Мода Стародавнього Риму

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Загальна характеристика моди Риму

У стародавніх римлян, що жили в середземноморських містах, існувала детально розроблена система одягу. Всі наряди ділилися на повсякденні і офіційні. Найвідомішими зразками чоловічого вбрання були туніка і тога, а жінки носили столу і пале. Особливість таких нарядів полягала в тому, що вони, як правило, виконувалися з цільних шматків матерії, які не мали швів.

Для участі в офіційних заходах представники чоловічої частини вищого суспільства Риму одягалися в тогу, цей своєрідний відмітна ознака римського громадянина. Еліта, до числа якої належали сенатори, мала особливий відмітний ознака - смугу червоного кольору поверх тоги з тонкої білої шерсті. Тогу зазвичай перекидали через ліве плече на спину, а потім залишилася вільною частина полотна укладали на правому боці у вигляді складок або накидали на руку.Особливості фігури були укриті безліччю глибоких складок. Існувала у древніх римлян і неофіційна повсякденний одяг - сагум, лацерна, палліум і їх різновиди. У більшості випадків такі шати мали вигляд простих плащів або накидок, схожих з грецької хламидою і зроблених з забарвлених шматків матерії. Існували також і звичайні сорочки-Каміс, часто відрізнялися від інших видів одягу настільки зневажаються знаттю рукавами. Основним критерієм для повсякденного вбрання була не якість тканини або вишуканість обробки, а зручність його носіння. Одяг древніх римлян, що відрізнялася своєю простотою, стала однією з перших сходинок до сходження сучасних італійських модельєрів, які потіснили на світовому подіумі багатьох визнаних дизайнерів одягу.

2. Види і форми одягу. Текстиль

Римський одяг був накладним (туніка, пенула) і таким, що драпірується (тога, палла, хламида, лацерна, полудаментум). Одяг дещо нагадував грецький, проте був витонченіший, вишукано-урочистіший. «Грецьким рококо» називають римський одяг. Способи носіння , особливо тоги, не дозволяли пересуватися швидко і додавали ході величну повільність. Парадним кольором одягу був білий. Поширений в ті часи текстиль -- шерсть, льон. Популярні кольори в одязі -- жовтий, охра, коричневий, різні відтінки пурпурного. Бездоганність драпіровки і деяка театральність в рухах вважалася верхом витонченості. Орнаменти, якими обробляли одяг, нагадували деяких рослин,: меандр і крітську .

У пізньому Римі під впливом християнства розповсюдився накладний одяг у вигляді довгого плаття: у жінок -- широка столу, у чоловіків -- довгий далматік (далматіка). Важкі щільні крупноузорчаті і легкі тонкі шовки зі сходу замінили традиційні льон і шерсть. Використовували також напівшовк. Східний шовк був дорогим, тому привізний шовк розпускали і з його ниток в поєднанні з льняними або шерстяними ткали напівшовк.

3. Чоловічий одяг

Чоловічий одяг складався з льяної туніки і шерстяної тоги. Спочатку тога була прямокутним або напівкруглим шматком тканини, що драпірувався на зразок грецького гіматія. Туніка -- грецький хітон і мала короткі рукави і довжину до коліна. Вона називалася колобіум.

У Римі класові суперечності були різко виражені і виявлялося це в одязі і навіть у взутті. Знать носила туніку таларис з довгими вузькими рукавами. А туніка сенатора, наприклад, мала на грудях і спині широку пурпурну смугу, туніка вершника -- дві вузьких. Полководець-переможець носив туніку, вишиту золотими пальмовими гілками, а поверх неї пурпурний плащ - полудаментум . Це був виключно дорогий, навіть дорогоцінний одяг, оскільки пурпур і шовк з були незвичайно дорогими, продавалися на вагу золота. Вони мали дуже багату гамму відтінків; найбільш красивим вважався фіолетово-червоний. Нижня, натільна туніка не мала ніяких знаків відмінності.

Верхнім одягом була тога. Після завоювання Греції в Римі стали носити також і гіматій. Проте, тога була улюбленим одягом римлян. Способи її драпіровки були строго канонізовані, хоч і багатообразні, а шматок тканини був не прямокутним та еліпсовидним або овальним, що і сприяло утворенню каскаду вишуканих, плавних, напівкруглих, спадаючих складок. Кінець тоги перекидався через ліву руку і прямо висів.

Красиво задрапірована, білосніжна тога додавала шарму її власнику. Тога перетворилася на національний одяг римлян, набула церемоніального характеру, додавала чоловічій зовнішності урочистість, символізувала зрілість. Молода людина надягала її на урочисті заходи, і це означало, що він отримав права римського громадянина.

Розміри тоги були різними. В період Імперії найчастіше ткали тогу розміром 5,6 х 2 м. Тога була не зшивною, а ткалась цілісним шматком. Іноземці, вигнанці і раби не мали права носити тогу

У обробці тоги були знаки соціальної відмінності. Наприклад, високі посадовці носили тогу з пурпурною смугою. Драпірувати тогу було дуже важко. Звичайно римлянину допомагали це робити раби або дружина. При класичному варіанті драпірованої тоги виходили дві красиві овальні повторюючі один одного драпіровки. мода одяг стародавній рим

Іншими видами верхнього чоловічого одягу були плащі з прямокутних і напівкруглих кусків тканині. Найбільш популярними з них вважався полуда-ментум -- широкий, довгий, напівкруглий плащ і хламида з невеликого прямокутного шматка тканини, яка скріплялась не на плечі, як у греків, а на середині грудей під шиєю (і лише іноді на плечі). Носили також лацерну-- плащ типу хламиди, але з дорожчої тканини, затканої золотом і сріблом.

