Життя та діяльність художника Георгія Косміаді у Рівному в 1916-1940-х роках: культурологічний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Життя та діяльність художника Георгія Косміаді у Рівному в 1916-1940-х роках: культурологічний аспект

КОСТЮК Л.К.,

Костюк Л.К. Життя та діяльність художника Георгія Косміаді у Рівному в 1916-1940-х роках: культурологічний аспект. Розглядається участь Георгія Петровича Косміаді (1886-1967) в культурному просторі Волині (Рівне) у 1916-1940-х рр. Аналізується неординарність мистецького таланту і організаторські здібності Г. Косміаді. Спадщина Г. Косміаді (більше 5000 картин) нині вписується у контекст історії мистецтва ХХ століття.

Ключові слова: Георгій Косміаді, художник ХХ століття, виставки, Рівне, Волинь. художник косміаді мистецтво

Костюк Л. К. Жизнь и деятельность художника Георгия Космиади в Ровно в 1916-1940-х годах: культурологический аспект. Рассматривается участие Георгия Петровича Космиади (1886-1967) в культурной жизни Волыни (Ровно) в 1916-1940-х гг. Анализируется неординарность художественного таланта и организаторские способности Г. Космиади. Наследие Г. Космиади (более 5000 картин) в настоящее время вписывается в контекст истории искусства ХХ века.

Ключевые слова: Георгий Космиади, художник ХХ века, выставки, Ровно, Волынь.

L.K.Kostiuk. G. Kosmiadi's life and activities in Rivne in 1916-1940 th: cultural aspect. The active participation of Georgii Petrovich Kosmiadi (1886-1967) in the cultural space of Volyn (Rivne) in 1916-1940. Extraordinary artistic talent and G. Kosmiadi's organizational skills are analyzed. G. Kosmiadi's heritage (more than 5 thousand painting) fits into the context of art history of XX century today.

Keywords: Georgii Kosmiadi, an artist of the twentieth century, exhibitions, Rivne, Volyn.

Постановка проблеми. Художник Георгій Петрович Косміаді (1886-1967) належить до тих художників-одинаків, котрі попри усі випробування долі залишалися вірними мистецтву. Відірваний від рідної землі обставинами складного ХХ століття Георгій Косміаді зумів створити понад 5 тисяч різнопланових картин. Нині їх значна частина зберігається у Гамбурзі, в приватному архіві дочки художника Надії Саннов-Косміаді. Багато робіт розійшлося по аукціонах, і тепер їх можна знайти у збірках приватних колекціонерів світу. У 2010 р. після чергової московської виставки Надія Георгіївна 500 картин батька передала Будинку російського зарубіжжя ім. Олександра Солженіцина. Рівненський обласний краєзнавчий музей та Рівненська українська гімназії стали першими осередками, де з 1990-х років після передачі частини архівних документів та 276 картин Георгія Косміаді, розпочалося ґрунтовне вивчення спадщини митця.

Безперечно, постать Георгія Косміаді для культури й мистецтва Волині є унікальною та потребує ґрунтовних досліджень. Вивчення діяльності Георгія Петровича дасть змогу зрозуміти суть розвитку культурно-мистецького середовища міста у міжвоєнні 1920-1930-і роки. Ця проблема набуває особливої актуальної ваги у нинішніх умовах військових дій на Сході України, оскільки етнізм як Vita minima (за Миколою Шлемкевичем) є шлях животіння і жалюгідно-безперспективного виживання, а Vita maxima спрямована на боротьбу за докорінну зміну ситуації. У культурологічному сенсі Vita mima є, закономірною життєвою матрицею Георгія Косміаді. Адже він зреалізував себе у Рівному не лише як педагог і художник, але й як організатор культурного простору міста у 1916-1940-х роках і тим самим зробив його привабливим для багатьох мешканців.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання життя та діяльності художника Г. Косміаді уже знайшли відображення в історіографії Волині. Значний матеріал про його педагогічну та мистецьку діяльність проаналізований у статтях Олени Прищепи [15], Ольги Чернюшок [16], Ольги Юрчук [17], Наталії Кожушко [8], Лариси Костюк [9-11] та інших [1; 2]. Але нині з'явилися нові документи, які проливають світло на постать Георгія Косміаді. Мова йде про видання «Георгій Косміаді: життя і творчість у документах. Збірник документів у 2-х томах» [4-5]. Існує необхідність у контексті цих документів подати наукову розвідку про ту культурологічну місію, яку виконав Г. Косміаді в м. Рівному.

