Порівняльна характеристика та стилістичні відмінності прикордонних стел "Раннього проголошення"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Порівняльна характеристика та стилістичні відмінності прикордонних стел "Раннього проголошення"

Викладена загальна порівняльна характеристика іконографії, структури та розташування ієрогліфічного тексту трьох прикордонних стел "Раннього проголошення" (K, X та M), що були встановленні на п'ятому році правління фараона Ехнатона (1353--1336 рр. до РХ.). Значна увага приділяється дослідженню відмінних рис, особливостей іконографії та ролі прикордонних стел у формуванні нової державної ідеології.

Ключові слова: Єгипет, Ехнатон, Прикордонні стели, релігійна революція, ієрогліфічний текст, систр.

Основною метою фараона Аменхотепа IV (Ехнатона) у розпалі його релігійної реформи було заснування нової столиці стародавнього Єгипту, яка мала стати центром культу бога-сонця Атона на противагу могутнім Фівам, де зростало протистояння між жерцями Амона та царською владою. Також, причиною могла стати зростаюча опозиція новій ідеології [9, c. 111]. На 5-ому році правління Аменхотеп IV обрав місцевість на відстані 400 км від Фів (сучасне арабське містечко Тель ель-Амарна), де і мала постати нова столиця. В першу чергу фараон наказав встановити прикордонні стели, що були висічені у скелях, щоб відмежувати північний та південний кордони майбутнього міста та засвідчити у текстах цих стел мету та причину будівництва. Кожна кам'яна стела мала прямокутну форму із закругленою вершиною, часто поряд зі стелами були висічені також скульптурні композиції Аменхотепа IV, його дружини Нефертіті та доньок. Коли стели були завершені, вони мали білий яскравий колір, щоб їх було видно здалеку [4, с. 33]. іконографія ієрогліфічний фараон

Через значну відстань стел від основних маршрутних шляхів, довгий час про їх існування не здогадувалися. Першою була відкрита Стела А. Вона була відома Д. Вілкінсону, письменнику, мандрівнику та піонеру єгиптології. Зокрема, Стела А згадується в його праці "Topography of Thebes and General view of Egypt", яка вийшла у Лондоні у 1835 році [10, с. 383]. Також Стелу А змалював у 1827 році Р. Хей [3, Pl. XLIII], шотландський вчений. Про цю Стелу згадували у своїх працях такі видатні єгиптологи, як Р. Лепсіус та Д. Дарессі, який у 1893 році привів фрагмент ієрогліфічного тексту з однієї зі стел та її переклад [2, с. 52-62]. Стела U, що знаходиться біля Північних гробниць, була відкрита у 1840 році єгиптологом Д. Гліддом. П'ять прикордонних стел згадує у своїй монографії німецький єгиптолог А. Відеманн [11, с. 396-403].

Згодом стели були вивчені археологом Ф. Пітрі у 1891 році, який призначив кожній з них літеру англійського алфавіту [8, с. 5-6]. Стели A, B, F на західному березі, і J, K, L, M, N, P, Q, R, S, U та V на східному березі. Стела X була додана до списку Н. де Г Девісом в 1901 році, і H в 2006 році Г Фенвіком. Н. Девіс у 1908 році у своїй монографії "The Rock Tombs of El Amarna" дав коротку характеристику стелам, замалював ієрогліфічні тексти та зображення, також зробив переклад тексту Стел К та Х.

У 80-х роках XX століття на базі Дослідницького Комітету при Американському Філософському товаристві був створений проект по дослідженню прикордонних стел Телль-ель-Амарни. Цей проект очолив єгиптолог

В. Мюрнейн. Протягом 6 тижнів команда Мюрнейна копіювала тексти та фотографувала стели на обох берегах Нілу. Результатом цієї експедиції стала його праця "The Boundary Stelae of Akhenaten" з ієрогліфічними текстами усіх стел, що збереглися на сьогодні, яка вийшла у 1993 році [7]. Сьогодні налічується шістнадцять прикордонних стел. Три з них знаходяться на західному березі Нілу (Стели A, B, F), інші на східному (Стели J, K, L, M, N, P, Q, R, S, U, V, X та H).

Першими на східному березі були встановлені стели X та M, як орієнтири північного та південного кордону міста. Однак, як вважається сьогодні, погана збереженість стели M стала зрозумілою вже після її завершення, тому на півдні з'явилася її копія - стела K [7, с. 14]. Усі три стели були встановлені на 5-му році правління Аменхотепа IV і носять сучасну назву - стели "Раннього проголошення". Радянський єгиптолог Ю.А. Перепелкін вважав, що стели могли бути встановлені набагато пізніше вказаної на них дати [1, с. 93]. Після початку будівництва та розширення міста Ахетатон було встановлено ще тринадцять стел, що датуються 6-им та 8-им роками правління та називаються в єгиптологічній літературі стелами "Пізнього проголошення" [3, с. 26].

