Зібрання монастирських бібліотек Києва як об'єкт історичних досліджень ХІХ - початку ХХ ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗІБРАННЯ МОНАСТИРСЬКИХ БІБЛІОТЕК КИЄВА ЯК ОБ'ЄКТ ІСТОРИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ХІХ - ПОЧАТКУ ХХ СТ.

І.А. Іванюк, старший викладач кафедри прикладного мистецтвознавства, художньої експертизи та ювелірного мистецтва Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв

АНОТАЦІЯ

книжковий рукописний монастирський бібліотека

ЗІБРАННЯ МОНАСТИРСЬКИХ БІБЛІОТЕК КИЄВА ЯК ОБ'ЄКТ ІСТОРИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ХІХ - ПОЧАТКУ ХХ СТ.

У статті висвітлюються початки і перебіг наукових досліджень книжково-рукописної спадщини, яка зберігалася у фондах монастирських бібліотек у ХІХ - на початку ХХ ст. Увага звертається як на спорадичні аматорські, так і організовані державою розвідки. Окреслюється внесок як окремих дослідників, так і наукових товариств у розвиток книгознавства.

Ключові слова: монастирські бібліотеки, книжкові й рукописні зібрання, наукові дослідження, фонди бібліотек, наукові товариства.

АННОТАЦИЯ

СОБРАНИЯ МОНАСТЫРСКИХ БИБЛИОТЕК КИЕВА КАК ОБЪЕКТ ИСТОРИЧЕСКИХ ИССЛЕДОВАНИЙ ХІХ - НА ЧАЛА ХХ СТ.

Иванюк И.А.

В статье рассматривается процесс научных исследований монастырских библиотек в ХІХ - в начале ХХ ст. Внимание обращается как на спорадические любительские, так и организованные государством исследования. Определяется вклад как отдельных исследователей, так и научных обществ в развитие книговедения.

Ключевые слова: монастырские библиотеки, книжные и рукописные собрания, научные исследования, фонды библиотек, научные общества.

ANNOTATION

ASSEMBL Y OF MONASTIC LIBRARIES IN KIEVASOBJECT OF HISTORICAL RESEARCH OF THE NINETEENTH - EARLY TWENTIETH CENTURY

Keywords: monastery library, book and manuscript collections,scientific research, library collections, scientific societies.

Постановка проблеми. Історія монастирських бібліотек є частиною духовної - культури українського народу. Книга, як джерело знань про минуле, була і залишається об'єктом дослідження істориків, бібліографів, мовознавців. Тому, монастирські бібліотеки, які слугували своєрідною скарбницею рукописних і книжкових зібрань, упродовж століть привертали увагу дослідників.

Аналіз актуальних досліджень. Початки і перебіг наукових досліджень книжково-рукописної спадщини у ХІХ - початку ХХ ст. привертали увагу таких сучасних українських авторів, як: М. Галушко, Я. Ісаєвич, Г. Ковальчук, О. Колосовська, Н. Королевич, В. Ульяновський, С. Сохань, Н. Шалашна та ін. Дослідники висвітлили загальнотеоретичні питання, які стосувалися історії розвитку книгознавства й функціонування бібліотек. Особливу увагу вони приділили історико-книгознавчим студіям М. Максимовича, С. Голубєва, П. Лашкарьова, П. Лебединцева, М. Петрова, І. Кревецького, І. Огієнка, С. Маслова та ін.

Метою статті є висвітлення наукових розвідок у фондах монастирських бібліотек упродовж ХІХ - на поч. ХХ ст.

Об'єктом дослідження є фонди рукописних та друкованих зібрань монастирських бібліотек. Предмет - діяльність вчених з дослідження рукописних і друкованих видань монастирських книгозбірень.

Виклад основного матеріалу. Цікавість до історії, й історичних джерел, які зберігалися в монастирських бібліотеках, виникла ще за часів царювання імператриці Катерини ІІ, у зв'язку з її подорожжю Україною у 1795 р. На початку ХІХ ст. організатором збирання старожитностей й проведення історичних досліджень був державний діяч, меценат, колекціонер граф М.П. Румянцев. У 1817-1818 рр. за його ініціативою здійснено обстеження монастирських бібліотек. Наприклад, графом було профінансовано експедицію К.Ф. Калайдовича й П.М. Строєва, відчутним результатом якої стала знахідка «Ізборника Святослава» 1073 р. видання у Но- воєрусалимському монастирі у м. Воскресенськ (згодом Істра) Московської губернії.

