Діяльність Національної бібліотеки України на сучасному етапі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика діяльності Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського

1.1 Нормативно-правова база Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського

1.2 Види діяльності бібліотеки

Розділ 2. Проблеми та перспективи розвитку Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського

2.1 Проблеми розвитку Національної бібліотеки імені В.І.Вернадського

2.2 Перспективи розвитку основної бібліотеки країни

Висновки

Список використаних джерел та літератури



ВСТУП

Актуальність теми. Національна бібліотека ім. В.І.Вернадського (далі НБУВ) заснована 15 серпня 1918 року як Національна бібліотека Української держави. Обслуговування читачів розпочато у бібліотеці з серпня 1920 року, коли було відкрито перший читальний зал.

Історія заснування Національної Бібліотеки України безпосередньо пов'язана з ім'ям В.І. Вернадського, який разом з М.П. Василенком вважається її фундатором.

23 серпня (5 вересня) 1918 року утворено Тимчасовий Комітет для заснування Національної Бібліотеки Української Держави в м. Києві. Перший склад Тимчасового Комітету: голова В.І. Вернадський (перший президент Української Академії наук) і його члени: С.О. Єфремов, А.Ю. Кримський,

Г.П. Житецький і В.О. Кордт. У листопаді 1918 року тимчасовим Комітетом складено план організації Національної Бібліотеки Української Держави та її штати на 1919-й р. і надалі. 3 травня 1919 року спільне зібрання Академії наук ухвалило змінити термін "Національна" терміном "Всенародна" і назва Бібліотеки стала "Всенародна Бібліотека України при Всеукраїнській Академії наук у м. Києві" (ВБУ). 30 серпня 1919 року на голову Ради Бібліотекарів ВБУ обрано члена Тимчасового Комітету Євгена Олександровича Кивлицького. Вересень 1919 року книжковий фонд ВБУ перенесено до приміщення Академії наук (за пропозицією останньої).

У багатомільйонних фондах Бібліотеки представлено більшість друкованих, відповідна частина рукописних праць академіка; література про життя і діяльність Вернадського, про вивчення та розвиток його ідей в сучасній науці.

До 1965 р. -- Державна Публічна Бібліотека АН УРСР. У 1965 р. бібліотека отримала назву Центральна Наукова Бібліотека Академії Наук УРСР.

У 1980 р. її фонди нараховували понад 10 млн. назв, у тому числі 516 інкунабул, близько 300 000 рукописів, понад 6 500 книг церковнослов'янським шрифтом 15 -- 16 ст. Найповніша в Україні збірка комплектів газет і журналів (понад 119 тис.). З 1988 Бібліотека носить ім'я В. І. Вернадського.

5 квітня 1996 р. указом Президента України Бібліотеці надано статус національної бібліотеки. Тим саме указом у Бібліотеці утворено Фонд Президентів України.

Метою роботи є узагальнення знань про діяльність НБУВ на сучасному етапі, проблеми і перспективи розвитку.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити ряд завдань:

- розглянути нормативно-правову базу НБУВ;

- описати види діяльності бібліотеки;

- охарактеризувати проблеми розвитку НБУВ;

- дослідити перспективи розвитку основної бібліотеки країни.

Об'єктом дослідження є НБУВ.

Предмет дослідження - сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку НБУВ.

Методи дослідження: опис, узагальнення, аналіз, синтез.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури. Список використаних джерел та літератури нараховує 25 найменувань. Обсяг основного тексту - сторінок, загальний обсяг роботи сторінок.



РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО

1.1 Нормативно-правова база Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського

Національна бібліотека імені В. І. Вернадського є найбільшою бібліотекою України, головний науково-інформаційний центр держави. Входить до числа десяти найбільших національних бібліотек світу.

Особлива категорія абонентів -- інформаційні служби органів державної влади, серед яких Верховна Рада України, Адміністрація Президента України і Кабінет Міністрів України.

Нормативно-правова база НБУВ.

1. Закони України: «Про авторське право і суміжні права», «Про бібліотеки і бібліотечну справу», «Про видавничу справу», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про інноваційну діяльність», «Про інформаційні агентства», «Про інформацію», «Про концепцію Національної програми інформатизації», «Про культуру», «Про науково-технічну інформацію», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про національний архівний фонд і архівні установи», «Про національну програму інформатизації», «Про обов'язковий примірник документів», «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки», «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування, матриць», «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні», «Про телекомунікації».

2. Укази та розпорядження Президента України: Положення про Фонд Президентів України, «Про встановлення Всеукраїнського дня бібліотек», «Про деякі заходи щодо популяризації класичної української літератури та збереження літературної і культурної спадщини», «Про забезпечення підготовки і випуску багатотомного енциклопедичного видання «Звід пам'яток історії та культури України»», «Про заходи щодо вдосконалення діяльності Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського», «Про комісію з комплексного обстеження стану фондів бібліотек, архівів та музеїв України», «Про надання Центральній науковій бібліотеці імені

В. І. Вернадського статусу національної», «Про невідкладні заходи щодо розвитку бібліотек України», «Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій», «Про Положення про книжкову серію «Президентська бібліотека: духовні першоджерела України»», «Про Положення про національний заклад (установу) України», «Про присвоєння А. Кобзаренко звання Герой України», склад Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки.

3. Постанови та розпорядження Верховної Ради України: «Про затвердження Завдань Національної програми інформатизації на 2006-2008 роки».

4. Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України: «Про затвердження Державної програми «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці» на 2006-2010 роки», «Про затвердження Державної програми розвитку діяльності Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського на 2005-2010 роки», «Про затвердження Державної програми розвитку культури на період до 2007 року», «Про затвердження Державної цільової національно-культурної програми створення єдиної інформаційної бібліотечної системи «Бібліотека - XXI»», «Про затвердження Концепції легалізації програмного забезпечення та боротьби з нелегальним його використанням», «Про затвердження Концепції формування системи національних електронних інформаційних ресурсів», «Про затвердження переліку бібліотек, до яких надсилаються документи у рамках міжнародного документообміну, що звільняються від сплати мита», «Про затвердження переліку завдань (проектів) Національної програми інформатизації на 2006 рік, їх державних замовників та обсягів фінансування», «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними науковими установами», «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами культури і мистецтв, заснованими на державній та комунальній формі власності», «Про затвердження переліку пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок на період до 2015 року», «Про затвердження Положення про Національний реєстр електронних інформаційних ресурсів», «Про затвердження Порядку виплати доплати за вислугу років працівникам державних і комунальних бібліотек», «Про затвердження Програми поповнення бібліотечних фондів на період до 2005 року», «Про затвердження Програми збереження бібліотечних та архівних фондів на 2000-2005 роки», «Про мінімальні соціальні нормативи забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні», «Про порядок доставляння обов'язкових примірників документів», «Про Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади», «Про створення Державної науково-педагогічної бібліотеки України», «Про схвалення Концепції Державної цільової науково-технічної програми використання в органах державної влади програмного забезпечення з відкритим кодом», «Про схвалення Концепції Державної цільової національно-культурної програми створення єдиної інформаційної бібліотечної системи «Бібліотека - XXI», «Програма діяльності Кабінету Міністрів «Назустріч людям».

5. Нормативні акти Міністерств і відомств України: інструкція про організацію передачі та обміну документами між бібліотеками України; інструкції про порядок відбору рукописних книг, рідкісних і цінних видань з бібліотечних фондів до Державного реєстру національного культурного надбання; інструкції про порядок застосування в бібліотеках України грошової застави за особливо цінні книги та об'єкти користування; інструкція про порядок переміщення через державний кордон текстових, аудіо- та аудіовізуальних матеріалів; «Про затвердження Положення про електронні наукові фахові видання»; «Про затвердження Порядку внесення електронних наукових фахових видань до Переліку наукових фахових видань, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт»; «Про затвердження Порядку передавання електронних копій періодичних друкованих наукових видань на зберігання до Національної бібліотеки України імені

В. І. Вернадського»; «Про затвердження Типових норм часу на основні процеси бібліотечної роботи»; «Про деякі питання функціонування офіційного Веб-порталу Київської міської влади»; «Про організацію мережевого інформаційного забезпечення наукових досліджень»; положення про систему депозитарного зберігання бібліотечних фондів України; «Про підвищення вимог до фахових видань, внесених до переліків ВАК України»; типові правила користування бібліотеками в Україні.

6. Інструктивні та методичні матеріали Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадского: інструкція з органiзацiї прийому -- передачi бiблiотеки науково-дослiдної установи Hацiональної академiї наук України; інструкція для користувачів комп'ютерної мережі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського; інструкція про перевiрку бiблiотечного фонду бiблiотеки науково-дослiдної установи Hацiональної академiї наук України; організація роботи бібліотеки науково-дослідної установи Національної академії наук України: Збірник документів і матеріалів; положення про бiблiотеку науково-дослiдної установи Hацiональної академiї наук України; положення про мережу бiблiотек Hацiональної академiї наук України; правила користування комп'ютерами в читальних залах; санітарно-гігієнічна обробка документів, каталогів та засобів їх зберігання; типові правила користування бiблiотекою науково-дослiдної установи Hацiональної академії наук України;

7. Міжнародні документи та документи інших держав: Будапештська ініціатива «Відкритий доступ».

Отже, до нормативно-правової бази НБУВ відноситься: Закони України, укази та розпорядження Президента України, постанови та розпорядження Верховної Ради України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, Нормативні акти Міністерств та відомств України, інструктивні та методичні матеріали Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, міжнародні документи та документи інших держав.

1.2 Види діяльності бібліотеки імені В.І. Вернадського

Заснована 2 (15) серпня 1918 року як Національна бібліотека Української держави, з 1988 року носить ім'я В. І. Вернадського.

Основна будівля Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського побудована 1989 р. Являє собою 27-поверховий комплекс. Корисна площа приміщень складає 35,7 тис. квадратних метрів. В бібліотеці працюють понад 900 співробітників, з них бібліотечних - 70%, наукових - 17% і допоміжних - 13%.

Обсяг фондів -- близько 15 млн. одиниць зберігання. Це унікальне зібрання джерел інформації, що включає книги, журнали, продовжувані видання, карти, ноти, образотворчі матеріали, рукописи, стародруки, газети, документи на нетрадиційних носіях інформації. Бібліотека має найповніше в державі зібрання пам'яток слов'янської писемності та рукописних книг, архіви та книжкові колекції видатних діячів української й світової науки та культури. Складові фондів -- бібліотечно-архівна колекція "Фонд Президентів України", архівний примірник творів друку України з 1917 р., архівний фонд Національної академії наук України.

Щорічно до фондів надходять 160-180 тис. документів (книг, журналів, газет тощо). Бібліотека комплектується всіма українськими виданнями, отримує примірник дисертацій, які захищаються на території України, веде міжнародний книгообмін з понад 1500 науковими закладами і бібліотеками 80 країн світу. До бібліотеки як депозитарію документів і матеріалів ООН в Україні надсилаються публікації цієї організації та її спеціалізованих установ. З 1998 р. здійснюється цілеспрямоване комплектування електронними документами, з 2005 -- вибіркове архівування науково-інформаційних ресурсів Інтернет [4; c. 7-8].

Пошуковий апарат бібліотеки має в своєму складі систему бібліотечних каталогів та картотек і фонд довідково-бібліографічних видань обсягом 200 тисяч примірників. Цей фонд включає документи нормативного характеру (закони, укази, постанови тощо), енциклопедії, тлумачні словники, довідники, бібліографічні посібники. Систему бібліотечних каталогів і картотек утворюють генеральний алфавітний каталог, читацькі алфавітний і систематичний каталоги та понад 30 каталогів і картотек підрозділів бібліотеки. З 1994 р. наповнюється електронний каталог, з 1998 -- загальнодержавна реферативна база даних "Україніка наукова".

