Взаємодія композиторської, виконавської та педагогічної шкіл у фортепіанному мистецтві Придніпров’я

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОДЕСЬКА ДЕРЖАВНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ

імені А.В. НЕЖДАНОВОЇ

УДК.071.1/071.4+786.2

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата мистецтвознавства

ВЗАЄМОДІЯ КОМПОЗИТОРСЬКОЇ, ВИКОНАВСЬКОЇ та ПЕДАГОГИЧНОЇ ШКІЛ У ФОРТЕПІАННОМУ МИСТЕЦТВІ ПРИДНІПРОВ'Я

Спеціальність 17.00.03 - музичне мистецтво

Хананаєв Сергій Віталійович

Одеса - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі теорії музики та композиції Одеської державної музичної академії ім. А.В. Нежданової Міністерства культури і туризму України

Науковий керівник: кандидат мистецтвознавства, доцент МІРОШНИЧЕНКО Світлана Володимирівна, Одеська державна музична академія імені А.В.Нежданової, професор кафедри теорії музики та композиції.

Офіційні опоненти: доктор мистецтвознавства, професор ДАВИДОВ Микола Андрійович, Національна музична академія України імені П.І. Чайковського, завідуючий кафедрою народних інструментів;

кандидат мистецтвознавства АНДРІЯНОВА Оксана Вікторівна Одеська державна музична академія імені А.В.Нежданової, викладач кафедри камерного ансамблю

Захист відбудеться „7” жовтня 2009 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.857.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук в Одеської державній музичній академії імені А.В.Нежданової за адресою: 65023, м. Одеса, вул.. Новосельского, 63, Малий зал.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеської державної музичної академії імені А.В.Нежданової за адресою: 65023, м. Одеса, вул.. Новосельского, 63

Автореферат розіслано „_5_” вересня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат мистецтвознавства, доцент А.Д. Черноіваненко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми визначена необхідністю системного вивчення регіональної культури в спільній моделі пізнання історії та сьогодення музичного мистецтва України.

Дніпропетровська композиторська, виконавська та педагогічна школи накопичили безцінний багатолітній практичний досвід. Вивчення та узагальнення цього досвіду - імператив часу.

Тема дослідження піднімає широкий часовий пласт історії регіону у новому ракурсі, досліджує шляхи взаємопроникнення та взаємодії даних шкіл як іманентну рису розвитку фортепіанного мистецтва Придніпров'я.

У світлі відкриття Дніпропетровської консерваторії науковому дослідженню музичних проблем регіону надається особлива роль. Поява музичного навчального закладу такого рангу спонукала розвиток творчих пошуків. Сучасна музикознавча думка регіону не обмежується віддзеркаленням подій давнього часу, - вона робить спроби комплексного дослідження соціокультурних процесів, музичних явищ, педагогічних та методологічних проблем.

Ступінь дослідженості проблеми. Взаємодія композиторської, виконавської та педагогічної фортепіанних шкіл регіону, що є предметом дослідження роботи - частина єдиного епістомологічного процесу, який висвітлює музикознавчі проблеми та події культурного життя регіону.

Дисертаційне дослідження С. Щітової „Взаємодія гетерогенності та адитивності в регіональній музичній культурі Дніпропетровщини: від витоків до сучасності” є першою спробою комплексного вивчення музичної культури Придніпровського регіону від зародження до професійної творчості сучасного етапу. Дисертація В. Метлицької „Музична культура Катеринославщини другої половини XIX - початку XX століття” висвітлює події культурного життя Катеринослава - Дніпропетровська в період кінця XIX - початку XX століття. Вагомий внесок у дослідження культурного життя придніпровського регіону зробила А. Поставна - кандидат мистецтвознавства, заслужений працівник культури України, у роботах, присвячених хоровій, камерній, симфонічній, вокальній творчості композиторів Придніпров'я. Праця „Портрети дніпропетровських композиторів” висвітлює не тільки фактологічний аспект музикознавчих проблем, але й дає цілісний глибокий аналіз творчого спадку композиторів Дніпропетровської регіональної організації національної спілки композиторів України. Дослідженню історії культурного життя Дніпропетровщини, його минулого і сучасного, професійній музичній діяльності й фольклору присвячено публікації музикознавців І. Рябцевої, Л. Царегородцевої, Л. Іванової, Т. Мартінєк, В. Скуратовського.

У руслі єдності епістомологічного процесу сьогодення активно розробляються й інші регіони: Прикарпаття - дисертація Р. Дудик «Хорова культура Прикарпаття кінця ХІХ - першої половини ХХ ст.», 2000; Галичина - дисертація Л. Кияновської «Стильова еволюція галицької музичної культури ХІХ - ХХ ст.»; Харківщина - монографія О. Кононової «Музична культура Харкова кінця ХVІІІ - початку ХХ ст.»; Полтавщина - дисертація А. Литвиненко «Музична культура Полтавщини ХІХ - початку ХХ століття в аспектах регіонального джерелознавства»; Сумщина - дисертація Г. Локощенко «Музыкальная жизнь Сумщины (середина ХVIII - 80-е гг. ХХ века)»; Хмельниччина - дисертація Р. Римар «Хорове мистецтво Хмельниччини в контексті історичного процесу» тощо.

