Художній метал Львова початку ХХІ століття: урбаністичні та стильові особливості (за творами скульптора Володимира Цісарика)

Дослідження тенденцій розвитку художнього металу Львова, передовсім металевої скульптурної пластики початку ХХІ ст. Визначення ролі у цьому процесі творів талановитого скульптора, випускника Львівської національної академії мистецтв В. Цісарика.

Рубрика Культура и искусство
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 20.07.2018
Размер файла 235,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

ХУДОЖНІЙ МЕТАЛ ЛЬВОВА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ: УРБАНІСТИЧНІ ТА СТИЛЬОВІ ОСОБЛИВОСТІ (ЗА ТВОРАМИ СКУЛЬПТОРА ВОЛОДИМИРА ЦІСАРИКА)

Волошенко Віктор Олександрович,

аспірант, Львівська національна

академія мистецтв, м. Львів

victor291976@ukr.net

Розглянуто тенденції розвитку художнього металу Львова, передовсім металевої скульптурної пластики початку ХХІ ст. Висвітлено роль у цьому процесі творів талановитого скульптора, випускника Львівської національної академії мистецтв В. Цісарика. Окреслено роль урбаністичних тенденцій у формуванні художньо- стильових особливостей сучасної металевої пластики. Основна увага приділена металевим скульптурним композиціям митця, чия творчість вперше введена в науковий мистецтвознавчий обіг.

Ключові слова: Львів, художній метал початку ХХІ ст., Володимир Цісарик, урбаністичні і стильові тенденції творчості.

Постановка проблеми

Урбанізм - поняття, що має декілька значень: По перше, воно визначає напрям у містобудуванні XX ст., утверджує необхідність створення і розвитку великих міст. По друге, в мистецтві XX ст. це тема зображення життя великих міст. По третє, «урбанізм» конкретизує і визначає жанровість міських (індустріальних) пейзажів. На зламі ХХ-ХХІ ст., особливо впродовж його останнього десятиліття, сформувався один із найбільш цікавих для дослідження період розвитку українського художнього металу. Мистецтво Львова від 1990-х рр. і до сьогодення дає дослідникам все нові матеріали з царин скульптурної і декоративної металевої пластики в міському архітектурному просторі. Але спроби систематизації й аналізу художньої спадщини цього періоду виявили, що окремі імена митців, складові їх творчості потребують додаткової і поглибленої уваги. Це стосується і скульптурного литого металу Львова початку ХХІ ст., продукції місцевих ковальських, ливарних підприємств, зокрема, Львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики, діяльності вищих художніх навчальних закладів і, зрозуміло, творчості митців, які активно формують роль і присутність художнього металу у сучасному місті. Саме впродовж цього періоду розвинулася творчість митця В. Цісарика, яка фактично вперше, передовсім його об'ємно-просторова металева пластика, в такому аспекті аналізується у даній статті, а її результати вводяться у мистецтвознавчий науковий обіг, що дає змогу констатувати актуальність пропонованої теми.

Останні дослідження та публікації. Серед публікацій останніх двох десятиліть уваги заслуговують дослідження С. Боньковської [4], М. Селівачова [9], О. Роготченка [8], Е. Сидор [10], А. Бень-Дронюк [2] та ін., в яких значна увага приділена проблемам розвитку скульптурного ковальства і литва початку ХХІ ст. Помітну роль у розвитку сучасної історіографії художнього металу Львова відіграють праці Р. Шмагала [11-13], який упродовж тривалого періоду комплексно досліджує проблематику цього виду мистецтва в різних його аспектах. Не менш важливу роль у формуванні мистецтвознавчого доробку відіграли дослідження львівського скульптурного художнього металу, до традицій і творчих надбань якого часто звертаються сучасні професійні митці Львова [5; 6]. Разом із тим, попри певну кількість опублікованих матеріалів, можна помітити непослідовність самого процесу вивчення художнього металу Львова, а також певну обмеженість обсягу аналізованих та особливо ілюстрованих у публікаціях творів скульптурного литва і кування. Так, творчість скульптора В. Цісарика продовжує привертати увагу переважно періодичних популярних та Internet-видань [3, 7, 16], а тому дану публікацію можна вважати більш ґрунтовним науковим дослідженням. художній метал скульптура цісарик

Мета статті. Виходячи із стану вивчення об'єкту і предмету даної публікації, її метою стало виявлення характерних рис художнього металу Львова початку ХХІ ст., передовсім, основних тенденцій розвитку і художньо-стильових особливостей металевої скульптурної пластики (на прикладі творчості скульптора В. Цісарика у контексті розвитку культурних урбаністичних тенденцій Львова).

