Особливості архітектури залізничних вокзалів Закарпаття
Розгляд архітектурно-просторових та композиційно-стилістичних особливостей формування залізничних вокзалів Закарпаття на тлі історичних і територіальних передумов. Порівняння вокзалів та пасажирських будівель з іншою громадською та житловою забудовою.
| Рубрика | Культура и искусство |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 15.03.2018 |
| Размер файла | 3,8 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ОСОБЛИВОСТІ АРХІТЕКТУРИ ЗАЛІЗНИЧНИХ ВОКЗАЛІВ ЗАКАРПАТТЯ
Ю.А. Рочняк
Постановка проблеми. Закарпаття як надзвичайно різноманітний, багатий природою і культурою край Західної України має багато архітектурних пам'яток, а також інших будівельних об'єктів, які з низки причин цього статусу не мають. Йдеться про залізничні пасажирські споруди і вокзали, що протягом приблизно 140 років утворюють частину громадської архітектури, специфікою якої є велика розпорошеність по краю, різний вигляд, розміри, композиційно-стилістичне вирішення, спосіб використання та ін. Активізація пасажирських залізничних перевезень змушує уважніше придивитися до будівель, які утворюють важливу основу подальшого розвитку. Часовий чинник звертає нас до спадщини попередніх поколінь, поваги до праці широкого кола людей, які трудилися у цій частині нашої землі.
Результати дослідження. Професійне зацікавлення залізничними вокзалами належить до різних наукових сфер: історичної [1-3], територіально- містобудівної [4-6], проектної та реставраційної [7-10] та ін. Про архітектуру залізничних вокзалів окремих регіонів України та суміжних земель йдеться у низці праць [11-17], про вокзали Закарпаття частково мовиться в різних краєзнавчих публікаціях, існують зображення окремих будівель в електронних ресурсах, проте не спостережено їхнього цільове дослідження.
Поставимо собі за мету виявити основні архітектурно-просторові та композиційно-стилістичні риси залізничних вокзалів Закарпаття, беручи до уваги і пасажирські будівлі зупинок.
З політичною стабілізацією, промисловим розвитком на Закарпатті від 1872 р. поширюється залізниця як один із найбільших технічних каталізаторів суспільно-культурних процесів того часу. Колії цього краю можна умовно розділити на: рівнинні (Чоп - Сигіт (Сигот, Сіґет, Sighetul, Sziget) - Солотвино як частина колишньої так званої Угорської трансверсальної залізниці) з відгалуженнями до держкордону зі Словаччиною, Угорщиною та Румунією, три гірські (Чоп - Сянки, Батьово - Бескид, Ділове - Вороненка), а також вузькоколійні (колія 750 мм, Боржавська вузькоколійка). Багато вузькоколійок, які у свій час забезпечували насамперед лісові промисли, не діє від останніх десятиліть - Анталовецька, Лазещинська, Тересвинська, Біло-Тисівська та ін. Дитяча вузькоколійна залізниця в Ужгороді (колія 750 мм) збудована у 1947 році як навчально-відпочинковий осередок і відновлює свою діяльність від серпня 2016 р. Частина української залізниці (колія 1520 мм) проходить між Тересвою та Діловим територією Румунії через місто Сигіт, уможливлюючи повне сполучення з Ужгородом найсхідніших гірських закарпатських станцій Рахів, Ясиня, Лазещина та ін. Крім того, колія нормальної ширини (1435 мм) наявна значною мірою рівнинним Закарпаттям із важливими станціями та містами, надаючи прямий зв'язок із сусідніми країнами.
Сучасна залізнична мережа на Закарпатті склалася перед Першою світовою війною, мала пошкодження у Другій світовій війні, пізніше відбудована та інтегрована до решти залізниць України та частково електрифікована (Чоп - Батьово, дві гірські західні). Частина залізниці має подвійну колію і насамперед по лінії V Міжнародного транспортного коридору через Чоп - Батьово - Бескид. До 1970-х рр. підтримувались і мали розвиток лісові вузькоколійні залізниці, які під'єднувались до широких, а сьогодні, крім частини Боржавської, вони перестали функціонувати.
Архітектурно-просторові особливості вокзалів Закарпаття. Уздовж колій будувалися пасажирські споруди у вигляді вокзалів берегового типу; єдиний вокзал Виноградово є острівного типу.
