Архетип серця в політико-ментальному просторі української культури

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Архетип серця в політико-ментальному просторі української культури

Г.М. Куць

У політологічному дискурсі виділяють різні характеристики, притаманні українському менталітету [3; 8]. Для українців здавна була характерною така риса, як волелюбність, оскільки прагнення до свободи закладене в ментальності українського народу із сивої давнини [2, с. 18-19]. Також до ключових політико-ментальних характеристик можна віднести такі риси, як певне неприйняття влади, індивідуалізм, волелюбність, заповзятливість, недовіру до держави [4], неприйняття авторитарного начала, високий рівень толерантності, демократизм тощо.

Значну роль для української ментальності відіграють чуттєвість, емоційність, сердечність, що, на думку багатьох дослідників, обумовлюється тісним зв'язком з природою, спогляданням її краси. Це обумовлює більш детальний розгляд архетипу «серця», зокрема, виявлення його ролі у формуванні політико-ментальних рис українського народу. Насамперед звернемося до уточнення поняття «архетип», зважаючи на певну концептуальну розмитість між поняттями архетипу та стереотипу у політико-прикладному дискурсі [1, с. 56]. Архетипи більш глибинні, вони пов'язуються з колективним несвідомим, формують ядро ідентичності, їх доволі важко змінювати (втім, їх небажано змінювати). Стереотипи більш поверхневі, вони сприймаються на емоційному рівні, їх можна певним чином формувати та змінювати.

Зважаючи на певне домінантне положення архетипу серця в українському політико-ментальному полі, можна стверджувати, що Україна - осердя світу. Про це свідчить значна кількість цивілізаційних підказок, які сконцентровані в українському політико-культурному просторі: у філософському дискурсі (сердечно-філософські інтенції); у політичному дискурсі (сердечно- геополітичні інтенції); в освітньому дискурсі (сердечно-освітні інтенції); у релігійному дискурсі (сердечно-сакральні інтенції); в українському фольклорі (сердечно-фольклорні інтенції); у святкуваннях (сердечно-Валентинів- ські інтенції) та ін.

Сердечно-філософські інтенції філософського дискурсу. Наш славетний Г. Сковорода відомий на весь світ завдяки створеній ним філософській теорії, яка має назву «кордоцентризм» (від лат. cordis - серце) або «філософія серця». Характерними ознаками українського кордоцентризму є укоріненість людини за допомогою серця в істинному бутті, цілісність людської реальності, перевага духовного досвіду над теоретичною логікою, пріоритет образного мислення, переважання чуттєвості [6, с. 112-114]. Цікаво, що саме в той час, коли Г. Сковорода створив концепцію кордоцентризму, у європейській філософії спостерігалася протилежна тенденція: перевага надавалася теоріям, які «оспівували» раціоналізм як базову установку людського існування.

Сердечно-геополітичні інтенції політичного дискурсу. Мова йде про концепцію Хартленду (від англ. Heartland - «серцевинна земля»), окремі ідеї якої до сих пір є основою багатьох зовнішньополітичних стратегій. Засновником теорії Хартленду в геополітиці був Х. Маккіндер, який обґрунтовував залежність геополітичної ситуації від фізико-географічних умов певної країни. У своїй праці «Демократичні ідеали і реальність» (1919) Х. Маккіндер здійснив концептуалізацію поняття Хартленду як своєрідної географічної вісі історії. Терміном «Хартленд» позначався особливий Євразійський регіон. Слід зазначити, що поняття Хартленду є штучно створеним конструктом для геополітичної концептуалізації політичних реалій. Саме тому кордони Хартленду не були чітко окреслені. Згодом, доопрацьовуючи власну концепцію, Х. Маккіндер зазначав, що «Хартленд - це північна і внутрішня частина Євро-Азії. Він простирається на південь від арктичного побережжя до серединних пустель, і широкий перешийок між Балтійським і Чорним морями утворює його західні межі» [5, с. 58].

Отже, у сучасному геополітичному дискурсі існують різні версії місця Хартленду на карті світу. Разом з тим територію України переважно відносять до «серця» землі. В окремих геополітичних концепціях лінія зіткнення Хартленду і Римленду проходить по українській території. Це пояснює надмірну увагу з боку всіх вагомих геополітичних гравців до України. український менталітет серце фольклор

Слід розуміти, що битва за Хартленд вічна, чим пояснюється велика кількість війн, спрямованих на завоювання української території. Завойовників було багато, вони були різні (монголи, росіяни, шведи тощо). Чому так відбувається? Звернемось до Х. Маккіндера, який сформулював відому максиму: 1) хто контролює Східну Європу, той керує Хартлендом; 2) хто контролює Хартленд, той керує Світовим островом (тобто Євразією і Африкою); 3) хто контролює Світовий острів, той керує світом. Означені принципи були закладені у Версальському договорі, згідно з яким формувалася захисна смуга з держав-буферів, що була покликана не допустити об'єднання Німеччини та Росії у надмогутню імперію. Отже, враховуючи географічне положення українських територій, чи не пора вже Україні почати контролювати Хартленд та заставити весь світ битися в унісон з українським «серцем»?..

