Перспективи застосування технологій краудсорсингу у формуванні галузевого реферативного ресурсу

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Перспективи застосування технологій краудсорсингу у формуванні галузевого реферативного ресурсу

Наталія Кропочева,

науковий співробітник

відділу історії ДНПБ ім. В. О. Сухомлинського

Обґрунтовано потребу застосування технології краудсорсингу в реферативній діяльності як інноваційного інструменту наповнення галузевого сегмента з питань педагогіки і психології загальнонаціональної бази даних "Україніка наукова". Наведено приклади використання технологій краудсорсингу в бібліотечній діяльності закордонних інформаційних закладів. Визначено етапи проведення краудсорсингового проекту, наголошено на потребі його реалізації на основі взаємодії з соціальними мережевими спільнотами.

Ключові слова: краудсорсинг, реферат, галузева реферативна база даних, інформація, проект.

реферативний інформаційний краудсорсинг бібліотечний

Постановка проблеми

Створення реферативних інформаційних ресурсів у контексті зміни підходів до основних процесів продукування, кумуляції й трансляції дає змогу інтегрувати їх в систему вторинних електронних потоків, постійно розширювати та поглиблювати обсяги реферативної діяльності через корпоративні зв'язки з книгозбірнями мережі освітянських бібліотек НАПН України.

Водночас зі зміною акцентів у формуванні організаційної та функціональної структур наукових бібліотек, у діяльності яких пріоритетними є соціокомунікаційний та соціокультурний складники, налагоджені корпоративні зв'язки з установами мережі освітянських бібліотек, котрі стабільно постачали в рамках корпоративного проекту формування галузевого реферативного сегмента національної реферативної бази даних "Україніка наукова", започаткованого Державною науково-педагогічною бібліотекою імені В. О. Сухомлинського (далі -- ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського), реферативну інформацію, відчутне поступове скорочення обсягів продукції, що має обґрунтування як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру [9].

Важливим, з погляду виявлення закономірностей такого стану функціонування реферативного ресурсу, вважаємо вивчення науково-інформаційної складової в діяльності освітянських бібліотек.

Швидкий розвиток віртуальних інформаційних продуктів, усунення бар'єрів на шляху поширення даних, зміни моделі взаємодії в системі "бібліотека -- користувач" зумовили створення значної кількості інтерактивних середовищ, репозитаріїв різноманітного призначення, електронних журналів, що не мають друкованих аналогів, веб-сервісів (більшість періодичних та продовжуваних видань мають власні сайти, окремі -- з англомовними аналогами, репрезентовані в наукометричних базах даних (далі -- БД) відкритого доступу і в інших БД комерційного рівня. У сукупності зазначені чинники певною мірою вплинули на зміщення реферативної складової педагогічних бібліотек системи МОН та НАПН України на периферію діяльності. Наслідком таких стрімких нововведень стала "...розбудова напівізольованих бібліотечно-інформаційних "автаркій", що позиціонували кожну інституцію, видання як повністю самодостатні субстанції" [13].

Йдеться не лише про хронологічну невідповідність отримання реферативної інформації фахівцями відділу наукової реферативної та аналітичної інформації у сфері освіти, а й нерозуміння значення оперативності пошуку та генерації потрібних знань за допомогою галузевої реферативної бази даних. Звичайно, це впливає на певну фрагментацію, не- цілісність інформаційного простору, що уповільнює, дезорієнтує користувачів у доступі до результатів наукових досліджень, інформації щодо розвитку наукових шкіл, унеможливлює налагодження сталих зв'язків, співпраці учених та перешкоджає просуванню їхніх публікацій [9].

Окреслені проблеми у змістовому наповненні реферативної БД і взаємодії з інформаційними установами дають можливість визначити тенденції, притаманні цим процесам:

зміна цільової орієнтації бібліотечних установ на формування власної моделі представлення у віртуальному просторі;

залежність результативності діяльності від соціальних пріоритетів, визначених у нормативних документах, що регламентують вимоги до віртуального представлення періодичних і продовжуваних видань;

надання користувачам інтегрованої та синтезованої інформації з недотриманням основного принципу інформаційної взаємодії -- повноти та оперативності подання даних.

