Музична фантазія, що є полем для експериментів, не лише розширює творчу уяву композитора, але й направлена на урізноманітнення засобів виразності, тим самим ставлячи нові завдання перед виконавцями.
З моменту зародження та формування як жанру інструментальна фантазія була нерозривно пов'язана з мистецтвом імпровізації. У барокову епоху поняття "фантазування" та "імпровізація" були практично тотожними. Проте імпровізація залишається певним типом музикування, не розрахованим на повторення і фіксацію у нотному тексті. А фантазія - це жанр, однією з ознак якого є quasi імпровізаційність, її імітація, миттєвість, закріплена у нотному тексті, тобто оформлена у виважене композиційне ціле. Визначальними рисами фантазії на різних історичних етапах було відхилення від існуючих норм, свобода викладу музичного матеріалу, непередбачуваність розвитку, широкий діапазон варіативності. Проте завжди зберігався деякий об'єднуючий фактор, внутрішня підпорядкованість творів даного жанру певним правилам і композиційним принципам, що формувалися у процесі історичного розвитку. У цьому полягає діалектична єдність свободи і обумовленості, що становить сутність фантазії як музичного жанру і як риси людського мислення.
У ранніх лютневих фантазіях у ролі об'єднуючого фактору виступав принцип варіантності - уміння розвивати і створювати щось нове на основі комбінацій одного матеріалу. В епоху бароко цю функцію виконувала поліфонічна техніка письма, у добу класицизму - чіткі драматургічні принципи організації матеріалу. У В.А. Моцарта классицистський тип мислення, який превалював, з'єднувався з впливами пізнього бароко. Це віддзеркалювалось в особливостях гармонії та фактури, введенні імпровізаційних моментів, зверненні до циклу фантазії і фуги. Вживання контрастно-складеного принципу формоутворення, характерне для його фантазій, тяжіння до циклічності у рамках одночастинності стало передбаченням романтичних рис. У фантазіях Л. Бетховена поряд зі свободою форми та яскравими контрастами, за словами І. Палажченко, "відчутні величезна роль і закономірності художньо-логічного плану, його внутрішня єдність".
У зв'язку з тим, що композитори-класики привносили у фантазійний жанр передромантичні тенденції, у даному розділі дається більш докладна характеристика романтично спрямованих сонат Л. Бетховена, серед яких дві сонати quasi una fantasia Es-dur, ор.27 №1 і cis-moll, ор.27 №2 (О. Гольденвейзер, О. Алексєєв). Фантазійність як можливість внести до сформованої жанрової моделі щось нове проникає у бетховенський сонатний цикл, викликаючи взаємодію жанрів. Спеціальна увага приділяється при характеристиці цих творів значенню вступів. У них визначальними стають імпровізаційна свобода, експресія, патетика. Вступні епізоди у бетховенських сонатах стають не тільки матеріалом, який готує головний розділ, а й перетворюються на частину, де закладається підґрунтя для подальшого музичного розвитку. Ця особливість проявиться у шубертівських фантазіях. Проте жодна з бетховенських сонат повністю не перетворюється на фантазію. Основоположним залишається сонатний принцип мислення з його масштабністю, діалектичним розвитком і взаємодією образів, пафосом та драматичним задумом. Фантазійність тут не превалює, вона збагачує сонатний жанр, підкорюючись при цьому єдності сонатного циклу, цілеспрямованості розвитку музичного матеріалу, загальній логіці.
Ф. Шуберт став першим, хто підхопив передромантичні новаторські прийоми, розроблені В.А. Моцартом і Л. Бетховеном. Оскільки на прикладі фантазійної спадщини Ф. Шуберта своєрідна перехідність його положення просліджується особливо чітко, в роботі акцентується увага на цій проблемі, з посиланням на спостереження і висновки найбільш значних досліджень (П. Вульфіус, Ю. Хохлов, A. Einstein, W. Vetter, H. Kцltzsch).
Шубертівську лінію розвитку фантазійного жанру продовжив Р. Шуман. Він ствердив романтичне розуміння цього жанру і збагатив його новими сенсами. Це і зумовило звернення уваги автора дисертації саме до творчості обраних композиторів.
Розділ 2 "Фантазії Франца Шуберта" присвячений розгляду всіх фантазій композитора у тісному зв'язку з періодизацією його творчості.
У підрозділі 2.1 "Вплив класичних традицій на формування творчої особистості Ф. Шуберта" йдеться про важливу роль у житті та творчості Ф. Шуберта музичної спадщини його видатних попередників - В.А. Моцарта та Л. Бетховена. Проводяться деякі особистісні та творчі паралелі між композиторами.
Шубертівські фантазії є перехідним періодом між класичним етапом розвитку цього жанру та його романтичним становленням. Ранні фантазії композитора тяжіють до моцартівського стилю, власне шубертівське ще досить слабо виявляється у них. Зрілі фантазії - це творіння, у яких відчувається дихання бетховенської епохи, у той же час тут особливо яскраво виражене романтичне начало.
