Використання історичного костюма у фільмах жанру "фентезі" в китайському кінематографі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання історичного костюма у фільмах жанру "фентезі" в китайському кінематографі

Лі Хань

Анотації

Наведено огляд публікацій, у яких досліджено використання феномену історичного костюма в сучасному китайському кінематографі. Розглянуто основні етапи становлення жанру "фентезі" в китайському кіно. Описано кінематографічні твори жанру "фентезі" в китайському кінематографі, у яких використано історичний костюм. Виявлено: китайський історичний костюм став елементом незмінного культурного коду китайського етносу, який об'єднав твори різних видів мистецтва та епох і сучасний кінематограф. Проаналізовано екранні репрезентації' жанру "фентезі" в китайському кінематографі з використанням історичного костюма.

Ключові слова: історичний костюм, китайський кінематограф, фільми жанру "фентезі", культурний код.

Ли Хань, аспирант, Харьковская государственная академия культуры, г. Харьков костюм кінематограф китайський

ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ИСТОРИЧЕСКОГО КОСТЮМА В ФИЛЬМАХ ЖАНРА "ФЭНТЕЗИ" В КИТАЙСКОМ КИНЕМАТОГРАФЕ

Осуществлен анализ публикаций, в которых исследовано использование феномена исторического костюма в современном китайском кинематографе. Рассмотрены основные этапы становления жанра "фэнтези" в китайском кино. Описаны кинематографические произведения жанра "фэнтези" в китайском кинематографе, в котором использован исторический костюм. Выявлено: китайский исторический костюм стал элементом неизменного культурного кода китайского этноса, который объединил разные виды искусства и современный кинематограф. Проанализированы экранные репрезентации жанра "фэнтези" в китайском кинематографе с использованием исторического костюма.

Ключевые слова: исторический костюм, китайский кинематограф, фильмы жанра "фэнтези", культурный код.

Li Han, postgraduate student, Kharkiv State Academy of Culture, Kharkiv

USiNG A HiSTORiCAL COSTUME iN FANTASY MOTiON PiCTURE FiLMS iN THE CHiNESE CiNEMA

This paper presents a review of publications, which explore the use of the phenomenon of a historical costume in the modern Chinese cinema. The main stages of the fantasy genre in the Chinese cinema are considered. The author describes fantasy motion picture films in the

Chinese cinema, where a historical costume is used. It is revealed that the Chinese historical costume has become an element of the unalterable cultural code of the Chinese ethnos, which connected the works of different art forms and modern cinema. The author analyzes fantasy onscreen representations in the Chinese cinema using a historical costume. Keywords: historical costume, Chinese cinematography, fantasy motion picture films, cultural code.

Постановка проблеми. Незважаючи на те, що всі сучасні оповідальні структури виникли з міфу - універсальної ментальної структури людства, - з розвитком культури різних цивілізацій вони оформилися в жанри різних видів мистецтва. Поняття "фентезі" вперше використано у творі латиноамериканського письменника Гарсія Маркеса "Сто років самотності", а потім траплялось і в повсякденній культурі. Нині жанр "фентезі" належить до фантастики, він втілюється виражальними засобами різних видів мистецтва (театру, літератури, музики та кінематографа). За допомогою особливої організації оповідання, у цьому жанрі можна створювати "особливі світи", "інші реальності", у яких основний сюжет має унікальну логіку, не притаманну звичайній дійсності. Особливо різноманітно жанр "фентезі" репрезентований сучасним кінематографом, зокрема й китайським. Незважаючи на "ірреальність" та "особливість" кінематографічного "світу" жанру "фентезі" в кіно, у сучасних фільмах часто використовується історичний костюм як елемент оповідності та смислоутворення й частково китайський культурний код.

Отже, актуальність проблеми зумовлена необхідністю вирішення кількох протиріч між: 1) зростаючим попитом глядача (слухача) на твори в жанрі "фентезі" в сучасній культурі та браком системного дослідження цієї проблематики в культурологічно-мистецтвознавчому дискурсі; 2) різноманітними варіаціями культурного кодування в сучасних китайських фільмах у жанрі "фентезі" та наявністю в них історичного костюма як елемента незмінного культурного коду, притаманного китайському етносові.

