Методика організації дитячих свят

Размещено на http://www.allbest.ru/

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

Кафедра культурології та кіно - теле мистецтва

Курсова робота

з дисципліни: соціокультурна діяльність

на тему: «Методика організації дитячих свят»

Студентки 3 курсу Ващенко Тетяни Василівни

Науковий керівник: Викладач кафедри

«Культурології та кіно - теле мистецтва

Шпетна Світлана Анатоліївна

Полтава 2016



Зміст

Введення

1. Поняття і сутність дитячого свята

1.1 Класифікація дитячих свят

1.2 Види і форми дитячих свят

1.3 Ідея та ефективність свята

2. Теоретичні основи організації заходів для дітей

2.1 Робота над сценарієм

2.2 Етапи роботи над святом

3. Вплив свят на формування і розвиток психічних процесів у дітей

4. Методичні рекомендації з проведення дитячого свята

Висновки

Список літератури

дитячий свято методичний організація



Введення

Культурно-дзвіллєві заходи й свята - невід'ємний елемент у розвитку дитини. Організація свят, розваг, дитячих творчих справ сприяє підвищенню ефективності виховного процессу, створює комфортні умови на формування особистості кожної дитини.Тому добре сплановане, підготовлене за спеціальним сценарієм свято чи захід доставить радість як дітям, так і дорослим. Адже немає нічого жаданішого, ніж побачити щасливу усмішку в очах дитини, знати, що захід допоміг йому відчути себе господарем веселого торжества, лідером серед друзів, подарував додаткові вміння і миті щастя.

Святково - дозвіллєва діяльність дітей відрізняється особливим динамізмом, появою несподіваних видів тварин і форм.

Об'єкт дослідження - методика організації дитячих свят.

Предмет дослідження - процес підготовки й організації свят для дітей.

Мета дослідження: вивчення методики організації та проведення дитячих свят.

Завдання дослідження:

1) визначити суть і поняття дитячого свята;

2) виявити значення свят у розвитку дітей;

3) виявити особливості процесу підготовки, організації та проведення свят

Актуальність даної роботи визначається притаманним для усього світу процесом гуманізації відносин поміж усіма елементами соціальної структури суспільства. Тому оптимальні умови успішної адаптації дітей шляхом проведення їм свят є важливим соціально-економічним і політичним завданням усієї решти державних та громадських структур.

Проблемою даного дослідження серед вітчизняних вчених займалися: Т.Ф. Мельничук, Ю.А. Полянін, Е.М. Вавілова, Е.С. Вільчковський, Т.І. Осокіна, Н.Ф. Денисенко, В.А. Шишкіна та ін.

Для написання курсової роботи нами використовувалися такі методи дослідження: вивчення, обробка і систематизація теоретичного і практичного матеріалу.



1. Поняття і сутність дитячого свята

Свято давніх часів є елементом культури. Воно було значущою подією суспільства і кожного індивіда як унікальна форма емоційно - символічного висловлювання їх ціннісно - нормативних установок. Свято належить до тих типів систем, організація яких передбачає творчу і емоційно - оціночну участь людини. Це особливий вид ігрової діяльності, з якого він висловлює своє емоційне - естетичне ставлення до найвагоміших громадських цінностей, творчо об?єктувавши цей показник в символічних атрибутах і формах поведінки.

Термін «свято» також часто вживається для характеристики емоційних станів (свято почуттів, емоцій душі, серця). Зі святом асоціюється почуття приємного, радісного.[1-111]

Дитяче свято - важлива складова життя дитини, ця радісна подія, що дозволяє розслабитися, струснутися, забутися й просто відпочити від буднів. І вже майже афоризмом стали слова: «Без свят немає дитинства!» Свята духовно збагачують дитину, розширюють знання про світ, допомагають відновлювати традиції, об'єднують і спонукають до творчості.

Свято розкриває багатющі можливості розвитку дитини. У кожному святі присутні різноманітні види мистецтва: література, музика, живопис, театр, пантоміма. Отже, свято є синтезом практично всіх видів мистецтв.