У пізньому Римі туніку змінив далматік (далматіка) з важкого щільного шовку або іншої тканини -- довге глухе напівоблягаюче плаття з довгими цільнокроїсними рукавами, а замість тоги стали носити різні варіанти пенули-- накидки косого крою з отвором для голови, з капішоном або без нього. Пенула з давніх часів існувала в Римі, як одяг пастухів. Її надягали також, відправляючись в подорож. У пізньому Римі пенула стала популярним верхнім одягом вищих верств населення.

4. Жіночий одяг

Жінки носили на тілі туніку-інтиму, на яку надягали туніку пласировану по краю поділу. Така верхня туніка називалася столу. Вона була без рукавів або мала короткі рукави у тому випадку, коли інтимна туніка мала довгі рукави. Якщо надягали інтимну туніку без рукавів, то столу була з довгими рукавами. Зверху надягали накидку палла з прямокутного шматка тканини, що несла такі ж функції, як тога у чоловіків, проте мала менші розміри і драпірувалася по-іншому. Схожим було те, що, як і в тозі, край палли накидався на голову Римлянки. Носили також такий вид білизни, як строфіум, мамміларе ( вид бюстгальтера), за допомогою якого робили груди плоскими, оскільки маленькі груди вважалися красивими.

У пізньому Римі столу стала вільною і з широкими рукавами і без волана по низу. Під неї надягали вузьку туніку з вузькими довгими рукавами, а поверх -- пенула з капюшоном, що змінила паллу, або мафорію (покривало, хустка).

Дорогі і дуже декоративні шовки, велика кількість прикрас і коштовностей, обов'язкове носіння взуття -- все це говорило про багатство Риму.

Носіння взуття в Римі було поширене. Воно, як і одяг, відображало соціальне положення власника. Існувало взуття консулів, сенаторів, взуття для візиту сенату, взуття для воїнів-- каллига, а також різні варіанти сандаль.

5. Головні убори, зачіски, прикраси, косметика

Основні типи головних уборів були запозичані римлянами у греків. Так само як і греки, римляни рідко надягали їх. Це були капелюхи і шапки з фетру, шкіри, соломи, волокон рослин. Жерці повністю покривали голови. Досить часто жінки накидали на голову край палли , так само як і чоловіки накривали голову краєм тоги. Голови переможців прикрашали вінками з дуба, лавра мирта, плюща, фіалок, а також із золота.Воїни носили шоломи з шкіри або металу. Чоловічими зачісками були стрижками з недовгого і легко підвитого волосся з чубчиком на лобі. В період Імперії зачіски робилися з скрученого волосся.

Жіночі зачіски виконувалися з довгого волосся і спочатку нагадували грецькі. Стрічка витта на голові означала, що жінка -- матрона, господиня будинку. Гетери не мали права носити витту. Було два види жіночих зачісок: з плетінням коси та із завивкою локонів. Зачіски поступово збільшувалися у висоту, при цьому використовувалися дротяні каркаси і накладне волосся. Дуже цінувалося світле волосся.

У багатих римських будинках любили прикраси. Чоловіків прикрашали персні, пряжки, дітей аристократів -- круглі медальйони-булли. Багаті римлянки носили багато прикрас, особливо на голові. Це були сіточки із золотих ниток, шпильки, гребені, шпильки із золота, срібла і цінних порід дерева з напівкоштовними каменями, діадеми та ін. Кільця носили ледь не на кожному пальці по декілька штук. Лазні -- терми -- були місцем, де римлян обслуговували раби (тонсорос і космети), які робили масаж, втирали в шкіру різні ароматичні масла. Кожна багата патриціанка мала скриньку «жіночий світ» з повним набором косметики. Жінки білилися і рум'янилися (за допомогою охри і дріжджів), підводили очі і брови сажею, користувалися засобами від зморшок, а також пахучими мазями, наприклад теліумом з цедри апельсина і оливкового масла.

Висновки

Першими законодавцями моди в Європі стали римляни, особливості одягу яких актуальні і в даний час. Ще в давні часи римляни розробили детальну систему моди. Так, офіційний одяг римлян у чоловіків складався з тоги і туніки, а у жінок з столи і палли. Кожен вид одягу являв собою цілісний шматок тканини без швів. Така особливість римського одягу вважалася підтвердженням відданості до унікальної культури Середземномор`я та робила римлян представниками прогресивної міської цивілізації.

Список використаних джерел

1. Стаття Муратов П. Образи Італії. Т. 1-2. М., 1912.

2. Стаття Кнаббе Г.С. Стародавній Рим - історія і повсякденність. М., 1986.

3. http://osvita.ua/vnz/reports/culture/10450/

4. https://ru.wikipedia.org/wiki/

Размещено на Allbest.ru