Міфологема трикстеріади та її трансформація в посткласичній культурі: структурно-семіотичний аналіз

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КУЛЬТУРИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата культурології

МІФОЛОГЕМА ТРИКСТЕРІАДИ ТА ЇЇ ТРАНСФОРМАЦІЯ

В ПОСТКЛАСИЧНІЙ КУЛЬТУРІ: СТРУКТУРНО-СЕМІОТИЧНИЙ АНАЛІЗ

26.00.01 - теорія та історія культури

КУЛЄШОВ Руслан Миколайович

Харків - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській державній академії культури Міністерства культури і туризму України.

Науковий керівник: доктор філософських наук, професор Стародубцева Лідія Володимирівна, Харківська державна академія культури, професор кафедри культурології

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор Білик Ярослав Михайлович, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, професор кафедри теорії культури та філософії науки

кандидат філософських наук Черепанин Василь Миронович, Національний університет «Києво-Могилянська Академія», старший викладач кафедри культурології

Захист відбудеться « 15 » січня 2009 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 64.807.01 у Харківській державній академії культури за адресою: 61057, м. Харків, Бурсацький узвіз, 4, Мала зала.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської державної академії культури за адресою: 61057, м. Харків, Бурсацький узвіз, 4.

Автореферат розісланий « 11 » грудня 2008 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Ю.І. Лошков

АНОТАЦІЇ

Кулєшов Р.М. Міфологема трикстеріади та її трансформація в посткласичній культурі: структурно-семіотичний аналіз. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата культу-рології за спеціальністю 26.00.01 -- теорія та історія культури. -- Харківська державна академія культури. -- Харків, 2008.

У дисертації здійснено структурно-семіотичний аналіз діахронічної та синхронічної трансформації образу трикстера в культурі. На основі теоретико-методологічного узагальнення трикстерських ознак виділено три базисні функціональні характеристики міфологеми трикстеріади: інтерпретативна, травестійна і рефлективна, за допомогою яких трикстер репрезентує себе в різних соціокультурних просторах. У міфологічній парадигмі архаїки характеристики трикстеріади однаковою мірою об'єднані в рамках одного персонажа. Проте, в наступних культурно-історичних епохах одна з цих характеристик акцентується, пребуваючи у відношеннях взаємної обумовленості із специфічними для кожної культури засобами втілення архетипічної моделі. З'ясовано, що процес діахронічної трансформації міфологеми трикстеріади є зміною домінантної характеристики, яка відповідає екзистенціальним потребам особистості й типу культури.

Синхронічний аспект трансформації міфологеми трикстеріади розглянуто на прикладі посткласичної культури, де образ трикстера набуває особливої актуальності в контексті неоміфологізму. З'ясовано, що постсучасний образ трикстера, не повертаючись до синкретичного прототипу, репрезентує себе через усі три базисні функціональні характеристики, які не збігаються в рамках одного наративу, проте наближаються до архаїчних шаманських, травестійних і культуртрегерських інтенцій міфологеми трикстеріади.

Ключові слова: трикстер, міфологема трикстеріади, базисні функціональні характеристики, метаконтекст, трюк, травестія, медіативність, мультикультурализм, посткласична культура.

Кулешов Р.Н. Мифологема трикстериады и ее трансформация в постклассической культуре: структурно-семиотический анализ. -- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата культурологии по специальности 26.00.01 -- теория и история культуры. -- Харьковская государственная академия культуры. -- Харьков, 2008.

В диссертации осуществлен структурно-семиотический анализ диахронической и синхронической трансформации образа трикстера в культуре. Культурологическая актуальность мифологемы трикстериады определяется необходимостью на новом теоретическом уровне обобщить накопленный эмпирический материал, связанный с концептуализацией ее трансформаций. Комплекс семиотических процедур позволил рассмотреть образ трикстера как актуальный культурообразующий феномен, в то время как в рамках структуралистской парадигмы проанализированы повествовательные инварианты, характерные для трикстероцентричного нарратива. Путем теоретико-методологического обобщения трикстерских признаков вычленены три базисные функциональные характеристики мифологемы трикстериады: интерпретативная, травестийная и рефлективная, с помощью которых трикстер репрезентирует себя в различных социокультурных пространствах. В мифологической парадигме архаики характеристики трикстериады в равной степени объединены в рамках одного персонажа. Однако в последующие культурно-исторические эпохи одна из этих характеристик акцентируется, находясь в отношениях взаимной обусловленности со специфическими для каждой культуры средствами воплощения архетипической модели. Установлено, что процесс диахронической трансформации мифологемы трикстериады является сменой доминантной характеристики, соответствующей экзистенциальным потребностям личности и типу культуры. Опосредованные фольклорным нарративом характеристики трикстериады проявляются в волшебной и анималистической сказке. Интерпретативный тип трикстера Древнего мира является носителем культурного кода, который проявляется через посредничество и выход в метаконтекст. Травестийный тип основывается на чертах образа средневекового трикстера, связанных с переворачиванием ценностных и социальных иерархий. Рефлективный трикстерский тип выражает себя в Новое время и эпоху Модерна через трюк.