Враховуючи зміни, що відбуваються в системі багаторівневої комунікації суб'єктів мережі освітянських книгозбірень "бібліотека мережі -- реферативна інформація", "референт -- інформація"; "галузева реферативна БД -- загальнонаціональна реферативна БД "Україніка наукова", нагальною є потреба пошуку альтернативних інструментів наповнення галузевої реферативної БД на основі викорис- тання сучасних технологій, виявлення нових форм взаємодії бібліотек і мережевих об'єднань у віртуальному просторі, які зможуть максимально забезпечити потреби учасників соціокомунікаційного процесу.

Перспективним майданчиком для обговорення і пошуку шляхів розв'язання цих проблем стає такий формат новітньої соціальної комунікації, як технології краудсорсингу, завдяки яким бібліотеки і представники мережевих спільнот мають доступ до періодичних та продовжуваних видань і через корпоративну взаємодію спільно створюють вторинні інформаційні продукти, використовуючи ресурси в соціальних мережах Facebook, ВКонтакте, LiveJoumal.

Основою для розуміння поняття "краудсорсинг" (від англ. crowd-source-using -- використання джерел ресурсів "натовпу") -- технології застосування колективного розуму, є авторське визначення редактора журналу Wired Дж. Хау, котрий розглядає його як акт передавання певних виробничих функцій невизначеному колу осіб; вирішення виробничих завдань добровольцями, що координують діяльність за допомогою інформаційних технологій [5].

Аналіз останніх досліджень. Особливості використання технологій краудсорсингу представлено у сучасному вітчизняному інформаційному дискурсі низкою публікацій як загальнотеоретичного, так і прикладного рівня. Зокрема, бібліотечні проекти перебувають у сфері уваги О. Мар'їної, Л. Трачук. У вітчизняному науковому середовищі темі ко- лаборативних краудсорсингових мереж як різновиду мережевих тактик у системі соціальних комунікацій приділено значну увагу в монографії авторського колективу Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського [15]. Серед вузькоспеціалізованих публікацій цієї тематики виокремимо публікації В. Струнгар, О. Марченко [16; 17]. Об'єктом наукових розвідок українських дослідників дедалі частіше стає застосування краудсорсингу як новітнього методу залучення громадськості до започаткування екологічних, бізнесових і маркетингових проектів, а також в практико-орієнтованих джерелах соціологічного спрямування [3; 4; 12; 19].

У контексті впровадження краудсорсинг-проектів у закордонних бібліотеках репрезентовано значний сегмент результатів досліджень, які проведено на різноманітних мережевих платформах [3; 5; 14; 17]. Теоретичний блок переважно сфокусовано на з'ясуванні нюансів значення дефініцій концепту "краудсорсинг" та семантичних зв'язках із концептом "колаборативні краудсорсингові мережі". Більшість публікацій орієнтовано на практичні аспекти діяльності в бібліотечно-інформаційній сфері як соціальній інституції. Автори визначають краудсорсинг як інноваційний інструмент взаємодії книгозбірні та користувачів за допомогою віртуального інформаційного простору, засіб продукування нових ефективних ідей. Однак ця позиція стосується лише розуміння краудсорсингу як технології виробництва та реалізації товарів і послуг бібліотек, що не зважають на інтереси більшості користувачів [5; 13; 17].

