Декоративно-прикладне мистецтво

4. Два споріднено-контрастних доповнюються кольорами з двох тональних рядів.

5. Два споріднено-контрастних доповнюються кольорами, утвореними в тональному ряді на основі одного із поєднаних.

6. Один "чистий", інші із тональних споріднено-контрастних рядів.

7. Всі споріднено-контрастні кольори запозичені із тональних рядів, затемнені або висвітлені.

Незважаючи на широко представлену в літературі нормативність кольорових поєднань, практично не існує іншої можливості естетично і художньо оцінити їхні переваги візуально, тому наведеними вище способами визначення кольорової гармонії слід користуватися вільно, з творчим підходом.

Таким чином, колір у композиції декоративно-прикладного мистецтва може виконувати комунікаційну (поділ, акцентування, об'єднання та інша організація візуальної інформації), пізнавальну (кольорові символи і знаки, кодування) і найважливішу, виражальну функції. Остання активно впливав на художню образність творів, викликаючи відповідні емоції та естетичні почуття. Поліхромність найбільш характерна для ткацтва, килимарства, вишивання, розпису.

Графічність -- позитивна якість композиції творів декоративно-прикладного мистецтва (переважно декоративних зображень, орнаментів тощо) як таких, що своїми елементами і трактуванням нагадують графіку або мають з нею спільні засоби виразності: лінії, точки, плями, силуети і т. ін. Розглянемо кожен з них окремо.

Лінія є основним виразником графічності. Вона може бути нанесена пензлем (розпис на папері, дереві, порцеляні), "писачком", ріжком (розпис майоліки), різцем (різьблення дерева, кістки, каменю), штихелем (гравіювання на металі), стібками вишивки тощо. За своїм характером лінії можуть бути суцільними і з розривами, прямі, ламані, хвилясті, спіралеподібні і т. ін. Звідси прямизна і кривизна, різкість і плавність, кутастість і ламаність, хвилястість -- є відповідними означеннями якісної композиційної виразності предметів, зображень знаків, мотивів орнаменту, переданих за допомогою ліній. У композиції лінії виражають не тільки узагальнені відчуття якості предметів, а й відчуття руху: емоційний вплив, стан спокою або напруженості, статичну рівновагу або динаміку, плавність, текучість, спрямованість тощо. Контурна лінія може фіксувати умовну форму предмета, знака, орнаменту. О. Б. Сталтиков у свій час слушно підкреслив, що "образна природа ліній породжується щоденною людською практикою, постійним спостереженням над властивостями предметів і рухів, які зустрічаються в житті, та узагальненням цих спостережень" 9.

Точка, група точок також мають "графічне походження". Вони можуть розміщуватися на площині у вигляді лінії, або закривати площину частинами, створюючи при цьому враження м'якості, легкості, прозорості; у геометричному орнаменті служать доповненнями у вигляді "центрів", кружалець, "цвяшків", "засипки" та ін. Точки заглиблення у карбованому і різьбленому орнаментах створюють фактурне тло, що контрастує із полірованими поверхнями. При збільшенні точка переростає у кружальце.

На відміну від лінії і точки пляма є площинним елементом. Буває тональною і хроматичною, а за характером форми -- довільної конфігурації або конкретно визначеної, наділеної асоціативністю. ) Тональні плями утворюють нанесенням на площину точок, штрихових ліній -- однобічних і двобічних (сітка) та суцільним заливанням фарбою. В орнаментальних композиціях графічність виражається вишуканим поєднанням ліній, точок і плям. Інколи довільна пляма набуває впорядкованого силуету.

Силует -- це узагальнене, площинне, однотонне зображення людини, тварин, рослини або предмету, що нагадує їхню тінь. У декоративно-прикладному мистецтві силуетом як графічним виражальним засобом користуються в інкрустації художніх виробів з дерева, при створенні витинанок, виготовленні з металу флюгерів, окуття дверей тощо. Силует лаконічний, як лаконічна тінь, відкинута предметом, але в цьому лаконізмі е своєрідна привабливість і зачарування. Силуетний підхід у розв'язанні композиції потребує виняткової майстерності у доборі головного і пожертви другорядними, дрібними деталями. Виражальна скупість силуету спонукає майстра до винахідливості й пошуків чітких, легкозрозумілих форм, передусім профільних. Не тільки узагальненість і натяк характерні для силуету, не менш важливими є відповідна рівновага площин, особливості конфігурації абрису, що відбивається в поєднанні різких, колючих, плавних і м'яких контурів. Силуетну виразність композиції часто зустрічаємо в тематичних творах, зокрема в трактуванні елементів емблем, символів, алегорій тощо.

Пластичність (від гр. plastike -- моделювання з м'яких матеріалів, ліплення)-- специфічна позитивна якість художньої виразності творів декоративно-прикладного мистецтва, особливий вияв краси через спосіб трактування форми, яка характеризується м'якістю, плавністю, співрозмірністю ліній, силуету, площини, вишуканістю руху і т. ін. За аналогією скульптури, пластичність у декоративно-прикладному мистецтві поділяється на рельєфну і об'ємно-просторову. У деяких техніках різьблення, тисненні, карбуванні, зерні пластичність виступає як конструктивна основа. В інших видах декоративного мистецтва пластика має факультативний характер і лише підсилює виразність твору. Окремий різновид становить пластика малих форм, що фактично виходить із засад скульптури, застосовує різні матеріали, наприклад, дерев'яні й керамічні іграшки, сирні забавки і под. Пластичність інколи може поєднуватися із графічністю або ажурністю, при цьому досягається синтетична виразність форми і декору.

Ажурність (від фр. ajour -- отвір, просвіт) -- специфічна позитивна якість творів декоративно-прикладного мистецтва, в яких площинні або об'ємні форми мають наскрізні отвори, їх різноманітне поєднання може утворювати своєрідну декоративність. Ажурність як композиційний засіб виразності характеризується контрастом площини (сітки) і просвітів, створює ефектне враження романтичності, чарівності, піднесеності. Основною композиційною прикметою художності таких видів декоративних творів, як витинанки, мереживо, скань, посічний метал, ажурне різьблення в дереві і кістці, є ажурність. Декоративні елементи ажурності можна інколи зустріти у вишивці (мережка), плетених виробах з рогози, лози та інших природних матеріалів, у деяких видах порцелянового посуду, що уподібнюється плетінню. Розрізняють три випадки ажурності: 1) світло крізь отвори утворює тло для візерунку; 2) просвіти отворів є мотивами декору і 3) отвори закриті підкладкою і не пропускають світла (так звана "сліпа ажурність").

Семантичні засоби. Крім функціонально-ужиткової інформації, пов'язаної із безпосереднім використанням творів декоративно-прикладного мистецтва, у них зберігаються відомості національної, соціальної, магічної, образної орієнтації. Основні носії широкого спектру інформації -- композиційні елементи форми твору (знак, символ, метафора, алегорія, емблема) та оздоблення. ) Усі ці елементи є семантичними засобами, мають переважно зображальну структуру, а закономірності їх поєднання нагадують синтаксис. Метафора, знак і символ -- тісно пов'язані між собою функціональним змістом.