Методологія дослідження. Базовим став метод мистецтвознавчого аналізу скульптурних творів В. Цісарика, створений упродовж початку ХХІ ст. у різних зонах та об'єктах Львова - пішохідних, рекреаційних, архітектурних. Розширений варіант дослідження спонукав до використання комплексного підходу із застосуванням архітектурно-структурного, описового, порівняльного методів.

Виклад матеріалу дослідження

Поява ще одного поняття - «новий урбанізм» (New Urbanism), як означення концепції «впорядкування урбаністичного простору», виникла на тлі критики процесу «розповзання передмість» і відстоює відродження невеликого компактного «пішохідного» міста або © Волошенко В. О., 2017 району, на противагу «автомобільним» передмістям. По-суті, «новий урбанізм» - це два різних варіанти урбаністичних ідей. Перший, європейський, варіант, лідерами якого стали брати Л. і Р. Кріє, тісно пов'язаний із загальним трендом т.зв. «архітектура постмодернізму» з характерним збільшенням або, навпаки, зменшенням деталей, поєднанням різнорідного, розривами елементів, що підкреслюють не стільки копіювання старого, скільки появу нового ефекту, завдяки якому архітектуру постмодернізму легко впізнати [15]. Поряд із цими формальними рисами, проявилося і прагнення відтворити найкращі якості старовинних міст: невеликі квартали з їх суцільними, без розривів між будівлями, фасадами вулиць, маленькі пішохідні площі, затишні куточки тощо.

Спроби систематизації й аналізу художньої спадщини, здобутки львівського декоративного і функціонального металу виявили, що окремі митці, складові їх творчості і надалі потребують додаткової та поглибленої уваги. До речі, історичні тенденції функціоналізму у Львівській архітектурі і архітектурно- художньому металі простежуються аж до 1939 р. Складне в художньому та історичному аспектах львівське архітектурне середовище вимагало практично нового формально-естетичного вирішення. Цікаві формально-стильові пошуки у царині функціоналізму продемонструвала, наприклад, продукція майстерні Й. Викрути, що активно діяла у 1920-1930-х рр. [13; 97].

Напередодні П Світової війни динаміка розвитку художнього металу Львова відчутно спадає. З установленням у 1939 р. на західноукраїнських теренах радянської влади, відбулися глобальні зміни як в економічному, так і культурному розвитку міста: були ліквідовані, зокрема в металообробній галузі, приватні підприємства, з асортименту виробів вилучені сакральні мотиви, національні та західні формально-естетичні риси. Після війни художній метал стає відчутно проблемною галуззю міської культури. Його застосування на довший час переходить у площину суто функціонального забезпечення архітектурних об'єктів.

Відродження ролі художньої металевої пластики, спочатку у вигляді карбованих рельєфів і барельєфів, припадає на початок 1970-х рр. і представлена творами київських, харківських, львівських митців, завдяки чому розвиток об'ємної металевої пластики стає більш помітним. Проблематика художнього металу Львова була піднята наприкінці XX ст., а перші практичні кроки до початку професійного навчання художній обробці металу у другій половині цього століття зробили Львівський коледж декоративного та ужиткового мистецтва ім. І. Труша (1960-ті рр.) і Львівська національна академія мистецтв (1990-ті рр.), де функціонує спеціальна магістерська кафедра художнього металу [12; 413-414]. Ідея програми підготовки фахівців полягала в тому, що вища художня школа має на професійному рівні замінити аматорську практику навчання на комплексну технічно-естетичну програму нового типу, яка поряд із ремеслом художньої обробки металу покликана надати можливість опанувати комплекс художньо-теоретичних знань і практичних навичок із рисунку, композиції, художнього моделювання, технології обробки металу, необхідний мінімум мистецько-теоретичних знань, що мають формувати обізнаність студентів із сучасним художнім процесом [13; 81].

