Історія монументально-декоративного оформлення зали пленумів Верховного суду України
Розкрито історію художнього оформлення зали пленарних засідань Верховного суду України в Києві художниками-монументалістами. Показано процес підготовки та проведення циклу робіт, спрямованих на увіковічення історії конституційного процесу в Україні.
| Рубрика | Культура и искусство |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 15.02.2018 |
| Размер файла | 1,9 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ІСТОРІЯ МОНУМЕНТАЛЬНО-ДЕКОРАТИВНОГО ОФОРМЛЕННЯ ЗАЛИ ПЛЕНУМІВ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Н.І. Литовченко
У статті розкрито історію художнього оформлення зали пленарних засідань Верховного суду України в Києві художниками-монументалістами. Показано процес підготовки та проведення циклу робіт, спрямованих на увіковічення історії конституційного процесу в Україні, вплив і значення художніх панно для національного-патріотичного та естетичного виховання.
Ключові слова: Верховний суд, зала пленарних засідань, художники, оформлення, панно, історія.
Литовченко Н.И. История монументально-декоративного оформления зала пленумов Верховного суда Украины
В статье раскрыта история художественного оформления зала пленарных заседаний Верховного суда Украины в Киеве художниками-монументалистами. Показан процесс подготовки и проведения цикла работ по увековечиванию истории конституционного процесса в Украине. Проанализировано влияние и значение художественных панно для национально-патриотического и эстетического воспитания.
Ключевые слова: Верховный суд, зал пленарных заседаний, художники, оформление, панно, история.
Litovchenko N.I. The history of monumental decoration of the hall of plenary sessions of the Supreme Court of Ukraine
The article reveals the story of Ukrainian Supreme court plenary hall art design by Ukrainian muralists. Huge work was performed to depict the process of preparing and implement actions aimed to perpetuate Ukrainian constitution history, impact and value or the art panels on the national -patriotic and esthetic education. Keywords: Suprime court of Ukraine, plenary hall, artists, design, art panels, history.
Роль і місце монументального мистецтва в опорядженні архітектурних ансамблів загальнодержавного значення завжди викликало посилений інтерес, ставало об'єктом спеціальних досліджень, оскільки дозволяло з погляду перспективи досліджувати одну з найважливіших проблем художньої творчості. Водночас, і це добре розуміли сучасники, воно дозволяло виявити роль і місце знаходження митця в системі координат творення на перетині архітектурних і художніх процесів минулого та сучасності (розумінні на основі минулого сучасного та бачення майбутнього).
Аналіз історичного досвіду дає достатньо підстав для розуміння того, що роль і місце митця було взаємозалежним і тісно пов'язаним з тим соціальним і художньо-естетичним значенням, яке формувалося стосовного творів монументально-декоративного мистецтва на кожному наступному етапі суспільного розвитку. На останнє істотно впливало також місцезнаходження у внутрішньому просторі архітектурної споруди громадського призначення. При цьому всякі зміни чи перебудова внутрішнього простору, його архітектури неминуче ставили проблему розташування в ній творів монументально-декоративного мистецтва в контексті причинно-наслідкових зв'язків розуміння і сприйняття їх цілості та композиційної єдності.
Зокрема, Попова (1975), досліджуючи цю тема та аналізуючи твори митців, підкреслила, що “...тільки в пластичному поєднанні ритмів, форм, об'ємів масштабів архітектури можливий ідеальний синтез” [1, с. 30].
Введення елементів народної культури в ансамблі такого роду та традицій народного мистецтва в сучасному монументальному мистецтві стосовно художньо-архітектурної практики достатньо досконала вивчала Велігоцька (1981, 1977)[2; 3]. З достатньою повнотою питання про монументально-декоративне мистецтво будівель громадського призначення в контексті архітектурно-художнього ансамблю в міському середовищі дослідила Скляренко (1984), підготувавши мистецтвознавчу дисертаційну роботу [4]. В цілому слід відзначити достатню багату джерельну базу, яка значною мірою охопила тогочасний період синтезу архітектури та монументально-декоративного мистецтва.