Свято дозволяє розширити кругозір, сформувати погляди й норми дитини, розвинути його здібності. У різноманітних видах діяльності виявляються нахили, формуються певні вміння і навички. У народних казках, прислів'ях і приказках закладено, з одного боку, моральні заповіді, з іншого - різноманітні ради, настанови, тобто правила поведінки в будні і свята.[8-249]

Художньо - педагогічна значимість і наповненість свята характеризуються чітко визначеними, близьким дітям ознаками, такі як:

- абсолютна добровільність участі й згоду з усіма обов'язковими і умовними правилами дозвіллєвої діяльності того чи іншої свята;

- вільний вибір дітьми різноманітних сюжетів, ролей, положень, поведінки святкової дії;

- його присутність серед свят глибинних народних традицій, які поєднали у собі звичаї, ритуали, церемоній, символів і атрибутів принципового характеру, відпрацьованих соціальним часом розваг та мистецьких актів, жанрів самодіяльного мистецтва, змагань, фольклору.

1.1 Класифікація дитячих свят

Свята можна умовно розділити на два типи:

· Календарні (8 березня, Новий Рік тощо);

· Тематичні («До побачення, дитячий садок», Свято Осені тощо)

· Основні приклади мети свят:

Тип	Назва свята	Мета
КАЛЕНДАРНИЙ	Восьме Березня	виховання почуття поваги та вдячності до мами і близьким жінкам
	Новий Рік	формування у дітей ставлення до свята як до чудесної радісної події; розвиток емоційності дітей
ТЕМАТИЧНІ	Свято осені	виховання вміння бачити прекрасне в природі і навколишньому середовищу
	До побачення, дитячий садок	формування позитивної мотивації до майбутнього навчання в школі; виховання почуття подяки до вчителів і вихователям дитячого саду; розвиток емоційності

1.2 Види і форми дитячих свят

Практиці притаманна велика різноманітність форм проведення дитячих свят, кількість яких постійно зростає. З них найбільш поширені:

· Фестивалі;

· театралізовані вистави;

· тематичні дні тижня;

· святкові обряди і ритуали;

· вистави;

· презентації;

· бали, карнавали;

· ходи;

· огляди;

· конкурси;

· олімпіади;

· ювілеї;

· КВК;

· свята;

· лінійки;

· вечори;

· концерти та ін.

Всі вони, як правило, становлять невід'ємну частину культурно-дозвіллєвої діяльності в роботі з дітьми. Важлива роль в реалізації культурно-дозвіллєвої діяльності належить установам додаткової освіти дітей. [9-373]

Можна виділити наступні види свят, у яких можлива участь дітей:

- церковні свята (Різдво та Великдень та ін;)

- календарно-обрядові свята (Новий рік, Масниця (проводи зими), свято Івана Купали, свято врожаю);

- професійно-трудові свята (день вчителя тощо);

- цивільно-особистісні свята, або сімейні (весілля, день народження, ювілей і т. д.)

- спортивні свята;

- меморіальні свята, пов'язані з життям і творчістю великих українських поетів і письменників, художників і композиторів;

- ювілейні свята міст (День міста), областей.

1.3 Ідея та ефективність свята

У основі кожного свята, розваги лежить певна ідея, що має бути донесена до кожної дитини. Ця ідея мала б проходити крізь зміст свята. Її розкриттю служать пісні, вірші, музика, танці, хороводи, інсценівки, художнє оздоблення.

Ідея свята буде донесена до кожної дитини, якщо вона розкривається на доступному дітям художньому матеріалі, з урахуванням їхньої вікових і індивідуальних особливостей. Це досягається передусім ретельним добором репертуару (віршів, пісень, танців тощо.) для дітей кожної вікової групи. У цьому враховуються вже наявний в дітей віком репертуар, рівень розвитку з їх вокальних і рухових навичок, інтереси.

