Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет культури і мистецтв

УДК 027.53.+024.1.

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата культурології

Діяльність обласних універсальних наукових бібліотек україни по забезпеченню інформаційних потреб користувачів (кінець ХХ - початок ХХІ століття)

26.00.01 - теорія та історія культури

Кононученко Людмила Іванівна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Київському національному університеті культури і мистецтв Міністерства культури України

Науковий керівник доктор історичних наук, професор НОВАЛЬСЬКА Тетяна Василівна, Київський національний університет культури і мистецтв, завідувач кафедри книгознавства і бібліотекознавства

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор; Петрова Людмила Григорівна, директор наукової бібліотеки Київського національного університету культури і мистецтв;

кандидат історичних наук, Коваль Тетяна Миколаївна, зав. відділу комплексного бібліотечного обслуговування Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського

Захист відбудеться «13» травня 2011р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.807.02 Київського національного університету культури і мистецтв за адресою: (01601, м. Київ, вул. Щорса, 36, ауд. 209). інформаційний науковий бібліотека

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського національного університету культури і мистецтв (01601, м. Київ, вул. Щорса, 36).

Автореферат розісланий «____» ____________ 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.В.Матвієнко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Одним із важливих завдань сучасної культурології є осмислення процесів, пов'язаних з діяльністю закладів культури. Одним із таких закладів є бібліотеки, користування фондами яких визначено Законом України «Про культуру», як забезпечення права громадян на доступ до культурних цінностей. Бібліотеки, згідно з Законом, відносяться до базової ме-режі закладів культури та здійснюють бібліотечно-інформаційну діяльність у сфері культури. У цьому процесі особливе значення відіграють обласні універсальні наукові бібліотеки (ОУНБ), які поєднують функції культурних, освітянських та інформаційних установ.

Сучасні обласні універсальні наукові бібліотеки - це культурно-освітні, інформаційні заклади, від діяльності яких залежить злагодженість функціонування всіх документно-інформаційних осередків регіону, тому дослідження їхньої діяльності є актуальною проблемою. Під впливом соціокультурних процесів у суспільстві змінюється не лише діяльність бібліотеки, а й склад її користувачів та їх інформаційних потреб (ІП).

У своїй діяльності ОУНБ керуються Законами України «Про культуру», «Про бібліотеки і бібліотечну справу», «Про інформацію», «Про інформатизацію», що утверджують бібліотеку як суб'єкт діяльності у сфері культури, основними завданнями якого є надання вільного доступу громадянам щодо користування бібліотечними фондами з метою систематичного підвищення культури суспіль-ства та збереження культурних надбань країни.

З 90-х років ХХ ст. - на початку ХХІ ст. зміст та форми роботи обласних універсальних наукових бібліотек із забезпечення інформаційних потреб користувачів зазнали суттєвих змін, що визначалися становленням основних засад нової парадигми у національно-культурному розвитку України та інфор-матизацією бібліотечних установ. Ці зміни мали неоднозначні наслідки, що виявилися в суперечності між реальним зростанням потреб сучасних користувачів та забезпеченістю бібліотек інформаційними ресурсами.

Це вимагає теоретичного обґрунтування розробки та впровадження у практику діяльності ОУНБ України відповідної організаційної моделі забезпе-чення інформаційних потреб користувачів. Реалізація цього завдання, хоча і зумовила зростання наукового інтересу до проблеми, проте ще не стала пред-метом узагальненого комплексного дослідження.

Таким чином, актуальність дослідження зумовлена необхідністю роз-робки теоретичних засад діяльності ОУНБ із забезпечення інформаційних, освітніх, культурних запитів і потреб користувачів в період радикальних змін у політичному, соціальному та культурному житті України.

Зв'язок роботи з науковими програмами та темами Дисертаційне дослідження є складовою цільової комплексної програми науково-дослідної роботи Київського національного університету культури і мистецтв «Транс-формаційні процеси в культурі та мистецтвах України» (номер державної реєстрації 0107U009539) і виповнена згідно з планом наукової роботи кафедри культурології.

Об'єкт дослідження - обласні універсальні наукові бібліотеки як заклади культури.

Предмет дослідження - діяльність обласних універсальних наукових бібліотек по забезпеченню інформаційних потреб користувачів.

Мета дослідження - на основі аналізу діяльності обласних універсальних наукових бібліотек України по забезпеченню інформаційних потреб користувачів визначити концептуальні засади її вдосконалення.

Для досягнення цієї мети поставлені такі завдання:

- проаналізувати стан наукового осмислення досліджуваної проблеми;

- визначити контингент сучасних користувачів обласних універсальних наукових бібліотек України;

- виявити динаміку інформаційних потреб користувачів обласних універ-сальних наукових бібліотек України в досліджуваний період (кінець ХХ - початок ХХІ століття);

- узагальнити практичний досвід обласних універсальних наукових бібліотек України по забезпеченню інформаційних потреб користувачів;

- дослідити форми інноваційної діяльності обласних універсальних науко-вих бібліотек України на початку ХХІ ст.;

- визначити перспективні напрями удосконалення діяльності обласних універсальних наукових бібліотек України по забезпеченню інформаційних потреб користувачів.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період 90-х років ХХ - перше десятиліття ХХІ століття. Нижня межа зумовлена радикальними змінами у політичному, соціальному та культурному житті в Україні, що було пов'язане з проголошенням незалежності. У цей період відбуваються трансформаційні процеси у бібліотечній галузі, сформувалася законодавча база, запроваджується інформатизація бібліотек. Верхня визначається розвитком інноваційних техно-логій, удосконаленням бібліотечно-інформаційного забезпечення інформаційних потреб користувачів та впровадженням у бібліотечну галузь прогресивних комп'ютерних технологій.

Методи дослідження. Під час дисертаційного дослідження були вико-ристані як теоретичні, так й емпіричні дослідницькі методи: аналітичний - визначення методологічних підходів до розгляду діяльності ОУНБ як закладу культури; системний - узагальнення інформаційних потреб користувачів бібліотек; хронологічний - відстеження змін в ІП користувачів бібліотек; порівняльний - визначення відмінностей інформаційних потреб користувачів бібліотек; соціоло-гічний (анкетування, інтерв'ю) - вивчення ІП користувачів бібліотеки; прогно-стичний - підведення підсумків дослідження і обґрунтування пропозицій.