Синхронический аспект трансформации мифологемы трикстериады рассмотрен на примере постклассической культуры, где образ трикстера приобретает особую актуальность в контексте неомифологизма. Выяснено, что постсовременный образ трикстера, не возвращаясь к синкретичному прототипу, репрезентирует себя через все три базисные функциональные характеристики, не совпадающие в рамках одного нарратива, однако приближающиеся к архаическим шаманским, травестийным и культуртрегерским интенциям мифологемы трикстериады.

Ключевые слова: трикстер, мифологема трикстериады, базисные функциональные характеристики, метаконтекст, трюк, травестия, медиативность, мультикультурализм, постклассическая культура.

Kuleshov R.N. The trickstery mythologem and its transformation in postclassic culture: structural and semiotic analysis. -- Manuscript.

Thesis for candidate degree in Culture Studies (speciality 26.00.01 -- Theory and History of Culture). -- Kharkiv State Academy of Culture. -- Kharkiv, 2008.

The thesis concerns structure-semiotic analysis of diachronic and synchronistic transformation of trickster's character in culture. Three basic functional characteristics of trickster mythologem were marked out by theoretical and methodological generalization of trickster's features: interpretative, travesty and reflective. In different sociocultural areas trickster represents through these features. In the archaic mythological paradigm all three characteristics are united in the context of one character in the equal degree. But in the following cultural-historical epochs one of them is accentuated in relations of mutual conditionality with the specific means of realization facilities of archetype model for every culture. It was determined that the diachronic transformation process of trickstery mythologem is the replacement of dominant characteristic which correspondes with the existential requirements of personality and culture type.

The synchronic aspect of trickstery mythologem transformation was considered on the example of the postclassical culture where trickster's character acquires special vitality in the context of neomythology. It was fund out that the postmodern trickster doesn't return to the syncretic prototype and represents through all three basic functional characteristics that do not coincide in the frameworks of one narration, although it approachs to the archaic shaman, travesty and cultivated intentions of trickstery mythologem.

Key words: trickster, trickstery mythologem, basic functional characteristics, metacontext, trick, travesty, mediation, multiculturalism, postclassical culture.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю ретельного аналізу і висвітлення соціокультурних репрезентацій міфологеми трикстеріади, а також концептуалізації її трансформацій у постсучасній культурі, в межах якої мистецтво і літературно-філософський дискурс набувають трикстерських ознак.

Феномен трикстерства в різних маніфестаціях наявний на всіх етапах розвитку культури. Зазвичай, трикстер відрізняється поведінкою, що порушує морально-етичні норми, шахрайством, хитрістю, здатністю до трансформацій. Поняття «трикстер» («trickster») у буквальному перекладі з англійської мови означає «ошуканець», «хитрун», «ловкач». Слово походить від англійського кореня trick -- «трюк, хитрість, обман, жарт, витівка, безглуздий вчинок, фокус, уміння, вправність, розіграш». Міфологема трикстеріади трансформується в процесі зміни культурних парадигм, що визначає різний за змістом та кількістю комплекс ознак трикстера у різні епохи. Проте, незважаючи на наявність безлічі соціокультурних варіантів маніфестацій трикстера, його архетипічна основа виявляється в певному сталому комплексі характеристик цього образу у літературі та кінематографі. У посткласичній культурі ці характеристики постають чинниками, що формують певні типи дискурсивних практик.

Актуальність теми дисертації зумовлена значущістю дослідження функціональних характеристик трикстера в культурі з наступних позицій:

- Культурантропологічне осмислення має особливе значення, оскільки архетипічна модель міфологеми трикстеріади маніфестує себе в різних культурно-історичних парадигмах через важливі для соціуму та індивіда ознаки. Трикстерський тип створює поведінкові стратегії, що надають можливість збереження свободи особистості в умовах тотального соціального контролю і жорсткої суспільної стратифікації, а також ефективної відповіді на швидкі зміни умов існування. Міфологема трикстеріади формує, таким чином, екзистенціальний вибір людини посткласичної культури в її взаємодії з певними культурними контекстами. У сфері культурології актуальність дослідження визначається назрілою в гуманітарних науках необхідністю на новому теоретичному рівні узагальнити накопичений емпіричний матеріал, пов'язаний з виявленням змістовних домінант міфологеми трикстеріади. Заповнення цієї теоретичної лакуни має забезпечити новий рівень осмислення поліморфного феномена трикстера в культурологічній, антропологічній, філософській, літературознавчій, психоаналітичній та інших сферах гуманітарного знання.