Тема даного дослідження - проблема взаємодії композиторської, виконавської та педагогічної шкіл - давно розробляється в музичній науці. Жодна історія виконавської школи, зокрема, історія фортепіанного виконавства, не ігнорує проблеми взаємозв`язку та взаємопроникнення композиторської творчості, педагогічної діяльності та професійного виконавства. Так, О. Алєксєєв висвітлює це питання у трьохтомному виданні „Історія світового виконавства”. Л.Баренбойм - у монографії „Вопросы фортепианной педагогики и исполнительства” присвячує проблемі взаємодії розділ „О сближении „композиторского” и „исполнительского” начал в музыкальной педагогике”; Н. Кашкадамова в підручнику „Історія фортепіанного мистецтва XIX сторіччя” звертається до питання синтезу художніх практик: композитор-виконавець-педагог; А.Муха у роботі „Процесс композиторского творчества” досліджує дані сегменти; С.Мірошниченко аналізує композиторську професійність у поєднанні з іншими векторами творчої діяльності. О.Самойленко розробляє тему музичної комунікації; О.Сокол у монографії „Исполнительские ремарки, образ мира и музыкальный стиль” окреслює основні етапи аналізу ремарок в музичних творах різних стилів, грунтуючись на досконалому вивченні проблем комунікації композиторської та виконавської діяльності через опосередкування педагогічного сегменту.

Об'єкт дослідження: історія формування та розвитку композиторської, педагогічної фортепіанної та виконавської школи Придніпров'я.

Предметом дослідження є синтетична інтегративна система творчої діяльності, що поєднує композиторську, педагогічну та виконавську творчість в єдиний процес, де взаємодія та взаємовплив стають головними чинниками різновекторної творчості.

Мета дисертації - дослідження взаємодії композиторської, педагогічної та виконавської шкіл у фортепіанному мистецтві Придніпров'я у єдності явища, що підсумовує напрямки творчої діяльності, які історично склалися та стали відмінною рисою музичного життя регіону. Зазначена мета обумовлює необхідність вирішення ряду конкретних завдань:

· дослідження взаємного впливу сегментів системи: композитор, педагог, виконавець-інтерпретатор, слухач;

· розгляд іманентної суті даної системи;

· розкриття особливостей синтезу творчої діяльності в різні історичні періоди;

· визначення типології феномену взаємодії шкіл, що окреслює константні види сполучень у творчій діяльності;

· аналіз впливу моделей пересування музичного твору на пріоритетність елементів системи;

· визначення функції фортепіанної музики у синтезі творчих практик;

· визначення впливу професійного виконавства на композиторську та педагогічну діяльність;

· дослідження жанрово-стильових аспектів фортепіанної творчості придніпровських композиторів;

· аналіз ролі слухача в синтезі творчих практик;

· визначення ступеню впливу комунікативної системи творчої діяльності на пошук нових художньо-естетичних орієнтирів у творчості.

Матеріалом дослідження є роботи музикознавців регіону, архівні дані: документи різних регіональних організацій, особисті документи; статті, матеріали дніпропетровських (катеринославських) газет, що висвітлюють музичне життя міста та регіону, музикознавчі збірники області й України в цілому; видані й рукописні ноти; аудіо і відеозаписи виконання творів дніпропетровських композиторів; усні спогади корифеїв регіональної педагогічної фортепіанної школи, особисте спілкування з композиторами - членами Дніпропетровської регіональної композиторської організації.

Наукова новизна отриманих результатів. Дисертація досліджує систему взаємодії композиторської, виконавської та педагогічної шкіл як багатофункціональну поліструктуру, що активізує кожен із напрямків творчої діяльності. На перехресті векторів композиторської, педагогічної та виконавчої діяльності народжується нове системне мислення, здатне інтегрувати інтелектуально-естетичні творчі ідеї (будь-то композиторська творчість, педагогічна діяльність чи виконавство) у єдине комунікативне русло. У роботі вперше простежено дійсність історичних реалій становлення системи взаємодії шкіл, починаючи з єкатерининських часів (кінець XVIII століття) і до наших днів (перше десятиріччя XXI століття).

Проведено аналіз фортепіанних творів композиторів Дніпропетровської регіональної організації Національної Спілки композиторів України різноманітних жанрів: фортепіанна мініатюра, фортепіанна сюїта, твори великої форми (концерти, сонати), камерно-вокальні цикли.

Ракурси аналізу: музикознавчий, художньо-естетичний, індивідуально-типологічний, педагогічний.

Методологічна основа роботи визначається історико-культурологічними, естетичними, жанрово-стильовими, теоретичними та музикознавчими підходами. У дисертації використано системний підхід до вивчення впливу регіональної композиторської школи на становлення виконавської та педагогічної шкіл, їх взаємодія у фортепіанному мистецтві. Генезис придніпровської композиторської, педагогічної та виконавської фортепіанної шкіл досліджується в динаміці діахронного музичного процесу для відтворення цілісної культурологічної картини розвитку регіону та України.

Теоретичне значення дисертаційного дослідження. Аналізуючи взаємодію композиторської, виконавської та педагогічної шкіл на прикладі музичних творів Придніпров'я, дане дослідження поглиблює теоретичне уявлення про інтегративність сегментів творчого процесу в контексті загального розвитку музичної культури України.

Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у поширенні позитивного практичного досвіду, що системно поєднує різні напрямки творчої діяльності на засадах національних культурних традицій. Матеріал, що досліджується, може бути використаний у курсах теорії та історії виконавства, так як взаємодія творчих практик розглядається у даній роботі через становлення системи музичної освіти у Придніпров'ї та в Україні в цілому.

Зв'язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана на кафедрі теорії музики та композиції Одеської державної музичної академії ім. А. В. Нежданової відповідно до перспективного тематичного плану науково-дослідницької діяльності ОДМА ім. А. В. Нежданової, а саме, до теми № 3 «Історія музичної культури». Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради ОДМА (протокол № 1 від 30.08.2006 р.).

Апробація результатів дослідження. Дисертацію було обговорено на засіданнях кафедр виконавської майстерності та історії і теорії музики Дніпропетровської консерваторії ім. М. Глінки; теорії музики та композиції Одеської державної музичної академії ім. А.В. Нежданової. Основні положення роботи були представлені на Всеукраїнських і Міжнародних конференціях (усього 8): Міжнародна науково-практична конференція „Трансформація музичної освіти: проблеми виконавства”, присвячена пам'яті Е. Гілєльса (Одеса, 1-2 листопада 2006 р.); Міжнародна наукова конференція „Художня культура і освіта: традиції, сучасність, перспективи” (Мелітополь, 25-26 жовтня 2007 р.); Регіональна конференція „К истории Одесской НКСУ” (Одеса, 17-19 жовтня 2007 р.); Міжнародна науково-творча конференція „Трансформація музичної освіти: культура і сучасність”, присвячена пам'яті В. Й. Малішевського і М. Л. Огренича (Одеса, 10-12 грудня 2007 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція „Музичне мистецтво України: наука, виконавство, виховання” (Донецьк, 14-15 квітня 2008 р.); щорічна Міжнародна конференція-семінар „Схід - Захід: Культура та музика” (Одеса, 8 травня 2008 р.); Міжнародна науково-творча конференція „Трансформація музичної освіти і культури в Україні: традиції та сучасність” (Одеса, 24-26 листопада 2008 р.); Міжнародна науково-творча конференція „Ю.В.Малишев - науковець, поет, філософ, особистість: до 85-річча з дня народження музикознавця та педагога” (Одеса, 19-20 лютого 2009 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи відображено в 5 публікаціях у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, 12 підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатку. Обсяг основного тексту дисертації 184 сторінки, бібліографія становить 207 позицій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовується актуальність вибору теми, об'єкт та предмет дослідження, визначається мета і основні завдання, розкриваються наукова новизна, теоретичне та практичне значення роботи, перспективи використання її результатів, надано роз'яснення методології, аналізується рівень вивчення проблеми у сучасних публікаціях.

У Розділі 1 - „Проблема корпоративної взаємодії композиторської педагогічної та виконавської шкіл” здійснюється комплексне дослідження синтетичного поєднання елементів творчого процесу: композиторської творчості, педагогічної діяльності та виконавства.

Підрозділ 1. 1 „Зв'язок корпоративної взаємодії композиторської, педагогічної та виконавської практики з формами існування музики” висуває моделі сполучення руху музичного твору:

· створення музичного твору;

· його виконання - визвучення варіанту індивідуального образного світу твору;

· сприйняття музичного твору, слухацька оцінка всіх складників виконання, емоційне сприйняття образної сфери музичного твору, безпосередня психоемоційна реакція.

Заглиблюючись в історію розвитку музики як вида мистецтва, ми визначаємо різні моделі співіснування сегментів творчого процесу. Зокрема виявляється, що деякі з них були фрагментарно присутні, чи зовсім зникали (наприклад, „імпровізація”), сполучення „композитор - педагог” довгий час існувало як єдине ціле.

Узагальнюючи розглянуті положення, пропонується наступний висновок: схеми принципів спрямування музичного твору можуть бути двигуном в створенні традицій існування музики як мистецтва взагалі. Ідея взаємопроникнення, інтеграційної взаємодії творчих функцій може стати поштовхом до духовного росту художника та визначити вагомість його спадку в системі формування композиторської виконавської та педагогічної школи. У підрозділі надаються визначення шкіл: композиторської, педагогічної, виконавської та регіональної.

У підрозділі 1. 2 „Парадигма творчого синтезу: композитор, виконавець, педагог” розглядається приклад поєднання сегментів творчого процесу, що сприяв формуванню характерних рис композиторської школи Придніпров'я . Композитори - викладачі О. Соловйов і Л. Усачов, синтезуючи різні фактори прояву художньої ініціативи в композиції, у виконавстві та педагогіці, виявили взірець інтеграції художньої творчості як загальної закономірності. Їх діяльність - зв'язуюча ланка в дискретній історії розвитку професійної музичної освіти Придніпров'я. Той спадок, що вони лишили, мав вагомий вплив на подальше становлення системи інтегративного сполучення компонентів творчої діяльності. У підрозділі зокрема аналізується творчий доробок композиторів Соловйова і Усачова, - вокальні та хорові твори. Даний вектор розвитку є традиційним як для Придніпровського регіону, так і для української музики взагалі.

