Внесок митців української діаспори в культурну спадщину за кордоном

17

Размещено на http://www.allbest.ru/

Внесок митців української діаспори в культурну спадщину за кордоном

Тетяна Катаргіна

Статтю присвячено пам'яткам, створеним видатними українськими митцями за кордоном. Висвітлено творчий доробок майстрів пластичного мистецтва української діаспори.

Ключові слова: культурна спадщина, діаспора, скульптор, пам'ятник.

Минуло понад сторіччя від появи перших українських переселенців на території інших країн. На сьогодні вчені виокремили основні етапи еміграції, кожен з яких мав свої особливості. Першими на землі Канади і США ступили трудові мігранти, два інші етапи були спричинені відповідно Першою і Другою світовими війнами, а в основі другої і особливо третьої хвилі еміграції лежали не лише економічні, а здебільшого політичні мотиви. Окрім підприємців, батьківщину періодично покидала творча інтелігенція, за власним бажанням або через примусове витіснення з культурного простору країни. Відтак сформувалася потужна українська діаспора, яка залишила помітний слід у суспільному житті зарубіжних країн.

У статті розглядаються пам'ятки історії і культури, створені українцями за кордоном. Поняття "пам'ятка" вживається для визначення сукупності історико-культурних компонентів, які відтворюють історичні події, нагадують про минуле та відбивають естетичні смаки, що панували в суспільстві на різних етапах його розвиткуКатаргіна, Т. Формування концепції захисту та збереження нерухомих пам'яток в зарубіжних раїнах / Тетяна Катаргіна // Пам'яткознавчі студії в Україні: теорія і практика. - К.: Інститут історії України НАН України, 2007. - С. 128. . Пам'ятки містобудування і архітектури становлять невід'ємну частину художньої культури народу, надбання якої складається з цілого комплексу компонентів рухомого і нерухомого майна. Музейні, бібліотечні, архівні колекції, які формуються століттями, є носіями інформації про рухомі пам'ятки історії, науки, культури, що належать до культурних цінностей і згідно з міжнародними конвенціями підлягають захистуКонвенція про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 р. // Міжнародна охорона, захист і повернення культурних цінностей: зб. документів. - К., 1993. - С. 5-20. , відновленню і популяризації. Нерухомі ж об'єкти за сучасною класифікацією представлені пам'ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва і визначені у міжнародній практиці як культурна спадщинаIbidem. . Кожен із цих видів має своє місце у матеріальному наповненні міст, містечок, великих і малих поселень. До того ж, часто вони є саме тими об'єктами, де розміщуються і експонуються матеріальні цінності музеїв, бібліотек, архівів. На відміну від звичайних об'єктів нерухомості, кожна одиниця культурної спадщини унікальна, має індивідуальні особливості й історико-культурний потенціал, який є складовою національного багатства країни. Утрату такого об'єкта виповнити неможливо, тому його недооцінка, або несвоєчасна оцінка завдає значних збитків і в багатьох країнах вважається одним із тяжких злочинів проти суспільства.

Отже, до культурної спадщини належать: пам 'ятки (твори архітектури, монументальної скульптури та живопису, фрагменти або структури археологічного характеру, написи, печерні житла й групи елементів); ансамблі (групи ізольованих чи об'єднаних будівель, які є частиною ландшафту); визначні місця (твори людини або спільні витвори людини і природи, а також зони з визначними археологічними місцями, що є універсальною цінністю з погляду історії, естетики, етнології чи антропології) Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини 1972 р. // Міжнародна охорона, захист і повернення культурних цінностей: зб. документів. - К., 1993. - С. 52. . Таким чином, об'єкти культурної спадщини - це об'єкти нерухомого майна і пов'язані з ним твори живопису, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва, об'єкти науки й техніки, інші предмети матеріальної культури, що виникли внаслідок історичних подій і є свідками епох і цивілізацій, джерелами інформації про розвиток культури.

Метою статті є висвітлення мистецьких пам'яток української культурної спадщини за кордоном через призму життя і творчості видатних митців діаспори. В системі координат культурної спадщини значне місце займають пам'ятники, монументи, монументальні комплекси, твори монументального живопису. Кожен з них має історичне, етнологічне, естетичне значення. А встановлення такого об'єкта поза межами України, окрім суто мистецького, має ще й особливе історичне значення і підґрунтя, адже є результатом зусиль місцевих осередків української діаспори, які ініціюють і втілюють цей задум: затверджують проект, виборюють ділянку в місцевих органах управління, збирають кошти на побудову й подальше утримання пам'ятника.

