З історії П’ятницької церкви

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

З історії П'ятницької церкви

Людмила Нижник

У статті розглядається історія П'ятницької церкви з часу створення у її приміщенні музею у 1972 р. до сьогодні. Охарактеризовано діяльність музею, а також функціонування храму на сучасному етапі.

Ключові слова: П'ятницька церква, музей, православний храм.

Чернігів має багатовікову історію, виразником якої є пам'ятки, що збереглися. Серед них - церква святої П'ятниці. Починаючи з давньоруського часу, вона прикрашає центр міста Чернігова. Це вежоподібний у плані майже квадратний храм. Він чотиристопний, хрестовокупольний, триапсидний та однобанний. Висота від підлоги до купола становить близько 27 метрів. Храм, як і колись, зачаровує своєю ошатністю.

Вивчення церкви св. П'ятниці розпочалося ще у XIX ст. такими краєзнавцями, як C. Шугаєвський, А. Шафонський, Ф. Гумілевський, що досліджували різні аспекти її історії та архітектури. Після Другої світової війни вивченням пам'ятки займалися П. Д .Барановський, Ю. С. Асєєв, М. В. Холостенко. На сучасному етапі продовжується дослідження храму та особливостей його архітектури, зокрема, В.Д. Віроцьким8 та Ю. М. Ситим9. Однак діяльність церкви у останній третині XX - початку XXI ст. залишається мало вивченою. За браком джерел цінну інформацію щодо досліджуваного періоду мають спогади настоятеля церкви отця Мирона та співробітників Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», які працювали в той період. Після перебудови 1806 - 1820 р. р. церква змінила свій вигляд. Це був семибанний, барочний храм. Він залишався таким до Другої світової війни. Під час війни він був практично повністю зруйнований. У післявоєнний час 1943 -1962 рр. храм був відновлений у первинних формах XII -- XIII ст. архітектором-реставратором Петром Дмитровичем Барановським.

У 1967 р. П'ятницька церква була передана Чернігівському державному архітектурно-історичному заповіднику, на той час філіалу «Софійського музею» м. Києва (далі Чернігівський державний архітектурно-історичний заповідник). Він займався охороною пам'яток архітектури. До його складу того ж року ввійшли одинадцять пам'яток архітектури Х - XVIII ст., зокрема, Спасо-Преображенський собор (ХІ ст.), Борисоглібський собор (ХІІ ст.), Антонієві печери (ХІ -- XVIII ст.), храм святої П'ятниці та інші За радянської влади храми не функціонували і використовувалися не за призначенням. У церквах, що входили до Чернігівського державного архітектурно -історичного заповідника, створювали музеї. П'ятницька церква не була винятком.

У1967 р. було розроблено проект музейної експозиції у П'ятницькій церкві. Для її формування реставратор пам'ятки П. Д. Барановський у 1968 році передав значну кількість знахідок, виявлених ним у ході реконструкції храму в 1943 - 1961 р., які стали основою виставки (блоки руїн, зразки плінфи з позначками -мітками і клеймами, фрагменти фресок, архітектурно-будівельна гончарна кераміка, вироби з кольорового та чорного металу, фрагменти скла давніх віконниць).

Науковому співробітнику заповідника Вірі Василівні Шуляк було доручено підготувати текст екскурсії «П'ятницька церква -- пам'ятка давньоруської архітектури кінця XII -- початку XIII ст.». Текст був написаний на високому професійному рівні. Він отримав високу оцінку одного з найкращих знавців церкви П. Д. Барановського. У своїй рецензії він писав: «Методична розробка, складена В. В. Шуляк, відповідає завданню екскурсії по П'ятницькій церкві і характеризує її з історичного та архітектурно-художнього боку».

Експозиція музею поповнювалася і за рахунок інших речей. У1972 р. з фондів ЧДАІЗ до П'ятницької церкви були передані будівельні матеріали. Після завершення формування експозиції навесні того ж року було відкрито музей12.

