Розвиток інноваційних бібліотечних технологій інформаційного обслуговування в Україні (1980–2007 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

УДК 024:004(477)"1980/2007"

Спеціальність 27.00.03 - книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

РОЗВИТОК ІННОВАЦІЙНИХ БІБЛІОТЕЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ІНФОРМАЦІЙНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ В УКРАЇНІ (1980 - 2007 рр.)

Ісаєнко

Олександр Олександрович

Київ

2009



ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського

Науковий керівник академік НАН України, доктор філософських наук, професор Онищенко Олексій Семенович

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, генеральний директор

Офіційні опоненти: доктор історичних наук,

Горовий Валерій Микитович

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, керівник

Служби інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади кандидат історичних наук,

Кириленко Олександр Григорович

Наукова бібліотека ім. М. Максимовича

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка, директор

Захист відбудеться " 25 " червня 2009 р. о 13.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.165.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського за адресою: 03039, Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 3.

З дисертацією можна ознайомитися в читальному залі бібліотекознавчої літератури в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського за адресою: Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 3, кім. 335.

Автореферат розісланий " 22 " травня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук Чекмарьов А. О.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Стрімкий розвиток інформаційних технологій, що характеризує розвиток українського суспільства з 80-х років ХХ ст., визначає, разом із здобуттям Україною незалежності, зміст інноваційних перетворень у державі на цьому етапі її історичного розвитку. Постійне зростання потоків, зміна пріоритетів у формі представлення та змістовому наповненні інформаційних ресурсів, потреба в ефективнішому використанні накопичених знань спонукали бібліотечний інститут шукати нові моделі, шляхи та напрями своєї подальшої роботи. Принципи, форми і методи, зокрема, інформаційного обслуговування (ІО), які складали основу в попередніх десятиліттях, почали змінюватись. Відбулося переосмислення ролі і місця бібліотечно-інформаційної установи в задоволенні інформаційних потреб і запитів нового сучасного користувача. Традиційні бібліотечні технології стали набувати нових рис, форм, якостей та властивостей. Потреба у повноцінному інформаційному забезпеченні суспільних процесів почала розглядатись як одне з найважливіших завдань інформаційно-комунікативної діяльності сучасної бібліотеки, що сприяло впровадженню інновацій у бібліотечно-інформаційну сферу. Для досягнення поставлених цілей бібліотека стала активно генерувати інновації, які почали реалізовуватися в організаційно-структурних перетвореннях, у значному удосконаленні та кардинальній зміні існуючих інструментів і механізмів задоволення інформаційних потреб і запитів користувачів, у пошуку нових форм, видів і методів ІО, у створенні нових видів інформаційних продуктів і впровадженні нових видів інформаційних послуг, а також у формуванні нових видів інформаційних ресурсів.

Стан розробленості теми. В сучасному бібліотекознавстві проводились різноманітні дослідження, в яких лише фрагментарно розглядались питання становлення та розвитку інноваційних технологій ІО в бібліотеці. Зокрема, бібліотечні технології (БТ) грунтовно досліджені у дисертації О. Г. Кириленка, навчальному посібнику К. Г. Астапович, монографії І. С. Пілко та статті М. Я. Дворкіної. Теоретичні питання розвитку інноваційної діяльності бібліотек розкриваються в дисертаційному дослідженні Н. А. Толканюк, статтях М. С. Слободяника, О. Ю. Качанової та С. Г. Матліної. Вивченню різних аспектів ІО в бібліотеках присвячені дисертаційні дослідження Н. Ю. Каліберди, О. Г. Яковенко, Т. М. Коваль, спільна монографія В. В. Брєжнєвої і В. А. Мінкіної. Впровадження та застосування інноваційних складових у практику роботи бібліотек висвітлено в наукових працях В. М. Горового, І. П. Осіпової, О. А. Долотової, В. А. Глухова і О. Л. Лавріка. Тому спеціальне комплексне вивчення цих аспектів бібліотечної діяльності у своєму історичному розвитку та на сучасному етапі, а також напрацювання і визначення найбільш доцільної та перспективної стратегії розвитку системи ІО сучасної бібліотеки на сьогоднішній день є необхідною умовою ефективного функціонування бібліотечного інституту.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в Інституті бібліотекознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського і є складовою комплексної наукової теми "Інформаційні технології в системі інноваційної діяльності наукової бібліотеки" (2005-2007 рр., № держреєстрації 0105U000488) та відповідно до "Державної програми розвитку Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського на 2005-2010 роки", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1085 від 25 серпня 2004 р.

Метою дослідження є вивчення та узагальнення досвіду теоретичного обґрунтування і практичного застосування інноваційних технологій інформаційного обслуговування в роботі провідних бібліотек України та розробка концепції розвитку системи інформаційного обслуговування сучасної бібліотеки.

Основні завдання дослідження полягають у наступному:

1) з'ясувати стан досліджуваної теми, визначити рівень та повноту її джерельного забезпечення;

2) проаналізувати поняттєвий апарат досліджуваної теми у фаховій вітчизняній і зарубіжній літературі та доповнити і уточнити термінологічний апарат;

3) дослідити та узагальнити досвід впровадження інноваційних технологій ІО у практику роботи провідних бібліотек України в означений період розвитку українського суспільства;

4) виявити, проаналізувати і структурувати технологічну документацію, що стосується усіх форм, напрямів, процесів та видів ІО, і яка була впроваджена в роботу провідних бібліотек України за досліджуваний період;

5) вивчити особливості та визначити пріоритети в ІО електронними науково-інформаційними ресурсами користувачів сучасної бібліотеки;

6) розробити комплексну модель ІО сучасної бібліотеки;

7) запропонувати стратегічні напрями розвитку інноваційних технологій в системі ІО сучасної бібліотеки.

Об'єктом дослідження виступають інноваційні бібліотечні технології інформаційного обслуговування.