Метафора (від гр. metaphora -- перенос) -- художній засіб літературного походження, грунтується на подібності явищ, предметів дійсності. Метафора вживається для підсилення смислу художнього образу творів декоративно-прикладного мистецтва за допомогою подібного предмету, зображального мотиву тощо. Так, віднайдені необхідні образні риси в природі або в художній спадщині переносяться до структури твору. Згодом метафора, що міцно входить у традицію творчості, стає художнім символом.

Символ (від гр. symbolon -- знак, прикмета, ознака) у вигляді намальованого елемента, знака або предмета об'ємно-просторової форми, виступає замість певних конкретних чи абстрактних понять, використовується для збереження та передачі інформації, естетичних цінностей. Він не відбиває дійсних явищ, предметів, а позначає їх умовно без жодного натяку на достовірність чи подібність до дійсного. "Символ може містити у собі у згорнутому вигляді багатоманітність ціннісних значень, інформаційних та експресивних смислів, які в процесі сприйняття символу людиною розгортаються в її свідомості в естетичні уявлення і насолоди" 10.

Художній символ використовувався у ранніх формах культури (антична, середньовічна). У різні епохи символи змінювали своє значення. Наприклад, вуж у стародавні часи мав охоронне значеня, а в християнській міфології та мистецтві став символом гріха, зла і обману.

1. Найважливіші метафори і символи

у давньоруському декоративно-прикладному мистецтві

Метафори і символи	Народно-поетичне осмислення	Церковне тлумачення
Джерело, криниця, річка	Вгамування духовної спраги	Вчення Христа
Чаша	Доля, смерть	----
Рослини, зокрема квіти	Вічне цвітіння, невмируща краса	Райський сад
Голуб, горлиця	Любов, сум, смуток	Чистота, невинність
Сокіл, яструб	Сонце, небо	Політ пророчої думки
Орел	Владна сила	Торжество світла над темрявою
Лев	Цар звірів, сила	Злість, заздрість
Леопард, вовк	Безстрашність, геройство	Ворожість, жорстокість
Змія, вуж	Оберег	Зло, лукавство, підступність, обман, темні сили

Художній символ відрізняється від інших семантичних засобів, зокрема від художнього знака. Якщо перший наділений багатозначністю (полісемантичністю), то другий має переважно одне, основне значення. Наприклад, художньо вирішені монограми, клейма, печатки, вказівні знаки завжди несуть однозначну інформацію. У знака розрізняють "невласний" (функціональний) і "власний" зміст, тобто його фізичні властивості (розмір, конфігурація, колір, розрізнюваність). Твір декоративно-прикладного мистецтва може існувати як знак завдяки неподільності "власного" і "невласного" змісту. Вживання знака або кількох знаків надає виразності творам та узагальненої структури художнім образам. )

Уже в ранніх формах художньої культури та в древніх цивілізаціях знаки-обереги і знаки-печатки (родові символи) набули культового, магічного і символічного значення.

Різновидом символу е атрибут (від. лат аигіЬиіиз -- приписаний, наділений) -- конкретний предмет, тісно пов'язаний із життям і діяльністю особи, а тому додається до її іконографії як розпізнавальний знак. Атрибут переважно зображається із постаттю, а окремо від неї набуває значення символу. Розрізняють атрибути загальні (наприклад, пальма -- атрибут святих мучеників) та індивідуальні. Наведемо найважливіші

атрибути з творів античного мистецтва ":

Бик	-- Європа	Шкіра лева	-- Геркулес
Терези	-- Феміда	Маска	-- Мельпомена
Виноградна лоза	-- Діоніс і Силен	Орел	-- Прометей
Книги	-- Кліо, Сивілла	Серп	-- Деметра
Ліра	--Аполлон, Ерато,	Тризуб	--Посейдон Терпсіхора

Найважливіші атрибути з християнської іконографії 12:

Ягня -- Ісус Христос	Вінок троянд -- св. Розалія
Ангел -- апостол Матфій	Вуж -- св. Христина
Вежа -- св. Варвара	Ключ -- апостол Петро
Віл -- апостол Лука	Колесо -- св. Катерина
Лук -- св. Себастьян	Три хліби -- св. Миколай
Орел -- апостол Іоанн	Дзвінок -- св. Антон Пустельник
Лев -- св. Ієронім, апостол Марко	Церква -- св. Єлизавета, св. Олена

Як бачимо, внаслідок перебудови світогляду і заміни античної міфології християнською зазнають зміни й атрибути. У зрілому середньовіччі вони все частіше набували значення символів, надаючи творам декоративно-прикладного мистецтва таємничої загадковості.

Алегорія (від гр. allegoria -- іносказання) -- один із семантичних засобів, символ якого полягає в тому, що в конкретних художніх образах виступають умовні зображення абстрактних понять (персоніфікація). Так, алегорія мудрості, добра, миру, природи, весни, літа може бути показана умовно за допомогою символів персоніфікації, атрибутів, емблем, поєднаних у відповідну структуру твору. Алегорія міфологічного походження найбільшого поширення набула у середньовічних творах декоративно-прикладного мистецтва, зокрема гобеленах, меблярстві, керамічних розписах та ін. "При значній зовнішній конкретності алегорія дуже рідко характеризується психологічною глибиною, індивідуальністю характеру, вона переважно е холодною, "бездушною", тому що відбиває свій зміст, головним чином, завдяки супроводжуючим її аксесуарам" 13.

Емблема (від гр. emblema -- оздоба) -- семантичний засіб композиції, що часом заступає символ. Основа емблеми -- вираження цілого за його характерною, але разом з тим простою частиною, елементом чи атрибутом. Вона зображає предмети, знаки або постаті символічного характеру. В античній мозаїці на підлозі емблемою називали поле із фігуративними зображеннями. У наш час розрізняють емблеми міжнародні, державні, військові, спортивні, виробничі і под. Наприклад, білий голуб -- міжнародна емблема миру. Емблеми як декоративні та інформаційні елементи інколи вводять у твори декоративно-прикладного мистецтва з метою надання їм відповідного ідейно-смислового відтінку. )

Таким чином, група семантичних засобів композиції творів декоративно-прикладного мистецтва приховує у собі всі етапи історичного розвитку людства: і знаки первісних культур, і середньовічні символи релігійно-канонічного тлумачення, і метафори народно-поетичного осмислення, і сучасні символи, алегорії та емблеми декоративного спрямування тощо. Візуальною основою всіх семантичних засобів була й залишається інакомовність і загадковість, грайливість і химерність, уподібнення й алегорія, сплетені в єдину художню і стильову структуру.

