Динаміка готовності майбутніх дизайнерів до розвитку професійної кар’єри

Размещено на http://www.allbest.ru/

Динаміка готовності майбутніх дизайнерів до розвитку професійної кар'єри

Світлана Алексеева,

кандидат педагогічних наук, ст. науковий співробітник, ст. науковий співробітник лабораторії професійної кар 'єри Інституту професійно-технічної освіти НАПН України

Реферат

У статті аналізуються результати експериментального дослідження перевірки ефективності підготовки майбутніх фахівців до розвитку професійної кар'єри. Дослідженням встановлено, що для успішного формування готовності майбутніх дизайнерів до розвитку професійної кар'єри необхідним є комплекс організаційно-педагогічних умов, що забезпечують позитивну динаміку сформованості досліджуваного феномену. На основі системних показників діагностичних критеріїв було визначено початковий рівень сформованості готовності майбутніх дизайнерів до розвитку професійної кар'єри. Визначено, що рівень готовності до розвитку професійної кар'єри як у контрольній, так і в експериментальній групах є недостатнім. Низький рівень готовності за позиційним критерієм є характерним для більшості майбутніх дизайнерів (76,56 % та 75,0 % студентів). Рівень сформованості змістовного, технологічного та креативного критеріїв є також низьким. Отримана статистично значуща різниця коефіцієнтів готовності до розвитку професійної кар'єри студентів експериментальних груп до і після формувального етапу дослідження засвідчила, що в експериментальних групах, на відміну від контрольних, зменшилася кількість студентів з репродуктивним (з 77,39 % до 2,61 %) рівнем готовності, водночас зросла кількість студентів з реконструктивним (з 20,53 % до 73,96 %) та інтерпретаційним (з 2,08 % до 23,43 %) рівнями готовності до розвитку професійної кар'єри.

Порівняльна перевірка констатувального та контрольного зрізів експерименту свідчить про статистичну значимість відмінності рівнів готовності майбутніх дизайнерів до розвитку професійної кар'єри. А отже, використання комплексу організаційно-педагогічних заходів (персоналізація кар'єро-орієнтованих освітніх маршрутів, моделювання інноваційного контексту кар'єро-орієнтованої професійної діяльності в розвивальному середовищі навчального закладу та стимулювання мотивації до кар'єрного розвитку) свідчить про успішність його формувального впливу та доцільність подальшого впровадження у процес професійної підготовки майбутніх дизайнерів до розвитку професійної кар'єри.

професійний кар'єра дизайнер фахівець

Постановка проблеми. Дизайн є потужним джерелом забезпечення конкурентоспроможності промислової продукції, якості послуг, ефективним засобом підвищення умов життєдіяльності людини. У сучасному суспільстві провідна роль дизайну визнана розвиненими державами світу. Зокрема, європейські країни активно підтримують дизайн у всіх сферах промислового виробництва, економіці та освіті. Дизайн-виробництво навіть при відносно незначних фінансових вкладеннях здатне спричинити вагомий позитивний внесок в економіку держави та розвиток матеріальної культури суспільства. Аналіз досвіду підготовки дизайнерів у різних країнах світу свідчить, що зміст дизайн-освіти зорієнтований на формування певної системи ціннісних кар'єрних орієнтацій майбутніх фахівців. Саме кар'єра в дизайнерській професії розглядається як критерій досягнення високого рівня професіоналізму, компетентності та професійної самореалізації фахівця. Професійну кар'єру як траєкторію свого руху створює сама особистість, і важливо підготувати майбутніх дизайнерів до її успішної реалізації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Основні положення щодо підготовки майбутніх фахівців, зорієнтованих на успішну професійну кар'єру, знайшли відображення у працях С. Алєсєєвої [2], А. Борисюка, Д. Закатнова [4], М. Миропольської, Р. Калениченко, В. Орлова [4].

Мета статті: проаналізувати результати експериментального дослідження щодо перевірки ефективності підготовки майбутніх фахівців до розвитку професійної кар'єри.

Виклад основного дослідницького матеріалу. Відомо, що готовність майбутніх дизайнерів до розвитку кар'єри є результатом якісної професійної підготовки [1, с. 3]. Для успішного формування такої готовності необхідним є комплекс організаційно-педагогічних заходів щодо використання ефективних підходів, принципів, педагогічних умов, змісту, методів та форм організації професійної підготовки майбутніх дизайнерів до розвитку професійної кар'єри.

На формувальному етапі нашого дослідження здійснювалося включення майбутніх дизайнерів у навчальну кар'єро - орієнтовану діяльність, проводилася персоналізація їхніх кар'єро-орієнтовних освітніх маршрутів, апробовувалися методики розвитку мотивації кар'єрного успіху. На експериментальному етапі дослідження реалізовувалася теоретична й процесуальна розробка педагогічного експерименту, здійснювався комплексний підбір методик, проводилась експериментальна робота щодо апробації розроблених організаційно-педагогічних умов формування готовності майбутніх дизайнерів до розвитку професійної кар'єри; систематизовувалися та аналізувались отримані результати, відбувалася корекція розробленої моделі підготовки майбутніх фахівців до розвитку професійної кар'єри.

Експеримент проводився на базі Мистецького коледжу художнього моделювання та дизайну (м. Київ), експериментальну вибірку склали 208 осіб. Динаміка розвитку готовності майбутніх дизайнерів до розвитку професійної кар'єри спостерігалася на всіх етапах експериментального навчання. Об'єктивність результатів досягалася за рахунок того, що експеримент не суперечив чинній нормативній програмі професійної підготовки майбутніх дизайнерів, у всіх групах аналіз й обробка даних здійснювалися за єдиною програмою, в ідентичних умовах, з використанням єдиної методики діагностики рівня сформованості готовності до розвитку професійної кар'єри.

Об'єм вибірки для визначення рівнів сформованості готовності в експериментальних і контрольних група складав по 104 осіб. Відповідно до методики діагностики рівня сформованості зазначеної готовності, кожен із системних показників діагностичних критеріїв оцінювався коефіцієнтом (К1, К2, К3, К4 і т.д.), що обчислювався за формулою:

K = S : T,

де S - сума балів, які набрав студент при оцінюванні сформованості конкретного критерію, а T - максимально можлива кількість балів. Після підрахування коефіцієнту кожного з критеріїв обчислювався середній коефіцієнт за формулою:

К= иКІ/4.