Дослідження явища створеного архітектурно-художнього середовища засобами декоративноприкладного мистецтва, місця та ролі в ньому власне монументальних творів, їх ретроспективний, особливо сучасний аналіз неминуче формують думку про посилення їх значення. Оскільки в поступальному історичному русі українського суспільства до загальнолюдських цінностей роль духовності, творена справжніми мистецькими творами, неминуче зростатиме. Більше того, на нашу думку, вона зростатиме та ставатиме домінуючою при створені сучасних визначних архітектурних об'єктів.
Як наслідок, принципова позиція, відповідно, й думка Корольова (1975): “Монументально-декоративний живопис завжди повинен органічно поєднуватися з архітектурою. Інше діло, форма цієї взаємодії: вони змінювалися і будуть змінюватися тому, що кожна епоха вирішує по-своєму проблему взаємозв'язку в системі “людина-середовище-художник” виявляє домінуюче становище людини, робить простір людино центричним [5, с. 8]. Розвиваючи цю думку, автор стверджував: “Митцям-монументалістам необхідно відійти від самоцінності творів мистецтва, якщо вони працюють в архітектурних об'єктах, прийти до синтезу з архітектурним простором , а від нього - до комплексного формування оточуючого середовища - ось шлях досягнення своїх професійних завдань, що пройшли художники-монументалісти” [6, 8-9].
Трохи історії. В 2009 році завершилася чергова реконструкція Кловського палацу (1752-1756), збудованого у Києві (урочище Клов) в стилі українського бароко [7]. Реконструкція тривала впродовж 20032009 років, оскільки приміщення передали з комунальної в державну та передбачали розмістити в ньому
Верховний суд України. На жаль, у ході реконструкції фасад палацу зазнав змін, було втрачено самобутній інтер'єр і характерне планування приміщень. Керувала реконструкцією Т.В. Філіпова [8]. Від 2009 року тут розташований Верховний суд України.
Саме в ході реставрації автором статті у співавторстві з Ю.О. Левченко було створено живописні панно монументально-декоративного характеру тематичного спрямування “Етапи становлення української державності”. Роботи виконано впродовж 2008-2009 років і розміщено в залі Пленумів Верховного суду України.
Розробляючи проект монументально-декоративного розпису пленарної зали автор та її колега мали на меті надати приміщенню однієї з найвищих державних установ не лише оригінального (неповторного) вигляду, але й підтвердити відвідувачам про тисячолітню історію України, тривалість героїчної тяглості процесу її державотворення.
Виходячи з потреби синтетичного поєднання структури живописних композицій з архітектурною ситуацією простору зали, автори поставили собі завдання такого рівня. Відтак, розроблені проекти панно компонували в конкретний інтер'єр, підпорядковуючи живописні композиції архітектурному середовищу.
оформлення зала верховний суд
Серія живописних панно складається з чотирьох композицій, об'єднаних єдністю загальної концепції та спільним стилем пластичного вирішення. За загальною концепцією, кожне панно - частина загально, водночас, воно може існувати та сприйматися як окрема цілісність, оскільки передає найбільш яскраві та суспільно значимі етапи українського державотворення. Вони пов'язані з наступними періодами: Київської держави - Руси-України (Х-ХІІІ століття); Козацької держави (XVIl-XVIll століття); Української Народної Республіки (1917-1920 роки); сучасної держави (з 90-х років XX століття).
Увесь композиційний цикл пластично вирішено в стилі українського бароко, який ще від часів Козацької держави став самобутнім мистецьким стилем українського народу, свідченням його національно-культурної самобутності [9].
Крім того, багата декоративна вишуканість і урочисто святкова піднесеність згаданого вище композиційного циклу практично повністю підходить для зв'язку живописних композицій історичного характеру з архітектурним середовищем зали для пленарних засідань.
У центрі композиції зображено постать Великого князя Київського Ярослава Мудрого, з його іменем пов'язано найбільший розквіт Київської держави - Руси-України [10]. В руках він тримає “Руську Правду” - збірник державних законів, укладений на основі українського звичаєвого права. Правове поле “Руської Правди” розширювалося після смерті князя його наступниками. Свого часу його використали для розроблення наступного базового зведення законів, додавши норми литовського та білоруського звичаєвого права - Литовського статуту в редакціях 1529, 1566 та 1588 років [11]. Ним користувалися в українських, білоруських і литовських землях за часів Русько-Литовської держави та Гетьманської України.