Протягом кількох тисячоліть художня практика у галузі декоративно-прикладного мистецтва виробила низку принципів композиції, дотримання яких допоможе досягти певної естетичної впорядкованості. Ці принципи грунтуються на практичному досвіді та імперичних спостереженнях.

1 Беренштейн Б. М. Традиция и канон: два парадокса / Критерии и суждения в искусствознании. М., 1986. С. 192. 2 Каменский А. Д. О смысле художественной традиции // Критерии и суждения в искусствознании. С. 219.

3 Некрасова М. А. Народное искусство как часть культуры. С. 64. 4 Каменский А. А. О смысле художественной традиции. С. 220. 5 Некрасова М. А. Народное искусство как часть культуры. С. 49. 6 Філософський словник. С. 755. 7 Шорохов Е, В. Композиция. С. 5. 8 Козлов В. Н. Основы художественного оформления текстильних изделий. М., 1981. С. 35. 9 Салтыков А. Б. Самое близкое искусство. М., 1969. С. 91. 10 Філософський словник. К., 1986. С. 623.



Післямова

Удосконалення підготовки спеціалістів з вищою освітою -- одне із основних завдань, які стоять перед педагогічними вузами по реалізації реформи загальноосвітньої і професійної школи. Розв'язанню цього завдання сприяв введення до навчальних планів художньо-графічних факультетів педагогічних інститутів республіки нового курсу "Декоративно-прикладне мистецтво з практикумом у навчальних майстернях", розробленого авторським колективом викладачів опорної кафедри образотворчого мистецтва і художньої праці Івано-Франківського державного педагогічного інституту ім. В. С. Стефаника, наукових співробітників відділу народних художніх промислів Львівського відділення Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського АН України.

Дане видання є першим підручником з декоративно-прикладного мистецтва України і започатковує цикл навчальних посібників з художньої праці для студентів художньо-графічних факультетів педагогічних інститутів республіки. Це -- перший досвід у створенні такого підручника, в якому в доступній для студентів формі викладені основні положення сучасної науки про декоративно-прикладне мистецтво. Українське народне декоративне мистецтво -- унікальне явище національної культури. Воно завжди правдиво показувало світові життя нації, її духовне багатство, рівень культури, творчі сили і здібності, енергію, виступало як феномен незнищенності. Вивчення народного декоративного мистецтва закономірно входить в коло проблем національної культури. У житті українського народу -- праці, побуті, моралі, психології та ін.-- народне декоративне мистецтво виступає як унікальне явище, яке засвідчує невмирущі, життєствердні сили. Різні лихоліття, війни, розрухи, голодомор, колективізація, індустріалізація, політика "неперспективних сіл" пагубно позначались на його долі. Конкретні історико-соціальні фактори зумовлювали періоди спадів і піднесення народної творчості. Та ніколи не підтверджувалася думка щодо відмирання народного мистецтва, загибелі традицій. ) Поки є земля, а людина працює на ній, доти житиме народне мистецтво. Завжди взаємозумовлені поняття: Земля--Природа--Людина--Мистецтво.

Усвідомлене, поглиблене вивчення народного декоративного мистецтва як складової частини національної культури -- одне з важливих питань народознавчої науки останніх часів. У цьому аспекті цікаві думки дослідників щодо виділення народного декоративного мистецтва як явища матеріальної і духовної культури. Всі види декоративного мистецтва -- тканини, килими, вироби з дерева, металу, глини тощо матеріально виражені і несуть інформацію про матеріал, формотворення, орнамент, композицію, колорит, що були і є в колективній пам'яті людей. Декоративне мистецтво охоплює і сферу знань, естетичні погляди, звичаєві, обрядові, етичні, моральні, релігійні аспекти тощо. Це одна із частин народної духовної культури.

Народне декоративно-прикладне мистецтво розглядається як важлива художньо-декоративна цінність, що виконує численні функції: пізнавальну, естетичну, комунікаційну і т. ін. У цьому плані важливе усвідомлення народної естетики, яка має свої традиції й особливості. На жаль, ми поки фіксуємо і багато дечого не знаємо про народні художні смаки, ідеали, поняття краси, моральної чистоти. Інколи важко зрозуміти стійкі системи багатоколірного розпису, абстрактність форм дитячих забавок тощо. Звідси важливість поліфункціонального дослідження народного мистецтва, мислення людей, їхнього світосприйняття, фантазування, опоетизування і творення.

Народне декоративне мистецтво -- це багатий, справедливий, гармонійний світ, що доніс до нас національні риси орнаментальної, графічної, живописної, пластичної композиційної культури. У них відбиті віковічні надбання, художній геній української нації.

При аналізі кожного виду народного мистецтва, окремих ремесел, промислів ми намагаємося показати, що ніколи не переривалась традиційна художня пам'ять. В усьому відчутна глибина, вірність традиціям. Художній генокод органічно передавався у спадок, постійно збагачуючись новими елементами, тонкими нюансами композиційно-колористичного вирішення в рамках вироблених канонів в окремих осередках України.

В усіх видах народного мистецтва найпоширеніші орнаментальні мотиви: ромби, зірки-сонця. ) Дерево життя, богиня Берегиня. Це улюблені мотиви, живописно трактовані, часто навіть і в графічному зображенні передана лірична мелодійність. Особливо популярний мотив Дерева життя, богині Берегині у рушниках Чернігівщини, Київщини, Полтавщини, Харківщини, Поділля. Правда, він має різні народні назви: берізка, дуб, калина, кущ та ін. Музейні пам'ятки дать змогу прослідкувати, як композиційне розв'язання цього мотиву зазнавало поетичних змін щодо додаткових елементів, колориту тощо. Але в основі залишились традиційні принципи композиційної будови: з основи (Землі) виростав центральний стовбур як символ міцності і сили, а обабіч нього -- додаткові галузки фантастичних квітів, птахів, часто півників і т. ін. Ці дерева своїм буйним цвітінням відображають життєствердну силу життя, бо ж українці по-особливому вірили у силу релігійно-біблійної суті священного дерева: "Це дерево велике і міцне і вишина його сягав до неба... Віття його гарні, плід його великий, а в ньому пожива для всіх. Під ним знаходили собі тінь польова звірина, а на його галуззях мешкали птахи небесні..."

Проблема сучасного стану народного декоративного мистецтва охоплює два основних аспекти: стан і його доля в наш час та роль художньої традиції в професійній культурі. Сьогодні сфера активного життя окремих видів народного мистецтва все більше розширюється у зв'язку з процесами національного відродження.

Вивчення народного мистецтва, яке вирізняється високими естетичними перевагами, активно впливав на формування особистості майбутнього педагога, сприяв становленню його професійної майстерності.

Вивчення курсу декоративно-прикладного мистецтва дасть змогу випускникам художньо-графічних факультетів педінститутів республіки активно впливати на розвиток художньо-образного мислення учнів загальноосвітніх шкіл, залучати їх до активної творчої праці, активізувати єдиний процес естетичного і трудового виховання.