Акцентуючи увагу на технологічних аспектах соціальної взаємодії, в основу якої закладено суспільно значущі цільові аксіологічні орієнтири представників різноманітних соціальних груп і страт, що урівнюють їхні можливості у способах матеріальної та інтелектуальної участі, Р. Холлі уточнює термін "краусорсинг", зазначаючи, що він є лише інтерпретацією, подібною до вже традиційної для бібліотек моделі аутсорсингу. Їхні відмінності виявляються в завданнях, зниженні вартості та скороченні термінів виконання проекту, розширенні географії учасників і підвищенні якості результатів, що свідчать на користь краудсорсингу. Д. Мак-Кінлі, розглядаючи перспективність використання інноваційних краудсорсинг-моделей у бібліотеках, архівах і музеях, пов'язує ефективність і результативність технологій з предметом управлінських рішень, котрі стосуються мети проекту, розподілу завдань, добровільного вербування, систем проектування, підтримки волонтерів [3; 5].

Отже, брак єдиного теоретичного підходу до визначення поняття "краудсорсинг" зумовлено полісемантичністю, технологізацією соціальних процесів та експлікацією терміна на широкий спектр суспільних явищ, і, відповідно, термінологічною й лінгвістичною варіативністю як у зарубіжних, так і вітчизняних публікаціях.

Мета статті -- на основі узагальнення закордонного досвіду застосування краудсорсингових проектів обґрунтувати потребу й доцільність їхнього впровадження в діяльність структурних підрозділів галузевих бібліотек для створення реферативних інформаційних ресурсів.

Виклад основного матеріалу

Термінологічно виваженою та змістовною у контексті пропонованого дослідження є дефініція краудсорсингу як моделі розподіленого розв'язання проблем пошуку рішень, поділу обсягу роботи на компоненти, що становлять єдине ціле подібно до мозаїки. Інформація стосовно проблеми поширюється серед невизначеного кола осіб у формі відкритої пропозиції надсилати варіанти її розв'язання [14]. Сукупні знання та зусилля істотно перевищують знання та зусилля кожної окремої людини (так званий ефект синергії). Відповідно, базові принципи краудсорсингу сформулюємо так: егалітарний принцип, принцип конвергенції, мережевий принцип, на основі яких налагоджуються комунікаційні відносини, причому подібні процеси відбуваються в різних освітніх та індивідуальних контекстах.

Тож виокремимо суттєві характеристики викладених положень: в основі принципу егалітаризму -- потреба соціуму в знаннях і талантах кожної людини. У ширшому значенні це формування рівнозначних зв'язків між людьми, відсутність територіальних, корпоративних, професійних обмежень. Визначальними атрибутами принципу конвергенції є зближення суб'єктів створення інноваційного продукту насамперед через ".. .механізм взаємодії з партнером з виробництва знань із примноження інтелектуального багатства, неринкових цінностей" [1].

Мережева взаємодія суттєво спрощує процес інтеграції індивідуальних і колективних неявних знань, оскільки інформація щодо проблеми, для розв'язання якої вони потрібні, стає доступною великій кількості людей; допомагає залучити знання фахівців і осіб, чия діяльність не пов'язана з цією проблемою; сприяє утвердженню неформальних цінностей і норм, які поділяють певні групи.

Прикладами реалізації краудсорсингових проектів, пов'язаних з оцифруванням книг, журналів, рукописів чи архівів, є проект Національної бібліотеки Австралії "Австралійські історичні газети" та проект "Цифрова колекція газет Каліфорнії" (участь користувачів в обох випадках полягала в коригуванні тексту архівних газет за допомогою безкоштовної програми розпізнавання символів сканованого тексту); сайт "Розподілені коректори" в проекті "Гутенберг" (користувачі-волонтери додають відкориговані тексти, які перебувають у суспільній власності); проект "Розшифровуючи Бентама", в якому краудсорсинг використано для онлайнового транскрибування оригінальних і недосліджених рукописів англійського філософа і правознавця Дж. Бентама, та ін. [5; 10].

Фахівці Бібліотеки Конгресу США у співпраці з фотосервісом Flickreу 2007 року започаткували проект The Commons, мета якого -- надати громадськості вільний доступ до державних архівів фотографій з усього світу з можливістю додавати інформацію і знання у сховища даних. Станом на березень 2016 року проект містив понад 4 млн зображень, а користувачі Flickr додали 53 млн тегів та 220 тис. коментарів, які допомогли ідентифікувати людей чи події [4; 16].