На сьогодні у 35-ти країнах світу встановлено 128 пам'ятників, пам'ятних знаків і меморіальних дощок, які вшановують пам'ять Тараса Григоровича Шевченка Пам'ятники Шевченку в Україні та світі. Національний музей Тараса Шевченка. - Режим доступу: http: //www.museumshevchenko.org.ua/page. php? id=64. Зокрема, у Франції їх відкрито у трьох містах Кучерук, О. Пам'ятники Шевченка на земній кулі... Від Мангишлаку до Вашингтона / Олександр Кучерук // Черкаський край - земля Богдана і Тараса: культурологічний збірник. - К.: "Українські Пропілеї", 2002. - С. 67-80. : Парижі - 1978 року у сквері імені Шевченка на бульварі Сен-Жермен (автор - скульптор Михайло Лисенко), Тулузі - 1971-го в районі Бельфонтен (автор - естонський скульптор Арнольд Алас), Шалетт-сюр-Луен - 1974-го (автор - Олександр Скобліков).

Пам'ятник Шевченкові у столиці США Вашингтоні створили відомі митці, вихідці з України, - скульптор Леонід Молодожанин (Лео Мол) і архітектор Радослав ЖукДраган, А. Шевченко у Вашінгтоні: до історії пам'ятника Кобзареві України у столиці Америки / А. Драган; передм. Я. Падоха. - Нью Йорк; Джерсі Ситі: Вид-во УНС "Свобода", 1984. - 136 с. . Відкриття пам'ятника Шевченкові у столиці Аргентини Буенос-Айресі (скульптор Лео Мол) відбувалося 1971 року за участі президента країни, а кошти на будівництво зібрала українська громада. Комітет, що займався спорудженням пам'ятника, випустив присвячену цій події пропам'ятну книгу, подавши в ній список жертводавців Пропам'ятна книга будови пам'ятника Тарасові Шевченкові в Буенос-Айресі. - Буенос Айрес: [б. в.], 1971. - 173 с.: іл. .

Інколи встановлення пам'ятників українським діячам мало й суто політичний підтекст. Наприклад, у 1951 році уряд УРСР подарував канадській діаспорі в Торонто пам'ятник Шевченкові, що був встановлений в Оквільсь - кому парку, авторами монумента - скульптори Макар Веронський, Олекса Олійник і архітектор Василь ГнєздиловMonuments to Shevchenko around the world. Taras Shevchenko Museum. - Режим доступу: http: //www.infoukes.com/shevchenkomuseum/monuments. htm#1. Проте цей пам'ятник прийняла лише та невелика частина української громади, яка підтримувала прокомуністичні ідеї і виступала за налагодження взаємин із СРСР. Натомість більшість українців Канади, що переважно були емігрантами повоєнного періоду, відстоювали ідею державної незалежності, самостійності України, виступали проти сталінізму і встановлення органів радянського управління, такий дарунок зустріли з обуренням. Що ж наштовхнуло український уряд епохи тоталітаризму зробити цей жест у бік явних ворогів радянського режиму? Треба враховувати, що за радянських часів пам'ятки вважались частиною монументальної пропаганди. Відкрита пропаганда "українськості" з боку тодішніх можновладців мала на меті відвернути увагу від інших, відверто ворожих щодо українства процесів, які тоді відбувалися в СРСР. Так, у тому ж таки 1951 році стався останній перерозподіл земель між СРСР і ПольщеюДоговор между Союзом Советских Социалистических Республик и Польской Республикой от 15 февраля 1951 г. об обмене участками государственных территорий. 15 февраля 1951 года // Ведомости Верховного Совета СССР. - М., 1951. - 14 июля. . Обидві сторони передавали 480 тис. кв.км. З радянської сторони, відповідно до договору, підписаного в Москві, було віддано території, споконвіку заселені бойками. Із цих місць виселено місцеве населення (40 тис. осіб) у південні області України, засушливі степові райони яких стали згубними для багатьох жителів карпатських гір Кляшторная, Н. Акція-51. Останні свідки / Н.О. Кляшторная. - Вінниця: Вид-во: ДП ДКС, 2009. - 232 с. . Тож у світлі цих дій обурення західної української громади і її несприйняття пропагандистського жесту уряду УРСР було цілком виправданим. Подальша історія монументу не менш трагічна. У 2008 році невідомі викрали пам'ятник і згодом його рештки (голову) знайшли на одному з ливарних заводів. Перед тим, у 1988 році, було спалено музей, створений українською діаспорою у Палермо, відроджений у Торонто та 2001 року знову знищений вандалами.

Ще одним прикладом використання культурної акції в політичному протистоянні було встановлення пам'ятника Шевченкові у столиці США. На період "холодної війни" припадають ювілейні шевченківські 1961-тий і 1964-тий роки, коли образ поета набув рис політичних перегонів - "хто-кого" і в Москві три українські скульптори Михайло Грицюк, Юлій Синькевич, Анатолій Фуженко терміново звели грандіозний чотирнадцятиметровий монумент у вигляді гранітної брили і бронзової постаті Шевченка. Радянський Союз і справді перегнав Америку, відкривши московський пам'ятник 10 червня 1964 року, тобто на 17 днів швидше, ніж американціКравченко, Я. Історія монументів Кобзареві / Я. Кравченко // День. - 2013. - № 159. . До речі, перший пам'ятник Лесі Українці було споруджено в Москві тільки 2003 року. Для порівняння зазначимо, що в Україні встановлено понад 120 пам'ятників діячам російської культури - Олександру Пушкіну, Максиму Горькому, Володимиру Маяковському та іншим.

