Художнє життя Катеринослава-Дніпропетровська кінця ХІХ-ХХ ст.

4. Вивчення матеріалів, що стосуються основного кола художників-педагогів та їх учнів в Катеринославі-Дніпропетровську, дало можливість не тільки розширити відомості про їх шлях у мистецтві, а й розкрити особливості творчості. Показано, що з кінця ХІХ ст. характерним в регіоні є посилення інтересу до пейзажного жанру, становлення т. зв. пейзажу-настрою, що набував поширення в тогочасному українському мистецтві. В умовах суспільно-історичних потрясінь в Україні перших десятиліть ХХ ст. соціальна проблематика в завуальованій символістській формі як передчуття трагічних наслідків суспільних катаклізмів знайшла відображення в мистецтві регіону, що було тоді досить рідкісним явищем. У творчості дніпропетровських художників доби соціалістичного реалізму спостерігається тяжіння до станкових видів мистецтва, наслідування реалістичних традицій, але характерне для провінції послаблення офіційних нормативів. Неординарним явищем в мистецтві краю доби застою стала творчість ряду вихованців Дніпропетровського художнього училища, що являла опозицію соцреалізму і якій притаманні відмова від натуралізму, звернення до національних архетипів, традицій авангарду, перехід до умовного зображення форм. Характерною особливістю творчості місцевих митців кінця ХХ ст. є відкритість сучасного світосприйняття різноманітним стильовим тенденціям та загострений інтерес до надбань національної художньої спадщини.

5. Розкрито, що важливим фактором становлення художнього життя в місті та передумовою музейного будівництва стало приватне колекціонування, зумовлене, як і в інших культурних центрах України, розвитком археології та зростанням інтересу серед освіченої громадськості до збирання старожитностей. Регіональна специфіка місцевих колекцій найяскравіше відобразилась в зібраннях вченого-історика Д. Яворницького, що серед чисельних козацьких реліквій містили найбільшу в Україні збірку народних картин "Козак Мамай" та творів петриківських майстрів.

Важливим результатом цілеспрямованої колекціонерської діяльності відомого на півдні України громадського діяча, катеринославського юриста О.Поля стало відкриття у 1887 р. одного з перших в Україні приватних публічних музеїв. І хоч це був музей старожитностей, втім до складу зібрань входила досить велика кількість предметів образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва.

6. Показано виняткову роль у заснуванні в Катеринославі художнього музею (1914) кн. М. Гедройца, меценатська діяльність якого мала вплив і у Херсоні, Миколаєві, та голови художньої комісії КНТ М. Моргунова. В дореволюційній музейній колекції переважали твори російських та українських митців, творчість яких перебувала під впливом передвижників. Подальше формування здійснювалось з фондів історичного музею, за рахунок надходжень з Державного музейного фонду та приватних колекцій. Саме "провінційність" музею сприяла поповненню його колекцій творами митців, що не відповідали офіційній ідеології, зокрема Б. Григор'єва, Д. Бурлюка, А. Лентулова, Л. Крамаренка та ін. Непоправною помилкою в 1970-ті рр. стала відмова музейного керівництва прийняти в дарунок твори відомих сьогодні у світі місцевих нонконформістів Ф. Гуменюка, В. Макаренка, В. Падуна та ін. З середини 1980-х рр. музейна колекція суттєво поповнилася творами провідних митців Дніпропетровщини, включаючи представників неофіційного мистецтва (бойчукістки М. Котляревської, а також І. Єрмолова, В. Самохвалова та ін.)

7. Розкрито вплив виставок передвижників, як і в деяких інших культурних центрах України (Харків, Київ, Одеса), на активізацію художнього життя регіону, зокрема на розвиток виставкової діяльності та зростання зв'язку мистецтва з глядацькою аудиторією. Виявлено, що на відміну від вищеназваних регіональних центрів у Катеринославі протягом 1900-х - першої половини 1910-х рр. не було створено власних мистецьких угруповань, а їхню функцію в організації виставок місцевих митців, розширенні контактів з іншими містами та представниками різних художніх напрямів, включаючи авангардистів, виконували громадські об'єднання - художня комісія при Катеринославському науковому товаристві та Катеринославське художньо-артистичне товариство. Особливе значення у відродженні національної самобутності художньої культури краю, поширенні стилю "українського модерну" в архітектурі мала діяльність товариства "Просвіта".