Метою нашого дослідження є характеристика постаті Георгія Косміаді в освітньому та культурно-мистецькому середовищі Рівного в 1916-1940 роках у площині культурологічного аналізу. Саме ці роки життя виявилися визначальними у його становленні як педагога і як художника. Значна увага у статті приділена вчительській та виставковій діяльності Г. Косміаді, оцінці його творчої активності владними структурами Польщі тощо. Важливими аргументами у дослідженні виступають нещодавно опубліковані документи із приватного архіву родини Косміаді [3; 14].

Г. Косміаді. Фото 1921 р.

Народився Георгій Косміаді 24 березня 1886 р. в місті Нальчик у родині, де переплелися грецькі та російські корені. Грек за походженням, росіянин за культурою, найбільшу частину життя прожив у Росії та Німеччині, але своєю батьківщиною Г. Косміаді вважав Волинь і місто Рівне. Адже тут він був бажаним та щасливим, а також зумів зреалізувати свої мрії і задуми щодо естетичного виховання молодого покоління рівнян.

Нагадаємо, що після завершення навчання на архітектурному відділенні Державної технічної школи в Баку в 1905 р. він у 19-річному віці прибуває в Москву, культурно-мистецьке середовище якої потужно вплинуло на становлення його як митця. Він навчався живопису у відомих художників Валентина Сєрова і Єгора Хруслова. У Москві Георгію Петровичу пощастило працювати під керівництвом Миколи Квашніна - архітектора модерної Москви і нащадком поета Олександра Пушкіна по лінії Квашніних-Самаріних. Георгій Косміаді здійснював нагляд за ремонтом будівель Кремля. Як засвідчують документи, він бездоганно виконував свої професійні функції, відповідально ставився до будь-яких доручень [4: 38-39]. Микола Квашнін мав великий вплив на Георгія Косміаді. Він зумів ввести молодого художника в коло своїх друзів та творчі студії Москви. Там Г. Косміаді познайомився із композитором Сергієм Рахманіновим. Виставляв свої роботи разом із Іллею Рєпіним. Був членом московських художніх студій та Товариства вегетаріанців, де познайомився із своєю майбутньою дружиною Бригіттою-Фрідою Геєрман - німкенею, рід якої веде свою історію від гугенотів.

У силу історичних обставин Першої світової війни Георгій Косміаді опиняється у місті Рівне. У Посвідченні Всеросійського Союзу Міст допомоги хворим і пораненим воїнам від 25 липня 1916 р. вказується, що начальник будівельного загону Г.П. Косміаді знаходився на службі в Комітеті Північного фронту з 8 липня 1915 р. по 25 липня 1916 р. [4: 59]. В іншому Посвідченні, виданому Г. Косміаді 3 квітня 1918 р., зазначається, що він працював начальником Волинського Санітарно-технічного загону № 6 Всеросійського Союзу Міст допомоги хворим і пораненим воїнам Південно-Західного фронту з 27 липня 1916 р. (час його створення) по 1 березня 1918 р. (час ліквідації) [4: 66-67]. За відмінну службу і сумлінну працю Г. П. Косміаді нагородили орденом Св. Станіслава ІІІ ступеня [4: 52-53].

У нещодавно опублікованій збірці документів «Георгій Косміаді: життя і творчість у документах» знаходимо ще одну довідку, видану за підписом бургомістра Рівного від 8 липня 1921 р. У ній підтверджується, що «...художник Косміаді Георгій, син Петра, проживає у м. Рівне від липня 1916 року.» [4: 86-87]. Отож, як керівник будівельного загону під час Першої світової війни потрапляє на Волинь, до нього приїжджає дружина, і вони змушені були залишитися у Рівному на невизначений термін.

Перша мирна діяльність Георгія Косміаді у Рівному - педагогічна. У дослідженнях називають різні дати початку його вчительської праці: і 1918 р., і 1918 р. [8; 17]. Але аналіз комплексу усіх документів із архіву родини Косміаді засвідчує інший факт: 6 травня 1932 р. у Рівному відбулося святкування 15-річчя художньо-педагогічної діяльності Георгія Косміаді [4: 234-238]. У документі вказується на те, що Г. Косміаді розпочав свою педагогічну працю у Рівненському 8-класному Комерційному училищі як класний наставник з 1917 року. За увесь період життя у Рівному аж до 1940 р. (від'їзд до Німеччини) Георгій Косміаді працюватиме в усіх п'яти навчальних закладах освіти, де тільки можна було влаштуватися. Його педагогічна система була спрямована на всебічне розкриття творчого таланту дітей. Разом із ними він розписував декорації до вистав, які ставилися в Палаці Любомирських у Рівному, випускав рукописні журнали «Естетичний вісник» та «Зелений гамір», організовував виставки творчих робіт.