Протягом наступних двадцяти років музей поповнювався новими експонатами, будівельними матеріалами та художніми творами: у 1976 р. -- ілюстраціями художника М. О. Мацедонського до поеми «Слово о полку Ігоревім»; у 1978 р. -- 16 фотокопіями робіт художника В. А. Фаворського, присвячених періоду Київської Русі; у 1982 р. -- художніми роботами, які ілюстрували історію Чернігова; у 1983 р. експонувалися роботи художника В. І. Лопати, присвячені українській тематиці. У травні 1984 р. відкрилася виставка творів «Літопис в дереві та камені», на якій були представлені картини з зображенням церкви, а також краєвидами інших міст - Новгорода, Ростова Великого, Печори, Пскова, Суздаля. У 1985 - 1986 рр. у пам'ятці було представлено експонати виставки «Епоха «Слова о полку Ігоревім» у фресках, мозаїках ХІ -- ХІІ ст. і в сучасних художніх виробах з кераміки». У вересні 1991 р. у музеї ЧДАІЗ експонувалися будівельні матеріали та копії фресок, коротка інформація про П. Д. Барановського та П'ятницьку церкву, фотографії П'ятницької церкви після перебудов XVII -- XIX ст., план церкви і план Чернігова.

Наукові співробітники заповідника здійснювали популізаторську роботу, проводили дослідження пам'яток стосовно архітектури Чернігова. У 1970-х р. у ЧДАІЗ працювали шість науковців: Т В. Ревеко, Є. А. Рубан, Т Я. Рутковська, Л. О. Майбо- рода, Л. М Заброда, та І. П. Семенець. Вони проводили екскурсії та консультації для малих та великих груп (2 - 30 осіб) в пам'ятках архітектури, включаючи і П'ятницьку церкву. Консультації та екскурсії тривали в середньому 15 - 35 хвилин, храм-музей відвідували мешканці України (Києва, Одеси, Чернігова та області) та інших країн, зокрема, Росії та Білорусі. У холодну пору року (з жовтня по травень) - музей був закритий, тому що не опалювався. Працював храм-музей у теплу пору року, у ньому був тільки наглядач, а науковий співробітник проводив на об'єкті дві-три години на день. За відсутності екскурсовода у музеї вмикали магнітофон, з якого лунала екскурсія. Храм - музей не був включений до екскурсійного маршруту заповідника.

Музей відвідували різні категорії населення: робітники, службовці, військовослужбовці, колгоспники, учні та гості міста . Якщо в 1977 р. в липні серед відвідувачів П'ятницької церкви найбільше було учнів, то головну частку відвідувачів Борисоглібського собору та виставки колегіуму становили службовці. Найменше в П'ятницькій церкві було військовослужбовців, в Борисоглібському соборі - гостей, на виставці в колегіумі - колгоспників. Отже, серед всіх відвідувачів вищезгаданих пам'яток зацікавилися Борисоглібським собором у липні 1977р - 60,77%, виставкою - 23,73%, найменш популярною була П'ятницька церква - лише 15,5%.

Кількість екскурсій з 1973 р. по 1974 р. збільшилася, хоча відвідувачів залишилося майже стільки ж. При порівнянні відвідування за 1973 та 1974 рр. можна зробити висновок, що екскурсійні групи в 1974 р. стали чисельніші в порівнянні з групами 1973 р. Починаючи з 1975 р. спостерігається значне зменшення кількості екскурсій, якщо порівняти 1975 р. та 1976 р. - то це майже у 2 рази, а з 1976 - 1977 рр. майже в 3 рази. Зменшилася кількість відвідувачів майже в 2 рази з 7425 в 1972 р. до 4267 осіб в 1977 р.

Найчастіше музей відвідували в літні місяці - липні та серпні. Із таблиці 3 бачимо, що кількість відвідувачів П'ятницької церкви набагато менша, ніж Борисоглібського собору та виставки в колегіумі. Ця тенденція спостерігається протягом усіх років, що аналізуються. Відвідування П'ятницької церкви коливається від 4085 осіб у 1983 р. (найменший показник) до 8311 у 1982 р. (найбільший показник). При чому у рік найбільшої кількості відвідувань кількість екскурсій найменша лише 1214, з чим це пов'язано, пояснити складно.

Працювало на 1982 р. у заповіднику 13 науковців, тобто збільшилося в 2 рази в порівнянні з1974 р.: Т. В. Бухарина, В. Н. Денисенко, А. В. Доценко, Л. Н. Заброда, Л. О. Майборода, Т Я. Рутковська, В. А. Скрипка, К. П. Тищенко, А. А. Карнабед, О. І. Травкіна, Р. М. Боголюб, Л. М. Ревякіна, М.В. Серобаба.

За десять років (1972 -- 1982 рр.) П'ятницьку церкву відвідало -- 60298 осіб, Борисоглібський собор - 529798 осіб. Виставку в колегіумі - 148702 особи. Отже, з усіх пам'яток заповідника найменш відвідувана була П'ятницька церква, та в ній також найменше всього було проведено екскурсій та консультацій, це викликано тим, що вона працювала з перервами з огляду на те, що не опалювалася та не входила до екскурсійного маршруту.