Композиція №1. “Руська Правда Ярослава Мудрого”
Композиція №2. “Конституція Пилипа Орлика 1710 року”
Литовські статути - визначна пам'ятка правової та політичної думки, написана практично чистою староукраїнською (без церковнозсловянських елементів) мовою, вирізняється прозорою побудовою речень і словником спеціальних термінів (глосарієм).
Фігура князя зображено на тлів пейзажу з архітектурними елементами часів Київської держави - Руси- України. В рамі, праворуч і ліворуч - постаті: жіноча відображає мирний характер українського народу, який обробляє землю та вирощує хліб; праворуч чоловіча - воїна, який захищає Батьківщину. Внизу зображені постаті двох літописців, які сидять, пропорційно зменшені для розуміння масштабності та надання значимості центральним фігурам.
У центрі нижньої композиції розміщено собор Святої Софії - головний храм Київської держави - Руси- України, в якому висвячували на князювання, в його структурі знаходилися перша в Києві школа, бібліотека та потужний цент літописання.
Центральну частину композиції займає постать Пилипа Орлика - гетьмана України [12], активного борця за незалежність України, активного сподвижника та продовжувача справи Івана Мазепи [13]. Пилип Орлик - видатний державний діяч, глибоко освічена людина, автор першої європейської Конституції [14].
Гетьман зображений на тлі пейзажу з текстом згаданого документа в лівій та атрибутом гетьманської влади - булавою - у правій руці. За його спиною - панорама Бендер, де і було створено Конституцію козацької держави. На її сторінки згори падає промінь світла, символізуючи Богонатхненну значимість цієї видатної історичної та політичної події. Праворуч та ліворуч від постаті П. Орлика, в барокових овальних картушах, зображено портрети-погруддя чотирьох інших визначних гетьманів України: Богдана Хмельницького [15]., Павла Полуботка [16], Івана Мазепи [17]. та Петра Конашевича-Сагайдачного [18].
У нижній частині панно розміщено козацьку зброю - перехрещені рушниці та шаблю (символи військової слави), що їх традиційно зображали на портретах визначних діячів Козацької держави.
Композиція №3. “IV Універсал Центральної Ради від 22 січня 1918 р.”
У верхній частині панно зображено герб Української Народної Республіки (УНР). У центральній зображено видатного українського вченого-історика та громадського діяча, першого Президента УНР Михайла Грушевського. В руках він тримає І універсал Центральної ради, яким проголошена повна державна незалежність України. По обидва боки від нього дві постаті - чоловіка-воїна, захисника українського народу часів визвольних змагань і жінки-трудівниці. Зображення трактовано і стилі малюнків видатного українського митця Георгія Нарбута, автора Державного герба УНР, перших українських поштових марок і паперових грошових знаків [19].
У нижній частині композиції зображено будівлю, в котрій відбулося історичне засідання Центральної Ради. Праворуч і ліворуч від неї - фігури дівчини з калиною в українському вбранні та робітника (за мотивами творів Г.І. Нарбута)
Композиція №4. “Конституція 1996 року”
Це панно відображає епохальну історичну подію - прийняття Конституції незалежної України. У його верхній частині розміщено сучасний малий Герб України. В центрі - зображення розгорнутих сторінок Конституції на тлі урочисто піднесеного неба та будівлі Верховної Ради, в котрому засідає найвищий орган законодавчої влади України. Праворуч і ліворуч, в круглих рамах, розташовано портрети визначних українських мислителів і поетів, національних геніїв, світочів духу, які пророкували та наближали набуття Україною незалежності - Григорій Сковорода [20], Тарас Шевченко [21], Іван Франко [22], Леся Українка [23]. Нижче від них, на сувоях, - тексти вікопомних історичних документів: Декларації про державний суверенітет (праворуч), Акта проголошення незалежності України.
У нижній частині композиції розташовано неповторний пейзаж Києва - споконвічної політичної та духовної столиці українського народу, зображено мальовничі схили Дніпра й унікальний архітектурний ансамбль Києво-Печерської Лаври [24]. Дніпро виступає для українців уособленням священної річки, оспіваної безліч разів у народних думах, піснях і літературних творах. Лавра - духовна святиня, потужний цент літописання, друкарства, малярства та просвітництва. Тут знаходиться найбільший у Східній Європі християнських святих, зберігаються нетлінні рештки наших перших видатних лікарів, письменників, воїнів і
митців. У бароковій літературі Київ за часів Козацької держави називали слов'янським Єрусалимом [25], а Дніпро порівнювали з річкою Йорданом [26], власне, місцями, відміченими особливою духовністю.