Незайвим буде наголосити, що з перших кроків діяльності Георгія Косміаді у Рівному його сприймали як росіянина. У цьому контексті варто звернутися до тої оцінки, яку подає Ірина Куліш-Лукашевич - внучка волинського поета і педагога Івана Куліша - у книзі «Поиски и находки: из истории русского движения на Волыни в 20-30-х гг. ХХ в.». Ось як про це пише автор книги: «Він буде працювати викладачем малювання в усіх гімназіях міста, таким чином маючи великий вплив на естетичне виховання молоді...

Він - організатор виставок, літературних вечорів, режисер спектаклів, що відбуваються в замку Любомирських в Рівне. В архіві Івана Куліша збереглася книга «Чтец-декламатор» з автографом Г. Косміаді і його замітками, які дають уявлення про літературні уподобання художника, дозволяють осягнути, як складалися програми вечорів.» [8: 22].

Варто наголосити, що будучи членом Російського Православного Благодійного Товариства (організоване у місті в 1923 р. і існувало до 1939 р.), Георгій Петрович Косміаді разом із іншими інтелігентами міста (баронеса О. Штейнгель, поети О. Кондратьєв, Є. Владіміров, О. Май, К. Оленін, В. Сорокіна) брав активну участь у засіданнях літературного гуртка, обговоренні нових творів рівненських поетів [12: 21-23]. Отож, у культурно-мистецькому середовищі Рівного Георгій Петрович сприймався як знавець російської літератури та її популяризатор.

Як видно із документів, вчитель Г. Косміаді доклав багато зусиль у розвиток російської культури та російської гімназії у Рівному і значився в офіційних польських документах як росіянин. Але нині в біографії Г. Косміаді наявні сторінки, що потребують уточнення і більш скрупульозного аналізу. Разом з тим, є достатньо документів, щоб скласти картину його педагогічної та творчої діяльності у Рівному. Деякі дослідники вважають, що живучи в міському поліетнічному середовищі, Г. Косміаді вимушений був шукати в ньому свою власну нішу [15: 168]. Можна погодитися з такою думкою, якщо вирвати із контексту життя художника лише волинський період його діяльності.

Вивчаючи інші сторінки життєтворчості Г. П. Косміаді, ми вважаємо, що активність, наполегливість і відповідальність у всьому - характерна риса Георгія Петровича, яка була вироблена ще з юності. У свої майже 30 років Георгій Петрович приїхав до Рівного людиною із сформованими життєвими установками: чесно і наполегливо працювати, а в ту справу, яку робиш, вкладати душу. Такі риси характеру як працьовитість і відданість улюбленій справі завжди дозволяли Г. Косміаді з гідністю виживати у складних обставинах життя. Варто погодитися, що висока вимогливість до себе і відповідальність за сім'ю спонукали Георгія Петровича багато працювати. Це видно із перших кроків його творчої діяльності на Волині. Влітку 1918 р. у Рівному відбулося дві події, які викликали жвавий інтерес у середовищі рівненської інтелігенції. Це були художні вечори за прикладом проведення вечорів «Пісні душі» у Москві. На афішах значилося ім'я відповідальної особи цих вечорів - Члена Московської Художньої Студії «Сад Слова» Г. П. Косміаді [4: 70-71].

Один із вечорів 27 липня 1918 р. мав назву «Вечір радості», а інший - 10 серпня 1918 р. - «Вечір смутку». Цілеспрямованість вечорів виражалася в програмах, де на вечорі радості в старому замку князя Любомирського звучала музика Баха, Гріга, Глієра, Шопена, Чайковського та інших композиторів світового значення у виконанні А. Гальперина (рояль), І. Карашевського (орган), В. Карпіловського (віолончель), Ш. Шкаровського (скрипка). Під акомпанемент В. Лессіга звучав спів М. Лессіг. А читав уривки із творів В. Короленка, К. Бальмонта Георгій Косміаді. Ідентично був зорганізований другий вечір із вибором художніх творів, що виражали річище смутку.

Афіша виставки робіт Г.Косміаді. Краків, 1923 р.