Чимало видатних представників української еміграції і діаспори були творцями пам'ятників на всіх континентах, зберігаючи національні традиції малярства, розписів, вишиванок, використовуючи яскраві образи народного мистецтва.

У країнах Північної Америки, де втілюється політика мультикультурності, до складу реєстрів історико-культурної спадщини штатів і провінцій включені історичні об'єкти й поселення різноманітних етнічних груп, створені музеї-скансени української і інших етнічних діаспор. Кожна з етнічних культур входить до тематичних екскурсійних маршрутів. Так, у США спільними зусиллями української, білоруської, російської, польської діаспор у 1948 році в передмісті Нью-Йорка засновано відомий за межами країни Арров-парк. У 1970 році в ньому встановили пам'ятники Тарасові Шевченку (скульптор Василь Бородай), Олександру Пушкіну (скульптор Олександр Ковальов), у 1973-му - Янці Купалі, Волту Вітмену. Парк відкрито як символ єднання культур різних народів. Аналогічне пам'ятне місце, яке об'єднує етнічні групи, що здійснили вагомий внесок у розвиток держави, створено в канадському місті Вінніпезі. Тутешній Палац правосуддя прикрашають статуї англійської королеви Вікторії, шотландського поета Роберта Бернса, ісландського патріота Джона Сіґурдсона, українського поета Тараса Шевченка, франко-канадця і одного з лідерів конфедерації Джорджа Етьєна.

Спадщина митців української діаспори представлена різноманітними напрямами. Яскравим представником світового авангарду, основоположником модерних стилів у мистецтві був Олександр Порфирович Архипенко. Народився в Києві, в сім'ї професора Київського університету. У 1902 році вступив до Київського художнього училища, продовжив художню освіту в приватних студіях Москви. Не задоволений системою викладання, поїхав до Парижа, де познайомився з Амадео Модільяні. В ранніх роботах майстра відбилося захоплення архаїкою (скульптура Стародавнього Єгипту, Ассирії). В 1910-ті роки Архипенко розробив принцип тривимірного кубізму, заснованого на геометричному спрощенні і динамічних контрастах форм. Наступний етап - "скульпто-живопис" - крупний рельєф і поліхромія. Після переїзду до Америки (1923) повністю розкрив свій оригінальний талант. У 1927 році запатентував механізм, що створює ілюзію руху намальованих об'єктів із заданою швидкістю і ритмом, так звану "архипентуру" Олександр Архипенко // Народжені Україною: меморіальний альманах: у 2 т.: Т. 1: А-К / гол. ред.О. Оноприенко. - К.: Євроімідж, 2002 - 896 с. - (Золоті імена України). . Разом з тим Архипенко звертався і до традиційної скульптури. Пам'ятники-бюсти князя Володимира, Шевченка, Франка були виставлені в українському павільйоні на Світовій виставці в Чикаго у 1933 роціАрхипенко Олександер // Енциклопедія української діаспори.. Пам'ятник-погруддя Шевченкові встановлено в Нью-Йорку (1957) Українська еліта: Архипенко Олександр Порфирович (1887-1964) // Електронна бібліотека Князева. - Режим доступу: Ьйр: //еЬк. пеГиа/Воок/зупорзЕ/икташзка е1іїа/рагї1/011. htm. У будинку в місті Вудстоку, де жив скульптор, нині діє меморіальний музей-майстерняОлександр Архипенко // Народжені Україною, ор. сіГ, с. 108-109. . Помер Олександр Порфирович 1964 року, похований на кладовищі Вудлон у Бронксі (Нью-Йорк).