У локальних інформаційних мережах бібліотеки знаходиться 700 комп'ютерів; на Інтернет-порталі -- 3,5 млн. бібліографічних і 320 тис. реферативних записів, а також 300 тис. повних текстів документів; у Інтранет-середовищі -- 700 тис. публікацій.

Універсальними інформаційними ресурсами бібліотеки користується близько 500 тис. читачів, яким щорічно видається до 5 млн. документів. Щодня бібліотеку відвідує 1-2 тис. науковців, фахівців, аспірантів і студентів. Їх інформаційне обслуговування здійснюється в 16 галузевих та спеціалізованих залах основного бібліотечного комплексу, а також у 6 залах філії, де розміщено найбільше в Україні зібрання газет, фонди рукописів, стародруків і рідкісних видань, естампів і репродукцій, нотних видань, зібрання юдаїки, а також значна частина Архівного фонду Національної академії наук України. Інтернет-портал бібліотеки щодоби відвідують 40-50 тис. користувачів. Особлива категорія абонентів -- інформаційні служби органів державної влади, серед яких Верховна Рада України, Адміністрація Президента України і Кабінет Міністрів України.

У бібліотеці понад 40 підрозділів, що згруповані за напрямами їх діяльності в інститути (бібліотекознавства, української книги, рукопису, архівознавства, біографічних досліджень), центри (консервації і реставрації, культурно-просвітницький, комп'ютерних технологій, науково-видавничий), Фонд президентів України і Службу інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади. В Бібліотеці працюють понад 900 співробітників, з них бібліотечних -- 65%, наукових -- 20% і допоміжних -- 15%. Серед науковців 2 академіки НАН України (О. С. Онищенко, П. Т. Тронько) і член-кореспондент НАН України (Л. А. Дубровіна).

В основу фонду Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського покладено великі книжкові зібрання XVIII-XIX ст. -- фундаментальні бібліотеки Київської духовної академії, Київського університету св. Володимира, Ніжинського історико-філологічного інституту, Кременецького ліцею, ряду монастирів, ліквідованих чи реорганізованих наукових установ, товариств, навчальних закладів, націоналізованих книжкових складів і магазинів, великих приватних колекцій, які відрізнялися не лише чисельністю рідкісних і цінних видань, а й системністю та цілеспрямованим відбором літератури. У перші роки існування бібліотека придбала ретельно підібрані колекції з різних галузей науки, що належали видатним ученим -- академікам В.С. Іконникову, М.І. Петрову, П.А. Тутковському, професорам І.В. та М.В. Лучицьким, С.Т. Голубєву, Ю.А. Кулаковському, В.О. Караваєву, К.Л. Якубовському, письменнику й освітньому діячеві Б.Д. Грінченку, відомому історику М.М. Бантиш-Каменському. Ця традиція постійно підтримується. Серед особистих колекцій, що в різний час надійшли до фондів бібліотеки, крім названих, особливо цінними є книжкові зібрання академіків А.Ю. Кримського, Ю.М. Соколова, Ю.С. Ліпатова, членів-кореспондентів С.І. Маслова, П.М. Попова, письменника Є.М. Кротевича [5, c.29-30].

Виняткове науково-культурне значення має одне з найбагатших зібрань стародавніх пам'яток слов'янської писемності, рукописних книг XI--XVIII ст., історичних документів XVI--XVIII ст. Серед них -- сім аркушів «Київських глаголичних листків» (X ст.) -- однієї з найдавніших глаголичних пам'яток старослов'янської писемності, фрагменти «Сліпченського Апостола» -- рукопису XII ст. на пергамені, «Оршанське Євангеліє» XIII ст., «Сербський Апостол» XIV ст., «Києво-Печерський патерик» (1553-1554), славнозвісне «Пересопницьке Євангеліє» (1556-1561), що за красою та багатством оформлення не має рівних собі серед українських рукописів. Сьогодні ця духовна святиня українського народу набула значення ще й політичного символу нації -- на «Пересопницькому Євангеліє» під час інавгурації присягають Президенти України.

Серед зарубіжних стародруків -- пам'ятки західноєвропейського книгодруку XV--XVI ст., у тому числі колекція з 524 інкунабулів, книг початкового періоду книгодрукування, виданих до 1500 року. Окрасою колекції є «Трактат» Матвія Краківського» -- книга, видана у Майнці 1459--1460 рр. ще за життя І. Гутенберга, «Історія тварин» Аристотеля (Венеція, Й. Кельнський, Й. Мантен, 1476) та слов'янський інкунабул «Октоїх», виданий у Чорногорії 1494 р. Стародруки, що побачили світ протягом першої половини XVI століття, об'єднано в колекцію палеотипів, яка нараховує 2,5 тис. примірників. Представлено видання найбільш відомих європейських друкарів Й. Фробена, Й. Бадіуса Асцезія, А. Торрезано, Й. Амербаха, Ф. Джунти, Я. Галлера, М. Шарфенберга, Й. Шьонспергера та ін. Бібліотека має також видання відомих європейських видавничих фірм XV--XVII століть -- Альдів, Етьєнів, Плантенів, Ельзевірів.

У фондах Інституту рукопису нараховується понад 400 колекцій документів III-XX ст., архівів діячів вітчизняної науки, літератури і мистецтва XIX-XX ст., серед яких архіви В.І. Вернадського, А.М. Лазаревського, Б.Д. Грінченка, В.Б. Антоновича, О.І. Левицького, В.С. Іконникова, А.І. Кандиби, М.К. Зерова. Зберігаються в цих фондах і матеріали з рукописної спадщини Т.Г. Шевченка, П.П. Гулака-Артемовського, Г.Ф. Квітки-Основ'яненка, І.Я. Франка, Лесі Українки, М.М. Коцюбинського, Панаса Мирного, М.П. Старицького, М.Л. Кропивницького, М.Т. Рильського, П.Г. Тичини та ін. У фондах Інституту рукопису зберігаються також архіви вчених НАН України [8; c. 3-6].