Аналіз останніх досліджень та публікацій свідчить, що в науковому дискурсі як сучасного Китаю, так і України немає системних досліджень зазначеної проблеми. Однак, можна назвати кілька теоретичних праць, які дотичні до проблеми, що вивчається. Так, у розвідці Ся Яньфаня китайський історичний костюм розглядається на матеріалі науково-фантастичного кінематографа США [1]. Автор доводить, що стрімке формування китайської діаспори в Сполучених Штатах Америки вплинуло на використання певних елементів китайської традиційної культури в науково-фантастичних кінофільмах, які вироблялися в Америці. Ще один китайський автор, Чжан Цзін, звертає увагу на використання історичного китайського костюма в екранізаціях традиційної китайської опери. Дійшовши висновку, що саме екранізація традиційної опери стала найавтохтоннішим кінематографічним жанром, у якому використовувався та використовується історичний костюм, Чжан Цзін аналізує найпопулярніші екранізації таких опер у кіно Китаю [8, с. 28]. Важливим теоретичним джерелом, яке використано в процесі підготовки статті, стало фундаментальне теоретичне дослідження Чжун Дафена з історії китайського кінематографа [9]. Серед публікацій, дотичних до проблематики дослідження, можна виокремити аналітичну розвідку Хуана Яньбіня, у якій характеризується "п'яте покоління" китайських кінорежисерів [6].

Мета статті - охарактеризувати основні етапи становлення жанру "фентезі" в китайському кінематографі та визначити місце історичного костюма в цьому жанрі.

Реалізація цієї мети потребує вирішення таких завдань:

• проаналізувати поняття "фентезі" в морфологічній структурі кінематографа;

• здійснити порівняльний аналіз розуміння цього поняття в західній та східній гуманітаристиці;

• визначити основні етапи розвитку жанру "фентезі" в китайському кіно;

• виявити місце та особливості використання історичного костюма у фільмах жанру "фентезі" в китайському кінематографі.

Виклад основного матеріалу дослідження. Безумовно, практика створення "особливих світів" у китайському мистецтві тісно пов'язана зі складною китайською міфологією й передувала виникненню та ге- незі жанру "фентезі" як такого. У кінематографі Китаю, що виник, як і японський, наприкінці ХІХ ст., і об'єднав усі міфологічні мотиви, які оперували створіннями позаземного походження або суто міфологічними, жанр "фентезі" почав формуватися доволі пізно - у 30-ті рр. ХХ ст.

Утім, після перемоги комуністичної системи в країні художні твори, у яких діяли демони, міфологічні та казкові істоти, були або заборонені, або викривлені. Під час відомої "культурної революції" жанр "фентезі" в мистецтві практично зник, оскільки мистецтво розвивалося під прямим впливом комуністичної ідеології.

До періоду такого суворого ідеологічного "остракізму" в китайському мистецтві виявилися перші ознаки майбутнього жанру "фентезі" та його суто східні особливості [2, с. 20]. На відміну від західного розуміння певних міфологічних сюжетів, у яких об'єднане божественне та людське, у китайській середньовічній міфології божественне було індивідуалізовано, але не поєднано з людським. Ця особливість китайської міфології безпосередньо вплинула на формування східної версії жанру "фентезі", обмеживши його у трактуванні.

Таким чином, з одного боку, східна (китайська) версія жанру "фентезі" була значно обмежена структурою китайської міфології, а, іншого, впливом китайської комуністичної ідеології, яка базувалася на атеїзмі, що заперечував існування чогось міфологічного.