Скульптури Леоніда Молодожанина на честь видатних представників української культури знані в усьому світі. Родом з містечка Полонне (нині - райцентр Хмельниччини). Навчався в Академіях мистецтв у Берліні й Відні, академік Королівської канадської академії мистецтв. Лео Мол за 60 років життя в Канаді став автором багатьох пам'ятників, зокрема британській королеві Єлизаветі II у Торонто, прем'єр-міністру Канади 1956-1967 років Джону Діфенбейкерові в Оттаві, 34-му президентові США Дуайту Ейзенхауеру у Вашингтоні та інших. Багато робіт майстер виконав для храмів - понад 80 вітражів, близько 100 скульптурних портретів. Його скульптури зберігаються у музеях Італії, Німеччини, США, Канади, України. Взагалі, робіт у видатного митця стільки, що в 1992 році у Вінніпегу під відкритим небом був облашто - ваний цілий "Парк скульптур Лео Мола", де виставлено понад 300 творів. У доробку митця є погруддя трьох понтифіків - Іоанна XXIII, Павла VI, Іоанна Павла II, а також кардинала Йосифа Сліпого, які зберігаються у ватиканському музеї. Але найбільше Леонід Молодожанин прославився українською тематикою - чотирма пам'ятниками Тарасові Шевченку (у Вашингтоні, Буенос-Айресі, Прудентополісі, Санкт-Петербурзі), пам'ятниками київському князю Володимиру Великому в Лондоні, митрополиту Андрію Шептицькому у Філадельфії Корніюк, В. Лео Мол - скульптор від Бога / В. Корніюк // Віче. - 2008. - №5 (березень); Дмитренко, Н. Скульптор Кобзаря / Н. Дмитренко // Україна Молода. - 2010. - № 8 (16 ссічня). . Митець залишив цікаві спомини про спорудження пам'ятника Шевченку в столиці США: "27 червня 1964 р. в моєму житті сталася подія, яка підвела підсумок попередній (майже тридцятирічній) праці в галузі скульптури і визначила, можна сказати, моє майбутнє. Я маю на увазі відкриття пам'ятника Тарасові Шевченкові у столиці Сполучених Штатів Америки місті Вашингтоні. У цьому спогаді я лише хочу підкреслити роль колишнього президента Сполучених Штатів Америки Дуайта Ейзенхауера (1891-1969), підпис якого під законом № 86-749 від 2 вересня 1960 р. мав велике значення при вирішенні питання: бути чи не бути пам'ятникові Шевченку у Вашингтоні? Противники ідеї пам'ятника могли б перешкодити її (ідеї) здійсненню, якби не згаданий закон, скріплений авторитетом президентської влади. Взагалі, Ейзенхауер був одним з найприхильніших до українців політиків Заходу у всій повоєнній історії. Він виніс повагу до українців з часів Другої Світової війни. У війську США, яким командував генерал Ейзенхауер на європейському театрі військових дій, були офіцери і солдати українського походження (нащадки першої хвилі емігрантів з України на американський материк), які показали себе з найкращого боку своєю хоробрістю і відданістю ідеалові свободи"Молодожанин, Леонід. Як я працював над портретом Ейзенхауера // Український освітній простір. Проект міжнародного співробітництва шкіл української діаспори та Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка. - Режим доступу: http: //uop.net.ua/leonid-molodozhanvn-Yak-va-pratsyuvav-nad-portretom-eizenhauera.

Митець був знайомий з видатним діячем української культури Іваном Огієнком і виконав його скульптурний портрет, який подарував Львову (1992). Одну із львівських вулиць названо на честь Івана Огієнка, де і встановлено його скульптурне погруддя Крвавич, Д. Українське мистецтво: навчальний посібник. Ч. 3 / Д.П. Крвавич, В.А. Овсійчук, С.О. Черепанова. - Львів: Світ, 2005. - 268 с. - (Мистецтво скульптури). - Режим доступу: http: //readbookz.com/book/204/7744.html. Леонід Молодожанин виконував пам'ятники на могилах видатних діячів української культури. У Німеччині на кладовищі в Новому Ульмі (вул. Ройттір) похований письменник і громадсько-політичний діяч Іван Багряний (Лозов'ягін) - автор романів "Сад Еетсиманський", "Тигролови", за які в 1992 році йому посмертно присуджено Державну премію України імені Тараса Шевченка. У 1965 році на його могилі посвячено пам'ятник роботи Лео МолаЖулинський, М. Іван Багряний / М. Жулинський // Історія української літератури XX століття: у 2-х кн.: Кн. 2: Ч. 1. - К., 1994. - С. 244-252; Посвячено пам'ятник сл. п.І.П. Багряному в Німеччині // Свобода. - 1965. - 15 жовтня. - Режим доступу: http: //www.svoboda - news.com/arxiv/pdI71965/Svoboda-1965-192. pdf.

Легендарний скульптор помер 4 липня 2009 року на 95-му році життя, зробивши величезний внесок у популяризацію української культури в світі, гідно представивши її красу і вказавши на роль у світовій цивілізаціїЄсюнін, С. Лео Мол Видатний скульптор із Полонного. - Режим доступу:

http: //ve.ua/news/news 2282.html. Останній його пам'ятник постав посмертно в Оттаві 2011 року. В день святкування 120 річниці поселення українців у Канаді було відкрито пам'ятник Шевченкові, який оттавській громаді подарувала дружина скульптора, а гроші на побудову зібрали Комітет зі спорудження пам'ятника на чолі з Орестом Дубасом і інші ентузіастиГринда, Л. В Оттаві відкрито пам'ятник Тарасові Шевченку. - Режим доступу:

http: //www.infoukes.com/newpathwav/27-2011-Page-9-1.html.

