Археологічні дослідження Ф.Р. Штейнгеля як спосіб поповнення фондів Городоцького музею (за матеріалами часопису "Археологічний літопис Південної Росії")

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Створення музею та наповнення його експозицій є досить клопіткою працею навіть в сучасних умовах, оскільки держава не виділяє необхідних коштів для цих потреб, а приватні колекціонери жертвують найменш цінними та найбільш поширеними експонатами. Найцікавіші експонати у фонди музеїв надходять в результаті затримування контрабанди пам'яток старовини на кордоні.

Через невеликі обсяги, цей відділ носив характер лише обмеженої хроніки. У період з 1903 по 1905 рр., «Археологічний літопис Південної Росії» існував як окреме, самостійне видання. У часописі широко висвітлювалися археологічні розкопки, збори історичних гуртків, охорона та збереження пам'яток старовини та діяльність музеїв. Досить детально висвітлювалася діяльність Городоцького музею. Цікавим є той факт, що співзасновником та організатором роботи музею, був головний редактор та засновник «Археологічного літопису Південної Росії» М.Ф. Біляшівський.

В кінці 1898 р. бароном Ф.Р Штейнгелем були проведені розкопки могильника біля с. Студинки, Рівненського пов., Волинської губ., з метою поповнення антропологічного та археологічного відділів Городоцького музею, власником якого він був. Могильник був розташований на підвищені та складався з 20 курганів. На початок 1899 р., кількість курганів значно зменшилась через інтенсивне розорювання земель. Ф.Р Штейнгелю вдалося розкопати п'ять. Кургани, як і увесь могильник належав до язичницької слов'янської епохи. Поховання здійснювалися у досить глибоких ямах, тіла знаходились в трунах. У деяких випадках зустрічалися подвійні поховання. Могили виявилися бідні за своїм змістом: біля кісток були знайдені лише дрібні рештки кераміки, примітивні прикраси у вигляді мідних кілець та сережок, частини якогось залізного предмету та шматок орнаментованої кістки, ймовірно від гребінця; характерною особливістю цього могильника було те, що, окрім поховань, на верхніх частинах курганів часто зустрічалися хаотично розкидані кістки інших скелетів.

Загалом протягом 1898 року, всі відділи музею значно поповнили свої збірки новими експонатами. Найбільше надходжень було в археологічному відділі - додалося близько 350 експонатів. Основна маса предметів, які надійшли, відноситься до кам'яного віку: кам'яний молот та інші предмети з кургану біля м. Заслав; різні крем'яні, кам'яні та глиняні предмети зі стоянок та майстерень біля м. Коростень, сс. Швабів, Васькович, Збранок, Красносілки, Папірни, Овручського пов. Особливо цікавою була велика посудина зі стоянки біля с. Папірки, кам'яні знаряддя, знайдені біля с. Зубковичі, Овруцького пов., крем'яні та кам'яні знаряддя з майстерні біля с. Будеража, Дубенськогопов., кам'яні знаряддя праці з курганів біля с. Горбова, Новгород-Волинського пов., діоритова сокира, знайдена біля с. Золотієва, Рівненського пов., та велика збірка предметів із майстерні в с. Городок, Рівненського пов. До язичницької слов'янської епохи належали предмети з розкопок курганів біля м. Заслава - срібні вислі кільця, залізні цвяхи, фрагменти посуду. Відносно небагато надійшло предметів великокняжої доби - вони взагалі на Волині зустрічалися досить рідко. До них належали ціла колекція з майстерні шиферних прясел, яка знаходилася в урочищі Коптівський Ліс біля с. Копчівщизни, Овруцького пов., ця колекція дала зразки послідовної обробки шматків шиферу в прясла, крім цього ще є кілька предметів, як наприклад шиферний хрестик-натільник, скляні браслети та буси - з урочища Богдихів біля с. Збранки, Овруцького пов. та половина мідного складного хреста з с. Оржева, Рівненського пов. До литовського періоду можна віднести стальну кольчугу, виорану біля Луцька та кілька монет зі скарбів. До пізнішого часу відносяться - залізний кований хрест (першої половини XVIII ст.) із дзвіниці однієї з церков м. Чуднова, Житомирського пов., та стальний нагрудник з такими ж рукавицями, знайдені під підлогою одного із старовинних будинків у Рівненському пов. Нумізматична колекція Городоцького музею складалася виключно з монет, знайдених у вигляді скарбів. За 1898 р., монетні надходження були з 8 скарбів: литовські монети (з кінця ХІІІ по XVI ст.) зі скарбів в сс. Полганові, Баківцях, Семеренках - Луцького пов. та в с. Солотвині, Ковельського пов.; польські, пруські та австрійські (XVII та початку ХУШ ст.) - в м. Аннополі, Острожськогопов та в сс. Шпанові, Рубчі та м. Степані, Рівненського пов.