У підрозділі 2.2 "Ранні фантазії" (1810-1813) розглянуто твори, у яких виявилися творчі пошуки молодого композитора і які справляють враження безпосереднього відгуку на життєві події. Відмінними рисами цих творів (три з яких - с-moll, g-moll, G-dur - для чотириручного фортепіанного ансамблю, с-moll - для фортепіано) є різнохарактерність, калейдоскопічність, швидка зміна настроїв. Їм також властиві часта зміна тональностей, чергування невеликих епізодів, несподіваність процесу розвитку. Найбільш показова у цьому сенсі Фантазія G-dur, де кількість розділів досягає вісімнадцяти і відбувається двадцять чотири зміни темпу.
У цих фантазіях моцартівські риси наочно просліджуються у наступному: у деяких фактурних особливостях (зокрема, типи акомпануючих фігурацій), образності, характері тематизму; у контрастно-складовому принципі формоутворення, у тяжінні до циклічності в рамках одночастинності, в особливостях композиційної структури з наявністю повільного вступу, зміни темпів і контрастних розділів, поверненням початкової теми в кінці твору (с-moll (дворучна), g-moll). Вони мають скоріше спадковий характер. Наочний приклад - дворучна фортепіанна Фантазія с-moll, що має яскравий прообраз - моцартівську Фантазію с-moll (475 KV). Окрім єдиної тональності, повільного вступного розділу, що повертається в кінці, в розділі Andantino Ф. Шуберт практично цитує ідеал, який йому імпонував.
Як данина з одного боку бароковій, з іншого - класичній традиції, ансамблеві фантазії с-moll і g-moll відзначені введенням імітаційних і фугованих епізодів, котрі, як і у В.А. Моцарта, є складовою частиною фантазії, а не відокремлені від неї. Ансамблевим фантазіям також властива класична ясність музичної мови, симетричність, квадратність побудови, оркестровий тип мислення. Всі юнацькі фантазії Ф. Шуберта починаються зі вступних розділів, що також було намічено у моцартівській фантазійній спадщині.
Проте, у цих ранніх творах вже можна виділити деякі риси, властиві зрілому Ф. Шуберту. Це світлі, лірично натхненні теми, жанровість (зокрема маршевість), принципи пісенного мелодизму, до певної міри розвинені у фортепіанній та камерно-інструментальній спадщині (втілення вокальності в її різних типах буде яскраво представлено у трьох зрілих фантазіях).
Підрозділ 2.3 "Шлях до зрілості. Зрілі фантазії". "Грацька фантазія" (1817-1818) як хронологічно, так і стилістично займає серединне положення серед шубертівських фантазій і може називатися експериментальною. У цьому творі, написаному в період формування фортепіанного стилю композитора, переважає віртуозний тип висловлювання. На відміну від ранніх творів, у "Грацькій фантазії" більше врахована специфіка суто фортепіанного викладу, що демонструє достатньо широкі можливості інструменту (різноманітні штрихи, технічні прийоми, використовування різних регістрів та типів фортепіанної фактури). Практично в кожному розділі присутні віртуозні епізоди варіаційного або імпровізаційного характеру. Деяка схожість з попередніми фантазіями спостерігається у свободі формоутворення, що полягає в чергуванні розділів у рамках одночастинності, а також використанні ефекту обрамлення за допомогою повернення початкової теми в кінці твору. "Грацька фантазія", як і ранні фантазії, не обмежується межами одного стану, настрою, і цікава своєю різноманітністю. У той же час, в ній помітні особливості, які на більш високому рівні втіляться в подальших фантазіях. Це принципи вільного розгортання, варіантного розвитку, лейттематизму.
Перша з трьох зрілих фантазій - "Блукач" ор.15 (1822) - є початком нової епохи концертного романтичного піанізму. Твір, у якому шубертівський романтизм повноправно заявив про себе, ставить нову точку відліку в перспективі історичного розвитку фантазійного жанру. На основі узагальнення досвіду деяких попередніх досліджень Фантазії (П. Вульфіус, В. Конен, Н. Ніколаєва, Т. Русанова, В. Ферман, М. Чернявська, З. Юферова), виділяються новаторства у фортепіанному викладі (концертність, гранична віртуозність, фактурне різноманіття), формоутворенні (синтез циклічності, сонатності, варіаційності), драматургії (поява лейттеми - цитати з власної пісні - що є об'єднуючою ланкою). У цьому творі відбулася концентрація стилістичних і жанрових особливостей, композиційних засобів, що були намічені в попередніх фантазіях: багаточастинність в одночастинності; варіантні перетворення; інтерпретація вокальності в інструменталізмі у широкому сенсі цього слова, не лише у вигляді цитування, але й переосмисленні пісенного матеріалу в інструментальному викладі, а також використання вокальності як прийому мелодійного висловлення.