Ще один знаний митець з України - архітектор Радослав Жук, який здійснив архітектурне оформлення пам'ятника Шевченкові у Вашингтоні. Народився в Еаличині. Після Другої Світової війни переселився до Канади, де 1956 року закінчив архітектурні студії в Мак-Гільському університеті (Монреаль) й одержав стипендію на студійну подорож по Європі. Молодий архітектор працював в Англії і Канаді, 1960 року закінчив аспірантуру найпрестижнішого політехнічного закладу США - Массачусетського інституту технології, здобувши ступінь магістра. Радослав Жук викладав архітектурне проектування в Манітобському й Торонтському університетах, а згодом - у своїй "альма-матер" - Мак-Гільському університеті. Архітектор також працює як науковець, його цікавлять такі питання, як процес проектувань, відносини культури й архітектури, архітектури й мистецтва. Серед його проектів можна згадати павільйон на Світовій виставці в Монреалі 1967 року, архітектурне оформлення пам'ятника Шевченкові у Вашингтоні, чимало українських церковних спорудГеврик, Т. Церковна архітектура українців Північної Америки: архітектор Радослав Жук / Тит Геврик //Український освітній простір. - 2013. - 15 лютого 2013. .

Помітна сторінка творчості Петра Кулика пов'язана з чотирирічним перебуванням у Канаді (1988-1992), коли митець нарешті отримав можливість зустрітися з братами, яких не бачив 45 років. У Торонто, де замешкав скульптор, влаштували персональну виставку його творів. На прохання громади української католицької церкви святих Ольги і Володимира у Чикаго Петро Кулик виготовив фігури обох подвижників християнства Русі-України, що нині прикрашають екстер'єр храму. Скульптор залишив по собі добру пам'ять подарувавши місту пам'ятник Івану ФранковіСкрипченко, Ю. Козацький триптих скульптора Кулика. - Режимдоступу:

http: //galinfo.com.ua/news/169172.html.

Упродовж XX століття еміграція скульпторів з України - до Італії, Болгарії, Польщі, Чехії, Німеччини, Франції, Аргентини, США, Канади й інших країн - продовжувалась у кілька етапів: до Першої світової війни, у 1920-ті роки, під час німецької окупації, після Другої світової війни. У 1907 році до США виїхав Григорій Кузневич, де розгорнув активну художньо-виробничу діяльність (Нью-Йорк, Клівленд, Пітсбург, Елізабетсбург, Філадельфія), виконував елементи скульптурного декору мостів, віадуків, монументальних урядових споруд, скульптурні оздоблення церков (Філадельфія, Клівленд, Пітсбург), українських читаленьКрвавич, Д, ор. сй. .

Всесвітньо відомий український скульптор Михайло Паращук народився на Тернопільщині, навчався у Кракові, Відні, Львові, у Парижі брав студії у славетного скульптора Родена. Серед його творів - пам'ятник Адамові Міцкевичу у Львові (разом зі скульптором Антоном Попелем). У 1921 році емігрував до Болгарії, де організував художню школу. Створив пам'ятник на могилі Драгоманова, скульптурні портрети видатних діячів української і болгарської історії, Брав участь в оздобленні Софійського університету, Воєнної академії, Народної бібліотеки, Музичного театру, створив монумент на честь перемоги над турецьким військом у 1444 роціМихайло Паращук (1878-1963) // Теребовлянська центральна районна бібліотека. - Режим доступу: http: //www.terebovlia-biblioteka.edukit. te.ua/vidatni Іуибі terebovlvanschini/ тЬаіІо paraschuk. Залишив слід і як громадський діяч: у 1926 році очолив болгарсько-українське товариство, яке поширювало інформацію про події в Україні⁷Антонович, Д. Українська скульптура // Ізборник. - Режимдоступу:

http: //litopys.org. иа/сиЙиг/си1Н8. Пт: Украинская эмиграция в Болгарии после Первой мировой войны. - София, 2000. . Помер Михайло Паращук 1963 року в селі Бані Картовій Пловдивського округу, похований у СофіїМихайло Паращук, ор. сй. .

Родом з козаків Чернігівщини походить один з найдосконаліших знавців техніки бронзи і медальєрства Василь Масютин (1884-1955; родове прізвище - Масюта-Сорока). Мистецьку освіту здобув у Московському училищі живопису, скульптури і будівництва. Жив і працював у Берліні. Йому належить авторство надзвичайно цікавої збірки, яка вміщує 63 медальйони українських князів, гетьманів, культурних діячів. Виконав низку погрудь - Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького, Петра Дорошенка, Івана Мазепи та інших Масютин Василь // Енциклопедія українознавства. - Т. 11. - Режим доступу: http: //1itopys.org.ua/encyc1/euii111. htm.

Скульптор Григорій Крук (1911-1962) - родом зі Станіславщини. Студіював у відомих академіях мистецтв (Краків, Берлін, Рим). Із 1945 року працював у Мюнхені. Здобув визнання як талановитий скульптор з чітко сформованими засобами пластичного виразу. Ооблива глибина психологізму вирізняє його портрети. Невеликі за розміром бронзові композиції моделював на грані гротеску, проте підкреслював внутрішню теплоту й життєствердну силу. Особливо його приваблювала тема України, галицького села. Своєму батькові присвятив композицію "Сидячий селянин". Філософське узагальнення і драматизм вирізняє його композицію "Сівач".