Підрозділ 1. 3 „Педагогічна діяльність як фактор творчого натхнення” дає уявлення про комунікативність музично-творчого процесу, про різноманітність модельних сполучень компонентів творчої діяльності. Шляхи художньої комунікації характеризуються складним процесом розвитку творчої думки. Діалогічність свідомості довільно „жонглює” ланками ланцюга, руйнуючи примітивно зафіксовані зв'язки та будуючи нові. Так, педагогічна практика може мотивувати творчу композиторську діяльність, становлячи собою імпульс у реалізації художніх ідей. Педагогічна робота композиторів Придніпров'я, безпосереднє спілкування з дітьми, зі студентами сприяла появі циклів дитячих п'єс та окремих творів педагогічного репертуару. Для визначення місця цього творчого доробку нами проаналізовано фортепіанні цикли для дітей Н. Боєвої, В. Мартинюк, В. Скуратовського, О. Нежигая.

У підрозділі 1. 4 „Імпровізація - експериментальний засіб розширення композиторського, виконавського та педагогічного поля” розглянуто імпровізацію як явище. Досліджено історичний антагонізм імпровізації і письмової традиції.

У даній роботі, де різні напрямки творчої діяльності розглядаються у взаємодії, феномен імпровізації не можливо обійти. Миттєве творче піднесення, закладене у імпровізації, співпадає з моментом реалізації. Таким чином з'являється поєднання композиторського і виконавського початку, повертаючого творчість до початкової синкретичної природи.

Завдяки своїм комунікативним функціям імпровізація стає засобом розширення модального композиторського поля, а в постмодерністський період відіграє важливу роль в інтеграції сегментів творчого процесу.

Радикальна зміна ставлення до функції музиканта-виконавця у XX сторіччі сприяла посиленню тенденції звернення композиторів до інформаційно рухливих недетермінованих структур.

Одним з найбільш яскравих естетико-художніх втілень ідеї мобільної форми, проникнення у світ непередбачуваного маніпуляційного принципу сполучення випадковостей є фортепіанний твір В. Мартинюк Токата „Петриківський розпис”. У підрозділі подано розгорнуту характеристику твору.

В іншому аспекті розглядається явище імпровізації у творчості О. Нежигая, для якого духовна „поліфонія” звукового простору сучасності є характерною рисою творчості. Композитор матеріалізує діалог епох в несумісних на перший погляд семантико-інтонаційних засадах. У фортепіанних п'єсах О. Нежигая джазові засоби стають антиноміями синтетичного стильового злиття.

Розділ 2 - „Шляхи формування системи взаємодії композиторської, педагогічної та виконавської шкіл в Україні на прикладі Придніпров'я” у п'яти підрозділах панорамно розкриває історичний процес поєднання у професійній сфері трьох основних векторів творчої діяльності, зважаючи на специфіку регіональних та загальнонаціональних тенденцій розвитку музичної культури.

Підрозділ 2. 1 „Історична характеристика формування системи взаємодії творчих практик у Придніпров'ї” дає уявлення про щільний зв'язок багатовекторної творчої діяльності з національними традиціями існування музичної культури.

Проголошена мета дослідження - наукове свідчення того, що взаємодія композиторської, педагогічної та виконавської шкіл у Придніпров'ї не звичайний образний фразеологізм, а дійсне поняття, що віддзеркалює естетичні реалії історії розвитку та формування музичної культури регіону.

Події більш, ніж двохсотрічної давнини, що викладено у підрозділі 2.1., виявляють глибинність історико-гносеологічних витоків успадкування національних традицій, побудови та розвитку композиторської, педагогічної та виконавської шкіл у Придніпров'ї. Основним жанром творчості композиторів, що деякий час перебували на Катеринославщині - Березовський, Хандошкін, Сарті - став хоровий жанр. Таким чином, діячі культури того часу віддали данину національній традиції - пріоритетності вокально-хорової музики.

У творчій діяльності Березовського та Хандошкіна чітко виявились дві постійні величини: композитор і виконавець, Дж. Сарті вдало поєднав композиторську та педагогічну діяльність. Тенденції, що сформовані під впливом національної української співацької традиції на творчість Сарті детермінували подальший розвиток як української, так і російської музичної культури.

Підрозділ 2. 2 „Роль ІРМТ у формуванні слухацької аудиторії” аналізує якісні сполучення творчої думки, простежує передумови формування професійної системи взаємодії різних векторів художньої творчості. У підрозділі підкреслюється, що у ХІХ столітті особливу роль у сполученні ланок взаємодії сегментів творчої діяльності особливу роль стало відігравати виконавство.

Відносна самостійність сполучення «виконавець і публіка» в музичному житті визначається стійким, історично сформованим зв'язком в сфері існування музики, який полягає у чіткій диференціації діяльності суб'єктів. Ця диференціація реалізується в соціально-упоряджених формах концертної діяльності.

У побудові концертного життя відтворюються соціально-економічні структури суспільних відносин. З огляду на вищезазначене ми робимо висновок про важливість творчих об'єднань, які, окрім формування ідеологічних концепцій та програм, додають якісних зусиль у реалізації творчих музичних проектів. Таким об'єднанням, що відігравало велику роль у становленні музичної освіти в Придніпров'ї, було Імператорське Російське музичне товариство - ІРМТ.

Одним з пріоритетних напрямів діяльності ІРМТ було відкриття нових навчальних закладів: музичних шкіл, класів, хорових студій.