Більшість з них є однорівневими, за винятком Ужгорода з підземним переходом і деяких станцій з надземними мостовими переходами (Батьово, Берегово, Карпати, Мукачево, Свалява). Декотрі з них слугують лише як піші міські переходи, не маючи прямого доступу до платформ. До усіх вокзалів є можливі автопід'їзд з паркуванням, до багатьох з них підведені автобусні зупинки чи станції, що робить їх транспортними вузлами.
Вокзали влаштовувалися у більших містах та вузлових станціях і найстаріші з них є у Батьові, Берегові, Білині, Боржаві, Буштині, Вилоку, Виноградові, Лазещині, Рокосові, Стеблівці та ін. Будівлі вокзалів реалізовані за типовими проектами, розробленими для Угорських королівських залізниць у вигляді симетричних одно- та двоповерхових будівель зі спадистими дахами. Вищий дашок над центральним блоком споруди, кругле віконце горищного поверху на фронтоні з характерним обрамленням й інших вікон належать до найвиразніших пластичних ознак цього типу вокзалів (рис. 1, 2). Він трапляється тільки на українському Закарпатті, в сучасній Угорщині та Словаччині. Дещо пізнішими за стилістичними ознаками виглядають вокзали в Хусті та Іршаві.
Частина будівель вокзалів виконано за типовими проектами, які належать до повоєнної радянської класицистичної архітектури - вокзали у Волосянці-Закарпатській, Мукачеві, Королеві, Косині, Кострині, Перечині, Сваляві, Ставнім, Чопі та ін. (рис. 3-6). Деякі з них є споріднені з галицькими вокзалами (Миколаїв-Дністровський, Мостиська-ІІ (старий), Щирець, Яблунька та ін.). Звернення до місцевих будівельних традицій з мотивом стрімких спадистих дахів бачимо у вокзалах кінця ХХ ст. Великого Березного, Малого Березного (рис. 7, 8). Біля повоєнного вокзалу в Чопі зведений новий, який у лаконічних модерністських формах забезпечує потребу влаштування просторого залу не лише для пасажирів, але й для прикордонної та митної служб. Цей багатоцільовий зал справляє позитивне враження просторістю, відкритістю та стильним виконанням.
Окремої уваги заслуговує новітній вокзал в Ужгороді, де будівля старого вокзалу з попереднього зламу століть пристосована на першому рівні для приміських перевезень і сполучається на другому рівні з корпусом нової споруди, не маючи критого переходу для пасажирів. Новий корпус містить великий касово-операційний зал з прямим виходом до першої платформи та через підземний перехід - до інших. У ньому, крім кас, сервісу та місця очікування, є службові приміщення, зв'язок із рестораном та кімнатами відпочинку на другому поверсі. Розширення вокзалу як такого, підземні переходи до перонів, велика кількість кас та ін. є, безумовно, позитивним явищем. Використання історичних мотивів у вигляді вежі як цитати зі старого (Невицького?) замку, демонстративні пишноти інтер'єру зі скульптурною композицією посеред залу та відкритого музейного кутка Г. Кирпи у головному залі притримують епоху постмодернізму та пострадянськості (рис. 9, 10).
Размещено на http://www.allbest.ru/
Після воєнних руйнувань частина вокзалів не відновлювалася в історичному вигляді, а будувалася заново відповідно до вимог часу в інших архітектурно-пластичних формах. Вони виконувалися як окремо, так і за типовими проектами. До окремих треба зарахувати повоєнний вокзал у Ясині (рис. 11), недавно реконструйований у Рахові (рис. 12), а також давніші пасажирські будівлі, як от пасажирська станція Карпати біля санаторію. Вокзальна будівля цієї станції виконана у стилістичних мотивах неподалік розташованого колишнього палацу графів Шенборнів (Schonborn) попереднього зламу століть біля Сваляви, у якому зараз розміщено санаторій “Карпати”. Це є рідкісний приклад ансамблевого стилістичного виконання різнофункційних архітектурних об'єктів (рис. 13, 14).