Дуже цінна частина зібрань Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського -- її близько 220-тисячні фонди нотних видань -- найбагатше нотосховище в Україні. Основу цього фонду становить колекція Разумовських, бібліотека й архів музичного товариства ім. М.Д. Леонтовича, музичні видання з особистих зібрань видатних діячів музичної культури. Саме тут зосереджено кращі надбання музичної культури України та Росії кінця XVII -- першої половини XIX ст., музична класика різних епох і народів, клавіри вітчизняних опер та інструментальної музики, всі види нотної продукції, довідкові видання, звукозаписи. Серед них багато унікальних, єдиних у всьому світі.

Зібрання друкованих образотворчих матеріалів у фондах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського налічує понад 250 тис. прим. Представлено кращі взірці світового образотворчого мистецтва, які репродуційовані у книгах, альбомах, журналах, а також листівки, гравюри, плакати, портрети, лубки, велику колекцію документальних фотографій, що зберігають риси старого Києва, Парижа, Лондона, пам'ятки архітектури, інтер'єри дореволюційних будинків тощо. Особливою цінністю альбомного фонду є колекція так званих «кунстбухів» -- збірників гравюр, за якими навчались учні іконописної школи Києво-Печерської лаври у XVII--XVIII ст. У фонді естампної графіки широко представлено репродукції західноєвропейської та вітчизняної гравюри XVIII--XIX століть, твори сучасних українських графіків. Унікальною є колекція українських плакатів з 1904 р. до наших днів; з них 200 плакатів збереглися лише у фондах бібліотеки.

У єдиному в Україні спеціалізованому фонді картографічних видань, де зосереджено також і літературу з геодезії, геології, географії, інших наук про Землю, зібрано 42 тис. вітчизняних та зарубіжних картографічних матеріалів з XVI ст., у тому числі понад 5 тис. довідкових видань. У складі фонду значна кількість рідкісних документів, як друкованих, так і рукописних. Серед них справжніми перлинами є твори знаменитих фламандських географів-картографів XVI ст.: атлас Авраама Ортелія «Theatrum orbis terrarum», виданий у середині XVI ст., атласи Гергарда Кремера (Меркатора) «Atlas ou representation du Monde Universel...» і «Appendix Atlantis oder ander Theil...». Широко та змістовно відображено територію України. Предметом особливої уваги є такі раритети, як рукописний «Атлас реки Днепра», складений 1784 р., «Карта Киевской губернии» 1784 р., «Генеральная карта Российской Империи» 1734 р. [13, c.2-16].

З 1971 року Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського має статус науково-дослідної установи і досліджує проблеми бібліотекознавства, бібліографознавства, книгознавства, джерелознавства, документознавства, архівознавства, біографістики, кодикології та кодикографії, історії книжкової культури, інформатики, соціальних комунікацій, збереження, консервації і реставрації документів; методології, методики й організації створення національної бібліографії України, повних бібліографій документів національних меншин України; формування і збереження національного бібліотечного фонду України; удосконалення бібліотечно-бібліографічної класифікації, каталогізації; розвитку комп'ютерних технологій інформаційно-бібліотечної діяльності.

Основними науковими напрямами діяльності НБУВ є:

ѕ Формування і використання науково-інформаційних ресурсів. Інформатизація бібліотек.

ѕ Створення національної бібліографії. Українська біографістика.

ѕ Нові технології збереження, консервації та реставрації бібліотечних фондів.

ѕ Вивчення, збереження та видання української історико-культурної спадщини.

Національна бібліотека імені В. І. Вернадського, за своїми теоретичними, методичними та практичними напрацюваннями, є головною організацією з реалізації проекту створення національної бібліографії України і послідовно здійснює багатотомне видання системи покажчиків національного бібліографічного репертуару, якого Україна практично не мала за всю свою історію, формує бібліографічні бази даних.

Провідне місце бібліотека посідає у дослідженні писемної та книжкової спадщини України, створенні археографічних реєстрів рукописних фондів, бібліотечних зібрань та історичних колекцій. Їх практична реалізація стає підґрунтям для створення Державного реєстру книжкових пам'яток як складової реєстру національного культурного надбання та програми ЮНЕСКО «Пам'ять світу».

На основі історико-документознавчих досліджень архівної спадщини української науки бібліотекою створюється широка науково-інформаційна база з історії діяльності Національної академії наук - формуються бази даних архівного фонду, публікуються збірники документів і матеріалів, каталоги, довідники, колективні монографії.

Бібліотека виконує роль національного центру біографічних досліджень: здійснює розробку теоретичних і науково-методичних проблем української біографістики, формування баз даних біографічної інформації, координацію досліджень в загальнодержавному масштабі, збирання та видання матеріалів біографій діячів України, альманахів, довідників, створює ресурси електронного Українського біографічного словника. електронного науково-інформаційного ресурсу «Український національний біографічний архів».

Національна бібліотека імені В. І. Вернадського має суттєві здобутки і в дослідженні проблем збереження бібліотечних фондів. Здійснюється розробка сучасних технологій консервації та реставрації книг і рукописів, моніторинг екологічного стану книгосховищ, оцифрування та створення страхового фонду унікальних видань, дослідження фізико-хімічних показників паперу та матеріалів, що застосовуються для реставраційних і палітурних робіт, розробка й впровадження наукових рекомендацій з питань забезпечення довготривалого збереження документальної спадщини України.

Наукові здобутки співробітників бібліотеки оприлюднюються на міжнародних і всеукраїнських наукових конференціях, на нарадах, семінарах, читаннях, публікуються у наукових журналах і збірниках.

Отже, обсяг фондів -- близько 15 млн. одиниць зберігання. Це унікальне зібрання джерел інформації, що включає книги, журнали, продовжувані видання, карти, ноти, образотворчі матеріали, рукописи, стародруки, газети, документи на нетрадиційних носіях інформації. Основними науковими напрямами діяльності бібліотеки є: формування і використання науково-інформаційних ресурсів, інформатизація бібліотек; створення національної бібліографії, українська біографістика; нові технології збереження, консервації та реставрації бібліотечних фондів; вивчення, збереження та видання української історико-культурних цінностей.