Увагу М. П. Румянцева привернули й святині Києва. Тут він знайшов однодумця - історика, археолога, вчителя Першої київської гімназії М.Ф. Берлинського. Упродовж 1815-1825 рр. М.Ф. Берлинський, на прохання М.П. Румянцева, здійснював дослідження у церковних і монастирських бібліотеках - відшукував давні синодики, хартійні списки Євангелій й інші друковані й рукописні твори [4, арк. 2-5]. Та й сам граф відвідав Київ, залучивши до досліджень історика, археографа й бібліографа П.М. Строєва й етнографа, статистика, одного із засновників Російського географічного товариства, П.І. Кеппена.

Наукова робота з вивченню фондів монастирських бібліотек поглибилася з призначенням митрополитом Київським і Галицьким - Євгена (Є.О. Болховитінова). Він особисто цікавився відкриттям, обробкою, збиранням писемних пам'яток. Наслідком кропіткої праці стали написані й опубліковані ним «Описание Киево- Софиевского собора» (1825 р.), «Описание Киево-Печерской лавры» (1826 р.). Переважну більшість джерел, необхідних для створення цих творів, було відшукано митрополитом у церковних, монастирських бібліотеках й бібліотеці Київської духовної академії (далі КДА). Митрополит Євгеній також заохочував викладачів і студентів КДА до роботи з книжковими зібраннями у контексті дослідження історії церкви. Він особисто давав теми й розробляв програми цих досліджень [7, с. 8].

Внесок у вивчення фондів монастирських бібліотек здійснив перший ректор Київського Імператорського університету святого Володимира М.О. Максимович. Він досліджував синодики і зібрав цінну інформацію з історії Києва, яку опублікував у перших двох книгах історичного альманаху «Киевлянин» [8, с. 3]. У передмові до першої він закликав усіх небайдужих до вивчення історії долучитися до її видання й надсилати: «во-первых сообщение обработанных уже статей...; во- вторых - доставление мне самих материалов, каковы например: старинные исторические и всякие другие записки, грамоты, универсалы, акты, листы или письма, старинные легенды, народные предания и песни...» [8].

Потужна дослідницька робота у монастирських бібліотеках продовжилася у зв'язку із створенням у 1843 р., за ініціативою генерал-губернатора Д.Г. Бібікова, Київської тимчасової комісії з розгляду давніх актів. Метою її роботи оголошувалося: огляд усіх архівів і бібліотек, як православних, так і католицьких, пошук у них давніх актів, справ і паперів, звіти генерал- губернатору про стан книжкових зібрань.

Діяльності комісії всіляко сприяв митрополит Київський і Галицький Філарет (Ф.Г. Амфітеатров). Київська духовна консисторія дозволила, відповідно до указу його Імператорської величності від 5 квітня 1845 р., професору М.Д. Іванишеву, а також С.С. Гогоцькому, П.О. Кулішу пошукову діяльність у бібліотеках і архівах Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, Софійського собору, Києво- Пустинного Миколаївського Слупського монастиря, Київської духовної академії й семінарії [3, арк. 2-3]. Керівництво монастирів мало видавати всі необхідні книги і рукописи науковцям, за розпискою М.Д. Іванишева. Після дослідження документи мали бути повернені до бібліотек. Комісії вдалося зібрати значний масив джерельних матеріалів як з історії Києва, так і «Юго-Западного» краю.

Продовження наукових досліджень рукописних і друкованих зібрань монастирських бібліотек пов'язано з початком у 1851 р. робіт із створення «Церковноисторического и статистического описания Киевской епархии». Воно мало містити: відомості про запровадження християнства у кордонах єпархії, час створення єпархії, короткі життєписи Архієреїв, опис монастирів єпархії й повні історичні відомості про них, які містяться у монастирських актах і літописах (поряд з цим мав бути складений детальний опис знайдених актів і рукописів), дані про собори, приходські, домові й інші церкви, відомості про св. Угодників, упокоєних в монастирях, інформацію про св. ікони й чудотворні явища, тощо [5, арк. 2-3].