Джерельну базу дослідження становлять закони і підзаконні акти України, стандарти, звіти обласних універсальних наукових бібліотек України, документи з поточних архівів Національної парламентської бібліотеки України. Залучалися до вивчення статистичні матеріали й аналітичні довідки Міністерства культури України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим комплексним дослідженням, в якому всебічно розглядається діяльність ОУНБ України по забезпеченню ІП користувачів та визначаються перспективні напрями щодо її вдосконалення.

У дисертаційному дослідженні:

- з'ясовано стан наукової розробки зазначеної теми, проаналізовано історіографію проблеми;

- досліджено контингент сучасних користувачів обласних універсальних наукових бібліотек;

- визначено особливості ІП користувачів обласних універсальних науко-вих бібліотек України у 90-ті роки ХХ ст. і першому десятиріччі ХХІ ст., роз-крито соціально-культурні чинники, що вплинули на їх динаміку;

- узагальнено досвід обласних універсальних наукових бібліотек України по забезпеченню ІП користувачів;

- виявлені ефективні форми інноваційної діяльності обласних універ-сальних наукових бібліотек України;

- запропоновано перспективні напрями діяльності обласних універсальних наукових бібліотек по забезпеченню ІП користувачів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що його матеріали і висновки можуть стати основою подальшої теоретико-методичної роз-робки організації роботи ОУНБ щодо системного, ефективного й результативного забезпечення ІП користувачів. Положення, висновки і результати дослідження можуть використовуватись бібліотечними працівниками в умовах новітніх мережевих технологій із застосуванням електронних інформаційних ресурсів та інтерактивних сервісів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи оприлюднені на міжнародних, всеукраїнських та науково-практичних конференціях упродовж 2004-2010 рр.: «Бібліотеки та інформаційні центри в системі наукового супроводу суспільних реформ» (Київ, 2004); «Інтелектуальні інформаційні технології у бібліотечній справі» (Київ, 2005); «Україна - Світ: від культурної своєрідності до спорідненості культур» (Київ, 2006); «Розвиток бібліотечної науки, освіти, професії в умовах інформатизації суспільства» (Київ, 2007), «Трансформаційні процеси в сучасній українській культурі» (Київ, 2007), «Інноваційні освітні технології в контексті Болонського процесу» (Київ, 2007), «Проблеми гармонізації традиційних і новітніх бібліотечно-інформаційних ре-сурсів» (Київ, 2008); «Культура в сучасному українському суспільстві: стан та проблеми» (Київ, 2008); «Динаміка культуротворчих процесів в Україні» (Київ, 2009), «Сучасна україністика: наукові парадигми мови, літератури та доку-ментознавства» (Київ, 2009), «Наука про книгу. Традиції і інновації» (Москва, 2009); «Документознавство, Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проб-леми науки, освіти, практики» (Київ, 2009), «Фундаментальні та прикладні дослі-дження культурології» (Київ, 2009), «Державна історична бібліотека України: історія, сучасність, майбутнє» (Київ, 2009), «Бібліотечно-інформаційний комплекс у контексті розвитку суспільства знань» (Київ, 2009), «Бібліотечно-інформаційний комплекс у контексті розвитку суспільства знань» (Київ, 2010), «Актуаль-ні проблеми і перспективи розвитку документознавства та інформаційної діяльності» (Київ, 2010); І-а міжнародна наукова конференція молодих учених «Дослідник і віртуальне середовище» (Київ, 2010); «Українська культура початку ХХІ століття: стан, проблеми, тенденції» (Київ, 2010). Висновки дослідження оприлюднені також на щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів КНУКіМ упродовж 2004-2010 рр. та обгово-рено на засіданні кафедри культурології Київського національного університету культури і мистецтв.

Результати і матеріали дослідження відображено в науково-методичних розробках, що використовуються в навчальному процесі в КНУКіМ під час викладання фахових навчальних дисциплін «Історія бібліотечної справи», «Бібліотекознавство», «Бібліотечно-інформаційне обслуговування», «Соціологія книги і читання», «Комп'ютерні технології і ресурси (за професійним спряму-ванням)» підготовки бакалаврів і спеціалістів освітнього напряму «Культура» спеціальності «Книгознавство, бібліотекознавство і бібліографія».

Публікації. Матеріали дослідження знайшли відображення в одинадцяти одноосібних публікаціях автора, в тому числі у чотирьох, опублікованих у фахових виданнях, а також збірниках наукових праць, матеріалах конференцій.

Структура дисертації зумовлена загальною концепцією та завданнями дисертаційного дослідження. Дисертація, обсягом 160 сторінок основного тексту, складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (300) та додатків.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, її зв'язок з науковими програ-мами і планами, сформульовано мету і завдання, визначено об'єкт, предмет, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, на-ведено відомості про апробацію результатів дисертації та публікації автора.

У першому розділі - «Діяльність бібліотек України по забезпеченню інформаційних потреб користувачів: стан наукової розробки проблеми» здійснено огляд праць, пов'язаних з предметом дослідження. У результаті всебіч-ного аналізу літератури з теми виявлено, що проблема забезпечення інфор-маційних потреб (ІП) користувачів обласних універсальних наукових бібліотек ще не була предметом самостійного дисертаційного дослідження, проте у працях науковців вона висвітлюється тією чи іншою мірою. Значний внесок у розвиток теорії ІП належить вітчизняним і зарубіжним науковцям у галузі бібліотекознавства, бібліографознавства, інформатики: Д.Блюменау, Д.Ніколасу Р.Гіляревському, С.Коготкову, А.Михайлову, М.Слободянику, Д.Шехуріну, А.Чорному.

Певний науковий інтерес становлять праці, в яких аналізуються соціаль-ні функції бібліотек - це роботи Є.Беспалової, Н.Жадько, Р.Мотульського, А.Соколова, Ю.Столярова, В.Фірсова, І.Фруміна. Як свідчить аналіз літератури, основними соціальними функціями бібліотеки вважалися: політико-освітня, ідеологічна, інформаційна, комунікативна. В.Фірсов відводить бібліотеці роль культурного закладу, а її головною функцією вважає інформаційно-культурну, тобто накопичення та зберігання документів, що створює глобальний інфор-маційно-культурний потенціал бібліотеки..