Предметом дослідження є стан і тенденції впровадження інноваційних технологій інформаційного обслуговування в провідних бібліотеках України у 80-х роках ХХ ст. - на початку ХХІ ст.

Методи дослідження. В роботі була використана сукупність загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. Принцип історизму дозволив проаналізувати особливості розвитку традиційних та інноваційних технологій ІО. Було використано системний, структурний та історико-порівняльний методи. При проведенні прикладних досліджень широко застосовувались порівняльно-статистичний метод, методи вибіркового, суцільного та поопераційного аналізу, співставлення, класифікації. В процесі розробки комплексної моделі бібліотечного ІО та визначення стратегічних напрямів розвитку інноваційних технологій в системі ІО сучасної бібліотеки використовувались методи узагальнення та технологічного аналізу, описово-аналітичний та прогнозно-аналітичний методи.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період 1980-2007-го років. 1980-і роки - час соціально-економічних перетворень в країні, які, зокрема, запустили ринкові механізми діяльності суб'єктів господарювання різних форм і видів, серед яких були і бібліотеки, в результаті чого останні отримали значно ширші можливості для втілення у життя нових ідей та інноваційних технологій, у тому числі і в ІО читачів. У той самий час бібліотеки почали вести активну роботу зі створення технологічної документації, зокрема, на процеси ІО. Друга половина 1980-х - 1990-і роки характеризуються формуванням нових напрямів бібліотекознавчих досліджень і відповідно активне використання у фаховій термінології нових термінів і понять, у тому числі пов'язаних з технологіями ІО. Кінець 1990-х років - період масової появи бібліотечних веб-сайтів і активного поширення Інтернет-технологій у бібліотеках, що стало передумовою розвитку технологій дистанційного та корпоративного бібліотечного ІО. У 2006-2007 роках дисертантом проводились комплексні дослідження з вивчення та узагальнення досвіду розробки, впровадження та використання інноваційних БТ в системі обслуговування провідних бібліотек нашої держави.

Джерельну базу дослідження склали архівні документи - науково-організаційна, інструктивно-методична, планово-звітна та технологічна документація, що розроблялась та зберігається у фондах провідних бібліотек України, на базі яких дисертантом проводились комплексні дослідження Національні бібліотеки України: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (НБУВ), Національна парламентська бібліотека України, Національна наукова медична бібліотека України, Національна бібліотека України для дітей;

державні бібліотеки України: Державна науково-технічна бібліотека України, Державна історична бібліотека України, Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського, Державна бібліотека України для юнацтва;

бібліотеки вищих навчальних закладів: Наукова бібліотека ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Науково-технічна бібліотека ім. Г. І. Денисенка Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”, Міжнародний бібліотечно-інформаційний центр ім. Ярослава Мудрого Міжрегіональної Академії управління персоналом;

бібліотеки іноземних держав, розміщені на території України: Центр знань та інформації Британської Ради, Інформаційний центр та Бібліотека Гете-Інституту, Медіатека-Інформаційний центр Французького Культурного Центру., під час яких, зокрема, було виявлено і проаналізовано 72 документа, які повністю чи частково стосуються різних форм, видів, напрямів та процесів ІО користувачів, і які мають описово-технологічну, організаційно-методичну,

обліково-регламентуючу чи нормативно-управлінську спрямованість і підпадають під категорію технологічної документації. Детально опрацьовувались наукові праці, в яких містились визначення та тлумачення термінів і понять, що мали пряме чи дотичне відношення до розглянутого у дисертаційному дослідженні кола питань. Залучалися також опубліковані матеріали і документи, що характеризували розвиток та трансформаційні процеси у змісті бібліотечного ІО. Окрім цього, активно використовувались інформаційні ресурси, розміщені на веб-сайтах провідних бібліотек України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

- проаналізовано теоретичні узагальнення вітчизняних та зарубіжних фахівців на окреслене темою дослідження коло питань за останні майже тридцять років;

- доповнено та уточнено термінологічний апарат досліджуваної теми;

- досліджено та узагальнено досвід впровадження інноваційних технологій ІО в роботі провідних бібліотек України з 1980-го по 2007-ий роки;

- здійснено технологічний аналіз розвитку інноваційних складових документного обслуговування в провідних бібліотеках України за досліджуваний історичний період;

- виявлена, проаналізована та структурована технологічна документація, що стосується усіх форм, напрямів, процесів та видів ІО, і яка впроваджувалася в роботу провідних бібліотек України, починаючи з 1980-го року;

- вивчено особливості та визначено пріоритети в ІО електронними науково-інформаційними ресурсами користувачів сучасної бібліотеки;

- запропоновано стратегічні напрями розвитку інноваційних технологій в системі ІО сучасної бібліотеки.

Практичне значення одержаних результатів полягає в наступному:

- результати вивчення системи обслуговування провідних бібліотек України лягли в основу розробленої комплексної моделі ІО користувачів сучасної бібліотеки, яка складається з трьох взаємодоповнюючих компонентів;

- висновки, пропозиції та рекомендації, запропоновані за результатами дослідження запитів і потреб користувачів електронних науково-інформаційних ресурсів в НБУВ, використано з метою удосконалення та підвищення ефективності роботи читальних залів Бібліотеки з обслуговування користувачів, внаслідок чого напрацьовано низку організаційно-управлінських, методичних та технологічних складових впровадження системи автоматизованого обліку та контролю користувачів під час роботи з електронними ресурсами в читальних залах НБУВ;

- статистичний матеріал, отриманий в результаті предметного та багатоаспектного аналізу тематики інформаційних потреб і запитів користувачів електронних ресурсів НБУВ, використано для корегування передплатної політики Бібліотеки у представленні іноземних електронних науково-інформаційних ресурсів на веб-сайті та в Інтранет-Екстранет середовищі НБУВ.

