Раду Поклітару - талановитий балетмейстер та постановник сучасної хореографії

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ -

КАНІВСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТ

УМАНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ІМЕНІ ПАВЛА ТИЧИНИ

Кафедра хореографії та художньої творчості

ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНЕ ЗАВДАННЯ

з предмету «Підготовка концертних номерів»

на тему «Раду Паклітару - талановитий балетмейстер та постановник сучасної хореографії»

Роботу виконала

студентка 1 курсу 12-З групи

Сторожук Н.Р.

Викладач

Горідько О.О.

Канів-2015

Зміст

Вступ

1. Біографія

2. Робота Раду Поклітару

3. Постановки

4. Спектаклі

5. Нагороди

Висновок

Список використаних джерел

Додаток

Вступ

Поклітару Раду Віталійович (нар. 22 березня 1972, Кишинів, МРСР) -- талановитий балетмейстер та постановник сучасної хореографії

Будь-яка творча особистість повинна володіти рядом здібностей або талантом. Саме від здібностей залежить глибина знань, умінь, навичок. Людини, розвинути в собі талант до вищого ступеня, можна по праву назвати геніальним. Крім перерахованого вище, необхідно згадати ще й про те, що в цьому величезна роль і інтуїтивного розвитку людини. Саме інтуїція пов'язана зі здібностями до творчій уяві, яке викликає у свідомості певні спогади і створює завдяки їм нові психологічні освіти. Дуже часто супер-ідеї приходять до людини тільки в тому випадку, якщо він пробує поєднати дві різні ідеї і вже на їх основі створити щось нове.

Говорячи про творчої особистості, потрібно відзначити, що їй притаманні такі якості, як нестандартність мислення, готовність до ризику, допитливість, почуття гумору, дотепність, цілеспрямованість, наполегливість, працездатність, сила волі, глибина і активність мислення, вміння дивуватися, захоплюватися всім, що оточує. Давно відомо, що творчі можливості людини можуть бути безмежні. Саме здатність людини творчо мислити, демонструє його перевагу над іншими живими істотами, що живуть на нашій планеті.

Погодьтеся, що чим краще людина володіє певними навичками, тим більше творчості він може внести в свою діяльність. Наприклад, для того щоб письменник створив талановитий роман, йому необхідно володіти навичками письмового мовлення, адже в іншому випадку всі його увага буде спрямована на те, щоб уникнути помилок у тексті.

1. Біографія

Народився у родині солістів балету Молдавського академічного театру опери та балету Людмили Недремської та Віталія Поклітару. Почав займатися класичним танцем у віці 4,5 років у студії при Кишинівському Палаці піонерів. Навчався в Московському Академічному хореографічному училищі (1983--1984), Одеській балетній школі (1984), Кишинівському музичному училищі ім. Штефана Нягі (1985).

У 1986 році поступив у Пермське державне хореографічне училище, яке закінчив у 1991 році по класу Олександра Григоровича Сахарова (спеціальність -- артист балету). У 1991 році поступив на роботу до Великого театру опери та балету Білорусі. Танцівник яскраво вираженого характерного, акторського дарування.

У 1994 році вступає в Білоруську Академію музики на створене відділення хореографії. 21 квітня 1996 відбувся балетмейстерський дебют Раду Поклітару -- на сцені Білоруського хореографічного коледжу відбулася прем'єра мініатюри «Точка перетину» на музику Арканджело Кореллі у виконанні Ольги Гайко та Олексія Овечкіна. У 1999 році Раду Поклітару захищає диплом за спеціальностями: хореограф (по класу Валентина Миколайовича Єлізар'єва), мистецтвознавець (по класу Юлії Михайлівни Чурко) і викладач теорії хореографії. Дипломним спектаклем балетмейстера став «Поцілунок феї» Ігоря Стравінського, поставлений у 1999 році на сцені Великого театру балету Республіки Білорусь.

Першу популярність принесли Раду Поклітару мініатюри, створені ним для танцівників, учасників міжнародних конкурсів артистів балету. Особливо плідним виявився творчий союз молодого хореографа із солістами Мінського музичного театру Юлією Дятко та Костянтином Кузнєцовим. Серед робіт, створених творчим тріо, мініатюри: «Багатель» на музику Л. Бетховена, «Білоруська тужна» (рос. «Белорусская причитальная»), «Його музика» на музику Р. Блекмора, «Адажіо» на музику П. Чайковського, «Імпровізація на тлі стіни, оповитої плющем» на музику І. С. Баха, «Три грузинські пісні», «Баркарола» на музику Ж. Оффенбаха, а також одноактні спектаклі «Миттєвості» за поезією К. Бальмонта, «Світ не закінчується біля дверей будинку» на музику Ж. Депре і Г. Малера, «Бачення троянди» на музику К. М. Вебера, «In PIVO veritas» на ірландську народну музику та музику епохи Ренесансу.