Працюючи над книгою, авторський колектив усвідомлює, що не всі питання знайшли вичерпне висвітлення. Основна мета вперше в такій структурі зібраного матеріалу -- допомога студентам у вивченні народно-декоративного мистецтва, глибинного, важливого явища народної матеріально-духовної художньої культури українського народу, вічно живої та життєствердної. )



Предметний покажчик

Аерографія 80

Ажурність 258

Алебастр 95

Алегорія 260

Алюміній 89, 90

Ангоби 79, 197--201, 206

Андарак 54, 111, 112, 166, 167

Аплікація 55, 62, 64, 115, 131, 159, 163, 165,

169, 172, 219

Артіль 128, 154, 155, 194, 204, 216

Архітектура народна 16, 185

Асиметрія 251

Атрибут 260

Бабник 83

Бавниця 40, 59, 60, 111

Байбарак -- див. кожух

Баклага 186, 189, 198

Бамбораки 72

Банька 84

Барилка, барильце 84,198

Батік 27, 47, 48, 117

Башлик 159

Баюра -- див. шнурок

Безрукавка 43 55, 161--165, 168, 169, 219

Бекеша 57, 165, 167

Берил 96

Бинди 166

Бісер (вироби) 25, 27, 40, 171

Близнюки 72, 84

Блузка 43, 173

Бокал 84, 207

Бондарство 27, 28, 67

Бра -- див. світильники

Бриль 59, 192

Бронза 89, 93, 175, 191, 207, 211, 214, 240, 241

Букурійка 65

Булава 213

Бунди -- див. спідниці

Бурка 167

Ваза 29, 76, 77, 83, 88, 97, 188, 198, 202, 210, 241, 245, 247

Валка (для білизни) 185

Вапняки 95

Верета 32, 110

Верстат ткацький ЗО, 106

Верстат токарський 178, 185

Взуття 40, 48 (див. також постоли, солом'яники, черевики, чоботи)

Вибійка 27, 45--48, 115, 116, 163, 168, 172, 246

Види мистецтва -- див. мистецтво (види)

Видовбування 67, 96, 175, 177, 178

Виколювання 163, 166, 167

Випалювання 27, 65, 69, 184, 189

Вирізування 67, 165, 181, 219

Висікання -- див. відколювання

Виточування 26, 67, 96, 97, 178, 189

Витинанки 25, 27, 99--101, 219--227

Вишивка 24--27, 36--42, 62, 64, 115, 133--156, 159, 160--165, 167--173, 194, 221, 225, 240

Відколювання 96

Відливання -- див. лиття

Відщипування 100

Вітраж 17

Вотум 214

В'язання 26, 27, 43, 117, 131

Габро 95

Галунка 102

Гаманець 65, 154,167

Гаптування 134, 135--139

Гачі -- див. штани

Ґердан -- див. прикраси жіночі

Гибалка -- див. кибалка

Глазур -- див. полива

Глечик 83, 87, 196--204, 208, 210, 238, 241

Гобелен 25, 35, 131, 236 (див. також шпалери)

Годинникарство 213, 214, 236

Горбатка 53

Горнята 84, 204, 207

Горщик -- див. глечик

Гравіювання 27, 87, 91, 206, 208, 209, 212, 215

Гранування 87, 209

Графічність 257

Група типологічна 29

Гугля 41

Гуня 56, 168

Гуцулка 173

Декалькоманія 80

Деколь 81

Декор ліпний 80, 81

Дерга -- див. обгортка

Деревина (колір, фактура, текстура) 66

Деревообробництво 26--29, 66--75, 175--191, 194, 216, 229, 233

Джерга 131

Дзбанок -- див. глечик

Дзвін 212, 213

Димка 165, 167

Динаміка 251

Діжка 72

Дійниця 72

Довганя 171

Доріжка килимова 35, 36, 113 (див. також-килимарство)

Друкавиця 54, 170

Друшляк 55

Дуди -- див. манжети

Елементи архітектурні 92, 180, 184, 213, 215

Емаль -- див. полива

Жанр 28

Жирандоль -- див. світильники

Жупан -- див. свита

Забарвлення -- див. колір

Завій -- див. намітка

Закони композиції -- див. композиція (закони)

Залізо 191, 207, 211, 240

Залавник 36

Замша 64

Запаска 32, 41, 49, 52, 111, 161--171

Засоби композиційні -- див. композиція (засоби)

Засоби сематичні 258, 260, 261 )