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки та рекомендації, викладені в дисертації, одержані автором самостійно. Доповіді на наукових конференціях підготовлені і виголошені автором самостійно, публікації дисертанта одноосібні. Дослідження потреб і запитів користувачів електронних науково-інформаційних ресурсів проводилось в 2007-му році в обслуговуючих підрозділах Інституту бібліотекознавства НБУВ. Внесок дисертанта був наступним: ідея та організаційно-методичне забезпечення проведення дослідження; розробка анкети та бази даних (БД) "Анкета-2007" в програмному забезпеченні Access; внесення даних із заповнених анкет до БД, різноаспектний аналіз та інтерпретація результатів дослідження.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження виголошені на дев'яти міжнародних наукових конференціях: "Інноваційна діяльність - стратегічний напрям розвитку наукових бібліотек" (Київ, 7-9 жовтня 2003 р.); "Інтелектуальні інформаційні технології у бібліотечній справі" (Київ, 11-12 жовтня 2005 р.); "Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики" (Київ, 16-18 травня 2006 р.); "Роль бібліотек у формуванні єдиного науково-інформаційного простору України" (Київ, 10-11 жовтня 2006 р.); "Розвиток бібліотечної науки, освіти, професії в умовах глобалізації інформаційного суспільства" (Київ, 16-17 травня 2007 р.); "Документо-знавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики" (Київ, 21-23 травня 2007 р.); "Інтранет/екстранет ресурси в наукових бібліотеках" (Київ, 9-10 жовтня 2007 р.); "Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики" (Київ, 20-22 травня 2008 р.); "Проблеми гармонізації традиційних і новітніх бібліотечно-інформаційних ресурсів" (Київ, 7-8 жовтня 2008 р.).

Публікації. Матеріали дослідження викладені у дев'яти одноосібних публікаціях автора, зокрема, у наукових збірниках і фахових періодичних виданнях, що входять до переліку наукових видань за даною спеціальністю, який затверджений ВАК України (п'ять), та матеріалах і тезах конференцій (чотири) [1-9].

Структура дисертації підпорядкована логіці дослідження, його меті та завданням і складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатку, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 241 сторінку, обсяг основної частини - 182 сторінки, додаток "Технологічна документація бібліотек з інформаційного обслуговування, затверджена у 1980-2006 рр." нараховує 13 сторінок, список використаних джерел має 211 позицій.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету та завдання дослідження, розкрито методи, що були використані, наукову новизну та практичне значення роботи, охарактеризовано джерельну базу та хронологічні межі, а також подано інформацію про особистий внесок здобувача та апробацію результатів дисертаційного дослідження.

У розділі 1 "Історіографія та джерельна база дослідження. Поняттєвий апарат, структура та розвиток інноваційних бібліотечних технологій інформаційного обслуговування" здійснено огляд праць, пов'язаних з темою дисертації, проведено детальний аналіз поняттєвого апарату, а також доповнено і уточнено термінологічний апарат досліджуваної теми.

В підрозділі 1.1. "Стан наукової розробки теми та джерельна база дослідження" виявлено, що питання теоретичної розробки, наукового обгрунтування та історичного узагальнення БТ, її структури, функцій та похідних понять висвітлено у працях О. Г. Кириленка, І. С. Пілко, К. Г. Астапович, М. С. Слободяника, А. М. Ванєєва, М. Я. Дворкіної, О. М. Крючкової, Л. М. Герасімової, Ф. С. Воройського і Я. Л. Шрайберга та інших авторів.

Теоретичне обгрунтування розвитку інноваційних складових у бібліотеках викладено у працях Н. А. Толканюк, М. С. Слободяника, С. Д. Колєгаєвої, М. І. Акіліної, С. Г. Матліної і О. І. Ратнікової, О. Ю. Качанової та інших науковців.

Теоретичним питанням бібліотечного ІО присвячено роботи В. В. Брєжнєвої та В. А. Мінкіної, Н. Ю. Каліберди, В. П. Ярощук, М. Я. Дворкіної, Т. М. Коваль, О. Г. Яковенко, В. С. Крейденко, О. М. Зусьман і А. М. Ванєєва, І. Г. Моргенштерна, В. А. Мінкіної, О. С. Роніної, А. В. Шевцова і Н. І. Вєдєняпіної, Д. І. Блюменау та інших дослідників.

Вивченню інформаційних запитів і потреб користувачів бібліотек різних типів і видів присвячені дослідження Н. М. Мотчук, А. А. Ладвинської, Н. І. Козлюк, Т. І. Богуш і О. О. Мастіпан, Т. М. Коваль, Н. Ю. Каліберди, О. М. Лопати, Л. О. Туровської та І. Е. Смоляр.

Застосування інноваційних підходів (використання методів, прийомів, засобів та форм ІО) до реалізації бібліотекою своїх основних функцій - задоволення інформаційних потреб і запитів користувачів, детально описується в статтях І. П. Осіповової, І. А. Полякової, Е. А. Восканян, В. А. Шурпакова, Е. Д. Жабко, В. М. Горового, О. В. Ворошилова, О. А. Долотової, Н. В. Сємілєт і Г. С. Гречко, О. І. Квочкіної, М. Авотіньої, В. Е. Пальчук та інших фахівців, та опосередковано в монографії Г. В. Шемаєвої.

Важливим і перспективним напрямом дистанційного бібліотечного обслуговування є електронна доставка документів. Дане питання в різних аспектах висвітлюється в працях В. А. Глухова і О. Л. Лавріка, В. Вібке, О. В. Баркової, Д. Л. Голберт, Е. Саїд і С. Мюррей.

Значення міжбібліотечної взаємодії (кооперації, реалізації корпоративних проектів тощо) зі створення, наповнення та спільного використання електронних ресурсів у повній мірі розкривається у статтях І. Ю. Красільнікової і Д. М. Цукерблат, Т. Б. Захарової, Г. І. Зєлєніної, Н. Петриної, Є. О. Корнілової та інших дослідників.

