Конкурсний віденський вальс: стандартизація та особливості становлення техніки виконання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет культури і мистецтв

Annotation

The purpose of the work is to analyze the specific of Viennese Waltz formation as a competitional sport dance, which is connected with the processes of standardization.

Methodology of the research is based on the methods of historical and theoretical reconstruction and descriptive and analytical investigation.

Scientific novelty lies in the disclosure of specific standardization and technique performance formation of Viennese Waltz.

Conclusions. On the basis of methodological requirements and materials of "International dance teachers association" (IDTA), "Imperial society of dance teachers" (ISTD) and "World dance sport federation" (WDSF) the basic figures and figures of higher level in Viennese Waltz were considered. It was proved that theoretical consideration of these figures is an important condition of understanding specification of the technical components of the dance and balanced coordination during the performance, which in its turn, is a condition of a professional performance.

Keywords: ballroom choreography, competitional dance, Viennese Waltz, technique of performance, basic figures, figures of higher level.

Актуальність теми дослідження. Навчаючись на хореографічному факультеті в системі університетської освіти, студенти отримують знання в єдино-організованій системі, що покликана дати базову та спеціалізовану освіту, а також естетичне виховання засобами хореографії. Вагома роль в цьому процесі належить і тим дисциплінам, які пов'язані з опануванням мистецтва бальної хореографії, до складу якого відносять віденський вальс, що справедливо вважається королем всіх танців та, разом з повільним (англійським) вальсом, входить до європейської програми бальних танців.

Сьогодні бальний танець набуває не лише все більшої популярності, але й постає тим напрямом, що динамічно розвивається. У зв'язку з цим особливо актуальним нині є вивчення передумов становлення бального танцю, основних особливостей та перспектив подальшого розвитку цього виду спорту і хореографічного мистецтва. Тим більше, коли йдеться про вищу хореографічну освіту, де на перший план з-поміж інших напрямів бального танцю, виступає конкурсний або спортивний танець. Саме останній, що особливо помітно на прикладі навчального процесу, допомагає індивідуальності вдосконалюватися, покращувати особистісні якості студентів через спілкування з суперниками або ж співкурсниками. Разом з тим, це мистецтво, яке потребує творчого погляду на світ, розвиненої уяви, що сприяє формуванню нового і неординарного підходу до, здавалося б, звичних речей. Бальна хореографія удосконалюються з кожним роком, з'являються нові напрямки діяльності та види змагань (коли йдеться про конкурсний напрям), системи викладання, що вимагають більш детального аналізу та фундаментального методологічного обґрунтування [3, 119].

Мета і завдання статті. Зазначене стосується і конкурсного сучасного віденського вальсу. Через що, метою статті є аналіз специфіки становлення останнього, шляхом розкриття основних завдань, до яких ми відносимо, по-перше, аналіз стандартизації та легітимації Віденського вальсу як конкурсного танцю, а, по-друге, розгляд техніки виконання на прикладі базових фігур та фігур підвищеного рівня складності.

Виклад основної частини. Віденський вальс - один з найбільш красивих бальних танців. Починаючи з моменту створення (від 1775 року) і по сьогоднішній день, він залишається популярним побутовим, сценічним та конкурсним танцем у Європі та більшості країн світу.

На рахунок історії конкурсних бальних танців, то вона починається з 1907 р. Сама ідея проведення танцювальних змагань майже співпала у часі з відродженням Олімпійських ігор і популяризацією спорту, та була реалізована успішно К. де Реналем, який вперше у вищезазначеному році організував крупний турнір з танго. Згодом були відібрані 10 танців, що увійшли до конкурсної програми: спочатку це повільний вальс, танго, повільний фокстрот, квікстеп, віденський вальс (європейська програма), потім у 40-х рр. стали танцювати і ча-ча-ча, самбу, румбу, пасодобль, джайв (латиноамериканська програма) [2].