Формування жанру "фентезі" в китайському кінематографі не мало на меті доведення правдивості історичних сюжетів та пошуку істини. Основою цього кіножанру стало так зване "сенсорне задоволення" глядача від побаченого. Кіножанр "фентезі" в сучасному китайському кінематографі, часто основуючись на матеріалі "середньовіччя", не прагне в усіх історичних подробицях реконструювати цю добу, навпаки, використовуючи середньовічні візуальні мотиви в цьому жанрі, китайські кінематографісти прагнуть створити в глядача відчуття ірреальності. І хоча при цьому доволі складно відповідати вимогам візуального сприйняття, орієнтованого на західні зразки, китайські кінематографісти, зважаючи на очевидну різницю між давньою китайською культурою та сучасністю, дозволяють самому глядачеві відрізнити фантастичний світ від реального.

Основою цієї художньої фантазійної реальності і є історичний китайський костюм. Саме історичний китайський костюм - певний культурний феномен, який відображає розмаїття інших форм синкретичного видовищного комплексу давнього китайського мистецтва, насамперед, китайську оперу. Тісний генетичний зв'язок давньої китайської опери, у якій історичний костюм був ключовим культурним елементом, і майбутнім жанром "фентезі", безсумнівний [10, с. 76]. У ХІХ ст., коли традиційний китайський костюм не був елементом культури повсякденності тодішнього Китаю, він залишився в китайській опері, виконуючи функцію ключового елементу традиційного культурного коду. Таким чином, саме театрально-оперна драматургія та сценічна практика виявилися тим джерелом, яке сформувало жанр "фентезі" в молодому китайському кінематографі.

У 20-ті рр. ХХ ст. в Китаї відзнято два фільми з використанням історичного костюма: "Чуньсян не бажає вчитися" та "Небесна діва осипає квітами". Головну роль в обох кінокартинах виконав актор китайської Національної опери Мей Ланьфан 1 Таким чином, екранізація опери стала проміжним етапом у відтворенні історичного китайського костюма на кіноекрані [7, с. 34]. Літературно-драматургічним джерелом змісту опери "Небесна діва осипає квітами" є традиційна китайська притча про надприродне. Акробатичні номери, оперні техніки візуалізації ірреального стали частиною самої екранізації. Але вже тоді автори фільму не дотримували суто театрального створення простору і часу, відтворивши кінематографічний час і простір.

Зазначені два фільми, у яких використовувався китайський історичний костюм, започаткували існування екранізації китайської опери як особливого жанру, ставши джерелом для жанру "фентезі" й екранізацій.

Оскільки в репертуарі середньовічного китайського театру зміст п'єс більшою мірою був викладенням біографій історичний персонажів та фольклорно-міфологічних сюжетів, то використання історичного костюма виконувало дві основні функції: суто історичну (костюм - документ історичної доби) і художню (костюм - зразок певних людських естетичних цінностей давньої культури). На це звертає увагу й дослідник давньокитайської міфології Мао Дунь [4, с. 88].

У 20-ті рр. ХХ ст. великі китайські кінематографічні компанії, відповідаючи на запит глядачів, відзняли багато кінокартин у жанрі "фентезі". Фактично для означеного жанру цей період розвитку китайського кінематографа можна вважати "золотим". Завдяки своїй новизні та ефекту надприродності цей жанр тепло сприйняла та підтримала аудиторія кінотеатрів Китаю. У багатьох тодішніх фільмах у жанрі "фентезі" активно використовувався історичний костюм. Саме у 20-ті рр. ХХ ст. китайська кінокомпанія "Тянь" випустила такі фільми, як "Легенда про білу змію", "Принцеса із залізним віялом" та багато інших; кінокомпанія "Чан чен" - кінокартини "Народження Нечжа", "Вогняна гора" та декілька інших; кінокомпанія "Мінь сінь" - "Гуань-інь віднаходить шлях"; кінематографічна компанія "Шанхай Цзінсі" - "Печера павуків"; кінокомпанія "Да Чжунго" - фільми "Зустріч волопаса та ткачині на сорочаному мосту", "Царівна Лотос", "Чжу Бацзе шукає наречену", а також серію фільмів "Подорож на Захід" та "Підвищення до рангу духів"; кінокомпанія "Кай-сінь" - "Нарцис" і "Цзігун - живий Будда" та інші фільми у жанрі "фентезі". Окрім зазначених, кінокомпанії "Хуа цзю", "Сіньжень", "Фудань", "Тяньшен", "Юань-юань", "Дадун", "Хуейчун" активно використовували у своїй фільмах китайський історичний костюм. Багато з перелічених картин - доволі об'ємні кінематографічні проекти, у яких історичний костюм відіграв значну роль. Немало кінокартин були суто комерційними й не мали значної художньо-мистецької цінності, використання китайського історичного костюма як частини традиційного культурного коду надавало цим кінокартинам певного культурного смислу. Цей період, який в історії китайського кінематографа називають "ознайомчим", був характерний певним віднаходженням молодого мистецтва свого власного місця та онтологічної "самості". Кінематографічна мова лише почала формуватися, тому вкрай важливо віднайти не тільки унікальне для кінематографа Китаю як такого, але й традиційне, щоб могло його поєднати з традиційними художніми мовами та мистецтвами, які їх використовували.