В підрозділі 1.2. "Сутність, структура та уявлення про бібліотечну технологію фахівців бібліотечно-інформаційної сфери" детально проаналізовано визначення і тлумачення, що містяться у фаховій літературі за останні майже тридцять років і стосуються БТ та її структури. Запропоновано власне трактування БТ, її складових (стадія, операція, дія), а також інформаційної технології, та вибудувано "ланцюжок" - тобто подано структуру БТ. Також здійснено типізацію БТ, внаслідок якої виокремлено та охарактеризовано види БТ ІО. Окрім цього, здійснено розмежування БТ в залежності від засобів її реалізації.

Таким чином, БТ, яка увібрала в себе досягнення науки і практики, - це процес створення продуктів праці, внутрішньої бібліотечної роботи, надання послуг та задоволення потреб і запитів користувачів, а також науково-дослідна, інформаційно-комунікативна, навчальна, виховна, дозвіллєва та інша діяльність, що базуються на сукупності складових - загальних, спеціальних і спеціалізованих принципах, методах, інструментах, ресурсах і механізмах, які разом зі знаннями та набутим досвідом використання і взаємодії між собою складових цієї сукупності застосовуються бібліотекою. Важливим компонентом розуміння, сприйняття та вивчення БТ, а також передачі досвіду про набуті знання, вміння та навички є технологічна документація, яка існує в різних формах і видах.

Структуру БТ представлено у вигляді "ланцюжка": БТ тип технології вид технології (комплексний технологічний процес) автономний технологічний процес або технологія (має початок, логічне завершення, може існувати окремо, в складі чи доповнювати (в тому числі частково) іншу технологію) стадія операція дія.

За типом БТ або технологічні процеси поділяємо на так звані внутрішньобібліотечні (до них відносимо процеси комплектування, технічної та наукової обробки документів, процеси згортання інформації, формування баз даних тощо) та на ті технології, безпосереднім суб'єктом впливу в яких виступає користувач, тобто технології ІО: технології документного обслуговування; технології довідково-бібліографічного обслуговування та консультування; технології інформаційно-аналітичного забезпечення; технології інформаційно-комунікативної діяльності; технології "експертний висновок" в галузі книгознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства та суміжних дисциплін; технології специфічних видів діяльності.

У підрозділі 1.3. "Категоріальний апарат і класифікація бібліотечних інновацій" подається огляд найбільш відомих поглядів і підходів до трактування та класифікації таких основних категорій: інновації, інноваційної діяльності, інноваційного процесу, інноваційного проекту як в працях загального характеру, так і в бібліотечній спеціалізованій літературі. Запропоновано визначення таких категорій як бібліотечна інновація, інноваційна діяльність бібліотеки, інноваційний проект, інноваційна БТ. Виокремлено основні етапи реалізації інноваційного процесу, подано тлумачення сутності, викладена структурна схема та визначені основні вимоги до інноваційного проекту, а також здійснена класифікація інноваційної БТ.

Бібліотечну інновацію ми розуміємо як результат творчої, науково-дослідницької чи практичної діяльності бібліотечних фахівців, який виражається у створенні принципово нових чи вдосконаленні вже існуючих принципів, методів, інструментів, засобів, ресурсів, механізмів, технологій, продуктів праці, видів і форм обслуговування користувачів, при впровадженні яких підвищується продуктивність, зростає ефективність, покращуються властивості, характеристики чи показники відповідної ділянки чи напряму роботи бібліотеки.

Інноваційна БТ - це процес науково-дослідницької чи практичної діяльності, що виражається у створенні принципово нових чи вдосконаленні вже існуючих видів продуктів і послуг, інструментів і ресурсів, механізмів і методів, які задіюються бібліотекою в бібліотечно-бібліографічній, науково-дослідній, інформаційно-комунікативній та іншій діяльності.

Інноваційні БТ ми класифікуємо за такими ознаками: за характером впровадження, за ступенем інноваційності та за глибиною впровадження.

У підрозділі 1.4. "Сутність та розкриття складових бібліотечного інформаційного обслуговування" подано огляд визначень термінів і понять з інформаційної діяльності бібліотеки, що містяться у фаховій літературі. Терміносистему інформаційної термінології доповнено тлумаченнями таких понять як бібліотечне ІО, користувач бібліотеки, інформаційна потреба, інформаційний запит, бібліотечний інформаційний продукт, бібліотечна інформаційна послуга, інформаційна діяльність бібліотеки. Бібліотечне ІО - це задоволення інформаційних потреб та запитів користувачів бібліотеки шляхом створення власних інформаційних продуктів, надання інформаційних послуг, а також доступу до власних та зовнішніх інформаційних ресурсів.

У розділі 2 "Дослідження інноваційних технологічних складових інформаційного обслуговування в провідних бібліотеках України" наводяться, аналізуються та співставляються результати комплексних досліджень з вивчення інноваційних БТ, проведених в провідних бібліотеках України в 2006-2007-му роках.

У підрозділі 2.1. "Вивчення розвитку інноваційних технологічних змін в інформаційному обслуговуванні провідних бібліотек України" визначаються основні завдання та описується методика проведення дослідження в провідних бібліотеках України по виявленню інноваційних технологічних змін в ІО користувачів за останні майже тридцять років. Система ІО кожної з бібліотек досліджувалася за відповідними технологіями ІО. Окрім цього, проаналізовано інформативність та сервісні можливості веб-сайтів досліджуваних бібліотек. Також в окремій таблиці подано основні показники діяльності бібліотек, у тому числі з ІО.

Окремо було здійснено технологічний аналіз розвитку (з 1980-го року) інноваційних складових документовидачі з фондів бібліотек. Розглядались найуживаніші технології видачі документів у кожній конкретній бібліотеці.

Узагальнено та систематизовано дані з аналізу технологічної документації, яка впроваджувалась у бібліотеках, починаючи з 1980-го року. Сукупність виявлених технологічних документів було структуровано наступним чином: з нормування бібліотечно-бібліографічної роботи; з обліку виконаної роботи; з документовидачі та допоміжних процесів; з довідково-бібліографічної роботи та консультування; які розкривають інформаційно-комунікативну роботу бібліотек; що стосуються різних процесів ІО, а також обслуговування різних категорій користувачів та обслуговування у різних структурних підрозділах.