РОЗДІЛ 2. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМ. В.І. ВЕРНАДСЬКОГО

2.1 Проблеми розвитку Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського

Необхідно зазначити, що скорочення бюджетного фінансування в 2010 році викликало погіршення комплектування фондів бібліотеки документами на традиційних носіях, зменшило можливості передплати наукової інформації, унеможливило оновлення матеріально-технічної бази, але разом з тим спонукало бібліотеку активніше шукати нові шляхи поповнення фонду і накопичення електронних науково-інформаційних та суспільно значущих ресурсів, удосконалювати бібліотечно-інформаційну технологію на основі впровадження системи автоматизації бібліотек «ІРБІС 64», розпочати, за результатами наукових розробок, організаційно-структурну, функціональну та кадрову перебудову діяльності з урахуванням нових технологічних завдань і можливостей; розширити асортимент інформаційно-аналітичних та оглядово-прогностичних матеріалів і збільшити кількість корпоративних користувачів, які їх потребували; впроваджувати дистантні форми інформаційно-аналітичного обслуговування та оперативного доступу до зовнішніх джерел наукової, освітньої інформації; розгорнути роботи із створення страхового фонду першоджерел української духовності (рукописів, стародруків, рідкісних і цінних видань), електронних інформаційних масивів української біографістики та розміщення їх у глобальній інформаційній мережі.

Серед актуальних на сьогоднішній день проблем Українських національних бібліотек, зокрема національної бібліотеки ім. Вернадського, можна виділити наступні:

- роль і місце бібліотеки в соціальній структурі сучасного суспільства;

- філософсько-методологічні проблеми бібліотечної справи, місце інтегрованого бібліотекознавства в системі наук;

- законодавче регулювання бібліотечно-інформаційної діяльності;

- концептуальні підходи до зміни структури документних ресурсів бібліотек, комунікація і використання непаперових носіїв інформації в бібліотеці;

- забезпечення збереження фондів академічних бібліотек: соціальні, культурологічні, економічні аспекти;

- управління процесами формування та використання фондів;

- інформатизація бібліотек та пов'язані з нею проблеми розвитку бібліотечної професії та організації безперервної професійної освіти;

- сучасне інформаційне середовище та його вплив на інформаційну поведінку читачів;

- напрями оптимізації бібліотечно-інформаційного обслуговування вчених і фахівців;

- інформаційно-аналітична діяльність в бібліотечній сфері.

Найактуальніші з них - розробка наукових і практичних аспектів збереження меморіальних фондів, розкриття історико-культурних збірок, видання спільних наукових описів рукописів і каталогів книжкових колекцій, прогнозування тенденцій зміни тип видових структур фондів, створення оптимальної моделі фондів національної бібліотеки, проблеми управління розвитком документних ресурсів бібліотек, шляхи оптимізації інформаційної підтримки наукових досліджень, пошук адекватних форм і способів освоєння інформаційної сфери, аналіз інформаційної поведінки і читацьких переваг вчених і фахівців, вивчення проблем особистості читача, процесу пізнання, соціології та психології читання, взаємодія в процесі впровадження новітніх інформаційних технологій, узгодження форматів, інформаційно-пошукових мов, обміну створеними в бібліотеках спеціальними базами даних, скажімо, з питань превентивної консервації або методичної роботи, проведення комплексу заходів, спрямованих на підвищення рівня бібліотекознавчих і книгознавчих досліджень, активізацію роботи в галузі термінології, стандартизації, бібліотечної статистики, зміни статусу бібліотечного працівника.

Одна з основних функцій бібліотек - забезпечення збереження накопичених суспільством книжкових багатств, що є величезною культурною і духовною цінністю народу [9; c. 13-24].

Отже, проблеми збереження бібліотечних фондів в НБУВ на сучасному етапі стали настільки складними, що традиційні форми і методи функціонування цього напряму перестали відповідати сучасним вимогам. Найактуальніші проблеми НБУВ є: розробка наукових і практичних аспектів збереження меморіальних фондів; розкриття історико-культурних збірок; роль і місце бібліотеки в соціальній структурі сучасного суспільства; місце бібліотекознавства в системі наук; використання непаперових носіїв інформації; забезпечення збереження фондів; управління процесами формування та використання фондів; проблеми розвитку бібліотечної професії.

2.2 Перспективи розвитку основної бібліотеки країни

Для подальшого розвитку діяльності бібліотеки як головного науково-інформаційного центру держави потрібно розв'язати завдання, що стосуються підвищення ефективності функціонування бібліотеки, запровадження сучасних інформаційних технологій, оснащення засобами комп'ютерної та телекомунікаційної техніки тощо.

Метою програми є створення умов для становлення Бібліотеки як головного науково-інформаційного центру держави, розвитку її діяльності на базі запровадження сучасних інформаційних технологій, комп'ютерної та телекомунікаційної техніки.

Основними завданнями програми є: запровадження нових інформаційних технологій для здійснення наукової, науково-інформаційної, культурно-просвітницької та видавничої діяльності, загальної координації та науково-методичного забезпечення з питань бібліотекознавства, бібліографознавства, книгознавства та документознавства, міжнародного співробітництва у сферах формування, обміну та використання світових бібліотечних ресурсів; запровадження міжнародного бібліотечного абонементу та обміну інформацією в електронному вигляді; забезпечення формування депозитарію публікацій ООН та її спеціалізованих установ; формування універсального фонду національних інформаційних ресурсів на всіх видах носіїв інформації, що включає цілісну колекцію документів про Україну, наукові та суспільно значущі зарубіжні видання, оригінали та переклади з іноземних мов наукової літератури і творів світової літературної класики; організація наповнення корпоративних баз та банків даних як засобу інтеграції інформаційних ресурсів бібліотек та інших центрів документальних комунікацій, формування єдиного науково-інформаційного простору України;