Підрозділ 2. 3 „Гносеологічне коріння професійної музичної діяльності в Україні і Придніпров'ї” розкриває шлях формування системи взаємодії творчих практик у регіоні. Події музичного життя Придніпров'я розглянуто як типові для України в цілому. Традиції, що сформувалися в той час у музичному мистецтві спрямували подальший професійний розвиток композиторської, педагогічної та виконавської фортепіанної школи регіону. Тут підкреслюється позитивна роль ІРМТ як організатора музичного життя та ініціатора відкриття у регіонах академічних музичних закладів.

Підрозділ 2. 4 „Феномен педагогічної діяльності. Педагог у консеквентному поєднані: композитор - виконавець - слухач” досліджує формування та розвиток дніпропетровської фортепіанної педагогічної школи, що має більш, ніж сторічну історію та глибинні традиції. Її професійне коріння йде в далеке минуле до фортепіанних шкіл Петербурга, Москви, Лейпцига, Відня.

Початком розвитку фортепіанної педагогічної школи в Придніпров'ї можна вважати відкриття музичних класів при ІРМТ в 1898 році. Ця подія стала поштовхом у русі до побудови у 1901 році спеціального навчального закладу - Катеринославського музичного училища.

У підрозділі відзначено, що керівниками цього навчального закладу були прекрасні фахівці - викладачі, виконавці, організатори навчального процесу: Д. Губарєв, М. Оберман, Л. Царєгородцева, М. Шпак, Ю. Новіков. Майже всі вони поєднували педагогічну роботу з виконавською діяльністю.

У творчому обличчі українського педагога і піаніста М. Обермана переплелися в єдине ціле три гілки фортепіанної педагогічної та виконавської шкіл - західноєвропейська, російська та українська. В асиміляції рис даних шкіл сформувалась творча особистість Обермана.

Підрозділ 2. 5 „Діалогічність педагогічних принципів - запорука формування іманентних рис методології” аналізує витоки формування педагогічних принципів у регіональній фортепіанній методиці. Одна з її іманентних часток - європейська тенденція розвитку креативного потенціалу особистості учня як носія творчих засад. Гнучкість методів, відсутність штампів, застосування принципів особистої педагогіки у вихованні творчої індивідуальності, заохочення художньої ініціативи учня у всіх її проявах, що дає можливість всебічно розвинутися в різних формах творчої діяльності, будь-то композиторська, педагогічна, виконавська, наукова або організаторська - такі принципові положення притаманні педагогічній фортепіанній школі Придніпров'я. Викладачі Застрабська, Грибановська, Євсевська, Гордон були засновниками її педагогічних методів та принципів.

Розділ 3 - „Синтез форм творчої діяльності на сучасному етапі” розглядає розвиток системи взаємодії сегментів творчого процесу в реаліях сучасного буття виконавства педагогіки та композиторської діяльності в регіоні та Україні в цілому; аналізує вплив форм художньо-естетичної діяльності. Композиторська, педагогічна та виконавська модель творчості народжує синтетичне мислення особливого порядку, яке здатне інтегрувати творчі ідеї, що несуть конкретне семантичне навантаження, в єдине комунікативне русло.

Підрозділ 3. 1 „Інтегративність фортепіанної музики - поєднуючий виток в синтезі художніх практикумів і в творчості композиторів Придніпров'я” розкриває особливості сучасної системи художнього мислення. Інформаційне поле такого культурного явища як фортепіанне мистецтво, його естетично-художня цінність є квазі інформаційним концептом, здатним на сучасному рівні об'єднати сегменти творчої діяльності. Фортепіано як універсальний носій музичної інформації - незамінний засіб у взаємодії композиторських, педагогічних та виконавських ідей. Саме ця якість - інтегративність фортепіанної музики є витоком, що поєднує різноманітні види творчої діяльності композиторів Придніпров'я.

Звернення до так званого „фортепіанного мислення” певним чином типологізує процес творчості в бік інтимізації в утіленні творчих ідей, що призводить до домінування камерності в інструментальній та вокальній музиці придніпровських композиторів.

Пріоритетним засобом ліричного вислову для регіональних авторів є циклічність - вона, як найбільш досконала побудова притаманна камерно-інструментальній і камерно-вокальній творчості композиторів Придніпров'я. Тенденція тяжіння до циклічності найбільш чітко окреслилась у 90-х роках ХХ сторіччя. композиторський педагогічний виконавський

У підрозділі проаналізовані камерно-вокальні та камерно-інструментальні цикли композиторів Придніпров'я.

Підрозділ 3. 2 „Вплив комунікативної творчої діяльності на пошук художньо-естетичних орієнтирів у фортепіанній творчості композиторів Придніпров'я” присвячений комплексному дослідженню творчого доробку придніпровських композиторів в камерно-інструментальному жанрі, зокрема у фортепіанній музиці.

Композитори Н. Боєва, О. Нежигай, В. Мартинюк, В. Скуратовський, Н. Самохвалова, В. Кафарова являють собою приклад синтетичності творчої діяльності, органічно поєднуючи такі її прояви як композиторська, педагогічна та виконавська. Композиторська діяльність як частка творчого процесу опосередковує елементи системи, і в контамінації з особистим інтелектуальним накопиченням стає імпульсом до творчості. У свою чергу, педагогічна частка є одночасно і джерелом, що забезпечує творчий комплекс, і засобом корпоративної практики. Виконавство у цій системі сполучення естетико-художніх ідей є спілкуванням зі слухачем і, водночас , - засобом педагогічного впливу. Такі відношення характеризують сучасний етап розвитку композиторської школи Придніпров'я.