О.Матвійчук, поряд з освітньою, культурною, розвивальною, дозвіллєвою, відзначає інформаційну функцію, яка полягає у цілеспрямованому забезпеченні користувачів інформацією про документи, що зберігаються в бібліотеці, а також про світові інформаційні ресурси; Н.Новікова обґрунтовує тезу про те, що бібліотека - це спеціальний заклад культури, який задовольняє суспільні потреби в інформації. Таким чином, бібліотека розглядається у контексті загального розвитку культури.

Різні аспекти теми викладені у працях І.Давидової, Т.Добко, Т.Долбенко, В.Загуменної, В.Ільганаєвої, Н.Кушнаренко, В.Медведєвої, Н.Новікової, Л.Петрової, О.Семашко, М.Слободяника, А.Соколова, А.Чачко, Г.Швецової-Водки та інших фахівців, які виділяють бібліотеку як соціальний об'єкт культурного призначення щодо забезпечення інформаційних і культурних потреб суспільства.

Велике значення для вивчення діяльності ОУНБ мали публікації, у яких висвітлено роль і місце сучасної бібліотеки в соціокультурному контексті, обґрунтовано сутність бібліотеки як інформаційного закладу культури. Серед таких видань слід зазначити збірники наукових праць Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського, у статтях яких висвітлено напрями діяльності бібліотек щодо формування єдиного науково-інформаційного простору України, розглядаються ІП користувачів у системі інформаційних комунікацій, ство-рення та забезпечення доступу до бібліотечно-інформаційних ресурсів країни; збірники Національної парламентської бібліотеки України (НПБУ); збірники аналітичних оглядів науково-дослідної діяльності Харківської державної науко-вої бібліотеки імені В.Г.Короленка, збірники наукових праць КНУКіМ із актуальних проблем культурології, бібліотечної науки, фахової освіти.

Значний масив матеріалів із різних аспектів розвитку та забезпечення ІП користувачів міститься в щоквартальному інформаційно-аналітичному бю-летені НПБ України «Соціологічні дослідження в бібліотеках», матеріали якого відображають широкий спектр досліджень, що проводять бібліотечні соціоло-гічні служби України та висвітлюють проблеми, які вимагають посиленої уваги і вирішення.

Для розкриття й висвітлення багатоаспектної проблематики діяльності бібліотек по забезпеченню інформаційних потреб користувачів були залучені наукові розробки фахівців у галузі книгознавства, бібліотекознавства і бібліо-графії. Важливими, з точки зору історіографічного аналізу поглядів вчених на вивчення та забезпечення ІП користувачів, є наукові дослідження: «Масові бібліотеки України в культурному розвитку суспільства 80-х років» Т.Добко (1994); «Еволюція структури читацького складу наукової бібліотеки (у 90-х роках ХХ ст.)» Т.Коваль (2005); «Діяльність шкільних бібліотек по забезпеченню ін-формаційних потреб старшокласників» О.Матвійчук (2004); «Вивчення інформа-ційних потреб як основа удосконалення бібліотечно-інформаційного забезпечення старших підлітків літературою суспільно-наукової тематики» Н.Новікової (1988); «Особистісний фактор у процесі обслуговування користувачів наукових бібліотек України в період соціальних перетворень 80-90-х років ХХ століття» Я.Хіміч (1998); «Система обслуговування читачів обласних універсальних наукових бібліотек України (80-90-ті рр.)» В. Ярощук (1997).

Ґрунтовним внеском у розвиток українського бібліотекознавства є моно-графія Т.Новальської «Український читач у бібліотекознавчих дослідженнях (друга половина ХІХ - початок ХХІ століття)», яка перша серед вітчизняних науковців узагальнила досвід вивчення читачів за півтора століття, що дозволило обґрунтувати комплекс знань про читача, як окрему галузь бібліотекознавства - читачезнавство. Розвиток основних напрямів і етапів вивчення складу читачів публічних бібліотек України першої третини ХХ ст. відображено у дисертацій-ному дослідженні І.Тимошенко. М.Слободяник виокремив та дослідив структуру професійних ІП читачів наукової бібліотеки та класифікацію методів їх дослі-джень. Л.Петрова довела, що головним об'єктом маркетингових досліджень бібліотеки є сучасний читач та його потреби. Дослідженню професійних інформаційних потреб бібліотечних фахівців присвячена низка наукових робіт А.Чачко.

Стан діяльності бібліотек щодо дослідження користувачів та забезпечення їхніх ІП зазначається у публікаціях О.Александрової, Л.Багрянцевої, О.Башун, Т.Богуш, Л.Бойко, Г.Гич, Н.Гніловської, Ю.Грайданс, О.Грози, Г.Єрофеєвої, О.Захарової, С.Зворського, В.Кальченко, Н.Каліберди, Т.Коваль, Н.Кушнаренко, О.Кушнаренко, А.Ладвинської, О.Лук'яненко, Л.Любаренко, Л.Ляшенко, А.Ма-карової, В.Маркової, О.Мастипан, Г.Моліцької, Н.Мотчук, С.Навродської, Т.Нікітінської, О.Пилипченко, В.Прохорової, Н.Ребякової, А.Ручки, З.Савіної, В.Студенкової, В.Ярощук.

Із здобуттям Україною незалежності, становленням її державності, 90-ті роки ХХ - початок ХХІ ст. відзначаються великою кількістю прикладних дослі-джень, спрямованих на вдосконалення системи інформаційного забезпечення різних категорій споживачів інформації. Певний інтерес становлять дослідження бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі фізичної культури і спорту (О.Андрющенко); студентів вищих навчальних закладів юридичного профілю (Н.Пасмор); спецiалiстiв сільського господарства (В.Дерлеменко); ветеринар-ної медицини (Г.Шемаєва); установ охорони здоров'я (Н.Козлюк, Т.Монько); юристів (О.Васюк); етнічних меншин України (В.Маркова, А.Сидоренко); регіональних органів управління (Ю.Марчук); вчителів (Л.Черепуха, О.Чорна), бібліотечних фахівців (Л.Ляшенко), іноземних студентів (Н.Терещенко); кори-стувачів з обмеженими можливостями (А.Литвин); екологічної сфери Крим-ського регіону (В.Лучанська); органів місцевого самоврядування (Л.Северин); культурно-інформаційні потреби підлітків (Г.Шипота). Трансформаційні про-цеси бібліотеки як культурно-інформаційного центру регіону, на прикладі діяльності Донецької обласної універсальної наукової бібліотеки, вивчала О.Башун. Дослідження О.Кашкарьової присвячене питанням функціонування реклами як комунікативної системи бібліотеки.

