Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Візуальні й морфологічні закономірності орнаменту гуцульської різьби та їх використання в сучасній мистецько-освітній практиці

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства

Загальна характеристика роботи

Орнамент гуцульської різьби та інкрустації стає об'єктом етнографічних та мистецтвознавчих досліджень, починаючи з кінця ХІХ століття. За цей час напрацьована велика кількість наукового матеріалу, присвяченого історіографії виникнення гуцульського орнаменту, технології його виконання, класифікації основних фігур його орнаментальних мотивів. Враховуючи завдання, пов'язані з осмисленням закономірностей національного формоутворення та їх проявів у гуцульському орнаменті, можна стверджувати про необхідність заповнення прогалин, які виникли у цій проблематиці. Це стосується, по-перше, одностороннього використання до цього часу методики аналізу гуцульського орнаменту, неповноти вивчення його візуальних і морфологічних закономірностей. По-друге, відсутності методики впровадження результатів візуального й морфологічного аналізу орнаментальних мотивів гуцульської різьби в сучасній мистецько-освітній практиці.

Актуальність дослідження визначається тим, що мистецька освіта у вищих навчальних закладах потребує створення методологічної основи в формуванні шкіл з національною специфікою формоутворення. Специфіка формування образів сучасних творів декоративно-ужиткового мистецтва й дизайну може базуватись на вивченні етномистецьких традицій українського народу і включенні результатів дослідження в цикл пропедевтичних та спеціалізованих дисциплін через комплекс практичних вправ. Введення таких практичних завдань має на меті, по-перше, навчити студентів виходити на розв'язання сучасних проектних завдань із залученням досягнень оригінальної та неповторної самобутності української культури; по-друге, допомогти студентам усвідомити привабливість процесу пошуку джерел для натхнення та творчості при вирішенні проектних ситуацій; по-третє, на основі застосування методики аналізу творів декоративно-ужиткового мистецтва України розкрити ідентичність закономірностей їх формоутворення з загальноестетичними; по-четверте, розкрити складний механізм створення сучасних творів з елементами етномистецьких традицій через співвідношення понять «традиція-інновація».

Зв'язок роботи з науковими та навчальними програмами, планами, темами. Дисертація виконана у рамках реалізації Постанови Кабінету Міністрів України №37 від 20.01.1997 р. «Про першочергові заходи щодо розвитку національної системи дизайну та ергономіки і впровадження їх досягнень у промисловому комплексі, об'єктах житлової, виробничої і соціально-культурної сфер». Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні Вченої Ради Львівської національної академії мистецтв (Протокол №6 від 29.12.2003 р.).

Метою роботи є вияв візуальних і морфологічних закономірностей орнаменту гуцульської різьби, функцій орнаментальних мотивів у творах декоративно-ужиткового мистецтва, оздоблених гуцульською різьбою, а також розвиток методики використання цих закономірностей в сучасній мистецько-освітній практиці.

Відповідно до поставленої мети окреслені такі завдання:

сформувати джерельну базу дослідження з числа найбільш характерних творів декоративно-ужиткового мистецтва, оздоблених орнаментом гуцульської різьби й інкрустації;

розробити методику візуального й морфологічного аналізу орнаментальних мотивів гуцульської різьби;

визначити візуальні й морфологічні закономірності, стереотипи й архетипи базової основи орнаменту гуцульської різьби;

виявити функції орнаментальних мотивів гуцульської різьби в структурі виробів декоративно-ужиткового мистецтва;

вивчити зарубіжний і вітчизняний досвід використання орнаментальних традицій в проектно-художній практиці;

виявити рівні застосування методики аналізу візуальних і морфологічних закономірностей орнаменту гуцульської різьби й втілення її результатів в сучасній мистецько-освітній практиці.

Об'єкт дослідження: орнаментальні мотиви та їх композиції в творах декоративно-ужиткового мистецтва, оздоблених гуцульською різьбою.

Предмет дослідження: візуальні й морфологічні закономірності орнаменту гуцульської різьби.