Три стели "Раннього проголошення" - K, X, M - мають однакову модель та структуру. У висоту стели сягають близько 6 метрів та 2 метри у ширину. Умовно структуру кожної з них можна поділити на три регістри: іконографічна частина, вертикальні колонки та горизонтальні рядки ієрогліфічного тексту.

Стела K

Найкраще з усіх трьох стел збереглася стела K. У верхній іконографічній частині стели під знаком неба pt знаходиться зображення фараона у блакитній короні хепреш, він стоїть біля стола з підношеннями для бога Атона, що зображується у формі сонячного диску з променями, які завершуються людськими долонями. За фараоном знаходиться цариця Нефертіті у довгій перуці, який вінчає диск з двома високими пір'ями, у руках вона тримає два систри. За Нефертіті стоїть старша донька і ще дві фігури. У тексті стели згадується лише одна донька - Мерітатон. Норман де Гаріс Девіс вважав, що дві інші фігури були додані пізніше. Однією з них є друга донька Ехнатона та Нефертіті - Макетатон, ім'я збереглося над фігурою принцеси. Третя фігура є найменшою з усіх і Норман де Гаріс Девіс припустив, що тут зображена служниця, яка супроводжує маленьку принцесу [3, с. 25].

Коли стелу вперше змальовував Карл Ріхард Лепсіус у 1843 році, вона була у чудовому стані. Сьогодні, нажаль, зображення у верхньому регістрі стели К майже повністю зруйноване, тому ми маємо покладатися на дослідження Нормана де Гаріс Девіса, замальовки Лепсіуса та фото початку XX століття. Ім'я Макетатон вирізане більш легко, аніж увесь інший текст прикордонної стели. Рука принцеси піднята, і, можливо, вона тримала у руці систр. Вільям Мюрнейн піддає сумніву, що третя жіноча фігура за Нефертіті є не донькою, а служницею, як вважав Девіс [3, с. 25], адже на прикордонних стелах ніколи не зображували нікого, окрім членів царської родини. Водночас, він наголошує, що служниці, які супроводжують маленьких принцес, були зображені у багатьох гробничних рельєфах [7, с. 13]. Теорію Девіса також підкріплює той факт, що над третьою фігурою немає імені, слідів тексту над нею теж не виявлено.

У верхньому регістрі стели над зображеннями царської родини знаходяться картуші з титулами. За амарнською традицією ім'я бога Атона обводилося царським картушем, також він отримував титул, як фараон - "Живий Ра-Хорахті, що тріумфує в горизонті, в імені Його сонячне світло". Саме на стелах "Раннього проголошення" вперше зустрічається і нове ім'я фараона Аменхотепа IV - Ехнатон - "Угодний Атону".

Саме зображення царської родини є незвичним для консервативного давньоєгипетського мистецтва. Фігури мають більш реалістичні риси, зокрема, широкі стегна, невеликий живіт та витягнуті обличчя. Однак, сучасні дослідники вбачають релігійний підтекст у такому зображенні, яке не має нічого спільного з реальним виглядом фараона та його сім'ї.

Другий регістр стели К складається з XXII вертикальних колонок ієрогліфічного тексту. У тексті фараон звертається до свого творця Атона, якому бажає створити тут величне місто як "вічний пам'ятник" богу сонця. Тут вже читаються повні титулатури Атона, фараона Ехнатона та цариці Нефертіті.

Третій регістр налічує 80 горизонтальних рядків ієрогліфічного тексту і включає близько 52-54 груп ієрогліфів у кожному рядку. Розміщення тексту: зліва направо. З 21-го рядка текст зберігся лише уривками.

Стела М

Ця стела сьогодні у дуже поганому стані. Іконографічна частина має зображення фараона Енатона у блакитній короні під променями бога Атона. Нефертіті стоїть за чоловіком, має довгу перуку, що спадає хвилями по спині (на відміну від її зображення на стелі К). У руках цариця тримає систр. За нею є місце для однієї принцеси, однак її фігура знищена. Збереглися картуші з іменами Ехнатона та Атона, стіл з підношеннями повністю знищений.