У зв'язку з цим в Архіві Київської Консисторії, а також архівах і бібліотеках Софійського кафедрального собору, монастирів і церков м. Києва було організовано збір церковно-історичних документів. Роботи проводилися під керівництвом настоятелів. Зібрані історичні відомості подавалися до спеціального Комітету, який очолював Преосвященний Аполлінарій, єпископ Чигиринський, Вікарій Київської митрополії.

У другій половині ХІХ ст. розпочалося масштабне збирання й колекціонування рукописних і книжкових пам'яток, що сприяло зростанню інтересу до історичних джерел, які зберігалися у фондах монастирських бібліотек. Це було пов'язано з утворенням низки історичних, просвітницьких, пам'яткоохоронних товариств.

У 1872 р. при Київській Духовній академії розпочало функціонування церковно- археологічне товариство і перший в Російській імперії церковно-археологічний музей. Завданнями товариства визначалися: розвиток богослов'я, наукові дослідження в галузі церковної історії, збирання, вивчення і збереження пам'яток церковної старовини. Серед його членів були О. Андрієвський, С. Голубєв, П. Лашкарьов, П. Лебединцев, М. Петров, П. Терновський, Ф. Титов та ін. Товариство розпочало роботу з дослідження бібліотеки Київської духовної академії, а також надходжень до музею. Упродовж року це завдання мав виконати М. Петров. Разом з тим, членам товариства було дано «ученые поручения ... в пределах Киева и его окрестностях, имевшие в виду изучение и приведение в известность церковных древностей г. Киева и его окрестностей» [9, с. 138]. Професор Київської духовної академії й Київського університету св. Володимира по кафедрі канонічного права П. Лашкарьов запропонував створити комісію для огляду й опису усіх київських церков. Було заплановано провести розвідки у Києво-Видубицькому й Києво- Пустинному Миколаївському монастирях. Їх виконання товариство долучило професору І. Малишевському і священику П. Троцькому [9, с. 138]. Згодом до цієї роботи долучилися й П. Лашкарьов та професор Київської духовної академії

С. Голубєв. У 1875 р. вони досліджували зібрання Пустинно-Миколаївського й Києво-Видубицького монастирів. В огляді він зауважив, що хоча зміст збірок зазначених монастирів і поступається цінністю зібранням Києво-Печерської лаври, Михайлівського Золотоверхого монастиря та Софійського собору, тим не менш, він виокремив книжні раритети - стародруки та рукописи, що заслуговували на наступне зберігання й наукове описування в бібліотеці КДА. Серед рукописів, які належали до фондів бібліотеки Києво-Видубицького монастиря, ними було виявлено: Євангеліє (XV ст.), рукопис ієромонаха Сильвестра (XVII ст.) та ін. [1]. Попередній огляд цих збірок було опубліковано С.Т. Голубєвим на сторінках «Киевских епархиальных ведомостей» [1; 2].

У 1873 р. у Києві засновано Південно- Західний відділ Російського географічного товариства. Одним із засновників був вче- ний-криміналіст та історик права О.Ф. Кіс- тяківський. У межах одного з напрямків дослідницької діяльності товариства він розробив програму збирання і вивчення юридичних звичаїв і народних поглядів на кримінальне право. Відповідно до цієї програми, упродовж 1874 р., О.Ф. Кістяківсь- кий здійснив огляд бібліотеки Свято- Успенської Києво-Печерської лаври. Ним було виявлено видатну, юридичну пам'ятку «Права, по которым судится малороссийский народ». Вчений згадував: «Найденная рукопись есть дублет с тем различием, что имеющийся у меня экземпляр писан скорописью, а отысканный уставом; в томе 15 глав, в отысканном 20. Таким образом и отысканный не есть полным» [6, с. 55]. Але все ж, результатом наукових пошуків О. Ф. Кістяківського стала публікація у 1879 р. юридичної пам'ятки, з схемами і переліком військової і цивільної адміністрації в Україні, поясненням термінів і назв, доданих вченим.