Поряд із теоретичними розробками, важливою є велика науково-практична робота з питань удосконалення бібліотечної технології, інформати-зації та автоматизації бібліотечних процесів, що здійснюють провідні бібліотеки та ОУНБ України. Проблему інформатизації бібліотек у цілому втілили в розробці відповідних програм обласні універсальні наукові бібліотеки. Вклю-чення в процес інформатизації суспільства великих книгозбірень України є основними пріоритетами їхньої діяльності. Фундаментальними в упровадженні та використання нових інформаційних технологій, вивчення і забезпечення сучасних ІП користувачів є дослідження НБУ імені В.І.Вернадського, резуль-тати яких висвітлені у наукових роботах В.Горового, Л.Костенка, Н.Каліберди, Т.Павлуші, М.Сороки, А.Чекмарьова та інших фахівців.

Здійснений аналіз літератури засвідчив, що незважаючи на значну кіль-кість праць щодо вивчення ІП користувачів здебільшого наукових бібліотек, а також публікацій, автори яких розглядають окремі аспекти теми дослідження, системного комплексного дослідження діяльності обласних наукових бібліотек як закладів культури по забезпеченню інформаційних потреб сучасного користувача, так як і зміни цих потреб в умовах соціальної і культурної трансформації в Україні, не проводилося.

У другому розділі «Інформаційні потреби користувачів обласних універсальних наукових бібліотек» досліджено соціально-демографічні ха-рактеристики складу читачів, мета відвідування ними бібліотек, форми і зміст затребуваних послуг; проаналізовано та зіставлено результати соціологічних досліджень ІП користувачів, проведених у бібліотеках України в 90-х роках ХХ століття. У підрозділі 2.1. «Сучасний користувач обласних універсальних наукових бібліотек» досліджено цільову аудиторію ОУНБ; з'ясовано їхній читацький профіль; виявлено особливості їхніх ІП та визначено оцінку системи обслуговування. Аналіз результатів прикладних соціологічних досліджень користувачів ОУНБ України 90-х років ХХ століття виявив, що показник відвідування читачів-науковців та пріоритетної групи користувачів-спеціалістів (особливо інженерно-технічних та сільськогосподарських спеціальностей) змен-шився. Ці тенденції пов'язані із спадом виробництва, гальмуванням економічного і наукового розвитку країни. З іншого боку, тогочасний стан укомплектованості фондів не відповідав запитам спеціалістів. Характерним у структурі читацької аудиторії ОУНБ України було зростання учнівської та студентської молоді. Недостатній розвиток навчально-інформаційної бази бібліотек ВНЗ спонукав студентів до користування фондами ОУНБ.

Для поглиблення уявлень щодо сучасних користувачів ОУНБ нами здійснено порівняння результатів соціологічного дослідження «Читач обласних універсальних наукових бібліотек», яке було проведено на початку 90-х років ХХ століття, із даними проведеного в 2010 р. соціологічного дослідження «Задоволення інформаційних потреб користувачів обласної універсальної науко-вої бібліотеки» (на базах Донецької, Житомирської, Львівської та Черкаської ОУНБ). За даними нашого дослідження, на початку ХХІ століття серед респон-дентів за соціально-професійною ознакою переважну більшість становлять сту-денти та учні - 28 %; працівники освіти та культури - 16,2 %; науковці (викладачі вищих навчальних закладів, аспіранти, наукові співробітники) - 14,5 %; бухгалтери, економісти та інженерно-технічні працівники - по 8 %; перекладачі, редактори, журналісти - 4,5 %; юристи, психологи 3%; пенсіонери, безробітні - 2,5 %, медики 2,2%, службовці та художники, дизайнери - по 1,5 %; менеджери, приватні підприємці 1,2 %; працівники сільського господарства - 1 %.

Найбільш чисельною групою виявилися користувачі віком від 18 до 21 років - 34,5 %; від 22 до 30 років - 24 %; від 31 до 45 років - 17 %; від 46 до 60 років - 18 %; більше 60 років - 6,5 %. Так, як і у 90-ті роки, молодь у віці до 30 років залишається найактивнішим контингентом користувачів - 60 %. Досить високий їхній освітній рівень, зокрема з вищою освітою - 48 %, базовою вищою - 21,5 %, середньою спеціальною - 13 %, середньою - 16 %. Науковий ступінь мають - 3,2 % користувачів. Більшість респондентів базових бібліотек є постій-ними користувачами, що свідчить про сталий контингент. Серед користувачів, які відвідують бібліотеку терміном від 1 до 3 років переважає студентська молодь, загалом цей показник становить - 42,7 %, що зумовлено потребою в інформації для навчання. Аналіз даних показав, що основними мотивами звер-нення сучасного користувача до бібліотеки є навчальна - 47,5 %, самоосвітня - 37,5%, професійна - 33 %, наукова - 23 %, дозвіллєва -12,5 % діяльність. Одним із мотивів звернення до бібліотеки є інтерес до громадського та політичного життя, спілкування з однодумцями, про що засвідчили відповіді 11,2 % респон-дентів. До послуг інтернету звертаються 17 % користувачів. Як культурні і дозвіллєві центри бібліотеки проводять різноманітні заходи, використовуючи різні форми роботи. Аналіз анкет засвідчить, що перевага надається наочним формам роботи: так 5,7 % користувачів надають перевагу перегляду книг на виставках нових надходжень, а масовий захід відвідують 9,7 %.

Отже, на частоту відвідувань бібліотеки значно впливає рід занять користу-вачів. Найчастіше користуються книгозбірнями студенти ВНЗ для підготовки до навчання та працівники культури, освіти і науки, в яких є постійна потреба у підвищенні професійної кваліфікації й загальноосвітнього рівня. Серед постій-них відвідувачів - також такі категорії, як інженерно-технічні працівники, спеціалісти економічного профілю, медичної сфери, правознавці, психологи, службовці, підприємці, робітники, інваліди та пенсіонери, працівники сіль-ського господарства, безробітні та домогосподарки.

