Розробка зачіски Стародавнього Єгипту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

ДПТНЗ Чернігівське вище професійне училище побутового обслуговування

Курсова робота

З предмету « Художнє моделювання зачіски»

На тему: Розробка зачіски Стародавнього Єгипту

Виконала: учениця групи П-115

Дрозд Ю.С.

Перевірила: Огольцова А. В.

Чернігів

2015

Зміст курсової роботи

Вступ

1. Теоретична частина

1.1 Характеристика історичної епохи та обґрунтування вибору базової моделі зачіски

2. Технологічна частина

2.1 Опис організації робочого місця

2.2 Підготовчі роботи.

2.3 Технологічний процесс

2.4 Загальний вигляд зачіски

2.5 Заключні роботи

2.6 Дезинфекція та охорона праці

Висновок

Джерела інформації

Вступ

Перукар - це фахівець який пройшов шлях від прикладного ремесла до вершин смаку і стилю. З тих пір як людина вперше побачив своє відображення в дзеркальній поверхні, його бажання добре виглядати тільки посилилося. Будь-яка можливість поліпшити свою зовнішність, якось виділитися стала нагальною необхідністю. У різні часи «наводити марафет» і стежити за модою могли собі дозволити лише багаті люди, у яких були на цей час і гроші, а ось професія цирульника ніколи не приносила великих доходів. Лише мода була законодавицею для талантів, а історія навіть не зберегла для нас їхні імена. Сьогодні ситуація змінилася. Жодна людина не обходиться в наші дні без візиту в перукарню, а слава відомих майстрів зачісок гримить на всю країну.

Перукар - це одна із самих давно відомих і шанованих професій. Робота перукаря - це робота з кожною людиною окремо, що вимагає врахування його характеру, індивідуальності і смаку. Творчий процес створення зачісок і стрижок знаходиться в близькій спорідненості з творчістю в будь-якому іншому виді людської діяльності. Праця по виконанню зачісок і стрижок по суті своїй найближче до мистецтва скульптора. Зачіска - це та ж скульптура і вона сприяє створенню його художнього образу. Для того, щоб бути хорошим перукарем, недостатньо тільки вивчити технологічну сторону виконуваних робіт опанувати необхідними навичками, потрібно розвивати в собі естетичні почуття і мислити художніми образами, знати закони поєднання стилів і кольору в одязі і зачісці. Якщо перукар домагається поєднання зачіски із зовнішністю, стильовим призначенням, одягом і макіяжем, тільки тоді він може вважати свою роботу досконалою. Професія перукар чудова тим, що майстер, виконуючи свою роботу з душею, дарує радість не тільки людям, а й сам отримує від своєї роботи величезне задоволення. Краса, як відомо, врятує світ, а хороший перукар завжди даруватиме людям тільки красу і своє неповторне мистецтво!

Роль перукаря у створенні загальної гармонії ліній з урахуванням індивідуальності клієнта є часом вирішальним. Кожна людина вдається до допомоги перукаря в надії на те, що він на основі своїх знань і вимог сучасної моди, професійного досвіду і особистого смаку створить витончену зачіску. Саме тому професія перукаря повинні вибирати люди з творчою натурою і досить розвиненим естетичним смаком. Таким чином, ми з'ясували що: Перукар робить різні види стрижок, фарбування, хімічну завивку і укладку, займається лікуванням волосся, коригує форму вусів і бороди. Хороший майстер повинен за допомогою своєї роботи підкреслити гідність та приховати недоліки особи відвідувача. Деякі перукарі спеціалізуються на постижерних роботах: виготовленні перук, накладних вусів, брів.

Джерела перукарського мистецтва йдуть у глибоку стародавність. Відомо, що вже за 2-3 тисячі років до нової ери нашим предкам було властиво прикрашати свою зовнішність зачіскою. Проходили століття, поступово людина вносила в створювані їм предмети, у тому числі в зачіску, своє подання про красу, що відбиває і його індивідуальний смак, і загальний естетичний ідеал, властивій конкретній епосі. Але одяг і зачіска виявляються також утилітарними й соціальними. У різних народів сформувався свій стиль і певні традиції, пов'язані із природними умовами країни й положенням людини в суспільстві.

Вивчення історії перукарського мистецтва представляє не тільки пізнавальний інтерес, але й практичну цінність, тому що деякі деталі можна використати й у цей час.

