Урбаністичний аспект у творенні українського кінопростору

Размещено на http://www.allbest.ru/

Урбаністичний аспект у творенні українського кінопростору

Михайло Комаров

Постановка проблеми. У 30-ті роки XX століття кіностудія ім. Олександра Довженка була однією з передових не тільки в Україні, а й у Європі. Сьогодні державні українські студії є не такими успішними. З кожним роком вони знімають дедалі менше фільмів, а більшість павільйонів не модернізовували з 1960-х років.

Водночас поява досить великої кількості приватних кіностудій свідчить про наявність творчого потенціалу українського кіно. Кожна кіностудія - це окремий урбаністичний організм, місто в місті. Але сама структура такого «міста» досліджена недостатньо, особливо в Україні.

Актуальність дослідження. Тенденція до відродження українського кіновиробництва та фактори спорудження нових кіностудій у структурі міста спонукають до детального вивчення особливостей формування просторів кіновиробництва, їхньої ролі та місця в урбаністичній тканині міста.

Новизна наукового дослідження полягає в систематизації та узагальненні урбаністичних особливостей створення кіностудій на основі аналізу українських і зарубіжних прикладів.

Методологічне або загальнонаукове значення авторських розробок. Урбаністичний аспект у створенні та модернізації кіностудій України практично не вивчений. Його детальне дослідження буде вкладом у майбутні реконструкції та будівництво нових кіностудій.

Виклад основного матеріалу. Кіно - це надзвичайно специфічний вид мистецтва, чимось схожий на архітектуру, адже поєднує в собі безліч інших творчих професій. Воно потребує нестандартного простору, певного набору споруд та забезпечення зв'язків між ними.

Кіностудії на зорі кінематографа вміщалися в одній споруді. Найвідомішою серед них була студія Жоржа Мельєса [7]. Вона мала двосхилу покрівлю і була практично повністю скляна (іл. 1). Цього було цілком достатньо, адже був захист від атмосферних впливів та рівномірне освітлєння. із розвитком кіновиробництва, появою звукового, а згодом і кольорового кіно, функціональне наповнення кіностудій зростало, і з часом вони перетворювалися на зменшені аналоги міста.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Іл. і. Студія Жоржа Мельєса в Монтре. Франція

На території України перші кіностудії з'явились відносно рано. Найдавнішими з них є Ялтинська кіностудія, відкрита в 1917 році і націоналізована радянською владою в 1919 році, та Одеська, де було створено такі відомі стрічки, як «Місце зустрічі змінити не можна», «Пригоди Електроніка», «В пошуках капітана Гранта».

Іл. 2. Павільйон №1 на Одеській кіностудії

У 1927 році було розпочато спорудження київської кінофабрики, що зараз носить ім'я Олександра Довженка, а в 1941 році у Києві виник «Київнаукфільм» (нині Національна кінематика України).

Більшість із зазначених студій не оновлювалися з 1960-х років. Хоча, як виняток, можна назвати Одеську кіностудію, адже там модернізували один з трьох павільйонів [3]. Його обладнали системою проекторів, які створюють рівномірну проекцію на всі стіни, що надає їм інтерактивних властивостей (іл. 2). Така реконструкція підвищила містобудівне значення студії, чи принаймні її частини, адже павільйон почали використовувати не тільки для кіновиробництва, а й для проведення конференцій, тренінгів та весільних церемоній.

У 2000-х роках в Україні було створено ряд приватних кіностудій. Найбільшими і досить відомими є Victoria Film Studios та Film.ua.

Закордонний досвід засвідчує, що більшість кіностудій мають досить щільну забудову в структурі міста. Це стосується навіть Голлівуду, який на момент початку забудови кіностудіями був віддаленим районом, де існувало лише сільське господарство.

Згадуване правило не поширюється на італійську студію Cinecitta, що займає територію 40 га (більшою частиною якої є вуличні декорації). Вона була збудована в 1937 році. Але вже в 80-х роках опинилася на межі банкрутства, через що уряд був змушений націоналізувати її. У 1991 році на території кіностудії було проведено пісенний конкурс «Євробачення» [9]. Влаштування таких масштабних міжнародних заходів є позитивним явищем для просторів кіновиробництва, адже держава та приватні спонсори виділяють кошти не лише на оновлення внутрішнього простору, а й на оптимізацію інфраструктури навколо об'єкта.