Хронологічні й територіальні межі дослідження охоплюють період формування різьби на території етнографічного регіону Гуцульщини в кінці ХІХ - поч. ХХІ ст., насамперед виокремлюється базовий період формування «сухої різьби» й інкрустації кінця ХІХ - поч. ХХ ст.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети застосовувались такі методи й підходи дослідження: для виявлення загальної візуальної характеристики гуцульської різьби використано історичний підхід; для обґрунтування візуальних закономірностей орнаменту гуцульської різьби використано методику психології візуального сприйняття; для виявлення морфологічних закономірностей орнаменту гуцульської різьби використано методику художнього конструювання; при розробці методики візуального і морфологічного аналізу застосовано метод порівняльного аналізу і синтезу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертаційній роботі вперше:

здійснено дослідження візуальних і морфологічних закономірностей орнаменту гуцульської різьби;

при виявленні візуальних і морфологічних закономірностей орнаменту гуцульської різьби застосовано методику психології візуального сприйняття, методику художнього конструювання;

проведено класифікацію орнаментальних мотивів гуцульської різьби на підставі їх візуальних і морфологічних закономірностей;

розглянуто функції орнаментальних мотивів гуцульської різьби в контексті утилітарно-функціонального, структурно-конструктивного, естетичного й образно-тематичного змістів;

розроблено і застосовано методику комплексного аналізу окремого твору декоративно-ужиткового мистецтва;

наочно графічно розкрито візуальні закономірності орнаментальних мотивів гуцульської різьби;

використано методику аналізу візуальних і морфологічних закономірностей орнаменту гуцульської різьби та методику втілення її результатів в сучасній мистецько-освітній практиці на етапах пропедевтичної підготовки, курсового і дипломного проектування.

Практичне значення дослідження полягає у можливості застосування його положень:

при дослідженні орнаменту творів декоративно-ужиткового мистецтва інших етнографічних регіонів України;

при формуванні стильових особливостей сучасного українського декоративно-ужиткового мистецтва;

розроблена й апробована методика візуально-морфологічного аналізу орнаменту, та її результати можуть бути рекомендовані для використання на різних кваліфікаційних рівнях мистецької освіти художників декоративно-ужиткового мистецтва та дизайнерів у навчальних закладах України.

Апробація результатів дослідження здійснювалась у 6 доповідях на всеукраїнських та міжнародних наукових конференціях: «Дизайн-2000» (Херсон, червень 2000 р.); «Проблеми художньої та дизайнерської освіти» (Харків, жовтень-листопад 2001 р.); «Розвиток національної моделі дизайну і образотворчого мистецтва в умовах глобалізації сучасного світу» (Харків, березень 2002 р.); на 52-й науково-технічній конференції в УкрДЛТУ (Львів, травень 2002 р.); «Гуцульщина на початку ХХІ століття» (Косів, вересень 2002 р.); «Гуманітарно-художні проблеми дизайну: українська специфіка» (Львів, жовтень 2003 р.).

Результати дослідження були апробовані на Другому Всеукраїнському Форумі «Дизайн-освіта 2003» (Диплом ІІІ ступеня за курсовий проект «Святкова упаковка»), на ІІІ Українському студентському Фестивалі Реклами (Диплом учасника за курсовий проект «Святкова упаковка»).

По темі дисертаційної роботи опубліковано одинадцять статей загальним обсягом 3,7 д.а., що містять основні положення та результати дослідження.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, переліку умовних скорочень, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації - 192 с., обсяг основної частини - 176 с., список використаних джерел (205 найменувань) - 16 с. Додатки оформлені окремою книгою: додаток А - (5 таблиць), додаток Б - (345 ілюстрацій), додаток С - (5 с., акти про впровадження результатів дисертації, 2 дипломи за участь у форумі і фестивалі, довідка про керівництво курсовим і дипломним проектами, представленими на форумі й фестивалі).

Основний зміст роботи

орнамент гуцульський декоративний мистецтво

У Вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та завдання роботи, визначено об'єкт та предмет дослідження, наукову новизну роботи, окреслено хронологічні рамки дослідження, запропоновано практичне застосування результатів дослідження, подано відомості про апробацію основних результатів.