Фантазія для скрипки і фортепіано ор.159 ("Привіт", 1827) - ансамблевий концертний твір високого ступеню складності, який створювався у розрахунку на яскравих виконавців (скрипаль Й. Славік). У даній фантазії, написаній в сплетінні традицій великих попередників та індивідуального шубертівського стилю, також виявилося превалювання романтичного начала. Її розгорнутий вступний розділ являє собою важливу і значну частину, яка, з одного боку, варіантною ремінісценцією сприяє створенню композиційного цілого, з іншого, є ґрунтом для формування важливого фантазійного драматургічного повороту. А саме, її повернення не є логічним завершенням, а переходом в оновленому варіанті до яскравого фінального розділу. У цьому Ф. Шуберт відступає від класичної схеми, що йде від В.А. Моцарта, (багаточастинність в одночастинності з поверненням початкового тематичного матеріалу в кінці) і ламає традицію. Такий фантазійний хід ніби виправдовує відповідну назву і демонструє, що фантазія як музична форма і тип людського мислення не має кордонів і рамок. Крім того, арочне повернення теми варіацій - власної вокальної цитати (тема пісні "Sei mir gegrьst" ("Привіт"), текст Ф. Рюккерта, 1822 р.), кожного разу відрізняється оновленням, наповненням новим романтичним змістом, що також дещо розхитує сформовану структуру. Спостерігається також присутність інтонаційної спорідненості основних тем розділів контрастно-складеної форми. Ще один фантазійний прийом - своєрідна інструменталізація теми, коли за допомогою невеликої ритмічної зміни відбувається вивільнення музики від залежності словесного тексту, обумовленості віршованим фразуванням. Слід зазначити, що ця фантазія відрізняється віддзеркаленням вокальності в інструменталізмі в її різних типах: від вищезазначеної пісенної цитати, що стала темою варіацій, до мелодизму типу bel canto у вступному розділі.
Остання шубертівська Фантазія ор.103 (для фортепіано в чотири руки, 1828) також є прикладом сплетіння традицій і новаторства. Для неї характерні деякі риси, що намітилися в попередніх фантазіях і вже стали закономірностями. Серед них тяжіння до злитно-циклічної форми (у даному випадку інтонаційно зв'язані середні розділи), повернення в кінці твору початкової теми, ефекту раптовості, пов'язаного з її появою (паралель з Фантазією ор.159), впливу вокальності. У той же час, ця Фантазія має безліч характерних відмінних рис, своєрідних творчих рішень. У першу чергу, це "тема-епіграф" (термін П. Вульфіуса), що задає тон всьому твору і відрізняється трепетним романтичним відчуттям, станом особливої інтимності та смутку. Тут представлений інший тип вокальності - романсовий. По-друге, з'являється опора на побутові жанри: окрім основної романсової теми спостерігається маршовість центрального епізоду першого розділу, вальсовість третьої частини. По-третє, введення розгорнутої фуги на тему маршового епізоду 1 р. у репризі (4 р.) сприймається як фантазійний елемент, що перетворює експозиційний матеріал.
Фантазійна спадщина Ф. Шуберта, яка тісно пов'язана з традиціями великих попередників, наповнилася новими якостями. Затвердилася романтична значущість жанру інструментальної фантазії, яка отримала відгук у творчості композиторів нового покоління.
Розділ 3 "Фантазії Р. Шумана" складається з трьох підрозділів.
шуберт шуман інструментальна романтична фантазія
У підрозділі 3.1 "Фантазійність як принцип музичного мислення Р. Шумана" визначається роль фантазії у творчості Р. Шумана в широкому розумінні цього слова. Це неповторність, свіжість ідей і засобів музичної виразності, вплив яскравих літературних образів на музичні, незвичність, деяке дивацтво персонажів, сплетіння віддзеркаленої у звуках реальності з вигадкою, з інтимним світом мрій художника.
Специфічне художнє мислення, неспинний політ уяви Р. Шумана народжують велику кількість творів, в яких принцип фантазійності широко використаний і надзвичайно розвинений (наприклад, Гумореска ор. 20). Мається на увазі особливий характер образів, а також відступи від прийнятих нормативів в області формоутворення. Крім того, творчість Р. Шумана є прикладом різноманітного перетворення самого жанру фантазії, представленого в усі періоди творчого життя композитора (з 1836 по 1853 рік). Це композиції крупної форми, близькі до романтичної сонати, поеми; твори, що поєднують у собі риси сонатності та сюїтного циклу, інструментального концерту; це цикли фантазій-мініатюр - п'єс-фантазій, які є новою сторінкою в історії жанру.