- Теоретико-міфологічний дискурс, що виявляє через образ трикстера властиві міфології ознаки і принципи функціонування, має істотну значущість, оскільки неоміфологія, втілена в архетипі трикстера, виявляється в постмодернізмі, інтердисциплінарному за своїм характером явищі культурного життя посткласичного суспільства. Вивчення механізму транспонування міфологічного образу трикстера в мистецьких творах і соціальному житті, способів його впливу на свідомість окреслює коло фундаментальних проблем постсучасної культури, що є ще одним важливим аргументом на користь актуальності теми. Дослідження, спрямовані на вивчення способів репрезентації трикстера, нададуть можливість визначити вплив міфологеми трикстеріади на формування культурних парадигм посткласичного суспільства.

- Комунікативний аспект трикстерства, що розглядається з позицій семіотики культури, має виняткове теоретичне значення, оскільки образ трикстера не тільки обумовлений засобами виразу, характерними для певного соціокультурного контексту, але і сам формує знакову сферу взаємодії особистості і суспільства, «Я» і «Іншого». Трикстер через здійснення практик інтерпретації тісно пов'язаний зі знаковою діяльністю, оскільки комунікація і мова є тим простором культури, де він виявляє себе через медіативну функцію посередника між семантичними опозиціями.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематичного плану наукових досліджень кафедри культурології Харківської державної академії культури на 2005-2010 рр., затвердженого вченою радою 23.02.2005 (протокол № 8), і є складовою частиною теми «Проблеми історії і теорії культури».

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в осмисленні характеру трансформації міфологеми трикстеріади і образу трикстера в різних соціокультурних рецепціях на основі аналізу його історичних варіацій і маніфестацій у посткласичній культурі.

Мета зумовлює необхідність постановки і вирішення таких завдань:

- дослідити міфологему трикстеріади як культурологічний феномен з урахуванням її антропологічного, філософського і психологічного значення в культурному просторі;

- обґрунтувати понятійний апарат дослідження і доцільність застосування структурно-семіотичної методології вивчення міфологеми трикстеріади;

- розкрити основні функціональні характеристики трикстера , за допомогою яких він маніфестує себе в різних дискурсах культури;

- вивчити роль трикстера як сенсоутворюючого елементу міфологічних уявлень архаїки;

- виявити особливості трансформації міфологеми трикстеріади в історико-культурній ретроспективі;

- визначити напрями і способи неоміфологічного транспонування образу трикстера в рамках посткласичної культури;

- обґрунтувати концептуальну модель трикстерства як універсального культурного архетипу за допомогою аналізу міфологічних, фольклорних, літературних і кінематографічних наративів.

Об'єктом дисертаційного дослідження є міфологема трикстеріади в різних типах її культурно-історичних репрезентацій.

Предмет дослідження -- характер синхронних і діахронних трансформацій образу трикстера у спектрі його культурних експлікацій.

Методами дослідження є міжнауковий комплекс підходів до інтерпретації культурних феноменів, що припускає звернення до наукових праць у сферах, вибір яких зумовлено метою роботи, а саме у галузях культурології, філософії, психології, семіотики, антропології, літературознавства, історії, релігієзнавства та мистецтвознавства. Вивчення міфологеми трикстеріади потребує культурологічного осмислення отриманих результатів, що зумовлено полідискурсивним характером досліджуваного матеріалу.

Методологічною основою дисертаційної роботи є структурно-семіотичний аналіз як дослідницька стратегія, що допомагає виявити структуру трикстероцентричного наративу, семантичний простір функціонування образу трикстера і його соціокультурну роль. Звернення до семіотичної методології дозволяє розглядати комунікативний аспект образу трикстера як актуальний культурний код, тоді як у рамках структуралістської парадигми аналізується синтагматичне розгортання сюжету трикстероцентричного наративу.

Історико-культурний і еволюційний аспекти міфологеми трикстеріади, що розглядаються в дисертації, зумовлюють необхідність застосування компаративістського і типологічного методів, за допомогою яких виявляються подібні та відмінні ознаки різних соціокультурних типів трикстера.

Теоретичну основу дослідження складають: теорія архетипів К.-Г. Юнга; концепція транспонування міфологічних сюжетів у постсучасному мистецтві Є.М. Мелетинського; теорія бриколажу і концепція механізму медіації К. Леві-Строса; ідея про розпад ізоморфних частин міфу Ю.М. Лотмана; порівняльно-міфологічний підхід у літературознавстві Н Фрая; концепція суті та структури крутійського трюка О.С. Новік. Концепція «гротескного реалізму» культуролога і літературознавця М.М. Бахтіна про іманентно властиву народній культурі світоглядну позицію, яка поєднує амбівалентні способи життя і смерті, верху і низу, початку і кінця, неба і підземного світу, духовного і тілесного, є надзвичайно важливою для дослідження міфологеми трикстеріади, хоча дослідник і не вказує беспосередньо на фігуру трикстера. У роботах М.М. Бахтіна наводиться опис особливих функцій шахрая, блазня і дурня, підкреслюється загальна роль сміхової культури.

