Просвітництво в Європі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Просвітництво в Європі

План

1. Просвітництво в Англії

1.1 Визначні англійські вчені-мислителі

1.2 Література

2. Просвітництво в Німеччині

2.1 Представники

2.2 Література

3. Французьке просвітництво

3.1 Представники

3.2 Література

1. Просвітництво в Англії

Просвітництво в Англії поділяється на 3 етапи:

- Раннє Просвітництво (від "славної революції" 1688 р. до 1740 р.)

- Зріле Просвітництво (1740 - 1750-і рр.)

- Пізнє Просвітництво (1760- 1780-і рр.)

1.1 Визначні англійські вчені-мислителі

Джон Локк (1632-1704) - філософ матеріаліст, один з перших сформував багато ідей Просвітництва, автор теорії суспільного договору і природного права.

Шефтсбері Антоні Ешлі Купер (1671-1713) - філософ-матеріаліст, естетик, представник деїзму; Шефтсбері естетизує світ, стверджуючи естетичний характер моральної досконалості, малюючи величну картину вічно творимого і творящого космосу з єдиним першоджерелом щирого, благого і прекрасного.

Толанд Джон (1617-1722) - філософ-матеріаліст, близький до діалектичного трактування сутності миру (здогадка про саморух матерії); у книзі "Християнство без таємниць" виступав проти християнської релігії і церкви; за обвинуваченням у нападках на релігію і моральність книга була засуджена на спалення, а автор засуджений до тюремного ув'язнення, але втік. Головний філософський твір - "Листа до Серени".

Коллінз Вільям Уілкі (1824-1889) - письменник, в художній формі критикував не тільки старі феодальні порядки, але і буржуазні моральні норми, які зароджувалися.

1.2 Література

Даніель Дефо (1660-1731) - письменник, публіцист; зачинатель англійського реалістичного роману. Автор багатьох політичних памфлетів, також видавав газету «Обозрение британской нации». Відомий як автор «Робінзона Крузо» (1719) Вважається "Батьком англійського та європейського роману".

«Робінзон Крузо». Роман виражає головну ідею часу - «Людина може все». Ідея твору: показати, що людина може залишатися людиною в будь-яких обставинах; пройти через всі труднощі не втративши віру в спасіння може тільки людина, сильна духом.

Джонатан Свіфт (1667-1745) - церковній діяч, публіцист, сатирик, ірландсько-англійський мандрівник, відомий як автор «Мандрів Гуллівера». Роман є сатирою на недосконалість людської цивілізації.

Мандри Гуллівера можна розглядати як утопію та антиутопію. Свіфт висміює порядки та устрій тогочасної Англії: протистояння католиків і протестантів, двопартійна система, наука, яка відірвана від реального життя, реакціонні режими, опозиційні до народу і т.д.

просвітництво англія німеччина література

2. Просвітництво в Німеччині

2.1 Представники

Найвідомішим представником німецького Просвітництва був Іммануїл Кант (1724--1804), син дрібного ремісника. Він розробив концепцію походження Сонячної системи з гігантської туманності, яка й дотепер залишається однією з основних наукових ідей в астрономії. Йому також належить ідея правової держави. Кант дійшов висновку, що людина може отримати знання лише про обмежену кількість навколишніх речей. Поряд із ними існують “речі в собі”, що їх пізнати неможливо, бо неможливо довести їх існування, і навпаки. З цього випливає, що пізнати світ до кінця неможливо. У такий спосіб мислитель піддав критиці ідею про безмежну силу людського розуму.

Роботи Канта:

«Думки до істинної оцінки живих сил»(1749)

«Загальна природна історія та теорія неба»(1755)

«Про єдиний можливий доказ існування Бога»(1762)

« Ідея загальної історії з всесвітньо-громадянської точки» (1784)

«Відповідь на питання: Що таке просвітництво?»(1784)

Йоганн Вольфганг Гете (1749-1832) - геніальний поет, глибокий мислитель, видатний учений, природознавець - національна гордість німецького народу. Гете втілив єдність німців в області духовного життя і мови, він вніс вирішальний внесок у справу формування німецької національної свідомості. Значною мірою завдяки йому німецька література піднялася до рівня розвинених національних літератур і увійшла в скарбницю світової класики. Автор трагедії «Фауст», трагедій "Іфігенія в Тавриді" (1787) і "Егмонт" (1787), «Римських елегій»(1790).