Лише у другій половині 1920-х рр. у Дніпропетровську були створені свої мистецькі об'єднання як філії АХЧУ і АРМУ, що не встигли набрати сили до прийняття відомої партійної постанови 1932 р., а участь їхніх представників на всеукраїнських виставках, які демонструвалися у цей період в місті, була надто скромною. Створенням у 1957 р. місцевого відділення СХ було закладено організаційні й матеріальні основи розвитку художнього процесу в місті, а мистецтво регіону, як свідчать виставки, органічно увійшло в добре налагоджену систему величезної імперії. Виставки альтернативного мистецтва в регіоні стали можливими у пострадянський період. Особливу роль у розвитку цього напряму відіграло місцеве творче об'єднання "Пан-Українська галерея" і мистецьке угруповання "Коло".

8. На основі вперше виявлених критичних статей в катеринославській періодиці, присвячених виставкам ТПХВ, проаналізовано ставлення місцевої критики до творчості передвижників і адекватне сприйняття його занепаду. Відзначено, що деякі критичні виступи у місцевому друці були спрямовані проти естетики передвижницького реалізму і суголосні ідеям нового художнього стилю - модерну, зокрема щодо побудови живописного твору за принципом музичної форми. Із закінченням агітмасового періоду в українському мистецтві після революційних потрясінь, відновлення виставкової діяльності у другій половині 1920-х рр. у Дніпропетровську на відміну від Харкова, Києва бурхливої активізації художньої критики не спостерігалось. Поза її увагою залишились і нові авторські концепції альтернативного мистецтва 1990-х рр. в регіоні. Таким чином, художнє життя Катеринослава-Дніпропетровська другої половини ХІХ-ХХ ст., з одного боку, відбиває загальні тенденції мистецького процесу в Україні даного періоду, з іншого - відзначається своїми регіональними особливостями.

Список основних публікацій за темою дисертації

1. Світлична О. Розвиток художньої освіти в Катеринославі (Дніпропетровську) середини ХІХ - початку ХХ ст. / Олена Світлична // Вісник ХДАДМ: Зб. наук. пр. - Х.: ХДАДМ, 2004. - №9. - С. 33-41.

2. Світлична О.М. Становлення і розвиток художньої освіти в Катеринославі кін. ХVIII - сер. ХІХ ст. / Олена Світлична // Педагогіка вищої та середньої школи: Зб. наук. пр. - Кривий Ріг: КДПУ, 2005. - №10. - С. 233-237.

3. Світлична О.М. До питань становлення і розвитку музейної справи в Катеринославі (Дніпропетровську) ХІХ - поч. ХХ ст. / Олена Світлична // Дизайн-освіта 2005: Тенденції розвитку та інтеграція в європейський освітній простір": Зб. матеріалів. - Х.: ХДАДМ, 2005. №1, ч. ІІІ. - С. 46-60.

4. Світлична О.М. Творчість передвижників у художній критиці Катеринослава кін. ХІХ - поч. ХХ ст. / Олена Світлична // Дизайн-освіта 2006: Пошуки нової естетичної парадигми в сучасному дизайні": Зб. матеріалів. - Х.: ХДАДМ, 2006. - №3. - С. 120-132.

5. Світлична О.М. Художній процес 1920-х на сторінках періодики Катеринослава-Дніпропетровська / Олена Світлична // Дизайн-освіта 2007: Зб. матеріалів. - Х.: ХДАДМ, 2007. - №5. - С. 138-146.

6. Світлична О.М. Художня комісія Катеринославського Наукового товариства / Олена Світлична // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті / Під загальною редакцією Н.Є. Трегуб. - Харків: ХДАДМ, 2007. №4-6. - С. 70-74.

7. Світлична О.М. Національні традиції у творчості дніпропетровських митців кінця ХХ - початку ХХІ ст. / Олена Світлична // Вісник ХДАДМ: Зб. наук. пр. - Х.: ХДАДМ, 2008. - №7. - С. 116-124.

8. Світлична О.М. Символічна творчість Михайла Сапожникова / Олена Світлична // Вісник ХДАДМ: Зб. наук. пр. - Х.: ХДАДМ, 2008. - №12. - С. 129-137.

Размещено на Allbest.ru