У забудові всіх студій можна виділити три основні функціональні групи (див. іл. 6): знімальні павільйони, споруди обслуговування та адміністративні приміщення. Також виділяють зони паркування та зелені зони. На прикладі шести кіностудій розглянуто відношення площ, які займають ці споруди (іл. З, a) Warner Brothers, Paramount, Sunset Gower Studio, 20th Centuary Fox, Pinewood, CBS Studio Center). У середньому площа знімальних павільйонів складає 30-35% території студії, офісних, адміністративних та споруд обслуговування - 50-65%.

У 40-60-х роках XX століття, коли споруджувалась частина з цих кіностудій, кількість автомобілів була набагато меншою ніж сьогодні, тому з часом виникла необхідність у створенні додаткових зон паркування, які часто перетворювалися на багатоярусні паркінги. Наразі площа паркувальної зони кіностудій займає від 10% (на великих кіностудіях) до 35% (на малих студіях) території.

Зелені зони займають від 7% до 40% території студій. Це можуть бути як розосереджені по території сквери, так і повноцінні парки. Так, наприклад, на території студії Ріхаг, заснованій в США у 1986 році, зелена зона займає 30% території і навіть включає амфітеатр.

І -іл. 3. Зонування закордонних кіностудій: а - Warner Brothers, б - Paramount, в - Sunset Gower Studio, г - 20^th Centuary Fox, д - Pinewood, e - CBS Studio Center

Окремою зоною деяких кіностудій є вуличні (натурні) декорації (іл. 4). їх поділяють на три типи: тимчасові (створені під конкретний фільм, а потім розібрані), постійні (архітектурні споруди, моделі міських площ, для знімання різних фільмів) та ландшафтні [4].

Іл. 4. Вуличні (натурні) декорації. Студія Мосфільм

Размещено на http://www.allbest.ru/

Іл. 5. Зонування українських кіностудій: а - Одеська кіностудія, б - Ялтинська кіностудія, в - Національна кінематика України, г - кіностудія ім. О. Довженка, д - Victoria Film Studios, е - студія Film.ua

кіностудія містобудівний земля

Такі декорації більш поширені на студіях, збудованих у першій половині XX століття. Адже з розвитком технологій з'явилась можливість створювати віртуальні моделі замість реальних. А відсутність необхідності спорудження вуличних декорацій дозволяє збільшити інші функціональні зони. Існує ряд винятків, коли сучасні кіностудії спеціально будують такі декорації, щоб потім здавати в оренду для знімання серіалів, та малобюджетних фільмів, де використання комп'ютерної графіки не є доцільним.

Наявність зон натурних декорацій характерна і для деяких українських кіностудій, наприклад для Victoria Film Studios. Це - найбільша кіностудія на території України (36 га) (іл. 5, д). Вона розташована на відстані 32 км від Києва, у селі Гурівщина. Близько 70% території - зелена зона. Комплекс включає десять павільйонів, площа одного з яких становить 2500 м кв. Студія нараховує одразу три зони декорацій: «Село», «Тюрма», «Старе місто», та ще три природного походження: «Озеро», «Річка», «Поле», кожна площею понад гектар. Також на території розміщено готель, ресторан на 110 місць та кінотеатр.

Ця студія, як і інші, має чітке функціональне зонування. Цього вдалося досягти за рахунок короткого періоду будівництва.

Старіші кіностудії будувалися та реконструювалися упродовж десятків років, що призвело до їхньої неоднорідності у структурі міста.

Одеська кіностудія, скажімо, була утворена в 1919 році на базі приватних кінофабрик, кожна з яких, очевидно, вже мала сформовану структуру (іл. 5, а). Тож функціональне зонування створювалося механічно, а не як цілісний задум. На території кіностудії, крім вже згаданого (модернізованого), знаходяться ще два павільйони, що є досить стандартними і мають площу 430 м кв. та 600 м кв. Зеленим зонам відведено близько 40% території.