Микола Мухин (1916-1962) в еміграції працював під ім'ям Богдан. Родом з Донбасу, навчався в художніх інститутах Одеси, Харкова, Києва. З 1941 р. працював у Німеччині і США. Твори, переважно камерні, виконував у різних техніках та матеріалах (віск, камінь, дерево, відливи у сріблі та бронзі). Створив винятково експресивні композиції на теми української давнини: виразні образи київських князів, чумаків, запорожців. Виконав численні образи тварин (коней, волів тощо), що нагадують степову романтику шедеврів скіфського золота у поєднанні з традиціями української пластики XX століттяКрвавич, Д., Посібник. .

Оригінальна, сповнена глибокої чуттєвості й ліризму творчість Михайла Черешньовського (1913-1994). Відомий за кордоном скульптор, різьбяр, педагог, народився 1911 року у селі Стежниці Сяноцького повіту (тепер - Польща). Навчався у Коломийській художньо-промисловій школі та Краківському інституті ім. Щепанського. Після Другої світової війни працював у Нью-Йорку. Член управи, з 1973 року - голова Об'єднання мистців українців в Америці. У техніці декоративної різьби на дереві виконав релігійні фігури й іконостаси для українських церков у місті Гантері (США), у портретній скульптурі - голови й погруддя українських діячів Романа Шухевича, Степана Бандери, Володимира Винниченка, Дмитра Донцова, О. Ольжича, Йосипа Гірняка та інших. Створив серію образів під загальною назвою "Мадонна". Його творчий доробок складають і монументальні пам'ятки, зокрема пам'ятник героям визвольної боротьби українського народу (Симон Петлюра, Євген Коновалець, Тарас Чупринка, Степан Бандера) на оселі Спілки української молоді в Елленвіллі (штат Нью-Йорк, США, 1962). Досягнув успіхів у станковій і монументальній скульптурі. Його творам властиві витончені, плавні лінійні форми, узагальнені силуети (пам'ятники Лесі Українці в Парку народів у Клівленді, 1961 і в "Гай-Парку" в Торонто, 1974) Скрипка, Т. Михайло Черешньовський: штрихи до портрету. - Режим доступу: http: //www.mvslenedrevo.com.ua/studies/lesia/bio/persons/Ch/Chereshniovskyi.html; Михайло Черешньовський. Статті. Спогади. Матеріали. - Нью-Йорк: УВАН у США, 2000. - С. 85. . Помер майстер 20 липня 1994 року у Нью-Йорку, похований на кладовищі Саут-Баунд-Брук (Нью Джерсі, США) Ibidem. .

У жанрах станкової і монументальної пластики працював Петро Савич Капшученко. Народився у селі Сухачевці, що нині знаходиться в межах Дніпропетровська. Навчався в Україні й Німеччині. Після Другої світової війни працював у Аргентині, Філадельфії. Його твори "Іспанський танок", "Козак з бандурою", "Гопак" вирізняють гострі характерні ознаки, навіть гротеск. Він глибоко розумів художній синтез архітектури та пластикиБлюміна, І. Петро Капшученко - визнання в світі й на Батьківщині / І. Блюміна // Вітчизна. - 2011. - №1/2. - С. 158-159. . Автор понад 7000 мініатюрних скульптур з народного й козацького побуту, улюблені теми - особи з простого люду: козаки, гуцули, бандуристи, рибалки. Багато скульптурних мініатюр присвячено Голодомору 1932-1933 років в Україні ("Колосків шукачі", "Незабутні роки", "Забрали все", "Голодом змучені" та інші). Автор пам'ятника митрополиту Василю Липківському, що був встановлений і освячений 23 жовтня 1983 року й великій княгині київській Ользі, відкритий 16 серпня 1987 року в українському церковно-меморіальному комплексі св. Андрія Первозванного в Саут-Баунд-Бруку, а також скульптурних портретів Івана Мазепи і Тараса Шевченка Герасимова, Г.П. Капшученко Петро Савич // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: Наукова думка, 2007. - Режим доступу: http: //www.historv.org.ua/? termin=Kapshuchenko P.

Загалом можна констатувати певні успіхи в поширенні української мистецької традиції в країнах світу, увічненні пам'яті про історичні події і видатних осіб. Відзначимо, що позитивне ставлення до українців за кордоном і до держави великою мірою формується під впливом культурних об'єктів.

