Ігор Безгін – видатний театральний діяч, педагог і вчений

Короткий нарис життя та напрямки діяльності І.Д. Безгіна як дослідника організаційної проблематики та історії театральної справи, талановитого педагога та організатора підготовки театральних менеджерів. Аналіз результатів його досліджень, їх значення.

Рубрика Культура и искусство
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 12.04.2017
Размер файла 28,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ігор Безгін - видатний театральний діяч, педагог і вчений

Науково-педагогічна та мистецтвознавча спільнота країни зазнала непоправної втрати. 29 вересня 2014 року відійшов у вічність Ігор Дмитрович Безгін.

Дійсний член (академік) Академії мистецтв України, доктор мистецтвознавства, професор, заслужений діяч науки і техніки України Ігор Дмитрович Безгін (1936-2014) - відомий дослідник організаційної проблематики та історії театральної справи, талановитий педагог і організатор підготовки театральних менеджерів в умовах вищого закладу освіти, вчений з широким діапазоном наукових знань.

І. Д. Безгін народився 8 жовтня 1936 р. в Харкові. По закінченні Київської середньої школи №154 в 1954 р. поступив до Київського інженерно-будівельного інституту, який закінчив у 1960 р. У 1959-1964 рр. був на комсомольській роботі, активно займався журналістикою. 1964 р. вийшла його перша книжка (у співавторстві) «Подвиг триває»1 про молодь, яка прийшла на відбудову Києва по Другій світовій війні, та про її подальше життя. в цей час І. Д. Безгіна було прийнято до Спілки журналістів СРСР.

Тяжіючи до театру, 1963 р. він вступив до Київського державного інституту театрального мистецтва (тепер - Київський національний університет театру, кіно і телебачення) ім. І. К. Карпенка - Карого: спочатку на акторський, а згодом перевівся на театрознавчий факультет, який закінчив у 1968 р. Організаційні здібності та фахова підготовка визначили майбутній шлях І. Д. Безгіна.

У 1964 р. його було призначено директором Київського державного театру юного глядача і водночас директором Київського державного театру ляльок, де він працював до 1967 р. І. Д. Безгін створив добрі умови для творчості майстрів сцени, налагодив організаційно-творчі стосунки між колективом і адміністративно-художнім керівництвом. У 1966 р. Київському театрові юного глядача було присвоєно престижну всесоюзну премію Ленінського Комсомолу за виставу «Молода гвардія», а згодом театр було удостоєно ордена Трудового Червоного Прапора. У 19671968 рр. І. Д. Безгін працював директором Київського державного академічного українського театру ім. Івана Франка, значно розширивши міжнародні театральні зв'язки колективу: у виставах театру брала участь знаменита трагедійна грецька актриса Аспасія Папатанасіу, було укладено угоду про творчу співпрацю із Краківським театром ім. Юльюша Словацького.

У 1967 р. І. Д. Безгін став членом Українського театрального товариства (тепер - Національна спілка театральних діячів України). В цей період він почав серйозно замислюватися над поглибленням своїх професійних знань. Працюючи у 1968-1970 рр. на керівних посадах у Київській кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка, Республіканському будинку кіно, Жовтневому палаці культури (тепер - Міжнародний центр культури і мистецтв), він готувався до майбутньої дослідницької діяльності і в 1970 р. вступив до аспірантури Ленінградського інституту театру, музики і кінематографії (тепер - Санкт-Петербурзька державна академія театрального мистецтва).

Перші результати своїх досліджень управлінської проблематики театральної справи І. Д. Безгін виклав 1972 р. у книжці «Визначення рівня організації і керування творчо-виробничим процесом у театрі»2. У передмові до неї доктор економічних наук В. І. Терещенко наголошував, що розроблена І. Д. Безгіним методика удосконалення організації театрів «добре ілюструє потребу більш тісної співдружності наук, зокрема театрознавства та економіки», і акцентував «плідність проникнення економіко-математичних методів у галузь гуманітарних знань» як інструментарію досліджень творчо-виробничого процесу3. Статті І. Д. Безгіна початку 1970-х рр. привертали увагу до проблем удосконалення організації та управління творчими колективами, розширення рамок традиційного театрознавства за рахунок організаційної проблематики театральної справи, підготовки адміністративних кадрів в умовах вищого театрального навчального закладу. Вони переконували в тому, що організація театральної справи мала бути рівноправним розділом театрознавства.