Паралельно за ініціативою архієпископа, згодом митрополита московського Макарія (Булгакова) і за підтримки ректора КДА архімандрита Філарета, до дослідження і каталогізації рукописних зібрань монастирських бібліотек Києва було долучено М.І. Петрова. На думку Макарія, ці зібрання: «могут заключать новые данные для русской исторической науки и дальнейшего ее развития и вместе с тем служить пробным оселком для практики молодых ученных, желающих заняться разработкой русской исторической науки по сырым материалам и первоисточникам» [12, с. Ш]. М.І. Петров здійснив ґрунтовний опис рукописних зібрань, які зберігалися у бібліотеках Свято-Успенської Києво-Печерської лаври, Києво-

Михайлівського Золотоверхого, Києво- Пустинного Миколаївського, Києво- Видубицького й Флорівського жіночого монастирів. Створені ним тематичні каталоги рукописних книг містили облікові дані, а також розширені статті з вказівкою на певні літературні особливості. М.І. Петров використав найдосконалішу на той час методику опису рукописних пам'яток. Серед усіх монастирських книгозбірень Києва, меншою мірою науковець приділив увагу бібліотеці Києво-Видубицького монастиря, оскільки там працювали його колеги. За словами самого М.І. Петрова, це також було спричинене тим, що «ученой разработкой ... заботится сам настоятель Киево- Выдубичского монастыря архимандрит Евлогий» [12, с. ІІІ].

Бібліотека Києво-Видубицького монастиря стала об'єктом потужних наукових досліджень на початку ХХ ст. Упродовж 1909 р. архівною комісією Київського відділу Імператорського Російського військово-історичного товариства, метою якої був розшук і популяризація джерел з військової історії, проводилися пошукові роботи у фондах книгозбірні, де знаходилися різні документи ХУП-ХУШ ст. У бібліотеці монастиря було виявлено частину канцелярії московського головнокомандувача графа Ф.В. Ростопчина, датованої 1812 роком [10, арк. 18], а саме:

1. Два рапорти Московському генерал-губернатору графу Ф.В. Растопчину від генерал-майора Іловайського з повідомленням про відступ французів із Москви у жовтні 1812 року.

2. Три рапорти графу Ф.В. Растопчину від генерал-майора Гельмана з повідомленням про спалення ворогом столиці.

3. Чотири рапорти графу Ф.В. Растопчину від поліцмейстера генерал-майора Івашкіна про стан Москви після відступу французів.

4. Рапорт графу Ф.В. Растопчину від Богданова про затримання селянина з підозрілими листами.

5. Рапорт графу Ф.В. Растопчину Московського міського голови про пожерти одного мільйона рублів від купецтва на військові потреби [10, арк. 39].

Рукописи та інші матеріали, які свого часу були власністю історика, таємного радника О.М. Попова, 20 липня 1891 р. бібліотеці монастиря подарував колекціонер, почесний громадянин Києва П.Ф. Соломка [10, арк. 18]. У монастирі було також виявлено чотири листа О. Суворова часів його італійських походів. Настоятель монастиря архімандрит Євлогій дозволив переглянути і скопіювати ці документи [13, с. 95-196]. Про співпрацю з архімандритом члени відділу згадували: «Высокочтимый настоятель монастыря, о. Архимандрит Евлогий, на обращение к нему за разрешением просмотреть эти рукописи, не только дал просимое разрешение, но отнесся к нашему желанию выписать из них все интересные для Военно-Исторического общества с полным сочувствием, любезно предоставив для этого всю библиотеку, которая его личными о ней заботами прекрасно устроена и порядок в ней показывается, с какой любовью к ней она сберегается» [10, арк. 18].

Цього ж року від імені, заснованого у 1895 р. «Общества ревнителей русского исторического просвещения в память императора Александра III», до митрополита Флавіана звернувся історик, меценат, граф С.Д. Шереметьєв. Він просив дозволу на публікацію у збірнику «Старина и Новизна» низки документів, які зберігалися у бібліотеці Києво-Видубицького монастиря.

Ознайомлення С.Д. Шереметьєва з бібліотекою обителі відбулося дещо раніше, під час його перебування у Києві і спілкування з архімандритом Євлогієм. Організація і змістовне наповнення книгосховища викликало у графа захоплення: «Истинно порадовался я увидав древлехранилище и архив Выдубицкого монастыря! О если этому подражали бы и другие!» [10, арк. 10].