Розділ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ, ДЖЕРЕЛА І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ окреслює стан вивчення візуальних і морфологічних закономірностей орнаменту гуцульської різьби. Загальні відомості по історії та теорії декоративно-ужиткового мистецтва містять праці П. Жолтовського (1963), І. Гургули (1966), М. Моздира (1975), Р. Захарчук-Чугай (1986), О. Голубця (1989), Я. Запаска (2000), М. Станкевича (2002). Особливості гуцульської різьби та деревообробки висвітлюються в працях В.Січинського (1936), В. Свенціцької (1939), Л. Каленіченка (1941), О. Хохла (1953), Ю. Соломченка (1959), А. Будзана (1960), М. Домашевського (1975), Д. Гобермана (1980), Д. Скільського (1981), К. Шонк-Русича (1982), В. Шухевича (1997), П. Андріюка (1998), М. Гнатюка (2000), Л. Оршанського (2002). Теоретичне осмислення творчості гуцульських різьбярів, аналіз історії та досвіду діяльності осередків і шкіл гуцульського деревообробництва й різьбярства зустрічаємо у публікаціях Р. Чубатого (1947), Р. Захарчук-Чугай (1979), О. Кратюка (1980), В. Ханко (1994), Ю. Юсипчука (2001), Р. Шмагала (2005). Питанням теорії і методики побудови української орнаментики присвячені дослідження В. Щербаківського (1980), М. Селівачова (1996, 2005), а гуцульської орнаментики - дослідження В. Шухевича (1899), В.Січинського (1936), А. Будзана (1960), П. Жолтовського (1964), Р. Захарчук-Чугай (1979), К. Шонк-Русича (1982), М. Курилича (2001). Питанням вивчення особливостей побудови орнаментальних мотивів гуцульської різьби з метою їх втілення в нових виробах декоративно-ужиткового мистецтва присвячені праці Б. Тимківа (1995), К. Каваса (1995), Є. Шевченка (1997), П. Андріюка (1998), Й. Приймака (1998), Л. Оршанського (2002). Перша спроба візуальної фіксації орнаментальних мотивів належить проф. В. Шухевичу (1899), опису візуальних властивостей тригранно-виїмчастого різьблення В. Воронову (1925), візуальної характеристики гуцульської різьби В.Січинському (1936), створення словника художньої мови гуцульського орнаменту А. Будзану (1960), опису візуальних властивостей орнаментальних мотивів гуцульської різьби К. Шонк-Русичу (1982), дослідження принципів побудови гуцульського орнаменту М. Куриличу (2001).

Для розробки авторської методики аналізу творів декоративно-ужиткового мистецтва були використані праці Є. Антоновича (1992), Р. Захарчук-Чугай (1992), М. Станкевича (1992, 2002), М. Селівачова (1996). Для розробки методики візуального і морфологічного аналізу орнаментальних мотивів гуцульської різьби використано праці М. Шамардіної (1998), М.Сіверцева (1971), І. Араухо (1982), теоретичні положення з «Методики художнього конструювання» (1983), теоретичні положення з основ композиції Ю. Сомова (1987), Г. Сомова (1972, 1974, 1975), з питань симетрії - дослідження Г. Грімма (1935), Є. Месселя (1936), Д. Хембіджа (1936), І. Ахтьорова (1960), І. Шевельова (1986), Ф. Ковальова (1989), О. Боднара (1990, 2005), з теорії формоутворення - розробки Ю. Божка (1984), М. Яковлєва (1999), теоретичні положення з психології візуального сприйняття А. Ярбуса (1965), Г. Руубера (1985), С. Мигаля (1989), П. Кудіна (1969), Г. Лернер (1980), В. Ганзена (1973), Р. Арнхейма (1974, 1984), І. Рока (1980), Х. Шиффмана (2003), з питань оптичних ілюзій - дослідження І. Артамонова (1961) і С. Толанського (1967).

Питання місця народного мистецтва в сучасному культурному середовищі і форми його існування розглянуто в працях А. Салтикова (1956), Л. Новікової (1970), М. Некрасової (1983), М. Селівачова (1980), М. Станкевича (1997), Л. Соколюк (2002). Аналіз розвитку українського декоративно-ужиткового мистецтва і орнаментальних структур можна знайти в працях Б. Бутник-Сіверського (1966), А. Савчука (1967), В. Бойко (1967), І. Саковича (1975), О. Соломченка (1979), М. Селівачова (1981), Р. Захарчук-Чугай (1995), Т. Кара-Васильєвої (2005), З. Чегусової (2005).