З 1974 р. І. Д. Безгін обіймав посаду головного інспектора Головного управління театрів і музичних установ Міністерства культури України і став ініціатором підготовки організаторів театральної справи в Київському інституті театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого. У 1975 р. він захистив дисертацію «Організація і творчість. Деякі питання історії та сучасної практики управління театром» - першу в СРСР наукову працю з організаційних проблем театральної справи, здобувши науковий ступінь кандидата мистецтвознавства. Того ж року І. Д. Безгін створив і очолив першу (і тривалий час єдину) серед театральних вищих закладів освіти СРСР кафедру організації театральної справи.

У 1976 р. І. Д. Безгіну було присвоєне вчене звання доцента. Тоді ж вийшла друком його монографія «Об'єкт управління - театр: Досвід комплексного дослідження»4, що розвивала ідею ретельного вивчення організаційних проблем як частини науки про театр, застосування наукових підходів до вирішення питань театральної практики. У ній було справедливо наголошено, що творчий рівень театру значною мірою залежить від характеру різноаспектних труднощів організації та управління цим закладом, що створює оригінальну, духовну продукцію, від методів і засобів вирішення проблем. У передмові до монографії народний артист СРСР, професор Ю.О. Завад - ський зауважував: «Представлена праця у театрознавстві виконана вперше. Вона переконує в необхідності розширення масштабів театрознавчої науки, формування її нових розділів»5. Сьогодні можна впевнено сказати, що один з таких розділів - організація театральної справи - утворився завдяки працям багатьох дослідників і серед них - І. Д. Безгіна та його учнів.

У другій половині 1970-х - на початку 1980-х рр. з'явилося чимало наукових публікацій І. Д. Безгіна з організаційно-управлінської проблематики театральної справи, він плідно працював над докторською дисертацією, брав участь у багатьох наукових заходах, зокрема (як експерт ЮНЕСКО) - в Міжнародній нараді ЮНЕСКО зі статистики та показників культури (1976, Москва), міжнародному семінарі «Театр і телебачення» (1981, Рим), вів широку лекторську роботу в Товаристві «Знання» та готував відповідні науково-методичні матеріали6. Під його керівництвом було укладено двотомне видання «Радянський формений костюм для сцени: 1917-1924»7, створено численні науково-методичні розробки і програми навчання управлінського персоналу для сфери виконавського мистецтва, підготовлено кандидатські дисертації. 1984 р. у перекладі І. Д. Безгіна побачила світ монографія відомого чеського вченого Іржі Ружички «Психологія і робота з людьми»8.

У 1985 р. І. Д. Безгін перейшов на посаду старшого наукового співробітника для завершення докторської дисертації (у докторантуру) до Київської консерваторії (тепер - Національна музична академія України) ім. П. І. Чайковсько - го, згодом працював тут доцентом, а у 1988 р. був обраний на посаду професора. 1991 р. у Спеціалізованій раді Ленінградського інституту театру, музики і кінематографії він захистив дисертацію «Організаційні проблеми колективної художньої творчості в театрі» на здобуття наукового ступеня доктора мистецтвознавства. У квітні 1991 р. І. Д. Безгін знову очолив кафедру організації та управління театральною справою Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого, а в січні 1992 р. йому було присвоєно звання професора.

У другій половині 1980-х років побачили світ монографії І. Д. Безгіна «Театральне мистецтво: організація і творчість» (у співавторстві)9, в якій було розглянуто історію організаційного становлення та розвитку російського та радянського професійного театру, простежено еволюцію форм і методів управління державними театрами і виявлено динаміку взаємозв'язку процесів колективної художньої творчості та організації театрального виробництва, та «Соціально-художня ефективність діяльності театральних колективів УРСР» (у співавторстві)10, що була першим соціологічним дослідженням труп драматичних театрів України, праця «Вільний час і всебічний розвиток особистості»11. Статті І. Д. Безгіна друкувалися в багатьох наукових виданнях, виходили численні збірники наукових праць за його редакцією.