У даній праці автор використовує культурологічний підхід, що полягає в синтезі вищезазначених з метою виходу на метатеоретичний рівень дослідження міфологеми трикстеріади в сучасній гуманітаристиці.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що в дисертації виявлена специфіка функціонування міфологеми трикстеріади як ефективна логіко-символічна структура масової свідомості постсучасного суспільства. У дисертаційному дослідженні вперше:

- досліджено та зведено до трьох функціональних характеристик міфологеми трикстеріади (інтерпретативна, травестійна та рефлективна) риси образу трикстера та ознаки трикстероцентричного наративу;

- вибрано загальнотеоретичний контекст осмислення міфологеми трикстеріади, що дозволяє визначити образ трикстера як актуальний культурний код і проаналізувати його типологічні наративні інваріанти;

- проведено систематичне дослідження міфологеми трикстеріади в історико-культурному аспекті на основі виділених за допомогою структурно-типологічного і семіотичного аналізу домінантних характеристик образу трикстера;

- розвинуто осмислення культурологічної наповненості феномену трикстерства, що маніфестує себе через культурантропологічний, комунікативний і культуротворчий аспекти міфологеми трикстеріади;

- послідовно вивчено характер діахронічних та синхронічних трансформацій за допомогою співставлення характеристик архетипу трикстера з певними культурно-історичними парадигмами.

Практичне значення отриманих результатів. Висновки дисертаційного дослідження мають важливе значення для подальших культурологічних досліджень, спрямованих на визначення ролі образу трикстера у формуванні соціокультурних парадигм і вивчення способів функціонування міфологеми трикстеріади в просторі постсучасної культури. Отримані результати можуть використовуватися як у науковій діяльності, так і в навчальному процесі, в лекційних курсах з теорії та історії культури, релігієзнавства, літературознавства, теорії міфології і фольклоризму.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження були апробовані на міжнародних наукових конференціях «Слобожанські читання» (Харків, вересень 2007 р., вересень 2008 р.) і «Дні науки філософського факультету 2008» Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, квітень 2008 р.), щорічних наукових конференціях у Харківській державній академії культури «Культура та інформаційне суспільство ХХI століття» (квітень 2006 р., квітень 2007 р., квітень 2008 р.). Матеріали дисертації були представлені в міждисциплінарних міжвузівських гуманітарних проектах «Полілог» і «Unvacuum» (2006-2008 рр.), опубліковані в електронному науковому журналі «Аналітика культурології»; апробовані у III обласному конкурсі «Найкращій молодий науковець Харківщини», який було проведено головним управлінням освіти і науки облдержадміністрації, а також у конкурсі весняної школи 2008 р. з фольклоризму «Географія фольклорних фактів і фольклорні діалекти», що проводив Центр типології та семіотики фольклору при Інституті вищих гуманітарних досліджень РДГУ (Росія, Москва, 2008 р.).

Публікації. Основні ідеї і положення дисертації викладені в 9 наукових публікаціях, 6 з яких опубліковано в провідних фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації зумовлена метою, завданнями і логікою дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів (у т.ч. 11 підрозділів), висновків і списку використаних джерел, який містить 203 найменування (11 -- іноземними мовами, фільмографія -- 9 найменувань). Загальний обсяг роботи -- 175 стор. Обсяг основної частини тексту -- 154 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір і актуальність теми дисертаційної роботи; визначено стан наукової розробки теми; зазначено зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами; сформульовано мету й основні завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження; розкрито наукову новизну положень, які виносяться на захист; викладено практичне значення одержаних результатів; наведено дані про апробацію результатів дослідження.

Перший розділ «Феномен трикстерства: теоретико-методологічні основи дослідження» включає огляд наукової літератури за темою і теоретичних контекстів дослідження феномена трикстерства, а також розробку понятійного апарату дослідження і методологічних стратегій вивчення міфологеми трикстеріади.

У підрозділі 1.1 «Основні теоретичні підходи до дослідження міфологеми трикстеріади» порушується питання про метатеоретичний рівень дослідження міфологеми трикстеріади в сучасній гуманітаристиці. У рамках культурантропологічного підходу фігура трикстера розглядається з позицій вироблення культурними механізмами світоглядного комплексу, вираженого у феномені трикстерства. Способи самовираження особистості через образ трикстера і формування в людині трикстерського світосприйняття стали об'єктом аналізу в трудах багатьох дослідників. Психоаналітичний підхід до вивчення феномену трикстера пов'язаний, насамперед, з працями психоаналітика, творця теорії архетипів колективного підсвідомого К.-Г. Юнга. У рамках психоаналітичного підходу розглядається роль архетипічної фігури трикстера у формуванні певного трикстерського психотипу особистості і культури. Порівняльно-міфологічний підхід оснований на типологічному зіставленні трикстерських міфологічних персонажів, які належать до різних культурних традицій. Метою типологічних зіставлень трикстерських міфологічних наративів є, по-перше, через виявлення подібності окреслити семантичне коло значень, що пов'язуються з трикстером, а по-друге -- визначити напрями трансформації цього образу. Семіотичний підхід ґрунтується на дослідженні функціонування трикстера в семіозисі культури, а також на вивченні комунікативного аспекту трикстерства, пов'язаного з трюком (що розуміється як взаємодія з антагоністом) і медіативною шаманською парадигмою. Семіотичний підхід, у цілому, вивчає комунікативний аспект трикстера, який, як інтерпретатор, є пов'язаним з особливими практиками медіації.