Методологічною основою роботи виступає принцип цілісності, згідно з яким композиційна досконалість орнаментальних мотивів гуцульської різьби розглядається через призму цілісного поєднання візуальних і морфологічних закономірностей їхніх структурних елементів. Методи дослідження визначено з огляду на завдання, поставлені на кожному з етапів дослідження. Як основні методи використано методи композиційного аналізу творів декоративно-ужиткового мистецтва, методи морфологічного аналізу об'єктів художнього конструювання та методи гештальтпсихології щодо аналізу візуальних образів складних композиційних об'єктів. У роботі також застосовувались методи порівняння, комплексного аналізу, синтезу, систематизації та класифікації, аналогії, експериментального моделювання.

Джерельною базою дослідження стали вироби з фондових збірок Музею народної архітектури та побуту у Львові, Національного музею у Львові, Музею етнографії та художнього промислу у Львові ІН НАНУ, альбоми і видання з декоративно-ужиткового мистецтва Гуцульщини.

Розділ 2. АНАЛІЗ ОРНАМЕНТАЛЬНИХ МОТИВІВ ГУЦУЛЬСЬКОЇ РІЗЬБИ. Розроблено й апробовано методику аналізу візуальних і морфологічних закономірностей орнаментальних мотивів гуцульської різьби.

2.1. Загальна візуальна характеристика гуцульської різьби. Формування і розвиток декоративних технік «сухої різьби» та інкрустації кінця ХІХ - поч. ХХ ст. досліджено з врахуванням особливостей їхнього візуального сприйняття. З'ясовано, що на першому етапі для техніки «сухої різьби» характерна гра світла й тіні. На етапі введення в техніку «сухої різьби» елементів інкрустації бісером характерне оптичне (адитивне) змішування кольору деревини і кольорів інкрустації, що викликає ефекти оптичних ілюзій. На етапі введення в інкрустацію контрастних по фактурним і тональним властивостям матеріалів (темних і світлих порід деревини, перламутру, баранячого рогу, мосяжного дроту, металевих елементів) відбувається розвиток ефектів оптичних ілюзій. Комплексна взаємодія розглянутих візуальних властивостей декоративних технік викликає ефект візуальної вібрації декоративної поверхні. У ХХ ст. умовно можна виокремити два періоди розвитку орнаменту гуцульської різьби. Для періоду домінування ідеології соціалістичного реалізму характерне збереження традиційних технік декорування виробів «сухою різьбою» та інкрустацією, зміна тематики виробів, застосування орнаментальних мотивів із радянською символікою, введення реалістичних рельєфів, використання пластики округлих форм орнаментальних мотивів. Сучасний етап розвитку гуцульської різьби бере свій відлік від 90-х років ХХ ст. і характеризується відродженням дорадянської ідеологічної тематики, збереженням традиційних технік декорування, ускладненням пластики силуетів орнаментальних мотивів. Дослідження розвитку гуцульської різьби дозволяє переконатися в тому, що на всіх етапах характерною рисою цієї техніки є гра оптичних ілюзії, які утворюють ефект візуальної вібрації та різностороннього руху декорованої поверхні.

2.2. Особливості візуального сприйняття орнаменту гуцульської різьби. Розглянуто фактори, властивості та закономірності сприймання, які впливають на сприйняття творів декоративно-ужиткового мистецтва і орнаментальних композицій, зокрема: предметність, цілісність, структурність, константність, усвідомленість, умови людського сприймання, моторні компоненти сприйняття, стадії становлення образу, принципи структурування сприйнять, сприйняття форми і сприйняття предметів, дія «післяобразу». Визначено, що важливу роль у становленні образу сприйняття при сприйманні творів декоративно-ужиткового мистецтва, зокрема гуцульського орнаменту, відіграють принципи структурування сприйнять. Одним з перших принципів виокремлено співвідношення «фігура-фон». Досліджено, що існують випадки, коли чіткого відокремлення фігури від фону не існує і відбувається ефект подвійного сприйняття «фігура-фон», що викликає візуальний ефект коливання уваги. Ефект коливання уваги виникає і при наявності явища опуклості й увігнутості силуетів орнаментальних мотивів, що сприяє сприйняттю опуклості як фігури, а ввігнутості як фону. У гуцульському орнаменті визначені візуальні оптичні ілюзії виступають як художні композиційні прийоми. Для розкриття зв'язків між конфігураціями, що утворені з орнаментальних мотивів гуцульської різьби, застосовано методику гештальтпсихології, основний зміст якої розкривається через фактори групування: близькості, подібності, однотипного зв'язку, «гарного продовження», «спільної долі», симетрії, замкнутості. Визначено, що на сприйняття орнаментальних структур гуцульської різьби впливають і такі просторові параметри як верх і низ, ліва і права частини виробу, його центр.