Цікаву форму зачісок створили в Древньому Єгипті. Для виконання такої складної зачіски були потрібні послуги спеціально навчених рабів. Єгиптяни офарблювали свої волосся хною, прикрашали зачіски декоративними елементами.

Метою курсової роботи є - створення стилізованого образу древньої епохи, який відображає взаємозв'язок, між історичним стилем Стародавнього Єгипту і сучасними напрямками моди в зачісці, її форму і колірній гамі.

І. Теоретична частина

1.1 Опис історичної епохи

Епоха Стародавнього Єгипту: макіяж, мода, зачіски. Характеристика вибраного образу

Характерною рисою всіх давньоєгипетських зачісок була строгість і чіткість ліній, за що вони отримали назву «геометричних». Більшість єгиптян через жаркого клімату носило прості зачіски з коротко обстриженого волосся. Багато чоловіків, особливо жерці, повністю збривали волосся, змащуючи шкіру голови ароматичними маслами. Все вільне населення Єгипту носило парики. Їх форма, розміри і матеріал вказували на соціальне становище власників. Перуки виготовлялися з натурального волосся, шерсті тварин, рослинних волокон і навіть мотузок. Їх фарбували в темні тони, причому наймоднішими вважалися темно-коричневий і чорний кольори. Судячи з збереженим зображенням, відомо було безліч фасонів перук. Найчастіше вони доходили до плечей, але в урочистих випадках надягали довгі перуки, завиті крупними паралельними локонами. Зачіски рясно просочувалися запашними маслами, есенціями, клейкими складами. Всі чоловіки голили бороду. Правом носити бороду володів тільки фараон (на знак свого володіння землею), але його борода була штучною. Її, як і перуку, робили з вовни або з зрізаних волосся, перевитих золотими нитками, і підв'язували до підборіддя шнурком. Цією церемоніальною бороді могли надавати різні форми, але найпоширенішою була загнута на кінці кіска, схожа на котячий хвіст. Жіночі зачіски в усі часи були значно довші чоловічих і більш хитромудрі. [5,45] Староєгипетські аристократки, як і їхні чоловіки, нерідко голили голову і надягали перуки. Найтиповішими зачісками на перуках були дві: перша - все волосся поділялися поздовжнім проділом, щільно облягаючи особа з обох сторін, і рівно підстригалися на кінцях; верх перуки був плоским. Друга зачіска мала форму кулі. З часом набув поширення великий завитий перуку, три пасма якого спускалися на груди і спину. Зачіски робили і з власного волосся, вільно розпускаючи їх по спині і прикрашаючи кінці пензликами або кульками з ароматичних смол. Широко застосовувалася завивка, яка робилася за допомогою холодного укладання (для цього пасма волосся намотували на дерев'яні палички і обмазували мулом, а коли він висихав, його струшували, а волосся розчісували). Часто волосся завивали дрібними хвилями - така завивка виходила після розчісування дрібних тонких кісок.

Дітям - хлопчикам і дівчаткам - збривали волосся, залишаючи одну або кілька пасом (дівчаткам - на тімені, хлопчикам - з боків голови). Ці пасма закручували в локон (така зачіска називалася «локон юності») або заплітали в косу на лівій скроні.

З огляду на те, що більшість єгиптян носило перуки, їх головні убори були досить простими. Раби і селяни, працюючи в полі, покривали голови косинками або маленькими полотняними шапочками. Знатні люди носили такі шапочки, вишиті бісером, під перуками. Найпопулярнішим головним убором у представників всіх станів був хустку (клафт, або Немес). Його пов'язували поверх перуки таким чином, що вуха залишалися відкритими. Два кінці хустки звисали на груди, третій - на спину (іноді його перехоплювали стрічкою або обручем). Клафт міг бути білим або смугастим, причому колір смуг залежав від статусу та роду занять власника: наприклад, у воїнів смуги були червоні, у жерців - жовті, і т. п. Хустка з синіми поздовжніми смугами міг носити тільки фараон. Однак під час різних урочистостей він одягав корону - точніше, ту її різновид, яка пропонувалася придворним церемоніалом для даного випадку. Були відомі наступні види корон: 1) біла корона Верхнього Єгипту, що нагадує формою кеглю або пляшку; 2) червона корона Нижнього Єгипту, яка представляла собою усічений перевернутий конус з плоским днищем і високою піднятою задньою частиною; 3) подвійна корона, поєднувала в собі дві перші і символізували єдність країни; 4) синя з червоними стрічками «бойова корона»; 5) «корона Амона» з двох пір'я із золотим диском між ними; 6) «очеретяна корона» (атеф) - складна споруда з золотих пер, баранячих рогів, змійок і сонячних дисків; та ін. Судячи зі збережених скульптурам і рельєфах, існувало до 20 різновидів корон (на жаль, жодна справжня давньоєгипетська корона до нашого часу не дійшла). Обов'язковою приналежністю будь-якого царського головного убору був осика - золоте зображення кобри, яка була символом богині Уаджет, покровительки Нижнього Єгипту. Його поміщали над чолом і іноді доповнювали золотою головою шуліки - знаком Нехебт, богині Верхнього Єгипту. Жерці в храмах під час здійснення обрядів надягали гіпсові розфарбовані маски, що зображували богів. Так, жерці бога Тота носили маски у вигляді голови священного птаха ібіса, жерці Анубіса - у вигляді голови шакала, і т. п.