Ялтинська студія розташована на території 13 га, п'ять з яких виділено під натурні майданчики (іл. 5, б). Вона безпосередньо прилягає до Масандрівського парку і сама є на 80% зеленою зоною. Тут розосереджені два знімальних павільйони, адміністративні та обслуговуючі приміщення і басейн для комбінованих морських зйомок.

Національна кінематика України - студія, заснована в 1941 році і раніше називалася «Київнаукфільм» (іл. 5, в). Тут створено такі мультиплікаційні стрічки як «Козаки», «Пригоди капітана Врунгеля» та «Острів скарбів», а також низку документальних і наукових фільмів. Кіностудія безпосередньо прилягає до Биківнянського лісу і має на своїй території багато зелених насаджень.

Кіностудія ім. О. Довженка заснована в 1927 році і збудована за проектом Валеріяна Рикова (іл. 5, г). На той час вона отримала найбільший у Європі павільйон, збудований спеціально для створення фільмів, адже в багатьох країнах «використовувалися ще більші споруди - авіаційні ангари, але це були випадкові будівлі, що не відповідали вимогам кіновиробництва» [5]. Серед інших тут було створено такі стрічки, як «За двома зайцями», «Королева бензоколонки», «Тіні забутих предків» та ін. На сьогодні її територія - це 17, 5 га, де розташовані чотири знімальні павільйони: три - сполучені між собою по 775 м кв. і один - площею 2520 м кв. (один з найбільших в Європі). Адміністративний корпус є частиною основного блоку, об'єднаного з павільйоном № 1. Існує три заїзди на територію з різних вулиць, що є досить ефективним вирішенням, однак потенційно їх можна збільшити до п'яти.

Кіностудія прилягає до парку імені Пушкіна та має на своїй території багато зелених зон, зокрема і яблуневий сад перед головним корпусом. Однак жителі міста не мають доступу до цих зелених зон. Кіностудія зручно розташована, вона знаходиться близько до метро на перетині двох великих шляхопроводів. Зона парку- вання досить невелика і займає менше 10% території.

Іншою великою й сучасною кіностудією в Україні є Film.ua, заснована у 2002 році. Вона займає 3 га в Деснянському районі Києва на Троєщині (іл. 5, е). Студія включає сім знімальних павільйонів площею 1200 м кв., 900 м кв., 800 м кв. та 200 м кв. Найбільший павільйон заввишки 15 м. Однією з особливостей студії є наявність експлуатованої покрівлі.

На території передбачено окрему зону паркування для великогабаритних автомобілів. Також на студії знаходяться мінікінотеатр для презентації вироблених стрічок, два зимові сади, офісні приміщення, кафе, студії звукозапису та монтажу.

Порівняння цих кіностудій приводить нас до усвідомлення урбаністичного аспекту в формуванні просторів кіновиробництва. Місце розташування кіностудії бепосередньо впливає на взаємозв'язки та розміщення її складових елементів, а також на їхній перелік.

Так, на кіностудії Film.ua, порівняно з Victoria Film Studios, практично відсутні вуличні декорації, адже ціна оренди землі в місті набагато вища, ніж в селі, тому раціональніше забудувати його функціональними приміщеннями.

Виняток становлять кіностудії, збудовані за радянських часів, оскільки тоді поняття ціни землі не існувало. Це призвело до більш хаотичного розміщення будівель на території. Ці кіностудії і зараз належать державі, тому питання землі не має великого впливу на їхнє функціонування.

Перелік необхідних для кіностудій функцій постійно поповнюється, з'являються готелі, кінозали, музеї, магазини сувенірів (іл. 6). Наявність готелів, особливо на студіях, розташованих поза межею міста, стала просто необхідною.

На сьогодні далеко не всі студії мають власні декораційні майстерні. Часто навіть орендують додаткове обладнання, тому постає питання розведення потоків великогабаритного та малого транспорту. Сучасні студії для вирішення цієї проблеми створюють додаткові під'їзди, зазвичай з тилового боку, що не перетинаються ні з пішохідними шляхами, ні з рухом іншого транспорту.

Останнім часом з'явилась тенденція до переобладнання приміщень під павільйони. Найчастіше - житлових будинках (перші та напівпідвальні поверхи), але можна побачити й масштабніші проекти. Так, на вулиці

Оранжерейній на початку 2000-х існував один з перших супермаркетів у Києві, а нині цей простір переобладнано під два павільйони кіностудії R-space, які здають в оренду поденно.