Подальший зміст підрозділу присвячений аналізу творчого доробку Н. Самохвалової, Н. Боєвої, В. Кафарової, В. Скуратовського, В. Мартинюк в жанрі фортепіанної музики.

У фортепіанній творчості композиторів Придніпров'я віддзеркалився пошук художньо-естетичних орієнтирів нашого часу. Синтез художніх практик: композиторська, педагогічна та виконавська діяльність регіональних авторів зумовили системний підхід до вирішення творчих завдань та визначили іманентні риси фортепіанної музики придніпровських композиторів.

У підрозділі 3. 3 „Виконавець-інтерпретатор - завершальна ланка творчого процесу” визначається місце виконавства та виконавської інтерпретації в системі корпоративного поєднання творчих практик.

Якість особистого фактора, будь-то особистість композитора, педагога, виконавця, визначає місце національного мистецтва в загальному музично - історичному русі. Розглядаючи вплив професійного виконавства як активного художньо-музичного засобу на композиторську та педагогічну діяльність, ми підкреслюємо значущість місця фортепіанного виконавства в українській культурі.

Неоціненно велику роль в актуалізації перспектив розвитку фортепіанного виконавства на даному історичному етапі відіграють фортепіанні конкурси. Вони є показником дійсного стану розвитку творчої ефективності галузі.

Конкурси активізують зростання виконавської майстерності, якісно збагачують концертне життя, пробуджують наукову думку, що узагальнює педагогічний та виконавський досвід, висвітлюють новаторство творчих досягнень композиторів, екстраполюють данні явища на українське музикознавство. Це все - свідоцтво тісного взаємозв'язку, взаємопроникнення української та світової музичної культури.

У сучасній фортепіанній музиці композиторів Придніпров'я поєднані глибоке фахове знання композиції та пошук нової музичної мови. Виконавська інтерпретація такої музики здатна відіграти важливу роль у становленні та закріпленні різноманітних моделей і форм руху музичного твору. Вона як остання ланка творчого процесу може бути своєрідним джерелом для композиторської та педагогічної діяльності.

Закономірно, що синтез методів творчої діяльності у сучасному музичному житті формує взаємодіючі структури, народжує нові засоби спілкування зі слухацькою аудиторією, логічно обумовлює нові умови спілкування в регіональній музичній системі композиторської творчості, педагогічної діяльності та професійного виконавства.

У Висновках визначено результати дослідження. Зазначається достеменне існування факту взаємодії видів творчої діяльності у фортепіанному мистецтві Придніпров'я .

Система корпоративної взаємодії композиторської, виконавської та педагогічної шкіл придніпровського регіону сформувалась на тлі еволюції музично-естетичних переконань, зіткнення напрямків та стилів у композиторській творчості, діахронії педагогічної діяльності, концертно-виконавського життя Катеринослава - Дніпропетровська.

Висвітлення музикознавчих проблем, подій культурного життя Придніпров'я, багаторічного педагогічного та виконавського досвіду, аспектів композиторської творчості - єдиний епістомологічний процес. У даному дослідженні композиторська, педагогічна та виконавська діяльність розглядаються як сегменти творчості, що змішуються, збагачуючи одне одного.

У дослідженні виявлено глибинні історико-гносеологічні парадигми успадкування традицій побудови та розвитку регіональної композиторської, педагогічної та виконавської шкіл. На прикладі їх розвитку у Придніпров'ї можна відстежити загальнонаціональні тенденції у формуванні традицій музичної освіти в Україні.

Характерною рисою музичної мови композиторів регіональної школи є тенденція інтимізації в поданні музичного змісту, що детермінує реверсію до камерності. Силогізм вищесказаного дозволяє зробити висновки:

· про успадкування традиційного в композиторській творчості;

· про прийняття естетико-культурних напрямів в сучасній музичній стилістиці.

Взаємодія різних видів творчої діяльності в ХІХ столітті віддзеркалилась в концертному житті суспільства, де музичні події становили традиції суспільної форми існування музичного мистецтва. У цей період третя ланка - виконавець - набуває особливої вагомості, стає виразником авторської ідеї, визначає виконавську діяльність як пріоритетну у корпоративному поєднанні сегментів музичної творчості. Така диференціація забезпечує панорамний підхід до музично-культурних явищ часу, які в свою чергу, віддзеркалюються в засобах масової інформації (критика, аналіз тексту, аналіз виконання та інтерпретації).

Структуризація концертного життя приводить до дії соціально-економічні механізми, що визначають відношення „виконавець-слухач”, і всієї ланки взагалі: композитор-педагог-виконавець-слухач. Це, в свою чергу, сприяє появі творчих об'єднань, що займаються реалізацією музичних проектів. Таким об'єднанням спочатку стає Катеринославське товариство любителів музики, співу та драматичного мистецтва, а згодом - Імператорське Російське музичне товариство. Ці організації у 70-ті, 80-ті та 90-ті роки ХІХ сторіччя сприяли становленню професійної музичної освіти у Придніпров'ї, підвищенню соціальної значущості педагогічної діяльності як сегмента системи. Завдяки зусиллям ІРМТ поширилося поле художньої ініціативи, що сформувало необхідні умови для подальшого розвитку інтегративності елементів творчої діяльності.