Із афіш художніх вечорів відомо, що вони були благодійними і проводилися на підтримку діяльності Рівненської міської бібліотеки ім. В. Г. Короленка. Ось яку оцінку Георгію Косміаді та зорганізованим ним же вечорів 1918 р. у Рівному подає історик Олена Прищепа: «Документальні матеріали колекції Г. Косміаді зі збірки Рівненського обласного краєзнавчого музею засвідчують, що митець мав потужний творчий потенціал» [15: 168].

У річищі виставкової діяльності, яка розпочалася із московських експозицій, у Рівному Георгій Косміаді також заявляє про себе як професіонал. Але про перші виставки 1917-1918 рр. на волинській землі поки що нічого не відомо. На нашу думку, інформацію про них варто знайти, оскільки така діяльна натура, як Г. Косміаді не могла упродовж 2-х років не виставлятися. Разом з тим, в архіві Н. Г. Саннов-Косміаді в Гамбурзі зберігається фотографія із власноручним записом Георгія Петровича на зворотному боці: «Выставка 1919 в Комм. учил. в Ровно около кураториума» [4: 73]. На фото зображений фрагмент виставки, де експонуються роботи Г. Косміаді з улюбленими сюжетами художника: собори Кремля, волинські та російські краєвиди.

Наступна виставка робіт Г. Косміаді була презентована жителям м. Рівного у період з 8 по 13 квітня 1920 р. Із «Каталогу Виставки картин і рисунків членів Естетичного Гуртка при Рівненському Комерційному Училищі» дізнаємося про 16 експонованих робіт: «Тиша», «Із минувшини. Москва ХV століття», «Іменини маркізи», «Золотий вечір», «Біля мого вікна», «Надвечір'я», «Із кавказьких спогадів. Казбек», «На день Трійці», «Після дощу», «Літній день», «Біля колон» та інші [4: 74-75]. Як наголошує дослідниця Ольга Юрчук: «...щороку навесні Естетичний Гурток влаштовував виставки картин і художніх робіт учнів усіх навчальних закладів м. Рівне. Такі виставки були важливою мистецькою подією в житті нашого міста» [17: 230].

Згадані вище роботи Г. Косміаді були презентовані на виставці разом із роботами учнів 1-7 класів РКУ - членів Естетичного Гуртка, а також деякі роботи учнів із інших навчальних закладів, що були відібрані на виставку на конкурсній основі. У двох інших кімнатах - роботи художників М. Барановського, М. Борушека, Б. Коржанського, К. Кушелєвського, Д. Литвиненка та інших, усього 139 картин митців. Аналізуючи назви робіт, можна стверджувати, що на виставці знайшлося місце для усіх художників, незалежно від національного походження. Тут були представлені сюжети із Першої світової війни, фінські, полтавські етюди, портрети євреїв, польські, волинські краєвиди тощо.

Малюнок «Звірі»учня Г.П.Косміаді А. Сокальського

Варто звернути увагу на ще одну важливу рису виставкової діяльності Г. Косміаді у м. Рівному. Кожного дня на виставці членів Естетичного Гуртка відбувалися концерти і звучала музика. Той факт, що виставки картин супроводжувалися музикою - це факт, який підтверджує творчий почерк Г. Косміаді. Справжній меломан Георгій Петрович ще з московського періоду своєї юності виніс розуміння взаємозв'язку музики і кольору. Порухи пензля на картинах Г. Косміаді ніби існували в гармонії із музичними композиціями.

Відчуття прекрасного, естетичні переживання, співпереживання кольором і музикою - такі важливі почуття прагнув виховати учитель у своїх рівненських вихованців. І йому це вдалося. Ніла Петрова - журналістка російського часопису «Иные берега» - після відвідин виставки картин Георгія Косміаді в Будинку російського зарубіжжя імені Олександра Солженіцина в Москві (2010), зробила зауваження щодо життя художника в Рівному: «Тут Г. П. Косміаді створив особливий світ, до якого залучив населення міста і життям своїм доказав, як багато може зробити одна людина» [13: 121]. Він зумів згуртувати навколо себе талановитих учнів, творчо мислячих вчителів та неординарних особистостей міста, які попри усі негаразди міжвоєнних 1920-1930-х рр. разом творили освітню й культурно-мистецьку ауру Рівного.

Звичайно, сьогодні складно відтворити повноцінну картину педагогічної та творчої діяльності Косміаді у місті Рівне. Але збережені документи, які знаходяться у приватному архіві родини Косміаді, належним чином дозволяють скласти певну мозаїку волинської сторінки його творчості. Одна із фотографій засвідчує, що Г. Косміаді мав виставку власних робіт у 1921 р., на якій серед інших картин була представлена робота достатньо великих розмірів із зображенням замку князя Любомирського [4: 75]. В експозиції виставки вона розміщена як ікона в кутку зали.