У підрозділі 2.2. "Дослідження запитів і потреб користувачів електронних науково-інформаційних ресурсів у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського" подано огляд різноманітних досліджень, спрямованих на вивчення інформаційних потреб і запитів читачів бібліотек різних типів і видів у всіх регіонах країни, результати яких висвітлювались у фаховій періодиці. Визначено основні завдання та описано методику проведення анкетування серед користувачів НБУВ. Загалом за тридцять чотири робочих дні на кафедрах в семи читальних залах Інституту бібліотекознавства було зібрано і опрацьовано 2184 анкети. Інструментом аналізу було обрано програмний продукт Access, на основі якого розроблена БД "Анкета-2007". Досліджено склад користувачів електронних ресурсів за спеціальностями та за категоріями читачів. З'ясовано, з якою метою читачі Бібліотеки звертаються до електронних ресурсів. Проаналізовано пріоритети та ступінь задоволеності тем запитів, рівень підготовки читачів та необхідність допомоги консультантів для роботи з електронними ресурсами, що дало змогу у певній мірі оцінити роботу читальних залів. Також досліджувалися види електронних ресурсів, до яких звертались користувачі, та результат їх використання. Окрім цього, факультативним було питання про ставлення читачів до надання платних послуг в НБУВ та додаткових потреб і побажань останніх для ефективного і оперативного задоволення їхніх бібліотечно-інформаційних потреб, а також зручної і комфортної роботи з інформаційними ресурсами Бібліотеки. Проведений різносторонній багатоаспектний аналіз відповідей читачів Бібліотеки дозволив узагальнити і систематизувати отримані дані, на основі яких визначено пріоритети в задоволенні інформаційних потреб користувачів електронних ресурсів, а також запропоновано шляхи з удосконалення системи ІО НБУВ.

У розділі 3 "Концепція розвитку системи інформаційного обслуговування сучасної бібліотеки" на основі аналізу публікацій вітчизняних і зарубіжних фахівців та проведених досліджень визначено головні напрями розвитку інноваційних БТ ІО, а також розроблено комплексну модель ІО сучасної бібліотеки.

У підрозділі 3.1. "Напрями розвитку інноваційних технологій в системі інформаційного обслуговування бібліотеки" проаналізовано публікації за останні двадцять років, що стосуються основних форм та напрямів ІО користувачів бібліотек. Узагальнено досвід впровадження та функціонування різноманітних інноваційних БТ ІО в бібліотеках різних країн світу. Визначено стратегічні напрями розвитку інноваційних технологій ІО користувачів сучасної бібліотеки.

Важливою умовою подальшого успішного функціонування бібліотечного інституту є зацікавлення сучасного користувача власними інформаційними продуктами, послугами, можливостями бібліотеки тощо. Одним із кроків у вирішенні даного питання є організація у бібліотеці спеціалізованих структурних підрозділів (відділів, служб, секторів, читальних залів тощо) чи запрошення на роботу або ж взаємовигідна співпраця з окремими спеціалістами, які б надавали послуги та створювали б власні інформаційні продукти для певної категорії читачів, соціальної групи чи співробітників певної організації чи установи.

Сучасний етап розвитку та поширення інформаційних технологій в Україні дозволяє розглядати, зокрема, веб-сайт, як основний і надзвичайно дієвий інструмент дистанційного ІО користувачів бібліотек усіх типів і видів. Серед основних послуг, що повинна виконувати сучасна бібліотека в дистанційному режимі, ми виокремлюємо: онлайнове замовлення (резервування) літератури, надання довідкової інформації у дистанційному режимі, використання сервісу "ICQ-консультант", електронна доставка документів, інтерактивне проведення наукових, навчальних та інших заходів.

Говорячи про стратегічний розвиток бібліотечного інституту, можна відзначити, що світовий досвід вважає саме інноваційні інформаційні технології основою для модернізації та якісного оновлення інструментів та механізмів ІО користувачів бібліотек. Об'єднання ж бібліотек в консорціуми необхідне для ефективнішого впровадження цих технологій. Головним завданням різноманітних бібліотечних об'єднань є інтеграція інформаційних ресурсів і створення об'єднаного бібліотечно-інформаційного простору галузі, міста, регіону, країни, а також міжнародні проекти. Таким чином, бібліотечні об'єднання створюють новий вид ІО - корпоративний сервіс для читача, головною перевагою якого є дистанційний доступ останнього до об'єднаних інформаційних ресурсів.

Стрімкий розвиток суспільних відносин та інформаційних технологій доводить необхідність інформаційного об'єднання бібліотечних, архівних та музейних установ з метою формування єдиного національного бібліотечно-архівно-музейного інформаційного ресурсу. Першим кроком у цьому напрямі повинна бути розробка та найширше впровадження вітчизняного універсального комплексного спеціалізованого програмного забезпечення для якісного і оперативного задоволення інформаційних потреб і запитів сучасного користувача.

У підрозділі 3.2. "Комплексна модель інформаційного обслуговування сучасної бібліотеки" в описовій формі подано комплексну модель ІО сучасної бібліотеки, яка складається з трьох взаємодоповнюючих компонентів.