У підрозділі 2.2 «Інформаційні потреби користувачів обласних універ-сальних наукових бібліотек в умовах суспільно-політичних і культурних змін» із залученням статистичних даних НПБУ та матеріалів досліджень читачів ОУНБ України простежено соціальні, економічні, культурологічні чинники, які вплинули на формування ІП користувачів ОУНБ. Визначено ІП користувачів ОУНБ, проаналізовано багатогранний спектр мети звернення користувачів до бібліотеки.

Дослідження кінця 90-х років показали, що домінуючим мотивом звер-нення науковців, фахівців, представників комерційних структур до бібліотек була потреба в книзі та інформації для навчання, виробництва, бізнесу, рідше - для підвищення кваліфікації та самоосвіти. Обґрунтовано, що основною метою звернення науковців до бібліотеки є формування високого рівня фахових знань, який передбачає поряд із загально-професійними знаннями систему наукових знань із різних спеціальностей, опанування сучасних методів професійної діяль-ності. Визначено, що мета звернення до бібліотеки студентської молоді - запити на навчальну літературу з різноманітних галузей, проте перевага надавалася пра-вовій та економічній літературі. Найчастіше запитувалася література суспільно-політичної тематики, передусім з економіки, права, філософії, водночас, спостерігалося зниження читацького інтересу до видань природничо-наукової тематики; з літературознавства, мистецтва, краєзнавства. Попит на економічну інформацію домінував в усіх читацьких категоріях ОУНБ, навіть серед безробітних. Спеціалісти були зацікавлені в наданні інформації практичного та консультаційного характеру (з питань оподаткування, оформлення митних документів, факторингових операцій тощо), літературі з проблем мікро- та макроекономіки, економічного аналізу. У ІП користувачів відбулися істотні зміни: сформувалось коло досить стійких читацьких інтересів, спрямованих на поглиблене вивчення історії, зняття соціально-психологічної напруги та відпочинку.

Період другої половини 90-х років ХХ століття характеризується загаль-ною зміною соціокультурної ситуації, посиленням процесів гуманізації, підвищен-ням уваги до економічних, юридичних знань, історії культури, що зумовили активність серед користувачів бібліотек: студентів, фахівців із вищою освітою, представників комерційно-фінансової сфери та інших. У ІП молоді домінувала навчальна література, а серед причин звернення до бібліотеки - навчальна мета. У вищих навчальних закладах України відбуваються значні зміни: стрімко зростає кількість студентів й аспірантів, вводяться нові дисципліни і навчальні курси, значно розширюються галузі дослідницької роботи студентів й аспірантів, розвивається міждисциплінарна діяльність інформаційних мереж і можливостей. З новими користувачами з'явилися і нові ІП, насамперед щодо питань з економіки, менеджменту, маркетингу, права, історії, соціології, політології.

Порівнюючи дані дослідження, проведеного у 2010 році на противагу дослідженням 90-х років ХХ ст., відзначено, що у ІП сучасних користувачів найбільший інтерес викликає література історичної, краєзнавчої тематики, а також література з психології, астрономії, нетрадиційної медицини, наукової фантастики та інженерно-технічна (зокрема, комп'ютерні науки). Найбільшу питому вагу становлять тематичні запити в такій послідовності: художня - 37,5 %, література з історії - 35 %, суспільні науки, психологія 23,7%, культура, освіта, мистецтво - 33,2 %, економічна література - 20,7 %, природничі науки - 20,5 %, економічну літературу 21%; політичну, правознавчу та літературу з мовознавства потребують по 18,5 % респондентів, філософські науки - 16 %, техніка, промисловість - 15,7 %, з сільського господарства та медицини - 9 % і 8 %, література з питань релігії - 5,7 %. За видами видань в інформаційних потребах користувачів переважає художня література - 45,2 %, науково-популярна - 42,2 %, наукова - 38,2 %, навчальна - 35,2 %, довідкова - 30,7 %, виробнича - 14,2 %. За типами видань на перші позиції виходять книги - 69 %, журнали - 48 %, газети - 25 %, брошури - 11,5 %. За мовою видання респондентів здебільшого цікавить література українською мовою, якій віддали перевагу - 58,5%, російською - 44,2 %, іноземною - 13,2 %. Література мова-ми національних меншин (польська, іврит, татарська) цікавить - 2 % опитуваних. Бібліотеки приваблюють користувачів уважним ставленням (46,7 %), оператив-ним обслуговуванням (33,5 %) та забезпеченням їхніх інформаційних потреб завдяки універсальності фонду і його повнотою (54,5 %), наявністю спеціалізо-ваних читальних залів та відділів (43,5 %), можливістю одержання різноманітних довідок (19,7 %), зручним режимом роботи чи знаходженням неподалік від місця проживання або навчання (23,5 %). Відзначено зростання інтересу до краєзнавчої літератури - 12 %.

Серед використовуваних джерел вибору літератури були вказані: ката-логи та картотеки - 67,5 %, консультації бібліотекаря, бібліографа - 48 %, перегляд книг на виставках нових надходжень - 22,5 %, інтернет - 21,7 %. Найчастіше користувачі звертаються до друкованих джерел - 92 %; електронні використовують - 11,5 %. Отже, бурхливий розвиток і застосування інформа-ційних технологій не знижує значення друкованої книги, що становить найбільшу частину фонду ОУНБ.

Традиційними послугами бібліотеки (книжковий фонд і періодика) кори-стуються практично всі її користувачі. Повністю задовольняють свої інфор-маційні потреби 92,2 % користувачів, які використовують фонди бібліотек; періодичні видання цікавлять 74 %. Довідково-бібліографічний відділ відвідують 22,5 %, до інформаційно-бібліографічних видань звертаються лише 12 %.

Серед побажань користувачів для покращання роботи бібліотек, найбільш поширеними є: збільшення та урізноманітнення фондів, відповідно до чи-тацьких уподобань та професійних орієнтацій користувачів - 7 %, послуги ксерокопіювання, сканування - 7,2 %, поліпшення матеріально-технічної бази - 5,2 %.