Ці інтенції на сьогодні є основними дослідницько-аналітичними підходами до вивчення міфологеми трикстеріади.

У підрозділі 1.2 «Логіко-семантичний аналіз понятійного апарату» проаналізовано дефініції понять «трикстер», «трикстеріада», «образ трикстера», «базисні характеристики трикстеріади». Трикстеріада є міфологемою, яка являє собою сукупність ознак образу трикстера і основана на трюковій структурі наративу, в якому трикстер є головним героєм. Образ трикстера -- конкретний, етнокультурно та історично локалізований інваріант архетипу, що має зумовлені культурним контекстом ознаки. Ці визначальні для дослідження поняття надають можливість як звернутися до структури тексту, так і проаналізувати основні риси, притаманні образу трикстера.

У підрозділі 1.3 «Методологічна база дослідження: структурно-семіотичний аналіз» розглядається структурно-семіотична методологія як основна для дослідження міфологеми трикстеріади, що дозволяє поставити питання, пов'язані з образом трикстера і соціокультурною роллю такого явища як трикстерство. Структурно-семіотична методологія постає як система процедур, за допомогою яких здійснюються аналіз структури міфологеми трикстеріади, втіленої в образі та оповіданні, і семіотичне осмислення елементів трикстерства як знакового комплексу. Специфіка вивчення трикстероцентричного наративу зумовлює застосування елементів компаративістського і типологічного методів, а полісемантичність феномена трикстерства передбачає необхідність міждисциплінарного підходу.

Другий розділ «Діахронічна трансформація міфологеми трикстеріади» присвячено дослідженню базісних функціональних характеристик архетипу трикстера, який фігурує у різних епохах і культурах. Діахронічна трансформація міфологеми трикстеріади відповідає певній соціокультурній реальності завдяки акцентуації однієї з базисних характеристик, чим зумовлюється культуротворче значення трикстерства.

У підрозділі 2.1 «Базисні функціональні характеристики трикстера в архаїчній міфології» наводяться три класи функціональних характеристик міфологеми трикстеріади, в яких об'єднується стандартний набір маркуючих трикстера ознак: 1) рефлективна функціональна характеристика, для якої визначальною є функція здобування; 2) інтерпретативна базисна характеристика, що реалізується в образі трикстера-медіатора; 3) травестійна функціональна характеристика, яка в первісному соціумі грала роль елементу продукуючих обрядів.

Архаїчний образ трикстера репрезентував себе через усі три функціональні характеристики: інтерпретативну, травестійну і рефлективну -- в рівному співвідношенні.

У підрозділі 2.2 «Взаємозв'язок трикстеріади з чарівною казкою і казкою про тварин» визначено, що герой чарівної казки проходить певні випробування завдяки реалізації інтерпретативної і травестійної базисних трикстерських характеристик. Інтерпретативна характеристика пов'язана з такими рисами казкового трикстера як медіативність і зв'язок з вербально-акустичними елементами шаманської обрядовості. Травестійна характеристика набуває свого виразу через так званого «низького героя» чарівних казок. Казка про тварин зберегає тотемічну зооморфну зовнішність трикстера, проте роль головного героя нівелюється, оскільки він обмінюється ролями з антагоністом у межах одного наративу.

У підрозділі 2.3 «Інтерпретативний образ трикстера в культурній парадигмі Стародавнього світу» вивчається медіативність трикстера Стародавнього світу, що означає реалізацію інтерпретативної характеристики, яка дозволяє трикстеру бути посередником між світами богів, людей і мертвих. Реалізація його медіативних функцій можлива завдяки існуванню на межі семіотичних просторів. Відповідно, негативно оцінювані соціумом якості необхідні трикстеру для можливості існування в метаконтексті у ставленні до смислових просторів бінарних опозицій. Як домінанта міфологеми трикстеріади в культурному просторі Стародавнього світу інтерпретативність була безпосередньо пов'язана з комунікативним аспектом трикстерства.