Після наступного, цілком об'єктивного, періоду "комерційного конкурування" (1923-1927 рр.) у Китаї відбувалася певна кіноре- форма: у процесі об'єднання та укрупнення в 1931 р. в країні залишилися лише три великі кінокомпанії ("три кити)": "Мінсін", "Ляньхуа" й "Тянь-і". На відміну від двох інших, основне завдання кінокомпанії "Ляньхуа" - пропаганда "народного мистецтва кіно", фільми кінокомпанії повинні були стимулювати розквіт національного мистецтва. Ця реформа китайської індустрії загальмувала динамічний розвиток жанру "фентезі" на деякий час. Поширення набуває кіножанр "воєнного фільму", доволі актуальний до 1950-х рр. ХХ ст. на тлі боротьби китайців з японськими загарбниками в Другій світовій війні.

Після Другої світової війни та китайської революції розпочалася нова історична доба в історії Китаю. Основою морфології кіно "нового Китаю" став жанр музичної драми та її екранізація. І хоча це не були фільми жанру "фентезі", у них теж використовувався китайський історичний костюм, який продовжував виконувати функцію поєднання традиційної та "комуністичної" культур "нового Китаю". Серед визначних фільмів цієї доби можна назвати такі кінокартини: "Лян Шаньбо та Чжу Інтай" і "Шлюб з небожителем" (1955 р.), "Чу-вен знаходить замітки небожителя" (1956 р.) режисера У Юнгана; "Людина з картини" (1958 р.) режисера Ван Біня; "Богиня річки Ло" (1957 р.) режисера Ло Чжісюна та деякі інші. З-поміж цих кінокартин особливо цінними є перші зазначені роботи - "Лян Шаньбо та Чжу Інтай" і "Шлюб з небожителем" режисера У Юнгана, - оскільки їх основою були усна народна літературна спадщина.

Кінокартина "Лян Шаньбо та Чжу Інтай" - екранізація традиційної китайської драми "Юйцзю" (у світому культурному просторі дістала назву "китайської опери" - одного з видів китайської драми, яка сформувалася за часів династії Цінь, 50-ті роки ХІХ ст., і розвивалася в Шанхаї [10]. Згідно з джерелами, ця історія відбулася під час правління династії Східної Цзінь (317-420 рр. н. е.). Героїня історичного сюжету, щоб здобути освіту, перевдяглася чоловіком. У школі вона зустріла головного героя Лян Шаньбо й поєдналася з ним, як із братом (у давньому Китаї існував звичай: коли дві людини, котрі відчували одна до одної симпатію, давали взаємну обітницю, ставали названими братами або сестрами). Провчившись три роки в приватній школі, вони стали щирими друзями, але в цей час Шаньбо не знав, що Інтай насправді жінка. Одного разу батько Інтай наказав їй повернутися додому, і перед розлукою Інтай навмисно запропонувала Шаньбо оженитися на своїй сестрі. Але насправді в Інтай не було сестри, її задум полягав у тому, щоб самій стати нареченою Шаньбо. Проте її родина мала зовсім інші плани й хотіла видати її заміж за сина очільника краю ("тайшо"). Тому, коли Шаньбо прийшов свататися та зрозумів, що Інтай - жінка, було вже запізно - батько Інтай бажав видати свою доньку заміж за сина "тайші".