Заспульниця 171

Зброя 28, 74, 93, 94, 98, 99, 176, 182, 211, 213

Згарди -- див. прикраси жіночі

Знак 258, 259

Знаряддя праці 69, 73, 93, 176, 184, 186, 193, 215, 238

Золотарство 214

Золото 86, 90--93, 134, 136, 158, 162, 207, 241

Золочення 207, 212, 213, 242

Зшивання 76

Іграшки 26--28, 74, 77, 84, 94, 101, 187, 190, 193, 204, 205, 227--233

Ікона -- див. предмети культові, обрядові

Інструменти (знаряддя праці)-- див. Знаряддя праці

Інструменти музичні 28, 69, 233

Інкрустація 27, 65, 68, 69, 170, 175, 176, 186 187, 189

Інтарсія 68, 69, 170

Інтер'єр 16, 97, 111, 139, 148, 203, 227, 247

Іризація 86

Кабати 54, 115, 116

Кавник 83

Каганець 198

Камізелька -- див. безрукавка

Камінь (обробка, вироби) 25--28, 94--97, 157, 176, 238

Кам'янка -- див. маса кам'яна

Капелюх 40, 59, 160, 164, 166, 169, 192--194

Капот -- див. свита

Каптан 49, 66, 158--160

Каптур 56

Капчурі -- див. шкарпетки

Карабуля 61, 169

Карбування 27, 91, 212, 214, 216, 240

Картина -- див. шпалера

Катанка -- див. безрукавка

Катринця 53, 111

Кахлі 82, 197, 199, 201

Квіти штучні 222

Келих 202, 207, 241

Кептар -- див. безрукавка

Кераміка 18,19,25--28,77--85, 158, 195--206,

228, 232, 238, 239 Керпці 61

Кибалка 40, 58, 60, 137, 164, 166, 170

Килимарство 24,27,33--36,114,118--132, 194

Кичка 61

Кіаянка 58

Кірсетка (кирсетка)-- див. Безрукавка

Кістка (обробка, вироби) 25, 27, 98, 157, 238

Клепаня 59

Кобальт 207

Кобеняк 56, 165

Ковтки -- див. прикраси жіночі

Кода 61, 169

Кожух 41, 57, 164--170, 219

Колач 206

Колиска 70

Колір 252, 255

Композиція 40, 121, 130, 138--141, 180, 189,

197, 198, 201, 216, 221, 234--261

-- закони 243--249

-- прийоми 249--258

Коновка 72

Коструктивізм 237

Контраст (закон) 248, 249, 253--257

Копеняк 56

Кораблик 162

Короб(ка) 77, 186, 188, 189

Корунд 95

Корчага 196

Коряк 182

Коц 122

Кошик 76, 77, 191--193

Краватка 48

Крайка 166

Кракле 79, 81

Крапання 102

Кресаня 59, 169, 170

Кришталь 86, 87, 208, 209

Круг гончарний 78, 195, 205, 240

Кубок спортивний 216

Кування 27, 90, 240

Культура народна 11

Куманець 84, 198, 206

Кунтуш -- див. свита

Куртка 43, 154, 165, 167

Кустодій 220

Кухлик 196, 210, 214

Кучма 58

Лава 69, 176, 180, 181

Ланцюжок 91, 216

Латунь 89, 90, 216

Лейбик -- див. спідниця

Лептянка 26, 90, 240

Личаки 61, 160, 161

Лиштва 42, 139, 165

Ліжко 70, 177

Ліжник 32,110, 122, 127

Літники (літняки) 54, 111, 112, 165, 167

Ложка 29, 72, 178, 185,189, 213, 241, 247

Лощення 81

Лубок -- див. кичка

Люстри 79, 81

Магерка 58

Мазниця 58

Майоліка 27, 80, 81, 205, 206, 247

Макраме 43

Малахай 59

Мальованка 54

Мальовка 102

Манжета 40, 152, 153

Манта 56, 168

Мануфактура 19, 21, 108, 163, 164, 184, 192,

199, 208 Маркєтрі 69

Маса кам'яна (кам'янка) 27, 29, 81, 82

Масштаб (закон) 247, 248 Меандр 238, 242

Меблі 26, 28, 65, 69, 76, 176, 177, 180, 186--

188, 193, 226, 229, 232, 233, 246

Мереживо 25, 27, 44, 45, 62, 168

Метал (обробка, вироби) 19, 26--28, 64, 89--

94, 158, 159, 176, 186--188, 211--216, 221,

240, 247, 259

Метали чорні 90

Метафора 259

Мис(к)и 29, 71, 83, 178, 182, 185, 196--200,

202, 204. 210, 241, 247

Мисник 181

Мистецтво

-- виробниче 25

-- декоративне 17, 21, 24, 219, 262, 263

-- декоративно-прикладне 17,22--27,236, 237, 261--264

-- монументально-декоративне 17

-- народне -- див. творчість народна )

-- оформлювальне 17

-- функціональне 25

Мідь 89, 93, 175, 207, 211, 214, 239, 241

Міллефіорі 86, 207

Мімесіс 236

Мірка 72

Міртук -- див. мірка

Мозаїка 17

Мороки -- див. іграшки дитячі

Морфологія 25--29

Музика народна 13, 14

Наволока 33, 42, 44, 111, 114, 154, 158

Накидка 36, 49, 56, 114, 161

Наліжник 131

Намисто -- див. прикраси жіночі

Намітка 32, 40, 59, 111, 151, 162, 164, 167

Начиння 73, 93, 184, 186, 187

Нікель 89

Ногавиці -- див. штани

Нюанс 248

Обгортка 32, 49, 52, 111, 162, 163, 166--170

Обрус 161

Одяг 24--27, 36, 40--43, 48--63, 65, 77, 110--

116, 139, 146--172

Огранування 97

Оздоблення архітектурне 69, 97

Околячка 53

Олово 89, 93, 214

Онучі 151

Опанчі 168, 170

Опинка 53

Очіпок 40, 60, 162, 166, 167, 170

Палиця 74, 170, 216

Палітурка 65, 66, 190, 213

Панно 69,117

Панчохи 43

Партач 183, 214

Парча 52, 162

Пас(ина) 32, 49, 51, 52, 57, 65, 77, 158--160,

166--170, 172, 213

Пасківці 72

Патриці 60

Пергамент 63

Перемітка -- див. намітка

Писанкарство 27, 102, 103, 217--219

Підвазонник 83, 189

Пластика малих форм 17, 27,76, 88, 94, 97, 98,

186--194, 203, 206, 210--214, 233, 239, 247

Пластичність 258

Плахта 32, 52, 110--112, 114, 161--166, 168

Плащ 49, 159, 164

Плетіння 25--28, 64, 75--77,91,115,131,191--

194, 216, 228, 233, 238, 246

Пляшка 84, 88, 209, 210

Покривало 32, 35, 44, 114, 117

Покрівець 131

Покрівля 185

Полавник 36

Полива 27, 79, 81, 196--199, 206, 207, 212

Полиця 70,181,188

Полірування 96, 186, 209

Полотнище 139

Полотно 31, 52, 107, 116, 117, 137, 151, 158,

163, 164, 168--170

Порти, портяниці -- див. штани

Портмоне -- див. гаманець

Порцеляна 29, 80--82, 192, 199, 203--206,

214, 247 )

Постоли 161, 164, 167--170

Посуд26--29,69--73,83, 87,88,93,158,176-- 178,

182,184--192,195--207,210,212--214, 230,

238--241 -- фігурний 84, 88, 198, 210

Пояс -- див. пас(ина)

Предмети кульові, обрядові 28,73,84,93,107,108,

35,137,139, 140, 163, 176, 180--186, 188,

190, 212--215, 247

Предмети туалетні 83, 88, 97, 241

Прийоми композиційні -- див. композиція (прийоми)