У 1992 р. за розпорядженням представника Президента України В.В. Мельничука П'ятницька церква була передана громаді автокефальної православної церкви. Релігійна громада взяла на себе відповідальність не лише проводити реставраційні та ремонтні роботи за свій рахунок, а зберігати фрагменти фрескового розпису та забезпечувати вільний доступ екскурсійних груп і окремих громадян для огляду пам'ятки архітектури.

П'ятницька церква продовжує залишатися пам'яткою історії та архітектури національного значення та знаходитися під охороною заповідника.

Задля охорони та збереження церкви систематично здійснюється моніторинг температурно-вологісного режиму. З метою нормалізації температурного режиму споруди у 2003 р. у П'ятницькій церкві було влаштовано нову підлогу з електро- підігрівом, яка захищає будівлю від промерзання та створює сприятливі умови для провітрювання і просихання нижньої (цокольної) частини фасадів.

П'ятницька церква є пам'яткою архітектури і діючим храмом, інтер'єр якого сформувався наприкінці 90-х років двадцятого століття. Церква поділяється на три частини: притвор, центральна частина та вівтар. Центральна частина додатково поділяється на північний неф, центральний неф та південний неф, на стінах храму ікони з зображенням Ісуса Христа, Божої матері та святих.

У центрі церкви височить іконостас. Його автори -- майстер зі Львова Микола Станіславович Швець та викладачі Львівської художньої академії. В іконостасі розміщено 18 ікон. Угорі під розп'яттям Христа знаходиться ікона «Святого Духа», під нею -- «Тайна вечеря» та царські ворота з чотирма євангелістами та сюжетом «Благовіщення». Зліва представлено наступні ікони: «Богоматір з немовлям», «Кирило та Мефодій», «Микола Чудотворець»; далі -- «Архангел Михаїл» та «Феодосій Углицький». Праворуч від царських воріт знаходяться ікони «Ісус Христос», «Володимир та Ольга», «Свята Параскева», «Архангел Гавриїл» та «Свята Варвара». Серед них особливу увагу привертає храмова ікона «Святої Параскеви» -- вона, як і образ святих Кирила та Мефодія, виконана у стилі ікон Афонського монастиря. Іконостас було освячено у квітні 1999 р. єпископом чернігівським і ніжинським Никоном. З огляду на недостатнє фінансування храму, рятівними для церкви стали благодійні внески. Забезпечила фінансування й організацію робіт по виготовленню іконостасу громада небайдужих віруючих, найактивнішими з яких були Софія та Галина Бобу, журналіст Василь Чепурний, службовець Юрій Соболь, художник Леонід Могучов, педагоги Володимир Ступак і Лариса Куровська та ін.

З моменту відкриття церкви у 1992 році, зі слів настоятеля церкви отця Мирона, було проведено більше 1000 хрещень, 500 вінчань, 800 поховань.

Настоятель церкви отець Мирон очолює приход майже 15 років. Він як добрий господар проводить ремонти, зокрема, під його керівництвом настелили підлогу з підігрівом. За період з 2005 по 2014 рр. виконано робіт майже на 90 тис. грн.

Ремонтні роботи підтримували екстер'єр та інтер'єр храму. У 2005 р. виконано часткову заміну мощіння підмостки з західного боку церкви. 2006 р проводився поточний ремонт. У 2008 р. було встановлено дворову водопровідну колонку, проведено ремонт даху. У 2009 р. виконано ремонт покрівлі та цокольної частини церкви (частково). У 2010 р. влаштована відмостка навколо церкви та система водовідведення У 2011 р. було виконано частковий ремонт покрівлі. У 2012 р. здійснено впорядкування водогінної колонки. Проведено було ремонтні роботи і в інтер'єрі храму. У 2005 р., 2008 р., та 2009 р. було виконано поточний ремонт -- пофарбована підлога, утеплено приміщення для півчих, здійснено прибирання приміщень від кіптяви та пилу, лакування дверей, хімічне оброблення дерев'яних сходів. 2012 р. до поточного ремонту додається ремонт електропроводки. У 2013 р. було встановленно охоронну сигналізацію.

Отже, П'ятницька церква ХІІ -- ХІІІ ст. - унікальна пам'ятка архітектури, яка має багатовікову історію. У період з 1972 по 1992 р. в ній було створено експозицію та облаштовано музей. Його відвідували різні категорії населення: робітники, службовці, військовослужбовці, колгоспники, учні та гості міста. Найбільше відвідувачів у П'ятницькій церкві було в 1982 р., найменше - в 1983 р., найбільше відвідувачів, екскурсій та консультацій проведено в літні місяці року, але це менше, ніж в інших музеях заповідника, що видно з наведених в тексті таблиць. З 1992 р. церква є діючим храмом української православної церкви Київського патріархату та музеєм Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».