Через деякий час Шаньбо помер від горя, а Інтай, дізнавшись про це, вирішила покінчила життя самогубством в ім'я кохання. У день весілля паланкін нареченої спеціально проносили дорогою, поряд з якою був похований Шаньбо, Інтай підійшла до могили коханого, щоб здійснити підношення, але раптово розпочалася буря з дощем, могила розкрилася, та Інтай стрибнула до неї. Після цього тіла Інтай не знайшли, і тільки два метелики вилетіли з могили. З того часу люди вірять, що Чжу Інтай та Лян Шаньбо перетворилися на метеликів і вони досі разом. Ця історія передавалася тривалий час, перетворилася на фольклорну, екранізована й навіть набула міжнародного розголосу. Фільм-екранізація, поставлений за цією історією, став най- репрезентативнішим у жанрі "фентезі" з використанням історичного костюма в історії китайського кінематографа (своєрідна фантазійна китайська версія "Ромео та Джульєтти").

Другий твір з фантастичним сюжетом цього періоду - "Одруження з небожителем" - основується на одному з видів китайської традиційної драми - опері Хуанмей (цей вид опери зародився в часи династії Тан (618-907 рр. н. е.) у провінції Хуанмей (нині провінція Хубей). Сюжет історії теж давній, і з другої пол. ХХ ст. фільми- "фентезі" "Лян Шаньбо та Чжу Інтай" і "Шлюб з небожителем" режисера У Юнгана стали світовими шедеврами кіномистецтва. Обидві кінокартини вплинули й на розвиток цього жанру в Гонконгу.

У період з 60-х рр. по 90-ті рр. ХХ ст. Китай зазнав "культурної революції", відбулися політичні заходи, спрямовані на руйнування "чотирьох кривд", та інші політичні трансформації. В історії китайської культури це був найруйнівніший період, який негативно позначився на всьому китайському суспільстві. У сфері мистецтва проведено насильницькі зміни. У цей період на території материкового Китаю жанр "фентезі" в кінематографі не набув розвитку. Але ці зміни не стосувалися територій Тайваню та Гонконгу, тут фільми "фентезі" з використанням історичного костюма все таки створювали.

Серед останніх можна назвати фільми гонконгської кінокомпанії "Брати Шао" режисера Лі Ханьсян "Дух діви" (1960 р.), а також нову екранізацію "Лян Шаньбо та Чжу Інтай" і "Одруження з небожителем" (1963 р.). Також у цей період створено фільми гонконгської кінокомпанії "Кінематографія Сіюань" режисера Сю Ке "Переродження метелика" (1978 р.), серія кінокартин "Дух діви" та "Зверхність між озером та рікою" (ці фільми створено в 1990-1992 рр.). У 1993 р. на екрани вийшли фільм-"фентезі" "Зелена змія" режисера Хуан Шу-ціня, кінокартини режисера Ю Женьтая "Легенда відьми з білим волоссям" та режисера Лю Чженьвея "Фортуна", які вирізняються художньою зрілістю й естетичною довершеністю, а виразна форма історичного костюма суттєво врізноманітнюється. Використання історичних аксесуарів підкреслювало певну історичну добу й було своєрідною "реплікою" конкретного історичного костюма. Фільми вирізнялися комплексним підходом у використанні історичного антуражу: створювався цілісний художній образ, який базувався на історичних атрибутах певного історичного періоду. Декорації, реквізит, костюми персонажів створювалися для конкретного фільму, а не були частиною певної оперної постановки.