У дітей початкових класів стомлюваність настає набагато швидше, ніж в старших школярів. Малята здатні сприйняти набагато менше віршів, пісень тощо. Тому тривалість свята не має перевищувати 1 години. Інакше настане втрата інтересу й уваги. Бажано, щоб у програмі свята гармонійно поєднувалися різновиди мистецтв, колективне і індивідуальне виконання. [2-202] З огляду на порівняно швидку стомлюваність і збуджуваність дітей, необхідно правильно чергувати різні види їхньої художньої діяльності.

Свято несе радість усім дітям, тому важливо, щоб кожна дитина приймала у ньому посильну участь.

Ефективність свята обумовлена взаємозв'язком його функцій:

- Світоглядної;

- Комунікативної;

- Рекреаційної;

- Творчої ;

Вони активно проявляються в ході художньо-педагогічної взаємодії дітей і дорослих; виділення будь-якої з них у якості домінуючої руйнує цілісність впливу даного феномена. Таким чином, поетапно дитяче свято цілісно впливає на моральний розвиток. І дійсно, діапазон завдань дитячих свят досить широкий: він враховує все різноманіття навчально-виховної роботи школи, діяльності установ додаткової освіти, дитячих клубів, парків, центрів творчості, що створює певну педагогічну систему дитячих свят.

Ефективному проведенню свята сприяють:

· об'єднання всіх його складових частин навколо головної мети;

· відбір художнього матеріалу;

· вибір емоційно-виразних засобів;

· підбір виконавців;

· колективне підведення підсумків та оцінка виконаної роботи.

Організовуючи дитяче свято, потрібно розглядати його як важливу самостійну форму культурно - дозвіллєвої діяльності.



2. Теоретичні основи організації заходів для дітей

Свята і розваги - яскраві і радісні події в житті дітей шкільного віку. Поєднуючи різні види мистецтва, вони дуже впливають на почуття і свідомість дітей. Підготовка і проведення свят і розваг служать моральному вихованню дітей: вони об'єднуються загальними переживаннями, у них виховуються основи колективізму; твори фольклору, пісні та вірші про Батьківщину, про рідну природу, праці формують патріотичні почуття; участь у святах і розвагах формує у школярів дисциплінованість, культуру поведінки. Розучуючи пісні, вірші, танці, діти дізнаються багато нового про свою країну, природі, про людей, про правила поведінки. Це розширює їх кругозір, розвиває пам'ять, мова, уява, сприяє розумовому розвитку[171-172]. Святкова атмосфера, краса оформлення приміщення, костюмів, добре підібраний репертуар, барвистість виступів дітей - все це важливі чинники хорошого заходу або свята.

Участь дітей у співі, іграх, танцях зміцнює і розвиває дитячий організм, покращує координацію рухів. Підготовка до свят і розваг здійснюється планомірно і систематично, не порушуючи загального ритму життя шкіл.

З урахуванням вікових особливостей дітей зазвичай складається святковий календар, відповідно до якого ті чи інші заходи проводяться на відкритому повітрі, в музичному залі або в класах.

2.1 Етапи роботи над святом

I. На початку року проводяться збори, на якому обговорюється план роботи на рік. Відбувається вибір свят і встановлюються терміни їх проведення.

II. На другому етапі починається безпосередня підготовка до свята.

На даному етапі підготовки створюється сценарій свята, що включає в себе відібраний вже мовний і музичний матеріал.

У свято включається як можна більше видовищ та ігор, а музична мовленнєва діяльність дітей будується на придбаних вже уміннях і навичках.

III. Коли сценарій готовий, дітям розповідається про майбутнє свято, пояснюється що це за свято і чому він присвячений. Якщо це свято вже відзначалося в минулому році, то всі згадують, що на ньому було.

Після того, як діти усвідомили, що це за свято, їм пояснюють хто буде присутній на ньому (батьки, вихователі, вчителі, знайомі, діти з і т.д.) і що будуть робити самідіти.