Основний жанровий напрям - хорова музика, - історично сформував емоційний зв'язок з місцевою традицією у регіональній музиці, та набув подальшого розвитку у творчості О. Соловйова і Л. Усачова. Вони успадкували національну українську співучість та розвинули її в ракурсі тематики соціалістичної епохи. Їх творча діяльність явила собою приклад синтетичної взаємодії сегментів, поєднання композиторської, педагогічної та виконавської практик.

Новий етап розвитку взаємодії видів творчої діяльності пов'язаний з організацією Дніпропетровського регіонального відділення Союзу композиторів України. Ця подія дала поштовх до взаємозбагачення та інтеграції елементів системи. У тісній співпраці художніх практик народжувались нові творчі досягнення. Сплетіння напрямків творчих пошуків сприяло виникненню іманентних рис композиторської, педагогічної та виконавської шкіл.

Нова генерація лідерів творчого об'єднання являє собою приклад синтезу художніх практик. В. Скуратовський, О. Нежигай, В. Мартинюк, Н. Боєва - талановиті представники композиторської школи Придніпров'я - успішно займаються викладацькою та виконавською діяльністю.

Про взаємодію композиторської, педагогічної та виконавської шкіл красномовно свідчить педагогічна спрямованість фортепіанної музики композиторів Придніпров'я. Вперше у дослідженні здійснено музикознавчий та педагогічний аналіз фортепіанних творів регіональних авторів, комунікативна творча діяльність яких надає векторної спрямованості музично-творчому процесу. Педагогічна праця Н. Боєвої, В. Мартинюк, О. Нежигая, В. Скуратовського стала імпульсом у реалізації ідей, втілених у „дитячій” музиці. Твори, що натхненні безпосереднім спілкуванням з дітьми, юнацтвом, мають велике практичне значення.

У дослідженні проаналізовано фортепіанні, камерно-вокальні та камерно-інструментальні твори композиторів Придніпров'я. Основні напрямки аналізу: педагогічний, виконавський та музикознавчий.

Інтегративні функції фортепіанної музики також стали предметом дослідження, адже на тлі аналізу цього явища логічно виявляється системність творчого мислення, а інверсія ланок творчого процесу - композиторська, педагогічна та виконавська діяльність - сприяє розширенню комбінаторних можливостей в художній практиці.

Панорамний підхід до дослідження фортепіанної музики композиторів Придніпров'я підтверджує існування взаємодії композиторської, педагогічної та виконавської шкіл у фортепіанному мистецтві регіону як іманентної риси.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У НАСТУПНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Хананаєв С. В. Професійна спрямованість музичної педагогіки. Інформативність музичного виконавства. До постановки проблеми / С. В. Хананаєв // Музичне мистецтво і культура : Науковий вісник ОДМА ім.А.В.Нежданової : [зб. статей / гол.ред.О.В.Сокол]. - Одеса : Друкарський дім, 2006. - Вип. 7, кн. 2. - С. 368-376.

2. Хананаев С. В. Камерное творчество днепропетровских композиторов / С. В. Хананаев // Музичне мистецтво : [зб. статей / Ред. колегія : В.В.Воєводін, М.Р.Черкашина-Губаренко та ін.]. - Донецьк : Юго-Восток, 2007. - Вип. 7. - С. 165-172.

3. Хананаєв С. В. Виконавсько-педагогічний аналіз музичного твору: до постановки проблеми / С. В. Хананаєв // Музичне мистецтво і культура: Науковий вісник ОДМА ім.А.В.Нежданової : [зб. статей / гол. ред.О.В.Сокол]. - Одеса : Друкарський дім, 2008. - Вип. 8., кн. 1. - С. 247-255.

4. Хананаєв С. В. Проблеми формування творчої ініціативи музиканта-виконавця / С. В. Хананаєв // Теоретичні та практичні питання культурології : [зб. наук. статей / Ред. колегія : В.І.Рожок, О.С.Зінькевич та ін.].- Мелітополь, 2008. - Вип. ХХV, ч. ІІ. - С. 41-44.

5. Хананаев С. В. Детская фортепианная музыка в творчестве днепропетровских композиторов / С. В. Хананаев // Музичне мистецтво: [зб. статей / Ред. колегія : В.В.Воєводін, М.Р.Черкашина-Губаренко та ін.].- Донецьк : Юго-Восток, 2008. - Вип. 8. - С. 98-104.

АНОТАЦІЯ

Хананаєв Сергій Віталійович. Взаємодія композиторської, виконавської та педагогічної шкіл у фортепіанному мистецтві Придніпров'я. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.03 - Музичне мистецтво. - Одеська державна музична академія імені А.В. Нежданової Міністерства культури і туризму України, Одеса, 2009.

У дисертації досліджується становлення та розвиток взаємодії придніпровської композиторської, виконавської та педагогічної шкіл, від витоків до сьогодення. Автор пропонує новий ракурс аналізу явища взаємодії на основі інтегративних можливостей фортепіанної музики. Визначається сутність явища в історичному аспекті. Взаємодія творчих практик розглядається як рухлива субстанція, здатна змінюватися під впливом часу, суспільно-політичних реалій та художньо-естетичних переваг, лишаючи незмінною одну рису - національну ідентичність.