У підрозділі 3.2 "Фантазії крупної форми" аналізуються дві фантазії Р. Шумана, які представляють полярні етапи творчості композитора і презентують перший та останній зразки цього жанру. Фортепіанна Фантазія ор.17 написана в період творчого розквіту, це один з найкращих творів не лише шуманівської спадщини, але і всього романтичного фортепіанного репертуару. Скрипкова Фантазія ор.131 створена у період складного завершального етапу творчості композитора. При вивченні цього твору створюється враження, що задум його багатший, ніж сама реалізація. При всій відмінності даних інструментальних фантазій, ці твори представляють сферу крупних форм, об'єднаних однією загальною назвою.
На час створення Фантазії ор.17 (1836-1838) Р. Шуман знаходився в резонансному полі декількох видатних імен, серед яких Л. Бетховен, Н. Паганіні, Ф. Шуберт. Фантазія, написана через чотирнадцять років після шубертівського "Блукача", продовжила ту лінію розвитку жанру, яка є твором широкого концертного масштабу. За вагомістю та новаторськими рисами ця фантазія стоїть поряд з видатним твором попередника. У дисертаційному дослідженні проводиться порівняння з Ф. Шубертом в плані еволюції жанру в рамках творчої спадщини кожного композитора. Досліджуються первинні шуманівські назви фантазії й обґрунтовується його остаточний варіант. Окрім історичного контексту, фантазія розглядається в спектрі деяких досліджень (Д. Житомирський, Н. Ніколаєва, В. Конен, В. Бобровський, О. Демченко, О. Домбровська). На підставі цих аналітичних матеріалів та деяких власних спостережень виділяються найбільш важливі особливості даного твору: використання лейтмотивного принципу в його багатогранних образних проявах, своєрідність драматургії як окремих частин так і загального цілого, віддзеркалення симфонічних якостей музичного мислення Р. Шумана, новаторства фортепіанної мови, складні виконавські завдання, що вимагають високої піаністичної майстерності.
Фантазія для скрипки з оркестром або фортепіано ор.131 була створена Р. Шуманом за ініціативи видатного скрипаля Й. Іоахима (1831-1907) і згодом йому присвячена. Сам композитор характеризує її як "блискучу концертну п'єсу". Фантазія є одночасною композицією віртуозно-концертного плану з розгорнутим вступом-інтродукцією (In mдssigen Tempo) та основним розділом (Lebhaft). Вступну тему можна вважати об'єднуючою ланкою всієї фантазії. Спочатку вона відкриває твір, потім виникає в дуетному варіанті в середині розробки, і, нарешті, в оптимістично-перетвореному вигляді завершує фантазію. Основний розділ відрізняється яскравістю і різноманітністю тем (скерцозно-танцювальна, токатного плану, кантиленна, маршеподібна, пунктирно підкреслена). Написаний в сонатній формі, він, в той же час, пронизаний фантазійними елементами. Це деяка непропорційність експозиції, розробки та репризи (розробка набагато менша ніж крайні розділи); незвичність побудови розробки - немає власне розробки основних тем сонатної форми, на її початку розвиток переважно відбувається на рівні інтонаційної спорідненості; загальний вільно-імпровізаційний з елементами варіативності характер скрипкової партії, що впливає на драматургічний розвиток і формоутворення всієї фантазії. Привертає увагу такий шуманівський прийом подачі музичного матеріалу: спочатку дається експозиція теми, потім розвиток йде як вільне "фантазування".
У фантазії демонструється широке коло технічних можливостей скрипки, що, власне, характерно і природно для "блискучих концертних п'єс". Це різноманітна пасажна техніка, змішані штрихи, скачки, подвійні ноти, розбиті октави, поліфонічність фактури, одночасне виконання мелодії та акомпанементу. Фантазія цікава мелодійним багатством, що дозволяє повною мірою розкрити й інші грані скрипкової майстерності: тембральні та кантиленні.
Підрозділ 3.3 "Фантазійні цикли" присвячений циклам п'єс-фантазій, які є новою сторінкою в історії жанру.
У зв'язку з тим, що за шуманівськими фантазійними циклами ("Phantasiestьсke", "Phantasiebilder") помилково закріпилася невірна їх назва ("фантастичні п'єси"), а звідси і неточне тлумачення, пропонується екскурс в історію термінів "фантазія" і "фантастика". З'ясовується відмінність смислових відтінків цих слів, що дозволяє відкрити в музиці Р. Шумана цілий пласт інструментальних творів, що відносяться до фантазійного жанру. Це п'єси-фантазії ор.12, ор.73, ор.88, ор.111, "Віденський карнавал" (Фантазії-картини) ор.26. До списку фантазійних циклів треба віднести і "Крейслеріану" (Фантазії) ор.16.