З 1995 р. й дотепер китайський кінематограф у жанрі "фентезі" стрімко розвивався. Завдяки вдосконаленю знімальних технологій, трюковим номерам та комп'ютерним ефектам, нині жанр "фентезі" сягнув апогею розвитку. Розпочинаючи з кінця ХХ ст. просубтитровано різними мовами світу кінокартину "Зелена змія", на початку ХХІ ст. - фільм "Обіцянка". У 2010 р. на багатьох екранах світу показано фільм "Розфарбована шкіра", а у 2015 р.-- "Подорож за Захід". Ці кінокартини, відбиваючи китайську специфіку, поступово "завоювали" любов глядачів багатьох країн світу. І в багатьох випадках домінуючу роль у цьому відіграло використання в них китайського історичного костюма.

Значно зацікавлює сюжет кінокартини "Подорож на Захід", оскільки цей фільм мав продовження. Так, у 1995 р. у Гонконгу екранізовано кінофільми "Подорож на Захід. Великі розмови", два фільми режисера Лю Чженьвея "Великий мудрець істини та втрата розуму" (2007 р.), "Небожитель-хвастун" (2014 р.); фільм режисера Чжоу Сінчі "Подорож на Захід. Підкорення демонів" (2013 р.), кінокартина режисера Чжен Баожуйя "Подорож на Захід. Безлад у Небесному Палаці" (2014 р.), кіноробота режисера Тянь Сяопена "Подорож на Захід. Повернення великого Мудреця" (2015 р.), а також фільми цього ж року режисера Лю Чженьвейя "Подорож на Захід. Великі розмови-3" та режисера Чжен Баожуйя "Подорож на Захід-3". Сюжети всіх цих фільмів - короткі розповіді з роману "Подорож на Захід", створеного письменником У Чен-Енєм у XVI ст. [3, с. 102]. Ця книга - один з найвідоміших давньокитайських творів про богів та демонів, у якому поєдналися культурні смисли буддизму, даосизму та конфуціанства. Головною особливістю роману став метафоричний опис взаємодії між богами, демонами й людьми, котрі нагадували соціокультурну та політичну ситуації в Китаї того часу. Книгу "Подорож на Захід" і ще три романи "Сон у червоному теремі", "Трицарствіє" та "Річкові заводі" називають також "Чотирма Великими творіннями" китайської літературної традиції. Роман "Подорож на Захід" перекладено кількома мовами, його сюжет містить багато фантазійних елементів.

Серед інших китайських кінокартин у жанрі "фентезі" з використанням історичного костюма можна відзначити роботу славетного режисера Чен Кайге "У Цзі" (2004 р.), фільм режисера Чен Цзяшаня "Розфарбована шкіра" (2008 р.), а також нову версію фільму "Настінна фреска" (2011 р.), сиквел фільму "Дух діви" (2011 р.) режисера Е Вейсіна, кінороботу режисера У Цзиньшаня "Розфарбована шкіра-2" (2012 р.), фільм режисера Лі Голі "Меч імператора Сюань- юаня", кінокартину режисера Ню Чаояня "Біла лисиця" (2013 р.). Китайський історичний костюм використано у фільмі в жанрі "фен- тезі" режисера Лю Цзянькуейя "Легенда роду Ма" (2013 р.), у сиквелі фільму "Легенда відьми з білим волоссям" режисера Чжан Чжиляна (2015 р.), у фільмі режисера Сю Чена "Вигнання демонів" та фільмі режисера Бао Децзя "Чжункуй підкорює демона". Частина цих кінокартин основується на сюжетах давніх народних легенд і розповідей, інша - на давньокитайських літературних творах.

Висновок. Отже, культура історичного китайського костюма набула поширення в кінематографі сучасного Китаю в жанрі "фентезі", що дозволило створити в китайському кіномистецтві певний жанровий та смисловий сегменти серед численних сюжетів фантазійного походження, які використовуються у світовому кіно. Саме ця обставина не дозволила китайському кіно асимілюватися в цьому жанрі серед відомих західних творів у жанрі "фентезі", таких як "Володар перснів", "Гаррі Поттер" та "Гобіт".