У розвитку сполучення різноманітних форм творчої діяльності впевнено підтверджується теза про діалогічність творчого процесу, що формує специфічні регіональні традиції і накладає відбиток на універсум творчого існування.

У дослідженні обґрунтовується важливість врахування феномену взаємодії творчих практик як чинника, що складає особливість регіональної композиторської, педагогічної та виконавської шкіл.

Ключові слова: композиторська школа, виконавська школа, педагогічна школа, взаємодія шкіл, синтез творчості, фортепіанна музика, композитори Придніпров'я.

АННОТАЦИЯ

Хананаев Сергей Витальевич. Взаимодействие композиторской исполнительской и педагогической школ в фортепианном искусстве Приднепровья. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения по специальности 17. 00. 03 - Музыкальное искусство. - Одесская государственная музыкальная академия имени А. В. Неждановой, Министерства культуры и туризма Украины, Одесса, 2009.

В диссертации исследуется становление и развитие взаимодействия приднепровской композиторской, исполнительской и педагогической школ, от истоков до современности. Автор предлагает новый ракурс анализа явления взаимодействия на основе взаимовлияния сегментов творческого процесса и интегративных возможностей фортепианной музыки. Определяется сущность явления в историческом аспекте: взаимопроникновение видов художественной деятельности рассматривается в различные исторические периоды формирования региональных школ. Сопряжение творческих практик анализируется как подвижная структура, способная изменяться под воздействием времени общественно-политических реалий и художественно-эстетических предпочтений, способов бытования музыки как искусства, оставляя неизменной одну черту - национальную идентичность.

Проведенное исследование убедительно доказывает, что различные сочетания сегментов творческой деятельности - имманентная черта музыкальной жизни Приднепровья с момента основания Екатеринослава до современности.

Система корпоративного взаимодействия композиторской, педагогической и исполнительской школ Приднепровья сформировалась в ходе эволюции музыкально-эстетических воззренийё столкновения направлений и стилей в композиторском творчестве, диахронии педагогической, концертно-исполнительской жизни Екатеринослава - Днепропетровска.

В развитии объединения различных форм творческой деятельности подтверждается тезис о диалогичности творческого процесса, который формирует специфические региональные традиции и накладывает отпечаток на универсальность творческого бытия.

Исследование выявило глубинные историко-гносеологические парадигмы наследования традиций создания региональных школ. На примере их развития в Приднепровье прослеживаются общенациональные тенденции формирования музыкального образования в Украине.

Рассматривая исторические условия формирования системы взаимодействия творческих практик, нельзя не отметить эволюцию различных сочетаний ее сегментов, которые рождаются в глубинах национальной музыкальной культуры. Неоценимый вклад в практическое воплощение взаимодействия художественных практик как в систему, сделали в далеком прошлом Дж. Сарти; в середине XX века - А. Соловьев и Л. Усачев; в последней четверти XX века и в первом десятилетии XXI - Н. Боева, А.Нежигай, В. Мартынюк, В. Скуратовский. Новая генерация региональных лидеров творческого процесса являет собой яркий пример синтеза художественных практик, взаимообогащающих друг друга. Современные представители композиторской школы Приднепровья объединили в своей деятельности творческую, педагогическую и исполнительскую составляющие.

В диссертации осуществлена жанровая систематизация творчества днепропетровских композиторов. Исследовано взаимопроникновение композиторской, педагогической и исполнительской мысли, влияние творческого начала на воплощение эстетико-художественных идей. Коммуникативные возможности творческой деятельности на современном этапе программируют новые формы художественного общения, поднимаясь на более высокий уровень - уровень духовного искусства.

В диссертации обосновывается значимость феномена взаимодействия творческих практик как фактора, который составляет особенность региональной композиторской, педагогической и исполнительской фортепианной школ.

Ключевые слова: композиторская школа, исполнительская школа, педагогическая школа, взаимодействие школ, синтез творчества, фортепианная музыка, композиторы Приднепровья .

ANNOTATION

Hananaev S.V. The interaction of composer's, performing pedagogical and schools on the example of Pridniprovya. - Manuscript.

The research work on getting the scientific degree of the candidate of art studies the spatiality of musical art. - Odessa State Musical Academy named after A.V. Nezhdanova, The Ministry of Culture and Tourism of Ukraine, Odessa, 2009.

The research work deals with formation and development of interaction of composer's, pedagogical and performing schools of Pridneprovya region from the beginning till the contemporary time. The author presents a new analysis of foreshortening of the phenomenon of interaction on the basis of integrative means of the piano music.

The sense of the phenomenon is defined with the help of historical aspect. The interaction of creative practice is defined as an active substance which changes on the influence of social and political realities and artistically ethical prefers, leaving only one feature stable - that is national identity.

This research work has convinced that a different combination of segments of creative activity is an immanent feature of musical life of the Pridneprovya from the moment of Ekaterinoslav's foundation till the contemporary times. The thesis of dialogical character of creative process, which forms specific regional traditions and has an effect on the universality of creative work, it is proved in the development of combination of different forms of creative work.

In the research the importance of the phenomenon of interaction of creative practices is proved as a factor which creates the distinctive feature of regional composer's, pedagogical and performiniig school.

The keywords: composer's school, pedagogical school, player's school, the schools' interaction, synthesis of creation, piano music, composers of Pridneprovya.

Размещено на Allbest.ru

...