Дуже характерними для залізниць Закарпаття є малі за розмірами типові вокзальні будівлі, які часом поєднують невеликий будинок зі спадистими дахами та навісом, арковою галереєю - Бедевля, Велика Копаня, Ворочево, Грушово, Зарічево, Невицьке, Невицьке-Замок, Нове Село, Сіль, Сокирниця, Фанчиково, Цеглівка та ін. Асиметрична композиція не вражає помпезністю; створюється відчуття спокою, наближаючи вокзальний будівлю до архітектури житла (рис. 15, 16). Правдоподібно, вони взорувалися до пасажирської будівлі станції Карпати.
Велика кількість пасажирських споруд при селах та пристанках мають вигляд павільйонів і навісів за різної стилістики відповідно до часу будівництва. Збудовані вони переважно у другій половині ХХ ст., хоча могли мати й старішу основу. Деякі павільйони та навіси є дуже близькі за виконанням до пасажирських споруд інших видів транспорту і насамперед автобусних зупинок - станції Мірча, Забрідь, Пороги та інші. Вони реалізовані, як правило, з легких матеріалів і мають каркасну конструкцію (рис. 17, 18).
Композиційно-стилістичні особливості вокзалів Закарпаття. Спостерігається різноманіття використаних пластичних, стильових, колористичних прийомів та матеріалів в архітектурі вокзальних будівель Закарпаття. Відмінність у величині, пропускній здатності та місткості будівель, різночасовість зведення, відбудов і перебудов засвідчують просторово-візуальну барвистість вокзальних будівель краю. За порівняно невеликої площі території краю на тих самих лініях трапляються різні споруди як відбитки історії, можливостей та смаків. Усе ж більшість з них можна об'єднати до композиційно-стилістичних типів будівель і споруд вокзалів Закарпаття:
1) “садибоподібний і подовгастий тип” кін. ХІХ - поч. ХХ ст. (Батьово, Берегово, Виноградово та ін.);
2) “палацоподібний тип” радянсько-класичних вокзалів середини ХХ ст. (Воловець, Мукачево, Перечин, Свалява, Чоп (старий));
3) “павільйонно-будинковий тип” будівель сер. ХХ ст. (Бедевля, Ворочево, Невицьке, Цеглівка та ін.);
4) “павільйонно-навісовий тип” споруд останніх десятиліть (Забрідь, Пороги, 202, Свидовець, Ужок та ін.)
Архітектура вокзалів першого типу в Україні трапляється лише на Закарпатті, тим часом як такі самі будівлі, що виконані за типовими проектами, трапляються в Угорщині та у Словаччині (Таланта, Шаля та ін.). Другий тип поширений у решті України і насамперед у Галичині; третій тип із характерними аркадами та асиметричним фасадом є також суто місцевим закарпатським, а четвертий виконаний за типовими проектами (спостерігаються такі самі на Львівщині), або ж ситуативно на місцевості. Деякі пасажирські будівлі залізниць набули протягом часу різних пластично-візуальних нашарувань, що потребує окремого дослідження.
Треба зазначити, що частина вокзалів і пасажирських залізничних споруд Закарпаття перебувають у задовільному стані з помітною “динамікою” якості - великі вокзали (Мукачево, Ужгород, Чоп) у найкращому стані, а павільйони і навіси - у найгіршому. До того ж стан залізничних перонів, посадкових платформ, доступ і вихід на них рідко є задовільними. Трапляється безсмакова до- і перебудова, а також повна руйнація архітектурно цікавих будівель, як, наприклад, кілька років тому цілком знищена пасажирська споруда Добросілля; зникала характерна пластика фасадів після прилаштування вокзалу Лазещина до житла; здеградованою після повеней залишається залізнична гілка Солотвино - Великий Бичків, де немає усякого залізничного сполучення. Через ріку Тиса на територію Румунії існує лише один залізничний міст, а два колишніх (один східніше від Сиготу до Солотвина, а другий у Великому Бичкові до Бочкою Маре) відсутні віддавна. Візуально- інформаційний супровід, дизайн устаткування для користувачів потребують ґрунтовного підходу та змін.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 17. Пасажирський павільйон Забрідь
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 18. Пасажирська споруда Пороги
Висновки
1. Велика кількість залізничних вокзалів і пасажирських будівель Закарпаття є історичними, непогано забезпечують потреби перевезень і є відбитком взаємодії різних географічних, технічних, часових, політичних, стилістичних та інших чинників їхнього формування. Вони становлять важливу частину архітектурного надбання краю, а тому потребують фахового вивчення, захисту та прилаштування до потреб сьогодення.