Прикраси жіночі 26--28, 62, 63, 65, 69, 74, 85, 88, 94,

97, 157--160, 162--169, 171, 172, 208, 211,

212--216, 220, 239, 241

Приладдя курильне 74, 94, 198

Промисли 19, 21--23, 25, 29, 154, 155, 190, 199--201, 210, 262

Пропорційність (закон) 248

Простирадло 42, 138, 139

Профілювання 68

Рантух -- див. намітка

Рахви 73

Рельєф 17

Ремесло 18, 19, 25, 105--109, 154, 163, 176,

179. 180, 183, 185, 194, 212, 213, 240, 242

Ринки 84, 93, 198 Ритм 249, 250

Ритування 81, 201

Ріг (обробка, вироби) 98, 99, 186

Рід 28

Ріжкування 81, 197--200, 206

Різьблення 19, 25, 27, 64, 68, 87, 96, 170, 175--

180. 184--189, 228, 236

Рогатівка 58

Розпис декоративний 17, 26, 27, 45--48, 62, 69,

79--81, 102, 115, 117, 184, 188--190, 197--

207, 218, 221, 240, 241

Розподіл праці 17, 18

Рублик -- див. валка для білизни

Рукавиці 43

Рушник 42, 44, 59, 111, 113, 114, 137, 142--144,

154, 169, 225, 264

Рюмер 207

Сап'ян 64

Свинець 89, 90

Свита 41, 57, 111, 160--170

Світлість 253

Світильник 82, 83, 87, 97, 203

Свічник 184, 186, 198, 202, 210, 214, 236, 247

Святильня -- див. пасківці

Сграфіто 27, 81

Семантичність -- див. засоби семантичні

Сердак 41, 56, 111, 151, 170

Сережки -- див. прикраси жіночі

Силует 221, 258

Символіка 255, 259

Символізм 236

Симетрія 250, 251

Синкретизм 10

Сириця 63

Сірак -- див. сердак

Сільничка 72, 99, 182, 185, 189

Скань 27, 91

Скатертина 33, 43, 44, 111, 113, 114, 116, 117,

137,139,143,154

Скіпець -- див. дійниця

Скло (обробка, вироби) 26, 27, 85--88, 94, 207--

211, 214, 240, 242

Склянка 88, 207

Скриня 70, 181, 186, 190, 194, 213, 215, 226

Скульптура малих форм -- див. пластика малих форм

Слоїк 209

Солом'яники 62

Сорочка 40, 41, 44, 49--51, 135, 146--156,

159--173

-- волоська 171

Спідниця 41, 54, 112, 15, 116, 152, 161--171

Стандартизація 237

Статика 251

Стилізація 236--238

Стіл 70, 176, 177, 181, 184

Стілець 176, 177, 181, 184

Стрічки 32, 40, 60, 62, 111, 165--172

Структуралізм 237

Срібло 90--93, 134, 160, 162, 192, 207, 241, 255

Сукно 32, 51, 107, 154, 161, 165, 167--170

Сукня 43, 161, 173

Сумка 32, 49,65,170,194

Танець народний 14,15

Тарілка 77, 88, 176, 178, 182, 186--190, 200,

202, 210, 241, 247

Таця 202

Твір художній 29

Творчість народна 9--17, 22--24, 119, 264

-- поетична 11--13

-- самодіяльна художня 23

Театр народний 15, 16

Текстура 252

Тектоніка (закон) 246, 247

Теракота 81

Техніки ручного ткання -- див. ткання (техніки)

Тиснення 27, 64

Тканини народні "картаті" 111, 122

-- петельчасті 35 -- поштучні 32, 111, 117

-- художні 30, 105--117, 171, 172

Ткання килимове 31, 111

-- техніки ручного ткання 30, 31

Ткацтво 19, 25--34, 106--116, 176, 194, 238

Топаз 96

Торба -- див. сумка

Точення -- див. виточування

Транспорт (засоби) 28, 69, 73, 176, 177, 181, 184, 186--188, 193, 215

Традиції 17, 22, 23, 112, 113, 115--118, 123, 124, 127, 128, 131, 155, 156, 164, 172--173, 185--188,191,196,199,200,204,205,213,214, 217--220, 226, 227, 233, 243, 264

Трьохкомпонентність 253

Туф 95

Убори головні 40, 58--61, 65, 77, 111, 137, 158,

159. 161--171, 192

Уставка 41, 50, 148--153, 163, 164, 168

Фабрики 21, 109, 117, 122, 123, 128, 164, 165,

173, 194, 199, 202, 203, 229

Фактура 251, 252

Фартух 53, 54, 114, 152, 168--170

Фарфор -- див. порцеляна

фаянс 27, 29, 81, 198, 199, 201--204, 214, 241

фелон 157, 176

фібула -- див. прикраси жіночі

Філігрань 91

Фініфть 91

Фіранки 101, 114, 117, 225

Фляга 207

Фляндрівка, фляндрування 80, 198--200, 241

Фольклор музичний -- див. музика народна

Фольклоризм 237

Фота 53, 111, 168

фотокераміка 81

Фотофільмодрук 48

Формування* 26

Фрезерування 96, 97

Функціоналізм 237

Халат 166

Химля -- див. кибалка

Холошні -- див. штани

Хомевка -- див. кибалка

Хрест(ик)-- див. предмети культові, обрядові

Хустина 40, 42, 48, 58, 60, 111, 115, 117, 161,

168--170

Хутрянка -- див. кожух

Цехи 19, 21, 78, 108, 180--184, 187, 198, 214

Цинк 89, 90

Цілісність (закон) 244, 245

Чайник 83, 247

Чаш(к)а 71, 88, 176, 196, 207, 212, 214, 238

Чар(к)а 99, 195

Чемерка 163, 167, 168

Чепраги -- див. прикраси жіночі

Черевики 61, 160, 164

Череси -- див. пас(ини)

Чернь 27, 112

Черкеска 165

Черпак 176, 178, 185

Чільце 61

Чоботи 49, 61, 62, 77, 158--164, 166--169

Чуга(ня) 56

Чугай (чугаїн) 168

Чумачка 51, 165, 173

Шаблон 78, 79

Шамот 27, 81, 82

Шапка 40, 49, 58, 59, 159--164, 166, 169

Шеврет 63

Шевро 63

Шедевр 19

Шворка -- див. пас(ини)

Шифер 95

Шкарпетки 43, 62

Шкіра {обробка, вироби) 26, 28, 51, 55, 63--66, 131, 158, 160, 169, 170, 172, 219, 222, 240

-- штучна 64

Шлик 59

Шліфування 96, 208

Шнурок 52

Шовкографія 80

Шоломок 58

Шорци 112

Шпалера 35, 129, 131, 225

Штамп(ування) 80, 81

Штани 49,51,115,116, 154, 158--163, 166--170

Штори 114

Шуба 162

Шушун -- див. кожух

Юпка 58, 165, 166

Юхт 64

Яломка 58

Яндови 29



Список ілюстрацій

Перший форзац:

1. Мірка. Сосна, бондарство, випалювання. Івано-Франківська область. Початок XX ст. Державний музей українського народного декоративно-прикладного мистецтва (далі ДМІНДМ).

2. Шкрібляк В. Ю. Цукерниця. Ясен, точення, різьблення, інкрустація. Івано-Франківської області, Яворів, 1890-ті роки. Національний музей у Львові (далі НМЛ).

3. Шкрібляк Ю. І. Ручний хрест. Груша, профілювання, різьблення, точення. Івано-Франківська область. Яворів. Друга половина XIX ст. Музей етнографії та художнього промислу Львівського відділення Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії їм. М. Т. Рильського АН України (далі МЕХП).

4. Дерев'яна порохівниця. Явір, видовбування, різьблення. Подніпров'я. Початок XIX ст. ДМУНДМ.

5. Шкрібляк М. Ю. Таріль. Груша, точення, різьблення, інкрустація. Івано-Франківська область. Яворів. МЕХП.

6. Гравюра "У міській столярній майстерні" з книги: Recuel de planches, sur les sciences les arts liberaux, et les mechaniques. Livourne, 1774. Р. 174.

Другий форзац:

1. Гондурак-Кікіидяк П. Верхня частина палиці ("коники"). Латунь, лиття, гравіювання. Івано-Франківська область. Яворів. Друга половина XIX ст. МЕХП.

2. Бартка (фрагмент). Латунь, лиття, гравіювання. Івано-Франківська область, Косів. 1950-ті роки МЕХП.

3. Порохівниця. Ріг, гравіювання. 1726 р. ДМУНДМ.