створення Українського науково-інформаційного веб-порталу із системами пошуку та архівування розміщеної в глобальних інформаційних мережах інформації про Україну, а також наукової та суспільно значущої інформації;

формування електронного інформаційного фонду української мови, що включає енциклопедії, словники, довідники, підручники, твори української літературної класики; створення електронних інформаційних масивів української біографістики та розміщення їх у глобальних інформаційних мережах; створення системи загального доступу до інформації та знань для всіх категорій користувачів, що сприятиме наданню їм рівних можливостей у задоволенні інформаційних потреб і отриманні інформаційних послуг у сфері інформаційних комунікацій; створення інтегрованої довідково-пошукової системи розкриття змісту сукупних фондів вітчизняних наукових бібліотек і засобів пошуку відповідної інформації в глобальних інформаційних мережах, розповсюдження та популяризація відомостей про інформаційні ресурси країни; створення документальних масивів (енциклопедичних, науково-оглядових, фактографічних, довідкових тощо) для підготовки інформаційно-аналітичних матеріалів; оновлення наукової, технологічної та матеріально-технічної бази для забезпечення збереження бібліотечного фонду; створення страхового фонду першоджерел української духовності (рукописів, стародруків, рідкісних і цінних видань); створення інфраструктури для формування, обробки, зберігання та використання мультимедійної інформації; інтеграція до глобальної інформаційної мережі наукових установ і навчальних закладів; підготовка та видання фахових енциклопедій, словників, довідників і підручників, представлення електронних версій цих видань у глобальних інформаційних мережах.

Виконання заходів програми сприятиме становленню НБУВ як головного науково-інформаційного центру держави, діяльність якого дасть змогу: досягти якісно нового рівня задоволення універсальних інформаційних потреб суспільства в інтересах розвитку виробництва, управління, науки, освіти, культури; здійснювати інформаційне супроводження процесу суспільних реформ; зміцнити науково-інформаційну базу для підтримки інноваційної діяльності в Україні; забезпечити належне представлення у глобальних інформаційних мережах національних інформаційних ресурсів; розширити доступ до світових джерел інформації; сприяти формуванню позитивного іміджу України в світовому співтоваристві.

Напрями розвитку бібліотечної справи в Україні до 2020 року повинні відповідати поставленим цілям і завданням і включати в себе:

1. Приведення у відповідність законодавчої бази потребам розвитку бібліотечної справи та бібліотечного обслуговування населення.

Розробити нові галузеві документи:

- національна програма поповнення бібліотечних фондів;

- національна програма збереження бібліотечних фондів;

- державна програма автоматизації публічних бібліотек;

- модельний стандарт діяльності публічної бібліотеки на підставі нормативів;

- соціальний стандарт доступності та якості бібліотечних послуг з метою подолання інформаційної і соціокультурної нерівності між місцевостями та регіонами країни;

- мінімальні нормативи бюджетного фінансування публічних бібліотек відповідно до соціальних стандартів;

- штатні нормативи з обслуговування користувачів з урахуванням видів бібліотек та категорій користувачів (наукові робітники, фахівці народного господарства, масовий читач, юнацтво, діти, і т ін.);

- штатні нормативи для комп'ютерних професіоналів і фахівців (адміністратора системи, інженерапрограміста) - за кількістю комп `ютерів в мережі, оператора ЕОМ - за обсягом допоміжно-технічних робіт, які виконуються на комп`ютері, оператора копіювальних та розмножувальних машин - за кількістю копій, оператора апаратів мікрофільмування та копіювання - за кількістю копій для бібліотечних фахівців, які, крім традиційних робіт, опанували новітні види діяльності, такі, як: формування електронних баз даних, наповнення контенту бібліотечного сайту, надання доступу до локальних та мережевих ресурсів Інтернету, обслуговування віддалених користувачів - за обсягом роботи з: формування та використання а)фондів на традиційних та новітніх носіях, б) локальних та мережевих ресурсів; обслуговування а) читачів, б) абонентів, в) віддалених користувачів;

- єдиний стандарт (формат) обміну бібліографічними записами, забезпечивши їх гармонізацію з міжнародними правилами та стандартами відповідно до Державної цільової національно-культурної програми створення єдиної інформаційно-бібліотечної системи «Бібліотека - XXI»;

- типове положення про альтернативні моделі бібліотек (бібліотека-клуб, бібліотека-музей тощо);

- положення про модельну бібліотеку;

- положення про книжкові пам'ятки.

2. Формування базової мережі бібліотек:

- визначення та збереження базової мережі бібліотек у містах і районах згідно з Законом України «Про культуру», «Порядком формування базової мережі закладів культури», затвердженим Постановою КМУ від 24.10.2012 р. № 984;

- відновлення діяльності централізованих бібліотечних систем у містах і районах, де відбулась децентралізація;

- відкриття публічних бібліотек згідно з «Мінімальними соціальними нормативами забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні», затвердженими Постановою КМУ від 30.05.1997 р. № 510 із змінами, затвердженими Постановою КМУ від 30.09.2009 р. № 1061;

- створення сучасних модельних бібліотек у сільській місцевості.

3. Прискорення темпів інформатизації українських бібліотек:

- розробка та реалізація «Державної програми автоматизації публічних бібліотек на період до 2020 р.», як складової «Національної програми інформатизації» з метою забезпечення доступу бібліотек, у т. ч. сільських, до Інтернету, оснащення їх комп'ютерною технікою, програмним забезпеченням та телекомунікаційним обладнанням;

- включення до бюджетів усіх рівнів видатків на оплату каналів Інтернет-зв'язку, встановлення для бібліотек пільг на користування послугами зв'язку, у т. ч. Інтернетом;

- створення інноваційних продуктів (електронних каталогів, повнотекстових баз даних, бібліотечних веб-сайтів);

- впровадження сучасних сервісних послуг(віртуальної довідки, електронного замовлення, електронної доставки документів, скайп-консультування;

- проведення роботи по перепідготовці персоналу бібліотеки та навчання користувачів бібліотек роботі з інформаційними ресурсами бібліотеки;

- забезпечення систематичного оновлення парку комп'ютерів і програмних продуктів.