У підрозділі 2.4 «Травестійний образ середньовічного трикстера» розкривається роль травестійної функціональної характеристики образу трикстера, яка пов'язана з циклом оновлення через смерть (як зниження) і відродження. Залучення до архетипу трикстера в його карнавальних репрезентаціях фігур блазня і дурня є однією з відповідей середньовічної особистості на наявність жорстких розмежувань між високим і низьким, добром і злом, сакральним і профанним. Травестійність (що має в архаїці магіко-ритуальний характер у циклі смерті та відродження) як вбивство старого через осміяння і, завдяки цьому, виникнення нового, була напівлегалізованою можливістю середньовічної людини зберігати особисту свободу.

У підрозділі 2.5 «Рефлективний трикстер Нового часу» розглядається основний тип трикстера Нового часу і доби модерну -- рефлективний, що характеризується через трюк. Специфіка композиційної схеми крутійського й авантюрно-пригодницького роману полягає в центральному інваріанті -- взаємодії з антагоністом за допомогою трюка. Залучення до рефлективного трикстерського архетипу певною мірою звільнює людину, від контролю держави, церкви та інших соціальних інститутів і підвищує потенціал виживання особистості в періоди соціальної нестабільності.

Третій розділ «Середовище буття постсучасного образу трикстера» містить аналіз характеру трансформації репрезентацій міфологеми трикстеріади в посткласичному мистецтві та літературно-філософському дискурсі постмодернізму.

У підрозділі 3.1 «Моделі репрезентації міфологеми трикстеріади в контексті інтерпретативності» з'ясовується, що чіткої оформленості рубіжному простору надав інтерпретативний тип постсучасного трикстера, який у творах літератури і кінематографу має шаманські медіативні функції. Постмодерністські практики текстуальних інтерпретацій як тип художньої діяльності тісно пов'язані з ігровим трикстерським началом.

У підрозділі 3.2 «Значущість функціональної характеристики травестійності архетипу трикстера» розглянуто процес травестизації в масовій культурі не тільки героїчних, але і традиційно трикстерських образів, що дозволяє говорити про вторинну травестизацію, яка співвідноситься з осміянням самого себе трикстером традиційних міфологій. Постмодерністська іронія карнавалізує культурний процес, піддаючи блазеньському осміянню будь-які прояви високого.

У підрозділі 3.3 «Аналіз маніфестацій рефлективної моделі трикстера в посткласичній культурі» досліджується рефлективний тип трикстера, який максимально наближається до образу культурного героя завдяки прояву харизматичності, що виявляється в силі й успішності дій постсучасного шахрая. З'ясовано, що неоміфологічний образ трикстера в постсучасній культурі маніфестує себе завдяки усім трьом функціональним характеристикам, максимально наближаючись при цьому до архаїчних зразків інтерпретативного шамана-трикстера, травестійного трикстера продукуючих обрядів і рефлективного героя-трикстера. Численні комбінації цих образів обумовлені характерною для посткласичної культури ситуацією мультикультуралізму.

семіотичний трикстер культура міфологема

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дозволило досягти мети і вирішити завданя дисертаційного дослідження, підтвердило ефективність застосування покладених в основу методологічних принципів. Основні результати виконаної роботи полягають у наступному:

1. Вибір у якості загальнотеоретичного контексту осмислення міфологеми трикстеріади структурно-семіотичної методології виявився дослідницькою інтенцією, що дозволила проаналізувати як сам образ трикстера, так і структуру трикстероцентричного наративу. Структурно-семіотичний аналіз надав можливість відокремити набір домінантних для цього архетипу характеристик, що окреслюють семантичний простір функціонування трикстера, і визначити його соціокультурну роль. Комплекс семіотичних процедур дозволив розглянути образ трикстера як актуальний культуроутворюючий феномен, а звернення до структуралістської парадигми уможливило аналіз його типологічних інваріантів.

2. У дисертації доведено, що образ трикстера має стандартний набір маркуючих його ознак, які можна об'єднати в три класи функціональних характеристик: 1) певна організація наративу, в якому головним персонажем є трикстер, пов'язана із структурою наративу і основана на трюці. Фундаментальною маркуючою ознакою трикстероцентричного наративу в архаїчній традиції є рефлективна функціональна характеристика, що забезпечує ефективне досягнення результату, тобто добування шуканого об'єкта; 2) вихід до полісемантичного простору метаконтексту, з яким пов'язані здатність трикстера до нескінчених трансформацій, кожна з яких наділяється новим сенсом; уміння перебувати на грані між різними семіотичними просторами, що прийнято позначати як медіативність. До цього ж відносяться такі риси образу трикстера як здатність до перевтілення, подвійна природа, уміння переконувати й одурювати. Завдяки виходу до метаконтексту трикстер реалізує інтерпретативну функцію, перебуваючи в ролі медіатора між різними семіотичними полями; 3) сміхова культура, в рамках якої трикстеру притаманні такі риси як пралогічність, асоціальна поведінка, ірраціональність вчинків, крутійські витівки, антиестетизм, глузливість, висміювання і пародіювання значущих суспільних цінностей. Роль цих ознак образу трикстера полягає в травестійній функціональній характеристиці, яка пов'язана з оновленням через смерть як зниженням і відродженням. Виявлені характеристики є теоретичним узагальненням етнічно і соціально локалізованих ознак трикстера.