Про масштаби творчої діяльності вчителя і учнів промовляють два фото того ж року. Вони фіксують Г. Косміаді з учнями серед розписаних тканин та ескізів візерунків, якими устелена підлога і стіни класу [4: 76]. Вражає багатство виконаних робіт, стилізація та витонченість орнаментів на них. Ці роботи мали практичне значення, оскільки невдовзі їх придбає одна з найбільших мануфактур в Сілезії, щоб виткати за цими взірцями візерунки на своїх виробах.

Низка документів 1922 р., а це здебільшого статті із газет, засвідчують проведення щорічної весняної 4-ої виставки робіт членів Естетичного Гуртка при Рівненському комерційному училищі, яка відбувалася 14-20 квітня у приміщені навчального закладу по вул. Шосейній, №38 [4: 92-93]. Так, газета «Волынское слово» відмічала: «Виставка була надзвичайною, оскільки вона показала, яких успіхів можна досягти, вміючи передавати любов до мистецтва учням, частина з яких ще зовсім діти... Більшість складених ними композицій, мотивів для декорацій, килимів, обкладинок і бордюрів вражають як своєю колористикою, так і замислом і красою рисунка. Звичайно, усе це можна приписати лише невтомній енергії і особливому таланту викладача училища... художника Косміаді» [7].

У липні 1922 р. понад 100 робіт учнів Рівненського комерційного училища та польської Державної гімназії у Рівному, виконані під керівництвом вчителя малювання Г. Косміаді, експонувалися у Кракові. У своєму відгуку на виставку ректор Краківської академії мистецтва відзначав високий рівень учнівських робіт, який було досягнуто «.за умови вмілого художнього керівництва, енергії, захопленні мистецтвом, а також при великій обізнаності дитячої душі, яку п. Косміаді, без сумніву, вкладає у свою працю. Результат цієї діяльності є дуже позитивний з художньої точки зору. має велике культурне та економічне значення.» [4: 94-95].

Через рік, у червні 1923 р., переглядаючи роботи учнів Г. Косміаді на виставку, професура Краківської академії мистецтва у листі до вчителя писала: «Представлені праці. відзначаються надзвичайною оригінальністю декоративних мотивів та колористичним розмаїттям» [4: 106-107]. Під час виставки польська преса щиро підтримала Г. Косміаді. У статті «Oryginalna Wystawa Prac Rysunkovo- Dekoracyjnych», розміщеній на шпальтах газети «Glos Narodu» за 23 червня 1923 р., відзначалося: «Те, що ми можемо бачити на виставці, породжує почуття гордості за ті малярські здібності, які має молодь зі східних рубежів, де певну роль відіграють впливи народної творчості, візантійські традиції» [4: 110-111]. Така ж висока оцінка праці Г. Косміаді і таланту рівненських учнів була дана в статті «Wystawa Sztuki Dekoracyjnej z Kresow Wschodnich» в газеті «Nova Reforma» в №119 за 1923 р.: «Виставка свідчить не тільки про велику працю керівника, але також і про талант наших дітей» [4: 112-113].

Результатом виставкової діяльності Г. Косміаді у цей період був відбір 50 малюнків його рівненських учнів і учениць для зібрання галереї в Академії мистецтв у Кракові, а також 80 малюнків для колекції державної школи художнього ремесла у Кракові [4: 114-117]. Це було достатньо високе визнання в Польській державі праці вчителя із Рівного Георгія Косміаді.

В основі його педагогічної діяльності лежала методика співпраці вчителя і учнів, що базувалася на розвитку креативного начала із заломленням його на всебічний розвиток особистості та формування в учнів гармонійного сприйняття світу. Ці якості морально-етичного порядку, які були відшліфовані на уроках Г. Косміаді в усіх без винятку навчальних закладах освіти (і польських, і єврейських, і російських, і українських) - залишилися визначальними у душах його учнів на усе подальше життя.

Учні Георгія Петровича, які нині живуть у Рівному, згадують про його толерантність у навчанні дітей та педагогічну мудрість. «Після виконання етюда, в який я вклав усю свою душу і розум, Георгій Петрович мене похвалив за старанність, а потімсказав, що художника з мене не вийде, а будівельник буде прекрасний», - згадує учень 1936 р. Рівненської української гімназії Василь Прокопчук [6].