У моделі ІО в приміщенні бібліотеки:

- описано технологічні особливості функціонування фондів відкритого доступу та спеціалізованих читальних залів;

- визначено пріоритетні завдання для роботи підсобного фонду бібліотеки;

- особливу увагу приділено якості довідково-пошукового апарату бібліотеки, індикатором якого виступає ефективність документного обслуговування;

- доведено необхідність функціонування спеціальних підрозділів, які працюють з діловою, комерційною та бізнес-інформацією, а також надають правову допомогу і здійснюють юридичне консультування;

- обґрунтовано створення у провідних бібліотеках інформаційно-аналітичних підрозділів, які готують необхідну владним структурам аналітичну та прогностичну інформаційну продукцію, а також здійснюють диференційоване інформаційно-аналітичне забезпечення різних категорій користувачів;

- виявлено зміни в пріоритетах і напрямах науково-дослідницької, виробничої, навчальної, виховної, дозвіллєвої та іншої діяльності бібліотечного інституту, що проявилось в зміні, ускладненні і розширенні читацьких пріоритетів і вимог до змісту і форми надання їм необхідної довідкової та бібліографічної інформації;

- охарактеризовано культурно-просвітницьку діяльність бібліотек, яка поступово розширює напрями своєї роботи і переорієнтовується на індивідуалізовані форми обслуговування читача, важливим компонентом в яких виступає особистісна і творча складові.

У моделі дистанційного ІО сучасної бібліотеки виділено такі складові:

- структуроване та інформативне для основної категорії користувачів бібліотеки наповнення власного веб-сайту;

- зважене та обґрунтоване формування переліку послуг, що виконуються в дистанційному режимі;

- приділення особливої уваги найуживанішим та найзапитуванішим користувачами видам послуг: онлайнове замовлення документів, електронна доставка документів, надання довідкової інформації у дистанційному режимі;

- створення ефективної системи віртуального діалогу між бібліотекою і користувачем та між фахівцями різних бібліотек: сервіс "ICQ-консультант", організація бібліотечного форуму, проведення Інтернет-семінарів, конференцій, нарад тощо.

У моделі корпоративного ІО в об'єднаному бібліотечно-інформаційному просторі виокремлено такі основні процеси:

- комплектування документами, формування власних БД, організація доступу до електронних ресурсів інших установ і організацій;

- бібліотечне опрацювання документів та електронних ресурсів;

- обмін записами про документи та електронні ресурси (або створення і наповнення зведеного електронного каталогу);

- електронна доставка документів в межах корпоративної взаємодії бібліотек різних рівнів підпорядкування і відомчої чи галузевої приналежності;

- формування сукупного документного електронного архіву (електронних копій документів);

- організація корпоративного надання довідкової інформації у дистанційному режимі;

- формування загальнодоступного електронного архіву виконаних у дистанційній формі довідок.



ВИСНОВКИ

1. Проведений історіографічний аналіз праць вітчизняних та зарубіжних науковців, починаючи з 1980-го року, що стосуються БТ, її структури і наповнення, інформаційної технології і її місця в діяльності сучасної бібліотеки, найуживаніших категорій інноватики, їхньої класифікації та структури, дефініції численних термінів і понять ІО, показав, що на даному етапі фахівцями активно розробляються та висвітлюються такі основні напрями і аспекти бібліотечного ІО:

- доступ до електронних ресурсів (як власного виробництва, так і передплачених), що пропонують бібліотеки на своїх веб-сайтах в Інтернеті чи в Інтранет-середовищі;

- інформування про заходи, які проводить бібліотека, та інформаційні можливості, що пропонує бібліотека своїм користувачам;

- акцентування уваги на окремих послугах - дистанційне замовлення документів, електронна доставка документів, надання довідкової інформації в дистанційному режимі та ін.;

- можливості та необхідність бібліотечної кооперації в створенні, накопиченні та ефективному, доступному і зручному використанні корпоративних електронних ресурсів.

Загалом можемо констатувати, що питання становлення та розвитку інноваційних БТ ІО в Україні досліджувалися фахівцями лише фрагментарно.

2. Здійснено аналіз поняттєвого апарату досліджуваної теми, в результаті чого з'явилась потреба у його доповненні та уточненні. Зокрема, запропоновано визначення та подано тлумачення таких понять: БТ, технологія (технологічний процес), стадія, операція, дія, інформаційна технологія, інноваційна БТ, інноваційна діяльність бібліотеки, бібліотечна інновація, інноваційний проект, бібліотечне ІО, користувач бібліотеки, інформаційна потреба, інформаційний запит, бібліотечний інформаційний продукт, бібліотечна інформаційна послуга, інформаційна діяльність бібліотеки. Також викладено і обґрунтовано структуру БТ, здійснено типізацію БТ, виокремлено та охарактеризовано види БТ ІО. Окрім цього, подано класифікацію інноваційних БТ, визначено основні етапи реалізації інноваційного процесу, подано тлумачення сутності, викладено структурну схему та визначено основні вимоги до інноваційного проекту.

3. Узагальнено досвід впровадження інноваційних технологічних складових ІО у практику роботи провідних бібліотек України.

Аналізуючи роботу бібліотек за технологіями документного обслуговування, довідково-бібліографічного обслуговування та консультування, інформаційно-аналітичного забезпечення, інформаційно-комунікативної діяльності, "експертний висновок" в галузі книгознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства та суміжних дисциплін, а також специфічних видів діяльності, було з'ясовано, що в бібліотеках іноземних держав, а також у бібліотеках вищих навчальних закладів інноваційні технології ІО отримали найбільший розвиток і найширше застосування, особливо це стосується технології документного обслуговування, яка в усіх зазначених установах повністю чи частково здійснюється з використанням штрих-кодової технології, а замовити або зарезервувати документи в деяких бібліотеках можна через Інтернет. У свою чергу, на веб-сайтах національних, на відміну від інших, бібліотек значно у більших обсягах пропонуються користувачам надзвичайно цікаві та інформативні різноманітні власні бібліографічні, реферативні і повнотекстові БД. Також ми маємо приклади кооперативної взаємодії бібліотек та інших інституцій у створенні об'єднаних науково-інформаційних ресурсів, які, маємо сподівання, надалі будуть розвиватись динамічніше і врешті стануть справді ефективними інструментами ІО сучасного користувача.