На початку ХХ ст. видатний літературознавець, дійсний член Петербурзької Академії наук В.М. Перетц організував експедиції київських та санкт-перетбурзьких студентів і магістрантів з метою дослідження першоджерел, які зберігалися у монастирських бібліотеках. 30 травня - 10 липня 1915 р. він провів Семінарій у Києві, зокрема, в бібліотеці Видубицького монастиря - для досвідчених членів, а в бібліотеці КДА - для молодших, де вони працювали за сприяння А.С. Криловського та М.І. Петрова, які завідували бібліотекою та Музеєм КДА. Під час експедицій були описані також рукописи та стародруки Михайлівського Золотоверхого монастиря [11].

Поряд з тим, монастирські бібліотеки викликали зацікавлення і в окремих дослідників. Зібрання О.М. Попова, яке стало складовою фондів книгосховища Києво- Видубицького монастиря, привернуло увагу педагога, з 1912 р., директора московської «9-ї класичної гімназії імені Івана й Олександри Медведникових» С.М. Еверлі- нга. Для реалізації власних наукових досліджень він отримав дозвіл від митрополита Флавіана на ознайомлення й копіювання літописного запису про епоху смутного часу кінця XVI - початку XVII ст., листів О. Суворова й Єрмолова, зібрання рапортів і відомостей за 1812 р., які стосувалися франко-російської війни, донесень графу Ф.В. Ростопчину, історії преображенсько- го кладовища з часів його заснування у 1844 р., листів і донесень князя М.М. Волконського імператриці Катерині ІІ тощо [10, арк. 3].

ВИСНОВКИ І ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Таким чином, упродовж ХІХ - на початку ХХ ст. монастирські бібліотеки були установами, де зберігався потужний масив джерел з богослов'я, філософії, історії, права тощо. У цей період, у зв'язку з спорадичними аматорськими й організованими державою розвідками, книжкові й рукописні зібрання монастирських бібліотек стали об'єктом дослідження історичного минулого України й історії церкви.

ЛІТЕРАТУРА

1. Голубев С.Т. Рукописи Киево-Видубицкого монастыри / С.Т. Голубев // Киевские епархиальные ведомости. - 1875. - № 6. - отд. 2. - С. 529-531.

2. Голубев С.Т. Рукописи Пустинно-Николаевского монастыря / С.Т. Голубев // Киевские епархиальные ведомости. - 1875. - № 8. - отд. 2. - С. 290-295.

3. Дело о допущении профессора Иванишева и сотрудников его к рассмотрению в архиве монастырском древних рукописей и книг. Центральний державний історичний архів України, м. Київ (далі - ЦДІАК України) ф. 131, оп. 18, спр. 29, 3 арк.

4. Дело о лаврской библиотеке. С 1822 по 1839 г. ЦДІАК України, ф. 128, оп. 1 (друк), спр. 500, 162 арк.

5. Дело о рассмотрении монастырского архива и извлечения сведений относящихся к составлению описания Киевской епархии в историческом отношении. 13 мая 1851 г. ЦДІАК України, ф. 131, оп. 23, спр. 28, 3 арк.

6. Кістяківський О. Щоденник (1874-1885) /О. Кістяківський // Упор. В.С. Шандра, М.І. Бутич, І.І. Глизь, О.О. Франко. У двох томах. - Т. 1. (18741879) - К.: Наукова думка, 1994. - 646 с.

7. Левицкий О.И. Пятидесятилетие Киевской комиссии для разбора древних актов, 1843-1893:

DZHERELA TA LITERATURA

1. Holubev S.T. Rukopysy Kyevo-Vydubytskoho monastury / S.T. Holubev // Kyevskye eparkhyalnbie vedomosty. - 1875. - № 6. - otd. 2. - S. 529-531.

2. Holubev S.T. Rukopysy Pustynno-Nykolaevskoho monastbiria / S.T. Holubev // Kyevskye eparkhyalnbie vedomosty. - 1875. - № 8. - otd. 2. - S. 290-295.

3. Delo o dopushchenyy professora Yvanysheva y sotrudnykov eho k rassmotrenyiu v arkhyve monastbirskom drevnykh rukopysei y knyh. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Kyiv (dali - TsDIAK Ukrainy) f. 131, op. 18, spr. 29, 3 ark.

4. Delo o lavrskoi byblyoteke. S 1822 po 1839 h. TsDIAK Ukrainy, f. 128, op. 1 (druk), spr. 500, 162 ark.

5. Delo o rassmotrenyy monastbirskoho arkhyva y yzvlechenyia svedenyi otnosiashchykhsia k sostavlenyiu opysanyia Kyevskoi eparkhyy v ystorycheskom otnoshenyy. 13 maia 1851 h. TsDIAK Ukrainy, f. 131, op. 23, spr. 28, 3 ark.