В одній із статей О. Прусевич підкреслив велике значення тої системи навчання, яку Георгій Косміаді виробив упродовж якихось перших 5 років вчителювання у навчальних закладах міста: «У Рівному уроки малювання розпочинаються з першого класу. Діти починають компонувати прості візерунки для шпалер. Особливо полюбляють компонувати т.зв. «вибух» (військовий мотив) - від середини щось розлітається, ніби вибуховий матеріал. З другого класу до цього додається стилізація з натури, з природи (звіри, птахи, квіти, фрукти). Діти полюбляють малювати яблука і павуків. У третьому класі - завдання з кольору, цілі барвисті композиції, в яких використовуються пір'я пав і квіти. У четвертому класі робиться акцент на форму. Крім того, навчання лінійної перспективи, оригінальні роботи зі стилізації птахів і звірів у рівних лініях. У п'ятому класі - перспектива лінійна і повітряна, виконання одноколірних завдань. У трьох старших класах - малювання з натури, зображення предметів у русі. Такою є програма того професора, дуже своєрідна і оригінальна» [4: 124,127].

Нинішня колекція малюнків учнів Г. Косміаді, що була передана Надією Саннов-Косміаді у кінці ХХ століття у фонди Рівненського обласного краєзнавчого музею, також засвідчує філігранну роботу педагога із дитячими душами. Праця Г. П. Косміаді на педагогічній ниві повсякчас знаходилася у полі зору департаменту мистецтва Міністерства Віросповідань та Громадської освіти у Варшаві, яке висловлювало вдячність за організацію виставок робіт учнів. І на підтвердження цього - висновок директора приватної гімназії з польською мовою викладання, який він висловив у свідоцтві № 985 від 23 червня 1924 р.: «„.протягом своєї роботи п. Косміаді Георгій проявив себе як талановитий вчитель, який зумів викликати в учнів любов до краси і втримати предмет малювання на високому рівні. Як вихователь, п. Косміаді Георгій проявив діловитість і утримував у довіреному класі належний порядок. Діяльність Косміаді Г. була дуже результативною для закладу» [4: 134-135].

Через місяць, 14 липня 1924 р., ректор та професура Краківської академії мистецтва високо оцінили вчительську працю Г. Косміаді, який надіслав до закладу роботи своїх учнів. Вони підкреслювали наступне: «Величезна кількість цих робіт, оригінальність оформлення і колористика свідчать про незвичайну енергію, працелюбність і педагогічну обдарованість пана Георгія Косміаді. Професори, що підписалися, вважають, що розпочата діяльність заслуговує на найбільшу підтримку - особливо з огляду на дуже цікавий своїми кольорами елемент пограничного мистецтва, наявність якого повністю відповідає традиціям польської культури» [4: 136-137]. Така оцінка об'єктивна і відповідає дійсності. Адже на Волині художник закохується в українське образотворення, особливо у вироби народного мистецтва. Його до глибини душі хвилюють візерунки на вишитих сорочках, в знаках яких він черпав натхнення із космосу прадавніх українців та відчував подих трипільської давнини. Георгій Петрович щиро полюбив декоративні візерунки на керамічних та дерев'яних виробах. Зауважимо, що саме у цей період художнє сприйняття Г.П. Косміаді розвивалося на кращих традиціях народного мистецтва Волині та Полісся.

Визнанням вчительської праці та мистецького хисту Г. Косміаді були неодноразові виставки робіт його учнів не лише у Рівному, а й у Луцьку, Варшаві та Кракові (1923-1937). Сам Георгій Петрович також бере активну участь в усіх художніх виставках того часу (Рівне, Луцьк, Варшава) і отримує дипломи, похвальні листи та медалі визнання. В газетах публікуються схвальні відгуки: «Як на порівняно молодого художника, його мистецький доробок вражаючий. Незабаром Косміаді їде до Парижа, куди забирає частину своїх, а також учнівські роботи» [4: 164-165]; «Пан Косміаді талановитий митець» [4: 256-257] та інші.

Безперечно, період 1916-1940-х рр. у житті Г. Косміаді був дуже складний. Це постійні хвилювання щодо майбутнього своєї сім'ї, це смерть сина Юри, який прожив усього неповний рік, це намагання виїхати до Грузії чи до Німеччини... Це врешті решт вирішення життєвої проблеми - заробляння грошей на хліб насущний. Цей період життя у Рівному Георгій Косміаді прожив із великою творчою напругою. Разом із учнями він провів десятки виставок, щоб на виручені кошти допомагати найбіднішим учням гімназій (найбіднішими були діти українців із навколишніх сіл). Писав ікони для гімназійної церкви Св. Юра, оздоблював малюнками Євангеліє.