Повертаючись до сучасного періоду, зауважимо, що автор найбільш відомих, часто спірних, але вельми популярних львівських скульптур із металу В. Цісарик часто шукає натхнення, за його ж зізнанням, в образах Львова, в його історії, навіть в образах випадкових перехожих тощо. Серед монументальних творів митця, встановлених у багатьох українських містах і за кордоном: у Чернівцях - пам'ятник Францу Йосифу І, у Червонограді - загиблим шахтарям, у Кіровограді - В. Винниченку, в Англії - скульптура «Міленіум» та ін. [3]. Але особливу увагу привертають скульптурні об'єкти у Львові. Це, зокрема, бронзові постаті Захер-Мазоха, винахідників гасової лампи Я. Зега та I. Лукасевича, П. Пікассо, львівських Бровара і Сажотруса та ін. Сам В. Цісарик зазначає, що після навчання в коледжі ім. І. Труша і Львівській академії мистецтв - усе в царині монументально-декоративної скульптури - першою своєю «серйозною» роботою він вважає пам'ятний знак М. Шашкевичу у Жидачеві. І з того часу митець активно працює в жанрі монументальної і станкової скульптури, а також захоплюється меморіальною пластикою, медальєрством, експериментує з різними матеріалами - металом, деревом, каменем. Власне, тут саме час звернути увагу на синтез художньо-стильових і урбаністичних тенденцій у творчості В. Цісарика, які й є основним об'єктом нашої уваги.

З огляду на це доречно звернутися до ще одного, американського варіанту - т. зв. «нового урбанізму». Це поняття прийнято трактувати як «прагнення сформувати повнокровні нові міста з пішохідною доступністю всіх видів послуг і в теорії - місць прикладання праці» [6; 119]. «Конгрес нового урбанізму» (CNU) - організація, що поширює ідеали цієї концепції - визначив базові принципи нового урбанізму, частина яких має безпосереднє відношення до скульптурної урбаністичної концепції В. Цісарика [15]. Серед них, зокрема: 1) «пішохідна доступність»: більшість об'єктів - громадського обслуговування, мистецько-культурних, рекреаційних - мають знаходитись у максимальній наближеності від житла і роботи; вулиці проектуються за принципом зручності для пішохода, а не автомобіля; 2) «взаємозв'язок»: мережа взаємозв'язаних вулиць, що забезпечує перерозподіл транспорту і полегшує пересування пішки; 3) «функціональність і різноманітність»: поєднання магазинів, контор, індивідуального житла в єдину структуру для людей різного віку, рівня статків, культури тощо; 4) «змішана забудова»: різноманітність типів, розмірів, цінового рівня будинків, розташованих поруч; акцент на естетиці, комфортності міського середовища, в якому архітектура і твори мистецтва набувають людського масштабу; 5) «екологічність»: мережа екологічно чистого транспорту, екологічні будівельні матеріали; широке використання велосипедів тощо; 6) «енергетична ефективність»: використання відновлюваних джерел енергії, створення умов для зменшення використання приватного автотранспорту [14]. Першим втіленням нового урбаністичного підходу в Америці стало містечко Сісайд у Флориді, створений за проектом Андес Дюан і Елізабет Плейтер-Зайберк. У 1990-ті рр. компанією В. Діснея згідно з принципами нового урбанізму збудовано містечко Селебрейшн також у Флориді (США). Європейський приклад - це місто Йаркіборг у Швеції, стилістично оформлене згідно з історичними європейськими архітектурними традиціями [15].