В акцентованій свавільності, непередбачуваності, парадоксальності змін контрастних образів шуманівських фантазій проявляється та закріплюється особлива фантазійна логіка. Спонтанно-імпровізаційний характер його музики підтверджується існуванням різноманітних варіантів одного і того ж твору, введенням програмних підзаголовків, які не завжди направлені на безпосередню розшифровку образного змісту. Своєрідним проявом творчої фантазії композитора стають вказівки у нотному тексті (ор.73), які не піддаються буквальному виконанню, вони мов би стимулюють внутрішні уявлення про звучання.
Фантазійний принцип Р. Шуман переносить у сферу камерного ансамблю (ор.73 та ор.88). В ансамблевих умовах даний принцип проявляться дещо по-іншому, ніж в сольному виконавстві та відрізняється подвійністю
З одного боку, діє обмеження, що пов'язане з кількістю виконавців. Це вже колективний творчий процес, спільне музикування, де дії всіх учасників повинні бути гармонійними та узгодженими. З іншої сторони, ансамбль, що складається з інструментів різної природи, дає більше можливостей для фантазування. Це різноманіття їх поєднання, комбінаторика ансамблю - взаємодоповнення, перехвати, підтримка, злиття, цілісне плетіння, діалог або контраст, зміна лідерства, протиставлення тембрів, різних віртуозних особливостей.
Шуманівські цикли фантазій-мініатюр демонструють різні типи програмності. Це фантазії, об'єднані загальним програмним задумом, в рамках якого створення цілісної картини поєднується з тонкою психологічною деталізацією. Вона може бути направлена на відображення світу внутрішніх переживань, прихованих під маскою карнавалу ("Віденський карнавал"), чи на трактовку контрастних образних сфер як двох сторін одного персонажу (аллюзія до гофманівського образу у "Крейслеріані"). По-іншому побудовані П'єси-фантазії ор.12, де кожна мініатюра має власний програмний заголовок, який влучно характеризує її ідею та настрій, а центральною об'єднуючою ланкою стає образ ліричного героя як іпостасі самого автора. В деяких випадках (П'єси-фантазії ор.88, також і "Віденський карнавал") кожній п'єсі передують непрограмні підзаголовки, які вказують на жанрову приналежність, що створює певний настрій. Однак здебільшого вони мають символічний характер, залишаючи місце варіативності, свободі та непередбаченим поворотам.
Просліджується традиційність в тому, що в більшості шуманівських фантазій "фантазійна" назва приходить не відразу. Фантазійність ніби виправдовує відхід від заздалегідь наміченого плану композитора, не підходить під конкретну задану жанрову схему, виявляє в остаточному результаті більше свободи.
Результати проведеного дослідження дозволяють зробити наступні Висновки. Романтична інструментальна фантазія об'єднує у собі дві діалектичні сторони - свободу й обумовленість. З одного боку, вона непередбачувана і свавільна, і в цьому проявляється своя фантазійна логіка, з іншого - це єдиний художній організм, і композитор мислить у межах певним чином організованої цілісності. Однак використані форми такого об'єднання не підходять під єдину схему-модель. Кожного разу у ході творчого процесу, у "польоті фантазії" утворюється нова цілісність. Так, композиції крупних форм синтезують риси поемності, сонатності, циклічності, варіаційності, інструментального концерту. При застосуванні жанрового визначення фантазії до циклів мініатюр, він розгортається як різнобарвний калейдоскоп вражень що змінюються, або, навпаки, - прагнуть до більшої впорядкованості за рахунок арочності, інтонаційних та тематичних зв'язків. Романтичним фантазіям властиві не лише жанрові міксти, приховані за фантазійною назвою, а й подвійність жанрового визначення, зафіксована у самих підзаголовках: п'єси-фантазії, фантазії-картини (Р. Шуман), фантазії-каприси (Ф. Мендельсон, А. В'єтан), фантазія-експромт, полонез-фантазія (Ф. Шопен), фантазія-соната (Ф. Ліст).
Але, хоча романтичні фантазії перетинаються з іншими жанрами даної епохи, що характерно для усіх періодів еволюції фантазійного жанру, проаналізовані твори Ф. Шуберта і Р. Шумана є саме фантазіями. Фантазійний принцип відрізняється від послідовно проведеного принципу симфонізму у сонатно-симфонічних циклах відсутністю причинно-наслідкової логіки. Спостерігаються очевидні відмінності циклів п'єс-фантазій також від сюїти. Тут не діє загальний об'єднуючий принцип, який у сюїтних циклах скеровує послідовність і взаємодію частин (наприклад, танцювальна основа, жанровість, програмна обумовленість контрастного зіставлення частин і т.п.).
Найважливіші особливості романтичного перетворення жанру у фантазіях Ф. Шуберта та Р. Шумана полягають у введенні лейттематизма, лейтобразності, музичних цитат, що відіграють вирішальну роль у драматургічному розвитку. Фортепіанні фантазії "Блукач" ор.15 Ф. Шуберта та ор.17 Р. Шумана є зразками нового піанізму, з яскраво вираженою концертністю, масштабністю, рисами симфонічного мислення. Найскладніші технічні засоби виразності, що суттєво збагачують можливості інструмента, сполучаються із глибоким образним наповненням. Поемність - важлива риса цих творів - у подальшому вплине на формування романтичної фортепіанної сонати та нового жанру - симфонічної поеми у творчості Ф. Ліста.