У сезоні 2000-2001 працював головним балетмейстером Молдавської національної опери. Через зміну політичного керівництва країни, міністра культури Молдови та дирекції театру, хореограф був змушений піти з цієї посади.

З 2001 по 2006 рік -- вільний художник. У цей період на сценах Україні, Білорусі, Латвії, Росії ним були створені балети, які закріпили за Раду Поклітару славу одного з головних провідників сучасного танцю і прогресивної балетної режисури на пострадянському просторі. «Картинки з виставки» на музику М. Мусоргського та «Весна священна» І. Стравінського в Національній опері України ім. Т. Шевченка, «Сім смертних гріхів» К. Вайля в Пермському театрі опери і балету, «Попелюшка» С. Прокоф'єва в Латвійській Національній опері та чисельні інші масштабні творчі проекти Раду Поклітару завжди ставали подіями, які одержували живий відгук глядачів та мистецької еліти.

Вирішальним у долі хореографа стало створення у творчому тандемі з відомим англійським режисером Д. Доннелланом вистави «Ромео і Джульєтта» у Великому театрі Росії (2003). Величезний суспільний резонанс, бурхлива полеміка в пресі і кулуарах театру стали реакцією на появу нової, революційної версії знаменитого балету в репертуарі головного музичного театру країни. [2]

поклітару хореограф постановка спектакль

2. Робота Раду Поклітару

Створення театру «Київ модерн-балет»

У 2006 році за ініціативою і при повній фінансовій підтримці відомого українського мецената Володимира Філіппова, Раду Поклітару створює авторський театр «Київ модерн-балет»ru. У результаті загальноукраїнського кастингу було відібрано 16 молодих танцівників. При цьому наявність академічної балетної освіти не була необхідною умовою для прийняття до складу трупи. [3]

Офіційною датою народження колективу є 25 жовтня 2006 року. У цей день у Києві на сцені Національного театру драми ім. І. Франка відбулася прем'єра балету в двох серіях «Кармен. TV».

За свій дебютний спектакль театр отримав одразу дві премії «Київська Пектораль» -- в номінаціях «Найкраща вистава року» і «Найкраща робота балетмейстера». Виконавиця ролі Кармен Ольга Кондакова була номінована, як «Найкраща виконавиця жіночої ролі».

В умовах творчої свободи, разом з художниками Ганною Іпатьєвою та Андрієм Злобіним, Раду Поклітару за короткий термін створює різноманітний репертуар театру. Вже у 2008 році театр отримує головну театральну премію країни «Київську Пектораль» в спеціально створеній номінації «Головна подія року» за сукупність яскравих прем'єр -- «Веронський міф: Шекспірименти», «Болеро», «Дощ» і «Лускунчик». Виступ на фестивалях у Франції («Час любити», Біарріц), Молдові («Бієнале Е. Іонеско»), Таїланді («Фестиваль музики і танцю», Бангкок), Росії (програма «Маска плюс» фестивалю «Золота Маска» 2009 і 2010 роки, Москва і фестиваль «Нові горизонти» Маріїнський театр, Санкт-Петербург) говорять про визнання колективу міжнародною художньою спільнотою.

Співпраця з шоу «Танцюють всі»

Раду Поклітару -- талановитий балетмейстер і хореограф. Багато телеглядачів каналу СТБ дізналися про нього й полюбили його за креативні, проникливі, сучасні й неповторні постановки для учасників проекту «Танцюють всі!». Раду Поклітару взагалі вивів шоу на новий, зовсім інший рівень. Його постановки відрізняються чітко вибудуваною драматургією, нестандартними рішеннями і, звичайно ж, своїми ідеями. Тепер шанувальники проекту під час одного ефіру мають можливість побачити не просто красивий, ідеальний танець, а й насолодитися закінченими драматургічними творами. Номери, поставлені Раду -- це маленькі театральні шедеври, народжені в телевізійному форматі. У четвертому сезоні «Танцюють всі» такими шедеврами стали постановки для дуету Катерини Білявської та Родіона Фархшатова, а також Галини Пєхи та Анатолія Сачівко, Лідії Соклакової та Івана Дроздова. Шоу «Танцюють всі» тепер ще й змушує всіх, споглядаючи його, відчувати, напружуватися і думати -- відповідно, воно покликане зробити тебе і мене трохи кращими. [1]