У 1993 р. монографією «Організаційні проблеми театру» І. Д. Безгін підсумував свої багаторічні дослідження театральної справи12. У ній було розкрито концепцію організаційної обумовленості колективної художньої творчості в театрі, досліджено інституційні аспекти діяльності творчих колективів, пояснено терміни і сформовано поняттєвий апарат організаційної проблематики театральної справи, досліджено особистісні аспекти театральної організації, подано рекомендації для вивчення цих проблем і удосконалення театральної практики. Указом Президента України від 28 жовтня 1993 р. за великий внесок у науку І. Д. Безгіну було присвоєно звання «Заслужений діяч науки і техніки України». А у березні 1994 р. за монографію «Організаційні проблеми театру» - присуджено премію Спілки театральних діячів України в галузі театрознавства і театральної критики.

У 1990-х рр. предметом особливої уваги І. Д. Безгіна стали проблеми організації театральної справи не лише в Україні, а й за її межами. Під його керівництвом педагоги і студенти кафедри організації та управління театральною справою вивчали зарубіжний досвід підготовки і діяльності театрального менеджменту, перед ними виступали запрошені зі США, Канади, Голландії фахівці з організації театральної справи, було істотно розширено тематику дипломних робіт з урахуванням нових реалій функціонування вітчизняної та світової художньої культури. 1994 р. очолюваний І. Д. Безгіним авторський колектив підготував тематичний збірник наукових праць «Актуальні проблеми організації театральної справи», в якому було враховано також і зарубіжні теорію та практику театрального менеджменту13.

Вивчаючи університетський досвід підготовки театральних менеджерів в Європі та США, І. Д. Безгін виступав з цих проблем в Карнегі-Ме - лон університеті (Пітсбург, США), Пітсбурзько - му державному університеті, Бостонському університеті, Науковому товаристві імені Шевченка в Нью-Йорку та ін. Він був переконаний, що не слід безрозсудно «мавпувати» чужий досвід, але потрібно вивчати все те, що обережно і раціонально можна використовувати у вітчизняній практи - ці14, й саме з таких позицій проводив свою викладацьку роботу в Україні та за кордоном. Вчений щедро передавав свої знання та досвід педагогам і студентам Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого (тепер - Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого), прочитав чимало лекцій з питань менеджменту у невиробничій сфері для студентів вищих театральних навчальних закладів Москви і Санкт-Петербурга, відділення менеджменту гуманітарного факультету Уральського технічного університету (Катеринбург), Одеського національного політехнічного університету та ін., очолював постійно діючий семінар для практиків театру і Раду з економіки та організації театральної справи при Національній спілці театральних діячів України.

В 1994 р. постановами Президії Головної Ради Вищої атестаційної комісії (ВАК) України І. Д. Безгін як авторитетний вчений був затверджений членом Спеціалізованих вчених рад із захисту дисертацій на здобуття вченого ступеня доктора наук у Харківському державному інституті культури (тепер - Харківська державна академія культури) та в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т Рильського НАН України, а згодом - членом Спеціалізованої вченої ради із захисту на здобуття вченого ступеня доктора наук у Національній музичній академії ім. П. І. Чайковського. В 2005 р. він став заступником голови Експертної ради ВАК України.

Враховуючи організаційні здібності, науково-педагогічний хист, знання та великий практичний досвід І. Д. Безгіна, указом Президента України у 1995 р. його було призначено заступником міністра культури і мистецтв України. На цій посаді він успішно працював до 1997 р., коли на підставі заявленої раніше наукової тематики у січні 1997 р. був відряджений на один рік до нью-йоркського Сіті-університету на науково-педагогічну роботу за Міжнародним грантом імені сенатора Дж. Фулбрайта. У США І. Д. Безгін вивчав проблеми організації театральної справи і досвід підготовки менеджерів для сфери виконавського мистецтва у Бруклінському коледжі нью-йоркського Сіті-університету, брав участь із повідомленнями у наукових конференціях, створив на Російсько-американській телевізійній станції '^М.К.Б. (Нью-Йорк) шість телепрограм під загальною рубрикою «Театральна вітальня» - про театральне життя України та Росії.