2.3. Морфологічні властивості базової основи орнаменту гуцульської різьби. Визначено, що основна властивість морфології орнаментального мотиву розкривається через такі її складові: просторову та функціонально-технічну структури; просторові параметри - фігуру, величину, положення, порядок; геометричні фігури - крапки, лінії, геометричні фігури кола, квадрату, трикутника. З метою визначення стереотипів і архетипів орнаментальних мотивів гуцульської різьби на основі аналізу їхніх візуальних і морфологічних закономірностей побудовано класифікаційні типи орнаменту гуцульської різьби, визначено найбільш характерні фігури крапкових, лінійних, площинних орнаментальних мотивів, характерні напрямки і фактори групування складових елементів орнаментальних мотивів.

Розділ 3. ФУНКЦІЇ ОРНАМЕНТАЛЬНИХ МОТИВІВ ГУЦУЛЬСЬКОЇ РІЗЬБИ В СТРУКТУРІ ВИРОБІВ ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВОГО МИСТЕЦТВА. Через визначені візуальні й морфологічні закономірності базової основи орнаменту гуцульської різьби розглянуто його функції в структурі виробів декоративно-ужиткового мистецтва.

3.1. Зв'язок орнаментальних мотивів гуцульської різьби з утилітарно-функціональним призначенням виробів. На основі розробленої методики функціонального аналізу визначено функції орнаментальних мотивів гуцульської різьби в контексті утилітарно-функціонального призначення виробів. Визначено, що дані мотиви своєю формою, положенням, порядком побудови, технікою декору в структурі виробів підкреслюють робочі функції «брати», «віддавати», «зберігати», «вливати-виливати», «всипати-висипати», «вкладати-діставати». Оригінальну форму мали орнаментальні мотиви, які майстри підбирали для формування образною мовою асоціацій з певною речовиною або продуктом, для збереження якого виготовлявся виріб.

Висновки

У процесі аналізу літературних джерел, що торкаються проблеми дисертаційної роботи, доведено, що вивчення візуальних і морфологічних закономірностей орнаменту гуцульської різьби розпорошено в окремих публікаціях і досі не виступало предметом окремого дослідження. Залишаються невивченими особливості візуального сприйняття орнаменту гуцульської різьби, візуальні й морфологічні властивості базової основи орнаменту, функції орнаментальних мотивів у структурі виробів декоративно-ужиткового мистецтва.

У процесі дослідження візуальної характеристики декоративних площин, оздоблених гуцульською різьбою, з'ясовано, що їхню характерну властивість становить наявність візуальної вібрації поверхні. Її основними проявами є такі візуальні ефекти: ілюзія візуальної гри світла й тіні, що виникає внаслідок особливостей виконання техніки «сухої різьби»; ілюзії різностороннього візуального руху та складних кольорових відтінків, що створюється в результаті адитивного і контрастного поєднання матеріалів інкрустації з матеріалом деревини; ілюзія коливання уваги, що виникає в результаті подвійного сприйняття поєднання «фігура-фон» та в результаті сприйняття явища опуклості-ввігнутості силуетів орнаментальних мотивів; ілюзія візуальної конкуренції між сприйняттям конфігурацій з мотивів, утворених на підставі факторів близькості, подібності, симетрії, однотипного зв'язку, «гарного продовження», «спільної долі», замкнутості.

У результаті дослідження морфологічних властивостей орнаменту гуцульської різьби визначено такі закономірності: базовою основою при побудові елементів і мотивів орнаменту виступають фігури кола, трикутника і квадрата; характер орнаментальних мотивів визначається через їхні морфологічні просторові параметри фігури, величини, положення й порядку; орнаментальним мотивам притаманний високий рівень комбінаторності, завдяки чому вони здатні утворювати різні орнаментальні композиції з однакових по формі елементів; об'єднання орнаментальних мотивів гуцульської різьби у цілісну художню мову відбувається на основі простих за конфігурацією схематичних графем-архетипів, які виступають у ролі спільного остова для багатьох орнаментальних мотивів і композиційних схем.