Останнім часом у середовищі електронних бібліотек активно вживають термін "публічне архівування". Процес передбачає залучення суспільства до створення архівних колекцій через Інтернет, покращення чи додавання матеріалів до наявних онлайн-колекцій: будь-яка людина, використовуючи спеціальну панель, може створити текст, розмістити теги і фотографії, завантажити зображення [4, с. 90]. Відомим проектом такого типу є тематичний репозитарій E-LIS [18].

В Україні інтернет-спільнота має цікавий досвід використання краудсорсингової системи перекладів через сервіс Notabenoid, учасники якого здійснюють колективний переклад фільмів, книг, комп'ютерних ігор і програм. Основою технологій колаборативного перекладу є хмарні сервіси, вікі-технології, соціальні сервіси, засоби розподіленого зберігання та обміну інформації, у тому числі й механізм краудсорсингу. Краудсорс-переклад активно використовується під час створення й підтримки цифрових енциклопедій (яскравим прикладом є Вікіпедія) [15].

Узагальнюючи наведені приклади соціальної взаємодії суб'єктів бібліотечно-інформаційного простору й результативності колективного розуму в інших соціальних напрямах, О. Мар'їна наголошує, що ".вітчизняні бібліотеки вже використовують мережеві сервіси як канали неформальної комунікації та способи мотивації розвитку професійної сфери; засоби інформування, навчання або навіть інформаційного обслуговування. Логічною перспективою є запровадження краудсорсингових технологій -- спільних дій бібліотеки та користувачів на основі використання спеціалізованих сайтів та соціальних медіа" [10].

Визначимо можливості застосування краудсорсингу в системі понять "інформаційне видання" -- соціальні мережеві спільноти -- реферативна інформація". В ній системо- об'єднувальним елементом стануть соціальні мережі, що забезпечуватимуть взаємозв'язки суб'єктів продукування знань, інтеграція яких здійснюватиметься завдяки спільній інтелектуальній діяльності користувачів-волонтерів. Звичайно, краудсорсинг-проект зі створення реферативної інформації має суто прикладний характер, детермінований освітніми та виробничими завданнями.

Серед пріоритетних напрямів співпраці учасників проекту такого типу виокремимо: визначення його мотиваційних і змістових складників; розробка моделі мережевої взаємодії користувачів зі співробітниками відділу наукової реферативної та аналітичної інформації у сфері освіти; формування цільових груп у мережевих спільнотах; пошук певного типу комунікацій і тематики інформаційних видань, що здатні зацікавити користувачів соціальних мереж. Основними змістовими компонентами інформаційної взаємодії є: організаційний (створення групи в соціальних мережах; підготовка інформаційного блоку для тих, хто зацікавиться запропонованою тематикою); мотиваційний (створення позитивної мотивації для учасників проекту, застосування інструментів просування в соціальних мережах; можливість оприлюднення особистих даних волонтерів на порталі ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського; функціонально- технологічний (підготовка методичної літератури, алгоритм створення інформаційного продукту); результативний (отримання бонусів, коментарів й репостів, професійне та особистісне зростання волонтерів).

Розглянуті у статті результати аспектного аналізу впровадження краудсорсингових проектів розширюють науково-прикладне підгрунтя для подальших розвідок з означеної проблеми у двох напрямах. Перший стосується використання краудсорсингу в освітянських бібліотеках мережі, а другий -- формування такої мотиваційної моделі волонтерів спільнот, яка б дала змогу ефективно застосовувати ці технології в інших корпоративних проектах.

Отже, здатність адаптуватися до нових форм інформаційної взаємодії з учасниками мережевих соціальних об'єднань, які функціонують поза межами просторово- часових параметрів об'єктивного світу, надасть можливість вирішити проблему наповнення галузевого реферативного ресурсу з максимальною економією матеріальних і трудових ресурсів, а також мінімізацією витрат часу, минаючи певну адміністративну й організаційну залежність від діяльності бібліотек.