Проведене дослідження інформаційних потреб користувачів виявило достатній рівень їх забезпечення, значну відповідність фондів інформаційним запитам. Інформаційні потреби студентської молоді продиктовані навчальними програмами, суттєву частину інформаційних ресурсів студенти використовують для наукових розробок, рідко - з проведенням дозвілля. Визначено, що основ-ною метою звернення до бібліотеки студентської молоді є запити на навчальну літературу з найрізноманітніших спеціальностей, проте перевага надається ху-дожній, історичній, правовій та економічній літературі. У спеціалістів, поряд із фаховою необхідністю, відзначено інтерес до самоосвіти та самовдосконалення, що пояснюється переходом до нових умов господарювання. Разом із тим користувачі окреслили теми, які недостатньо представлені у фонді, надали пропозиції щодо поліпшення роботи бібліотек та підвищення якості обслуго-вування. Дослідження показало, що необхідно посилити рекламу бібліотек, їх веб-сайтів, активніше демонструвати користувачам переваги віртуального обслуговування.

У третьому розділі «Обласні універсальні наукові бібліотеки як сучасні культурно-інформаційні центри регіону» досліджено діяльність ОУНБ по забезпеченню інформаційних потреб користувачів. У підрозділі 3.1 «Стан забезпечення інформаційних потреб користувачів обласних універсальних наукових бібліотек» узагальнено досвід роботи по забезпеченню потреб користу-вачів, із застосуванням традиційних і упровадженням новітніх інформаційних технологій у бібліотечну практику.

Першочерговим завданням діяльності бібліотек незалежної України стало налагодження контактів із друкарнями, видавничими організаціями для по-кращання комплектування фондів, придбання нової галузевої та художньої літератури, розширення передплати на періодичні видання, придбання комп'ю-терної техніки та інформування про надходження нових видань, надання послуг ксерокопіювання найбільш популярних та цікавих видань. Виявлення реальних інформаційних потреб дало можливість внести зміни в систему обслуго-вування, розширити види інформаційних та сервісних послуг, удосконалити структурні підрозділи, впровадити комп'ютерні технології (електронні каталоги та картотеки, інтернет та електронної пошти). Основними з них стали: індивідуальне інформування про нові надходження, підготовка конкретних матеріалів за попереднім замовленням та анотованих списків літератури за визначеною тематикою тощо. У більшості ОУНБ відбулася реорганізація інформаційної діяльності завдяки створенню інформаційних центрів, бізнес-центрів, центрів ділової інформації, секторів маркетингу, інформаційних послуг, реклами, зв'язків з громадськістю. Зміцнилися позиції ОУНБ як провідних просвітницьких і культурних центрів області, активізувалися краєзнавчі аспекти обслуговування користувачів, популяризація видань з національного відродження, відновлення історичної пам'яті.

Створення локальних комп'ютерних мереж дозволило автоматизувати бібліотечні процеси для оперативного надання користувачам інформації у традиційній і електронній формах. Завдяки універсальності своїх фондів бібліо-теки задовольняють ІП сучасного користувача, а використання інформаційних технологій розширюють можливості з надання доступу до електронних джерел інформації. Розповсюдження мультимедійних засобів створило умови для становлення та розвитку системи нових медіа-ресурсів та сервісів у кожній ОУНБ, що надає доступ до світового інформаційного простору.

Проте, основні види бібліотечно-інформаційного обслуговування ко-ристувачів залишилися традиційними: забезпечення первинними документами; довідкове забезпечення, що передбачає надання відомостей про джерела, в яких міститься релевантна інформація або інформація із джерел, якими володіє бібліотека; вибірковий пошук інформації, що передбачає селекцію затребуваної інформації, сформульованому за тематичною ознакою; ретроспективний пошук відомостей про джерела інформації або самої інформації з відповідної тематики в документних масивах певного історичного періоду.

Із розширенням спектру бібліотечно-інформаційних послуг актуальними залишаються питання забезпечення відповідного рівня користувачів. Важливим напрямом роботи бібліотек в галузі бібліотечно-інформаційного обслуговування є підвищення формування інформаційної культури користувачів. Адже за наслідками нашого дослідження значний відсоток користувачів (48 %) потре-бують консультаційної допомоги бібліотекарів, бібліографів, які навчають зорієнтуватися у безмежному просторі електронної інформації та самостійно здійснювати всі види пошуку, правильно формулювати свої інформаційні запити.

Підрозділ 3.2 «Інноваційна діяльність обласних універсальних наукових бібліотек по забезпеченню інформаційних потреб користувачів та модель її удосконалення» здійснено теоретичний аналіз поєднання традиційних та інно-ваційних методів, підходів та модернізації бібліотечно-інформаційного обслуго-вування. Подано теоретичну модель діяльності ОУНБ з удосконалення ефек-тивного забезпечення інформаційних потреб користувачів.

Особливістю першого десятиліття ХХІ ст. є активне включення ОУНБ у процес створення локальних та регіональних комп'ютерних мереж, впрова-дження сучасних інформаційних технологій та створення власних електронних інформаційних ресурсів, спрямованих на максимальне забезпечення ІП користу-вачів. Створенню глобальних інформаційних мереж, забезпеченню вільного доступу громадян до інформації сприяють законодавчі акти держави: Закон України «Про національну програму інформатизації» (1998), Указ Президента України «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інфор-маційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні» (2000). Це знайшло втілення у розробці низки проектів з інформатизації регіональних бібліотек - від автоматизації одного відділу до програми інфор-матизації всієї бібліотеки. Актуальними напрямами діяльності стали створення спеціалізованих відділів, електронних каталогів, електронних баз даних, веб-серверів, регіональних інформаційних центрів.

Застосування сучасних технологій, наявність єдиної інформаційної ме-режі галузі дозволяють бібліотечним установам оперативніше обмінюватись інформацією, розширювати й урізноманітнювати власні продукти та послуги із залученням зовнішніх інформаційних ресурсів. Використання інтернету в бібліотечній діяльності супроводжується створенням власних електронних ресурсів, орієнтованих на максимальне задоволення потреб користувачів. Сучасні інформаційні технології надають нові можливості щодо використання інформаційних ресурсів у реалізації бібліотеками культурної та інформаційної функцій. Одна з переваг застосування новітніх технологій - ліквідація фізичних бар'єрів, тобто доступ до електронних послуг бібліотеки з будь-якого місця у будь-який час.