У результаті поєднання просторових параметрів фігури, величини, положення і порядку орнаментальних мотивів з візуальними та структурними властивостями кола, трикутника і квадрата встановлено обмежену кількість класифікаційних типів крапкових, лінійних і площинних орнаментальних мотивів гуцульської різьби. До них належать: мотиви, в яких візуальний рух їх складових елементів скерований від краю мотиву до його центру; мотиви, в яких візуальний рух їх складових елементів скерований від центру мотиву до його краю; мотиви, в яких візуальний рух їх складових елементів почергово скерований у протилежних напрямках - від краю до центру і від центру до краю мотиву; мотиви, в яких присутній колоподібний візуальний рух їх складових елементів.

Дослідження показало, що в межах утилітарно-функціонального призначення виробу орнаментальні мотиви своєю формою, положенням і скерованістю у просторі виконують такі функції: підкреслюють основні й другорядні утилітарно-функціональні зони у структурі виробів; увиразнюють образно-асоціативний вираз робочих функцій «брати», «віддавати», «тримати», «зберігати», «всипати-висипати», «вливати-виливати»; акцентують на характерних фізичних властивостях продуктів або речовин, для зберігання яких виготовлено виріб.

Встановлено, що в структурно-конструктивній основі виробів орнаментальні мотиви гуцульської різьби виконують такі функції: означують місця перетину ліній побудови і місця перетину структурних зон; вказують місця конструктивних з'єднань і асоціативно підкреслюють роботу конструкцій виробу; візуально поєднують в одне ціле структурні зони верху і низу, лівої і правої частини, краю і центру виробу.

З'ясовано, що для орнаментальних композицій гуцульської різьби притаманні такі естетичні й образно-тематичні закономірності: наявність дзеркального, переносного та обертового типів симетрії; підпорядкування асиметричності симетричністю; підпорядкування динамічності статичністю; прояв супідрядності через ієрархічне підпорядкування другорядних орнаментальних мотивів головному; нюанс поєднання матеріалів підпорядковується контрастним поєднанням; ритм підпорядковується пропорційній побудові виробу; рівновага елементів композицій реалізується через їх симетричне розміщення; єдність характеру форми проявляється через спільну модульну сітку при побудові орнаментальних мотивів і через пластичне однотипне утворення мотивів на основі форм кола, трикутника і квадрата; метричне повторення виступає одним з способів впорядкування орнаментальних мотивів; цілісність і завершеність орнаментальним композиціям надає просторовий перетин згрупованих конфігурацій; орнаментальні мотиви своєю фігурою, положенням, порядком організації і технікою декорування підкреслюють образно-тематичний зміст виробів, візуально поєднують у цілісні конфігурації різні композиційні зони виробів.

Дослідження виявило, що в орнаментальних композиціях гуцульської різьби симетричність проявляється по-різному: як властивість базових геометричних фігур і мотивів орнаменту; як ознака орнаментальних композицій; як засіб формоутворення мотивів, як фактор групування складових елементів мотивів.

У результаті комплексного аналізу формоутворюючих функцій орнаментальних мотивів в структурі окремого виробу обґрунтовано, що, незважаючи на виконання орнаментальними мотивами різних формоутворюючих функцій в контексті утилітарно-функціонального, структурно-конструктивного, естетичного і образно-тематичного змісту, всі орнаментальні мотиви виробу перебувають між собою в органічному зв'язку і створюють цілісний візуальний образ гуцульського стилю орнаментального мислення.

Дослідження показало, що аналіз візуальних і морфологічних закономірностей орнаменту гуцульської різьби може здійснюватись трьома шляхами: через процес копіювання орнаментальних мотивів традиційними або сучасними графічними засобами і техніками; через графічну фіксацію етапів побудови орнаменту, структурних зв'язків між його складовими елементами, візуальних властивостей орнаментальних мотивів; на основі візуального узагальнення їхніх характерних прикмет на прозорому матеріалі, накладеному на фотографічний колаж.