3. Зооморфність постає найважливішою ознакою, що дозволяє диференціювати і виділяти цілісний образ архаїчного трикстера серед фігур більш пізніх трикстерів, які є похідними від нього. Зооантропоморфність трикстера в архаїчних віруваннях підкреслює його надприродну сутність. Архаїчний трикстер є початковим образом, від якого походять фігури блазня, дурня і шахрая. Їх відмінністю від архаїчного синкретичного образу трикстера, який притаманний традиційній культурі, є повна або часткова втрата зооморфних рис. Архаїчна парадигма міфологеми трикстеріади містить синкретичний образ, який поєднує риси трикстера, культурного героя, деміурга, першопредка і першого шамана.

4. У чарівну казку переходять інтерпретативна і травестійна характеристики, а в казку про тварин -- рефлективна. Інтерпретативна трикстерська характеристика маніфестує себе через шаманські риси образу трикстера, а травестійна реалізується через особливу стратегію поведінки трикстера чарівної казки, що полягає в перевертанні і порушенні соціальних норм. Казка про тварин зміщує акцент з функції добування, характерної для етіологічного міфу, на сам спосіб добування -- трюк, який стає головним мотивом анімалістичного наративу.

5. Завдяки виходу до метаконтексту трикстер Стародавнього світу виконує інтерпретативну функцію, відіграючи роль медіатора на межі семіотичних просторів, що надає йому можливість виходу за межі обумовленості контекстом. Завдяки зміні позицій і контекстів здійснюється інтерпретація як зняття бінарних опозицій і вихід до метаконтексту багатовимірності. Посередницька амбівалентність трикстера, що поєднує в собі негативні і позитивні ознаки, надає йому можливість подолання дуалізму раціональної свідомості через тлумачення, інтерпретацію слів, дій, ситуацій та інших знакових систем залежно від своїх цілей. Фігура інтерпретативного трикстера втілює комунікативні тенденції культур Стародавнього світу.

6. Трикстер середньовічної Європи характеризується здатністю до висміювання, перевертання і стирання обмежень феодального суспільства. Травестійна характеристика міфологеми трикстеріади ґрунтується на рисах трикстера, пов'язаних з темою тілесного низу. Травестія, що виражається через код матеріально-тілесного, започаткована в архаїчних віруваннях і продукуючих ритуалах циклічного знищення світу через висміювання і подальшого відродження життя. Тиск тотальної нормативності долався через глузливе заперечення самих норм. Перевертання вертикальної ієрархії соціуму дозволяло середньовічному індивідові зберігати свою особистість завдяки залученню до таких персонажів колективної карнавальної культури як блазень і дурень.

7. Рефлективне передбачення, вписуючись у просвітницьку концепцію розуму, яка домінує в європейському культурному просторі починаючи з доби Нового часу, стає критерієм соціокультурної адаптації особистості. Ефективне досягнення своїх цілей за допомогою трюка є відповіддю на швидкі зміни умов існування. В епоху Модерну трикстер опановує життєвий простір через рефлексію, а домінанта рефлективної характеристики міфологеми трикстеріади зумовлює формування нового типу поведінки, основаного на вільній поведінці і самодостатності.

8. Інтерпретативна функціональна характеристика міфологеми трикстеріади в посткласичній культурі втілюється в наративі завдяки механізму бриколажу, який властивий більшою мірою не архаїчній традиції, а неоміфології. Проте створення нових образів з вже існуючих елементів культури приводить, у решті-решт, до базових архетипічних моделей. Репрезентації міфологеми інтерпретативного трикстера в посткласичний період здійснюються за допомогою комплексу ініціації шаманської обрядової моделі. Медіативність трикстера, окрім зняття дуалізму у сфері етичного, служить подоланню меж між ілюзією і реальністю, вигадкою і правдою для того, хто ініціюється. Шаман занурює випробовуваного в полізмістовний постмодерністський дискурс. Інтерпретативний образ трикстера відповідає потребі масової свідомості в залученні до міфологічної трикстерскої моделі через шаманське посвячення.

9. Риси травестійного трикстерства містяться у філософських і загальнотеоретичних передумовах постмодернізму, таких як відмова від серйозності і загальний плюралізм, цитатність, іронія, мовна гра, відносність понять «істина» і «реальність». Травестійна функціональна характеристика маніфестує себе в децентрації і знищенні владних ієрархій через тотальну іронію, яка одночасно знищує і уможливлює виникнення нового («Іншого»). Елементи міфологічного коду, що використовуються постсучасним мистецтвом, переосмислюються в знижуючому травестійному плані. Ті персонажі, які до цього часу мали ознаки амбівалентності, переживають вторинну карнавалізацію. Травестійна характеристика міфологеми трикстеріади репрезентується не тільки через образ трикстера, але й через висміювання і пародіювання в самому способі художньої діяльності.