Для Львова більшість положень концепції «нового урбанізму» є максимально дотичною до творчості скульптора В. Цісарика. Фігура Пікассо на вул. Зеленій, 88 встановлена поруч із входом до нічного клубу, який носить ім'я знаменитого художника - кубіста-сюрреаліста (рис. 1). Встановили пам'ятник 13 червня 2009 р. на честь 12 річниці існування паб-клубу. Цей твір став першим в Україні, що увіковічнив пам'ять відомого митця ХХ ст. Невисокого зросту, середнього віку чоловік зображений босононіж у шортах, схрестивши руки на грудях, курить сигарету, яка згоряє і світиться червоним полум'ям. Такий погляд ідейників постаменту на творчу натуру художника є дивним для тих, хто не обізнаний з самим життям геніального митця. Як відомо, Пікассо мав звичайну чоловічу звичку: після роботи вийти на балкон і викурити цигарку і саме в такому вигляді він полюбляв працювати у своїй майстерні. Отже, скульптурний твір виглядає як коротка репліка, емоційна рефлексія на звичний творчий стан митця. Така ж коротка, як і його звичний підпис під його творами - «Picasso», попри багатослівний вміст його справжнього імені. До речі, пам'ятників Пікассо у всьому світі налічується не так вже й багато, всього - 16. Найоригінальніші з них це, звичайно, «Пікассо» (або «Пікассо у шортах» - усталилася й така його «побутова» назва) у Львові, сидячий на кубі Пабло Пікассо у Осієку (Хорватія), в компанії 4 художників - у Москві (Росія), дві натуралістичні скульптури в Малазі (Іспанія), велика голова Пабло в Кельце (Польща).

Рис. 1. Пабло Пікасо. Бронза, литво, 495*699. Львів

Певна частина львівських критиків вважає, що скульптор В. Цісарик став особливо відомим після того, як зробив у Львові на вул. Сербській пам'ятник австрійському письменнику, автору популярних романів і новел (передовсім, на еротичні теми) Леопольду фон Захер-Мазоху (рис. 2). Поруч - ресторан «Мазох», що приваблює туристів з усього світу. Заклад - у стилі мазохізму, на стінах - цитати з творів Мазоха. Туристи безперестанку фотографуються біля найвідомішого пам'ятника. На запитання кореспондента газети «Високий замок» - «Як вам працювалося над образом Мазоха?» - скульптор відповідає: «Дуже легко і швидко. Хоча деякі знайомі критикували тему - це ж мазохізм, збочення... Але мені було цікаво. За кілька годин я намалював ескіз. Показав замовникам, їм сподобалося. Потім купив книжку Мазоха і зрозумів, що ця людина не є «збоченцем», а глибокою та чуттєвою особистістю. Він тонко відчував психологію людей, їх взаємостосунки» [3].

Пам'ятники Мазоху, Пікассо, безіменним Бровару і Сажотрусу - це приватні проекти і приватні кошти. Таким замовленням, власне, є фігура сидячого Сажотруса (рис. 3), розташована на даху ресторану «Дім легенд» (вул. Староєврейська, 48). Твір є, так би мовити, функціональним: у циліндр сажотруса можна кинути монету на щастя; монетка через отвір у циліндрі падає у водостічну трубу і нею скочується у скриню [16].

Рис. 2. Захер Мазох. Бронза, литво, 848*1280. Львів, 2015р.

Вулиця Вірменська у Львові багата на незвичні пам'ятники. Біля і навіть на кафе «Гасова лямпа» гостей зустрічають винахідники гасової лампи - Ян Зег та Ігнасій Лукасевич. Бронзовий Зег - за столом біля входу у заклад (рис. 4), а Лукасевич виглядає з вікна третього поверху [16].

Слід також зауважити, що доволі часто виникають проблеми з розумінням «урбаністичної креативності» та її застосуванням в контексті більш широкого поняття «культури урбанізму». Брендові проекти, а не еволюція більш природної та довготривалої творчості сприймаються як вирішення проблеми на будь-якому рівні міста. Культова архітектура та інші проекти, безумовно, займають свою нішу або стають найбільш успішними, коли їх будують на ширшому фундаменті урбаністичного відродження й креативності. Завдяки цьому культура і мистецтво стали відігравати дедалі важливішу роль у розвитку міст, що ілюструють, наприклад, найбільш успішні на сучасному Art-ринку британські програми «Міста культури» [14]. Поряд із формальним, проявилося і більш серйозне прагнення відтворити найкращі якості старовинного образу міста.

Рис. 3. Сажотрус на даху. Бронза, литво, 1280*855. Дах ресторану «Дім легенд», Львів, вул. Староєврейська, 48, 2010р.

Рис. 4. Ян Зег. Бронза, литво, 869 * 651. Львів, вул. Вірменська, 20, 2008 р.