При детальному аналізі шуманівських циклів п'єс-фантазій виявляються свої особливі фантазійні прийоми. У зіставленні епізодів домінують загострені контрасти, між ними виникають монтажні стики, часто свідомо оминаються перехідні моменти. Так звані "скрепи", що з'єднують контрастний матеріал, виникають на різних рівнях та проявляються у різних формах (фактурних, тональних, тематичних, метроритмічних). Характерною для романтичних фантазійних циклів є також різномасштабність розділів та окремих п'єс, які мають, з одного боку, чітке місце в цілісній структурі, з другого - не виключають можливості бути вилученими для окремого виконання. Специфікою деяких фантазійних п'єс стає швидкоплинність, миттєвість зникаючих вражень, так званих "моментів" (у німецькій мові слово "Stьсk" означає "шматочок", а "stьсkeln" перекладається як "зшивати з дрібних шматків"). Ця риса одержить подальший розвиток у музиці ХХ сторіччя (зокрема, у "Миттєвостях" - циклі своєрідних музичних афоризмів С. Прокоф'єва).
Список опублікованих праць за темою дисертації
1. Щеголева А.В. Жанр музыкальной фантазии: истоки и параллели / Алена Щеголева // Науковий вісник: [Зб. статей / Ред. колегія: Рожок В.І., Лащенко А.П., Зінькевич О.С. та ін.]. - Київ: НМАУ ім. П.І. Чайковського, 2006. - Вип.64, кн.1. Музичне мистецтво: проблеми сучасності. - С.125-135. - (Наукова думка молодих).
2. Щеголева А.В. Жанр фантазии в творчестве Ф. Шуберта на примере Фантазии для скрипки и фортепиано C-dur ор.159/Алена Щеголева // Київське музикознавство: [Зб. наук. статей / Ред. колегія: Гуменюк Т.К., Зільберман Ю.А., Черкашина-Губаренко М.Р. та ін.]. - Київ: КІМ ім.Р.М. Глієра, 2009. - Вип.29. Теоретичні та історичні проблеми мистецтвознавства у світовій та вітчизняній музичній культурі. - С.97 - 107.
3. Щеголева А.В. Моцартовские традиции в ранних фантазиях Шуберта / Алена Щеголева // Науковий вісник: [Зб. статей / Ред. колегія: Рожок В.І., Герасимова-Персидська Н.О., Черкашина-Губаренко М.Р. та ін.]. - Київ: НМАУ ім. П.І. Чайковського, 2008. - Вип.76, кн.2. Проблеми музичного мистецтва: спадщина і сучасність. - С.160-168. - (Наукова думка молодих).
4. Щеголева А.В. Пьесы-фантазии Р. Шумана - новая страница в истории жанра (на примере ор.12) / Алена Щеголева // Київське музикознавство: [Зб. статей / Ред. колегія: Рожок В.І., Гуменюк Т.К., Тишко С.В. та ін.]. - Київ: НМАУ ім. П.І. Чайковського, КІМ ім.Р.М. Глієра, 2009. - Вип.30. - С.121-129.
5. Щьоголєва О.В. П'єси-фантазії Р. Шумана для камерного ансамблю (цикли ор.73 и ор.88) / Щьоголєва О.В. // Часопис НМАУ ім. П.І. Чайковського: [Зб. наук. статей / Ред. колегія: В.І. Рожок, О.В. Антонюк та ін.]. - Київ: НМАУ ім. П.І. Чайковського, 2010. - Вип.4 (9). - С.70-79.
Анотації
Щьоголєва О.В. Романтична інструментальна фантазія у творчості Ф. Шуберта та Р. Шумана: шляхи становлення жанру. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.03. - Музичне мистецтво. - Національна музична академія України імені П.І. Чайковського. - Київ, 2011.
Дисертація присвячена вивченню жанру інструментальної фантазії у творчості західноєвропейських романтиків Ф. Шуберта та Р. Шумана. Фантазійна спадщина Ф. Шуберта стала важливим етапом еволюції жанру. Вона дає можливість простежити перехід від класичних традицій (ранні фантазії) до переважання нових, яскраво виявлених романтичних рис (зрілі фантазії). Фантазії Р. Шумана віддзеркалюють специфіку фантазійного мислення композитора як такого та демонструють нову сходинку становлення жанру романтичної фантазії.
Актуальною дослідницькою проблемою стає розгляд фантазійних творів з точки зору закономірностей жанроутворювання та виявлення в них специфіки фантазійного. Приділяється особлива увага виконавським прийомам та виразовим засобам.