Другий регістр стели M налічує XI вертикальних колонок тексту. За обсягом їх менше, ніж у її копії - стели K, однак колонки тут набагато довші. Текст зберігся лише фрагментарно на IV-XI колонках.

Третій регістр, що складається з горизонтальних рядків ієрогліфічного тексту, можливо, теж налічував 80 рядків, як і стела K. Ширина стели M менша за стелу X, але більша за стелу K і включає близько 55-58 груп ієрогліфів у кожному рядку. Розміщення тексту: зліва направо.

Через погану збереженість стели M, Норман де Гаріс Девіс, який вперше вивчав стели "Раннього проголошення", не публікував її текст. Лише у 1993 році в книзі Вільяма Мюрнейна "The Boundary Stelae of Akhenaten" було вперше опубліковано фрагменти тексту стели M [7, с. 19-34].

Стела X

Північна прикордонна стела X є дзеркальним відображенням стел K та M, її зображення тепер з лівої сторони.

Іконографічна частина: фараон Ехнатон зображений у блакитній короні перед столом з підношеннями простягає руки до променів бога Атона. Поза ним стоїть цариця Нефертіті у короні з двох пір'їв. У руках вона тримає, як і раніше, систр. За царицею стоїть Мерітатен, місця для іншої принцеси немає.

Другий регістр стели X налічує XX колонок ієрогліфічного тексту.

Третій регістр налічує близько 80 рядків ієрогліфів і має у кожному рядку близько 62-64 групи ієрогліфів. Розміщення тексту: з права наліво [7, с. 15].

На всіх трьох стелах фараон Ехнатон зображується у блакитній короні, яку іноді називають "військовою", через те, що фараони XVIII династії зображувалися в ній часто на рельєфах про військові кампанії. В Ахетатоні майже на всіх зображеннях фараон носить саме блакитну корону, хоча в перші роки правління Аменхотеп IV з'являється в білій та червоній коронах, також носить кхат та немес (талатати, колоси Ехнатона з Карнаку). Віддання переваги короні хепреш Ехнатоном, який не приймав участі у військових кампаніях в часи свого правління, є дискусійним серед єгиптологів.

Також цікавим є факт використання у культових сценах в Ахетатоні давньоєгипетського систра. Систр (лат. sistrum) представляє собою ударний музичний інструмент, який був невід'ємною частиною культу богині Хатхор. Існувало два типи систра:

1) Простий систр, який мав U - форму і виготовлявся з металу, скоріш за все з бронзи. Два систра з гробниці Тутанхамона були виготовлені саме з позолоченої деревини та бронзи [5, с. 5-6]. Іноді їх зображували на малюнках жовтим або білим кольором, тому припустимо, що ці систри могли виготовлятися також з золота та срібла.

2) Систр-"наос", що отримав назву через свою форму, яка нагадує храмовий портал. Виготовлявся з фаянсу і мав блакитний або зелений відтінок, що нагадує бірюзу - матеріал, яркий асоціюється з богинею Хатхор. Систр-"наос" прикрашався атрибутами Хатхор, по бокам мав обрамлення спиралями, що нагадують рога корови. Руків'я було виготовлено у форми голови богині [6, с. 14].

Систр використовувся в ритуальних цілях для заспокоєння божества, що пов'язувалося з міфом про приборкання дикого лева дочкою бога Ра - Хатхор. Частіше систр на зображеннях тримають жінки. Це пояснюється тим, що по відношенню до сонячного божества, як його пара, або дочка, Хатхор грає значну роль, яку виконували жінки царського дому (або жриці). За іншими міфами, вона стимулювала батьківську, чоловічу зрілість, додаючи також натхнення і силу для його роботи, як творця усього живого [6, с. 15].

Таким чином, культ Хатхор продовжувався і в часи правління Ехнатона, однак з деякими відмінностями. У храмі Атона в Карнаці, збудованому фараоном Ехнатоном на початку правління, на "пілонах Нефертіті" ми бачимо царицю без супроводження чоловіком, яка простягає систр-"наос" до променів Атона. Це символізує, за словами Ліз Манніш, зв'язок цариці з сонячним богом, як дочки та батька через культ богині Хатхор [6, с. 18].

Однак, на прикордонних стелах "Раннього та пізнього проголошення" цариця Нефертіті тримає ситр 1-го типу. І в Ахетатоні, коли релігійна революція досягала свого піку, не зустрічається більше систр - "наос", можливо, через його сильний зв'язок зі старим культом. Тому залишається лише простий варіант систру без зображень Хатхор та її атрибутів. Однак, культове значення систру, його важливість для нової ідеології і місця Нефертіті в ній не змінилося.