На даному етапі діти повинні зрозуміти свої завдання, усвідомити свою роль в процесі підготовки і проведення свята, щоб у ході розучування віршів, постановки танців, підготовки залу вони бачили, розуміли, для чого вони це роблять. Необхідно поставити перед дитиною мету, до якої він за допомогою дорослих буде рухатися.

IV. Після визначення цілей і завдань починається безпосередня робота з вивчення віршів, пісень, постановки танців, оформлення залу, вуличних майданчиків, парків тощо, виготовлення аксесуарів до костюмів.

На даному етапі йде також робота над сценарієм, куди вносяться зміни і корективи, що з'явилися під час роботи. Таким чином, остаточний варіант сценарію з'являється вже безпосередньо перед початком свята.

V. Коли приходить той довгоочікуваний день, коли перетворене і прикрашене місце проведення повно глядачів і діти з завмиранням серця чекають початку дії свято починається, проходить, і закінчується, але не закінчується робота над святом.

VI. Це підбиття підсумків. Дитяча пам'ять довго зберігає світлі, радісні, яскраві враження, якими багате свято. І завдання дорослих на цьому етапі полягає в тому, щоб «прив'язати» до цих спогадів ті вміння, навички і знання, які діти отримали на святі і в процесі його підготовки. Для цього проводяться бесіди, в яких діти згадують, що їм сподобалося, за допомогою дорослих виділяється найбільш важливе і головне у святі, пояснюються незрозумілі моменти.

VII. Післядія свята. На цьому етапі закріплюються найбільш змістовні і барвисті враження, пов'язані з тематикою свята, вони відображаються в малюнках, фотографіях, відеозаписах і т.д.

Все це допомагає глибше відчути зміст свята, зберегти про нього хороші спогади.

2.2 Робота над сценарієм

Сценарій дитячого свята - це докладна літературно-текстова та організаційна розробка змісту та ходу театралізованого дійства. У ньому послідовно, взаємопов'язано викладається все, що буде відбуватися.

У сценарії розкривається тема, показуються авторські переходи від однієї частини дії до іншої, вноcяться викориcтовувані художні твори або уривки з них. Прийоми активізації учасників свята, опис художнього оформлення і спеціального устаткування також включаються в сценарій [6-261]. Таким чином, сценарій заходу є послідовною розробленою педагогічною програмою організації святкової діяльності.

Робота над сценарієм включає в себе кілька етапів:

І. Визначення ідейно-тематичного задуму свята - чітке формулювання теми та ідеї, які тісно пов'язані, але відмінні один від одного.

Тема - коло життєвих подій, явищ, які знайдуть своє відображення в сценарії.

Ідея - це основна думка, оцінка зображуваних подій або те, заради чого автор хоче розповісти дітям про що-небудь. Ідея свят полягає в тому, щоб через пісні, танці, ігри пробудити інтерес до творчості. Тема свята задається в сценарії, як правило, з самого початку. До ідеї, як загальному головного висновку, підводять в процесі театралізованого дійства.

У сценарії дитячого свята обов'язково повинен бути сюжет, тобто розвиток подій, виявлення характерів у дії, основний конфлікт. Пошуки яскравого, цікавого матеріалу для організації сюжету - невід'ємна частина роботи над сценарієм. Для його побудови необхідний особливий сценарний хід - своєрідний прийом розташування матеріалу, який пронизує весь зміст і є як би цементуючим началом.

ІІ. Побудова композиції - реалізація сюжету і конфлікту в розвивається конкретній сценічній дії. Композиція - організація дії, відповідне розташування матеріалу - включає в себе:

· експозицію (коротка розповідь про події, які передували виникненню конфлікту, що викликали цей конфлікт; вставне слово ведучого, інформація про конкретну подію);

· зав'язку (у ній переростає експозиція; зав'язка повинна бути гранично чіткою і лаконічною, концентрувати увагу дітей, готувати їх до сприйняття дії, налаштовувати на певний лад);

· розвиток дії, або основна дія, тобто зображення подій, в яких вирішується конфлікт;

· кульмінацію (найвища точка розвитку дії; в момент кульмінації найбільш концентровано виражається ідея свята);

· розв`язку або фінал - найбільш зручний момент для максимального прояву активності всіма учасниками дитячого свята (у фінальні сцени доцільно включати масові музичні номери, загальні хороводи і танці).