4. Підвищення якості комплектування бібліотечних фондів ? прийняти Державну програму поповнення бібліотечних фондів, передбачивши:

- фінансування державних програм «Українська книга», «Розвиток і функціонування української мови»;

- введення в дію п. З Постанови КМУ «Про порядок доставляння обов'язкових примірників документів» від 10.05.2002 р. № 608, де наголошувалося, що «при Національній бібліотеці імені В. І. Вернадського буде створено Державний центр комплектування бібліотек обов'язковим платним примірником документів», або запропонувати альтернативне вирішення проблеми гарантованого поповнення фондів центральних бібліотек територій українською книгою;

- регулярне надходження до бібліотеки нової літератури на різних видах носіїв, збільшивши в середньому вдвічі кількість коштів, що виділяються на комплектування. Це забезпечить мінімальні соціальні гарантії населенню на доступ до інформації;

- забезпечення під час формування державного, місцевих бюджетів віднесення видатків на поповнення фондів до переліку захищених статей;

- з метою створення сучасної системи обігу друкованої продукції та запровадження у перспективі електронної системи закупівлі книг для бібліотечних фондів (електронної книжкової біржі) започаткувати національну інформаційну систему «Books in Print» («Книги в наявності та в друці»).

При комплектуванні важливо скоординувати дії бібліотек, які обслуговують одні і ті ж категорії користувачів та забезпечити:

- сприяння поповненню Державного бібліотечного фонду якнайбільш повним репертуаром національної друкованої продукції, а також документами на електронних носіях, документами, що перебувають за межами України, та документами іноземного походження, що стосуються України;

- врахування інтересів і запитів людей з особливими потребами (книги з великим шрифтом, аудіозаписи, відеозаписи, CD-ROM тощо);

- відновлення практики підготовки тематичних планів видавництв та видавничих організацій (річні, квартальні);

- здійснення систематичного моніторингу книжкового ринку.

Державна політика в сфері розвитку вітчизняного книговидавництва і книгорозповсюдження повинна бути спрямована на: відновлення і подальший розвиток всеукраїнської мережі книгорозповсюдження: в приватну власність (книжкові магазини, книжкові ярмарки), в тимчасове користування (система бібліотек); створення сприятливих економічних умов для видання, розповсюдження і популяризації видань (пільги при оподаткуванні, оренді і т.і); удосконалення форм і методів рекламування та інформування про підготовку до друку нових видань з використанням національної інформаційно-пошукової системи, електронної розсилки.

5. Збереження бібліотечних фондів:

- забезпечення повноцінного захисту усіх цінних бібліотечних документів, прийняття Національної програми збереження бібліотечних фондів України;

- створення державних і регіональних центрів консервації; моніторинг стану фондів та умов їх зберігання в бібліотеках України, забезпечення нормативних режимів зберігання, розробка й розвиток засобів масової консервації документів, впровадження в процеси консервації новітніх технологій, планування і забезпечення дій на випадок виникнення надзвичайних ситуацій;

- створення і розвиток Українського страхового фонду документів бібліотек як частини Єдиного українського страхового фонду документації;

- облік та державна реєстрація книжкових пам'яток України: вдосконалення наукових і нормативно-правових основ роботи з книжковими пам'ятками; розвиток Загальноукраїнського зводу книжкових пам'яток як єдиного розподіленого банку даних про книжкові пам'ятки України всіх рівнів; розробка і впровадження системи державної реєстрації книжкових пам'яток, формування мережі регіональних центрів по роботі з пам'ятками;

- забезпечення безпеки бібліотек і бібліотечних фондів: розвиток системи нормативно-правових і методичних документів, що регламентують технології безпеки бібліотек і бібліотечних фондів; створення регіональних програм безпеки бібліотек; забезпечення державних, регіональних і публічних бібліотек сучасними системами безпеки, впровадження сучасних засобів протипожежного захисту, проведення профілактичних заходів;

- збереження бібліотечних фондів у процесі використання: розробка і впровадження сучасних технічних засобів, які забезпечують збереження документів при їх видачі, копіюванні і експонуванні, забезпечення нормативних режимів зберігання фонду, оснащення бібліотек системами клімат-контролю, відеоспостереження, електромагнітного захисту від несанкціонованого виносу документів;

- розвиток системи обліку бібліотечних фондів: удосконалення обліку всіх видів документів, що знаходяться у фондах бібліотек, створення єдиної системи обліку документів бібліотек; впровадження нових технологій, що забезпечують інтеграцію обробки облікової інформації, автоматизовану обробку наявних у бібліотеці документів;

- організація центрів переведення в електронну форму інформаційних ресурсів бібліотек на базі обласних універсальних наукових бібліотек для оцифрування краєзнавчих ресурсів, як найціннішої частини регіонального бібліотечного фонду з метою наповнення електронних бібліотек територій, електронної бібліотеки «Культура України»;

- організація централізованого зберігання електронних документів та інформаційних ресурсів на базі Національної парламентської бібліотеки України.

6. Зміцнення матеріально-технічної бази бібліотек:

- проведення ремонтів і реконструкцій будівель і приміщень бібліотек, що перебувають в аварійному стані і потребують капітального ремонту. Регіональні бібліотеки повинні бути забезпечені площами, відповідно до обсягу їх фондів і нормативам зберігання документів, кількості користувачів, державних і соціокультурних завдань та функцій бібліотек;

- формування доручення компетентним науково-дослідним установам розробити типовий проект будівництва модульних бібліотек (типових будівель бібліотечно-інформаційних комплексів, що швидко і легко будуються, де можна розмістити компактну бібліотеку (на 10-15 тисяч томів), Інтернет-центр, книжковий магазин, загальний конференц-зал тощо) і зробити його доступним для використання відповідно до потреб місцевих громад;