Картина Г. П. Косміаді «Почаїв». 1941 р.

Картина Г. П. Косміаді «Поля навколо Гамарні». 1942 р.

Але найбільшого тріумфу творчої праці Георгій Косміаді здобув у 1930-х роках, коли малюнки його учнів та його власні роботи експонуються на багатьох виставках на теренах Польщі. Багатство декоративних мотивів, розмаїття сюжетів та барвистість кольорової гами учнівських робіт професора Г. Косміаді з Рівного вразять Європу і на Міжнародній виставці 1937 року в Парижі (галузь «Мистецьке вдосконалення») [4: 270-271]. На виставку було відібрано 67 дитячих робіт, які засвідчували результати 20-літньої педагогічної праці вчителя та його неординарний талант художника.

З приходом Радянської влади на Західну Україну у вересні 1939 р. залишатися в Рівному для родини Г. Косміаді було небезпечним. Тому вони подали документи на виїзд до Німеччини, де проживали родичі дружини Бригітти-Фріди. Хоча 26 жовтня 1939 р. Ровенський повітовий відділ народної освіти засвідчив, що Георгій Косміаді є керівником художньої школи м. Рівного (це була мрія вчителя) [4: 296], все ж таки від'їзд був неминучим. 28 січня 1940 р. сім'я Косміаді покидали Волинь і їхали у невідоме майбутнє [4: 300].

Ймовірно, якби не Друга світова війна, в результаті перипетій якої родина Георгія Косміаді опинилася у Німеччині, талант його як художника не був би таким вражаючим. Попри усі негаразди, Георгій Петрович в еміграції багато працював і створив тисячі пейзажів, сакральних сюжетів, монотипій. Але майже за чверть свого перебування на Заході він так і не став західноєвропейським митцем. Адже найближчою до серця Г. Косміаді була його східна батьківщина. Помер художник у Гамбурзі 22 травня 1967 р. вранці, спокійно читаючи у кріслі газету російських емігрантів «Новое слово».

Сьогодні він повертається своїм доробком у місто, яке вважав своєю батьківщиною. Пам'ять про нього живе в назві однієї із вулиць Рівного, щорічна міська мистецька премія носить його ім'я. У недалекій перспективі в місті планується відкриття музею Г. Косміаді, де буде представлена значна частина його живописної спадщини. Георгій Петрович у своїй творчості зумів уміло поєднати імпресіоністичне начало із жагою легкої експресивності. Він писав темперою - однією із старовинних технік письма, яка існує ще з часів давніх цивілізацій. Пастозність темпери на картинах Г. Косміаді створює ефект присутності людини у храмі: настільки вишукано і тонко передає митець розуміння Вічності [3].

У його картинах збереглася загадка старих майстрів, які своїм пензлем могли виразити глибину людської душі. Колорит його картин базується на тоновому контрасті кольорів холодного діапазону. Він майстер незвичний колірних сполучень, які вражають своєю таємничістю та містичністю. Чого лишень варті його стронцієві спалахи в пейзажному живописі. Ретельно вивірені митцем сполучення пастельно-серпанкового із акцентами сіро-фіолетового визначають пластичну осмисленість і конструктивну логіку картин, запам'ятовуються і глибоко хвилюють душу. Нині його художня спадщина вписується у контекст історії мистецтва ХХ століття.

Картина Г. П. Косміаді «Дорога в Олександрію». 1955 р.

Висновки та перспективи. Підсумовуючи, варто наголосити, що період з 1916 р. по 1940 р. художник Георгій Петрович Косміаді прожив у Рівному із великою творчою напругою. Маючи досвід спілкування з московським художнім середовищем, зумів репрезентувати себе як інтелігент і знавець російської культури. Йому вдалося багато зробити у Рівному: організувати і налагодити роботу Естетичного Гуртка, провести благодійні вечори, театральні вистави, випустити у світ рукописні збірки творів своїх вихованців, підготувати цілу низку художніх виставок, допомагаючи найбіднішим учням шкіл, де він працював. Він зумів згуртувати навколо себе талановитих дітей, творчо мислячих вчителів та неординарних особистостей міста.