Вимоги до сценарію:

1. сувора логічність побудови і розвитку теми;

2. закінченість кожного епізоду;

3. органічний зв'язок епізодів;

4. наростання дії в його русі до кульмінації.

Оскільки дитяче свято - одна з найбільш ефективних форм педагогічного впливу на дітей, то, організовуючи його, потрібно ретельно працювати над засобами емоційного впливу.



2.2 Методичні рекомендації з проведення дитячого свята

· Діяльність дітей на святі мусить бути усвідомленою. Дитині слід пояснити, що таке свято. Тільки за такої умови можна створити необхідні мотиви роботи і, відповідно, досягти хороших результатів.

· При вивченні віршів необхідно зважати як на заучування тексту та її звукове оформлення, внутрішній зміст.

· При постановці танців доцільно використовувати рухи, які вже розучені дітьми, бо використання добре знайомих рухів розширює рамки роботи над виразністю, змістом танцю.

· При постановці ігрових пісень необхідно старанно продумувати використовувані під час співу руху, у тому, що вони сприяли повноцінному мовному подиху, несли емоційне забарвлення, відповідну смисловому змісту пісні.

· Необхідне широке використання образотворчої діяльністі у процесі підготовки свята, тому що вона формує у дітей почуття колективізму, а прикраса зали, групи, створення костюмів сприяє розвитку творчості дітей.

· Свято не повинно бути розтягнутим у часі, бо занадто довго дітям важко утримувати увагу.

· До структури свята необхідно включати моменти гри. Щоб підтримувати увагу дітей важливо дати їм у потрібний момент розслабитися, пограти, відпочити. Постійна зміна видів діяльності дозволяє підтримувати інтерес дитини.

· У результаті свята дорослі мають сприяти дітям орієнтуватися у тому що відбувається, роз'яснити те, що незрозуміло комусь із дітей, якщо виникла потреба;

· Після завершення свята важливо закріпити отримані дітьми враження і. І тому проводяться розмови з дітьми. Доцільно використовувати образотворчу діяльність у підбитті підсумків свята, бо це сприяє закріпленню отриманих вражень, розвиває образну пам'ять.

· У процесі підготовки й проведення свята слід мати чітку, взаємопов'язану роботу ведучого, музичного керівника, дорослих, батьків й, звісно, дітей. Тільки за такої умови свято пройде успішно, й залишить яскраві спогади всіх його учасників. [4-178]



3. Вплив свят на формування і розвиток психічних процесів у дітей

Дитячий вік - час формування та активного розвитку всіх без винятку психічних процесів. Свята, як частина навчально-виховної роботи, як частину дитинства, грають важливу роль у розвитку цих процесів. Найбільший вплив вони роблять на розвиток уваги і пам'яті. За характером походження і за способами здійснення виділяють два основних види уваги: довільна і мимовільна. Мимовільна увага виникає і підтримується незалежно від свідомих намірів людини. Увага викликає все незвичайне. Найрізноманітніші подразники, які мають загальну властивість - новизну, привертають увагу тому, що реакція на них не послаблена в результаті звички. А свято для дитини - це завжди масса нових, яскравих вражень. На святі часто використовуються сюрпризні моменти, змінюються діючі особи та види діяльності. [5-358]

Таким чином, можна говорити про постійне використання на ньому мимовільної уваги дітей.

Довільна увага - це свідомо направлене і регульоване зосередження. Вона виникає, якщо в діяльності дитина ставить перед собою певне завдання і свідомо виконує програму дій.

У процесі підготовки свята дорослі пояснюють дітям важливість майбутнього заходу, тематику свята, розповідають, що на ньому буде і що треба буде зробити дітям. Таким чином, перед дітьми ставиться завдання, яке вони за допомогою дорослих і виконують. Так "запускається" механізм і відбувається тренування довільної уваги.