В межах даного дослідження значну увагу було приділено технологіям документного обслуговування, які й сьогодні, попри усі інновації та стрімкий розвиток інформаційних технологій, залишаються основним видом ІО в усіх без винятку досліджуваних бібліотеках. Таким чином, було здійснено технологічний аналіз розвитку (з 1980-го року) інноваційних складових документовидачі з фондів бібліотек.

Проведено класифікацію чинників, що впливають на технологію видачі документів із фондів бібліотек:

- з яким фондом (відкритим, підсобним, основним чи депозитарним або територіально віддаленим) у межах однієї бібліотеки має справу користувач при пошуку, замовленні та отриманні документів;

- з якими видами документів стикається читач в процесі обслуговування, а також якою є ступінь доступності до даних документів;

- яка взаємодія відбувається між читачем і черговим бібліотекарем в процесі документного обслуговування;

- в якій формі (індивідуальній чи груповій) здійснюється процес видачі документів, куди (читальний зал, нічний чи довгостроковий персональний або груповий абонемент чи міський, міжміський або ж міжнародний міжбібліотечний абонемент) видаються документи;

- який довідково-пошуковий апарат (картковий чи друкований каталоги, електронний каталог тощо) використовується в процесі замовлення документів або ж є прямий доступ до відкритого фонду;

- в якій формі (в приміщенні бібліотеки чи дистанційній) здійснюється замовлення та отримання документів;

- які засоби механізації, автоматизації та комп'ютеризації використовуються при здійсненні технології документовидачі;

- якими є інструменти фіксації та контролю виданих документів.

4. Виявлено, проаналізовано та структуровано технологічну документацію, що стосується усіх форм, напрямів, видів та процесів ІО користувачів, і яка впроваджувалась у роботу провідних бібліотек України, починаючи з 1980-го року. Загалом із чотирнадцяти досліджуваних нами бібліотек лише для восьми розробка, затвердження та впровадження технологічної документації є притаманним видом науково-методичної та організаційно-управлінської діяльності.

5. Детально проаналізовано особливості та визначено пріоритети в ІО електронними науково-інформаційними ресурсами користувачів НБУВ, на основі чого зроблені висновки і запропоновані шляхи з удосконалення ІО електронними ресурсами користувачів НБУВ:

- науково-методична та організаційно-технологічна розробка, комплексне впровадження та ефективне використання цілого блоку дистанційних послуг ІО користувачів НБУВ;

- значне збільшення, активне пропагування та зручне впорядкування електронних ресурсів, представлених на веб-сайті в Інтернеті та в Інтранет-Екстранет середовищі Бібліотеки;

- напрацювання організаційних, методичних, технологічних, правових та фінансових параметрів формування та використання бази даних електронних версій дисертацій, захищених на території України.

6. Розроблено комплексну модель ІО сучасної бібліотеки, яка складається з трьох взаємодоповнюючих компонентів:

- моделі ІО в приміщенні бібліотеки;

- моделі дистанційного ІО сучасної бібліотеки;

- моделі корпоративного ІО в об'єднаному бібліотечно-інформаційному просторі.

7. Запропоновано стратегічні напрями розвитку інноваційних технологій в системі ІО сучасної бібліотеки:

- створення спеціалізованих структурних підрозділів для комплексного задоволення інформаційних потреб і запитів відповідних категорій та соціальних груп користувачів або співробітників конкретної установи, а також індивідуалізація багатьох форм ІО в приміщенні бібліотеки;

- підвищення інформативності веб-сайту та розвиток дистанційного ІО сучасної бібліотеки: онлайнове замовлення (резервування) літератури, електронна доставка документів, надання довідкової інформації в дистанційному режимі, сервіс "ICQ-консультант", інтерактивне проведення навчальних, наукових та інших заходів;

- формування об'єднаного бібліотечно-інформаційного простору шляхом налагодження корпоративних технологій формування та використання документного фонду та електронних ресурсів: корпоративне комплектування та опрацювання документів та електронних ресурсів, обмін записами про документи та електронні ресурси (наповнення зведеного електронного каталогу), корпоративне комплексне ІО користувачів (дистанційне замовлення документів, електронна доставка документів, надання довідкової інформації в дистанційному режимі, проведення інтерактивних наукових, навчальних та інших заходів), формування електронних архівів (БД повнотекстових документів та загальнодоступної БД виконаних в дистанційному режимі довідок).



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ісаєнко О. Вивчення пріоритетів користувачів електронних науково-інформаційних ресурсів НБУВ: результати експрес-дослідження / О. Ісаєнко // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. - Вип. 20 : Інформаційні технології в системі інновац. діяльн. наук. б-ки. - К., 2008. - С. 100-111.

2. Ісаєнко О. Дослідження інформаційних потреб і запитів користувачів електронних науково-інформаційних ресурсів Національної бібліотеки України імені В. Вернадського / О. Ісаєнко // Вісн. Книжк. палати. - К., 2007. - № 8. - С. 22-25.

3. Ісаєнко О. Категоріальний апарат інноватики як основа для розуміння інноваційної бібліотечної технології / О. Ісаєнко // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. - К., 2006. - Вип. 16. - С. 7-16.

4. Ісаєнко О. Сучасна бібліотечна технологія: сутність і зміст поняття, взаємозв'язки елементів / О. Ісаєнко // Вісн. Книжк. палати. - К., 2006. - № 1. - С. 37-39.

5. Ісаєнко О. О. Технологічна модель інформаційного обслуговування читачів сучасної бібліотеки / О. О. Ісаєнко // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія : наук. журн. - К., 2008. - № 2. - С. 38-44.

6. Ісаєнко О. О. Дослідження технологічних інновацій інформаційного обслуговування в провідних бібліотеках України / О. О. Ісаєнко // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: Проблеми науки, освіти та практики : матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф. - К., 2008. - С. 44-45.

7. Ісаєнко О. О. Електронні науково-інформаційні ресурси в системі обслуговування сучасної бібліотеки / О. О. Ісаєнко // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: Проблеми науки, освіти та практики : матеріали IV Міжнар. наук.-практ. конф. - К., 2007. - С. 179-180.