У жінок найпоширенішими головними уборами були стрічки і діадеми, одноколірні або прикрашені орнаментом. Дружини фараонів часто зображуються в короні, що має вид шуліки з розпростертими крилами, виконаного із золота з інкрустацією з дорогоцінних каменів або кольорової емалі. Іноді поверх цієї корони водружали високі золочені пір'я (атрибут богині істини Маат) і зображення місячного диска - знак Хатор, богині краси і любові. Такий убір, зрозуміло, призначався лише для особливих випадків. Взагалі, складається враження, що головні убори цариць не так вже строго визначалися палацовим ритуалом і більше відбивали їх особисті смаки. Приміром, прекрасна Нефертіті віддавала перевагу простому синьому вінця циліндричної форми, який дозволяв підкреслити витончену посадку голови і струнку шию.

Історія єгипетської моди тісно пов'язана з релігією і культурними цінностями однієї з найдавніших цивілізацій світу - Стародавнього Єгипту. Протягом тисячоліть єгиптяни слідували традиційному стилю - зовнішній вигляд одягу практично не змінювався, а наряди зберігали точний крій і витончену декоративну обробку.

У всій одязі єгиптян простежуються прямі лінії та геометричні фігури: прямокутник, трикутник і трапеція.

Одяг древніх єгиптян продумана до дрібниць - в ній відсутні зайві деталі, а наряди вражають своєю красою і практичністю.

Особливу увагу єгиптяни приділяли матеріалами, прикрасам і декоративній обробці одягу, яка символізувала до якого класу належить їх власник - за зовнішнім виглядом легко визначалася приналежність до еліти або до нижчих верств населення. Головні убори, взуття та одяг жовтого, зеленого, блакитного і коричневого кольору дозволялося носити тільки аристократам.

Льон - основний матеріал, який використовувався для виготовлення нового одягу.

Хороші кліматичні умови дозволяли вирощувати льон протягом усього року і майстерність ткачів досягло абсолютної досконалості: розкішні полотна Стародавнього Єгипту стали відомі в усьому світі, а тонкий єгипетський льон став головним конкурентом східного шовку.

Чоловіче населення Нілу воліло носити трикутні стегнах пов'язки «схенти» зі складками і кольорові пояси.

Білосніжні схенти з тканини, яку обертали навколо стегон і зміцнювали на талії поясом, прикрашалися різними етнічними візерунками.

Ідеалом жіночої краси в Єгипті була висока і худорлява єгиптянка з тонкою талією і широкими плечима. Яскраві еталони жіночності - цариці долини Нілу - Нефертіті і Клеопатра, які володіли смаглявою шкірою, правильними рисами обличчя і мигдалеподібні розрізом очей. Єгиптянки носять сукні-сорочки з кафтанами прямокутного крою та об'ємні хустки на голові.

Після розкопок гробниць в двадцятих роках минулого століття, єгипетський стиль одягу знову повернувся у світ сучасної моди.

Наряди з єгипетським принтом у вигляді ієрогліфів, пірамід та етнічних візерунків з кожним роком стають дедалі популярнішими.

Головною умовою для індивідуального вибору зачіски є вивчення особливостей форми голови, причому велику увагу слід звертати на форму і лінію природного росту волосся, а також риси обличчя, фігуру і одяг. Тільки модельєр володіє технікою зачіски, постійно працюючий над її вдосконаленням з урахуванням вимог моди, здатний моделювати нові зачіски, що подаються на конкурси.