Історичну тему може продовжити чернець-бровар, пам'ятник якому з'явився на проспекті Свободи, 18. Скульптурна композиція зображає ченця, що несе на плечі барило з пивом, на торці якого вмонтований годинник (рис. 5). Пам'ятник розташований у центрі Львова біля ресторану «Вежа крамарів». Кошти на виконання скульптури надала «Львівська пивоварня», яка по праву вважається найстарішою пивоварнею в Україні, відкритою ченцями ордену Єзуїтів у 1715 р. Саме цю дату і прив'язали популяризатори львівського пива до новоствореного пам'ятника: великий, бронзовий, заввишки у 2,5 м, львівський чернець-пивовар тримає на правому плечі барило з пивом, на боковій покришці якого вмонтований циферблат годинника зі справжніми стрілками, що показують час. Автор годинникового механізму - годинникар, львівський науковець О. Бурнаєв утілив оригінальний задум у життя: кожен охочий може перевести стрілки годинника у будь-яку сторону і встановити на свій розсуд час, але за декілька хвилин стрілки стануть на своє часове положення. Секрет «мудрого годинника» захований всередині бочки, у його механізмі, де використаний звичайнісінький магніт, що й притягує годинникові стрілки на своє місце. Стрілки-вказівники часу зроблені з восьми міліметрової сталі, і саме цей довговічний матеріал забезпечує роботу годинника навіть у дощову чи морозяну погоду. Циферблат «бочкового годинника» теж заслуговує на увагу: всі години на ньому позначені римськими цифрами, окрім двох - «17» і «15», що символізує ту саму дату започаткування історії львівського пивоваріння. Ще однією родзинкою скульптури Львівського Броваря є те, що кожних 17 годин і 15 хвилин механізм годинника виконує славетну мелодію - гімн Львівської пивоварні у виконанні знаменитого українського гурту «Пікардійська Терція» на слова А. Кос-Анатольського. А друга кришка пивної бочки знаменує своїм написом, що : «У Львові з давніх-давен варять пиво. Саме тут у 1715 році було засновано першу пивоварню України», і як знак підтвердження цього факту - зображена копія тієї чернечої печатки, якою завіряли всі постачання львівського пива у різні закутки світу [7].

Рис. 5. Львівський Бровар-чернець. Бронза, литво, 672*336. Львів, пр. Свободи, 18

Висновки

Сукупність мистецьких творів, технологічних ї художніх інновацій, що складають мистецький доробок В. Цісарика, дає підстави констатувати його значний внесок у розвиток урбаністичної культури Львова, відмінний від інших художніх досвідів досліджуваного періоду.

Водночас, цей досвід дає підстави з позицій сучасного мистецтвознавчого аналізу стверджувати існування школи львівського скульптурного металу, представленої творами художнього литва, що може вважатися мистецьким явищем у загальноєвропейському контексті.

Дослідження доводить, що мистецький доробок В. Цісарика відповідає окремим положенням інноваційної концепції «нового урбанізму». Царина скульптурного металу все активніше виступає полем інформаційної діяльності: кращі технологічні досягнення, функціональні вироби і художні твори експонувалися на виставках, ставали об'єктом уваги засобів масової інформації, музейної і маркетингової промоції.

Перспектива подальшого дослідження визначається реальною можливістю розвитку наукової теми і проблематики урбаністичного мистецтва в архітектурному просторі українських міст із різноплановою архітектурною забудовою.

Список використаної літератури

1. Архітектура Львова: час і стилі. ХШ-ХХІ ст. -- Львів, 2008. - 720 с.

2. Бень-ДронюкА. До питання про художнє литво в Західній Україні в 20-30-х рр. XX ст. (діяльність фірми Британського) / А. Бень-Дронюк // Вісн. Львів. Нац. aкад. мистецтв. -- Львів, 2000. -- С. 181-192.

3. Бобкова С. Володимир Цісарик: «Зараз я би Мазоха по-іншому зробив...» [Електронний ресурс] / С. Бобкова. - Режим доступу: // http: // wz.lviv.ua

4. Боньковська С. Ковальство на Україні (ХІХ -- початок ХХ ст.) / С. Боньковська. -- Київ : Наук. думка, 1991. -- 112 с.