4. Люлька. Нейзільбер, гравіювання. Путила. Чернівецька область. XX ст. МЕХП.

5. Кресало. Латунь, сталь, лиття, гравіювання. Івано-Франківська область. XIX ст. МЕХП.

6. Згарда (фрагмент). Латунь, лиття, гравіювання. Івано-Франківська область. XIX ст. МЕХП.

7. Гравюра "Відливання дзвона" з книги:

Recuel de planches... Р. 136.

КОЛЬОРОВІ ВКЛЕЙКИ:

1. Килим. Вовна, килимове ткання. Київщина. Кінець XIX-- початок XX ст. МЕХП.

2. Килимок-залавник. Вовна, килимове ткання. Західне Поділля. МЕХП.

3. Килим. Вовна, килимове ткання. Поділля. XIX ст. МЕХП.

4. Килим. Вовна, килимове ткання. Тернопільська область. Початок XX ст. Український музей у Нью-Йорку (СПІА, далі -- УМН).

5. Верета. Вовна, килимове і перебірне ткання. Гуцульщина (Косівський район). Початок XX ст. МЕХП.

6. Килим. Вовна, килимове ткання. Київщина. XIX ст. МЕХП.

7. Перемітка (фрагмент). Бавовна, вовна, перебірне ткання. Гуцульщина. XIX ст. МЕХП.

8. Рушник. Бавовна, перебірне ткання. Закарпатська область. Туриця. 1980-ті роки. Приватна колекція.

9. Ліжник "Сливовий". Вовна, килимове ткання. Івано-Франківська область. Яворів. 1970-ті роки. Музей народного мистецтва Гуцульщини (Коломия).

10. Верета. Конопля, вовна, ремізно-човникове ткання. Івано-Франківська область, Снятинський район. Початок XX ст. Приватна колекція.

11. Пояси (крайки). Вовна, ремізно-човникове ткання. Львівська область. Яворів. Кінець XIX ст. МЕХП.

12. Плахтова тканина. Перебірне ткання. Чернігівська область. Дігтярі. Початок XX ст. МЕХП.

13. Верета. Вовна, ремізно-човникове ткання. Прикарпаття. Початок XX ст. МЕХП.

14. Фрагмент вишивки чоловічої сорочки (пазуха). Заполоч, лічильна гладь, хрестик. Волинська область, 1920-ті роки. МЕХП.

15. Фрагмент вишивки чоловічої сорочки (пазуха). Заполоч, хрестик. Київська область. Початок XX ст. МЕХП.

16. фрагмент вишивки чоловічої сорочки (пазуха). Заполоч, хрестик. Рівненська область. 1930-ті роки. МЕХП.

17. Жіноча сорочка, уставка рукава. Заполоч, Городоцький шов. Львівська область. Городок. Початок XX ст. МЕХП.

18. 19. фрагмент вишивки. Заполоч, гапт (гаптування). Івано-Франківська область. Долина. 1920-- 1930 рр. МЕХП.

20, 21. Фрагмент вишивки. Заполоч, бісер, гаптування. Івано-Франківська область, Калуш, 1920-- 1930 рр. МЕХП.

22. Фрагмент вишивки. Заполоч, бісер, сухозлітка, хрестик, ланцюжковий шов. Чернівецька область. Початок XX ст. МЕХП.

23. Фрагмент вишивки. Заполоч, сухозлітка, хрестик, ланцюжковий шов. Чернівецька обл. Початок XX ст. МЕХП.

24. Фрагмент вишивки. Заполоч, хрестик. Чернівецька область. Початок XX ст. МЕХП.

25. Фрагмент вишивки. Заполоч, лічильна гладь. Чернівецька область. Початок XX ст. МЕХП.

26. Фрагмент вишивки. Заполоч, хрестик. Чернівецька область. Початок XX ст. МЕХП.

27. Фрагмент вишивки. Заполоч, низинка. Чернівецька область. Початок XX ст. МЕХП.

28. Жіноча сорочка, уставка рукава. Вовна, стеб-нівка, набирування, штапівка. Тернопільська область, Заліщицький район. Кінець XIX ст. )

29. Жіноча сорочка, уставка рукава. Вовна, низинка, ретязь. Тернопільська область, Борщівський район. Кінець XIX ст. МЕХП.

30. Жіноча сорочка, уставка рукава. Вовна, низинка, ретязь. Івано-Франківська область, Жаб'є. Кінець XIX ст. МЕХП.

31. Жіноча сорочка, уставка рукава. Вовна, замкова низинка. Тернопільська область, Заліщицький район. Кінець XIX ст. МЕХП.

32. Одяг. Західне Поділля (Заліщицький район Тернопільської області). Кінець XIX--початок XX ст.УМН.

33. Сорочка чоловіча. Західне Поділля, Кінець XIX--початок XX ст. УМН.

34. Жіночий комплект одягу. Яворівщина (Львівська область). Кінець XIX--початок XX ст. МЕХП.

35. Безрукавка (камізелька). Яворівщина (Львівська область). Кінець XIX--початок XX ст. МЕХП.

З6. Безрукавка (кептар). Гірські райони Буковини. Кінець XIX--початок XX ст. УМН.

37. Фрагмент хустки. Яворівщина (Львівська область). Кінець XIX--початок XX ст. МЕХП.

38. Шеремета М. М. Одяг за народними мотивами Наддніпрянщини. 1990-ті роки. Приватна колекція.

39. Іськів Л. І. Одяг за народними мотивами Лемківщини. 1990-ті роки. Приватна колекція.

40. Шеремета М. М. Одяг за народними мотивами Покуття. 1990-ті роки. Приватна колекція.

41. Писанки. Косівський район. 1960-ті роки. МЕХП.

42. Писанки. Тернопільська область, Бучач (лемківські). 1990 р. Приватна колекція.

43. Писанки. Київщина, Полісся, Волинь. 1950-ті роки. МЕХП.

44. Писанки Прикарпаття. 1950-ті роки. МЕХП.

45. Писанки. Східне Поділля (Хмельницька, Вінницька області). 1930-ті роки. МЕХП.

46. Писанки. Бойківщина, Лемківщина. Початок XX ст. МЕХП.

47. Свічник. Дерево, різьблення, розпис. Гуцульщина. Кінець XVIII--XIX ст. МЕХП.

48. Шкрібляк В. Ю. Тарілка декоративна. Явір, точення, різьблення. Івано-Франк'вська область, Яворів. Початок XX ст. МЕХП.

49. Цукорниця. Явір, точення, різьблення, інкрустація. Івано-Франківська область, Косів. 1920-ті роки. МЕХП.

50. Гуз В. Скринька. Осика, столярство, різь'-блення, інкрустація металом. Косів, 1979 р. МЕХП.

51. Семенюк Н. І. Рахва. Дерево, точення, різьблення, інкрустація. Івано-Франківськ, Печеніжин, 1986 р. МЕХП.