2. Архітектура раннього періоду будівництва вокзалів пов'язує Закарпаття з 1870-х рр. із королівсько-угорськими впливами часів Дунайської монархії; повоєнна архітектура середини ХХ ст. - з тоталітарною радянською епохою і серійна павільйонна поєднує їх з пасажирськими спорудами решти України. Інших спільних композиційно- стилістичних типів об'єктів не спостерігається.
3. Композиційно-стилістичні типи будівель утворюють барвисту палітру і найвиразнішими є вокзали, які виконані за типовими проектами для Угорських королівських залізниць та радянських класичних. Характерними для Закарпаття є малі за розмірами асиметричні вокзали зі спадистими дахами, часом із навісами чи арковими галереями. Частина вокзальних будівель є унікальними і не об'єднуються до якихось типових груп (Карпати, Рахів, Ужгород, Ясиня).
4. Останні десятиліття демонструють фрагментарність будівництва окремих пасажирських будівель та вокзалів (Великий Березний, Ужгород, Чоп), порівняно непоганий догляд менших і деградацію цілих залізничних гілок та окремих пасажирських споруд. Вибірковість у будівництві та підтриманні належного технічного стану залізничних вокзалів і пасажирських споруд, надання сервісу має тенденційний характер - неповага та байдужість до периферійних об'єктів за пишноти і витратності “головних”.
5. Наявна залізнична інфраструктура включно з вокзалами і пасажирськими спорудами є доброю передумовою активнішого місцевого залізничного сполучення, а також подальшого через Галичину з більшою частиною України; рівно ж і міжнародного зі Словаччиною, Угорщиною та Румунією. Виникнувши у багатонаціональній імперії залізниці у Закарпатті повинні забезпечувати як локальні пасажирські перевезення, так і транзитні та сприяти об'єднанню людей у новітніх реаліях України й решти Європи. До того ж вокзальні будівлі мусять зберігати архітектурну ідентичність краю.
Література
архітектурний вокзал закарпаття будівля
1. Гранкін П. Е. Львівська залізниця. Історія і сучасність / П. Е. Гранкін, П. В. Лазечко, І. В. Сьомочкін, Г. І. Шрамко. - Львів: Центр Європи, 1996. - 175 с.
2. Жалоба І. В. Інфраструктурна політика австрійського уряду на північному сході монархії в останній чверті XVIII - 60-х роках XIX ст. (на прикладі шляхів сполучення) / І. В. Жалоба. - Чернівці: Книги - ХХІ, 2004. - 520 с.
3. Кульчицький С. В. Залізничне будівництво в Україні 19 - початку 20 століть / С. В. Кульчицький // Енциклопедія історії України. - К.: Наукова думка, 2005. - Т. 3: Е-Й. - 672 с.
4. Древаль І. В. Методологічні основи містобудівного розвитку залізничних вокзальних комплексів: автореф. дис.... д-ра арх. /1. В. Древаль. - Полтава, 2013. - 36 с.
5. Древаль І. В. Використання територіальних ресурсів залізничних станцій для розвитку сучасного міста / І. В. Древаль // Сучасні проблеми архітектури та містобудування: наук.-техн. зб. / відп. ред. М. М. Дьомін. - К.: КНУБА, 2016. - Вип. 43: у 2 ч. - 2. - 455 с.
6. Швець Л. М. Залізничний вокзальний комплекс як фактор інноваційного розвитку малого (середнього) міста / Л. Швець // Проблеми архітектури та містобудування в умовах глобалізації. Тези доповідей та матеріали конференції 15-16 листопада 2016 р., Харків: Форт, 2016. - 236 с.
7. Голубев Г. Е. Современные вокзалы / Г. Е. Голубев, Г. М. Анджелинин, А. Ф. Модоров. - М.: Стройиздат, 1967. - 208 с.: илл. 8. Батырев В. М. Вокзалы / Батырев. - М.: Стройиздат, 1988. - 216 с.: ил.
9. Чобан О. Я. Принципи модернізації та реконструкції залізничних вокзальних комплексів історичних міст / О. Я. Чобан // Вісник Національного університету "Львівська політехніка " "Архітектура ". - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013. - № 757. - 447 с. -321-324.