1996 року І. Д. Безгін виступив співавтором тритомної монографії «Нагороди України: Історія, факти, документи»15, яку в 2000 р. було відзначено Державною премією України в галузі науки і техніки. Будучи талановитим художником-гра - фіком, у цей період він створив ескізи та зразки державної нагороди України - ордена «За заслуги», що були покладені в основу роботи над ним, став автором інших відзнак. Окрім численних наукових статей і виступів з проблем організації театральної справи і мистецького менеджменту, І. Д. Безгін готував статті для енциклопедії «Мистецтво України» (1995), а згодом для «Енциклопедії сучасної України» (2005), брав безпосередню участь у розробці Державної національної програми «Освіта»16 та очолював розробку Державної програми «Культура села»17.

У 1998 р. І. Д. Безгіна було обрано дійсним членом (академіком) - засновником Академії мистецтв України (нині Національна академія мистецтв України) та її віце-президентом. Тут він працював до останніх днів свого життя, не поли - шаючи (за сумісництвом) керівництва кафедрою організації театральної справи Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого. За розподілом обов'язків І. Д. Безгін координував наукову діяльність Національної академії мистецтв України. Під його керівництвом тут були здійснені численні фундаментальні дослідження, проведені десятки наукових конференцій з актуальних проблем історії та теорії мистецтва, видані збірники наукових праць і монографії, організовано безліч інших науково-дослідних і науково-практичних заходів.

Важливим напрямом діяльності І. Д. Безгіна у 2000-ні рр. було поширення та популяризація провідного зарубіжного досвіду в галузі мистецького менеджменту. За його науковою редакцією видано переклади монографії С. Ленглі «Театральний менеджмент і продюсерство. Американський досвід»18, яку практики театру і студенти США жартома називають «Біблією менеджера», оскільки вона дає відповіді на безліч запитань важкої театральної реальності; колективної монографії «Маркетинг у сфері культури і мистецтв»19, що була першим повним і системним виданням з питань маркетингу у сфері культури та мистецтв в Україні, а також працю А.Г. Рейсса «Кеш ін! Як залучати кошти для мистецтва та просувати його в суспільстві»20, що розглядала оригінальні кон - цепції та приклади успішних фандрейзингових проектів у сфері культури.

З 2005 р. І. Д. Безгін активно працював над редагуванням і змістовним наповненням Вісника (а згодом - журналу) «Арт менеджмент», заснованого Центром розвитку мистецької освіти при Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого. У цьому виданні, розрахованому на тих, хто вчиться та вчить управлінню культурою, займається дослідженнями і формуванням політики у цій сфері, на менеджерів-практиків і організаторів мистецької діяльності, було представлено широку палітру актуальних питань теорії та практики маркетингу, стратегічного спонсорства та фандрейзингу в сфері культури, освіти з мистецького менеджменту, культурної політики, театрального та музейного менеджменту, організаційно-економічних проблем кіноіндустрії тощо.

На початку 2000-х рр. І. Д. Безгін брав участь у соціологічних дослідженнях українського театру, результати яких були викладені у монографіях «Театр і глядач в сучасній соціокультурній реальності»21 (у співавторстві), що вивчала соціально-художні проблеми функціонування і розвитку українського театру останніх 25 років шля - хом комплексного порівняльного соціокультурно - го аналізу основних характеристик театрального життя з урахуванням суджень про нього його провідних учасників, та «Глядач і театр: Соціо - динаміка взаємовідносин» (у співавторстві)22, що розглядала публіку театру останнього десятиліття, визначаючи її соціально-психологічні особливості, трансформації складу, зміни уподобань. Ці соціолого-мистецтвознавчі розвідки стали своєрідним дзеркалом, в якому було відображено функціонування української театральної культури початку ХХІ століття.

Як автор і ведучий І. Д. Безгін у 2003-2005 рр. створив на телеканалі ТЕТ п'ятнадцять півгодинних телефільмів, об'єднаних загальним сюжетом під назвою «Академіки. Життя в мистецтві», за що 2006 р. був удостоєний премії ім. Івана Франка в галузі журналістики та інформаційної діяльності. Тоді ж створені ним творчі портрети академіків Національної академії мистецтв України - героїв телефільмів було видано окремим ви - данням23. У 2004 р. І. Д. Безгін упорядкував ювілейний збірник до сторіччя Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого24.