Саме звідси, з Києва, світло Христового вчення, “єдиномислія і братолюбія” (за Т. Шевченком) розповсюдилося всією Україною, потім далі в Білорусію, Московську державу, Урал, Сибір і на Далекий Схід.
За задумом авторів, ця композиція символізує живу та монолітну єдність численних поколінь українців, згуртованих любов'ю до рідної землі та нетлінних духовних цінностей народу України, символами яких виступають історичні ландшафти та шедеври національної архітектури.
У цілому, оглядаючи залу та аналізуючи побачене, слід зауважити, що живописні панно “Етапи становлення української державності” органічно вписалися в архітектурну ситуацію приміщення, своїм вишуканим колоритом і багатою бароковою розробкою сприяли створенню належної атмосфери та синтетично поєдналися з інтер'єром. Власне, цим досягнуто основне завдання, поставлене перед художником-монументалістом. З приводу цього Литовченко (1994) висловив наступну думку: “Практика монументалізму засвідчує необхідність поєднання взаємозв'язку та взаємодії монументальної пластики з архітектурою. Філософський аспект цієї справи особливо важливий. Всім відомо, яку суттєву роль у житті відіграє все, що нас оточує” [27]. І далі продовжив: “... використання фактів взаємовпливу архітектури і монументально-декоративного мистецтва уможливлює перехід від випадковостей до планомірних і регульованих закономірностей створення якісно нової архітектури” [28].
Обіцянка керівництва Верховного суду України дозволити проводити недільні екскурсії у його приміщенні дозволить не тільки споглядати прекрасний зразок синтезу декоративно-прикладного мистецтва з архітектурним середовищем, але й вести тематичні екскурсії для вивчення студентами мистецьких вищих навчальних закладів методів і способів для вирішення історичної теми засобами синтезу декоративноприкладного мистецтва з площинами архітектурного простору.
Джерела та література
1. Попова Л.С. Художники-монументалисты Украины / Л.С. Попова // Советское монументальное искусство-73. - М., 1975. - С. 28- 40.
2. Велигоцька Н.І. Монументально-декоративне мистецтво в епоху НТР / Н.І.Велігоцька // Образотворче мистецтво. - 1981. - № 3. - С.12-14.
3. Велигоцкая Н.И. Традиции народного искусства в современном монументально-декоративном искусстве Украины (на примерах архитектурно-художественной практики 1960-1975 годов): Автореф. дис. канд. искусствоведения. M., 1977. - 24 с.
4. Скляренко Г.Я. Монументально-декоративное искусство в общественных зданиях Украины 1970-х годов (к проблеме архитектурно-художественного ансамбля в городской среде). - К., 1984. - 211 с.
5. Королев Ю.П. От создания розписи - до формирования среды / Ю.П. Королев. - М.: Советский художник, 1975.
6. Королев Ю.П. Там само.
7. Устич Л. Кловський палац // Л. Устич, А. Шамраєва // Звід пам'яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн. 1, ч. 1.: А-К. [Редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін. Упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Л. Федорова]. - К.: Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім. М.П. Бажана, 1999. - С. 470.
8. Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki//Кловський_палац
9. Кияниця Микола. Українське бароко як явище світової культури: нотатки з конференції / Микола Кияниця // Образотворче мистецтво. - 1990. - № 4. - С. 30-31.
10. Карпов А.Ю. Ярослав Мудрый / А.Ю. Карпов. 3-е изд. - М.: Молодая гвардия, 2010. - 592 с.
11. Статути Великого князівства Литовського: у 3 т. (4 кн) / За ред. С. Ківалова, П. Музиченка, А. Панькова. - Одеса, 20022004.
12. Чухліб Т. Пилип Орлик / Тарас Чухліб. - К.: [б.в.], 2008. - 64 с., іл. (Серія “Великі українці”).
13. Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба / Олександр Оглоблин. - Нью-йорк, 1960. 461 с.
14. Оглоблин О. Бендерська конституція 1710 року І Олександр Оглоблин // Вісник ООЧСУ. - Ч. 5 (139). - 1960. - С. 4-11.
15. Костомаров М.І. Богдан Хмельницький: Історична монографія / М.І. Костомаров. - Дніпропетровськ: Січ, 2004. - 843 с.
16. Україна і Росія в історичній ретроспективі: нариси в 3-х томах / Інститут історії України НАН України. - К.: Наукова думка, 2004. - Т. 1 / [Верстюк В. Ф., Горобець В. М., Толочко О. П.]. - Ч. 4. Українська автономія та російський централізм епохи становлення і розбудови імперії.
17. Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба // Там само.
18. Яворницький Д.І. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний / Д.І. Яворницький. - Дніпропетровськ: Січ, 1991. - 70 с.
19. Ковпаненко Н. Нарбут Георгій Іванович / Н. Ковпаненко // Видатні діячі науки і культури Києва в історико-краєзнавчому русі України: Біографічний довідник. - К.: Інститут історії України НАН України, 2005. - Ч. 2. - С.76-83.
20. Лощиц Ю. Сковорода / Ю.М. Лощиц. - М.: Молодая гвардия, 1972. - 224 с.
21. Огієнко І. Тарас Шевченко/ Упоряд. М.С. Тимошик. - К.: “Наша наука і наша культура”, 2002. - 440 с.
22. Горак Р. Твого ім'я не вимовлю ніколи. Повість-есе про Івана Франка / Роман Горак. - К.: Видавничий центр “Академія”, 2008. - 224 с.
23. Дзюба І. “Та, що пильнувала ватри” / І.М. Дзюба. (До 50-ої річниці з дня смерті Лесі Українки). В кн. Л. Українка. “Бояриня”. Торонто, 1971. - С. 110-128.
24. Кілессо С.К. Києво-Печерська Лавра / С.К. Кілессо. - К.: Техніка, 2003. - 200 с.
25. Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Єрусалим
26. Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Йордан
27. Литовченко І.С. Бойчук і сучасність / І.С. Литовченко // Образотворче мистецтво. - 1994. - №2.
28. Скляренко Г.М. Монументалісти України / Г.М. Скляренко // Народна творчість та етнографія. - 1985.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Місце портрету та роль кольору в оформленні інтер’єру навчального закладу. Етапи комплексної роботи по створенню інформаційно-художніх стендів з зображенням визначних постатей національної історії та державної символіки України в приміщенні коледжу.
курсовая работа [39,6 K], добавлен 04.11.2014Визначення ролі приватних і казенних друкарень в книжковій справі України І пол. ХІХ ст. Основні теорії мистецтва книги. Процес оформлення книги, як результат співпраці автора, художника, редакторів (літературного, художнього, технічного) і поліграфістів.
контрольная работа [31,6 K], добавлен 13.02.2011Прийоми трансформації художнього образу в образотворчому мистецтві. Орнамент як один з основних засобів художнього оформлення творів прикладного мистецтва. Особливості та традиції художнього ткацтва в Україні. Засоби стилізації художнього образу.
курсовая работа [34,8 K], добавлен 18.04.2013Історія іконопису України та його стилів в ХІІІ-ХVI ст. Особливості написання ікон Нового часу. Значення фарби, символіка в сакральному мистецтві. Перлина українського монументально-декоративного мистецтва. Вплив середовища на сюжет роботи "Страшний суд".
курсовая работа [57,4 K], добавлен 10.11.2013Характеристика нерухомих пам'яток історії та культури, пам'яток археології, архітектури та містобудування, монументального мистецтва України. Труднощі пам'ятко-охоронної діяльності, які зумовлені специфікою сучасного етапу розвитку ринкової економіки.
контрольная работа [25,5 K], добавлен 24.09.2010Можливості використання текстилю в інтер’єрі. Особливості створення декоративного панно. Історія розвитку декоративного розпису тканини. Обладнання, інструменти, матеріали та їх підготовка для художнього розпису. Технологія виконання декоративного панно.