8. Ісаєнко О. О. Технологічна складова управління бібліотекою / О. О. Ісаєнко // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: Проблеми науки, освіти, практики : матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф. - К., 2006. - С. 63-64.

9. Ісаєнко О. О. "ICQ-консультант" - доступна та необхідна інноваційна технологія, яка має бути представлена в системі обслуговування будь-якої сучасної бібліотеки / О. О. Ісаєнко // Розвиток бібліотечної науки, освіти, професії в умовах глобалізації інформаційного суспільства : тези міжнар. наук.-практ. конф. - К., 2007. - С. 120-122.



АНОТАЦІЇ

Ісаєнко О.О. Розвиток інноваційних бібліотечних технологій інформаційного обслуговування в Україні (1980-2007 рр.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук зі спеціальності 27.00.03 - книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. - Київ, 2009.

Дисертацію присвячено комплексному вивченню розвитку інноваційних технологій інформаційного обслуговування (ІО) в бібліотеках України, починаючи з 1980-го року. Здійснено огляд праць, пов'язаних з темою дисертації, проведено детальний аналіз поняттєвого апарату, а також доповнено і уточнено поняттєвий апарат досліджуваної теми. Узагальнено досвід впровадження інноваційних технологічних складових ІО у практику роботи провідних бібліотек України. Здійснено технологічний аналіз розвитку інноваційних складових видачі документів з фондів бібліотек. Виявлено, проаналізовано і структуровано технологічну документацію, яка має описово-технологічну, організаційно-методичну, нормативно-управлінську чи обліково-регламентуючу спрямованість, і яка стосується усіх форм, напрямів, видів та процесів ІО користувачів бібліотеки. Досліджено особливості та виявлено пріоритети в ІО електронними науково-інформаційними ресурсами користувачів НБУВ, внаслідок чого сформульовано висновки та запропоновано шляхи з удосконалення ІО користувачів Бібліотеки. Розроблено комплексну модель ІО сучасної бібліотеки, яка складається з трьох взаємодоповнюючих компонентів: моделі ІО в приміщенні бібліотеки, моделі дистанційного ІО бібліотеки, моделі корпоративного ІО в об'єднаному бібліотечно-інформаційному просторі. Запропоновано стратегічні напрями розвитку інноваційних технологій в системі ІО бібліотеки.

Ключові слова: інформаційне обслуговування (ІО), бібліотечна технологія, інноваційна бібліотечна технологія, користувач бібліотеки, електронні науково-інформаційні ресурси, модель ІО сучасної бібліотеки, дистанційні послуги, задоволення інформаційних потреб і запитів, веб-сайт, технологічна документація. видача фонд бібліотека дистанційний

Исаенко А. А. Развитие инновационных библиотечных технологий информационного обслуживания в Украине (1980-2007 гг.). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 27.00.03 - книговедение, библиотековедение, библиографоведение. Национальная библиотека Украины имени В. И. Вернадского. - Киев, 2009.

Диссертация посвящена комплексному изучению развития инновационных технологий информационного обслуживания (ИО) в библиотеках Украины, начиная с 1980-го года. Совершён обширный обзор научных работ, связанных с темой диссертации, а также дополнен и уточнён понятийный аппарат исследуемой темы.

Предложены определения БТ, её составляющих (технология (технологический процесс), стадия, операция, действие), а также информационной технологии, и выстроена "цепочка" - то есть структура БТ. Совершена типизация БТ, вследствие которой выделены и охарактеризованы виды БТ ИО, а также размежевание БТ в соответствии со средствами её реализации. Таким образом, БТ, которая вобрала в себя достижения науки и практики, - это процес создания продуктов труда, внутренней библиотечной работы, предоставления услуг и удовлетворения потребностей и запросов пользователей, а также научно-исследовательская, информационно-коммуникативная, учебная, воспитательная, развлекательная и другая деятельность, которая основывается на совокупности составляющих - общих, специальных и специализированных принципах, методах, инструментах, ресурсах и механизмах, которые вместе со знаниями и накопленным опытом использования и взаимодействия между собой составляющих этой совокупности применяются библиотекой. Важным компонентом понимания, восприятия и изучения БТ, а также передачи опыта о накопленных знаниях, умении и навыках является технологическая документация, которая существует в разных формах и видах. По типу БТ разделяется на те технологии, которые касаются внутренних библиотечных процессов, а также на те технологии, непосредственным субъектом влияния в которых является пользователь, тесть технологии ИО: технологии документного обслуживания; технологии справочно-библиографического обслуживания и консультирования; технологии информационно-аналитического обеспечения; технологии информационно-коммуникативной деятельности; технологии "экспертное заключение" в области книговедения, библиотековедения, библиографоведения и смежных дисциплин; технологии специфических видов деятельности.

Помимо этого, предложены определения таких категорий как библиотечная инновация, инновационная деятельность библиотеки, инновационный проект, инновационная БТ. Определены основные этапы реализации инновационного процесса, подано толкование сущности, изложена структурная схема и определены основные требования к инновационному проекту, а также совершена классификация инновационной БТ. Инновационная БТ - это процесс научно-исследовательской или практической деятельности, который выражается в создании принципиально новых или усовершенствовании уже существующих видов продуктов и услуг, инструментов и ресурсов, механизмов и методов, которые используются библиотекой в библиотечно-библиографической, научно-исследовательской, информационно-коммуникативной и др. деятельности.

Дополнена терминосистема информационной терминологии - библиотечное ИО, пользователь библиотеки, информационная потребность, информационный запрос, библиотечный информационный продукт, библиотечная информационная услуга, информационная деятельность библиотеки. Библиотечное ИО - это удовлетворение информационных потребностей и запросов пользователей библиотеки путём создания собственных информационных продуктов, предоставления информационных услуг, а также доступа к собственным и внешним информационным ресурсам.

...