- зобов'язання керівників всіх міністерств і відомств, що мають в своєму підпорядкуванні бібліотечні заклади, забезпечити їх утримання у належному стані шляхом своєчасного проведення ремонтних робіт, підтримки в робочому стані систем опалення, електропостачання, зв'язку, встановлення систем охоронної та протипожежної сигналізації, автоматизованих систем пожежогасіння; оснащення бібліотек меблями та технічними засобами;

- визначення на перспективу шляхів вирішення питання щодо державного замовлення на проектування та виробництво спеціалізованих автотранспортних засобів, для облаштування «мобільних бібліотек на колесах» (бібліобусів), оснащення їх сучасним комп'ютерним, копіювально-розмножувальним, мультимедійним обладнанням, інтернет-зв'язком, добірками нових книг і періодичних видань для організації обслуговування мешканців віддалених малих сільських (селищних) населених пунктів;

- забезпечення бібліотек сучасним обладнанням для зберігання і використання фондів, каталогів, здійснення їх функцій, а також безпечного і комфортного перебування користувачів.

7. Забезпечення бібліотек кваліфікованим персоналом:

- дотримання вимог законів України «Про культуру» (ст.29), «Про бібліотеки і бібліотечну справу» у частині забезпечення роботою на повну посадову ставку;

- забезпечення рівня оплати праці в бібліотечній справі, що гарантує стабільний розвиток галузі, при якому бюджетна частина заробітної плати повинна бути не менше вартості споживчого кошика в регіоні, а заробітна плата в цілому - не нижче рівня середньої заробітної плати в регіоні;

- перегляд тарифно-кваліфікаційних характеристик працівників бібліотек, розширення номенклатур посад бібліотечних установ відповідно до сучасних потреб галузі на основі Класифікатора посад;

- розвиток системи безперервної бібліотечно-інформаційної освіти, що забезпечує комплексне оновлення професійних знань, умінь і навичок бібліотечних кадрів за допомогою регулярного підвищення їх кваліфікації та перепідготовки з актуальних напрямків модернізації бібліотечної справи;

- збільшення ліцензованого обсягу спеціальності «Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографія» в спеціалізованих учбових закладах III та IV рівнів акредитації;

- впровадження нових моделей і форматів професійного розвитку працівників бібліотек, включаючи дистанційне навчання, модульну систему підвищення кваліфікації;

- підвищення іміджу професії, створення пільгових умов для залучення і закріплення молоді в бібліотечній галузі, формування системи кадрового резерву в бібліотеках;

- забезпечення позитивної мотивації колективу до змін та заохочення до творчих починань.

Отже, справа не зміниться, якщо не вирішити проблему кардинально. Слід вести пошук коштів на комплексну реалізацію стратегічного плану інформатизації бібліотек, що дозволить зробити прорив у вирішенні проблеми створення інформаційно-бібліотечної мережі України, забезпечити підготовку і перепідготовку висококваліфікованих бібліотечних й інформаційних кадрів нової формації, показати на практиці всі позитивні риси сучасної, повністю автоматизованої бібліотечної мережі.

ВИСНОВКИ

національний бібліотека діяльність

В курсовій роботі було узагальнено знання про діяльність НБУВ на сучасному етапі, проблеми і перспективи розвитку.

1. З'ясовано, що до нормативно-правової бази НБУВ відноситься: закони України, укази та розпорядження Президента України, постанови та розпорядження Верховної Ради України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерств та відомств України, інструктивні та методичні матеріали Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, міжнародні документи та документи інших держав.

2. Розглянуто, що обсяг фондів -- близько 15 млн. одиниць зберігання. Це унікальне зібрання джерел інформації, що включає книги, журнали, продовжувані видання, карти, ноти, образотворчі матеріали, рукописи, стародруки, газети, документи на нетрадиційних носіях інформації. Бібліотека має найповніше в державі зібрання пам'яток слов'янської писемності та рукописних книг, архіви та книжкові колекції видатних діячів української й світової науки та культури. Щорічно до фондів надходять 160-180 тис. документів (книг, журналів, газет тощо). Бібліотека комплектується всіма українськими виданнями, отримує примірник дисертацій, які захищаються на території України, веде міжнародний книгообмін з понад 1500 науковими закладами і бібліотеками 80 країн світу. Основними науковими напрямами діяльності бібліотеки є: формування і використання науково-інформаційних ресурсів, інформатизація бібліотек; створення національної бібліографії, українська біографістика; нові технології збереження, консервації та реставрації бібліотечних фондів; вивчення, збереження та видання української історико-культурних цінностей.

3. Сформульовано проблеми збереження бібліотечних фондів в НБУВ на сучасному етапі стали настільки складними, що традиційні форми і методи функціонування цього напряму перестали відповідати сучасним вимогам. Найактуальніші проблеми НБУВ є: розробка наукових і практичних аспектів збереження меморіальних фондів; розкриття історико-культурних збірок; роль і місце бібліотеки в соціальній структурі сучасного суспільства; місце бібліотекознавства в системі наук; використання непаперових носіїв інформації; забезпечення збереження фондів; управління процесами формування та використання фондів; проблеми розвитку бібліотечної професії.

4. Вважаємо, що для подальшого розвитку діяльності Бібліотеки як головного науково-інформаційного центру держави потрібно розв'язати завдання, що стосуються підвищення ефективності функціонування Бібліотеки, запровадження сучасних інформаційних технологій, оснащення засобами комп'ютерної та телекомунікаційної техніки тощо. Вжити заходи, які сприятимуть становленню Бібліотеки як головного науково-інформаційного центру держави, діяльність якого дасть змогу: досягти якісно нового рівня задоволення універсальних інформаційних потреб суспільства в інтересах розвитку виробництва, управління, науки, освіти, культури; здійснювати інформаційне супроводження процесу суспільних реформ; зміцнити науково-інформаційну базу для підтримки інноваційної діяльності в Україні; забезпечити належне представлення у глобальних інформаційних мережах національних інформаційних ресурсів; розширити доступ до світових джерел інформації; сприяти формуванню позитивного іміджу України в світовому співтоваристві.

...