дипломная работа [90,1 K], добавлен 17.09.2011Головні напрямки розвитку скульптури у другій половині XVII-XVIII ст. та її роль в загальній картині мистецького процесу. Особливості оздоблення інтер'єру церкви, новий різновид іконостаса. Розвиток декоративного різьблення у Києві та на Лівобережжі.
контрольная работа [36,4 K], добавлен 24.09.2010Історія походження та зміст державних, професійних та церковних свят України: День працівників прокуратури, Міжнародний день інвалідів, День добродійності, День працівників суду, святителя Миколи Чудотворця, День працівників дипломатичної служби.
реферат [19,1 K], добавлен 08.04.2009Історія виникнення, розвитку Петриківського розпису. Визначні майстри Петриківського розпису. Вибір матеріалів, інструментів для малювання картин на дощечках, складання композиції, прийоми виконання малюнка, технологічна послідовність виготовлення.
курсовая работа [35,4 K], добавлен 11.04.2010Cтановлення медичних бібліотек України. Рівень підготовки медичних кадрів. Медичні бібліотеки України в дзеркалі статистики за 2009 рік. Обласні наукові медичні бібліотеки України. Бібліотеки вищих навчальних закладів та науково-дослідних інститутів.
курсовая работа [47,3 K], добавлен 16.02.2011Історія розвитку перукарського мистецтва. Напрямки моди на сучасному етапі. Розробка моделі зачіски стилю Бароко. Технологічна послідовність її виконання. Створення образу макіяжу. Інструменти, пристосування і косметичні засоби перукарських робіт.
курсовая работа [37,2 K], добавлен 16.02.2013Понятие монументально-декоративного искусства как области искусства, включающей художественные произведения для украшения архитектурных сооружений и комплексов. Самобытность скульптуры, живописи, техники создания фресок и керамики Древнего Египта.
презентация [7,5 M], добавлен 22.02.2016Дослідження історії становлення та поширення карнавалу як свята, пов'язаного з переодяганнями, маскарадами і барвистими ходами, що відзначається перед Великим постом. Огляд особливостей його підготовки та проведення на прикладі різних країн світу.
презентация [2,2 M], добавлен 23.11.2017"Календарі знаменних та пам’ятних дат" Національної парламентської бібліотеки України в системі бібліографічних ресурсів країни. Класифікація календарів за формою та призначення. Видання наукових бібліотек України в системі науково-технічної інформації.
дипломная работа [2,7 M], добавлен 25.05.2012Дослідження портрету українського громадсько-політичного діяча, педагога і філолога В.П. Науменка невідомого автора з колекції Національного музею історії України. Трактування Науменка як буржуазного націоналіста. Аналіз автора портрету Ф.С. Красицького.
статья [27,6 K], добавлен 06.09.2017Дослідження настінної храмової ікони "Святий Яків брат Господній" початку ХVІІІ ст. з колекції образотворчого мистецтва Національного музею історії України. Особливості семантики теми та стилю. Відображення теми святих апостолів в українському малярстві.
статья [20,8 K], добавлен 07.11.2017Історія розвитку української культури. Розвиток освіти і наукових знань, початок книгодрукування. Українське мистецтво XIV-XVIII ст. Києво-Могилянська академія як центр освіти і науки України в XVIII ст. Внесок Сковороди в історію духовної культури.
реферат [16,2 K], добавлен 09.05.2010Роль графіки у період ХІХ століття. Творчий розвиток Гюстава Доре. Оцінка вкладу даного автора в книжкову ілюстрацію як особливого художнього жанру: оформлення книг "Гаргантюа й Пантагрюель", "Пустотливі оповідання", "Божественна комедія", Біблія.
контрольная работа [32,1 K], добавлен 11.11.2014Визначення понять цивілізація, поліс, гуманізм. Народи, які жили на території сучасної України. Принцип, покладений Організацією Об'єднаних націй в типологію світової культури. Особливості, що визначили неповторний характер культури античної Греції.
контрольная работа [40,1 K], добавлен 01.02.2009Символ м. Ізмаїл - пам’ятник історії та архітектури ХІХ ст. історичний музей О.В. Суворова. Створення нової експозиції в контексті сучасної історії України. Багатство фондових колекцій, документи та матеріали з історії міста та Придунайського краю.
реферат [18,9 K], добавлен 24.11.2009