Зачіска - це цілий технологічний процес, у результаті якого навколо голови народжується справжній твір - художній малюнок. Головна цінність зачіски - практичність. І тоді ви легко перетворитесь в елегантну даму з вишуканою укладкою. Секрет зачіски в застосуванні нових нетрадиційних методів.

Стиль - це стійкий, точно певний художню мову епохи, яким він відображає свою культуру, естетику і ставлення до навколишнього світу. Кожній історичній епосі, кожному народу притаманний свій стиль в архітектурі, костюмі зачісці, інтер'єрі, в предметах побуту.

Стилізація - це навмисна імітація художнього стилю характерного для якоїсь епохи, культури, мистецтва. Стилізація зазвичай передбачає вільне тлумачення стилю, що послужив прототипом.

Композиція - це розташування складових частин, що є сукупністю наступних параметрів: обсяг, силует, пропорції.

З дослідженого матеріалу я обрала зачіску ,яка виявилась для мене найбільш цікавою та стала джерелом творчого натхнення для розробки сучасної зачіски на основі історичної епохи "Древнього Єгипту".

Якщо порівнювати зачіску історичної епохи із сучасними зачісками то можна побачити багато спільних рис таких як конструктивні рішення, чіткі лінії, силует та форма.

Володіння професійними знаннями та здатністю мислити художніми образами дозволили створити мені нові форми, відшукати нові шляхи в перспективному моделюванні.

На основі образної уяви в мене з'явилася ідея внаслідок спостережень за історіею Египту та сучасних досягнень у перукарському мистецтві

На основі своєї ідеї я створила художній образ, замалювала на папері послідовність виконання задуму.Підібравши підходящу модель для створення свого образу я перейшла до реалізації створення зачіски. Остаточне завершення моделі зачіски відбулося в роботі з моделю.

При створенні моделі я враховувала закономірності побудови зачіски, яку утворюють такі компоненти, як форма і силует, лінії, колір. Обов'язковими для композиції є єдність стилю та образність форми.

При моделюванні зачіски потрібно враховувати:

1. якість волосся, його початковий колір, як піддається укладці, природність хвилі;

2. вік людини;

3. індивідуальні особливості;

4. професія, характер, стиль особи;

5. тип обличчя: форма обличчя та його індивідуальні особливості;

6. співвідношення тіла з головою та зачіскою;

7. зріст людини відповідно до зачіски.

Модель, яку я обрала підійшла по всім критеріям та урахуванням для створення цілісного образу.Обовязковим для мене було довге темне волосся з чілкою та зачіску яку я створила ідеально підходила для цього типу обличчя та відповідала образу єгиптянки.

Отже, завдання перукаря - вміти компенсувати або маскувати недоліки особи окремими елементами зачіски або її силуетом. Для успішного вирішення цього завдання необхідно знати основні принципи моделювання. Щоб отримати хороші результати при моделюванні зачісок, треба керуватися принципами сучасної моди, враховувати достоїнства і недоліки особи вашого клієнта. Мета моделювання - підкреслити перші й замаскувати інші. Добре організована композиція завжди підкреслює індивідуальність людини, має дуже чітко вивірені пропорції, а повторювані елементи мають певний ритм. Досвідчений майстер, розуміючий, що не важко підібрати деталі зачіски до обличчя - важко вловити і витримати стиль, найчастіше «підганяє» базові моделі до кожного клієнта індивідуально. При цьому враховується характеристика волосся, одяг, побажання клієнта і образ, до якого він прагне. Поняття «образ» і «стиль» повинні бути головними критеріями в роботі перукаря. При всьому різноманітті стрижок, зачісок, забарвлень, варіантів макіяжу дуже важливо зберегти цілісність образу, тобто досягти гармонії.