Попри те, що він не був українцем, його все ж таки визнали в культурно-освітньому середовищі Рівного як вишуканого художника і як прекрасного вчителя. Його полюбили за професіоналізм вчительської праці, за вміння спілкування із усіма, за широку і добру натуру, за прекрасні картини, за щире і відкрите серце. Саме завдяки таким особистостям, які ставили в контекст своєї діяльності ідеї Vita тахіта, і творилася культурно-мистецька аура Рівного в той складний період міжвоєнної історії.

Література

1. Виткалов С. В. Культурно-мистецька Україна в регіональних вимірах: митці, художні колективи та організатори культурно-мистецького життя краю : Монографія / С. Виткалов. - Рівне : Дятлик М., 2014. - 362 с., іл.

2. Доброчинська В. А. Рівненська українська гімназія: сторінки минулого та сьогодення / В. А. Доброчинська // Сім днів. - 2008. - 19 вересня.

3. Георгій Косміаді. Каталог художніх робіт із фондів Народного музею історії Рівненської української гімназії та Рівненського обласного краєзнавчого музею / Укладачі: Н. Р.Тарасевич, Л. К. Костюк, Л. В. Шлапак, О. А. Бурець, Ю. Є. Климюк. - Рівне: «Бліц», 2006. - 311 с.

4. Георгій Косміаді: життя і творчість у документах. Збірник документів у 2-х томах / Укладачі Н. Тарасевич, Л. Костюк. - Рівне: ПП ДМ, 2009. - Т.1.-- 304 с.

5. Георгій Косміаді: життя і творчість у документах. Збірник документів у 2-х томах / Укладачі Н. Тарасевич, Л. Костюк. - Рівне: ПП ДМ, 2009. - Т.2. - 356 с.

6. Записано зі слів Василя Гнатовича Прокопчука 25.03. 2013 р., м. Рівне.

7. Итоги Художественной Выставки // Волынское Слово. - 1922. - 26 апреля.

8. Кожушко Н. Георгій Косміаді та рівненські навчальні заклади. 1917-1940 рр. / Н. Кожушко // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. Випуск V (190 років від дня народження Миколи Костомарова). - Рівне: Перспектива, 2007. - С. 53-55.

9. Костюк Л. К. Георгій Петрович Косміаді: життя та особливості художньої системи / Л. К. Костюк // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Зб. наук. праць: НЗ РДНУ. Вип. 14. - Рівне: РДГУ, 2008. - С. 184-189.

10. Костюк Л.К. Постать Георгія Косміаді в культурно-освітньому середовищі м. Рівного кінця 1910-початку 1920-х років / Л. К. Костюк // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. НЗ РДНУ: у 2-х т. - Рівне : РДГУ, 2011. - Випуск 17. Том І. - С. 310-315.

11. Костюк Л. К. Виставкова діяльність Георгія Косміаді на Волині у 1920-х роках / Л. К. Костюк // Вісник Львівської національної академії мистецтв. Вип. 22. - Львів, 2012. - С. 315-327.

12. Кулиш-Лукашевич И. Поиски и находки: из истории русского движения на Волыни 20-30-х гг. ХХ в. / И. В. Кулиш-Лукашевич. - Ровно, 2010. - 226 с.

13. Петрова Н. Возвращение Н.Петрова // Иные берега. Журнал о русской культуре за рубежом. - 2010. - №2-3 (18-19) - С.121.

14. Приватний архів Н.Г.Саннов-Косміаді // «Atelier Kosmiadi». Legienstr. 8 a, 22111 Hamburg.

15. Прищепа О. Г. Косміаді та культурно-освітнє середовище Рівного доби української національно-демократичної революції 1917-1920 рр. / О. Прищепа // НЗ ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. Випуск ХІ. За матеріалами ІІ Міжнародної наукової конференції «Національна інтелігенція в історії та культурі України у ХІХ-ХХІ століттях». 26-27 жовтня 2006 року. - Вінниця, 2006. - С. 166-170.

16. Чернюшок О. Художньо-педагогічна спадщина Г. Косміаді: погляд сучасності / О.Чернюшок // Духовно-творчий потенціал студентської молоді: психолого-педагогічні проблеми формування та реалізації. Матеріали III Всеукраїнської науково-методичної конференції. 18-20 травня 2006 року. - Рівне: РДГУ, 2006. - С. 162-164.

17. Юрчук О. Естетичний Гурток Георгія Косміаді в Рівному / О. Юрчук // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. Випуск IV (Матеріали наукової конференції 25-26 жовтня 2006 року). - Рівне: Волинські обереги, 2006. - С. 229-232.

Размещено на Allbest.ru