5. Волошенко В. О. Художній метал в сучасному архітектурному середовищі України (міські рекреації другої пол. ХХ -- поч. ХХІ ст.) / В. О. Волошенко // Вісн. Закарпат. худож. ін-ту : зб. наук. пр. -- Ужгород : ЗХІ, 2015. -- Вип. 7. -- С. 142-146.

6. Глазычев В. Л. Урбанистика / В.Л. Глазычев. -- М. : Европа, 2008. -- 220 с.

7. Пам'ятник львівському Пивовару [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : // http://lviv- tourist. info/lvivskyj -pyvovar

8. Роготченко А. Кузнечный мастер-класс в Киеве / А. Роготченко // Мир металла. -- 2003. -- № 17. -- С. 16-17.

9. Селівачов М. Р. Лексикон української орнаментики (іконографія, номінація, стилістика, типологія) / М. Р. Селівачов. -- Київ : Ред. вісн. «Ант», 2009. -- Вип. XVI. -- 408 с.

10. Сидор Е. Художній метал в архітектурі Львова першої третини XX ст.: проблеми збереження / Е. Сидор // Вісн. Львів. Нац. акад. мистецтв. -- Львів, 2008. -- Вип. V. -- С. 60-65.

11. Шмагало Р. Металообробні школи / Р. Шмагало // Енциклопедія художньої культури. Мистецька освіта. Бібліографія, документи, теорія. -- Львів, 2013. -- 518 с.

12. Шмагало Р. Мистецька освіта в Україні середини XIX -- середини XX ст.: структурування, методологія, художні позиції / Р. Шмагало. -- Львів, 2005. -- 528 с.

13. Шмагало Р. Енциклопедія художнього металу / Р. Шмагало // Художній метал України XX -- поч. XXI ст. -- Львів, 2015. -- Т. ІІ. -- 275 с.

14. Урбаністика майбутнього: культура та креативність є ключовими чинниками розвитку міст світу [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: // http: // tyzhden. ua/ Culture / 35588.

15. CNU: Congress for the new urbanism [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : // http:/ www.cnu.org

16. See more at [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http: // tvoemisto.tv/news/top20_nezvychnyh pamyatnykiv lvova_66821.html#sthash.do9S7brv.dpuf

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Соціально-економічний розвиток Львова і Галичини у складі Польської держави і Речі Посполитої. Західноєвропейські впливи у розвитку духовного середовища міста. Стилістичні особливості культової архітектури Львова, еволюція розвитку житлової архітектури.

    дипломная работа [84,1 K], добавлен 19.12.2010

  • Актуальність дослідження, визначення його об’єкта, предмета, мети, завдання, хронологічні межі та джерельна база. Особливості еволюції сфери гостинності Києва другої половини ХІХ – початку ХХ ст. в контексті становлення і розвитку туризму в Україні.

    автореферат [36,8 K], добавлен 27.04.2009

  • Авангардизм – напрямок у художній культурі 20 століття. Його батьківщина та основні школи. Нове в художній мові авангарду. Модернізм - мистецтво, яке виникло на початку XX століття. Історія українського авангарду, доля мистецтва та видатні діячі.

    курсовая работа [48,8 K], добавлен 20.02.2009

  • Краківська академія мистецтв - один із найдавніших вищих навчальних мистецьких закладів Польщі. Умови складання вступного художнього конкурсного іспиту, процес навчання. Тематика творів українців. Навчання студентів у Парижі, спадщина вихованців КАМ.

    реферат [32,9 K], добавлен 15.12.2010

  • Розгляд модернізму як системи художніх цінностей. Аналіз соціально-політичних обставин в Україні на зламі віків. Визначення основних ідейний орієнтацій українського модернізму. Виникнення літературно-мистецьких об'єднань в кінці ХІХ-початку ХХ століття.

    лекция [150,3 K], добавлен 22.09.2010

  • Оцінка творчості представника української діаспори в Австралії, живописця, графіка, скульптора Л. Денисенка. Узагальнення його творчого доробку в царині графіки, її стильові і художні особливості. Оцінка мистецької вартості графічних творів художника.

    статья [20,8 K], добавлен 24.11.2017

  • Передумови і труднощі культурного піднесення XVI–XVII століття. Особливості релігійної ситуації в Україні. Розвиток літератури і книгодрукування, створення учбових закладів, формування нових галузей науки. Становлення професіональної художньої культури.