Конкурси бальних танців проводились в різних країнах і за різними програмами з довільним набором фігур. Тому виникла необхідність введення загальних правил, тобто стандартизації танців. Під стандартизацією розумілось визначення переліку дозволених до виконання танців, їх лексичне наповнення та його побудова. Паралельно з проведенням цих конкурсів відбувалось дослідження, формування, перегляд та доповнення лексичного матеріалу і понятійного апарату та кожного з бальних танців. За час становлення та розвитку бального танцю, викладачами та теоретиками танцю розроблялись й видавались навчальні посібники, в яких приводився опис і систематизація теоретичних знань.

Саме в Англії з'явилися перші асоціації вчителів бального танцю, які заклали основу для розвитку цього жанру хореографії, розробили основні ідеї та стандартизували техніку виконання фігур. Під стандартизацією розумілось визначення переліку дозволених до виконання танців, їх лексичне наповнення та його побудова. Це "Британська асоціація вчителів бального танцю" (1892), "Альянс Сполученого королівства" (1903) та "Імперське товариство" (1904) [1].

У 1924 р. англійське "Імперське товариство вчителів танців" (ISTD - Imperial Society of Teacher of Dance) вирішило стандартизувати танці, відомі на той час. Цією проблемою займався комітет з бальних танців ISTD. До його складу ввійшли найкращі виконавці бальних танців Ж. Бредлей (Bradley), І. Таймгейт- Сміт (Tymegate-Smits), М. Сімонс (Simmons), Л. Хаймфрейс (Humphreys) та тогочасний чемпіон світу Віктор Сільвестр (Sylvester). Результатом роботи комітету стала стандартизація всіх відомих на той час танців за винятком Віденського вальсу. На той час Віденський вальс не був популярним в Англії, де справжнім вальсом вважали тільки Повільний вальс (Slow waltz), лексика якого складалась з кількох фігур - натуральний (правий) поворот, зворотній (лівий) поворот та зміна напрямку. Це були спокійні, повільні фігури, й весь танець, як і танго був спокійним і фешенебельним. Та на розвиток Віденського вальсу це ніяк не вплинуло: він був фаворитом бальних залів Європи і консервативні британці не змогли змінити ситуацію. І лише згодом Віденський вальс таки включили до переліку європейської програми "ballroom" конкурсних бальних танців. Це приклад того, як танець визначає умови, а не люди. Нині Віденський вальс є складовою частиною всіх змагань з європейських бальних танців окрім тих, що проводяться в Англії.

Чималу роль у процесах стандартизації сьогодні відіграють 4 офіційні об'єднання спортивних бальних танців: "Міжнародна федерація танцювального спорту" (IDSF), "Міжнародний Професійний Рада з Танцювального Спорту" (IPDSC), "Міжнародний танцювальний союз" (IDU) і "Всесвітня Рада з танців" (WDC). Зокрема, на початку ХХІ ст. IDSF має у своєму складі 82 Національних Члена Федерацій на 4 континентах, 56 з них визнані Національними Олімпійськими комітетами. IDSF представлено більш ніж 4 мільйонами членів організації [3, с. 116].

Стосовно техніки виконання Віденського вальсу, то вона описана у виданнях ISTD, зокрема у роботах А. Мура, Л. Буссолетті, Г. Сміт-Хемпшира та ін. Першими основоположними виданнями з техніки виконання європейських бальних танців були підручники, видані "The IDTA Ballroom Technical Faculty" Міжнародної асоціації вчителів танцю (IDTA) та "Ballroom Faculty of the ISTD" Імперського товариства вчителів танцю (ISTD). Підручники ISTD багаторазово перевидавались з деякими змінами та уточненнями. Перелік фігур Віденського вальсу у них вміщував такі елементи: натуральний поворот, зворотній поворот, зміни вперед та назад з правої та лівої ніг, натуральний та зворотний флекерли, контра-чек. Всього, і на цьому варто наголосити, дев'ять фігур до виконання.