2.2 Література

Фрідріх Шиллер(1759 - 1805) -- німецький поет, драматург и теоретик мистецтва Просвітництва; поряд с Готхольдом, Эфраїмом, Лессінгом и Іоганном Вольфгангом Гете основоположник німецької класичної літератури. Автор п'єс «Розбійники», «Кохання і підступність», «Марія Стюарт», «Орлеанська діва» та «Вільгельм Телль».

Найвідоміший твір - «Фауст», над яким Шиллер працював понад 60 років.

Тема: пошуки сенсу буття і свого призначення на Землі головним героєм - доктором, вільнодумцем та чорнокнижником Фаустом.

Ідея: без зла, пустоти та сумнівів поруч із добром,творчістю та вірою не було б руху вперед, зникла б цінність пізнання; утвердження величності людини.

Проблематика: добро і зло; життя та смерть; призначення людини у світі; сутність буття; людина та Всесвіт: людина і природа; пізнання світу; мистецтво, його роль у суспільстві; кохання.

3. Французьке просвітництво

Поділяється на 2 види:

- Раннє Просвітництво (1715-1750)( представники: Монтескье и Вольтер) - мало помірний характер, мало риси англ. Просвітництва; ідеали: деїзм та політичний конституціоналізм.

- Зріле Просвітництво (1751 -1794)(Вольтер, Дідро, Руссо); поява класицизму, просвітительського реалізму, сентименталізму.

Основні напрями:

- Деістичне

- Атеістично-матеріалістичне

- Утопічне(соціалістичне, комуністичне)

3.1 Представники

Жан Мелье (15 червня 1664 - 17 червня 1729) - французький філософ-матеріаліст, атеїст, утопічний комуніст, католицький священик.

Шарль Луї Монтескьє, барон де Ла Бред (18 января 1689, замок Ла Бред близ Бордо - 10 февраля 1755, Париж), французький мислитель епохи Просвітництва, правознавець; його теорія "розділення властей" дуже вплинула на розвиток конституційної думки18-20 століття.

Вольтер (Франсуа Мари Аруэ) (1694--1778) - французький філософ, романіст, історик, драматург и поет епохи Просвещения, один из величайших французьких писателей. Був прихильником деїзму.

Жан Жак Руссо- французький письменник і філософ, представник сентименталізму. З позицій деїзму засуджував офіційну церкву і релігійну нетерпимість в творах «Рассуждение о начале и основаниях неравенства...» (1755), «Об общественном договоре» (1762).

Дени Дидро(1713-1784) -- французский философ-просветитель, писатель, иностранный почетный член Петербургской АН (1773).

3.2 Література

Бомарше П'єр-Оґюстен (24 января 1732, Париж -- 18 мая 1799) -- знаменитий французький драматург и публіцист епохи Просвітництва.

Автор «міщанських драм» «Євгенія»(1767) та «Двое друзів»(1770). У передмові до «Євгенії» він критикує класицизм і пропонує зробити театр виразником інтересів народу. Також написав «Севільський цирульник» і «Весілля Фігаро» - політичні комедії . За цими п'єсами створили свої опери Моцар і Россіні.

«Севільський цирульник» та «Весілля Фігаро»

ПРОБЛЕМАТИКА

* місце людини в суспільстві;

* проблема честі і відданості кохання, надія, лікарювання;

* соціальна нерівність;

* мистецтво у тогочасному суспільстві. («...республика литераторов -- это ре­спублика волков, всегда готовых перегрызть друг другу горло...»)',

* втручання людини в особисте життя іншої людини («... если занять людей их собственным делом, то в чужие дела они уже не сунут носа»);

* влада грошей у суспільстві;

* проблема справедливості, життєвої правди («Справедливость! Это вы между собой, холопы, толкуете о справедливости! А я -- ваш хозяин, следовательно я всегда прав!»);

* безправ'я простого народу;

* свавілля представників пануючої верхівки;

* «право сильного»;

* сенс життя, оптимізм, радість життя, насолода від кожної прожитої хвилини.

Размещено на Allbest.ru