2. Технологічна частина

2.1 Опис організації робочого місця

моделювання зачіска перукар

Таблиця №1

Матеріали на інструменти необхідні для виконання зачіски

№	Назва	Зображення	Призначення
1. 1	Пеньюар		Перукарська білизна призначена для захисту клієнтів від зістриженого волосся, хімічних речовин, для виконання основних операцій під час обслуговування;
2. 2	Комірці перукарські спанлейс та паперові		Використовуються при стрижці і фарбуванні волосся. Обертаються навколо шиї клієнта під пеньюар, тим самим, забезпечуючи щільне прилягання пеньюара до шиї. Захищають від попадання волосся на одяг, а також використовують для забезпечення гігієнічної безпеки при контакті з багаторазовим пеньюаром;
3. 3	Шампунь		Миючий засіб,який призначений для змивання бруду,жиру з волосся та шкіри голови
4. 4	Бальзам		Забезпечує інтенсивний догляд за волоссям, робить їх м'якими, шовковистим і блискучим . Живить і відновлює волосся , зміцнює структуру.
5. 5	Затискачі		Незамінний інструмент для виконання стрижки, укладки, завивки та інших перукарських робіт. З їх допомогою легко розділити і зафіксувати пасма волосся, локони під час укладання.
6	Гребінець з рідкими зубцями.		Використовуються для стрижки, створення проділу і простих зачісок. Підходять для розчісування волосся будь-якого типу і довжини.
6.	Шпильки для волосся		Необхідні для реалізації більшості зачісок. Основне їх застосування - для фіксації високих зачісок, закріплення пучків і хвостів, фіксації окремих елементів зачісок.
7.	Невидимки		Призначені для закріплення зачісок ,вони підходять до кольору волосся , буде відчуття , що зачіска тримається сама. По-друге , ними також можна закріпити перуку або шиньйон.
8.	Проволка		Була використана в цілях для стійкості прядок волосся та їх регулювання
9.	Тесьма декоративна		Була призначена для створення певного образу у зачісці

2.2 Підготовчі роботи

Підготовчий етап складається з підготовки робочого місця, інструментів, матеріалів, апаратури, запрошення клієнта та консультації з ним, здійснення в його присутності необхідних гігієнічних і дезінфікуючих робіт.

Щоб підготуватися до роботи без поспіху, бажано бути на робочому місці завчасно, за 15 хвилин до початку робочого дня.

До обслуговування клієнта необхідно:

- розмістити інструменти на робочому столі з правого боку в певному порядку з урахуванням частоти їх використання;

- розташувати гребінці, щітки, у верхній шухляді правої тумбочки, на спеціальній підставці на туалетному столику або на пересувному столику;

- розмістити у столику нижчих касетах -- приладдя, яке використовується рідко;

- перевірити робочий стан;

- отримати чисту білизну, парфумерію, матеріали; чисту білизну викласти на поличках тумбочки.

Починаючи обслуговування клієнта, потрібно:

- запросити сісти у крісло, розвернути крісло так, щоб у нього було зручно сісти, після цього стати за спинкою крісла;

- розвернути крісло до дзеркала після того, як клієнт сяде на місце;

- вимити руки з милом у присутності клієнта;

- продезінфікувати інструмент;

- робимо діагностику волосся та шкіри голови;

- обгорнути серветкою або одноразовим комірцем шию клієнта;

- укрити клієнта поверх серветки пеньюаром

2.3 Технологічний процесс

Таблиця №2

Технологія виконання зачіски	Інструкція виконання
	Виконуємо діагностику волосся;
	Перед виконанням зачіски обов'язково миємо двічі волосся шампунем та наносимо бальзам за типом волосся;
	Вбираємо зайву вологу рушником, наносимо на волосся термо-захист и висушуємо волосся феном до повного його висихання;
	Розділяємо волосяний покрив голови на такі зони:- від вуха до вуха через маківку;- виділяємо горизонтальним проділом 2 скроневі зони;-виділяємо фронтальну зону и ділимо на 2 частини;- вертикальним проділом ділимо верхньо-потиличну та нижньо-потиличну зону на дві рівні частини;
	З кожної із виділеної зони крім нижньо-потиличної зони заплітаємо в різні сторони косички «риб'ячий хвіст»
	Нижньо-потиличну зону діагональним проділом ділимо на дві рівні частини в праву та ліву сторони та заплітаємо косички «риб'ячий хвіст»

2.4 Загальний вигляд зачіски



2.5 Заключні роботи

Після виконання основного технологічного процесу слід здійснити заключні операції:

* очистити спеціальною щіткою або шматком вати обличчя та шию клієнта;

* фіксуємо зачіску лаком для волосся сильної фіксації;

* зняти пеньюар;

* зняти серветку або комірець;

* надаємо поради по догляду за волоссям;

Після надання послуги в повному обсязі з клієнтом розрахову¬ються за правилами, прийнятими в перукарні, дезінфікують інстру¬мент, прибирають робоче місце, миють руки.

2.5 Дезинфекція та охорона праці

1. Охорона праці;

2. Техніка безпеки.

Загальні положення :

- Входити до майстерні з дозволу майстра виробничого навчання, займати робочі місця згідно завдання майстра.

- Не покидати робоче місце без дозволу майстра.

- Переконатися у відсутності видимих пошкоджень робочого інструменту.