У 2005 р. вийшла друком монографія І. Д. Без - гіна «Мистецтво і ринок»25, в якій з опорою на досягнення мистецтвознавства, менеджменту, економіки, маркетингу, соціології та соціальної психології було узагальнено актуальні дослідження та практичні спостереження з організаційної проблематики виконавського мистецтва межі тисячоліть. І. Д. Безгін змалював функціонування сучасної художньої культури і зокрема сценічного мистецтва в умовах ринку і поточних вітчизняних суспільно-економічних перетворень, розглядаючи театр як суб'єкт організованої творчої діяльності та об'єкт управління. У монографії було досліджено складну систему міжособистісних стосунків художніх і адміністративних керівників, накреслено шляхи удосконалення театральної організації, розвитку театрального менеджменту, вивчено роль менеджменту і менеджера в зарубіжній практиці виконавського мистецтва, а також приділено увагу проблемам пошуку джерел незаробленого доходу театру та ролі маркетингу в сценічному мистецтві.

В 2006 р. І. Д. Безгіну присуджено театральну премію «Київська пектораль» у номінації «За вагомий внесок у розвиток театрального мистецтва». Він був нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (2011), орденом «За заслуги» І (2009), ІІ (2006) і ІІІ (1998) ступенів, медалями і почесними відзнаками України та інших держав.

І. Д. Безгін був членом редколегій фундаментальних наукових праць «Нариси з історії кіномистецтва України» та «Нариси з історії театрального мистецтва України ХХ століття», видань «Мистецтвознавство України», «Актуальні проблеми мистецтвознавчої науки і мистецької практики («Мистецькі обрії»)», «Сучасне мистецтво», «Художня культура. Актуальні проблеми», «Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Каро - го», «Сучасні проблеми художньої освіти в Україні», журналів «Український театр», «Кіно-Театр», «Аркадія» (Одеса), «Просценіум» (Львів) та ін. Як науковий керівник І. Д. Безгін підготував кандидатів мистецтвознавства В. Крупицького (1985), В. Ковтуненка (2002), К. Юдову-Романову (2006), О. Биструшкіна (2009) та ін.

У 2010-х рр. І. Д. Безгін продовжував активну наукову та викладацьку діяльність, керував підготовкою кандидатських дисертацій та магістерських дипломних робіт, був організатором і брав участь із доповідями у міжнародних наукових і науково-практичних конференціях, друкував наукові статті з проблем мистецького менеджменту, координував наукову та методичну діяльність створеної та очолюваної ним кафедри організації театральної справи Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого. Наприкінці 2013 р. вийшла друком укладена під його керівництвом збірка наукових праць викладачів і аспірантів кафедри «Актуальні проблеми мистецького менеджменту»26, що охопила широкий спектр актуальних питань теорії, методології, практики та історії мистецького менеджменту. У вступному слові до неї І. Д. Безгін писав: «Слід сподіватись, що колектив кафедри організації театральної справи й надалі плідно і злагоджено нарощуватиме досвід у підготовці кваліфікованих менеджерських кадрів та в подальшій науково-методичній діяльності»27.

Своєю багаторічною науковою, педагогічною і громадською діяльністю академік, доктор мистецтвознавства, професор І. Д. Безгін набув авторитету видатного театрального діяча, талановитого педагога і вченого, став автором нового перспективного напряму мистецтвознавчої науки. Він першим у вітчизняному та радянському театрознавстві багатоаспектно дослідив проблеми організації колективної художньої творчості; теоретично обґрунтував і ввів до наукового обігу поняття і термінологію організаційної проблематики театральної справи; розробив і застосував новий дослідницький інструментарій - оригінальні методики дослідження театрального процесу; у дослідницькому театрознавчому апараті екстраполював десятки понять, відомих лише в суміжних галузях знань. За час його наукової і творчої діяльності було видано понад 350 наукових і науково-методичних праць.