Невеликі зміни на рахунок техніки виконання фігур Віденського вальсу були описані Г. Сміт- Хемпширом у своїй роботі "Віденський вальс" [5] та підручнику, рекомендованому "Британською радою танцю" (British Dance Council) у 2001 р. Фахівці ISTD погодились з цими змінами та внесли їх у свої наступні видання. віденський спортивний танець вальс

Прийняті зміни в техніці виконання відзначалися локальним характером. Вони стосувались напрямку початку руху партнером у зворотному повороті: перший крок починається обличчям діагонально до стіни (замість - обличчям по лінії танцю), виконання третього кроку закінчується спиною діагонально до стіни (замість - спиною по лінії танцю), виконання шостого кроку закінчується обличчям діагонально до стіни (замість - обличчям по лінії танцю). У зв'язку з цим партнер не виконує свівл в стопі між 5 і 6 кроками, а партнерка між 2 і 3. Відповідно корегуються зміни вперед та назад з правої та лівої ніг. Між тим, ці зміни були швидше уточнюючими, натомість, лексичний матеріал не змінився. Можливість побудови різноманітних варіацій не збільшилась. Власне, саме через відсутність можливості побудови широкого спектру варіацій Віденський вальс і станом на сьогодні не включено до програми змагань, котрі проводяться в Англії.

"Віденський вальс, - зазначає А. Мур, - багато років був обов'язковим танцем для виконання на чемпіонатах світу та континентальних чемпіонатах, але так і не був включений до програми чемпіонатів Британії. Тепер, після того як Офіційна рада з бальних танців визнала джайв в якості обов'язкового танцю програми всіх ведучих чемпіонатів, ми зіштовхуємось з незвичною ситуацією, коли в латинському розділі п'ять обов'язкових танців, а у стандартному розділі - тільки чотири. Більшість наших кращих пар інтерпретують віденський вальс просто як повільний вальс, що виконується швидко" [4].

Від моменту внесення останніх змін в техніку виконання Віденського вальсу пройшло понад десять років. Паралельно з англійськими освітніми факультетами видатні італійські тренери та теоретики танцю досліджували, стандартизували та збагачували конкурсний бальний танець вже з урахуванням напрацювань олімпійських видів спорту. Італійська академія танцю (Team Diablo Academy) у 2012-2013-х рр. представила танцювальній спільноті нові навчальні підручники з техніки виконання, які розроблені з урахуванням вимог Міжнародного олімпійського комітету [6-10]. Одним із об'єктів дослідження був Віденський вальс.

Що стосується методичних характеристик, які розкривають специфіку техніки виконання Віденського вальсу у новітніх виданнях, то варто відмітити, що лексичний матеріал у них розбитий на два розділи - фігури, рекомендовані до використання у базовій програмі (Basic syllabus) та у варіаціях відкритих класів майстерності (Open choreography).

До фігур базової програми належать:

• натуральний поворот;

• зворотний поворот;

• зміна з правої ноги (ПН) вперед (від натурального до зворотного)

• зміна з лівої ноги (ЛН) вперед (від зворотного до натурального)

• зміна з ЛН назад (від натурального до зворотного)

• зміна з ПН назад (від зворотного до натурального).

Фігури, які рекомендовані до використання у варіаціях відкритих класів майстерності, розподілені на три рівні за складністю виконання (Таблиця 1).

Таблиця 1

Всього лексичний матеріал складається з 34 фігур, тоді як у попередніх виданнях - 9 фігур. Розширення лексичного матеріалу створює сприятливі умови для хореографів під час побудови навчальних та авторських конкурсних варіацій.

Розглянемо можливість побудови варіацій для різних рівнів виконавської майстерності. Варіації, рекомендовані для базового рівня:

Варіація 1: натуральний поворот - 16 тактів.

Варіація 2: натуральний поворот - 8 тактів, зміна з ПН вперед (від натурального до зворотного) - 1 такт, зворотний поворот - 6 тактів, зміна з ЛН вперед (від зворотного до натурального) - 1 такт.

Варіація 3: натуральний поворот - 7 тактів, зміна з ЛН назад (від натурального до зворотного) - 1 такт, зворотний поворот (з кроку 4) - 6 тактів, зміна з ПН назад (від зворотного до натурального) - 1 такт, натуральний поворот (кроки 4-6) - 1 такт.