- Не працювати з несправним інструментом та електроприладами.

- Про всі несправності повідомляти майстра.

3. Перукареві забороняється:

- Розбирати електроприлади та інше електроустаткування, робити самостійно будь - який ремонт.

- Забороняється чистити електроприлади спиртом або засобами, до складу яких входить спирт.

При користуванні різальними інструментами треба:

- Зберігати їх у спеціальних футлярах.

- Категорично забороняється зберігати легко займисті та горючі речовини в безпосередній близькості від печей.

4. Перед початком роботи:

- Привести в порядок свій робочий одяг.

- Перевірити своє робоче місце і переконатися, що воно відповідає безпечним умовам праці.

- Переконатися в наявності потрібних інструментів.

- Продезінфікувати і розкласти в певному порядку інструменти. -

- Перед обслуговуванням кожного наступного відвідувача перукар повинен обов'язково мити руки з милом.

5. Під час роботи:

- Не займатись сторонніми справами.

- Не брати мокрими руками електроінструменти.

- Не допускати зберігання різального інструменту в кишенях.

- Зберігати у футлярах.

- Під час усіх робіт з обслуговуванням відвідувачів перукар повинен застосовувати білизну яка має вберігати одяг клієнта.

6. Після закінчення:

- Після закінчення роботи туалетний стіл і все приладдя протерти 0,5 %- ним розчином хлораміну.

- Інструменти та пристрої скласти у відведене для цього місце

- Перед тим як залишити робоче місце,необхідно вимкнути всі електроінструменти. - Провести вологе прибирання кабінету.

7. Характеристика небезпечних та шкідливих факторів.

При виконанні робіт в перукарнях можна виділити слідуючі небезпечні та шкідливі фактори:

- гострі деталі робочих інструментів, (бритв, електричних машинок, манікюрний інструмент).

- підвищена напруга в колах живлення електрифікованого інструменту;

- підвищена температура поверхні робочих органів інструменту,а також невідповідність вимогам освітлення і біологічні фактори.

8. Вимоги до влаштування перукарень.

Перукарні необхідно влаштувати в громадських і торгових центрах,будинках побуту, вокзалах, лазнях, на перших поверхах житлових будинків, а також в окремих будинках. Підвальні приміщення можуть бути використані лише як підсобні. Склад повинен бути ізольований від виробничих приміщень і відповідати вимогам пожежної безпеки. Стіни, стеля всіх приміщень повинні бути гладкими, зручними для очищення. Підлога покривається лінолеумом.

9. Освітлення.

Максимально використовувати природне освітлення. На робочому місці обов'язково повинно бути місцеве освітлення. Світильники місцевого освітлення повинні мати відображувачі. Застосування відкритих ламп заборонено! Арматура світильників повинна не рідше двох разів на місяць очищуватись від пилюки і бруду. На випадок аварії основного освітлення, перукарня повинна бути забезпечена аварійним освітленням.

10. Санітарно-технічне обладнання.

Стіни і підлога приміщення для миття голови повинні мати гідроізоляцію. Виробничі і допоміжні приміщення повинні бути обладнані опалення та приточно- витяжною вентиляцією, яка забезпечує допустимі норми температури(t°14-25 C), відносна вологість 40- 60%. В місцях розміщення стаціонарних сушок ізолювати всі металічні деталі, які мають зв'язок з землею. Працювати необхідно стоячи на діелектричному килимку.

11. Вимоги до електричного обладнання та інструментів.

Всі інструменти, які використовуються в перукарнях, повинні бути виготовлені з матеріалів, що легко піддаються дезінфекції. Електроапаратура повинна відповідати наступним вимогам: корпус електроінструменту та електроапаратури (сушки )напругою живлення більше 42В повен мати спеціальну клину для приєднання заземлення проводу («З»= земля); для підключення до мережі електроінструмент(плойка,фен,електрична машинка)мав шланговий провід, для забезпечення безпеки електроінструменту. Необхідно підтримувати в справному стані ізоляцію проводів, звертати увагу на наявність оголених струмопровідних частин і відповідність інструменту умовам праці.

12. Дотримання вимог безпеки при виконанні робіт.