Таблиця 1

Кількість відвідувачів пам'яток Чернігівського державного архітектурно- історичного заповідника за липень-серпень 1977 р.

п'ятницька церква музей храм

Таблиця 2

Загальна кількість екскурсій та відвідувачів П'ятницького музею за 1972 - 1977 р.

Таблиця 3

Загальна кількість відвідувачів та екскурсій в музеях заповідника у 1977р.,1978р.,1980-1983 рр.

До категорії гості входили держслужбовці міста та області

Література

НАІЗ «Чернігів стародавній», відділ охорони, експлуатації та реставрації пам'яток, Войтко Л.П. Пам'ятка архітектури XII ст. Церква Св. Параскеви П'ятниці в м. Чернігові. Звіт про науково-технологічне обстеження. Технологія виконання першочергових протиаварійних ремонтно-реставраційних робіт (пояснювальна записка) / Л.П. Войтко. -- К., 2008. -- С. 9

Чернігівський обласний історичний музей ім. В.В.Тарновського, Ал - 500, Шугаєвський С.В. Церковь во имя Святой Великомученицы Параскевы, наречёной Пятницы в городе Чернигове 1858 года, августа 20., 89 арк.

Шафонский А. Черниговского наместничества топографическое описание / А. Шафонский. - К., 1951. - Ч. 2. - 450 с.

Гумилевський Ф. Пятницький монастырь / Ф. Гумилевский // Историкостатистическое описание Черниговской епархии. - Чернигов, 1873. - Кн. 4. - С. 113 -- 126.

Барановский П.Д. Собор Пятницкого монастыря в Чернигове / П.Д. Барановский // Памятники искусства, разрушенные немецкими захватчиками в СССР. - М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1948. - С. 13 -- 34.

Асєєв Ю.С. Джерела мистецтва Київської Русі / Ю.С Асєєв. - К.: «Мистецтво», 1980. - 214 с.

Холостенко Н.В. Архитектурно-археологические исследования Пятницкой церкви в г. Чернигове (1953-1954 гг.) / Н.В. Холостенко // Советская археология. - 1956. - № 26. - С. 271 -- 292.

Віроцький В.Д. Храми Чернігова / В.Д. Віроцький. - К.: Техніка, 1998. - 207 с.

Ситий Ю.М. Християнські поховальні пам'ятки давньоруського Чернігова / Ю.М. Ситий. - Чернігів: «Десна Поліграф”, 2013. - 272 с.

Бычков Ю.А Пётр Барановский: Труды, воспоминания современников / Ю.А. Бычков, О.П Барановская, В.А. Десятников,А.М. Понамарёв. -- М.: Отчий дом, 1996. -- С. 101.

Бычков Ю.А Пётр Барановский: Труды, воспоминания современников / Ю.А. Бычков, О.П Барановская, В.А. Десятников,А.М. Понамарёв. -- М.: Отчий дом, 1996. -- С. 101.

Бычков Ю.А Пётр Барановский: Труды, воспоминания современников /

Ю.А. Бычков, О.П Барановская, В.А. Десятников,А.М. Понамарёв. -- М.: Отчий дом, 1996. -- С. 101.

Документальний фонд НАІЗ «Чернігів стародавній». Акти видачі для експонування в П'ятницьку церкву за 1972-1992 рр. [Рукопис]. -- С. 1 - 50.

Документальний фонд НАІЗ «Чернігів стародавній», КП 591/47. Звітність по обслуговування населення і роботи наукових співробітників заповідника 19721982 рр. - 30 арк.

Документальний фонд НАІЗ Чернігів стародавній», КП 591/47. Звітність по обслуговування населення і роботи наукових співробітників заповідника 1972-1982 р. - 30 арк.

Розпорядження представника президента України 17 червня 1992 р. - № 93. - С. 1.

Документальний фонд НАІЗ «Чернігів стародавній», відділ охорони, експлуатації та реставрації пам'яток, експертний висновок 2003. Н № 01.45.31.4.233 «Про відповідність проектної документації нормативним актам з питань охорони праці», -- [Чернігів], 2003. -- C. 1 -- 15.

Освячення іконостасу// Сіверщина -- 1999. -- 16 квітня. -- С. 3.

Размещено на Allbest.ru