3. Постановки

· «Точка пересечения» на музыку А.Корелли 1996

· «Прелюдия и фуга» на музыку И. С. Баха 1996

· «Легенда о флейте Пана» на музыку Г.Замфира 1996

· «Зеркало» на музыку Ф.Шопена 1996

· «Сицилиана» на музыку Г.Форе 1996

· «Вальс тысячи времён» на музыку Ж.Бреля 1996

· «Три грации» на музыку Ф.Шопена 1996

· «Багатель» на музыку Л.Бетховена 1997

· «Ночные цветы» на музыку К.Дебюсси 1998

· «Белорусская причитальная» на музыку вокальной группы «Камерата» 1998

· «Старая пластинка» на песню в исполнении М.Ланца 1998

· «Его музыка» на музыку Р.Блекмора 1998

· «Безделушка» на музыку Б.Мак-Феррина 1998

· «Пробуждение» на музыку М.Равеля 1998

· «Испанская ариетта» на музыку Х.Канно 1999

· «Лакримоза» на музыку В. А. Моцарта 1999

· «Мюзетт» на музыку Б.Мак-Феррина 2000

· «Адажио» на музыку П.Чайковского 2000

· «Два романса» на музыку М.Глинки 2000

· «Импровизация на фоне стены, увитой плющом» на музыку И. С. Баха 2000

· «Три грузинские песни» на народное грузинское вокальное многоголосие 2001

· «Отчалившая Русь» на музыку Г.Свиридова 2001

· «Чокырлия» на молдавскую народную музыку 2001

· «Неклассическая вариация» на музыку Л.Минкуса 2001

· «Три старинных танца эпохи Ренессанса» на музыку эпохи Ренессанса 2002

· «Люб-off» на музыку В. А. Моцарта 2002

· «Мазурка» на музыку Ф.Шопена 2002

· «Три румынские песни» на румынскую народную музыку 2002

· «Марлен» на песню в исполнении М.Дитрих 2003

· «Русская» на музыку П.Чайковского 2003

· «Свадьба» на музыку Г.Бреговича 2003

· «Экзерсис» на музыку J mix 2003

· «Люли» на музыку группы «Иван Купала» 2003

· «Мы на лодочке катались» на народную русскую музыку 2003

· «Лебедь» на музыку К.Сен-Санса 2004

· «Провинциальные танцы» на музыку Ф.Шопена - А.Глазунова 2004

· «Мы танцуем Перголези» на музыку Дж. Б.Перголези 2008

· «Возрасты любви» на музыку А.Вивальди 2009

· «Баркаролла» на музыку Ж.Оффенбаха 2009

· «Con tutti instrumenti» на музыку А.Сальери 2010 [2]

4. Спектаклі

§ «Миттєвості» за поезією К. Бальмонта (1998, Мінський музичний театр)

§ «Поцілунок феї» І. Стравінського (1999, ГАБТ Республіки Білорусь)

§ «Світ не закінчується біля дверей будинку» на музику Ж. Депре і Г. Малера (1999, Мінський музичний театр)

§ «Quo Vadis?» На музику С. Губайдуліної і на молдавську народну музику (1999, Білоруський хореографічний коледж)

§ «La spectre de la rose» на музику К. М. Вебера (2001, Мінський музичний театр)

§ «Жінки в ре-мінорі» на музику І. С. Баха (2001, Одеське училище мистецтв і культури ім. К. Данькевича)

§ «Кармен» на музику музичної фантазії за мотивами опери Ж. Бізе (2001, Національна Опера Молдови)

§ «Кармен» Р.Щедріна-Ж.Бізе (2002, Одеське училище мистецтв і культури ім. К. Данькевича)

§ «In PIVO veritas» на ірландську народну музику та музику епохи Ренесансу (2002, Мінський музичний театр)

§ «Картинки з виставки» на музику М. Мусоргського (2002, Національна Опера України ім. Т. Шевченка)

§ «Весна священна» І. Стравінського (2002, Національна Опера України ім. Т. Шевченка)

§ «Болеро» М. Равеля (2003, Національна Опера Молдови)