52. Сопілки. Дерево, різьблення, випалювання. Гуцульщина. Кінець XIX--початок XX ст. МЕХП.

53. Пасківник. Бук, бондарство, випалювання, інкрустація. Івано-Франківська область, Космач. Початок XX ст. МЕХП.

54. Кадук В. В. Таріль декоративний. Липа, точення, різьблення. Львівська область. Яворів. 1976 р. МЕХП.

55. Бабійчук І. А. Сільничка. Явір, розпис. Львівська область. Новояворівськ. 1983 р. МЕХП.

56. Бабійчук І. А. Таріль декоративний. Липа, точення, різьблення. Львівська область, Новояворівськ. 1981 р. МЕХП.

57. Баклага. Дерево, точення, розпис. Закарпаття. Початок XX ст. МЕХП.

58. Станько О. П. Скринька. Вільха, столярство, розпис. Львівська область. Яворів. 1949 р. МЕХП.

59. Кіщак В. І. Таріль декоративний. Вільха, різьблення. Львів, 1954 р. МЕХП.

60. Одрехівський П. В. Скринька. Осика, різьблення. Село Вілька (тепер Польща). 1939 р. Кіщак І. М. Таріль декоративний. Липа, різьблення. Львів, 1950-ті роки. МЕХП.

61. Таріль декоративний. Дерево, точення, розпис. Дніпропетровська область, Петриківка. 1976 р. МЕХП.

62. Барильце. Дерево, точення, розпис. Дніпропетровська область, Петриківка. 1975 р. МЕХП.

63. Писанка. Дерево, точення, різьблення, розпис. Полтавщина. Кінець XIX -- початок XX ст. МЕХП.

64. Таріль декоративний. Дерево, точення, розпис. Слобожанщина. Початок XX ст. МЕХП.

65. Зацеркляний М. І. Ополонник і бочечка. Липа, вирізування, точення, різьблення. Полтавська область. Мала Кахнівка. 1990 р. МЕХП. Можаровський Ф. П. Бочечка. Липа, точення різьблення, Київська область, Тетерів, 1977 р. МЕХП.

66. Соколенко В. Посудина. Липа, точення, розпис. Дніпропетровська область, Петриківка. 1976 р. МЕХП.

67. Алайба І. І. Кошичок для хліба. Пляшка. Лоза і солома, плетіння. Чернівецька область. Новоселиця. 1978 р. МЕХП.

68. Кошик. Корінь ялівцю, плетіння. Волинська область. Кінець XIX ст. МЕХП.

69. Кошик. Лико, лоза, плетіння. Львівська область. Наконечне. Початок XX ст. МЕХП.

70. Кошички. Лоза, стружка, плетіння. Полісся. 1951 р. МЕХП.

71. Кошик. Лоза, плетіння. Львівська область, Сокаль. Початок XX ст. МЕХП.

72. Кошик "кобілка". Солома, плетіння. Львівська область. Початок XX ст. МЕХП.

73. 74. Тарілки декоративні. Івано-Франківська область, Пістинь. 1930-ті роки. МЕХП.

75, 76. Бахметюк О. Кахлі. Івано-Франківська область, Косів. XIX ст. МЕХП.

77. Кошак П. Г. Дзбанок. Івано-Франківська область, Пістинь. Початко XX ст. МЕХП.

78. Кошак П. Г. Свічник-трійця. Івано-Франківська область, Пістинь. Початок XX ст. МЕХП.

79. Пляшка. Івано-Франківська область. Косів. 1960-ті роки. Приватна колекція.

80. Дзбанки, горщик, ринка. Майоліка темно-сіра, лощення. Львівська область, Гавареччина. 1950-ті роки. МЕХП.

81. Дзбанок. Майоліка, розпис. Закарпаття. Початок XX ст. МЕХП.

82. Шостопалець В. Банька. Майололіка, гравіювання, розпис ангобами. Львівська область, Сокаль. Друга половина XIX ст. МЕХП.

83. Горщик. Майоліка, розпис ангобами. Хмельницька область, Адамівка. Початок XX ст. Банька. Майоліка, розпис ангобами. Східне Поділля. Початок XX ст. Дзбаночок. Майоліка, розпис. Хмельницька область, Адамівка. Початок XX ст. МЕХП.

84. 85. Дзбаночки. Майоліка, розпис ангобами. Полтавська область, Опішне. Кінець XIX--початок XX ст. МЕХП.

86. Глечик. Майоліка, розпис ангобами. Полтавська область, Опішне. Кінець XIX ст. МЕХП.

87. Баранець. Майоліка. Полтавська область, Опішне. Початок XX ст. МЕХП. )

88, 89. Вершники. Глина, олія, бронза. Тернопільська область, Вишнівець. 1930-ті роки. МЕХП.

90. Пані з дитиною. Теракота, розпис ангобом. Львівська область. Стара Сіль. Початок XX ст. МЕХП.

91. Пані зі собачкою. Глина, розпис ангобами, полива. Вінницька область. Бар. Початок XX ст. МЕХП.

92. Вершник. Глина, розпис ангобами. Львівська область, Стара Сіль. Початок XX ст. МЕХП.

93. Півник. Глина, полива. Вінницька область, Бар. Початок XX ст. МЕХП.

94. Зозулька-свистунець. Кераміка. Івано-Франківська область, Косів. Баранець-свистунець. Вінницька область, Бубнівка. 1950-ті роки. МЕХП.

95. Коник. Глина, полива. Вінницька область, Вар. Початок XX ст.

96. Хрест. Дерево, різьблення. Оправа: латунь, лиття, позолота. Київ, 1768 р, УМН.

97. Жіночі металеві прикраси -- натільний хрестик, кругла чепрага, підковоподібна чепрага, згар-

да. Латунь, лиття, гравіювання. Івано-Франківська область, Косівський район. XIX ст. МЕХП.

98. Пояси (фрагменти). Шкіра, латунь, лиття, гравіювання, Львів. XVI--XVII ст. МЕХП.

99. Ташка. Шкіра, метал. Івано-Франківська область, Косівський район. Кінець XIX ст. МЕХП.

100. Бартка, лускоріх, ніж. Латунь, сталь, лиття, гравіювання. Івано-Франківська область, Косівський район. Кінець XIX--початок XX ст.

101. Чашка-логік. Порцеляна, надполивний розпис. Чернігівська область, Волокитин. 1840--50-ті роки. Чашка. Порцеляна, золочення. Житомирська область, Баранівка. Перша половина XIX ст, Блюдце. Порцеляна, золочення. Житомирська область, 1810--1820-ті роки. Чашка, блюдце. Кам'яна маса, рельєф. Житомирська область. Городниця. 1830-ті роки. МЕХП.

102. Кашпо. Порцеляна, надполивний розпис. Корець. Рівненська область, 1820-ті роки. МЕХП.

103. Валько Б. Г. Плесканки. Гутне скло. 1980-ті роки. Приватна колекція.

Размещено на Allbest.ru

...