Обслуговування в перукарні проводиться продезінфікованими інструментами. інструменти (металевий гребінець) прожарюють над полум'ям спиртового пальника (1-2 секунди), зануривши їх попередньо в спирт (денатурат гідролізний міцністю 70°); пластикові інструменти(гребінці, щитки)промити проточною водою з милом , а потім занурити їх на 10 хвилин в 0,5% розчині хлораміну (5г. порошку хлораміну розчинити в склянці води); слідкувати за феном, щоб він дуже не перегрівся; не вимикати електроінструмент з розетки мокрими руками, брати за вилку, а не за шнур.

13. Використання індивідуальних засобів захисту.

Всім працівникам перукарень видається санітарно-гігієнічний одяг і бавовняні халати, хустки, шапочки, гумові рукавички, профілактичне взуття.

- Перед процедурами з кожним новим відвідувачем майстер повинен вимити руки з милом, нігті повинні бути чистими.

- Персонал повинен мати необхідну кількість комплектів інструментів для почергового їхнього знезаражування, але не менше 2-х.

- Для проведення стерилізаційної обробки в перукарні допускається використання стерилізаторів, працюючих за методом ультрафіолетової, термічної, ультразвукової або комбінованої стерилізації, а також коштів, призначених для стерилізації інструментарію. Допускається застосування стерилізаторів, що мають сертифікат відповідності та дозволені до застосування Міністерством охорони здоров'я України. Стерилізація проводиться згідно з інструкцією по використанню, затвердженою МОЗ України.

- Для дезінфекції приміщень і інструментарію дозволяється використання дезінфікуючих засобів, які мають висновок санітарно-гігієнічної експертизи, виключно відповідно до методичних вказівок щодо їх застосування. Процентне співвідношення і час експозиції встановлюються відповідно до Інструкції (Методичними рекомендаціями) щодо застосування даного препарату. Допускається застосування засобів призначених для одночасної дезінфекції і стерилізації при наявності позитивного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи.

- Всі приміщення перукарні до початку або після закінчення роботи підлягають щоденному ретельному вологому прибиранню із застосуванням дезінфікуючих засобів. Протягом робочого дня проводиться дезінфекція і поточне прибирання поверхонь, до яких торкаються відвідувачі (ручки дверей, ручки крісел, раковини для миття волосся, полиці робочих місць тощо). Раз на місяць перукарня закривається на одну зміну для проведення дезінфекції та загального прибирання всіх приміщень.

- Cостріженние волосся збирають совками і складають у паперові (або з полімерних матеріалів) пакети місткістю не менше 5 літрів. Після закінчення зміни необхідно їх герметично закрити. Утилізація проводиться згідно існуючої схеми санітарної очистки даного населеного пункту, погодженою з територіальною установою державної санітарно-епідеміологічної служби.

- Інструменти після кожного використання підлягають обов'язковому знезараженню дезінфікуючими засобами, що мають гігієнічний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи, і наступної стерилізації. Для цього:

- ножиці після використання необхідно дезінфікувати, механічно очищати, промивати проточною водою і стерилізувати;

- інструменти і предмети з пластичних мас - щітки, гребені після використання необхідно дезінфікувати, механічно очищати і стерилізувати. Рекомендується застосування засобів, призначених для дезінфекції і стерилізації виробів з пластмаси;

- електричні машинки - після використання ріжучу частину необхідно дезінфікувати, механічно очищати і стерилізувати, корпус протирати дезинфікуючим засобом;

- затискачі і бігуді - після використання обробляються дезинфікуючим засобом, механічно очищаються, миються теплою водою після кожного клієнта;

- Інструменти повинні зберігатися в спеціально відведеному місці для інструментарію біля робочого місця або в особистій шафі майстра, що розташовується у побутовій кімнаті.

- Перукарня повинна мати запас білизни в кількості, достатній для забезпечення безперервної роботи та індивідуального використання з урахуванням узгодженої з територіальною СЕС проектної потужності перукарні та потоку клієнтів.

- Дозволяється використання одноразових, вафельних, махрових та інших видів рушників для індивідуального застосування.

- Під час обслуговування клієнт повинен бути укритий чистим пеньюаром. Місце зіткнення пеньюара з тілом клієнта (шия) закривається одноразовим комірцем чи серветкою. Допускається використання одноразових пеньюарів.

- Працівники перукарні повинні мати змінну або одноразовий одяг для роботи (фартухи, халати та ін.). У зимовий період необхідно мати змінне взуття з щільного матеріалу, який легко миється.

- Всі препарати, які використовуються в перукарні (для забарвлення волосся та ін.), Повинні мати сертифікат відповідності і гігієнічний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи.