Матеріалом дослідження обрані всі фантазії Ф. Шуберта та Р. Шумана. Вперше в українському музикознавстві аналізуються чотири ранні фантазії та "Грацька фантазія" Ф. Шуберта і Фантазії ор.131 та фантазійні цикли ор.73, ор.88 та ор.111 Р. Шумана.
Ключові слова: фантазія, фантазійність, інструментальна фантазія, романтизм, жанр.
Щеголева А.В. Романтическая инструментальная фантазия в творчестве Ф. Шуберта и Р. Шумана: пути становления жанра. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения по специальности 17.00.03 - Музыкальное искусство. - Национальная музыкальная академия Украины имени П.И. Чайковского. - Киев, 2011.
Диссертация посвящена исследованию жанра инструментальной фантазии в творчестве западноевропейских романтиков Ф. Шуберта и Р. Шумана. Творчество Ф. Шуберта формировалось на стыке двух веков и двух музыкальных эпох - классической и романтической. Влияние на его искусство традиций предшественников со всей полнотой отразилось на его фантазиях. Произведения Ф. Шуберта стали важным этапом в эволюции жанра и дают возможность проследить переход от классических традиций (ранние фантазии) к превалированию ярко проявившихся новых, романтических черт (зрелые фантазии). Фантазии Р. Шумана демонстрируют многообразие творческих претворений. Они с полнотой и высокой степенью новизны отражают специфику фантазийного мышления композитора в широком смысле этого слова.
Актуальной исследовательской проблемой становится рассмотрение фантазийных произведений избранных композиторов-романтиков с точки зрения закономерностей жанрообразования, выявления в них некоего ядра фантазийного качества. Данный жанр неразрывно связан с исполнительским творчеством, так как должен производить впечатление спонтанности рождения ускользающих мимолетных образов, импровизационной непосредственности, как бы сиюминутности их появления. Это потребовало при анализе музыки особого внимания к исполнительским приемам и выразительным средствам.
Материалом исследования послужили все фантазии Ф. Шуберта и Р. Шумана. Впервые в отечественном музыковедении произведен комплексный анализ четырех ранних фантазий и "Грацкой фантазии" Ф. Шуберта, Фантазии ор.131 и фантазийных циклов ор.73, 88, 111 Р. Шумана.
Романтическая фантазия выступает в виде некоего многовариантного в своей структуре и в формальных признаках жанра. Часто наблюдаются случаи изменения жанрового наклонения, причины которых можно понять, если обратиться к истокам авторского замысла, к самой истории создания каждого произведения. Фантазия принимает новые, разнообразные формы, не поддающиеся единой жанровой схеме. Каждый раз в ходе творческого процесса, "полета фантазии", образуется новая структурная модель. С одной стороны, возникают композиции крупных форм, сочетающие в себе черты поэмности, сонатности, цикличности, вариационности, инструментального концерта. С другой - жанровое определение фантазии применяется к циклам миниатюр, представляющим собой либо пестрый калейдоскоп сменяющихся впечатлений, либо, напротив, тяготеющим к большей цельности за счет арочности, интонационных и тематических связей. Вместе с тем, эти произведения являются именно фантазиями, в которых, с одной стороны, проявляется особая фантазийная логика - логика своеволия, прихотливости, непреднамеренности. С другой - фантазии представляют собой единый художественный организм и композитор, создавая их, должен мыслить в пределах упорядоченной целостности. В этом заключается диалектическое единство двух противоположностей - свободы и обусловленности, являющейся важнейшей особенностью фантазии как способности человеческого мышления и как музыкального жанра.
...Подобные документы
Історичні передумови зародження портретного жанру в українському мистецтві ХVII-XVIII ст. Проблема становлення і розвитку портретного жанру на початку ХVII століття, специфіка портрету у живописі. Доля української портретної традиції кінця ХVIIІ ст.
дипломная работа [88,9 K], добавлен 25.06.2011Розвиток історичного жанру в образотворчому мистецтві. Аналіз життя російського художника Костянтина Васильєва, який є представником історичного живопису. Вивчення біографії та етапів становлення творчості, визначення значущих подій у житті художника.
реферат [840,3 K], добавлен 22.01.2014Передумови зародження сюрреалізму як художньої реальності. Суть творчого методу і світогляду Сальвадора Далі. Фантазії і сновидіння Рене Магрітта. Містичний сюрреалізм Ремедіос Варо. Особливості творчості Макса Ернста. Сучасний український сюрреалізм.
курсовая работа [111,8 K], добавлен 07.11.2014Розвиток пейзажного жанру в творчості українських художників XIX – поч. XX ст.. Можливості інтеграції живописних композицій пейзажного жанру в об'ємно-просторове середовище вітальні. Створення живописної картини-пейзажу для оформлення інтер'єру вітальні.