    реферат [40,6 K], добавлен 08.12.2010

  • Прийоми трансформації художнього образу в образотворчому мистецтві. Орнамент як один з основних засобів художнього оформлення творів прикладного мистецтва. Особливості та традиції художнього ткацтва в Україні. Засоби стилізації художнього образу.

    курсовая работа [34,8 K], добавлен 18.04.2013

  • Сучасний стан розвитку львівської муралі. Роль візуалізації соціального наративу та формотворення як основних елементів художнього аналізу львівської сучасної муралі. Критерії, за якими оцінюються роботи сучасних львівських художників-муралістів.

    курсовая работа [53,2 K], добавлен 08.03.2015

  • Міфи - оповіді, в яких в образній формі отримали відображення примітивні уявлення стародавніх народів. Їх роль в історії громадськості Львова. Тенденції, які панують у культурному міфі міста. Необхідність переосмислення стереотипів семіотики простору.

    эссе [22,9 K], добавлен 13.05.2011

  • Історія розвитку індійського народного та племінного танцю як унікальної спадщини світової культури. Дослідження ролі виконавчого виду мистецтва у суспільному житті народу, ритуалах та обрядах. Особливості святкування початку та завершення збору врожаю.

    статья [17,7 K], добавлен 31.01.2011

  • Характеристика і розгляд співпраці громадського діяча Є. Чикаленка з російським істориком Д. Яворницьким. Аналіз їхніх мемуарів, щоденників та листування. Відзначення позитивного впливу обох діячів на розвиток української культури початку XX століття.

    статья [19,0 K], добавлен 14.08.2017

  • Реалізм в українському живописі 19 століття. Санкт-Петербурзька академія мистецтв і її вплив на формування українського образотворчого мистецтва. Самостійна творчість Т. Шевченка: художньо-виразна мова провідних творів та їх жанрово-тематичне розмаїття.

    курсовая работа [33,0 K], добавлен 26.08.2014

  • Балет Росії на межі двох століть, особливості та напрямки його розвитку. Найвидатніші викладачі, які працювали над методикою викладання класичного танцю, початку двадцятого століття: Х. Йогансон і Е. Чеккетті, А. Ваганова та М. Тарасов, В. Тихомиров.

    курсовая работа [114,6 K], добавлен 04.04.2015

  • Розгляд основних моментів біографії українського та американського скульптора і художника, одного із основоположників кубізму в скульптурі. Характеристика основних моментів творчого добутку митця та його сили впливу на художній світ того часу і сьогодні.

    презентация [447,1 K], добавлен 23.11.2017

  • Розвиток музичної науки в Україні та наукові дослідження в галузі архівознавства. Визначення стислого взаємозв’язку утворення нотних музичних колекцій у Львові з загальним історико-культурним процесом Галичини. Бібліотечні музичні колекції у Львові.

    автореферат [34,9 K], добавлен 10.04.2009

  • Історичні умови й теоретичні передумови появи науки про культуру. Основні підходи до вивчення культур в XIX - початку XX століття. Перші еволюціоністські теорії культур, метод Е. Тайлора. Критика теорії анімізму, еволюційне вивчення культури Г. Спенсера.

    реферат [30,2 K], добавлен 16.06.2010

  • Донателло как величайший скульптор первой половины ХV века. Эпоха расцвета творчества скульптора, его гениальные творения, прошедшие сквозь века. Последние годы жизни Донателло, значение скульптора как выразителя демократических идеалов своего времени.

    эссе [10,0 K], добавлен 16.10.2009

  • Історико-культурологічний та археологічний аналіз ковальського виробництва і промислів населення території України з давньоруського часу до сьогодення. Історіографія дослідження художньої обробки металу та становлення ковальства на території України.

    курсовая работа [113,0 K], добавлен 21.09.2010

  • Жизнь и творческая деятельность выдающегося советского скульптора Ивана Шадра. Тяжелое детство, увлечение скульптурой и рисованием. Характерные черты творчества скульптора: патетические замысли и большие темы. Самые известные работы Ивана Шадра.

    презентация [917,6 K], добавлен 09.04.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.