Виявлено, що для мистецько-освітньої практики характерні такі рівні використання візуальних і морфологічних закономірностей орнаменту гуцульської різьби: точне перенесення фігур орнаментальних мотивів, пластики їх форм у сучасні твори декоративно-ужиткового мистецтва та дизайну; використання творчо перероблених графем-силуетів традиційних орнаментальних мотивів у сучасних творах декоративно-ужиткового мистецтва та дизайну; використання орнаментальних мотивів у сучасних творах декоративно-ужиткового мистецтва та дизайну, які мають конфігурацію, асоціативно-подібну до силуетів форм традиційних орнаментальних мотивів; використання орнаментальних мотивів в сучасних творах декоративно-ужиткового мистецтва та дизайну, коли етномистецька традиція вгадується тільки асоціативно; використання орнаментальних етномистецьких традицій в збірному образі творів декоративно-ужиткового мистецтва та дизайну, коли етномистецька традиція має узагальнений вигляд; використання орнаментальної етномистецької традиції лише у ролі каталізатора проектної ідеї, творчого джерела для процесу формоутворення, коли у зовнішній формі виробів вона може не прочитуватись.

Доведено, що при використанні орнаментальних етномистецьких традицій у сучасних творах декоративно-ужиткового мистецтва та дизайну необхідно враховувати такі закономірності: перенесення без змін форми традиційного орнаментального мотиву можливе лише при втраті ним ідентифікуючої функції; свобода у перенесенні та використанні орнаментальних етномистецьких традицій можлива при наступній формулі - чим менш жорсткіші утилітарно-експлуатаційні вимоги до виробу, що проектується, тим більші можливості вільного використання орнаментальних традицій, і навпаки; перенесення орнаменту в сучасні галузі предметно-художньої творчості можливе на основі збереження закономірностей характерного спільного площинно-графічного принципу; з метою зручного прочитання складних по формі й по візуальній дії орнаментальних композицій необхідно використовувати геометрично прості форми й поверхні для декорування.

Список публікацій

Юрченко І. Порівняльний аналіз як метод дослідження морфологічних властивостей декоративних елементів плоскої гуцульської різьби // Народознавчі Зошити. - 2001. - №2. - С. 254-271.

Юрченко І. Шляхи становлення національних традицій в сучасному дизайні із досвіду викладання курсу «Основи формоутворення» (Частина ІІ) // Вісник ХДАДМ. - 2002. - №1. - С. 73-84.

Юрченко І. Шляхи становлення національних традицій в сучасному дизайні із досвіду викладання курсу «Основи формоутворення» (Частина І) // Вісник ХДАДМ. - 2002. - №3. - С. 57-63.

Юрченко І. Проблеми національних традицій в сучасній дизайн-діяльності // Мистецтвознавство'01. - 2002. - С. 141-152.

Юрченко І. Формоутворюючі функції декоративних мотивів гуцульської різьби в структурі мисника В.Ю. Шкрібляка // Народознавчі Зошити. - 2003. - №5-6 (53-54). - С. 798-826.

Юрченко І. Формоутворюючі властивості декоративних елементів гуцульської різьби // Науковий вісник УкрДЛТУ. - 2001. - Вип. 11.2. - С. 114-115.

Юрченко І. Традиції і сучасність в японській моделі дизайну // Науковий вісник УкрДЛТУ. - 2002. - Вип. 12.5. - С. 187-191.

Юрченко І. Гуцульський орнамент в сучасному дизайні // «Є». - 2006. - №3. - С. 41.

Юрченко І. Шляхи становлення національних традицій в сучасному дизайні із досвіду викладання курсу «Основи формоутворення» // Тези доповідей міжнародної конференції «Дизайн-2000». - Херсон: ХДТУ, 2000. - С. 56-58.

Юрченко І. Проблема втілення національних традицій в сучасній дизайн-освіті // Матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції «Проблеми художньої та дизайнерської освіти», 31 жовтня - 2 листопада 2001 р., м. Харків. - Харків: ХДАДМ, 2001. - №5. - С. 14-16.

Юрченко І. Рівні трансформації національних традицій декоративно-ужиткового мистецтва в навчальній підготовці дизайнерів з основ формоутворення // Збірник матеріалів міжнародної науково-методичної конференції «Розвиток національної моделі дизайну і образотворчого мистецтва в умовах глобалізації сучасного світу», 25-27 березня 2002 р., м. Харків. - Харків: ХДАДМ, 2002. - №6. - С. 10-13.

Размещено на Allbest.ru