10. Der Umgang mit Bauten der Bahn - Bestandserhaltung und Nutzungsanforderungen // Das Baudenkmal zwischen moderner Nutzung und Denkmalpflege: Beispiel Bahnhof. G. Manfred (Hrsg.) M. Imhof Verlag Petersberg 2000, S. 45-54.
11. Бенедюк П. О. Архітектура станційних комплексів Північно-Донецької залізниці у творчому доробку С. П. Тимошенка / П. О. Бенедюк // Сучасні проблеми архітектури та містобудування: наук.- техн. збірник / Відп. ред. М. М. Дьомін. - К.: КНУБА, 2016. - Вип. 43: у 2 ч. - Ч. 1. - 364 с. 12. Рочняк Ю. А. Розвиток архітектури залізниць Галичини /Ю. А. Рочняк // Нова подорож до Європи. - Львів: Вид-во ВНТЛ-Класика. - 2012. - С. 171-200.
13. Рочняк Ю. А. Архітектура будинків малих пасажирських залізничних станцій Галичини ХІХ - початку ХХ століть / Ю. А. Рочняк // Проблеми дослідження, збереження і реставрації об'єктів культурної спадщини. Збірник наукових праць кафедри реставрації і реконструкції архітектурних комплексів. - Львів: Растр-7, 2014. - С. 255-265.
14. Рочняк Ю. А. Композиційні властивості малих залізничних вокзалів Галичини ХІХ - початку ХХ століть / Ю. А. Рочняк // Історико-культурні студії. - Львів: Вид-во Львівської політехніки. - 2014. - С. 79-90.
15. Рочняк Ю. А. Залізничні вокзали як частина архітектурної ідентичності краю / Ю. А. Рочняк // Історико-культурні студії. - Львів: Видавництво Львівської політехніки. - 2015. - № 1 (2). - С. 83-91.
16. Рочняк Ю. А. Архітектурні типи вокзалів залізниці Перемишль-Сучава / Ю. А. Рочняк // Вісник Нац. ун-ту "Львівська політехніка" "Архітектура". - 2015. - № 816. - С. 72-79.
17. Рочняк Ю. А. Особливості архітектури залізничних вокзалів Буковини / Ю. А. Рочняк // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. - Київ: КНУБА, 2015. - Вип. 40. - С. 281-294.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Характеристика кам’яного віку, його хронологічні рамки та розкопки. Зміст епохи енеоліту та бронзи, хронологічні межі цього періоду. Археологічне дослідження історичних міст, замків та палаців Закарпаття: Ужгород, Мукачеве, Чинадієве, Берегове.
дипломная работа [124,7 K], добавлен 09.11.2010Дослідження розвитку та відмінних рис килимарства та ткання у різних регіонах України. Рослинні орнаменти у лівобережних, центральних і в західних областях. Особливості орнаментики Гуцульщини та Закарпаття. Традиції подільсько-буковинського килимарства.
презентация [3,2 M], добавлен 31.05.2015Соціально-економічний розвиток Львова і Галичини у складі Польської держави і Речі Посполитої. Західноєвропейські впливи у розвитку духовного середовища міста. Стилістичні особливості культової архітектури Львова, еволюція розвитку житлової архітектури.
дипломная работа [84,1 K], добавлен 19.12.2010Художні особливості споруд в архітектурному мистецтві країн Сходу. Архітектурні особливості мечеті. Основні навчальні дисципліни у медресе. Композиційні елементи житлових будівель Сходу. Архітектурні пам'ятники Сходу. Розгляд найкрасивіших мечетей світу.
презентация [11,5 M], добавлен 06.05.2019Історія заснування та будівництва Софіївського собору. Походження назви, історія собору з точки зору історії українського народу. Головний архітектурний ефект споруди, архітектурно-художній задум, розпис фресок і мозаїк, особливості відновлення собору.
статья [13,1 K], добавлен 02.12.2010Характеристика визначних пам’яток історії та культури України. Першочергові заходи для збереження й популяризації визначних історичних будівель і культових споруд. Огляд визначних писемних пам’яток, історико-археологічних ансамблів, музейних комплексів.