Городецьким музеєм Волинської губ. барона Ф.Р Штейнгеля була придбана велика партія кам'яних знарядь з Кременецького та Дубенського повітів. музейний губернія штейнгель етнографічний

Літом 1899 р. Городоцький музей зібрав невелику екскурсію як для загального ознайомлення з краєм, так і з метою пошуку колекцій для музею. В екскурсії, на чолі якої знаходився власник музею, прийняло участь 10 осіб, які розподілили між собою обов'язки. Одна група займалася збором природно-географічної колекції, а інша записувала народні пісні, причому використовувався фонограф, який на той час був дуже рідкісним обладнанням, а також проводилися археологічні дослідження та розвідки. Екскурсією була охоплена частина Рівненського та Луцького пов., як перехідна між Поліссям і як та, що становила собою глухе Полісся. Ось список місцевостей, через які, рухаючись від села до села, пройшли екскурсанти: с. Пересопниця, с. Білів, с. Жуків, м. Клеван, м. Деражно, м. Степань, с. Корост, с. Кречильськ, с. Німовичі, с. Городець, с. Великі Цепцевичі, м. Бережниця, с. Кураш, с. Орваниця, с. Берест, м. Домбровиця, с. Селець, с. Лютинськ, м. Висоцьк, Річиця, Удрицьк.

В «Археологічному літописі Південної Росії» був поданий короткий звіт цієї екскурсії. У розпорядженні екскурсантів були фотоапарати, які зіграли велику роль при зйомці різних залишок пам'яток старовини, в основному старовинних будівель. Були зняті плани городищ біля населених пунктів Білеве, Городець, Кречильське, Степані. На цих городищах були проведені пробні розкопки. Найбільш багатим виявилося городище біля с. Кречильське, тут знайдені зразки залізного наконечника списа та бойової сокири княжої доби, а у валі городища відкрита велика кількість поховань.

Пробні розкопки курганів були проведені біля с. Пересопниці та Теклюковці - Луцького пов.Пересопницькі кургани відомі по розкопах пані Мельник, поховальний тип там вже був відомий Кургани біля с. Корості невеликі близько 1-2 м. у висоту, та діаметром у 30 м. Скелети були знайдені майже на рівні ґрунту, голови направлені на захід, кістки дуже погано збережені, бо кургани насипані з піску, біля кістяків знайдена невелика кількість залізних предметів. В могильнику біля с. Городець висота курганів складає 1,5 м., скелети також на рівні ґрунту, знаходились в трунах. Зі знайдених предметів звертають на себе увагу пояси, які складалися з бронзових орнаментованих блях та пряжок. В одному кургані біля с. Теклюковки, були знайдені обручі та дужки від відра. Також на лівому березі р. Горині, між Лютинськом та Висоцьким була відкрита стоянка кам'яного віку 10 липня 1900 р. в Городок повернулася екскурсія на чолі з бароном Штейнгелем в Житомирський, Овруцький та частково Новгород-Волинський пов.: преді. Гоголівка, кол. Піщанка, с. Троковичі, с. Великі Горбаші, м. Черняхів, кол. Андріїв, с. Топорища, с. Селець, с. Кам'яний Брід, с. Рудня Борова, с. Ковалі, урочище Веселівка, кол. Лісовщина, м. Ушомир, с. Ушиця, с. Білка, с. Баскаки, с. Расне, с. Бараші; в Овруцькому пов.: с. Мотильне, м. Коростень, с. Шатрище, с. Немирівка, с. Ходаки, с. Татарановичі, с. Сарновичі, хут. Тартак, с. Закусили, с. Селець, м. Нерадичі, с. Ласка, с. Кацовщина, с. Раковщина, с. Яцковичі, м. Овруч, с. Шоломки, с. Жуки, с. Збрадки, с. Бондарі, Рудня Патирня, м. Норинськ, с. Веледники, Рудня Мощаниця, с. Полче, с. Лугини, с. Литки; в Новгород-Волинському пов.: с. Андріївичі, м. Новгород-Волинський, с. Пилиповичі, с. Дідовичі, м. Корець. Завдяки великій кількості відвіданих місць, визначився і характер екскурсії: це були розвідки, які дали позитивні результати. Всі відвідані місця зареєстровані, відмічені та фотографовані.

Археологічною секцією (бар. Ф.Р. Штейнгель, І.С. Абрамов, Н.К. Рекс, Є.І. Корнілович) зняті плани городищ: в м. Коростені, м. Ушомирі, м. Норинські та с. Топорищі; крім Ушомирського городища, в інших були проведені пробні розкопки, в результаті яких з'явилася невелика колекція кілець, прясел, бус, черепків і т.д., по яких можна визначити епоху та приналежність городищ. Ця збірка була доповнена купівлею предметів у селян із випадкових знахідок в цих городищах.

На основі цієї екскурсії, в 1902 р., Я.В. Яроцький в 1902 р. видав книгу: «К топографии г Овруча в эпоху до второй половины XVI века».

Як бачимо, за вказаний період, Городоцький музей барона Ф.Р. Штейнгеля провів значну роботу по наповненню власних фондів експонатами. Було здійснену величезні кількість археологічних та етнографічних розвідок, які охопили собою велику територію Полісся.