І. Д. Безгін був ініціатором підготовки управлінських кадрів в умовах вищого мистецького навчального закладу та створення першої серед радянських театральних вищих закладів освіти кафедри організації театральної справи, пропагандистом застосування наукових підходів в організації та управлінні творчими колективами і удосконаленні театральної практики. На створеній та очолюваній ним кафедрі організації театральної справи Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. К. Кар - пенка-Карого підготовлено понад тисячу бакалаврів, спеціалістів, магістрів, що плідно працюють на адміністративних посадах в театрах, філармоніях, цирках, концертних та інших організаціях виконавського мистецтва, органах управління культурою і мистецтвом, на телебаченні та в галузі кінематографії, у неприбутковій сфері культури та шоу-бізнесі, а також займаються викладацькою та науковою діяльністю, розвиваючи започаткований І.Д. Безгіним напрям театрознавчих досліджень організаційної проблематики колективної художньої творчості у виконавському мистецтві.

Список літератури

безгін педагог театральний

1. Мистецтво - воїнам: Шефська діяльність майстрів мистецтва серед воїнів Радянської Армії / І. Безгін, В. Ярмоленко. - К.: Знання, 1983. - 48 с.

2. Советский форменный костюм для сцены: 1917-1924. Ч. 1. Рабоче-крестьянская милиция / Сост. И. Безгин. - К.: КГИТИ им. И.К. Карпенка-Каро - го, 1980. - 120 с.; Советский форменный костюм для сцены: 1917-1924. Ч. 2. Рабоче-крестьянская Красная Армия и Военно-морской флот / Сост. И. Безгин. - К.: КГИТИ им. И.К. Карпенка-Карого, 1983. - 119 с.

3. Ружичка І. Психологія і робота з людьми / І. Ру - жичка; пер. з чеської І. Безгіна. - К.: Політвидав України, 1984. - 222 с.

4. Безгин И. Театральное искусство: организация и творчество / И. Безгин, Ю. Орлов. - К.: Мистецтво, 1986. - 152 с.

5. Семашко А. Социально-художественная эффективность деятельности театральных коллективов УССР / А. Семашко, И. Безгин, С. Паламарчук. - К.: УТО, 1986. - 126 с.

6. Безгин И. Свободное время и всестороннее развитие личности / И. Безгин. - К.: Знання, 1987. - 47 с.

7. Безгин И. Организационные проблемы театра / И. Безгин. - К.: вВп «Компас», 1993. - 424 с.

8. Актуальні проблеми організації театральної справи: темат. зб. наук. праць / Авт. колектив під керів. І. Безгіна. - К.: ВВП «Компас», 1994. - 178 с.

9. Безгін І. Синдром мавпування, або Запозичуватимемо корисне / І. Безгін // Культура і життя. - 29 жовтня 1994. - С. 3.

10. Нагороди України: Історія, факти, документи: у 3 т. / Д. Табачник, І. Безгін, В. Бузайло та ін. - К.:

11. Українознавство; ARC - Ukraine, 1996. - Т. 1. - 320 с.; Т.2 - 344 с.; Т. 3. - 420 с.

12. Україна ХХІ століття: Державна національна програма «Освіта». - К.: ВВП «Компас», 1992. - 220 с.

13. Культура села: Державна програма: Наук. звіт і заходи / Наук. керівник І. Безгін. - К.: Центр культурних досліджень М-ва культури і мистецтв України, 1996. - 167 с.

14. Ленглі С. Театральний менеджмент і продюсер - ство. Американський досвід / С. Ленглі; пер. з англ. за наук. ред. І. Безгіна. - К.: ВВП «Компас», 2000. - 640 с.

15. Маркетинг у сфері культури і мистецтва / [Ф. Кольбер, Ж. Нантель, С. Білодо, Дж.Д. Річ]; пер. з англ. за наук. ред. І. Безгіна. - Львів: Кальварія, 2004. - 240 с.

16. Рейсс А.Г. Кеш Ін! Як залучати кошти для мистецтва та просувати його в суспільстві / А.Г. Рейсс; пер. з англ. за наук. ред. І. Безгіна. - К.: «Експрес-По - ліграф», 2010. - 292 с.

17. Безгін І. Театр і глядач в сучасній соціокультур - ній реальності / І. Безгін, О. Семашко, В. Ковтунен - ко. - К.: КФ НВК «Наука», 2002. - 336 с.