Треба згадати про участь українських майстрів живопису у монументальні розписи церков, що їх у місцях поселення українців виконувала ціла плеяда мистців, а найбільш знаними були Петро Андрусів (йому належить розпис греко-католицької церкви св. Йосафата у Філадельфії) Мистецтво української діаспори: Повернуті імена: зб. статей / ред.О. Федорук, Д. Степовик, В. Врублевська, М. Коць. - К.: Тріумф, 1998. - 287 с. , Іван Денисенко, Мирон Білинський, скульптор Сергій Литвиненко, який різьбив іконостаси Мудрак, М. Образотворче мистецтво // Енциклопедія української діаспори. - Режим доступу:. http: //eudusa.org/index. php? title=Fine Arts. Вагомий внесок у розвиток монументального мистецтва за кордоном зробили

Петро Холодний (молодший) і Святослав Гординський (США), Теодор Баран і Ювеналій Мокрицький (Канада).

Петро Холодний оселився у США 1950 року. Зажив визнання як у графіці (ілюстрував видання Наукового товариства імені Шевченка в Америці, Української вільної академії наук у США, твори письменників діаспори), так і в скульптурі, виконавши кілька епітафальних пам'ятників на Українському національному цвинтарі-пантеоні в Саут-Баунд-Бруку. Проте головним жанром його творчості став іконопис. Він виконав іконостаси для українських кафедральних соборів св. Володимира (Нью-Йорк), св. Андрія (Вашингтон), храму - пам'ятника св. Андрія у Саут-Баунд-Бруку, церкви Івана Хрестителя у Гантері, церкви св. Юрія Змієборця у Нью-Йорку. Для української православної церкви у Глен Спеї, де жив до самої смерті, виконав запрестольний образ Богоматері - одну з наймонументальніших українських богородичних ікон XX століття. Ікони пензля Петра Холодного виставлялися в Українському музеї в Нью - Йорку, де він багато років був науковим радникомСтеповик, Д. Сучасний Український іконопис діаспори // Мистецтво української діаспори. Повернуті імена / ред.О. Федорук, Д. Степовик, В. Врублевська, М. Коць. - Київ: Тріумф, 1998. - Режим доступу: http: //uop.net.ua/dmvtro-stepowk-suchasnvi - ukraj inskvi - ikonopvs-diasporv/.

українська діаспора пам'ятник мистецтво

Ікони Святослава Гординського - одне з найбільших надбань мистецтва української діаспори. Його багатогранна творчість стосується не лише образотворчого мистецтва. Гординський - автор мистецтвознавчих і літературознавчих праць, поет, перекладач поезії з англійської, італійської, французької, німецької, польської мов. Здобув різнобічну мистецьку освіту і понад 60 років брав активну участь у мистецькому житті в України й за кордоном. Іконографія образів Святослава Гординського представлена іконостасом церкви св. Петра і Павла у Саскатуні, виконаним у 1975-1976 роках. Звертаючись до мозаїки, наприкінці 1960-тих років Гординський одержав замовлення з Рима розмалювати у мозаїчній техніці цілий інтер'єр - від купола до підлоги - щойно вибудуваного (1967-1969) українського кафедрального собору св. Софії за адресою Віа Боччея, 478 (архітектор Лючіо ді Стефано). Митець розробив систему розписів в основних композиційних вузлах подібну до системи мозаїк Софії КиївськоїIbidem. . На увагу заслуговують його роботи, виконані для Собору Покрови Пресвятої Богородиці і св. Апостола Андрія Первозванного у Мюнхені Титла, Б. Гординський Святослав // Енциклопедія української діаспори. - Режим доступу: http: //eudusa.org/index. php? title=Hordvnskv Sviatoslav Святослав Гординський (1906-1993) // Вітчизна. - 2006. - №3-4. - Режим доступу: http: //vitchvzna. ukrlife.org/3 4 06gordvn. htm. Загалом Святослав Гординський оздобив 40 сакральних споруд у 20-ти країнах світу.

Канадський митець українського походження Теодор Баран працював протягом 1950-1960-тих років у провінції Саскачеван над іконами й стінописами великих храмів (український католицький кафедральний собор св. Юрія в Саскатуні) і малих церков на т. зв. хуторах і в містах провінції (Порт Батлфорд, Судерленд, Прінс-Алберт) ²⁴. Йому довелося розписувати церкви, побудовані ще першими емігрантами початку XX століття. Монументалістські тенденції в малярстві Теодора Барана виразно розкрилися в його фресках у соборі св. Юрія в Саскатуні, які він виконував тричі (1949-1950, 1954-1955, 1968). Протягом 1970-1990-тих років митець створив іконописні роботи в 70-ти українських церквах канадських провінцій Альберта, Манітоба, Саскачеван, Онтаріо, Нова ШотландіяArtist-iconograferTeodor Baran.commissions. - Режим доступу:

http: //www.baran. ca/tbaran/commissions. htm. Українська католицька церква Воскресіння, побудована в 19361939 роках поселенцями в околиці Давфину (провінція Манітоба), в оздобленні якої в 1957-1958 роках брав участь Баран, 2004 року включена до Канадського реєстру історичних місць та пам'ятників як об'єкт національного значенняArtist-iconograferTeodor Baran. Photo Archive. - Режим доступу:

http: //www.baran. ca/tbaran/photoarchive. htm. Митець помер 1995 року в СаскатуніArtist-iconografer Teodor Baran. Artist. - Режим доступу: http: //www.baran. ca/tbaran/artist. htm.