Такі студії існують по всьому світу. Часто вони обладнані передовою технікою, яка пропонується разом з простором. Водночас пропонуються і послуги з монтажу та редагування.

Головні висновки

Чотири з шести найвідоміших кіностудій України, збудовані ще в першій половині XX століття і на сьогодні є державною власністю, тому фінансові чинники ринкових відносин не спонукають їх до оптимізації роботи та використання землі. Цим пояснюється практична відсутність впливу на них і містобудівних умов. Так, кіностудія ім. О. Довженка була збудована на території, що знаходилась поза містом [5], а наразі це майже центр міста, проте використання території мало змінилося.

Кількість паркувальних місць є не достатньою, натомість площа зеленої зони досить велика. Територія кіностудії практично завжди закрита для звичайних жителів, і, як наслідок, ніяк не працює на місто. Тож зелені зони потребують зменшення, або відкриття вільного доступу для жителів міста.

Сучасні кіностудії більше схильні до впливу урбаністичних реалій. Так кіностудії, розташовані в місті, мають відносно невелику територію, щільну забудову (місцями висотну) та іноді навіть експлуатовану покрівлю. Водночас, заміські студії можуть мати значно більшу територію, вільне розміщення павільйонів, можливість створення декорацій площами понад гектар кожна.

Загальною ж проблемою більшості студій, у тому числі і багатьох закордонних, є роздрібненість. Якщо розділення павільйонів є виправданим, то розпорошення обслуговуючої функції (на яку припадає близько 60% території) недоцільне. Натомість за допомогою об'єкта з усім набором цих функцій можна створити виразну архітектурну композицію, звільнивши при цьому місце для нових павільйонів, парковок або зелених зон.

Для успішного функціонування кожна кіностудія повинна мати хоча б мінімальний перелік обов'язкових функції, який за останні роки значно доповнився. Якщо об'єднати обслуговуючі та адміністративні функції в одній або декількох спорудах, відкрити доступ до зелених зон, при цьому ще на стадії проекту розвести автомобільні та пішохідні потоки, можна перетворити закриту виробничу зону на повноцінне урбаністичне утворення, яке працюватиме не лише в місті (селі), а й для міста (села).

Література

1. Диснейленд под Києвом. Киностудия Victoria Film Studios [Електронний ресурс] // http://the-city.kiev.ua/ - Режим доступу до ресурсу: http://the-dty.kiev.ua/ru/article/ disneylend-pod-kievom-kinostudiya-victoria-film-studios-121

2. Натурная площадка №1 (Декорационный комплекс \»Старая Москва\») [Електронний ресурс] // Mosfilm - Режим доступу до ресурсу: http://www.mosfilm.ru/ podrazdeleniya/pavilony/naturnaya_ploshadka_l.php

3. Павільйон №1 [Електронний ресурс] // Одеська кіностудія - Режим доступу до ресурсу: http://odessafilm.com.ua/index.php/uslugi/podrazdeleniya/item/pavilon-l

4. Фердман Ю. В. Архитектура современных павильонов кино и телевидения: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. арх. наук «архітектура» / Фердман Ю. В. - Москва, 1965. - 28 с. 20; Фердман Ю. Реконструкция киевской киностудии им. А. Довженко / Ю. Фердман // Строительство и архитектура. - 1962. - М 7. - С. 9-10: фото, планы.

5. Фількевич М. О. Довженківці. Сторінки нашої історії / М. О. Фількевич. - Київ, 2006. - 178 с. - (2).

6. Jacobson В. Fantastic Functionality: Studio Architecture and the Visual Rhetoric of Early Hollywood / Brian R Jacobson. // Film History. - 2014. - C. 52-81.

7. Jacobson B. Studios Before the System: Architecture, Technology, and the Emergence of Cinematic Space / Brian Jacobson., 2015. - 336 c.

8. Un apres-midi a la campagne... [Електронний ресурс] // ailonuage.canalblog. com. - 2012. - Режим доступу до ресурсу: http://ailonuage.canalblog.com/ archives/20l2/0l/30/2337l705.html

Размещено на Allbest.ru