Варіація 4: натуральний поворот - 15 тактів, зміна з ЛН назад (від натурального до зворотного) - 1 такт, зворотний поворот (з кроку 4) - 14 тактів, зміна з ПН назад (від зворотного до натурального) - 1 такт, натуральний поворот (кроки 4-6) - 1 такт.

Варіація 5: натуральний поворот - 16 тактів, зміна з ПН вперед (від натурального до зворотного) - 1 такт, зворотний поворот - 14 тактів, зміна з ПН вперед (від натурального до зворотного) - 1 такт.

Варіація 6: натуральний поворот - 6 тактів, зміна з ЛН назад (від натурального до зворотного) - 1 такт, зміна з ПН назад (від зворотного до натурального) - 1 такт, натуральний поворот - 8 тактів.

Набувши досвіду виконання навчальних поєднань всіх десяти фігур першого рівня, можна будувати конкурсні варіації з урахуванням тривалості музичного супроводу в ході проведення змагань (1,5-2 хвилини). Ця тривалість залежить від рівня змагань та кількості танцювальних дуетів.

Наведемо приклади навчальних поєднань для виконавців першого рівня відкритих класів майстерності, серед яких:

• натуральний поворот - 6 тактів, продовжений спін - 2 такти;

• зворотний поворот - 6 тактів, зворотні півоти - 2 такти;

• натуральний поворот - 6 тактів, зміна-хезитейшн - 2 такти;

• зворотний поворот - 6 тактів, зворотні півоти - 1 такт, зміна вперед з ЛН (від зворотного до натурального) - 1 такт;

• натуральний поворот - 6 тактів, чековий натуральний поворот - 2 такти, зворотний поворот - 6 тактів, зворотні півоти - 1 такт, зміна вперед з ЛН (від зворотного до натурального) - 1 такт;

• натуральний поворот - 6 тактів, натуральний чек назад - 2 такти, зворотний поворот - 6 тактів, зворотні півоти - 1 такт, зміна вперед з ЛН (від зворотного до натурального);

• зворотний поворот - 6 тактів, чековий зворотний поворот - 2 такти, натуральний поворот - 6 тактів, чековий натуральний поворот - 2 такти;

• зворотний поворот - 6 тактів, зворотний чек назад - 2 такти, натуральний поворот - 6 тактів, натуральний чек назад - 2 такти;

• зворотний поворот - 6 тактів, дрег-хезитейшн - 1 такт, 4-6 натурального повороту, натуральний поворот - 6 тактів, зміна-хезитейшн - 2 такти;

• натуральний спін-поворот - 2 такти, зворотний поворот (з 4 кроку) - 5 тактів, зміна з ЛН вперед (від зворотного до натурального) - 1 такт;

• натуральний поворот - 2 такт, натуральний спін-поворот - 2 такти, зворотний поворот (з 4 кроку) - 3 такти, контра-чек - 1 такт;

• натуральний поворот - 6 тактів, перекручений спін-поворот - 2 такти;

• зворотний поворот - 6 тактів, троувевей-оверсвей - 2 такти, натуральний поворот - 2 такти, продовжений спін - 2 такти, перекручений спін - 2 такти, зміна-хезитейшн - 2 такти;

• натуральний спін-поворот - 2 такти, зворотний поворот (з 4 кроку) - 1 такт, зворотний півот - 1 такт, троувевей-оверсвей - 2 такти, натуральний поворот - 2 такти;

• натуральний поворот - 6 тактів, чековий натуральний поворот - 2 такти, зворотний поворот - 6 тактів, троувевей-оверсвей - 2 такти;

• натуральний поворот - 6 тактів, натуральний чек назад - 2 такти, зворотний поворот - 6 тактів, троувевей-оверсвей - 2 такти;

• зворотний поворот - 6 тактів, закритий телемарк - 2 такти, натуральний поворот - 4 такти, перекручений натуральний спін-поворот - 2 такти, натуральний чек назад - 2 такти;

• зворотний поворот - 6 тактів, закритий телемарк - 2 такти, натуральний поворот - 4 такти, натуральний спін-поворот - 2 такти, зворотний поворот (з 4 кроку) - 1 такт, зворотний півот - 1 такт;