Серед інноваційних форм забезпечення ІП користувачів набувають по-ширення віртуальні тематичні виставки як нова форма представлення та популяризації бібліотечно-інформаційних ресурсів, що забезпечує оперативне інформування користувачів стосовно літератури певної тематики. Пріоритетним завданням бібліотек є оперативне забезпечення доступу до інформації на різних носіях (паперових, магнітних, цифрових) усіх категорій користувачів як реаль-них, так і віртуальних, відповідно до їхніх ІП. Використання сучасних комп'ютерних технологій і засобів комунікацій дають змогу розширювати сферу інформаційних послуг: збільшення кількості АРМ для користування електрон-ними каталогами, розширення сервісу безкоштовних послуг (копіювання інфор-мації на дискети, флеш-пам'ять, користування е-mаіІ), організація доступу до світової мережі. Значно підвищує рівень забезпечення користувачів правовою інформацією комп'ютерна правова повнотекстова база даних «Ліга-Закон», до складу якої входить і функціонує комп'ютерна правова бібліотека «Закон».

Наявність Інтернет-центрів сприяла зростанню авторитету ОУНБ серед громадських установ та місцевих організацій у процесі інформаційного забезпе-чення промислових, комерційних підприємств. За умов обмежених фінансових можливостей бібліотеки забезпечують користувачам мережевий доступ до електронних зарубіжних газет і журналів. На допомогу користувачам щодо пошуку інформації, фахівці Інтернет-центрів ОУНБ здійснюють підготовку матеріалів із різних напрямів: психології, педагогіки, юриспруденції, гендерних питань тощо. Проводяться різноманітні масові заходи: Дні фахівця, Дні інфор-мації, презентації, семінари-практикуми для бібліотечних працівників області, екскурсії для студентів ВНЗ регіону тощо. Бібліотеки пропонують своїм користу-вачам інтернет-доступ до внутрішнього сервісу через організацію роботи он-лайн каталогу, де розміщено інформацію про зміст книг та періодичних видань. Великий відсоток студентів серед відвідувачів Інтернет-центрів пояснюється безкоштовним доступом до Інтернету, не завжди достатнім потенціалом бібліотек ВНЗ та слабким впровадженням новітніх технологій.

Дисертантка вважає, що ефективна система бібліотечно-інформаційного забезпечення користувачів ОУНБ має поєднувати як мобільну модель інформа-ційного забезпечення, що орієнтована на швидкий пошук релевантної інформації, здатної забезпечити короткострокові запити через бази даних (БД), так і стаціонарну, що має на меті систематичне ознайомлення з масивами документів за темами, проблемами, що входять до кола дослідження користувачів. Цю систему можна розбудовувати, опираючись на багаторівневу структуру, кожен рівень якої взаємодоповнює один одного та створює якісне забезпечення користувачів інформацією. Багаторівневу систему утворюють документальний, інформаційно-аналітичний та когнітивно-інтерактивний. Складовими моделі удосконалення діяльності ОУНБ є: дослідження ІП користувачів, комплектування фондів бібліотек відповідно до їхніх потреб, професійна компетентність фахів-ців ОУНБ, формування інформаційної культури користувачів. Визначальне місце в моделі діяльності ОУНБ щодо ефективного забезпечення ІП користувачів належить комплектуванню фондів традиційними і нетрадиційними носіями інформації. Сучасний стан комплектування ОУНБ потребує покращання, форму-вання універсального фонду з урахуванням профілю навчальних, освітніх потреб, його інформаційної функції, запитів та інтересів користувачів. Формування інформаційної культури користувачів (бібліотечно-інформаційних умінь) орієнто-ване на вміння визначити і сформулювати свої ІП, користуватися послугами бібліотеки та інформаційних служб; самостійно знаходити потрібне джерело інформації; знаходити інформацію за джерелом; працювати з довідковим видан-нями, каталогами і картотеками.

Висновки

1. Аналіз бібліотекознавчої, соціологічної, культурологічної літератури вітчизняних та зарубіжних авторів засвідчив, що однією з актуальних проблем у діяльності бібліотек як закладів культури є забезпечення інформаційний потреб користувачів. Зазначено, що однією з найважливіших функцій діяльності ОУНБ є забезпечення вільного та необмеженого доступу до інформації. Інформаційні потреби зумовлені особистісними і професійними особливостями конкретних користувачів та розглядаються як потреби в навчальній, науковій, самоосвітній інформації.

2. Порівняння даних соціологічних досліджень першого десятиліття ХХІ століття і 90-х років ХХ століття засвідчили, що відбувається значне омолодження складу користувачів ОУНБ завдяки молоді - студентів та учнів. Однією з причин цього є недостатній розвиток навчально-інформаційної бази бібліотек ВНЗ, що спонукало до необхідності використання студентством фондів і можливостей великих спеціалізованих, обласних або навіть міських книгозбірень. Аудиторія сучасних користувачів ОУНБ складається з двох основних категорій - молоді, що навчається, та інтелектуальної еліти: науковців, викладачів, вчителів. Це відвідувачі, які передусім зацікавляться довідковою, навчальною і науковою інформацією.

Отже, сучасний користувач - це інтелігентна, освічена людина, яка прагне розширити спектр задоволення своїх ІП за допомогою як традиційних, так і новітніх послуг з отримання інформації.

3. Інформаційні потреби користувачів бібліотек залежать від характеру їхньої діяльності, рівня освіти, кваліфікації, посади, віку. Здійснений порівняльний аналіз результатів досліджень ІП користувачів засвідчив збільшення зацікавле-ності літературою з економіки, права, психології, філософії, історії, краєзнавства. Дисертантка вважає, що причини змін у ІП користувачів продиктовані як зростанням національної свідомості, соціальними і культурними змінами, так і діяльністю бібліотек зі сприяння розширенню інтелектуального і культурного потенціалу користувачів.

Дослідження також показали підвищення зацікавленості користувачів ОУНБ літературою інженерно-технічного спрямування. Останнє пояснюється посиленням уваги освітньої сфери до технічних і інженерних професій у зв'язку з їх дефіцитом на вітчизняному ринку праці, який виник останніми роками. Також відзначено зростання попиту на літературу природничого спряму-вання. Отже, особливістю ІП сучасного користувача ОУНБ є зростання їхньої вмотивованості такими чинниками, як навчання, наукова робота, самоосвіта, виробнича необхідність, перекваліфікація у зв'язку з соціально-економічними змінами.

Проведений аналіз засвідчив зростання спектра ІП користувачів, інтегро-ваності, багатопрофільності їхніх запитів, що зумовлює необхідність комплексного підходу щодо забезпечення з боку ОУНБ, координації і мережевої взаємодії бібліотек та інших інформаційних закладів.