Таким чином, підготовка і проведення свят для дітей є одним із засобів розвитку всіх видів уваги дітей.

Процес підготовки і проведення свят грає велику роль в розвитку пам'яті. Запам'ятовування, збереження і наступне відтворення індивідом його досвіду і називається пам'яттю.

У пам'яті розрізняють основні процеси: запам'ятовування, збереження, відтворення і забування.

За характером психологічної активності, що переважає в діяльності, пам'ять поділяють на рухову, емоційну, образну і словесно-логічну. У процесі підготовки і проведення свята у дітей використовуються і розвиваються всі вищеназвані види пам'яті. [3-365]

Свято - один із засобів повноцінного і всебічного розвитку особистості дитини, синтез практично всіх видів мистецтв. У процесі підготовки і проведення свята використовуються різноманітні види репродуктивної діяльності, що дозволяє вирішувати ряд специфічних завдань: розвивати слухове сприйняття, голос і вимова дітей, розширювати активний словник, розвивати моторику, розширювати уявлення дітей про навколишній світ, сприяти формуванню навичок спілкування.

І хоча творчої діяльності у дітей в дошкільному і шкільному віці як такої ще немає, в ході підготовки і проведення свята формуються передумови для її розвитку. Свята як частина навчально-виховного процесу мають великий вплив на розвиток психічних процесів.



Висновки

Свято-важлива частина життя дитини. Ця радісна подія, яка дозволяє дитині відпочити, розважитися і разом з тим духовно збагачує його, спонукає до творчості.

Ми з'ясували, що свято, як синтез мистецтв, включає в себе різні види діяльності: мовну, музичну, образотворчу, і особливий вид діяльності - спілкування. Ми відзначили, що добре організовані свята благотворно впливають на розвиток психічних процесів: пам'яті, уваги; створюють прекрасну ситуацію для розвитку мовлення дитини, для закріплення знань, отриманих на різних заняттях; сприяють його моральному вихованню.

Вивчення досвіду роботи дозволяє нам зробити висновок про те, що на всіх етапах підготовки і проведення свят необхідна тісна взаємодія дорослих, ведучого, педагогів, музичного керівника, які у співпраці з дітьми та їх батьками повинні терпляче долати труднощі, що виникають в процесі підготовки до свята.

Свята повинні бути яскравими, цікавими, насиченими різноманітною діяльністю, орієнтованими як на розвагу, так і на розвиток дітей. Крім того, на святі і під час підготовки до нього важливо створити умови для повноцінного емоційного та мовного спілкування дітей.



Список літератури

1. Венгер А.А. Навчання дошкільників образотворчої діяльності/ Венгер А.А. М.: Просвещение, 2002. 111 с.

2. Вигодський Л.С. Уява і творчість у дитячій творчості/ Вигодський Л.С. М.: Просвещение, 2006. 202 с.

3. Комарова Т.С. Як навчити дитину виступати/ Комарова Т.С. М.: Століття, 2008. 365 с.

4. Корабльова Л.В. Роль образотворчої діяльності в пізнанні навколишнього світу школярами / Корабльова Л.В. СП б: Науковий центр проблем діалогу, 2003. 178 с.

5. Методика музичного виховання дітей. / Під ред. Ветлугиной Н.А. М.: Просвещение, 2006. 358 - 359 с.

6. Методика навчання образотворчої діяльності та конструювання. / Під ред. Комарової Т.С. М.: Просвещение, 2007. 261 с.

7. Пакліна Т.М. Мовні свята в школі / Під ред. Асланової Л.А., Красильникової О.А. СП б, 2007. 169 - 172 с.

8. Сєдова М.Ю. Роль свята в корекції особистості дитини / Сєдова М.Ю. СП б: Світанок, 2008. 248 - 250 с.

9. Тарабаринов Т.М. Розвиток дитини / Тарабаринов Т.М. Ярославль: ТОВ «Академія розвитку», 2006. 371 - 373 с.

Размещено на Allbest.ru

...