• натуральний поворот - 2 такти, чековий натуральний поворот - 2 такти, ховер-зворотний поворот - 2 такти, продовжені спіни - 2 такти; натуральний поворот - 2 такти, чековий натуральний поворот - 2 такти, ховер-зворотний поворот - 2 такти, біжуче перо - 2 такти;

• зворотний поворот - 6 тактів, закритий телемарк - 2 такти, біжуче перо - 2 такти, натуральний поворот - 2 такти, перекручений натуральний спін-поворот - 2 такти, натуральний чек назад - 2 такти;

• натуральний спін поворот - 2 такти, зворотний поворот - 2 такти, лівий віск - 2 такти, продовжені спіни - 2 такти;

• натуральний поворот - 2 такти, біжуче плетиво - 2 такти, зворотний поворот - 1 такт, зворотний півот - 1 такт, ховер-зворотний поворот - 2 такти.

Те ж саме можна запропонувати для другого та третього розвинених рівнів на прикладі побудови першого рівня відкритих класів майстерності.

Висновки

Отже, Віденський вальс як конкурсний танець, що входить до європейської бальної програми, здобув визнання та пройшов стандартизацію як невід'ємна складова танцювальних чемпіонатів. Сьогодні він є самостійним різновидом бальних танців, під час виконання якого учасники мають змогу продемонструвати граційну динаміку своїх рухів і уміння володіти простором танцювальної зали. Завдяки творчості таких відомих виконавців як А. Мур, Л. Буссолетті, Г. Сміт-Хемпшир та ін., а ще за сприяння "Міжнародної асоціації вчителів танцю" (IDTA), "Імперської спілки вчителів танцю" (ISTD) та "Всесвітньої федерації танцювального спорту" (WDSF), Віденський вальс на сьогоднішній день має власну теорію та лексичне наповнення, що проявляється у техніці виконання на прикладі базових фігур і фігур підвищеної складності.

Засвоєння цього матеріалу передбачає розробку методики викладання, яка відповідала б всебічно-гармонійному розвитку танцівника, заснованому на вихованні морально-вольових і морально-етичних якостей під час підготовки вихованців у сфері бального танцю на основі загально-розвиваючих фізичних і хореографічних функцій. Це зумовлює перспективу подальшого дослідження сучасного Віденського вальсу в частині формування структури танцю, ритмічної підготовки, становлення засад композиційного мислення тощо.

Література

1. Акуленок С. В. Бал зажигает огни / С. В. Акуленок // Кто есть кто в современном мире; под. ред. С.М. Семёнова. - М.: Международный объединенный биографический центр, 2003. - Вып. 5. - Т. 2. - режим доступу: http://www.rdu.ru/goldfund1.

2. Бальный танец: спорт или развлечение? - Режим доступу: http://aboutdance.com.ua/sportivnyie- balnyie-tantsyi.

3. Дегтярева Е.Ю. Популяризация бальных танцев и перспективы их дальнейшего развития / Е.Ю. Дегтярёва // Вестник МГУКИ. - 2012. - №3 (47). - С. 115-119.

4. Венский вальс. - Режим доступу: http://www.valsis.ru/index.php?option=com content&view= article&id= 89:vinnese&catid=11:champion&Itemid=154.

5. Смит-Хэмпшир Г. Венский вальс. Как воспитать чемпиона ; пер. с англ. А. Белогородского / Смит- Хэмпшир Г. - Томск: STT, 2000. - 288 с.

6. Quikstep/ M. Sietas, N, Ambroz (and other). - Roma: WDSF, 2013. - 149 p.

7. Slow Foxtrot/ M. Sietas, N, Ambroz (and other). - Roma: WDSF, 2013. - 167 p.

8. Тango/ M. Sietas, N, Ambroz (and other). - Roma: WDSF, 2013. - 170 p.

9. Viennese walts/ M. Sietas, N, Ambroz (and other). - Roma: WDSF, 2011. - 45 p.

10. Waltz/ M. Sietas, N, Ambroz (and other). - Roma: WDSF, 2013. - 139 p.

Размещено на Allbest.ru