6. Kistiakivskyi O. Shchodennyk (1874-1885) / O. Kistiakivskyi // Upor. V.S. Shandra, M.I. Butych, I.I. Hlyz, O.O. Franko. U dvokh tomakh. - T. 1. (18741879) - K.: Naukova dumka, 1994. - 646 s.

7. Levytskyi O.Y. Piatydesiatyletye Kyevskoi komyssyy dlia razbora drevnykh aktov, 1843-1893: Yst. zap. o ee deiatelnosty / O.Y. Levytskyi. - K.: typohrafyia S.V. Kulzhenko, 1893. - 140 s.

Ист. зап. о ее деятельности / О.И. Левицкий. - К.: типография С.В. Кульженко, 1893. - 140 с.

8. Максимович М. Киевлянин / Михаил Максимович. - К.: типография Киевского Императорского университета св. Владимира, 1840. - Кн. 1. - 328 с.

9. Отчёт о деятельности церковноархеологического общества и состоянии церковно- архелогического музея при Киевской духовной Академии за 1872-1873 гг. // Труды Киевской Духовной академии. Т. 2. - 1874. - апрель. - С. 138.

10. Переписка с киевским митрополитом Флавиа- ном, Киевской духовной консисторией, председателем «Общества любителей древней русской письменности» графом Шереметьевым и учителем орловской мужской гимназии Эверлингом о выдаче Шереметьеву и Эверлингку рукописи из монастырского архива. ЦДІАК України, ф. 130, оп. 2, спр. 963, 39 арк.

11. Перетц В.Н. Отчет об экскурсии семинария русской филологии в Киев 30 мая - 10 июля 1915 г. С приложением описания древних рукописей с ста- ропечатншх книг Киево-Выбудицкого монастыря / В.Н. Перетц. - К., 1916.

12. Петров Н.И. Описание рукописних собраний, находящихся в городе Киеве / Н.И. Петров. - М.: Университетская типография, 1891. - Вып. 1. - 321 с.

13. Федорова Л.Д. З історії пам'яткоохоронної та музейної справи у Наддніпрянській Україні. 1870-1910-і рр. - К.: Інститут історії України НАН України, 2013. - 373 с.

8. Maksymovych M. Kyevlianyn / Mykhayl Maksymovych. - K.: typohrafyia Kyevskoho Ymperatorskoho unyversyteta sv. Vladymyra, 1840. - Kn. 1. - 328 s.

9. Otchёt o deiatelnosty tserkovno- arkheolohycheskoho obshchestva y sostoianyy tserkovno-arkhelohycheskoho muzeia pry Kyevskoi dukhovnoi Akademyy za 1872-1873 hh. // Trudbi Kyevskoi Dukhovnoi akademyy. T. 2. - 1874. - aprel. - S. 138.

10. Perepyska s kyevskym mytropolytom Flavyanom, Kyevskoi dukhovnoi konsystoryei, predsedatelem «Obshchestva liubytelei drevnei russkoi pysmennosty» hrafom Sheremetevum y uchytelem orlovskoi muzhskoi hymnazyy Эverlynhom o vudache Sheremetevu y Эverlynhku rukopysy yz monastbirskoho arkhyva. TsDIAK Ukrainy, f. 130, op. 2, spr. 963, 39 ark.

11. Peretts V.N. Otchet ob эkskursyy semynaryia russkoi fylolohyy v Kyev 30 maia - 10 yiulia 1915 h. S prylozhenyem opysanyia drevnykh rukopysei s staropechatnukh knyh Kyevo-Vubudytskoho monastbiria / V.N. Peretts. - K., 1916.

12. Petrov N.Y. Opysanye rukopysnukh sobranyi, nakhodiashchykhsia v horode Kyeve / N.Y. Petrov. - M.: Unyversytetskaia typohrafyia, 1891. - Vup. 1. - 321 s.

13. Fedorova L.D. Z istorii pamiatkookhoronnoi ta muzeinoi spravy u Naddniprianskii Ukraini. 1870- 1910-i rr. - K.: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy, 2013. - 373 s.

Размещено на Allbest.ru