презентация [6,0 M], добавлен 27.10.2013Дослідження історії виникнення міста та його назви. Огляд культурно-мистецького життя та специфіки розвитку архітектури Луганська. Історичні особливості будівництва Будинку техніки як пам’ятки архітектури. Умови та причини створення пам’ятника В. Далю.
курсовая работа [44,1 K], добавлен 31.01.2014Розвиток та еволюція Болгарської архітектури від часу її становлення загалом та періоду середньовіччя в цілому. Пам’ятки фортифікаційної, житлової та культової архітектури Болгарії, створені у період середньовіччя, що є досягненням світового мистецтва.
курсовая работа [58,8 K], добавлен 19.12.2010Формування давньоруської народності. Вплив Візантії на культуру Київської Русі. Створення бібліотек та літописного зводу. Виникнення монументальної кам’яної архітектури. Характерні особливості забудови Києва. Моральні норми та алфавіт "Велесової книги".
реферат [20,5 K], добавлен 13.11.2009Архітектурні пам'ятниками Японії. Храмові споруди Японії. Використання дерева, як основний будівельний матеріал. Традиційні архітектурні стилі Японії: сінден і сеін. Сеін, стиль житлової архітектури. Метод будівництва сейсмоутримуючих будівель.
реферат [27,5 K], добавлен 21.07.2008Висвітлення культурно-історичних подій та чинників розвитку культури українських міст – Острога, Києва, Луцька, Чернігова, як культурних центрів Європи в різні історичні епохи. Характеристика пам’ятків культури та архітектури кожного з зазначений міст.
курсовая работа [117,2 K], добавлен 09.06.2010Визначення закономірностей розвитку творчості І.М. Крамського шляхом аналізу типологічних і стилістичних особливостей картин. Своєрідність трансформації у творах художника загальнокультурних традицій епохи. Внесок митця в переосмислення жанрової системи.
дипломная работа [204,3 K], добавлен 25.06.2011Розвиток образотворчого мистецтва, архітектури в Україні в XVII столітті. Риси європейського бароко в українській архітектурі. Типи будівель. Визначні будівничі доби бароко. Прикметні риси європейського бароко в українській архітектурі. Козацьке бароко.
реферат [23,9 K], добавлен 21.07.2008Iсторико-соцiальнi умови розвитку романської архiтектури в захiднослов'янських країнах перiоду середньовiччя. Процес розвитку романського стилю. Характеристика та порівняльний аналіз пам’яток архітектури західнослов’янських країн романського періоду.
дипломная работа [836,6 K], добавлен 21.11.2010Дослідження іконопису як малярської спадщини українського мистецтва. Місце іконостасу в структурі православного храму. Вівтарні перегородки у храмах періоду раннього християнства. Композиційно–стильові особливості іконостасів епохи ренесансу та бароко.
курсовая работа [69,0 K], добавлен 23.09.2014Історія виникнення ткацтва на теренах України. Гобелен в контексті розвитку текстильного мистецтва Полтавщини. Особливості творчого спадку Бабенко Олександра Олексійовича. Тематика текстильних виробів. Композиційно-ідейні ескізи творчої композиції.
курсовая работа [43,3 K], добавлен 06.12.2015Біографія відомого нідерландського художника рубежу XV-XVI століть, вплив тогочасного світогляду на життєву позицію татворчість Ієроніма Босха. Композиційно-технологічні особливості живопису Босха, алегоричність, символізм та загадки його образів.
курсовая работа [579,8 K], добавлен 02.03.2016Історія зародження та розвитку трипільської культури, скіфського мистецтва та язичництва в Україні. Розгляд християнізації Русі як двигуна нового культурного процесу держави. Вдосконалення архітектури, іконопису, живопису в Україні в XIV-XVII століттях.
реферат [29,5 K], добавлен 09.09.2010Професійне оснащення режисера естради в театрі мініатюр. Тематика драматургічної основи будь-якого видовищного мистецтва. Жанрова специфіка драматургії в естрадному номері. Формування задуму номеру та дослідження особливостей його художньої структури.
курсовая работа [60,3 K], добавлен 17.04.2014Дослідження значення французького Просвітництва для розвитку прогресивних ідей культури XVIII століття. Вивчення особливостей французького живопису, скульптури і архітектури. Знайомство з головними працями та ідеями художників, скульпторів і архітекторів.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 09.03.2012