4. Постійний моніторинг ІП користувачів бібліотек дав можливість внести зміни в систему обслуговування ОУНБ, розширити види інформаційних та сервісних послуг. Основними з них стали: індивідуальне інформування про нові надходження, підготовка конкретних матеріалів за попереднім замовленням та анотованих списків літератури за визначеною тематикою тощо.

Для забезпечення ІП користувачів створюються інформаційно-ресурсні центри, що надають інформацію шляхом використання новітніх технологій, які гарантують доступ до інформаційних ресурсів усіх категорій користувачів. Електронна форма інформації дозволяє зберігати її надійніше й більш компактно та поширювати набагато оперативніше. Комп'ютеризація позначилася на трансформації бібліотек як інформаційних центрів, активним упровадженням нових технологій, націлених на збирання, оброблення, накопичення інформації на різних носіях із метою її подальшого запровадження у діяльності ОУНБ. Підсумовуючи результати діяльності ОУНБ України за визначений період, варто наголосити, що незважаючи на цілий комплекс негативних чинників, бібліотеки роблять вагомий внесок в освітній та культурний розвиток суспільства, активно шукають шляхи поповнення власних фондів, використання інтернет-ресурсів та забезпечення вільного доступу до них з метою задоволення ІП усіх категорій користувачів.

Результати дослідження підтверджують, що обласна універсальна наукова бібліотека залишається базовим освітнім та культурним закладом регіону.

5. Запровадження у бібліотеках нових інформаційних технологій акти-візувало і зворотній зв'язок із користувачами щодо оцінки нових послуг, котрі надаються з їхнім застосуванням; складу та використання електронних інфор-маційних ресурсів. У стінах ОУНБ активізувалися дослідження нової категорії споживачів - користувачів інтернету. Інтернет розглядають як додатковий ресурс до друкованих видань, який забезпечує вільний доступ користувачам ОУНБ до інформації. Створення ефективного і комфортного сервісу під час пошуку та отриманні інформації, використання комп'ютерів, локальних, обчислю-вальних мереж і новітнього програмного забезпечення підвищує якість роботи бібліотек щодо задоволення ІП користувачів. Водночас, зазначено, що мережеві послуги не витісняють традиційних методів пошуку та отримання інформації користувачами.

Обґрунтовано, що система інформаційних каналів та засобів забезпечення ІП користувачів формується під впливом тенденцій глобалізації, інтернети-зації інформаційного простору, доступ до якого матиме кожний користувач бібліотеки.

6. Запропоновано теоретичну модель діяльності ОУНБ із забезпечення ІП користувачів. Для забезпечення інформаційних і культурних потреб, першо-черговим є вивчення специфіки навчальних закладів регіону, надання допомоги щодо вибору необхідної інформації, визначення бібліотекою своєї місії, вдоско-налення традиційних та інноваційних форм забезпечення. Для реалізації цієї місії потрібно постійно вивчати ІП користувачів, цілеспрямовано та координовано комплектувати фонди новітніми виданнями, впроваджувати сучасні технології на всіх напрямах обслуговування, комплексно поєднувати друковані джерела та електронні інформаційні ресурси. Усі ці заходи сприятимуть максимальному забезпеченню потреб користувачів і формуванню позитивного іміджу бібліотек як інформаційних центрів і базових закладів культури.

Основні положення дисертації відображено в одноосібних публікаціях автора

1. Кононученко, Л. Становлення та розвиток теорії інформаційних потреб користувачів документно-інформаційних установ [Текст] / Л. Кононученко // Вісн. Кн. палати. - 2004. - № 7. - С. 42-44.

2. Кононученко, Л. Вплив комп'ютерних технологій на інформаційні потреби користувачів бібліотек України (на прикладі ОУНБ України) [Текст] / Л. Кононученко // Вісн. Кн. палати. - 2005. - № 2. - С. 37-39.

3. Кононученко, Л. Впровадження новітніх комп'ютерних технологій у забезпеченні інформаційних потреб користувачів бібліотек України (на прикладі ОУНБ України). [Текст] / Л. Кононученко // Наук. записки КНУКіМ: Зб. наукових праць. - К., 2005. - Вип.6. - С. 51-57.

4. Кононученко, Л. Впровадження комп'ютерних технологій для забезпечення інформаційних потреб користувачів бібліотек України (на прикладі ОУНБ України) / Л. Кононученко // Наук. праці Нац. біб-ки України ім. В. І. Вернадського / Редкол.: О. С. Онищенко (голова) та ін.; НАН України. Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України. - К. : НБУВ, 2005. - Вип. 14. - С. 353-361.

5. Кононученко, Л. Задоволення інформаційних і комунікативних потреб користувачів ОУНБ в умовах інформатизації суспільства [Текст] / Л. Кононученко // Зб. матеріалів Всеукр.наук.-теор.конф., Київ, 19-20 квітня, 2007. - К.: КНУКіМ, 2007. - С. 351-354.

6. Кононученко, Л. Бібліотечно-інформаційне забезпечення сучасних інформаційних потреб користувачів ОУНБ України (кінець 90-х рр. - поч. ХХІ ст.) [Текст] / Л. Кононученко // Зб. тез міжн. наук.-теор.конф., Київ, 16-17 травня, 2007. - К.: КНУКІМ,2007. - С. 95-97.

7. Кононученко, Л. Новітні технології як гарант доступності до інформаційних ресурсів обласних універсальних наукових бібліотек України [Текст] / Л.Кононученко // Культура в сучасному українському суспільстві: стан та проблеми: Зб. тез Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 6-7 червня 2008. - К.:КНУКІМ, 2008. - С. 162-163.

8. Кононученко, Л. Інноваційна діяльність обласних бібліотек України в обслуговуванні та забезпеченні інформаційних потреб користувачів [Текст] / Л.Кононученко // Зб.матеріалів У Міжнар.наук.-практ. конф, Київ, 20-22 травня 2008. - ДАККіМ, 2008. - № 4. - С. 35-37.

9. Кононученко, Л. Задоволення потреб користувачів в умовах інформаційного суспільства [Текст] / Л. Кононученко // Матеріали ХІІ міжнародної наукової конференції з проблем книгознавства (Москва, 28-30 апреля 2009 г.): В 4 ч.т. - М.: Наука, 2009. - С. 227-228.