18. Безгін І. Глядач і театр: Соціодинаміка взаємовідносин / І. Безгін, О. Семашко, К. Юдова-Романо - ва. - К.: ВВП «Компас», 2006. - 368 с.

19. Безгін І. Академіки: Життя в мистецтві / І. Без - гін. - К.: Інтертехнологія, 2006. - 168 с.

20. Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого. 100 років: Ювілейний збірник / Упорядкування і ред. І. Безгін; істор. нарис і ред. Р. Пилипчук. - К.: ВВП «Компас», 2004. - 312 с.

21. Безгін І. Мистецтво і ринок: Нариси / І. Безгін. - К.: ВВП «Компас», 2005. - 544 с.

22. Актуальні проблеми мистецького менеджменту: Зб. наук. праць / Наук. керівник І. Безгін. - К.: Освіта України, 2013. - 248 с.

23. Безгін І. Вступ / І. Безгін // Актуальні проблеми мистецького менеджменту: Зб. наук. праць / Наук. керівник І. Безгін. - К.: Освіта України, 2013. - С. 6.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Мікеланджело Буонарроті як видатний італійський художник-живописець, нарис життя, особистісного та творчого становлення, джерела наснаги. Сприйняття Мікеланджело реальності як втіленого в матерії духу, аналіз шедеврів, їх значення в світовій культурі.

    презентация [384,8 K], добавлен 24.03.2012

  • Огляд інформації за темою театральних плакатів як об'єктів дизайну. Збір маркетингової інформації за темою театральних плакатів. Аналіз аналогів театральних афіш. Формулювання вимог до створення театральних афіш. Розробка візуального стилю театру.

    дипломная работа [26,4 K], добавлен 03.07.2012

  • Алессандро Мендіні як архітектор, дизайнер, художній критик, історик і теоретик дизайну, видатний діяч "радикального", а потім "нового дизайну". Початок дизайнерської діяльності митця. Створення журналу "Modo". Програми і проекти Мендіні, їх напрямки.

    реферат [20,2 K], добавлен 20.02.2011

  • Проблема наукового аналізу створення і втілення сценічного образу в театральному мистецтві. Теоретична і методологічна база для вирішення цієї проблеми з використанням новітніх методів дослідження в рамках театральної ейдології (сценічної образності).

    автореферат [50,9 K], добавлен 11.04.2009

  • Розглядаються культурно-мистецькі заклади, що розміщувались на вул. Оссолінських м. Львова у ХХ - поч. ХХІ ст. Діяльність літературно-художнього товариства "Hades", театральних труп "Малий театр", "Театр водевілів", професійного театру-танцю "Прем’єра".

    статья [21,5 K], добавлен 31.08.2017

  • Короткий нарис життя О. Довженка як видатного громадського та культурного українського діяча. Етапи особистісного та творчого становлення даної історичної постаті. Діяльність в роки війни та після неї. Мистецька та літературна, кінематографічна спадщина.

    презентация [1,2 M], добавлен 12.05.2013

  • Основні закони театральної драматургії та режисури. Розвиток театру епохи Відродження. Жанри театру Відродження, поява професійного театру. Комедія дель арте. Злет людської думки у всіх сферах діяльності: науці, мистецтві, літературі та музиці.

    разработка урока [30,1 K], добавлен 20.03.2012

  • Загальні відомості про Всесвітню спадщину ЮНЕСКО в Грузії. Короткий опис пам’яток: собор Светіцховелі, храм Джварі, храм Баграта, Гелатский монастир. Верхня Сванетія. Розташування пам’яток на карті регіону, його обґрунтування та значення для історії.

    контрольная работа [512,3 K], добавлен 20.03.2012

  • Короткий опис життя та творчої діяльності іспанського художника-реаліста Дієго Веласкеса, що заклав основи психологічного портрета в мистецтві Європи. Його знамениті полотна. Історія картини "Портрет Інфанта Маргарити" та характеристика зображення на неї.

    контрольная работа [2,0 M], добавлен 05.02.2012

  • Жанри театральної музики, особливості симфонії та інструментального концерту, відомі композитори, що творили в цих жанрах. Опера як художнє поєднання вокальної та інструментальної музики, поезії, драматургії, хореографії та образотворчого мистецтва.

    презентация [1,5 M], добавлен 26.11.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.