Тексти стел "Раннього проголошення" майже ідентичні, однак зіставлення трьох копій вказує на різницю не тільки в наборі ієрогліфічних знаків, але й текстові варіації - різне вимовляння і навіть видозміна слів, які можуть передаватися у пропусканні цілих фраз, що й приводить до змін у кількості ієрогліфічних груп у кожному рядку.

Сам текст має велике значення для вивчення Амарнського періоду. Фараон наголошує, що це місце вказав йому сам бог Атон і що належить воно лише йому. Ехнатон перераховує і називає основні культові споруди, які мають бути збудовані тут. Він наголошує на повсякденних підношеннях сонячному богу, а також говорить, що саме в Ахетатоні він збудує собі, цариці Нефертіті та доньці Мерітатон гробниці. Ехнатон наказує поховати його саме в Ахетатоні у будь-якому випадку. На стелах перераховуються культові споруди, які мають бути возведенні в місті на честь Атона. Зокрема, два храми: "Дім Атона" - головний храмовий комплекс бога Атона в Ахетатоні та "Маєток Атона" - малий храм, який розташовувався на півдні від царського палацу.

Цікавими є рядки 33-34 стели К, де Ехнатон говорить, що робить підношення Атону власноруч, а якщо фараон відсутній у місті, то ритуали не відбуваються. Тобто, цар виступає у ролі головного жерця, втілюючи у собі світську та духовну владу.

Таким чином, основною метою встановлення перших трьох прикордонних стел було не тільки позначення південного та північного кордонів нового міста, але й офіційна заява про наміри та цілі такого будівництва, яке мало важливе релігійне та політичне підґрунтя. Іконографія усіх трьох копій виповнена у новому революційному амарнському стилі, де царська родина поклоняється новій формі сонячного божества - Атону. Незважаючи на новизну у зображенні, на стелах присутні фрагменти архаїчного культу, зокрема, систр. Тексти усіх трьох копій стел "Раннього проголошення" є ідентичними, однак вони вирізняються кількістю вертикальних колонок тексту у другому регістрі, набором ієрогліфічних знаків й текстовими варіаціями. Стели "Раннього проголошення" стали першою публічною заявою про встановлення в країні нової ідеології та реформи царської влади.

Список використаних джерел

1. Перепелкин Ю.Я. Переворот Амен-Хотпа IV. - Ч. I., Кн. I-II / Ю.Я. Перепелкин. - Москва: Наука, 1967. - 295 + 296 с. // Perepelkin Ju. Ja. Perevorot Amen-Hotpa IV. - Ch. I., Kn. I-II / Ju. Ja. Perepelkin. - Moskva: Nauka, 1967. - 295 + 296 s.

2. Daressy G. Tombeaux et steles-limites de Hagi-Qandil / G. Daressy // Recueil de Travaux relatifs a la philologie et a l'archeologie egyptiennes et assyriennes. - Paris, 1893. - P.36-62.

3. Davies N. de G. The Rock Tombs of El-Amarna. Part V: Smaller tombs and boundary stelae / N. de G. Davies. - London, 1908. - 36 p. + XLIV pl.

4. Kemp B. J. The city of Akhenaten and Nefertiti: Amarna and its people / B. J. Kemp. - London, 2012. - 320 p.

5. Manniche L. Musical instruments from the tomb of Tutankhamun. - Oxford, 1976. - 115 p.

6. Manniche L. The cultic significance of the sistrum in the Amarna Period / L. Manniche // Egyptian culture and society. Studies in honour of Naguib Kanawati. - London, 2010. - P.13-26.

7. Murnane W. J., van Siclen III C.C The Boundary Stelae of Akhenaten / W. Murnane, C. C. van Siclen III. - London - New York: Kegan Paul International, 1993. - 227 p. + 32 pl.

8. Petrie W. M. F. Tell el Amarna / W. M. F. Petrie, A. H. Sayce, F. Griffith, F. Lloyd, F. C. J. Spurrell. - London: Methuen & Co., 1894. - 45 p. + 42 pl.

9. Reeves N. New Light on Kiya from texts in the British Museum / N. Reeves // The Journal of Egyptian Archaeology. - 1988. - Vol.74. - P.91-101.

10. Wilkinson J. G. Topography of Thebes and General view of Egypt / J. G. Wilkinson. - London: John Murray, Albemarle street, 1835. - 595 p.

11. Wiedemann A. Дgyptische Geschichte. - Gotha. Friedrich Andreas Perthes, 1884. - 480 p.

Размещено на Allbest.ru