дипломная работа [43,4 K], добавлен 13.07.2009Поняття та функціональні особливості бібліотек, історія їх становлення та розповсюдження. Напрямки діяльності та значення в сучасному суспільстві. Перші стародавні бібліотеки, принципи їх роботи та досягнення, головні етапи та джерела наповнення.
презентация [3,2 M], добавлен 06.04.2018Поняття анімалістичного жанру, історія його появи в стародавні часи та подальшого розвитку. Життєві шляхи В.О. Ватагіна та Є.І. Чарушина - російських графіків, кращих художників-анімалістів XX століття. Особливості зображення тварин на картинах митців.
курсовая работа [2,2 M], добавлен 13.06.2013Зародження і становлення театрального мистецтва в Україні. Розвиток класичної драматургії. Корифеї українського театру. Аматорський рух, його особливості та цікаві сторони. Заснування драматичної школи в Києві. Український театр в часи незалежності.
реферат [31,3 K], добавлен 09.03.2016Ар деко як один з наймолодших, популярніших у наш час, стилів декоративно-оформлювальної творчості і дизайну, широко поширений в Західній Європі і США 1920–30-х. рр. Етапи зародження та розвитку даного стилю, його прояви в інтер’єрі та архітектурі.
контрольная работа [23,9 K], добавлен 01.04.2012Загальна характеристика хореографічного мистецтва як одного із самих масових і дійових засобів естетичного виховання. Джерела виникнення народного танцювального мистецтва, становлення українського народного танцю. Характерний та народно-сценічний танець.
контрольная работа [28,3 K], добавлен 13.02.2011Характеристика сценічних трансформацій у театральному видовищі ХХ століття. Аналіз театрального образу видовища, що презентується в контексті стилю модерн, авангарду, постмодернізму. Розляд специфіки образного узагальнення сценічних форм видовища.
статья [24,9 K], добавлен 24.04.2018Усна нематеріальна традиційна культура, специфіка та етапи її становлення та розвитку в Україні. Феномени традиційної народної культури, що були актуалізовані в ХХ сторіччі. Зусилля держави і громадськості, спрямовані на підтримку етнокультури.
реферат [17,8 K], добавлен 23.12.2010Ідейні основи класицизму в мистецтві. Культурно-історичні передумови виникнення українського класицизму. Елементи класицизму у творчості художників України: Д. Левицький, В. Боровиковський. Зародження історичного живопису у творчості А. Лосенко.
дипломная работа [172,9 K], добавлен 25.06.2011Професійне оснащення режисера естради в театрі мініатюр. Тематика драматургічної основи будь-якого видовищного мистецтва. Жанрова специфіка драматургії в естрадному номері. Формування задуму номеру та дослідження особливостей його художньої структури.
курсовая работа [60,3 K], добавлен 17.04.2014Мистецтвознавчий аналіз фотографії. Розвиток фотографії до справжнього мистецтва. Дослідженість фотографічної спадщини О. Родченка. Значення художника. Місце портретного жанру. Жанрова специфіка фотографічного портрета. Композиційне вирішення.
курсовая работа [24,5 K], добавлен 13.11.2008Життєвий шлях і творче становлення видатного українського художника та скульптора Олександра Архипенка, його перші виставки та популярність. Джерела новаторства та впливи Архипенка на модерну скульптуру, особливість і самобутність його відомих творів.
дипломная работа [58,2 K], добавлен 02.11.2009Мистецтво дизайну як одна з найважливіших сфер сучасної художньої культури. Історія зародження та розвитку дизайну в Україні. Характеристика вимог до дизайну та його функцій. Аналіз системи композиційних закономірностей, прийомів і засобів дизайну.
реферат [1,7 M], добавлен 19.03.2014Аналіз ідейно-естетичних особливостей та внутрішньої організації драматургії А. Шніцлера. Дискусії персонажів навколо різних моральних категорій та принципів як основних драматургічний засіб. Парадоксальне поєднання засобів експресіонізму і імпресіонізму.
статья [23,5 K], добавлен 24.11.2017Біографічний метод у дослідженні універсальної природи митця: становлення Мухи як художника модерну. Мистецтво плакату та його семантика. Принципи формоутворення в стилі модерн. Естетична програма напряму: синтез способу життя та мистецьких парадигм.
дипломная работа [3,4 M], добавлен 20.05.2015Ознайомлення із джерелом натхнення візажиста. Вибір косметики та моделі. Аналіз сучасних тенденцій в моді та макіяжі. Стилізоване графічне зображення джерела творчості та його конструктивний аналіз. Розгляд технологічної послідовності виконання макіяжу.
курсовая работа [10,0 M], добавлен 29.04.2014Визначення поняття "натюрморт", його історія та особливості як жанру. Роль і значимість речей в натюрморті. Основні види графіки та їх характеристика. Правила створення композиційної фотографії. Світлотіньові ефекти і геометрична стилізація предметів.
курсовая работа [8,2 M], добавлен 25.11.2014