Цікавою була позиція Х. Маккіндера щодо України. У січні 1920 р. він звернувся з меморандумом до прем'єр-міністра Великобританії Ллойда Джорджа, в якому «постулював побудову політичного блоку на території так званого Міжмор'я, куди входять Польща, Україна, Білорусь» [9]. Таким чином, концепція Хартленду тісно корелювала з ідеями концепції Балто-Чорномор- ського союзу, яка сьогодні - в умовах «гібридної» російсько-української війни - набула значної актуальності.

Сердечно-освітні інтенції освітнього дискурсу. Відомий український педагог В. О. Сухомлинський означував процес виховання дітей у молодшому віці (6-10 років) дефініцією «школа сердечності», наголошуючи на важливості прищеплення сердечної чуйності до людей, довкілля [7, с. 160]. Творення краси та творення добра, співчуття та співпереживання щодо інших, людяність, моральність, гідність мають стати результатом виховання дітей у контексті концепції «школи сердечності».

Сердечно-сакральні інтенції релігійного дискурсу. Насамперед звернемося до релігійного мистецтва. Символ серця є одним із ключових елементів греко-католицьких українських ікон, оскільки він вписаний у зображеннях на іконах (Богоматері чи Ісуса). Слід також зазначити, що поняття серця наповнене потужним сакральним змістом і на біблійному, і на символічному рівнях.

Сердечно-фольклорні інтенції українського фольклору. Сутність архетипу серця в українському політико-ментальному просторі також розкривається через фольклор (пісні, казки, приказки тощо). У багатьох українських народних піснях метафора серця є однією з центральних. Наприклад: «Серце-чумаче, голубче, чом ти не робиш, як лучче?»; «Та кам'яне серце в тебе, соколе!»; «Вийди до мене, моє серденько» та ін.

Сердечно-Валентинівські інтенції сучасних святкувань. Святкування «сердечного» свята Дня Святого Валентина 14 лютого, яке, мабуть, найпопулярніше у сучасної молоді, насправді має безпосереднє відношення до України. Адже саме в Україні знаходяться мощі Святого Валентина у церкві Різдва Пресвятої Богородиці (м. Самбір на Львівщині). Ці мощі були передані в цей український храм у 1759 р., причому автентичність реліквії підтверджується документом Папи Римського.

Отже, архетип серця - ключовий для політико-ментального простору України. Здійснено розгляд архетипу серця в політико-ментальному полі української культури у різних взаємодоповнюючих контекстах: у філософському дискурсі («філософія серця» або кордоцентризм Г. Сковороди); у політичному дискурсі (геополітична концепція Хартленду Х. Маккіндера); в освітньому дискурсі («школа сердечності» В. Сухомлинського); у релігійному дискурсі (символ серця є одним із ключових елементів греко-католицьких українських ікон); в українському фольклорі; у святкуваннях та ін.

ЛІТЕРАТУРА

1. Куц Г М. Стереотипізація та міфологізація у виборчому процесі / Г. М. Куц // Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки : зб. наук. пр. / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. - Х. : ФОП Петров В. В., 2013. - Вип. 2 (4). - С.54-67.

2. Куц Г. М. Трансформаційний потенціал лібералізму в політичному просторі : автореф. дис. ... д-ра політ. наук : 23.00.02 / Г. М. Куц ; Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича. - Чернівці, 2011. - 36 с.

3. Куц Ю. О. Національна свідомість і самосвідомість у етнополітиці й державотворенні / Ю. О. Куц // Актуальні проблеми державного управління : наук. зб. - Х. : УАДУ ХФ, 2000. - № 2 (7). - С. 45-52.

4. Куц Ю. О. Природа та сутність державного управління [Електронний ресурс] / Ю. О. Куц // Теорія та практика державного управління та місцевого самоврядування : електр. зб. наук. пр. Херсон. НТУ. - 2013. - № 12. - Режим доступу: http://el-zbim-du.at.ua/Kuc_s.pdf.

5. Маккиндер Х. Круглая земля и обретение мира : пер. с англ. / Хэлфорд Маккиндер // Космополис. - Зима 2006-2007. - № 2 (16). - С. 56-69.

6. Социальная философия / под общ. ред. В. П. Андрущенко, Н. И. Горлача. - Киев ; Харьков : Издат. центр «Единорог», 2002. - 736 с.

7. Трифонова О. С. «Школа сердечності» у педагогічній концепції В. О. Сухомлинського / О. С. Трифонова // Наук. вісн. Миколаїв. держ. ун-ту ім. В. О. Сухомлинського. Серія: Пед. науки. - 2014. - Вип. 1.46. - С. 155-160.

8. Чигринов В. І. Політична ментальність українського суспільства: історія і модерн / В. І. Чигринов, І. О. Поліщук. - Х. : ХІБМ, 2001. - 197 с.

9. Eberhardt P. Koncepcja Heartlandu Halforda Mackindera [Електронний ресурс] / Piotr Eberhardt. - Режим доступу: http://rcin.org.pl/Content/1849/Wa51_12800_ r2011-t83-z2_Przeg-Geogr-Eberhardt.pdf.

Размещено на Allbest.ru