Список використаної літератури

Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості: дослідження категорії громадянське суспільство / Ю. Габермас [переклад з німецької А. Онишко; редактор М. Прихода]. -- Львів : Літопис, 2000. -- 317 с.

Гальчинський А. С. Економічна методологія. Логіка оновлення : курс лекцій / А. С. Гальчинський. -- Київ : АДЕФ-Україна, 2010. -- 572 с.

Гвоздецький А. М. Краудсорсинг в громадянському суспільстві: сучасні механізми прямої демократії / А. М. Гвоздецький // Публічне право. -- 2014. -- № 2. -- С. 301--307.

Голка В. Є. Політичний краудсорсинг: технологія використання потенціалу громадськості / В. Є. Голка // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 22: Політичні науки та методика викладання соціально-політичних дисциплін. -- 2015. -- Вип. 18. -- С. 68--74.

Хау Дж. Краудсорсинг. Коллективный разум как інструмент развития бизнеса = Crowdsourcing: Why the Power of the Crowd is Driving the Future of Business. -- Москва : Альпина Паблишер, 2012. -- 288 с.

Досвід і перспективи використання технологій краудсорсингу у надзвичайних ситуаціях. Аналітична записка // Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України. -- Режим доступу: http:// www.niss.gov.ua/articles/747/. -- Назва з екрана (дата звернення: 21.09.2016).

Зарндт Ф. Размещение в Интернете мирового культурного наследия методом краудсорсинга / Ф. Зарндт // Библиотековедение. -- 2013. -- № 1. -- С. 76--84.

Кірєєва О. Перспективи краудсорсингу як інструменту співпраці органів влади та громадськості в контексті розвитку публічного управління / О. Кірєєва // Державне управління та місцеве самоврядування. -- 2016. -- Вип. 2. -- С. 97--104. -- Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dums_2016_2_14. -- Назва з екрана (дата звернення: 22.09.2016).

Кропочева Н. М. Формування галузевого реферативного ресурсу: етапи корпоративної взаємодії / Н. М. Кропочева // Матеріали Круглого столу, присвяченого 20-річчю Українського реферативного журналу "Джерело" (1995--2015), 21 жовтня 2015 р., м. Київ : [тези доп.] / Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського НАН України. -- Київ, 2015. -- Режим доступу: http://conference.nbuv.gov.ua/ report/view/id/712. -- Назва з екрана (дата звернення: 20.09.2016).

Мар'їна О. Ю. Використання краудсорсинг-технологій в діяльності зарубіжних бібліотек / О. Ю. Мар'їна // Вісник Харківської державної академії культури. Серія: Соціальні комунікації. -- 2013. -- Вип. 41. -- С. 212--22. -- Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/haksk_2015_46_3. -- Назва з екрана (дата звернення: 19.09.2016).

Нерубащенко І. Можливості краудсорсингу у реалізації проектів

глобального громадянського суспільства / І. Нерубащенко //

Evropsky politicky a pravni diskurz. -- 2015. -- Vol. 2, Iss. 3. -- С. 78--82.-- Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN

/evrpol_2015_2_3_14. -- Назва з екрана (дата звернення: 22.09.2016 р.).

Нишенко О. В. Краудсорсинг як сучасний управлінський інструмент / О. В. Нишенко // Економічні науки. Серія: Облік і фінанси. -- 2014. -- Вип. 11(2). -- С. 231--237. -- Режим

доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecnof_2014_11(2) 33. --

Назва з екрана (дата звернення: 20.09.2016).

Попик В. Формування національного науково-інформаційного простору: інтеграція й кооперація зусиль бібліотек, наукових установ та інформаційних центрів України / В. Попик // Бібліотечний вісник. -- 2015. -- № 3. -- С. 4.

Размещено на Allbest.ru