Історичний китайський костюм - важлива складова культурного коду давньокитайської культурної спадщини, яка на матеріалі фільмів у жанрі "фентезі", з одного боку, зберегла основні смисли давньої культурної традиції, а з іншого, - дозволила китайським кінематографістам використовувати новітні зображальні засоби, орієнтуючись на сучасні потреби глядача.

Перспективи подальших досліджень - проаналізувати вплив історичного китайського костюма на інші жанри сучасного кінематографа Китаю.

Список використаних джерел

1. Искусство китайского кинематографа, 2015 год. Доклад Союза китайских кинематографистов. - Пекин: Издательская компания Мировая литература, 2015.

2. Ли Шаобай. История китайского кинематографа / Ли Шаобай. - Пекин: Высшее образование, 2006-7. - С. 26-34.

3. Линь Цинь. Рассуждения о Путешествии на Запад / Линь Цинь. - Пекин: Народная литература, 1990. - С. 7-11.

4. Мао Дунь. Начальное исследование китайской мифологии / Мао Дунь. - Шанхай: Древняя книга, 2005.

5. Ся Яньфань. Рассмотрение китайского исторического костюма в американском научно-фантастическом кинематографе с точки зрения культуры / Ся Яньфань // Литература Анхуэй. - 2009.-- Вып. 4.-- С. 10-36.

6. Хуан Яньбин. Демонизация пятого поколения кинорежиссеров / Хуан Яньбин // Кино-литература. - 2011.-- Вып. 6. - С. 10-16.

7. Чжан Вэй. Мэйянь Фаньфэй. Переиздание / Чжан Вэй. - Шанхай: Изд-во Лексикография, 2007.

8. Чжан Цзин. Настоящее и прошлое экранизации китайской оперы с использованием исторического костюма. Цинчунь Суй-юй / Чжан Цзин. - Октябрь - 2013. - С. 20-28.

9. Чжун Дафэн. История китайского кинематографа / Чжун Дафэн. - Пекин: Изд-во китайское теле-радио, 2004.

10. Юй Цю-юй. История китайской оперы / Юй Цю-юй. - Шанхай: Высшее образование, 2006.

References

1. Iskusstvo kitayskogo kinematografa 2015 god. Doklad Soyuza kitayskikh kinematografistov. - Beijing : Izdatelskaya kompaniya Mirovaya literature, 2015.

2. Li Shaobai. Istoriya kitayskogo kinematografa. - Beijing, izdatelstvo Vys- sheye obrazovaniye, 2006-7.-- S. 26-34

3. Lin Qin. Rassuzhdeniya o Puteshestvii na Zapad. - Beijing : Izdatelstvo Narodnaya literature, 1990. - S. 7-11

4. Mao Dun. Nachalnoye issledovaniye kitayskoy mifologii. - Shangh i : Iz- datelstvo Drevnyaya kniga, 2005.

5. Sya Yanfan. Rassmotreniye kitayskogo istoricheskogo kostyuma v amerikan- skom nauchno-fantasticheskom kinematografe s tochki zreniya kultury // Literatura Ankhuey. - 2009.-- Vyp.4.-- S. 10-36.

6. Huan Yanbing. Demonizatsiya pyatogo pokoleniya kinorezhisserov// Kino- literatura - 2011. - Vyp. 6. - S. 10-16.

7. Zhan Wei. Meiyan Fangfei. Pereizdaniye. - Shangh i : Izdatelstvo Leksiko- grafiya. 2007.

8. Zhan Jin. Nastoyashcheye i proshloye ekranizatsii kitayskoy opery s ispol- zovaniyem istoricheskogo kostyuma. Tsinchun Suy-yuy. - Oktyabr - 2013. - S. 20-28.

9. Zhun Dafeng. Istoriya kitayskogo kinematografa - Beijing : Izdatelstvo kitayskoye tele-radio, 2004.

10. Yu Qiuyu. Istoriya kitayskoy opery. - Shangh i, Izdatelstvo Vyssheye obra- zovaniye, 2006.

Размещено на Allbest.ru