Цілі іконостаси й окремі ікони для українських церков за кордоном писав відомий художник о. Ювеналій (Мокрицький), ієромонах Українського студитського чину. Богословську освіту здобув у Львові й Празі, мистецьку - в Академії мистецтв у Відні. Працював як іконописець у Західній Німеччині (1948-1950), Італії (1950-1955), Канаді (1956-1963), США (1957), від 1964 року - в Римі. Найвидатнішим творчим досягненням о. Ювеналія є 26 ікон для іконостасу собору св. Софії в Римі, написані в 1970-тих рокахКостів, H. Творча спадщина видатного іконописця XX століття Ювеналія Мокрицького:

художньо-стилістичніособливостітворів. - Режимдоступу:

http: //um. etnolog.org.ua/zmist/2011/109. pdf.

Від початку 1980-тих років на різних континентах, де мешкає українська діаспора, почали встановлювати пам'ятники й пам'ятні знаки на вшанування українців, загиблих під час голодоморів і репресій за доби тоталітаризму. Перші такі знаки споруджено в Північній Америці, Великій Британії і Австралії 1983 року до 50-річчя трагедії Кот, С. Українці в світі / C. Кот, П. Кардаш. - Київ; Мельбурн, 1995. - С. 34, 38, 41, 69, 157. .16 грудня 2003 року Генеральний директор ЮНЕСКО підписав Послання у зв'язку з 70-ми роковинами Голодомору 19321933 років в Україні.1 листопада 2007 року 34-та сесія Генеральної конференції ЮНЕСКО, до складу якої входить 193 країни, одноголосно прийняла Резолюцію про "Вшанування пам'яті жертв Голодомору в Україні". Генеральна конференція ЮНЕСКО заявила, що трагедія Голодомору, викликана політикою сталінського режиму, має стати попередженням сучасному й майбутнім поколінням, спонукаючи дотримуватись демократичних цінностей, прав людини й законності. Нині понад 70 країн світу визнали історичний факт Голодомору 1932-1933 років в Україні. Парламенти 19 країн світу - України, США, Канади, Австралії, Чилі, Аргентини, Мексики, Парагваю, Перу, Еква - дора, Колумбії, Угорщини, Чехії, Словаччини, Литви, Латвії, Естонії, Польщі, Грузії, місцеві органи влади Італії, Іспанії визнали його актом геноциду українського народу. ООН, ЮНЕСКО і НБСЄ вшанували пам'ять жертвНедужно, Ю. Діяльність закордонних українців щодо дослідження голодомору 1932-1933 років в Україні та вшанування пам'яті жертв трагедії (середина 80-початок 90-х років XX ст.) / Юрій Недужно // Мандрівець. - 2008. - №5. - С. 15. На сьогодні за кордоном встановлено 28 пам'ятників і пам'ятних знаків Катаргіна, Т. Скрижалі скорботи. Закордонні пам'ятки жертвам Голодомору 1932-1933 рр. в Україні / Тетяна Катаргіна // Краєзнавство. - 2013. - Ч. 4 (85). - С. 72. , які виконали митці діаспори і незалежної України: Людмила Темертя, Роман Коваль, Анатолій Кущ, Ігор Новосілець, Григорій Єршов, Борис Боберський, Тарас Козбур, Юрій Кодак, Олександр Звір, Микола ТеліженкоIbidem, с. 74-77. .

Останнім часом до увічнення видатних діячів за кордоном долучаються українські посольства. Так, упродовж 2008 року за кошти, передбачені в державному бюджеті за програмою "Заходи щодо підтримки зв'язків з українцями, які проживають за межами України", споруджено пам'ятники Тарасу Шевченкові у Празі, Софії, Баку, Кам'янці (Придністровський регіон Республіки Молдова); Іванові Мазепі - у Бендерах (Придністровський регіон Республіки Молдова); відкрито меморіальні дошки Ярославу Стецьку і Ярославі Стецько у Мюнхені, Олені Телізі у Подєбрадах, оперній співачці Оксані Петрусенко в Казані, письменникам Маркові Вовчку, Іванові Франку, Василю Сухомлинському у Кишиневі та іншимВід Аргентини до Казахстану. Де встановлено пам'ятники видатним українцям // Українська правда. - Режим доступу: http: //www.istpravda.com.ua/short/2010/12/8/8122/.

Отже, виокремлюється напрям досліджень зарубіжної культурної спадщини, до якої відносяться як пам'ятники, створені митцями за кордоном, так і пам'ятки, пов'язані з життям і творчістю видатних представників української діаспори.

Размещено на Allbest.ru