- Перед проведенням хімічної завивки і фарбуванням волосся майстер зобов'язаний з'ясувати у клієнта наявність алергічних реакцій на хімічні препарати. У тому випадку, якщо вони у нього відмічалися раніше, а також, якщо клієнту виконують такі процедури вперше, майстер зобов'язаний зробити клієнту біологічну пробу на чутливість, змастивши невелику ділянку шкіри за вухом або на ліктьовому згині хімічним розчином. Виникнення почервоніння за 5-10 хвилин вказує на те, що проводити завивку або фарбування волосся цією речовиною даному клієнту неможливо.

- Весь інструментарій, який використовується при проведенні хімічної завивки і фарбування волосся, повинен зберігатися в чистому сухому вигляді в спеціально відведеному місці або в підсобному приміщенні.

- Видалення зістриженого волосся з шиї та обличчя клієнта виконується одноразовими ватними тампонами, щіткою або пензлем. Кисті, щітки необхідно дезінфікувати, очищати механічно та стерилізувати, використовуючи при цьому устаткування, дезінфікуючі засоби і методи, які мають гігієнічний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи.

- При підозрі на інфекційні шкіряні захворювання у відвідувачів із зміною шкірних покривів (висипання, плями, лущення та ін.), Нігтів, волосся майстер має право обслуговувати клієнта після подання документа з відповідного лікувального медичного закладу щодо неінфекційного захворювання.

- У перукарні повинно бути забезпечене окреме зберігання чистої і використаної білизни. Комори для зберігання чистого і забрудненого білизни обладнуються стелажами.

- Прання використаної білизни проводиться у пральнях або у перукарні за наявності спеціально відведених місць у підсобних приміщеннях з підведенням холодної води і наявністю зливу для води за узгодженням з територіальною СЕС.

- Допускається використання програмованих пральних машин автоматичного типу з наявністю режиму прання при температурі 90 град.C в комплексі з сушильними машинами та обладнанням для прасування білизни. Обов'язково слід додавати дезінфікуючі засоби після закінчення циклу кип'ятіння (згідно інструкції). Прання білизни вдома забороняється.

Висновок

У висновку хотілося б сказати, що епоха Стародавнього Єгипту, одна з найголовніших епох у житті людства, на мій погляд. Саме в цей період відбулися геніальні перевороти в усіх галузях і діяльностях, як творчих напрямків (живопис, архітектура, перукарське мистецтво, дизайн одягу). Ми зобов'язані всім майстрам того часу, які дали поштовх і задали подальший ритм життя людей в цілому. Епоха Древнього Єгипту це одна з затребуваних тем в перукарському мистецтві.

Справжній образ Клеопатри нелегко розгледіти через що оточують її романтичний флер і численні кінокартини; але безсумнівно мені вдалося його відтворити, образ, який створений у курсовій роботі хотілося відтворити кожному з нас вже давно.

Робота над курсовою роботою дозволила істотно збагатити професійний досвід і отримати нові знання в галузі історії, культури та літератури. Крім того працюючи і експериментуючи під час підготовки до курсової роботи дозволило відчути специфіку зачісок і їх еволюцію, а так само дозволило відчути взаємозв'язок зачіски того часу з сучасними тенденціями моди. Розроблені образи актуальні не тільки на подіумі, але й на різних показах, конкурсах та святкових вечорах.

Список літератури

Л.Г.Гузиря “Сучасна перукарська справа” (1997)

? М.В.Константинов “Перукарська справа”(1988)

? І.С.Сиромятникова “Історія зачіски”(1987)

? О.Д.Ляпи “Перукарська майстерність”(1982)

? В.Д.Корнєв “Моделювання та художнє оформлення зачісок”(1983)

? Л.В.Смирнова “Уроки перукарського мистецтва”(2002)

? І.В.Козлова “Перукарські послуги”(1997)

? М.В.Константинов “Постижерська справа”(1971)

? І.В.Коваленко “Виготовлення шиньйонів перук і зачіски із них”(1989)

? В.Д.Корнєв “Фарбування волосся і зачіска”(1983)

? І.С.Сиромятникова “Технологія грама”(1991)

? Г.Л.Войцехівська,І.І.Вольфензон “Косметика сьогодні”(1988)

? Ютта Югне “Мистецтво макіяжу”(1997)

? С.К.Клименко “Косметика і здоров'я”(1991)

? Журнал “Дзеркало мода”

? Журнал “Ліза”

? Журнал “Hair Your”

? Конспекти уроків

Размещено на Allbest.ru

...