§ «Вальс» М. Равеля (2003, Національна Опера Молдови)

§ «Ромео і Джульєтта» С. Прокоф'єва (13.12.2003, ГАБТ Росії), спільно з Д. Доннелланом

§ «Палата № 6» на музику А. Пярта (20.05.2004, ГАБТ Росії)

§ «День народження Отелло» на музику С. Прокоф'єва (07.06.2004, Російський камерний балет «Москва»)

§ «Сім смертних гріхів» балет із співом К. Вайля (27.11.2004, Пермський театр опери та балету)

§ «Кантата» на музику І. С. Баха (2005, Пермське державне хореографічне училище)

§ «Попелюшка» З Прокоф'єва (27.05.2005, Латвійська Національна Опера)

§ «Принцеса АТЕХ, або одкровення принцеси хозарської» монооперу Г. Чобану (2005, Національна Опера Молдови), спільно з П. Вуткареу

§ «Le Forze Del Destino» опера-балет (19.12.2005, Фонд мистецтв Володимира Філіппова)

§ «Попелюшка» О. Ходоско (22.09.2006, Латвійська Національна опера)

§ «Кармен. TV» на музику Ж. Бізе (25.10.2006, Театр «Київ модерн-балет»)

§ «Веронський міф: Шекспірименти» на музику П. Чайковского, Ф. Генделя та музику епохи Ренесансу (25.01.2007, Театр «Київ модерн-балет»)

§ «Болеро» М. Равеля (03.10.2007, Театр «Київ модерн-балет»)

§ «Дощ» на музику І. С. Баха і народів світу (03.10.2007, Театр «Київ модерн-балет»)

§ «Лускунчик» П. Чайковського (30.12.2007, Театр «Київ модерн-балет»)

§ «Underground» на музику П. Васкса (03.06.2008, Театр «Київ модерн-балет»)

§ «Двоє на гойдалці» на музику І. Баха і Ч. Варгас (20.01.2009, Гала концерт «Ігор Колб та друзі» на сцені центру «Бункамура», Токіо)[2]

5. Нагороди

u Міжнародний конкурс ім. Олега Дановского, Румунія (1999) -- найкращий номер сучасної хореографії

u Міжнародний фестиваль «Music of the World», Італія (1999) -- найкращий одноактний балет

u Міжнародний конкурс ім. Сержа Лифаря, України (1999) -- III премія в конкурсі хореографів

u Міжнародний конкурс артистів балету та хореографів у Варні, Болгарія (2000) -- I премія за найкращу сучасну хореографію

u Міжнародний фестиваль сучасної хореографії у Вітебську, Білорусь (2000) -- спеціальна премія за найкращу хореографію

u Міжнародний конкурс артистів балету «Арабески», Росія (2000) -- премія за найкращий номер сучасної хореографії

u Міжнародний конкурс артистів балету та хореографів у Москві, Росія (2001) -- 1 премія конкурсу хореографів

u Міжнародний конкурс ім. Сержа Лифаря, України (2001) -- I премія в конкурсі хореографів

u Київська Пектораль, України (2002) -- найкращий музичний спектакль, найкраща робота балетмейстера

u Київська Пектораль, України (2006) -- найкращий спектакль, найкраща робота балетмейстера.

u Київська Пектораль, України (2007) -- подія року

u Міжнародний конкурс артистів балету та хореографів у Варні, Болгарія (2008) -- I премія за найкращу сучасну хореографію. [2]

Висновок

Пошуки, подібні постановкам «Київ модерн-балету», завжди викликали і викликають суперечки. Поклітару хвалять за оригінальність, новизну і несподіваність його вистав, їх унікальну хореографічну мову. І це підтверджується гучним успіхом в Україні, Росії, Європі, Азії.

Завдяки творчим людям створюються нові оригінальні предмети, які мають високу цінність для суспільства. До творчим людям відносять вчених, музикантів, художників, акторів, винахідників, іншими словами людей, що займаються тією діяльністю, в результаті якої виникають нові матеріально і духовно значущі продукти.

Список використаних джерел

1. http://comments.ua/life/409775-poklitaru-shokiroval-kievlyan-posledney.html

2. https://ru.wikipedia.org/wiki

3. http://www.ot-ot.lviv.ua/uk/event/?ca_eventid=15989

Додаток

«Лебединое озеро»

«Киев модерн-балет»



Размещено на Allbest.ru

...