10. Рефлективний образ трикстера в сучасному мистецтві репрезентує себе в тій мірі, в якій цьому відповідає внутрішня організація літературного і кінематографічного наративу. Але, на відміну від міфологічних і казкових текстів, основна увага тепер акцентується на фігурі трикстера, психологічних особливостях персонажа, його харизматичності і привабливості в очах масового читача/глядача. Великого значення набуває сама потенційна здатність героя до трюку, що виражається в зближенні образу рефлективного трикстера з культурним героєм.

11. Таким чином, у функціональній тріаді «рефлексія -- інтерпретація -- травестія» виражена значущість образу трикстера як квінтесенції всієї міфологічної моделі світу. Діахронічна трансформація міфологеми трикстеріади відповідає певній соціокультурній реальності за допомогою переваги однієї з функціональних характеристик, зумовлюючи таким чином динаміку розвитку культури. Трикстер у Стародавньому світі набуває через роль медіатора інтерпретативного смислового навантаження. Середньовіччя зумовлює домінанту травестійного трикстера. Доба Нового часу формує суспільну взаємодію особливого типу, для якого актуальним стає рефлективний образ трикстера.

12. Сучасна неоміфологічна свідомість у її літературно-філософських і кінематографічних маніфестаціях містить усі типи трикстера: інтерпретативний, рефлективний і травестійний, представлені в рівній мірі, але не в рамках одного образу, як в архаїці, а через три типи персонажів. Цей варіант трансформації став можливим через збільшення потенціальних планів існування індивіда. Ситуація мультикультурного плюралізму, яка принципово відрізняється від архаїчних реалій, надає людині посткласичної культури можливість екзистенційного вибору.

13. Узагальнення і теоретичне осмислення феномену трикстера дозволяє виявити за зовнішнім різноманіттям соціокультурних маніфестацій міфологеми трикстеріади глибинні, закономірні зв'язки, виявити універсальні риси, властиві образу трикстера, в яких би конкретних просторово-часових умовах він не пребував. Залучення до архетипу трикстера є однією з відповідей особистості на швидкі зміни культурно-інформаційного ландшафту.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кулешов Р.М. Антикультура как архаический феномен / Р.М. Кулешов // Полилог. Философия. Культурология. Вып. 3. Антикультура : альманах / Харьк. гос. акад. культуры ; отв. ред. Л.В. Стародубцева. -- Х. : ХГАК, 2006. -- С. 40.

2. Кулєшов Р.М. Архаїчний трикстер як початкова парадигма становлення фігур блазня, дурня і шахрая / Р.М. Кулєшов // Культура України : зб. наук. пр. -- Х. : ХДАК, 2007. -- Вип. 23. -- С. 73-83.

3. Кулєшов Р.М. Методологічна база дослідження міфологеми трикстеріади / Р.М. Кулєшов // Мультиверсум. Філософський альманах : зб. наук. праць. -- К., 2008. -- Вип. 67. -- С. 60-68.

4. Кулешов Р.Н. Среда бытования постсовременного образа трикстера / Р.М. Кулєшов // Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття : матеріали всеукр. наук.-теор. конф. молодих учених. -- Х. : ХДАК, 2008. -- С. 10.

5. Кулешов Р.Н. Трикстер и трикстерство в культурном пространстве постмодерна / Р.Н. Кулешов // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. Сер. Філософія. Філософські перипетії : зб. наук. пр. -- Х. : ХНУ, 2007. -- № 778. -- С. 189-195.

6. Кулешов Р.Н. Трикстерство как доминантная характеристика постмодернизма / Р.Н. Кулешов // Полилог. Философия. Культурология. Вып. 1. Трикстер : альманах / Харьк. гос. акад. культуры ; отв. ред. Л.В. Стародубцева. -- Х. : ХГАК, 2006. -- С. 7-18.

7. Кулешов Р.Н. Трикстер: топос маргинальности и выход за пределы / Р.Н. Кулешов // Грани. Науково-теоретичний и громадсько-політичний альманах. -- 2008. -- № 2(58). -- С. 67-72.

8. Кулешов Р.Н. Феномен трикстера: исследовательские подходы и теоретические контексты анализа мифологемы трикстериады / Р.Н. Кулешов // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. Сер. Теорія культури і філософія науки : зб. наук. пр. -- Х. : ХНУ, 2007. -- Вип. 33. № 791. -- С. 189-196.

9. Кулєшов Р.М. Функціональне значення образу трикстера в архаїчній традиції / Р.М. Кулєшов // Культура України : зб. наук. пр. -- Х. : ХДАК, 2007. -- Вип. 20. -- С. 68-75.

Размещено на Allbest.ru